Правове регулювання взаємної відповідальності держави та людини (конституційно-правовий аспект)
Фактори, що впливають на реалізацію взаємної відповідальності людини і держави, роль органів державної влади та їх посадових осіб в процесі реалізації. Пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства щодо забезпечення взаємної відповідальності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 29,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Правове регулювання взаємної відповідальності держави та людини (конституційно-правовий аспект)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження зумовлюється тим, що принцип взаємної відповідальності держави і людини виступає не тільки правовою вимогою, а й основою належної життєдіяльності суспільства і держави, стабільності конституційного ладу, важливою гарантією непорушності та гарантованості прав і свобод особи. Втілення цього принципу в життя є однією з головних умов становлення конституціоналізму в Україні.
Реалізація закріплених в Конституції України прав та свобод людини і громадянина обумовлюється покладанням на державу обов'язку щодо їх утвердження та забезпечення. Цей конституційний обов'язок держави випливає зі ст. 3 Конституції України та становить важливу складову відповідальності держави перед людиною. З нього випливає реалізація конституційних принципів, на яких будується держава, її функцій. Особливе значення відповідальність посідає у процесі реалізації обмежувальної функції Конституції України. Йдеться, насамперед, про забезпечення належної реалізації своїх повноважень органами державної влади та їх посадовими особами.
Разом із тим, наголошується, що без належного регулювання відповідальності особи перед державою унеможливлюється гідна життєдіяльність суспільства. Отже, взаємна відповідальність особи і держави виступає фактором забезпечення свободи кожної особи і суспільства в цілому.
Проблема конституційно-правового регулювання взаємної відповідальності держави і людини на сьогодні мало розроблена вітчизняною юридичною наукою і, зокрема, наукою конституційного права України. В науковому обігу замало досліджень, які торкаються взаємовідносин держави і людини в царині їх взаємної відповідальності.
В науковій літературі здебільшого приділялась увага аналізу юридичної відповідальності саме людини перед державою, тоді як для правильного розуміння взаємних прав і взаємної відповідальності держави і людини не менш важливим є здійснення аналізу прав, обов'язків і відповідальності держави перед людиною. Таким чином, лише через всебічне комплексне дослідження відповідальності людини і держави можливе формування наукового бачення принципу взаємної відповідальності держави і людини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках і відповідно до цільової комплексної програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Права людини і проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» №0106u002285.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей конституційно-правового регулювання взаємної відповідальності держави і людини як одного з найважливіших принципів конституційного ладу, його функціонування і реалізації; розробці конкретних теоретичних та практичних пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання, реалізації взаємної відповідальності держави і людини на основі комплексного аналізу національного законодавства, вітчизняної та зарубіжної правозастосовчої практики.
Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:
сформулювати поняття взаємної відповідальності держави і людини, розкрити її складові елементи та основну специфіку;
з'ясувати обсяг категорій «відповідальність» і «взаємна відповідальність» в їх філософському, соціальному та юридичному значенні, здійснити їх порівняльний аналіз;
розкрити функціональний взаємозв'язок між побудовою правової, демократичної, соціальної держави, формуванням громадянського суспільства і реалізацією принципу взаємної відповідальності держави і людини;
встановити форми взаємної відповідальності держави і людини у конституційному праві;
розкрити конституційно-правовий механізм реалізації взаємної відповідальності держави і людини, встановити його складові елементи та особливості;
визначити фактори, що впливають на реалізацію взаємної відповідальності людини і держави;
виявити і проаналізувати роль органів державної влади та їх посадових осіб в процесі реалізації взаємної відповідальності держави і людини; визначити критерії ефективності їх діяльності в цьому напрямку;
сформулювати пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства щодо забезпечення ефективного конституційно-правового регулювання та реалізації взаємної відповідальності держави і людини.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в сфері конституційно-правового регулювання взаємної відповідальності людини і держави.
Предметом дослідження є конституційно-правове регулювання взаємної відповідальності держави і людини.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає загальнонауковий діалектичний метод, який дає можливість розглянути взаємну відповідальність держави і людини та її конституційно-правове регулювання в їх розвитку і взаємозв'язку.
Із спеціальних методів наукового дослідження застосовано порівняльний - при дослідженні філософсько-правових ідей про соціальну, юридичну відповідальність держави і людини, а також при порівнянні вітчизняної та зарубіжної теорії і практики в царині правового регулювання взаємної відповідальності держави і людини; формально-логічний та формально-догматичний - під час аналізу наукових джерел, законодавства, практики органів державної влади; системно-структурний та функціональний - для дослідження конституційно-правового механізму реалізації принципу взаємної відповідальності держави і людини; соціологічний - при визначенні умов і факторів, що впливають на реалізацію взаємної відповідальності держави і людини.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації обґрунтовано низку концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства, до яких належать:
Вперше у вітчизняній юридичній науці:
з'ясовано сутність та визначено поняття взаємної відповідальності держави і людини як правового стану взаємодії держави і людини, який полягає у закріпленні негативних наслідків та їх застосуванні за неналежне виконання (невиконання) встановлених Конституцією України взаємних обов'язків держави (органів державної влади) та людини;
з'ясовано особливості та тенденції конституційно-правового регулювання взаємної відповідальності держави і людини, роль міжнародно-правових стандартів у цьому процесі;
визначено роль і місце конституційно-правової та інших видів юридичної відповідальності в процесі реалізації взаємної відповідальності держави і людини;
запропоновано теоретичну модель та визначення конституційно-правового механізму реалізації принципу взаємної відповідальності держави і людини, визначено його структуру, яка складається з таких елементів: нормативний (сукупність правових норм); інституційний (сукупність інституцій, що беруть участь у процесі реалізації взаємної відповідальності держави і людини); гарантії взаємної відповідальності людини і держави;
виділені об'єктивні та суб'єктивні фактори, які впливають на процес реалізації взаємної відповідальності держави і людини та дається їх класифікація;
Набула подальшого розвитку:
характеристика держави і людини як специфічних суб'єктів відповідальності у їх взаємних зв'язках. Людина як суб'єкт конституційно-правової відповідальності перед державою виступає в якості громадянина, іноземця, особи без громадянства та біженця (особи, що отримала політичний притулок), з притаманними кожній категорії суб'єктів особливостями. Держава визнається окремим суб'єктом конституційно-правової відповідальності безпосередньо, так і в особі конкретних органів державної влади або її посадових осіб у випадку, якщо вони виступають від її імені;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що пропозиції, розроблені у дисертації спрямовані на забезпечення реального втілення правових приписів щодо регулювання взаємної відповідальності держави і людини у конституційну практику державотворення. Низка сформульованих у дисертації положень може бути врахована при вдосконаленні законодавчого процесу, використовуватись у практичній діяльності органів державної влади та їх посадових осіб.
Викладені у дисертації висновки і рекомендації можуть бути використані при підготовці підручників і текстів лекцій та під час проведення семінарських занять з конституційного права.
Апробація результатів дисертації. Робота виконана й обговорена на кафедрі конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення і висновки дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях і «круглих столах»: «Особистість в умовах сучасних політичних відносин» (2003 р., м. Харків); «Нове законодавство України та питання його застосування» (2003 р., м. Харків); «Актуальні проблеми правознавства» (2004 р., м. Харків); «Сучасні проблеми юридичної науки» (2008 р., м. Харків).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 3 статтях у фахових наукових виданнях і тезах 4 доповідей та наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура і обсяг роботи обумовлені метою дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків та бібліографії. Загальний обсяг дисертації 214 сторінок, з них основного тексту - 186 сторінок. Кількість використаних джерел - 291.
Основний зміст роботи
державний влада законодавство правовий
У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються зв'язок дисертації з науковими планами та програмами, її мета і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація, міститься інформація щодо публікацій, структури й обсягу дисертації.
Розділ 1 «Теоретичні питання взаємної відповідальності держави і людини» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Філософсько-теоретичні аспекти взаємної відповідальності держави і людини» автор
аналізує сутність принципу взаємної відповідальності держави і людини, досліджує різноманітні погляди на категорію «відповідальність».
У цьому зв'язку зазначається, що принцип взаємної відповідальності держави та людини торкається сфер буття як держави, суспільства, так і людини.
Протягом багатовікового розвитку політико-правової думки було сформовано розуміння держави як спеціальної владної організації, яка утворюється суспільством з метою забезпечення виживання та самозбереження людей, в чому і полягало її функціональне призначення. І саме за здійснення такого призначення держава відповідальна. Якщо в давньокитайській, античній та середньовічній християнській думці держава (в особі монарха) є відповідальною перед абсолютом (Богом, небом, гармонією, тощо), то з часів раціоналізації політичного мислення, ствердження договірної теорії походження держави, проголошення ідей народного суверенітету, держава стає відповідальною перед її творцем - народом, за виконання тих функцій, заради яких її і було створено. З іншого боку, виконувати таке функціональне призначення держава спроможна лише через нормативне врегулювання суспільних відносин - видання владних велінь, які характеризує загальна обов'язковість виконання як кожним членом суспільства, так і самою державою, щоправда, останнє уявлення про зв'язаність держави правом виникає як результат буржуазних революцій в Західній Європі. Але головним лишається те, що людина відповідальна перед державою за виконання законів, які остання повинна приймати в інтересах самої людини.
В сучасних умовах точкою перетину прав і обов'язків людини та повноважень держави є конституція, відтак, можна сказати, що і людина, і держава взаємно відповідальні у випадку невиконання або неналежного виконання її приписів.
У підрозділі 1.2. «Поняття і сутність взаємної відповідальності держави і людини як принципу конституційного ладу» визначається подвійна природа взаємної відповідальності держави і людини як принципу конституційного ладу України та загальносоціального принципу права, якому притаманні такі ознаки як регулятивний характер, загальна цілеспрямованість, історичність, формалізація в праві, системна єдність, об'єктивна обумовленість.
Категорію «взаємності» в аспекті взаємної відповідальності держави і людини необхідно розуміти в такому значенні: держава і людина у стосунках між собою виступають самостійними і рівноправними суб'єктами (у випадках, визначених Конституцією України), які мають як права, так і обов'язки і можуть вимагати один від одного їх реалізації та виконання. У випадку недотримання однією із сторін прав іншої сторони або невиконання нею своїх обов'язків по відношенню до іншої сторони вона може бути притягнена до відповідальності.
Загальна цілеспрямованість принципу взаємної відповідальності полягає в наданні якісної визначеності регулюванню суспільно необхідних обов'язків держави та людини відносно один одного, встановлення партнерських, відповідальних стосунків між державою та громадянським суспільством.
Проаналізовано історичну наступність принципу взаємної відповідальності держави і людини, оскільки в тій чи іншій формі, він був притаманний українському конституціоналізму протягом усієї його багатовікової історії, набув закріплення у міжнародно-правових актах, та має важливе значення в сучасному конституційному процесі.
Специфіка регулятивного характеру принципу взаємної відповідальності держави та людини, полягає в тому, що вона має своїм підґрунтям конституційно-правову відповідальність, однак, у більшості випадків (але не у всіх) знаходить свій вираз в інших видах юридичної відповідальності: цивільно-правовій, кримінальній, адміністративній тощо.
Формалізація в праві принципу взаємної відповідальності держави і людини полягає в його змістовному закріпленні в Конституції України та законах України. Попри те, що в жодному нормативно-правовому акті, цей принцип не набув належного буквального відображення, він відшуковується шляхом системного тлумачення, зокрема, приписів статей 3, 6, 19, 21 Конституції України.
Характерною ознакою принципу взаємної відповідальності держави і людини є його системна єдність з правовими нормами, на які він здійснює регулюючий вплив. Адже даний принцип виявляє себе як у відповідних приписах Конституції, так і в нормах галузевих актів.
Людина як суб'єкт взаємної відповідальності виступає в якості громадянина, іноземця, особи без громадянства та біженця (особи, що отримала політичний притулок), з притаманними кожній категорії суб'єктів особливостями.
Держава є окремим, особливим суб'єктом взаємної відповідальності. В цій якості держава виступає як безпосередньо, так і в особі органів державної влади або її посадових чи службових осіб, якщо вони виступають від її імені, а не вступають у правовідносини як окремі юридичні особи.
Даний принцип має свою об'єктивну обумовленість, оскільки, сама ґенеза новітньої української державності пов'язана з доволі болючим його ствердженням в конституційному будівництві.
Особливої ж потреби в матеріалізації ідея взаємної відповідальності держави та людини набуває в умовах економічної кризи та політичної стагнації, коли держава виявилася безвідповідальною відносно свого громадянина.
Таким чином, взаємна відповідальність держави і людини як принцип конституційного ладу проявляється як базова, основоположна ідея, що покладена в основу конституційно-правового регулювання, і сутність якої полягає в закріплені та застосуванні негативних наслідків за неналежне виконання (невиконання) встановлених Конституцією України взаємних обов'язків держави (органів державної влади) і людини.
У підрозділі 1.3. «Особливості конституційно-правового закріплення принципу взаємної відповідальності держави і людини» автором відзначається, що правовому закріпленню принципу взаємної відповідальності держави і людини притаманні такі особливості: поєднання загального і конкретного нормування; системність; поєднання негативного та позитивного способів формулювання прав та обов'язків суб'єктів; посилення ролі конституційного права у її реалізації.
Зміна типів конституційно-правового регулювання накладає відбиток на функціонування інституту взаємної відповідальності держави і людини. А саме: індивід має нести юридичну відповідальність тільки за порушення заборон або невиконання обов'язків, а не за вихід за межі дозволів. Роль держави у цьому процесі зводиться до формулювання цих заборон та зобов'язань, а також до контролю за їх додержанням та виконанням і застосуванням відповідних заходів у випадку недодержання або невиконання людиною правових приписів.
Важливою особливістю конституційного регулювання взаємної відповідальності держави і людини є посилення ролі конституційного права у її реалізації. Взаємовідносини між державою і людиною можуть відбуватися на основі майже всіх соціальних регуляторів, але найбільш важливі, основоположні відносини у цій сфері повинні мати правовий характер, правову оболонку.
Це ж стосується і взаємної відповідальності держави і людини. У правовій державі відповідальність держави перед людиною, а людини перед державою має базуватися, в першу чергу, на нормах Конституції.
Важливим моментом у конституційній регламентації взаємної відповідальності держави і людини виступає її системність. Так, Конституція України встановлює права і обов'язки держави і людини у всіх сферах суспільного життя: особистій, політичній, економічній, соціальній та духовній.
Автор відзначає, що особливістю конституційно-правового регулювання взаємної відповідальності держави і людини є поєднання негативного та позитивного способів формулювання прав та обов'язків цих суб'єктів. Позитивний спосіб формулювання суб'єктивного права означає, що у нормі права безпосередньо передбачається можливість суб'єкта правовідносин обирати певний вид та міру поведінки. За допомогою негативного способу встановлюється заборона іншим суб'єктам порушувати або обов'язок гарантувати, забезпечувати певні можливості іншого суб'єкта.
Розділ 2 «Конституційно-правовий механізм реалізації принципу взаємної відповідальності держави і людини в Україні» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. «Поняття та структура конституційно-правового механізму реалізації принципу взаємної відповідальності держави і людини» автор доходить висновку, що конституційно-правовий механізм реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини можна визначити як збалансовану і зорієнтовану на досягнення позитивного результату сукупність інституційного та нормативного елементів, гарантій, за допомогою яких забезпечується на практиці втілення його основної ідеї. Іншими словами, механізм реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини гарантує невідворотність розгляду будь-якого порушення правових норм як людиною, так і державою та своєчасне і справедливе покарання правопорушників.
Нормативний елемент механізму реалізації взаємної відповідальності держави і людини визначається як система правових норм, що регулюють процес реалізації взаємної відповідальності держави і людини.
Інституційний елемент механізму реалізації взаємної відповідальності держави і людини являє собою сукупність суб'єктів (в основному це система державних інституцій), які беруть участь у процесі втілення в життя принципу взаємної відповідальності держави та людини.
Гарантії взаємної відповідальності держави та людини утворюють певну взаємопов'язану систему, яка складається з двох великих груп: загальні умови (економічні, політичні, духовні, соціальні) та спеціальні (юридичні) засоби, умови, процедури, що забезпечують реальне втілення в життя взаємної відповідальності держави та людини.
У підрозділі 2.2. «Фактори, що впливають на реалізацію взаємної відповідальності держави і людини» автором відзначається, що реалізація взаємної відповідальності держави і людини обумовлена великою кількістю факторів, що здійснюють на неї вплив. Їх можна класифікувати за критеріями. За елементами механізму реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини: фактори, що впливають на нормативний та фактори, що впливають на інституційний елементи; за окремими сферами суспільного буття: політичні, економічні, соціальні, ідеологічні та правові; за наслідками впливу: позитивні та негативні.
Вагомий вплив на процес реалізації взаємної відповідальності держави та людини здійснюють політичні фактори, які пов'язані, насамперед, із становленням нового типу політичної влади і політичної системи в Україні.
Позитивними політичними факторами (гарантіями) взаємної відповідальності держави та людини виступає утвердження демократичного політичного режиму і відповідних йому принципів конституційного ладу. Серед соціальних факторів основне місце посідає соціальна спрямованість держави, суб'єктів громадянського суспільства, що в сукупності повинно забезпечувати необхідний життєвий рівень населення, надання соціальних допомог і пільг, створення відповідних мереж та інститутів соціальних послуг, тощо.
У підрозділі 2.3. «Юридичні гарантії реалізації взаємної відповідальності держави і людини» автор відзначає, що юридичні гарантії взаємної відповідальності держави та людини - це обумовлена особливостями конституційного ладу України система умов, засобів і процедур, закріплених в конституційному законодавстві, взятих у сукупності з актами їх застосування.
Для того, щоб механізм реалізації взаємної відповідальності держави та людини працював належним чином, необхідно, щоб у нормативно-правовій формі були закріплені державні інституції, на які покладено обов'язок гарантування взаємної відповідальності, а також визначений порядок їх діяльності. Тобто нормативна база юридичного гарантування повинна складатися з матеріальних і процесуальних норм.
Пропонуються наступні класифікації юридичних гарантій принципу взаємної відповідальності держави і людини (за напрямком дії): превентивні юридичні гарантії та гарантії охорони (захисту) принципу взаємної відповідальності держави та людини; за джерелом закріплення - конституційні та гарантії, закріплені поточним законодавством; за терміном дії - на постійні, тимчасові або виключні (надзвичайні); за суб'єктом гарантування - гарантії, які реалізує індивідуальний або колективний суб'єкт, а також гарантії, реалізація яких потребує діяльності декількох суб'єктів; в залежності від місця в механізмі правового регулювання - матеріальні й процесуальні юридичні гарантії взаємної відповідальності держави та людини.
Важливе значення в процесі реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини посідають спеціальні (конституційні) гарантії. До них належать положення, що стосуються здійснення правосуддя (ст. 124 -131 Конституції України). Також спеціальними гарантіями є положення статей Конституції України ст. 55 - ст. 64: судовий захист прав і свобод людини і громадянина; право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
До таких гарантій також слід віднести право кожного знати свої права і обов'язки; конституційну вимогу щодо необхідності доведення до відома населення законів та інших нормативно-правових актів; те, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення; те, що кожен має право на правову допомогу; те, що за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність; презумпцію невинуватості; те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; те, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист; те, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Висновки
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у з'ясуванні сутності, змісту, особливостей принципу взаємної відповідальності держави і людини та його правового регулювання в конституційно-правовому аспекті. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. Взаємна відповідальність держави і людини - це такий якісний правовий стан взаємодії держави і людини, який полягає у закріпленні та застосуванні негативних наслідків за неналежне виконання (невиконання) встановлених Конституцією України взаємних обов'язків держави (органів державної влади) та людини. Взаємна відповідальність держави та людини проявляється в усіх видах юридичної відповідальності, поряд із цим, визначальну роль у її реалізації відіграє конституційно-правова відповідальність.
2. Взаємна відповідальність держави і людини має подвійну природу і розглядається як принцип конституційного ладу України та як загальносоціальний принцип права.
3. «Взаємність» в аспекті взаємної відповідальності держави і людини означає, що держава і людина у стосунках між собою виступають самостійними і рівноправними суб'єктами, що мають як права, так і обов'язки і можуть вимагати один від одного їх реалізації та виконання. У випадку недотримання однією із сторін прав іншої сторони, невиконання своїх обов'язків по відношенню до неї, повинна наступати її відповідальність.
4. Держава є окремим, особливим суб'єктом взаємної відповідальності. В цій якості держава виступає як безпосередньо, так і в особі органів державної влади або її посадових чи службових осіб у випадку, якщо вони виступають від імені держави, а не вступають у правовідносини як окремі юридичні особи.
5. Особливостями конституційно-правового регулювання взаємної відповідальності держави і людини є: відхід від пріоритету колективної форми відповідальності до визнання основною формою індивідуальної відповідальності людини; поєднання загального і конкретного нормування; системність; поєднання негативного та позитивного способів формулювання прав та обов'язків суб'єктів; посилення ролі конституційного права у її реалізації.
6. Конституційно-правовий механізм реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини - це збалансована і зорієнтована на досягнення позитивного результату сукупність інституційного та правового елементів, за допомогою яких забезпечується на практиці втілення його основної ідеї. Нормативний елемент механізму реалізації взаємної відповідальності держави і людини визначається як система правових норм, що забезпечують реалізацію взаємної відповідальності держави і людини. Інституційний елемент механізму реалізації взаємної відповідальності держави і людини являє собою сукупність суб'єктів (в основному це система державних інституцій), які беруть участь у процесі втілення в життя принципу взаємної відповідальності держави та людини.
7. Гарантії взаємної відповідальності держави і людини визначаються як обумовлена особливостями конституційного ладу України система умов, засобів і процедур, закріплених в конституційному законодавстві, взятих у сукупності з актами їх застосування, які безпосередньо спрямовані на реальне здійснення тих конституційно-правових приписів, в яких знайшла закріплення взаємна відповідальність держави та людини.
8. Реалізація взаємної відповідальності держави і людини обумовлена великою кількістю факторів, що здійснюють на неї вплив. Їх можна класифікувати за різними критеріями: за елементами механізму реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини - фактори, що впливають на нормативний та інституційний елементи; за окремими сферами суспільного буття - політичні, економічні, соціальні, ідеологічні та правові; за наслідками впливу - негативні та позитивні.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Зимовець А.В. Реалізація взаємної відповідальності людини і держави в Україні / А.В. Зимовець // Вісник Національного університету внутрішніх справ: Випуск 28. - Х.: 2004. - С. 143-147.
2. Зимовець А.В. До питання про конституційно-правову відповідальність / А.В. Зимовець // Право і безпека. - 2007. - Т.6. №2. - С. 28-32.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
- Правове регулювання юридичної відповідальності суб’єктів трудового права в умовах ринкової економіки
Аналіз ролі і функцій відповідальності в механізмі забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Історія становлення та розвитку інституту відповідальності в трудовому праві. Особливості відповідальності роботодавця, підстави та умови її настання.
автореферат [39,2 K], добавлен 29.07.2015 Поняття відповідальності, її різновиди. Принципи, сутність, ознаки і класифікація юридичної відповідальності. Правове регулювання інституту адміністративної відповідальності, перспективи його розвитку. Особливості притягнення до неї різних категорій осіб.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 18.01.2011Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Злочини проти життя та здоров’я особи. Принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини. Реформування кримінального законодавства. Правовий аналіз гарантій правової охорони права людини на життя.
реферат [16,2 K], добавлен 02.04.2011Дослідження інституціональних та організаційних засад діяльності базових центрів зайнятості. Характеристика адміністративно-правового регулювання відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади. Аналіз захисту прав, свобод та інтересів громадян.
реферат [26,9 K], добавлен 28.04.2011Поняття конституційної відповідальності та її ознаки, логічні підстави класифікації на види, підстави та передумови виникнення. Ознаки конституційно-правових деліктів. Специфічний порядок реалізації, що притаманний матеріальній відповідальності.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 09.05.2016Поняття звільнення від кримінальної відповідальності, класифікація підстав для їх реалізації,нормативно-правове обґрунтування. Звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у результаті зміни обстановки, актом амністії, засоби виховної дії.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 17.05.2015Сутність та ознаки юридичної відповідальності. Інститут відповідальності державних службовців як комплексний правовий інститут, суспільні відносини в якому регулюються нормами різних галузей права. Поняття адміністративної відповідальності в праві.
реферат [32,6 K], добавлен 28.04.2011Історія становлення інституту податкової відповідальності. Правове регулювання механізму застосування інституту відповідальності за порушення податкового законодавства. Податковий кодекс як регулятор застосування механізму фінансової відповідальності.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 16.04.2014Види юридичної відповідальності. Поняття держави та її функції. Конституційне право як галузь права. Конституційно-правовий статус людини і громадянина. Повноваження Президента України. Поняття та принципи кримінального права, співучасть у злочині.
шпаргалка [164,9 K], добавлен 10.01.2012Поняття юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Підстави юридичної відповідальності. Процеси реалізації юридичної відповідальності суворо регламентуються законом.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 08.06.2003Аналіз особливостей інституту конституційної відповідальності, який є одним із системо утворюючих факторів, які дають змогу вважати конституційне право самостійною галуззю системи національного права України. Суб'єкти державно-правової відповідальності.
презентация [1,3 M], добавлен 08.05.2015- Актуальні питання юридичної відповідальності за порушення законодавства про платіжні системи України
Високий рівень ефективного функціонування платіжних систем - фактор, що сприяє стабільному економічному розвитку держави в цілому. Інститут юридичної відповідальності - один з засобів забезпечення законності у сфері банківської діяльності в Україні.
статья [19,3 K], добавлен 31.08.2017 Землі як об'єкти використання та охорони. Суб'єкти, об'єкти та форми правового регулювання використання та охорони земель в Україні, завдання держави в цій сфері. Види і зміст контролю та юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 13.04.2012Поняття, ознаки, основні теорії походження та історичні типи держави. Форми державного правління, устрою та режиму. Поняття та класифікація основних прав, свобод і обов’язків людини. Види правових систем сучасності. Принципи юридичної відповідальності.
шпаргалка [59,3 K], добавлен 11.04.2014Огляд порядку здійснення екологічного контролю і шляхів покращення нормативно-правового забезпечення його реалізації. Аналіз практики у сфері застосування відповідальності суб'єктів господарювання і правових наслідків порушень екологічного законодавства.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 13.06.2012Аналіз конституційно-правового статусу прокуратури - централізованого органа державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави і забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад. Функції і повноваження прокуратури.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 03.10.2010Поняття та історичний розвиток процедури імпічменту. Дослідження процедури імпічменту глави держави на прикладі законодавства США. Оцінка позитивних й негативних рис американської моделі притягнення до відповідальності вищих посадових осіб у державі.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 21.12.2014Поняття кримінальної відповідальності. Основний зміст кримінальної відповідальності. Форми реалізації кримінальної відповідальності. Підстави кримінальної відповідальності. Сучасні проблеми доповнень до поняття кримінальної відповідальності.
курсовая работа [30,2 K], добавлен 24.02.2002
