Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

УДК 35.072.3: 351

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

КУЛІНІЧ Олег Васильович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор РОМАТ Євгеній Вікторович, Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри маркетингу та реклами

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент БОРОДІН Євгеній Іванович, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, заступник голови;

кандидат наук з державного управління, доцент РАДЧЕНКО Олександр Віталійович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри політології та філософії.

Захист відбудеться 16 жовтня 2009 р. о 16-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Автореферат розісланий 15 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець

Анотації

Кулініч О.В. Механізми взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2009.

У дисертації досліджено механізми взаємодії органів державного управління та громадських організацій у сфері роботи з молоддю. Розглянуто класифікацію типів взаємодії за характером взаємовідносин органів державного управління та громадських організацій, визначено структуру соціальної системи міжсекторної взаємодії суб'єктів молодіжної політики.

З'ясовано сутність поняття "механізм взаємодії органів державного управління та громадських організацій", структуру та зміст механізмів міжсекторної взаємодії в роботі з молоддю. Обґрунтовано залежність ефективності державної молодіжної політики в Україні від характеру взаємодії органів державного управління та особливостей громадських організацій. Наукове уточнення отримало визначення моделей державної молодіжної політики з урахуванням розвиненості механізмів державного управління даною сферою та ролі недержавних організацій у вирішенні проблем молоді. Удосконалено методологічні підходи до визначення ефективності державної молодіжної політики. Запропоновано технологічну модель формування системи міжсекторного соціального партнерства у сфері молодіжної політики, засоби вдосконалення співпраці.

Ключові слова: механізми державного управління, громадські організації, державна молодіжна політика, міжсекторна взаємодія, органи державного управління, соціальне партнерство.

Кулинич О.В. Механизмы взаимодействия органов государственного управления и общественных организаций в реализации молодежной политики в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2009.

В диссертации исследованы механизмы взаимодействия органов государственного управления и общественных организаций в сфере работы с молодежью. Систематизированы подходы к определению общественных организаций, рассмотрены их социально-экономические и общественно-политические функции, осуществлена классификация типов взаимодействия по характеру взаимоотношений органов государственного управления и общественных организаций. Выяснены структура социальной системы межсекторного взаимодействия субъектов молодежной политики, нормативно-правовые основы взаимоотношений институтов государства и объединений граждан, сущность понятия "механизм взаимодействия органов государственного управления и общественных организаций", структура и содержание механизмов межсекторного взаимодействия. Уточнена классификация механизмов межсекторного взаимодействия. Обоснованы особенности таких механизмов, как солидарные и электронного управления.

Определены модели государственной молодежной политики с учетом уровня развития механизмов государственного управления данной сферой и роли негосударственных организаций в решении проблем молодежи. Проанализирован механизм формирования и реализации государственной молодежной политики в Украине. Установлена субъектность общественных организаций в сфере работы с молодежью.

Усовершенствованы методологические подходы к оценке эффективности государственной молодежной политики, исследованию молодежного общественного движения на основе применения классификации молодежных общественных организаций по критерию их отношения к органам власти.

Установлена зависимость эффективности молодежной политики от состояния взаимодействия органов государственного управления и особенностей молодежных общественных организаций. Предложено использование в научном обиходе понятия "качество взаимодействия органов государственного управления и общественных организаций в сфере работы с молодежью".

Обоснована технологическая модель формирования системы межсекторного социального партнерства в сфере молодежной политики на основе сопоставления процесса формирования системы партнерства со стадиями управленческого цикла. Определены перспективные направления развития системы межсекторного социального партнерства в государственной молодежной политике.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, общественные организации, государственная молодежная политика, межсекторное взаимодействие, органы государственного управления, социальное партнерство. управління соціальний молодіжний

Kulinich O. V. Мechanisms of сo-operation of organs of state administration and public organizations is in realization of youth policy in Ukraine. - Manuscript.

А dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration, following the specialty 25.00.02 - Mechanisms of Public Administration. - Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration Аttached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2009.

The dissertation researches the mechanisms of co-operation of state administration and public organizations dealing with the youth. The structure of social system of inter sector co-operation of youth policy entities, regulatory and legislative foundations of state institutions and public unities co-operation, the essence of the notion "mechanisms of co-operation of state administration and public organizations", structure and content of inter sector co-operation mechanisms have been found out. Models of state youth policy have been determined according to the development level of the mechanisms of public administration in the sphere and the role of non-governmental organizations in youth problem solving.

Methodic approaches to youth public movement have been described on the basis of youth public organization classification according to the criteria of the relation to government bodies. Dependence of youth policy efficiency on the state administration co-operation and on special features of youth public organizations has been determined. The notion "quality of co-operation" of state administration and public organizations dealing with the youth has been suggested to the scientific practice.

Key words: mechanisms of public administration, public organizations, government's youth politic, inter sector co-operation, organs of state administration, social partnership.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід українського суспільства на якісно новий ступінь розвитку можливий лише за умови активного залучення до трансформаційних процесів молоді як найбільш динамічної частини населення. Вона є однією з найбільш соціально активних і масових груп суспільства (частка молодих людей у віці від 14 до 35 років складає понад 30% громадян країни).

Реалізація суспільного призначення молоді пов'язана з цілеспрямованою політикою держави щодо залучення молодих людей до процесів соціально-економічного розвитку країни. Ефективна державна молодіжна політика - не тільки фактор соціальної стабільності, але й запорука безпеки держави в цілому. З огляду на це недостатня увага органів державного управління до потреб молодого покоління може призвести до перетворення його з інноваційного ресурсу на джерело дестабілізації суспільства.

Молодіжні об'єднання є важливою ланкою громадянського суспільства, в них сполучаються три головні напрямки соціалізації особистості: діяльність, спілкування та самопізнання. Становлення громадянського суспільства актуалізує завдання розробки дієвих механізмів участі об'єднань громадян у процесі формування та реалізації державної молодіжної політики. Внесок недержавних організацій у вирішення соціальних проблем суспільства взагалі, і молоді зокрема, визначається значною мірою станом партнерських відносин між органами влади та громадськими об'єднаннями. У той же час, певна активізація контактів владних установ з громадськими організаціями ще не свідчить про необхідну системність у роботі з молоддю, плідну співпрацю з нею, досконалість механізмів державного управління розвитком молодіжного руху.

У контексті європейських прагнень України особливого значення набуває запровадження європейських норм і стандартів реалізації державної молодіжної політики, удосконалення механізмів взаємодії органів державного управління і громадських організацій, використання вітчизняного та зарубіжного досвіду розв'язання проблем молоді.

Стан наукової розробки проблеми. Методологічною основою дослідження стали праці П. Бурдьє, М. Вебера, Е. Гіденса, Т. Парсонса, Н. Смелзера, П. Сорокіна, Дж. Хоманса та ін. Проблеми взаємовідносин держави та інститутів громадянського суспільства знайшли відображення в наукових працях фахівців у галузях філософії, політології, соціології, теорії та історії державного управління Е. Арато, Х. Арендт, Ю. Габермаса, А. Грамші, Р. Дарендорфа, Д. Кіна, Д. Коен, Р. Патнема, К. Поппера, Д. Сороса, А. де Токвіля, Ф. Фукуями, Р. Хайнемана та ін.

Вагомий внесок у розробку методології взаємодії держави та об'єднань громадян зроблено вітчизняними дослідниками Т. Бутирською, Н. Діденко В. Князєвим, В. Купрієм, А. Колодій, В. Корженком, О. Крутій, О. Крюковим, В. Мартиненком, В. Нікітіним, Н. Нижник, М. Пірен, О. Радченком, В. Скуратівським, Ю. Сурміним, В. Степаненком, М. Томенком, О. Якубовським та ін. Прикладні аспекти вдосконалення механізмів взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій в Україні розробляють В. Бульба, С. Горбунова-Рубан, Н. Ковалішина, Д. Неліпа, Н. Піроженко, Є. Ромат, А. Стойка, А. Тамм, О. Тинкован та ін.

Особливості формування та реалізації державної молодіжної політики, розвитку молодіжного громадського руху в Україні досліджують О. Балакірєва, С. Барабаш, Є. Бородін, М. Головатий, В. Головенько, Л. Кривачук, Ю. Криворучко, В. Кулик, Я. Немирівський, М. Перепелиця, О. Старинець, С. Толстоухова, Н. Черниш, О. Яременко, Я. Ярош та ін.

Проте роль молодіжних громадських організацій в реалізації державної молодіжної політики в країні вивчена недостатньо. Зокрема, потребують додаткового вивчення питання, пов'язані з теоретичним осмисленням даного феномена та вдосконаленням механізмів державного управління цими процесами, що обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування", а саме науково-дослідних робіт кафедри соціальної і гуманітарної політики ХарРІ НАДУ "Соціальна політика Української держави та особливості її реалізації на регіональному рівні" (державний реєстраційний номер 0105U002742), "Соціальна безпека Української держави та механізми її забезпечення на регіональному рівні" (державний реєстраційний номер 0106U012327). Доробок автора полягає в обґрунтуванні суб'єктності громадських організацій соціального спрямування в реалізації державної молодіжної політики в Україні.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, розробці методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення співпраці між ними.

Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

· з'ясувати сутність міжсекторної взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів у сфері роботи з молоддю;

· розкрити зміст механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій у молодіжній сфері, опрацювати їх класифікацію;

· проаналізувати механізми формування і реалізації державної молодіжної політики на сучасному етапі суспільного розвитку;

· обґрунтувати суб'єктність громадських організацій у реалізації державної молодіжної політики в Україні;

· визначити підходи до виміру ефективності державної молодіжної політики, дослідити вплив на неї міжсекторної взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів;

· виявити тенденції та чинники розвитку партнерських відносин між органами державного управління і громадськими організаціями в реалізації державної молодіжної політики в Україні та запропонувати засоби вдосконалення механізмів державного управління реалізацією молодіжної політики в контексті міжсекторного соціального партнерства.

Об`єкт дослідження - процеси взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства у сфері державної молодіжної політики.

Предмет дослідження - механізми взаємодії органів державного управління та громадських організацій у сфері роботи з молоддю.

Методи дослідження. Досягнення мети та реалізація завдань дослідження здійснювалися шляхом комплексного використання таких загальнонаукових і спеціальних методів: системний підхід - для дослідження міжсекторної взаємодії як системи, що складається із взаємозалежних елементів (підрозділи 1.2, 2.3, 3.1); типологізації - для дослідження процесів у молодіжному громадському русі (підрозділ 2.2); кластерного аналізу - для дослідження особливостей взаємодії органів державного управління та громадських організацій (підрозділ 2.2); історико-порівняльного - для вивчення процесів становлення державної молодіжної політики в Україні та країнах європейської спільноти (підрозділ 2.1); контент-аналізу - для вивчення законодавчої та нормативно-правової бази молодіжної політики в Україні (підрозділи 1.3, 2.1); структурно-функціонального та компаративного методів - для співставлення зарубіжного досвіду функціонування механізмів міжсекторної взаємодії з умовами і можливостями їх використання в Україні (підрозділи 2.1, 2.3, 3.3); моделювання (створення ідеальних типів) - для визначення технології формування міжсекторного соціального партнерства (підрозділ 3.2) та ін.

Емпіричну базу дослідження складають матеріали експертних опитувань фахівців з питань молодіжної політики, результати вторинного аналізу даних соціологічних досліджень, офіційні документи ООН та ЄС, Конституція України, закони та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали аналітичних установ, звіти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, статутні документів громадських організацій, публікації в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні механізмів державного управління реалізацією молодіжної політики в Україні.

У дисертації вперше:

· доведено залежність ефективності державної молодіжної політики в Україні від типів міжсекторної взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів, особливостей молодіжних об'єднань та досконалості механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій;

· запропоновано до наукового обігу поняття "якість взаємодії органів державного управління та громадських організацій в роботі з молоддю" як сукупності властивостей і характеристик взаємовідносин, що уможливлюють максимальне задоволення важливих інтересів молоді, а також визначено мінімально допустимий, оптимальний та ідеальний рівні якості;

удосконалено:

· методологічні підходи до визначення ефективності державної молодіжної політики в контексті її складових - результативності, дієвості, економічності та соціальної значущості;

· типологію моделей державної молодіжної політики з урахуванням розвиненості механізмів державного управління цією сферою та ролі недержавних організацій у вирішенні проблем молоді;

дістало подальший розвиток:

· визначення поняття "механізм взаємодії органів державного управління і громадських організацій" як сукупності зовнішньо організованих державних та суспільних інститутів, правових норм, що регламентують відносини між ними, соціальних технологій взаємодії, матеріальних і нематеріальних ресурсів;

· класифікація механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні з обґрунтуванням актуалізації використання механізмів електронного врядування та солідарних.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій. Практична значущість роботи реалізується у визначенні технологічної моделі формування системи соціального партнерства органів державного управління і громадських організацій у сфері молодіжної політики з урахуванням особливостей окремих стадій управлінського циклу та методичних підходів до вивчення молодіжного громадського руху на основі застосування багатовимірної моделі з використанням запропонованої класифікації молодіжних громадських організацій за критерієм їх відносин з органами влади.

Результати дослідження використано Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту при вдосконаленні нормативно-правової бази взаємодії органів державної влади та молодіжних громадських організацій (довідка від 11.11.2008 р. № 3.4/13597), Управлінням у справах молоді та спорту Сумської облдержадміністрації при створенні Сумського міського центру дозвілля молоді (довідка від 07.11.2008 р. № 2105/11-01), Харківським обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді при удосконаленні методів державної підтримки молодіжних організацій (довідка від 18.09.2008 р. № 1168), а також Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці програм, лекційних курсів і планів практичних занять з дисциплін "Соціальна політика", "Управління соціальним і гуманітарним розвитком" (акт про впровадження від 15.04.2009 р.).

Апробація результатів дослідження Основні результати дослідження оприлюднено на VI - ІХ міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.); міжнародних та міжрегіональних науково-практичних конференціях "Взаємодія молодіжних громадських організацій та органів влади в реалізації молодіжної політики" (м. Харків, 2006 р.), "Органи влади та молодіжні громадські організації. Інноваційні рішення в молодіжній політиці" (м. Харків, 2007 р.), "Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (м. Одеса, 2007 р.), "Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи" (м. Луцьк, 2007 р.), "Молодим управлінцям - міжнародний досвід" (м. Луцьк - с. Світязь, 2008 р.), "Державна молодіжна політика: регіональний аспект" (м. Харків, 2008 р.), "Впровадження європейських принципів побудови молодіжної політики на основі співуправління" (м. Київ, 2008 р.), "Молодь як інноваційний ресурс розвитку сучасного російського суспільства" (м. Ростов-на-Дону, 2008 р.) та ін.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 19 наукових працях, у тому числі у чотирьох статтях, опублікованих у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки державного управління.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (268 найменувань на 28 сторінках, у тому числі 29 - іноземною мовою). Повний обсяг дисертації - 233 сторінки. Кількість рисунків - 3 (на 2 сторінках), таблиць - 11 (на 7 сторінках), додатків - 12 (на 13 сторінках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами, формулюються мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі - "Науково-теоретичні основи взаємодії органів державного управління та громадських організацій" - досліджуються визначальні особливості громадських організацій (у т.ч. молодіжних) - неприбутковість, відокремленість від держави, суспільна роль, зорієнтованість на певну громаду або соціальну групу та ін., з'ясовуються терміни "організації громадянського суспільства", "недержавні (неурядові) організації", "непідприємницькі (неприбуткові, некомерційні) організації" та "громадські об'єднання", які можна вважати фактично рівноцінними. На підставі вивчення наукових джерел, статистичних матеріалів і соціологічних даних стверджується, що громадські організації є системоутворювальною основою громадянського суспільства. Їхня взаємодія з органами державного управління розглядається як сукупність взаємообумовлених і нормативно упорядкованих соціальних дій інститутів різних секторів суспільства у процесі реалізації особистих інтересів.

Запропоновано класифікацію взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів за характером їх взаємодії: конфронтація, домінування, детермінізм, коменсалізм, синергія, координація, соціальне партнерство, патерналізм.

Обґрунтовано, що таку взаємодію можна розглядати як складну соціальну систему (рис. 1).

Міжсекторна взаємодія розвивається на нормативно-правових, соціальних, ідеологічних, аксіологічних та психологічних засадах, а її характер і зміст визначаються функціями, цілями і завданнями суб'єктів. Методи управління взаємодією розглядаються як сукупність універсальних та специфічних прийомів та операцій, що застосовуються суб'єктами суспільно-політичних процесів в процесі взаємодії з метою досягнення ними поставлених цілей.

Об'єктом державного управління при цьому виступають не громадські організації, а динамічна система зовнішньо організованих державних і громадських інститутів, правових норм, що регламентують відносини між ними, соціальних технологій, а також мобілізованих матеріальних і нематеріальних ресурсів - механізми взаємодії. В їх структурі виокремлено інституціональну, регулятивну, функціональну, комунікативну та ресурсну підсистеми.

Рис. 1. Структура соціальної системи міжсекторної взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів

Формування та функціонування механізмів взаємодії ґрунтується на відповідних принципах - вихідних положеннях, нормах і правилах, що обумовлюють вимоги до системи, структури та організації процесу міжсекторної взаємодії.

Обґрунтовано, що найважливішими основами взаємодії органів державного управління і громадських організацій при реалізації молодіжної політики є нормативно-правові. В Україні вони формувалися під впливом двох взаємопов'язаних тенденцій: розвитку "третього сектора" та активізації участі молоді в суспільних процесах.

Доведено, що вітчизняне законодавство сприяє розв'язанню громадськими організаціями актуальних проблем молоді, хоча окремі нормативно-правові акти й потребують доопрацювання, особливо в частині забезпечення прозорого бюджетного фінансування діяльності недержавних організацій та нормативного закріплення механізмів делегування їм певних повноважень.

У другому розділі - "Державна молодіжна політика в Україні на сучасному етапі суспільного розвитку" - розглядаються різні підходи до організації роботи з молоддю. Залежно від змін у молодіжній політиці держави та її спроможності ефективно реагувати на виклики часу, констатується, що стан справ у роботі з молоддю в Україні не повною мірою відповідає науково обґрунтованій типології державної молодіжної політики.

З огляду на розвиненість механізмів державного управління реалізацією молодіжної політики та роль недержавних організацій у вирішенні проблем молоді запропоновано класифікацію державної молодіжної політики, яка включає первинну, початкову динамічну, стабільну демократичну, стабільну недемократичну та трансформаційну моделі.

Обґрунтовано напрями вдосконалення механізму формування і реалізації державної молодіжної політики в Україні. Вони зводяться до зміцнення інституційних засад державного управління, внесення доцільних змін у нормативно-правову базу, оновлення інструментарію управління розвитком партнерських відносин між владою та громадськими організаціями з метою ефективного розв'язання нагальних молодіжних проблем.

Усі громадські організації, які працюють з молоддю в Україні, можна умовно поділити на дві великі групи: організації, які визначаються Законом України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" та немолодіжні за юридичним статусом організації, об'єктом впливу яких є молодь як соціальна група або окремі її категорії.

Визначено роль дитячих, жіночих, ветеранських, суспільно-політичних та дослідницько-аналітичних громадських організацій як партнерів органів державного управління в роботі з молоддю.

Найвищий рівень суб'єктності, що характеризує спроможність брати участь у реалізації державної молодіжної політики, демонструють молодіжні об'єднання. Але вони поки що не отримали широкого визнання у молоді та не стали дійовими учасниками вирішення молодіжних проблем. Молодіжний рух в Україні ще залишається у стадії формування, структура молодіжних громадських організацій відзначається нестійкістю, обумовленою вадами нормативно-правової бази, дефіцитом ресурсів, високим рівнем диференціації за типами та напрямками діяльності. Доведено, що роль молодіжних громадських організацій у суспільстві визначається їх участю у здійсненні державної молодіжної політики. Залежно від їх ставлення до органів влади, молодіжні громадські організації можна класифікувати як симбіоти, фаворити, партнери, нейтральні (інертні) організації, критики, антагоністи.

Розкрито сутність механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, а саме: конкурсних (при їх використанні громадська організація отримує бюджетне фінансування за умови перемоги в конкурсі, який проводиться за спеціальною, заздалегідь розробленою та відповідним чином узгодженою схемою), організаційно-структурних (характеризуються створенням нової організаційної структури - центрів соціального партнерства, молодіжних парламентів тощо), соціально-технологічних (утілюються у спільних заходах, програмах і волонтеріаті), процедурних (ними встановлюються правила співробітництва органів державного управління та громадських організацій при вирішенні певного класу завдань без організації конкурсів, створення нових оргструктур і без опори на будь-які новітні технології - громадські ради, угоди про співробітництво, громадські слухання та ін.).

Обґрунтовано використання механізмів електронного урядування (реалізуються за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і характеризуються інтерактивністю, необмеженим у часі безперервним процесом взаємодії, розмаїтістю можливостей щодо вираження думок) та солідарних (включають прямі та опосередковані форми державної підтримки громадських організацій - державне соціальне спонсорство, надання пільг) механізмів взаємодії суб'єктів молодіжної політики в Україні.

Комплексні механізми несуть у собі риси, як мінімум, будь-якої пари з наведених вище механізмів (ярмарки соціальних ініціатив, фонди місцевого співтовариства, субсидіювання громадських організацій та ін.).

Встановлено, що міжсекторна взаємодія суб'єктів молодіжної політики випереджає розвиток партнерських відносин органів державного управління і громадських організацій в інших сферах суспільного розвитку.

У третьому розділі - "Удосконалення співпраці органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні" - досліджуються тенденції та визначаються перспективи розвитку співпраці органів державного управління і громадських організацій у сфері молодіжної політики та напрями формування моделі ефективного соціального партнерства. Оскільки здійснення державної молодіжної політики залежить від багатьох суб'єктів (органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій та ін.), її інтегральну ефективність на кожному з рівнів (національному, регіональному, місцевому) запропоновано визначати як суму ефективності діяльності в цьому напрямку всіх суб'єктів з урахуванням синергетичного ефекту.

Визначено такі складові ефективності державної молодіжної політики: результативність (міра досягнення запланованих результатів), економічність (властивість, яка характеризує намагання отримати певні фіксовані результати в найдешевший спосіб), дієвість (здатність забезпечити розв'язання існуючих суспільних проблем, що характеризується відношенням наявного ресурсного забезпечення до обсягу необхідних ресурсів), соціальна значущість (міра досягнення позитивних, а також запобігання негативним, з соціальної точки зору, змінам у суспільстві).

Взаємодія органів державної влади та громадських організацій не завжди підвищує ефективність роботи з молоддю. Молодіжні громадські об'єднання можуть впливати на цей процес залежно від типу взаємодії та особливостей діяльності її учасників.

До наукового обігу введено поняття "якість взаємодії органів державного управління та громадських організацій у реалізації молодіжної політики" як сукупності властивостей і характеристик взаємовідносин, що уможливлюють максимальне задоволення інтересів молоді з визначенням еталонних рівнів якості: мінімально допустимого (сумарний вплив на ефективність державної молодіжної політики дорівнюється нулю), оптимального (потенційно можливий максимум впливу на ефективність державної молодіжної політики, який може бути забезпечений на чинних нормативно-правових, соціальних, аксіологічних, ідеологічних та психологічних засадах), ідеального (теоретично можливий максимум якості міжсекторної взаємодії в умовах конкретної держави) (рис. 2).

На основі співставлення процесу формування міжсекторної взаємодії зі стадіями управлінського циклу визначено етапи побудови системи міжсекторного партнерства у сфері молодіжної політики: встановлення вихідного стану, цілепокладання, обґрунтування (аналіз передумов створення міжсекторного партнерства в конкретних умовах та оцінка ресурсів, які можуть бути задіяні у здійсненні взаємодії), ухвалення рішень, формування механізмів взаємодії (в контексті їх складових), планування, реалізація партнерства та оцінювання результатів (задля забезпечення своєчасного та якісного зворотного зв'язку в системі міжсекторної взаємодії).



Рис. 2. Рівні якості міжсекторної взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів в молодіжній політиці

Завданням центральних органів державної виконавчої влади у сфері молодіжної політики є не лише забезпечення взаємодії міністерств і відомств із всеукраїнськими молодіжними громадськими організаціями, а й сприяння розвитку міжсекторного соціального партнерства на регіональному та місцевому рівнях, що вимагає вирішення низки питань, пов'язаних, у першу чергу, з удосконаленням засад співпраці органів державного управління і громадських організацій.

Сутність удосконалення системи міжсекторної взаємодії полягає у послабленні дії факторів, які заважають співпраці, та в підсиленні позитивних аспектів взаємодії. Розвиток механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій передбачає не лише вдосконалення існуючих механізмів, але й запровадження нових, таких як відсоткова філантропія, громадська експертиза, соціальне замовлення та державне субсидіювання молодіжних громадських організацій через запровадження статусу суспільно-корисної молодіжної громадської організації.

Висновки

У дисертаційній роботі розв'язано актуальне наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, розробці методичних і практичних рекомендації щодо вдосконалення співпраці між ними. Одержані результати дозволяють запропонувати такі узагальнення, висновки та рекомендації:

1. Забезпечення конструктивної взаємодії інститутів держави та молодіжних громадських організацій, як важливих каналів артикуляції, трансляції та захисту інтересів молодих громадян, належить до актуальних завдань державного управління.

2. З'ясування сутності міжсекторної взаємодії суб'єктів суспільно-політичних процесів у роботі з молоддю дозволяє визначити поняття "взаємодія органів державного управління та громадських організацій" як складного соціального явища взаємообумовлених і нормативно впорядкованих соціальних дій інститутів різних секторів суспільства при реалізації особистих інтересів.

3. Механізм взаємодії органів державного управління та громадських організацій - це динамічна система зовнішньо організованих державних і громадських інститутів, правових норм, що регламентують відносини між ними, соціальних технологій взаємодії, матеріальних та нематеріальних ресурсів.

На сучасному етапі суспільного розвитку в державній молодіжній політиці в Україні використовуються конкурсні, організаційно-структурні, соціально-технологічні, процедурні, солідарні, електронного врядування та комплексні механізми взаємодії.

4. На основі аналізу механізмів формування і реалізації державної молодіжної політики вдосконалено визначення її моделей з урахуванням сталості державної влади, рівнів розвитку механізмів державного управління молодіжною політикою та ролі недержавних організацій у суспільно-політичних процесах. Встановлено, що державна молодіжна політика в Україні відповідає трансформаційній моделі.

5. Молодіжні громадські організації є суб'єктами державної молодіжної політики. Запропоновано методологічні підходи до дослідження молодіжного громадського руху з використанням класифікації молодіжних громадських організацій за критерієм їх ставлення до органів влади.

6. Запропоновано методичні підходи до обчислення ефективності державної молодіжної політики в контексті її складових: результативності, дієвості, економічності та соціальної значущості. Ефективність державної молодіжної політики в Україні залежить від типу взаємодії та особливостей молодіжних громадських організацій. При цьому певні механізми взаємодії впливають на різні складові ефективності.

7. До наукового обігу запропоновано поняття "якість взаємодії" (органів державного управління та громадських організацій у реалізації молодіжної політики) як сукупності властивостей і характеристик взаємовідносин, що уможливлюють максимальне задоволення інтересів молоді з визначенням мінімально припустимого, оптимального та ідеального рівнів якості.

8. У сучасних соціально-економічних умовах набуває актуальності завдання побудови дійової системи міжсекторної взаємодії в роботі з молоддю. У зв'язку з цим запропоновано до впровадження технологічну модель формування системи міжсекторного соціального партнерства в молодіжній політиці на основі зіставлення процесу побудови взаємодії зі стадіями управлінського циклу. В узагальненому вигляді на цих етапах мають ідентифікуватися проблеми, здійснюватися цілепокладання, обґрунтування та прийняття рішень, формування механізмів взаємодії (в контексті їх складових), планування, реалізація партнерства та оцінювання результатів.

9. Вивчення тенденцій та факторів, які впливають на розвиток партнерських відносин органів державного управління і громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, дозволило визначити шляхи розбудови системи міжсекторного соціального партнерства в роботі з молоддю, обґрунтувати, що перспективні напрямки вдосконалення співпраці відповідають структурі механізмів взаємодії органів державного управляння та громадських організацій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кулініч О.В. Основні форми взаємодії органів влади з громадськістю / О.В. Кулініч // Соціальна політика регіону: [монографія] / [Говоруха, В.Г. Бульба, С.О. Горбунова-Рубан та ін.]. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 97-109.

2. Кулініч О.В. Нормативно-правові підстави взаємодії органів публічної влади та молодіжних громадських організацій / О.В. Кулініч // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. - Вип. 3 (18). - С. 308-315.

3. Кулініч О.В. Типологія молодіжних громадських організацій / О.В. Кулініч // Державне будівництво [Електронне видання]. - 2008. - №1. - Режим доступу до журн. : http: // www.kbuapa.kharkov.ua

4. Кулініч О.В. Сутність механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій / О.В. Кулініч // Менеджер: вісн. Донецького держ. ун-ту управління. - 2008. - №3. - С. 39-46.

5. Кулініч О.В. Сутність міжсекторної взаємодії органів влади з недержавними організаціями / О.В. Кулініч // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Д. : Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 4 (34). - С. 96-104.

6. Кулініч О.В. Підходи до типологізації молодіжних громадських організацій / О.В. Кулініч // Взаємодія молодіжних громадських організацій та органів влади в реалізації молодіжної політики: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Х. : Нове слово, 2006. - С. 25-31.

7. Кулініч О.В. Актуальні проблеми взаємодії органів публічної влади та молодіжних громадських організацій в контексті розбудови інформаційного суспільства / О.В. Кулініч // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22 березня 2007 р. : у 2 ч. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 328-332.

8. Кулініч О.В. Особливості взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства на сучасному етапі / О.В. Кулініч // Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Суми, 10-12 травня 2007 р. : у 2 ч. - Суми: СОІППО, 2007. - Ч. 1. - С. 119-121.

9. Кулініч О.В. Конкурсні механізми взаємодії органів влади та громадських організацій / О.В. Кулініч // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи: тези доп. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2007 р. / відп. ред. В.Я. Малиновський. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. - С. 177-179.

10. Кулініч О.В. Телефони довіри та гарячі телефонні лінії в контексті соціального партнерства: проблеми та перспективи / О.В. Кулініч // Гарячі телефони та експрес-консультування: наук.-практ. зб. / упоряд. О.В. Кулініч. - Х. : Захід, 2007. - С. 45-47.

11. Кулініч О.В. Вплив молодіжних громадських організацій на ефективність реалізації державної молодіжної політики / О.В. Кулініч // Органи влади та молодіжні громадські організації. Інноваційні рішення в молодіжній політиці : матер. міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 26-27 червня 2007 р. / відп. ред. О.В. Кулініч. - Х. : Вид-во ЧПІ "Нове слово", 2007. - С. 14-19.

12. Кулініч О.В. Організаційно-правові форми міжсекторальної взаємодії на регіональному рівні / О.В. Кулініч // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 105-107.

13. Кулініч О.В. Державна молодіжна політика в Україні: стан і перспрективи / О.В. Кулініч // Другі Ковальовські читання: матеріали наук.-практ. конф., м. Санкт-Петербург, 16-17 листопада 2007 р. / відп. ред. Ю.В. Асочаков. - СПб., 2007. - С. 624-629.

14. Кулініч О.В. Організаційні форми взаємодії органів публічної влади та НДО / О.В. Кулініч // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матеріали міжнар. наук. конф., м. Суми, 20-21 лютого 2008 р. : у 6 ч. - Суми: СОІППО, 2008. - Ч. 3. - С. 105-107.

15. Кулініч О.В. Напрямки вдосконалення конкурсних механізмів взаємодії органів влади та молодіжних громадських організацій / О.В. Кулініч // Державна молодіжна політика: регіональний аспект: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 23-24 квітня 2008 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. - С. 79-85.

16. Кулініч О.В. Концептуальні підходи до технологізації міжсекторного соціального партнерства / О.В. Кулініч // Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25 вересня 2008 р. / [редкол. : С.О. Горбунова-Рубан та ін.]. - Х. : Центр стратегічних досліджень та інноватики, 2008. - С. 88-94.

17. Кулініч О.В. Кращі практики в молодіжній політиці : наук.-метод. зб. - Вип. 1 / [уклад. О.В. Кулініч, В.В. Нестеренко]. - Х. : ППВ "Нове слово", 2008. - 208 с.

18. Кулініч О.В. Кращі практики в молодіжній політиці : наук.-метод. зб. - Вип. 2 / [уклад. В.Г. Бульба, О.В. Кулініч, В.В. Нестеренко]. - Х. : ТОВ "Ватерпас принт", 2008. - 268 с.

19. Кулініч О.В. Соціальний паспорт м. Харкова: довідкове видання: у 2 ч. / [І. М. Шурма, С.О. Горбунова-Рубан, А. Є. Тамм та ін.] ; за ред. О.В. Кулініча. - Суми: Ярославна, 2008. - Ч. 1. - 206 с.

Размещено на Allbest.ru

...