Кримінально-правова характеристика невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

УДК 343.2:349.232

Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ (СТ. 175 КК УКРАЇНИ)

Топчій Василь Васильович

Львів 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Лихова Софія Яківна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри кримінального права та кримінології.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Меркулова Валентина Олександрівна, Одеський державний університет внутрішніх справ, перший проректор з навчальної та методичної роботи;

- кандидат юридичних наук, доцент Беніцький Андрій Сергійович, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, начальник кафедри кримінального права.

Захист відбудеться "11" червня 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

Автореферат розіслано "8" травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Красницький

Анотації

Топчій В.В. Кримінально-правова характеристика невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2009.

У дисертації досліджуються юридичні склади злочинів, які містяться в диспозиціях ст. 175 КК України, що посягають на трудові, адміністративні правовідносини та правовідносини в сфері соціального захисту. Також розглядаються та аналізуються питання спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за ці злочини та санкції, які застосовуються за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат за їх нецільове використання.

Проаналізовано як законодавство України, так і законодавство країн - учасниць Європейського Союзу з врахуванням міжнародних норм та стандартів в галузі пропозиції щодо удосконалення чинного Кримінального кодексу України та правозастосовної практики з урахуванням міжнародного досвіду.

Ключові слова: заробітна плата, звільнення від кримінальної відповідальності, трудові правовідносини, міжнародні норми та стандарти, санкції, покарання.

Топчий В.В. Уголовно-правовая характеристика невыплаты заработной платы, стипендии, пенсии или иных установленных законом выплат (ст. 175 УК Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Львовский государственный университет внутренних дел. - Львов, 2009.

В диссертации исследуются юридические составы преступления, которые предусмотрены в диспозициях ст. 175 УК Украины, посягающие на трудовые, административные правоотношения и правоотношения в сфере социальной защиты. Также рассматриваются и анализируются вопросы специального вида освобождения от уголовной ответственности за эти преступления и санкции, которые применяются за невыплаты заработной платы, стипендии, пенсии или иных установленных законом выплат и санкции за их нецелевое использование.

Проведен анализ как законодательства Украины, так и законодательство стран - участниц Европейского Союза с учетом международных норм и стандартов в области обеспечения трудовых и социальных прав человека. Внесены предложения по усовершенствованию Уголовного кодекса Украины и правоприменительной практики с учетом международного опыта.

В работе рассмотрены вопросы квалификации общественно опасных действий - невыплаты заработной платы, стипендий, пенсий или иных предусмотренных в законодательстве выплат в совокупности с такими преступлениями, как превышение власти и служебных полномочий, уклонение от уплаты взносов в Пенсионный фонд Украины, мошенничество.

Автором проанализированы признаки предмета данных преступлений: материальные, формальные, связь выплат с конкретными юридическими фактами как предпосылки их понимания в контексте правоотношений, алиментарный характер этих выплат. Вносится предложение рассматривать невыплату заработной платы как грубое нарушение законодательства о труде, в связи с чем заменить редакцию ст. 175 УК Украины. Также предлагаются изменения технико-юридического характера: следует изменить термин "гражданам" на термин "лицам", так как право на получение указанных выплат могут иметь и иностранцы, и лица без гражданства, а также выключить из диспозиции ст. 175 УК Украины слова "установленные законом", ибо целый ряд стипендий и социальных выплат устанавливаются подзаконными нормативными актами. Целью роботы является анализ нормативно-правовых гарантий конституционных прав личности.

Ключевые слова: заработная плата, освобождение от уголовной ответственности, трудовые правоотношения, международные нормы и стандарты, санкции, наказания.

Topchiy V.V. Criminal nature of non-payment of wages, salary, scholarship, pension or any other payment established by law (article 175, Criminal Code of Ukraine). - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Law in speciality 12.00.08. -Criminal Law and Criminology; Criminal and Executive Law. - Lviv State University of Internal Affairs. - Lviv, 2009.

Legal elements of offence provided for by provisions of article 175 of CC of Ukraine affecting labour, administrative legal relationships as well as the relationships in the sphere of social protection gave been studied in the given thesis.

Special kind of absolute discharge of these offences and sanctions applied for non-payment of wages, salaries, scholarship, pensions or any other payments established by Law alongside the sanctions for their unpurposeful use have also been considered and analysed. The analysis of both legislation of Ukraine and EU member-states talking note of international norms and standards in the sphere of promotion of labour and social human rights has been made.

The proposals as to improvement of Criminal Code of Ukraine and law-enforcement practices with due account of international experience have been introduced.

Key words: wages, salary, absolute discharge, labour legal relationships, international norms and standards, sanctions punishments.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Права людини є основним ціннісним орієнтиром як визначені і нормативно структуровані властивості й особливості буття особи, що виражають її свободу, вони є невід'ємними і необхідними способами й умовами життя людини у її взаємовідносинах із суспільством, державою, іншими індивідами. Ступінь зрілості і розвинутості суспільства залежить від обсягу цих прав, їх реалізації та гарантій. Права людини дають їй можливість не тільки брати участь в управлінні державою, а й дистанціюватися від нього, самовизначатися в сфері приватного життя, в обранні переконань, відносин до релігії та власності. Поглинання громадянського суспільства державою відбувається там, де права людини або відсутні, або носять декларативний характер. Становлення і розвиток прав людини дозволяють розкрити тип цивілізації, етапи її розвитку, тому що взаємовідносини держави і людини характеризують державу як правову чи неправову.

Послідовний курс України на Європейську та Євроатлантичну інтеграцію, сприйняття нею міжнародних норм та стандартів у галузі охорони прав і свобод людини, ратифікація Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та вступ до Ради Європи покладають на нашу країну додаткові зобов'язання у сфері гарантій конституційних прав і свобод, які вже виходять за межі суто внутрішньодержавних зразків нормотворчості і висувають високі вимоги щодо відповідності найкращим зразкам, виробленим у розвинених країнах світу.

Соціально-економічні права (поряд із культурними) відносяться до прав другого покоління і стосуються підтримання та нормативного закріплення соціально-економічних умов життя індивіда, визначають положення людини у сфері праці, побуту, зайнятості, соціальної захищеності з метою створення умов, при яких люди можуть бути вільними від страху втратити роботу та засоби до існування.

Обсяг цих прав та ступінь їх реалізованості багато в чому залежить від стану економіки країни, і тому гарантії їх реалізації порівняно із громадянськими та політичними правами менш розвинені.

Норму, яка міститься в ст. 175 КК України, слід розглядати як кримінально-правову гарантію захисту державою права на отримання заробітної плати чи інших виплат, в тому числі стипендій та пенсій, які для більшості населення країни є єдиним джерелом існування, а також права на достойний рівень життя та соціальну захищеність на випадок втрати працездатності або можливості здійснювати трудову функцію, досягнення пенсійного віку.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю є конституційним правом, яке захищається законом (ст. 48 Конституції України), а одним із пріоритетних напрямків політики України як соціальної держави є створення умов для реалізації права на соціальний захист, що включає права на забезпечення громадянам гідного існування не тільки у разі втрати повної або часткової працездатності, а й у разі втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості або інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, права на отримання різного роду пенсій, стипендій чи інших виплат.

Питання кримінально-правової охорони трудових та соціальних прав громадян були предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів, але комплексне монографічне дослідження, предметом якого є кримінально-правова охорона саме права людини на своєчасне і в повному обсязі отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, інших установлених законодавством виплат, відсутнє. Серед робіт, які присвячені дослідженню конституційних прав людини в цілому, і соціально-економічних зокрема, слід відмітити праці Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, А.М. Красікова, Н.Ф. Кузнєцової, О.А. Лукашевої, А.А. Музики, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, Т.М. Нуркаєвої, М.І. Панова, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.П. Тихого, Ю.М. Тодики, М.І. Хавронюка, С.Д. Шапченка, М.Д. Шаргородського, Н.Г. Шукліноїё С.С. Яценка та інших учених.

У 2006 р. в Україні С.Я. Лиховою була захищена докторська дисертація з проблем кримінально-правової охорони громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина. У Російській Федерації в 2005 р. Л.Г. Мачковським була захищена докторська дисертація про злочини проти конституційних прав і свобод людини і громадянина. В Азербайджанській Республіці захищена докторська дисертація з проблем кримінально-правової охорони конституційних прав і свобод людини і громадянина від злочинних посягань (Махир Байрам огли Ахмедов). Враховуючи те, що після набрання чинності КК 2001 р. в Україні відсутні роботи, присвячені науковому аналізу саме безпідставної невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, а судова практика свідчить про те, що така проблема існує (автором роботи було вивчено понад 300 кримінальних справ, вироки за якими були винесені за ст. 175 КК України), крім того, вивчення судової практики виявило ряд недоліків у застосуванні цієї кримінально-правової норми, що і зумовило актуальність даної роботи. Необхідним у цьому плані є вивчення нормативного матеріалу зарубіжних країн та міжнародних норм і стандартів у галузі охорони трудових та соціальних прав особи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науковою роботою кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Проблеми боротьби зі злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти", затвердженої на 2005-2010 роки (протокол засідання кафедри № 12 від 17 березня 2005 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз основного та кваліфікованих юридичних складів злочину "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат", передбачених у ч. 1 та ч. 2 ст. 175 КК України, аналіз проблемних питань, пов'язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності за цей злочин (ч. 3 ст. 175 КК України), а також ефективності та доцільності покарань, які встановлені в санкціях ч. 1 та ч. 2 ст. 175 КК України, і на основі цього дослідження вдосконалення редакції цієї статті та санкцій, встановлених за злочин, юридичні склади яких передбачені в ч. 1 і ч. 2 ст. 175 КК України.

Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі основні завдання:

1) виявити тенденції розвитку вітчизняного законодавства про відповідальність за порушення трудових та соціальних прав людини і громадянина;

2) дослідити в аспекті загальнотеоретичних характеристик систему об'єктивних та суб'єктивних ознак юридичних складів злочинів, передбачених в ст. 175 КК України;

3) визначити основні правила кваліфікації цих злочинів;

4) дослідити покарання, передбачені в санкціях ст. 175 КК України;

5) на підставі системного аналізу норм про загальні види звільнення від кримінальної відповідальності розглянути спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений в ч. 3 ст. 175 КК України;

6) на підставі аналізу норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за порушення трудових прав людини і громадянина (ст. ст. 172, 173 КК України), виробити рекомендації щодо вдосконалення чинної редакції ст. 175 КК України;

7) розглянути співвідношення норми, яка міститься в ст. 175 КК України, та норми, яка міститься в ст. 212¹ КК України, та виробити рекомендації щодо вдосконалення чинної редакції ст. 212¹ КК України.

Об'єктом дослідження є конституційне право кожного на працю та соціальний захист.

Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

Методи дослідження обрані з урахуванням його теми, мети та завдань. Методологічну основу складають положення та висновки загальної теорії пізнання.

Зокрема, діалектичний метод за допомогою основних категорій (одиничне, особливе й загальне) дозволив розглянути кожен із досліджуваних феноменів як явище, яке, з одного боку, має конкретні індивідуальні ознаки, а з іншого - кожне окреме індивідуальне явище має в собі і деякі загальні ознаки, характерні для багатьох явищ. Методами вивчення одиничного, особливого і загального є індукція і дедукція. Суть індукції полягає в русі думки від окремого до загального, дедукція ж є рухом думки від знання загальних властивостей, характерних для багатьох явищ, до пізнання властивостей окремих явищ. Категорії діалектики - універсальні логічні форми мислення, у яких відображаються загальні зв'язки, властивості і відносини, що мають місце в об'єктивній дійсності. У категоріях сконцентровано досвід і предметно-практичну діяльність багатьох поколінь людського суспільства. Без понять і категорій, у котрих знаходять своє відображення і матеріалізацію результати пізнання, саме пізнання було б неможливим. Особливостями категорій діалектики є: об'єктивність, всезагальність, зв'язок із практикою, історичність, рухливість.

Історичний метод дослідження дозволив показати розвиток питання про кримінальну відповідальність за порушення правовідносин, зміст яких становлять трудові та соціальні права людини і громадянина, починаючи із дореволюційного законодавства та закінчуючи нормами КК 2001 року.

Крім таких традиційних методів, як історичний, соціологічний, статистичний, системно-структурний, у роботі використано герменевтичний, інтерпретаційний, онтологічний і феноменологічний методи.

Герменевтичний метод як мистецтво тлумачення - це такий спосіб пізнання дійсності, який використовує для доведення тих чи інших положень герменевтичне коло - тріаду, яка включає в себе текст, його розуміння і тлумачення. В основі цього кола суть тексту не в тексті, а в підтексті. Розуміння тексту не в тому, що написано, а в тому, як ми тлумачимо написане. Інтерпретаційний метод проявляється у двох методах - верифікації і герменевтичному. Верифікація ставить у відповідність до старого знання, до істини, нове знання. Це метод перевірки нових знань на основі елементарних, загальновизнаних істин чи аксіом, які виникають як домовленості між видатними вченими. Застосування цього методу являє собою основу доктрини права. Суть онтологічного методу зводиться до визнання буття як реального існування на противагу небуттю. Феноменологічний метод полягає у використанні таких властивостей свідомості як інтенціональність і інтелігібельність. Досліджуються правові явища, які сьогодні реально існують. Інтенціональність - це здатність свідомості відображати не все в об'єкті, а те, що потрібне досліднику. Необхідність створити певну модель, концепцію дозволяє не зосереджувати увагу на деталях (наприклад, конкретному розмірі пенсії, стипендії, заробітної плати). Це важливо в об'єкті, але в даному дослідженні відіграє факультативну роль. Інтелігібельність - це здатність свідомості працювати в конкретно-історичному полі, яке вона наперед визначає. Ми про минуле говоримо як про реальність, яку ми вже окреслили своєю свідомістю, і бачимо в минулому те, що нашою свідомістю відображене, а не все те, що реально існувало.

Використання статистичного методу дозволило проаналізувати конкретні кримінальні справи (300 справ) та узагальнити практику застосування ст. 175 КК України, що лягло в основу конкретних пропозицій та висновків щодо вдосконалення даної кримінально-правової норми. Формально-логічний метод дозволив виявити загальну тенденцію щодо охорони трудових та соціальних правовідносин та зробити висновок щодо її відповідності сучасним міжнародним нормам та стандартам у галузі охорони прав людини. Цей метод застосовувався в поєднанні із компаративним. Всі методи наукового дослідження використовувалися в їх взаємозв'язку, що, в свою чергу, дозволило створити чітку концепцію кримінально-правової охорони трудових та соціальних прав людини і громадянина.

Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які стосуються як загальних питань кримінального права та питань захисту прав людини і громадянина, так і спеціальні роботи, в яких досліджувалися проблеми кримінально-правової охорони конституційних прав людини і громадянина. У процесі роботи над дисертаційним дослідженням, поряд із науковою літературою з кримінального права, використана література з цивільного, адміністративного, конституційного, трудового права та права соціального захисту.

Нормативно-правову базу дисертації становлять чинні Конституція України та Кримінальний кодекс України 2001 року, закони та інші нормативно-правові акти, які є джерелами трудового права та права соціального захисту, податкове та пенсійне законодавство, нормативні документи Європейського Союзу та Ради Європи, які містять стандарти в галузі охорони трудових та соціальних прав людини, кримінальне законодавство країн - учасниць Європейського Союзу.

Емпіричною базою дисертаційного дослідження є судова практика щодо злочинів, які полягають у невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Було вивчено 300 кримінальних справ цієї категорії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертантом вперше було проведено комплексне наукове дослідження питань кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

У дисертації висунуто та обґрунтовано ряд нових та важливих для юридичної практики положень, які виносяться на захист, а саме:

1. Розвинуто загальнотеоретичні підходи щодо поняття об'єкта злочину, яким слід вважати правовідносини, в зв'язку з чим зроблено висновок, що злочин, відповідальність за який передбачена в ст. 175 КК України, посягає на декілька безпосередніх об'єктів: трудові правовідносини, правовідносини в сфері соціального захисту, в тому числі пенсійні правовідносини, а також правовідносини, зміст яких утворює право окремої групи управомочених суб'єктів на отримання стипендії. Неоднорідність змісту безпосередніх об'єктів цього злочину є підставою для висновку стосовно об'єднання в одній статті різнорідних юридичних складів злочинів, що є нехарактерним для доктринального підходу до побудови кримінально-правових норм в КК України.

2. Вперше сформульовано ознаки предмета злочину (ст. 175 КК України): 1) матеріальна ознака - за окремими винятками це грошові кошти; 2) формальна - нормативність встановлення порядку, розміру, характеру виплат, їх однорідність та регулярність; 3) зв'язок виплат із конкретними юридичними фактами як передумова їх розуміння тільки в контексті правовідносин; 4) аліментарність цих виплат.

3. На підставі комплексного вивчення злочинів, що посягають на конституційні права громадян, вперше запропоновано розглянути невиплату заробітної плати як різновид грубого порушення законодавства про працю. У зв'язку з цим запропоновано передбачити відповідальність за такі діяння в ч. 1 ст. 172 КК України, виклавши її в новій редакції.

4. Вперше проведено комплексне вивчення ознак суб'єктів злочину, юридичні склади якого передбачені в диспозиціях ст. 175 КК України, і запропоновано суб'єктами цього злочину вважати керівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності, які є суб'єктами трудових правовідносин, громадян-підприємців та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників на умовах трудового договору, а також керівників управлінь Пенсійного фонду України, а співвиконавцями - керівників місцевих фондів соціального страхування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, бухгалтерів (головних бухгалтерів). Зроблено висновок про те, що слід вилучити із кола суб'єктів цих злочинів працівників поштових відділень, керівників та працівників банківських установ, які безпосередньо здійснюють виплату чи доставку вказаних коштів, керівників Накопичувального фонду України в системі пенсійного забезпечення та інших уповноважених осіб сфери недержавного пенсійного страхування. При наявності підстав цих осіб слід притягати до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, а при наявності підстав - і за злочини в сфері службової діяльності.

5. Вперше на підставі аналізу наслідків, які тягне за собою невиплата заробітної плати, і співставлення норм, які містяться в ст.ст. 175 та 212¹ КК України, запропоновано уточнити назву ст. 212¹ КК України, викласти ч. 1 ст. 212¹ КК України в новій редакції, а також внести відповідні зміни до ч. 2 і ч. 3 ст. 212¹ КК України.

6. З метою вдосконалення норми, що міститься в ч. 1 ст. 175 КК України, пропонується вилучити із тексту її диспозиції слова "установлених законом" в зв'язку із тим, що окремі виплати встановлені не лише законами, а й підзаконними нормативними актами - Указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України; термін "громадянам" замінити на термін "особам", адже не тільки громадяни України мають право на отримання відповідних виплат; виключити із назви й із диспозицій ст. 175 КК України слова "заробітної плати" і викласти ст. 175 КК України в новій редакції. злочин соціальний стипендія пенсія

7. Обґрунтовується пропозиція виключити із тексту ст. 175 КК України ч. 2 і сформулювати нові підходи до кваліфікації діянь, що полягають у нецільовому використанні коштів, призначених для вказаних виплат: якщо установи фінансуються із бюджету, то діяння суб'єктів злочину, юридичний склад якого передбачено в ч. 2 ст. 175 КК України, слід кваліфікувати за ст. 210 КК України, а за наявності підстав - і за злочини в сфері службової діяльності та ст. 212¹ КК України при наявності наслідку, передбаченого в частинах перших цих статей. При відсутності такого наслідку дії винних слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 175 КК України; діяння керівників і головних бухгалтерів (бухгалтерів) підприємств, установ, організацій, які не фінансуються із бюджету, слід кваліфікувати за ст. 191 КК України, а за відсутності корисливого мотиву і наявності поважних причин розглядати як дії, вчинені в стані крайньої необхідності; при наявності достатніх підстав не виключається додаткова кваліфікація за статтями 364 та 336 КК України.

8. Пропонується вилучити із санкцій частин 1 і 2 ст. 175 КК України покарання, пов'язані із позбавленням та обмеженням волі, як недоцільні, тобто такі, що в даному випадку не досягають мети покарання, сформульованої в ст. 50 КК України. При цьому застосовувати позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю як основне і як додаткове покарання. Строки та розміри покарань залишити без змін.

9. Доводиться доцільність виключення зі ст. 175 КК України частини 3, яка передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності, та при наявності підстав (виплати пенсії, стипендії, заробітної плати, інших установлених законом виплат, а також внесків до Пенсійного фонду України) застосовувати загальні види звільнення від кримінальної відповідальності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у такому:

– у науково-дослідницькій галузі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані як елемент дослідження кримінально-правової охорони правовідносин, зміст яких становлять конституційні, трудові та соціальні права людини і громадянина;

– у правотворчості - запропоновані зміни до ст. ст. 172, 175, 212¹ КК України можуть бути використані в процесі вдосконалення кримінального законодавства;

– у правозастосуванні - висунуті пропозиції можуть використовуватися при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України щодо даної категорії справ;

– у навчальному процесі - матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсу "Кримінальне право України. Особлива частина" при вивченні злочинів проти конституційних прав людини і громадянина, при проведенні науково-дослідницької роботи студентів.

Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто. Висновки та положення дисертації повністю самостійні. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, 75% змісту складають власні теоретичні розробки дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Положення окремих розділів дисертації та дисертація в цілому доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на конференціях: міжнародній науковій конференції "Формування правової системи України на сучасному етапі" (м. Дніпропетровськ, 21-22 квітня 2005 р.); ІІ-й міжнародній науково-практичній конференції "Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке" (м. Москва, 27-28 січня 2005 р.); ХІ-й регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 3-4 лютого 2005 р.); V-й науково-практичній конференції "История развития уголовного права и ее значение для современности" (м. Москва, 26-27 травня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення" (м. Львів 13-15 квітня 2007 р.); міжнародній науковій конференції "Вітчизняна юридична наукова спадщина і сучасність" (м. Дніпропетровськ, 27-28 квітня 2007 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і практичні результати, отримані у процесі роботи над темою дисертації, опубліковано у 9 публікаціях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, що включають 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел, 5 додатків. Повний обсяг дисертації становить 271 сторінку, з яких основний текст 193 сторінки, додатки - 54 сторінки, список використаних джерел - 24 сторінки (217 найменувань).

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, дається загальна характеристика основних напрямів дослідження, формулюється зміст його об'єкта, предмета та мети, аналізуються методи, які використовуються при написанні роботи, розкривається її наукова новизна та формулюються основні теоретичні положення, які виносяться на захист, вказується на практичне значення результатів та зазначається їх апробація.

Розділ 1. "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат - злочин проти трудових та соціальних прав особи". Підрозділ 1.1. "Кримінально-правова охорона трудових та соціальних прав особи (історико-правовий аспект)" являє собою історико-правове дослідження нормативних актів, спрямованих на регулювання праці різних категорій працівників та на окремі прояви захисту їх соціальних прав. Застосування порівняльно-історичного методу дало можливість прослідкувати та проаналізувати витоки та шляхи формування інституту кримінально-правової охорони трудових та соціальних прав особи та зробити висновок, що даний інститут є традиційним у вітчизняному кримінальному законодавстві починаючи з кінця ХІХ ст.

Підрозділ 1.2. "Об'єкт злочину, юридичні склади якого передбачені в ст. 175 КК України, та місце даної кримінально-правової норми в системі розділу V Особливої частини КК України" містить наукове дослідження інституту об'єкта злочину в цілому та визначення змісту об'єктів злочинів, юридичні склади яких передбачено в диспозиції ст. 175 КК України. Проаналізувавши найбільш відомі концепції щодо об'єкта злочину, які сьогодні існують в юридичній літературі (блага, цінності, людина, суспільні відносини), автор вважає, що об'єктом злочину в цілому, і безпосередніми об'єктами злочинів, юридичні склади яких передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 175 КК України, є правовідносини, які регулюються нормами трудового законодавства (щодо заробітної плати), законодавства про соціальний захист (пенсії та інші соціальні виплати), а також законодавства, що регулює виплати стипендій окремим категоріям громадян. В даному розділі аналізується структура трудових правовідносин в частині регулювання виплати заробітної плати, відносин соціального захисту та адміністративних відносин, які складаються з приводу виплат окремих видів стипендій.

В підрозділі 1.3. "Предмет та потерпілий як обов'язкові ознаки об'єкта злочину "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" аналізується значення терміна "оплата праці". Робиться висновок, що якщо мова йде про оплату праці, але нижче встановленого мінімуму, то такі дії не утворюють діяння, юридичний склад якого передбачено в диспозиції ст. 175 КК України, а їх слід кваліфікувати за ст. 172 КК України незалежно від термінів їх невиплати. У науковій дискусії щодо того, чи є предметом злочину тільки регулярні виплати, автор обґрунтовує позицію, що оскільки заробітна плата складається з декількох компонентів, які виплачуються не тільки регулярно, то предметом злочину є не тільки регулярні, а й одноразові виплати, а також, в окремих випадках, це можуть бути натуральні товари. Що стосується такого предмета даного юридичного складу злочину як стипендія, то це питання в даній роботі розглядається вперше в юридичній літературі. Автором роботи проаналізовано понад 400 нормативних актів, якими особам призначалися стипендії і якими осіб позбавили стипендій. У зв'язку із цим запропоновано термін "законом" в диспозиції ч. 1 ст. 175 КК України змінити на термін "законодавством". Залежно від призначення, суб'єктивного складу одержувачів, строків виплат наводиться класифікація стипендій. Стосовно пенсій, у роботі обґрунтовується, що предметом аналізованого злочину є тільки ті пенсії, які отримують особи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пенсійні виплати, які здійснюються недержавними пенсійними фондами, не є предметом даного злочину. Під іншими установленими законом виплатами слід вважати кошти, які застрахована особа отримує в результаті окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, грошову допомогу, які окремі категорії осіб (наприклад, науково-педагогічні працівники) отримують в разі виходу на пенсію, забезпечення військовослужбовців тощо. Детальний аналіз заробітної плати, стипендії, пенсії, більшості випадків виплати інших видів соціальної допомоги дозволив автору сформулювати ознаки предмета даного злочину, що становить собою елемент новизни даного наукового дослідження. Потерпілими в даному юридичному складі злочину пропонується вважати не тільки громадян України, а й будь-яких осіб, які мають право отримання вказаних виплат. Проаналізувавши законодавство про загальнообов'язкове державне страхування, яке складається із значної кількості нормативних актів, автор дійшов висновку, що потерпілими можуть бути не тільки застраховані особи, а й їх спадкоємці (ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), іноземці, особи без громадянства. Коло потерпілих може бути надзвичайно широким, адже заробітну плату, стипендію також отримують не тільки громадяни України.

Розділ 2. "Аналіз об'єктивних та суб'єктивних ознак юридичних складів злочину "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат". Підрозділ 2.1. "Об'єктивні ознаки юридичних складів злочину, що полягає у невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" присвячено аналізу ознак об'єктивної сторони даних юридичних складів злочинів. Основне питання, яке вирішувалось, - тлумачення терміна, який позначає форму діяння, а саме "невиплата". На думку автора дисертації, незважаючи на доволі чітке визначення терміна "невиплата" в тексті закону, відбувається його розширене тлумачення. Автор приєднується до позиції, що кримінальна відповідальність повинна наставати тільки за повну невиплату вказаних коштів при умові, що така невиплата триває більше одного місяця, а також виплату товарами, які не дозволені до виплати. Крім того, в даному підрозділі аналізується зміст термінологічних зворотів "більше ніж за один місяць", "безпідставна". В підрозділі також аналізуються конкретні кримінальні справи, порушені за ст. 175 КК України з метою визначення реального змісту цих термінів. Автором також розглядається співвідношення діянь, юридичні склади яких передбачені в ст. 175 та ст.ст. 212, 212¹ КК України, і пропонується при наявності наслідків, передбачених у диспозиціях статей 212 та 212¹ КК України та інших підстав, кваліфікувати невиплату заробітної плати за сукупністю зі злочинами, передбаченими ст.ст. 212 та 212¹ КК України.

Основними питаннями, яким присвячено підрозділ 2.2. "Суб'єктивні ознаки злочину, що полягає в невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат", є дослідження та встановлення ознак суб'єкта цього злочину, які характеризують його як спеціальний. Щоб визначити коло осіб, які є суб'єктами невиплати заробітної плати, окремих видів стипендії чи інших соціальних виплат, автор розглядає коло осіб, які є суб'єктами трудових правовідносин, правовідносин соціального захисту і встановлює, хто безпосередньо несе відповідальність за виплату заробітної плати чи інших установлених законом виплат. В результаті доходить висновку, що такими суб'єктами є роботодавці-власники підприємств, установ, організацій або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, громадяни-підприємці або фізичні особи, які використовують найману працю; власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), філій та представники, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Автором детально проаналізовано порядок нарахування та виплати всіх видів пенсій та функціональні обов'язки працівників Пенсійного Фонду України й зроблено висновок, що до суб'єктів цього злочину (ст. 175 КК України) слід віднести службових осіб Пенсійного Фонду України. Якщо злочин полягає у безпідставній невиплаті страхових виплат, які виплачуються із коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, то суб'єктами є керівники управлінь і відділень цього Фонду. При невиплаті пенсій, які призначає Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України, впродовж вказаного в КК України часу, відповідальність має нести Голова цієї Комісії. Разом з тим акцентується, що особи, які безпосередньо виплачують указані виплати (працівники поштових відділень, касири банків, підприємств тощо), мають при наявності підстав відповідати за злочини проти власності. Робиться висновок, що суб'єктами злочину, юридичні склади якого передбачені в диспозиції ст. 175 КК України, слід визнавати і бухгалтерів.

Підрозділ 2.3. "Особливості юридичного складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України" присвячено розгляду спеціального способу вчинення даного злочину, а саме нецільового використання коштів, призначених на виплату заробітної плати чи інших установлених законом виплат. На думку автора, мова в диспозиції ч. 2 ст. 175 КК йде практично не про кваліфікований різновид злочину, а про окремий злочин, який полягає у нецільовому використанні коштів, які призначені для вказаних виплат. Робиться висновок, що склади злочинів, передбачені в ч. 1 ст. 210 та ч. 1 ст. 175 КК України, співвідносяться як загальний і спеціальний. Якщо ж сума використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то кваліфікація має відбуватися за сукупністю злочинів - ч. 2 ст. 175 та ч. 2 ст. 210 КК України. Якщо ж мова йде про умисне і корисливе використання коштів, які повинні бути виплачені як заробітна плата керівниками небюджетних підприємств, установ та організацій, то їх дії слід кваліфікувати, при наявності підстав, як привласнення чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК і ст. 175 України). Якщо невиплата заробітної плати пов'язана з учиненням службового підроблення, не виключається додаткова кваліфікація і за ст. 366 КК України. У даному підрозділі розглядається також ряд проблемних питань, пов'язаних із виплатою заробітної плати в "конверті", заниженням заробітної плати, що тягне за собою ненадходження внесків до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів.

Розділ 3 "Заходи кримінально-правового впливу щодо осіб, які вчинили злочин "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" складається з двох підрозділів. У підрозділі 3.1. "Звільнення від кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ч. 3 ст. 175 КК України)" аналізується інститут звільнення від кримінальної відповідальності в цілому та спеціальний вид, який передбачений в ч. 3 ст. 175 КК України. Це дозволило виявити цілий ряд проблем, які виникають при застосуванні норми, передбаченої в ч. 3 ст. 175 КК України. По-перше, виникає серйозна колізія між нормами кримінального та кримінально-процесуального права. По-друге, відмічається некоректність у формулюванні змісту ч. 3 ст. 175 КК України, тому що неможливо встановити, до якого моменту і в якому обсязі має бути здійснена виплата заборгованості. По-третє, законодавцем не обумовлюються мотиви та мета, якими керувалася особа, виконуючи вимоги ч. 3 ст. 175 КК України, і єдиною підставою звільнення є виплати заборгованості до моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. Автор дослідив кримінальне законодавство 17 країн - учасниць Європейського Союзу, до участі у якому має намір приєднатися і Україна, і констатує, що в них існують, як правило, загальні види звільнення від кримінальної відповідальності за такі діяння.

В підрозділі 3.2. "Окремі питання караності невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" аналізується різновид реагування на вчинення даних злочинів, а саме санкції. При розгляді караності даних суспільно небезпечних діянь проведено аналіз санкцій юридичних складів злочинів, передбачених у ч. ч. 1 і 2 ст. 175 КК України, встановлено, чи відповідає ступінь їх суспільної небезпеки тим покаранням, які передбачені за їх вчинення, проведено порівняльний аналіз санкцій ст. 175 КК України із санкціями за злочини, які теж вчиняються спеціальними суб'єктами і завдають реальної шкоди трудовим правовідносинам (ст. 172 КК України), із санкціями за злочини проти пенсійної системи України (ст. 212¹ КК України), а також із санкціями за корисливі посягання на власність (ст. ст. 185 та 192 КК України), які спрямовані на заподіяння майнової шкоди, у побудові санкцій та дано висновки щодо їх реформування.

У висновках до дисертаційного дослідження зазначається, що в у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових питань, що виявляється в комплексному науковому аналізі основного та кваліфікованих юридичних складів злочину "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат", передбачених у ч. 1 та ч. 2 ст. 175 КК України, аналізі проблемних питань, пов'язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності за цей злочин (ч. 3 ст. 175 КК України), а також ефективності та доцільності покарань, які передбачені в санкціях ч. 1 та ч. 2 ст. 175 КК України, і на основі цього пропонується вдосконалення редакції цієї статті та санкцій, встановлених за злочини, юридичні склади яких передбачені в ч. 1 і ч. 2 ст. 175 КК України.

Поряд з результатами, які мають значення для подальшого розвитку теорії кримінального права, викладено низку пропозицій щодо вдосконалення законодавства, найбільш істотними з яких є такі:

- виключити із тексту диспозиції ст. 175 КК України термін "громадянам", замінивши його терміном "особам";

- ч. 1 ст. 172 КК України викласти в такій редакції:

"Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, безпідставна невиплата заробітної плати більш ніж за один місяць, а також інше грубе порушення законодавства про працю";

- виключити із назви ст. 175 КК України термінологічний зворот "заробітної плати";

- ч. 1 ст. 175 КК України викласти в такій редакції:

"Безпідставна невиплата стипендії, пенсії чи іншої установленої законодавством України соціальної виплати більше ніж за один місяць";

- виключити із тексту ст. 175 КК України частини 2 та 3;

- викласти назву ст. 212¹ та ч. 1 ст. 212¹ КК України в такій редакції:

"Стаття 212¹ "Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування

1. Умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України та інших державних соціальних фондів коштів у значних розмірах..."

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Топчій В.В. Окремі питання криміналізації права найманих працівників на участь у страйку за КК України / В.В. Топчій // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - Спеціальний випуск. - С. 185-188.

2. Топчій В.В. Особливості чотирьохчленної та трьохчленної системи об'єктів злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) / В.В. Топчій, С.Я. Лихова // Держава і право. - 2005. - Спецвипуск. - С. 214-219.

3. Топчій В.В. Предмет злочину "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" (ст. 175 КК України) в світлі положень Конвенції про захист прав людини та основних свобод та практики Європейського суду з прав людини / В.В. Топчій // Держава і право. - Спецвипуск. - 2007. - С. 513-517.

4. Топчій В.В. Особливості механізму кримінально-правової охорони прав людини і громадянина за КК України 2001 р. / В.В. Топчій // Матеріали ХІ регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні"; Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. - 2005. - С. 361-368.

5. Топчий В.В. Проблемы чрезмерной криминализации отдельных деяний в УК Украины 2001 г. / В.В. Топчій // Уголовное право: стратегия развития в ХХI веке: материалы Второй международной научно-практичной конференции, 27-28 января 2005 г.; Московская государственная юридическая академия. - М.: Велби, 2005. - С. 293-295.

6. Топчій В.В. До питання про тлумачення окремих кримінально-правових термінів (ст. 175 КК України) / В.В. Топчій, С.Я. Лихова // Матеріали міжнародної науково-педагогічної конференції, 13-15 квітня 2007 р.; Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2007. - Ч. 2. - С. 90-93.

7. Топчій В.В. Конституційні соціально-економічні права особи як об'єкт кримінально-правової охорони (розділ V Особливої частини КК України) / В.В. Топчій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 8-9 квітня 2005 р.; Міністерство внутрішніх справ України; Львівський юридичний інститут. - Львів, 2005. - С. 301-305.

8. Топчій В.В. Актуальні питання вдосконалення норми щодо звільнення від кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших передбачених законом виплат / В.В. Топчій // Підприємництво, господарство і право: науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2008. - №9. - С. 142-145.

9. Топчій В. Звільнення від кримінальної відповідальності та покарання за ч. 3 ст. 175 КК України (порівняльно-правовий аналіз законодавства країн - учасниць Європейського Союзу) / Василь Топчій, Софія Лихова // Юридична Україна. - 2008. - № 11. - С. 90-97.

Размещено на Allbest.ru