Господарсько-правове забезпечення зовнішньоекономічної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

УДК 346:339.54

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Господарсько-правове забезпечення зовнішньоекономічної політики держави

12.00.04 - господарське право;

господарсько-процесуальне право;

Юсупов Валерій Андрійович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Задихайло Дмитро Вітольдович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри господарського права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Замойський Ігор Євгенович, Донецький університет економіки та права, завідувач кафедри господарського права і процесу;

кандидат юридичних наук, доцент Білоусов Євген Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри аграрного права

Захист відбудеться 14 грудня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.086.04 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська,77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська,70.

Автореферат розіслано 12 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Колісник В.П

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми обумовлена важливістю сталого економічного розвитку для сучасної України, яка знаходиться на шляху побудови ринкової економіки. Як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід у розбудові ефективного господарства, в цьому процесі надзвичайно важливою є роль держави, зокрема, реалізація нею зовнішньоекономічної політики (ЗЕП).

На тлі сучасних процесів глобалізації та інтернаціоналізації економічного життя зростає роль міжнародних економічних об'єднань, їх вплив на внутрішню і зовнішню політику, яка втрачає свою традиційну відносну автономність. Держава добровільно відмовляється від прерогативи самостійно формувати свою ЗЕП в обмін на переваги міжнародного співробітництва - членство у цих об'єднаннях сприяє розвитку вітчизняних зовнішньоекономічних відносин, збільшенню об'єму торгівлі тощо. Цей аспект набуває надзвичайної актуальності у зв'язку із вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ) та поглибленням економічної кооперації з Європейським Союзом (ЄС).

Однак, проблеми визначення детального змісту ЗЕП держави, поєднання її складових з доктринальними положеннями юридичної науки та законодавства, визначення ключових правових форм реалізації такої державної політики та системи правових засобів її реалізації досі не отримали належного освітлення у вітчизняній правовій науці на рівні комплексного дослідження. Як свідчить аналіз спеціалізованої літератури, проблеми ЗЕП держави вченими-правниками досліджувалися фрагментарно, а аспект господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП держави взагалі не опрацьовувався.

Розкриття обраної тематики дисертаційного дослідження сприятиме господарсько-правовому забезпеченню процесу формування та реалізації ЗЕП України, поліпшенню механізму його правового регулювання та наближенню вітчизняного законодавства до відповідних правових стандартів ЄС.

Науково-теоретичною базою для проведення дослідження стали праці провідних вчених-правознавців, а саме - В.В. Альміза, Ю.Є. Атаманової, О.А. Ашуркова, О.А. Беляневич, А.Г. Бобкової, О.М. Вінник, В.О. Голубєвої, Ю.Я. Грошовика, Н.І. Дмитрієвої, О.П. Загнітка, Д.В. Задихайла, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, А.Й. Іванського, Б.А. Кормича, В.І. Кухаря, В.К. Мамутова, В.С. Мілаш, О.П. Подцерковного, В.В. Поєдинок, В.Ф. Попондопула, В.В. Чайковської, В.С. Щербини та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження обрано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках комплексної цільової програми «Проблеми оптимізації правового регулювання економічних відносин в Україні» (номер державної реєстрації - № 0106U002289). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 11 від 29 червня 2004 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з'ясування змісту і передумов регулювання ЗЕП держави, з'ясування кола господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП, а також визначення перспектив їх розвитку в умовах членства України в міжнародних економічних організаціях.

Відповідно до зазначеної мети були поставлені та вирішені основні завдання дисертаційного дослідження:

1) встановлення передумов правового регулювання ЗЕП держави;

2) з'ясування змісту ЗЕП держави;

3) визначення поняття господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП держави;

4) розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України в сфері регулювання ЗЕП;

5) моделювання перспектив реалізації господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП в умовах членства України в СОТ та майбутнього членства в ЄС та формування пропозицій щодо пристосування законодавства та правозастосовчої практики до нових умов.

Об'єктом дисертаційного дослідження є комплекс суспільних відносин, що виникають в сфері формування та реалізації ЗЕП держави, в тому числі відносини, які складаються в процесі розробки та впровадження господарсько-правових засобів її регулювання.

Предметом дисертаційного дослідження обрано особливості господарсько-правового забезпечення ЗЕП держави та правових механізмів застосування господарсько-правових засобів її реалізації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є метод діалектичного пізнання суспільних явищ та процесів. Залежно від конкретних аспектів дослідження використовувалися спеціальні методи. Системно-функціональний метод був використаний при досліджені порядку надання автоматичних та неавтоматичних ліценцій у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД), а також аналізу системи стандартизації в Україні. Формально-догматичний метод дозволив проаналізувати зміст норм вітчизняного законодавства, яким регулюються господарсько-правові засоби реалізації ЗЕП держави. За допомогою порівняльно-правового методу було встановлено співвідношення норм національного законодавства та принципів функціонування ринку в ЄС.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що представлена робота є першим комплексним науковим дослідженням правового забезпечення формування та реалізації ЗЕП держави, а також господарсько-правових засобів її регулювання. В роботі вперше розроблено класифікацію господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП, з'ясовано перспективи їх реалізації в умовах членства України в СОТ і майбутнього членства в ЄС та сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення відповідного чинного законодавства України.

У результаті проведеного дослідження дисертантом отримані та виносяться на захист положення та висновки, які мають наукову новизну.

Уперше:

1) з'ясовано, що в умовах глобалізації світової економіки ЗЕП держави повинна мати щонайменше два формати свого існування: а) як самостійний напрям економічної політики держави у відповідності до ст. 10 Господарського кодексу України (ГК України); б) як обов'язкова складова структурно-галузевої політики держави в галузях промисловості, транспорту, агропромисловому комплексі тощо. У зв'язку з цим господарсько-правові засоби реалізації ЗЕП мають стати обов'язковою складовою арсеналу господарсько-правових засобів реалізації окремих напрямів структурно-галузевої політики;

2) проведено систематизацію господарсько-правового забезпечення ЗЕП держави, яка методологічно повинна враховувати її системно-структурні зв'язки із цілями та засобами забезпечення інвестиційної, інноваційної, антимонопольно-конкурентної, грошово-кредитної та валютної політики держави, правові механізми реалізації яких повинні утворювати єдиний комплекс здатний генерувати синергетичні ефекти в об'єкті свого впливу - національній економіці;

3) встановлено, що в умовах світової фінансової кризи та загострення світової конкуренції зовнішньоекономічний компонент структурної перебудови національної економіки набуває значення рівня національної економічної безпеки і тому має бути прагматично сфокусованим на відносинах експортно-імпортного забезпечення умов ефективного розвитку галузей економіки, що мають бути визнані державою як стратегічні, з урахуванням національних конкурентних переваг у світовому розподілі економічної діяльності. Відповідно до таких галузей особливості ЗЕП держави, і зокрема коло господарсько-правових засобів її реалізації, повинні бути обов'язково враховані і закріплені у законодавстві України, яким запроваджується державна підтримка або спеціальні режими господарювання у визначених стратегічних галузях національної економіки;

4) доведено, що одним з господарсько-правових засобів забезпечення ЗЕП держави може і має стати категорія ,,інвестиційний імпорт'' шляхом її законодавчого закріплення, з метою створення стимулюючого правового режиму здійснення відповідних операцій. При цьому під інвестиційним імпортом слід розуміти імпортні операції національних суб'єктів господарювання предметом яких є товари промислово-технічного призначення, зокрема обладнання та устаткування, що не мають коротко та середньо термінової перспективи їх виробництва в Україні та є товарами необхідними для інвестиційно-інноваційного забезпечення конкурентноздатного рівня виробничої діяльності національних суб'єктів господарювання;

5) з'ясовано, що в умовах світової фінансової кризи та діяльності держав спрямованої на захист національного виробника особливої актуальності, як феномен реалізації ЗЕП держави, набувають заходи, що утворюють специфічний правозастосовчий режим виконання вимог СОТ до ЗЕД суб'єктів господарювання, яким формально не порушуються зобов'язання пов'язані із членством СОТ та відповідними угодами, що укладені в її межах. Обґрунтовано щодо основних визначальних чинників названого режиму реалізації організаційно-господарських повноважень державними органами в сфері ЗЕП віднесено: а) встановлення максимально допустимого рівня тарифів на імпорт товарів; б) запровадження значно вимогливіших технічних та санітарних, фармацевтичних, фіто-санітарних, ветеринарно-санітарних та інших норм якості товарів що імпортуються та процедур встановлення їх відповідності; в) інтенсифікацію заходів захисту національних внутрішніх ринків, зокрема через використання інституту антидемпінгових розслідувань, що загалом негативно впливає на мотивацію суб'єктів господарювання - експортерів; г) активізацію використання експортного мита на вивіз з країни сировини, продуктів харчування та інших товарів, що отримало назву ресурсного протекціонізму. При цьому важливо зазначити, що органи держави, які реалізують організаційно-господарські повноваження в сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин, мають освоїти в практиці своєї діяльності заходи ,,тонкої настройки'' застосування відповідних господарсько-правових засобів, не перетинаючи однак межі, за якою такі дії можуть кваліфікуватися як зловживання правом;

6) доведено доцільність розробки й прийняття окремого Закону України «Про заходи щодо стимулювання експорту товарів українського походження», в якому особливу увагу має бути приділено таким напрямам регулятивного впливу держави в сфері ЗЕД, як: кредитна підтримка експортерів на до експортному етапі їхньої діяльності; страхування кредитних ризиків; надання інформаційних та консультаційних послуг; кредитна підтримка імпортерів товарів українського походження;

7) з метою формування ефективного механізму державної підтримки господарської діяльності вітчизняних експортерів запропоновано створити спеціалізовану організацію по кредитуванню та страхуванню експорту у вигляді відповідного агентства на базі однієї з банківських установ, що пройшли процедуру антикризової рекапіталізації, внаслідок якої корпоративні права щодо неї перейшли до держави. До основних функцій такої спеціалізованої організації варто віднести: кредитування національних експортерів за ставками нижче, ніж на національному кредитному ринку, але не порушуючи встановлених СОТ норм щодо місцевих виробників аналогічних товарів; страхування експортних кредитів; кредитування імпортерів товарів українського походження; надання тендерних гарантій для участі українських експортерів в тендерах за кордоном; кредитне супроводження інвестиційних проектів українських суб'єктів господарювання, що реалізуються на зовнішніх ринках, задля просування вітчизняної продукції; фінансування розвитку транспортної та логістичної інфраструктури, що забезпечує експортну діяльність українських господарюючих суб'єктів. Господарське забезпечення саме цих функціональних напрямів діяльності такої організації повинно визначити значну частину змісту запропонованого Закону України «Про заходи щодо стимулювання експорту товарів українського походження»;

8) встановлено, що основними напрямами державної підтримки українського експорту має стати створення організаційно-правових механізмів, спрямованих на перехід до нових стандартів якості вітчизняної продукції, наближених до стандартів, прийнятих на основних експортних ринках, а також державне сприяння в процесі реєстрації української продукції в ЄС у відповідності до процедур REACH;

9) для забезпечення національних зовнішньоекономічних інтересів у процесі формування змісту проекту Угоди між Україною та ЄС про зону вільної торгівлі запропоновано визначитись із національними зовнішньоекономічними пріоритетами. Серед таких слід визнати: збереження з метою підтримки національного товаровиробника, а саме - його експортного потенціалу, необхідної кількості товарних позицій, що залишаються під тарифним захистом; максимальне обмеження доступу імпортерів при здійсненні державних закупівель шляхом надання вітчизняним виробникам переважного права участі у державних тендерах; отримання фінансової та організаційної допомоги ЄС щодо процесу впровадження в Україні нових стандартів якості продукції та створення сучасних інститутів підтвердження відповідності, адаптованих за технічними можливостями до вимог згідно з правилами REACH, а можливо і визнаних як такі, що мають право сертифікувати експорт з України до ЄС;

10) обґрунтовано, що акцентуація правозастосовчої практики на реалізацію законодавчого механізму захисту національного товаровиробника від субсидованого імпорту має набути значення окремого напряму зовнішньоекономічної політики держави в сучасних умовах, що обумовлено активізацією тенденції до широкого застосування державами засобів державної підтримки національних суб'єктів господарювання включаючи зростаючу кількість випадків прямого субсидування зокрема у сферах фінансових послуг, виробництві автомобілів в умовах світової фінансової кризи;

11) визначено необхідність доповнити зміст Закону України ,,Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України'' положенням про обов'язковість розроблення державної програми заходів реалізації ЗЕП.

Удосконалено:

12)поняття ЗЕП держави, як цілеспрямовану та системну програмну діяльність органів держави - суб'єктів організаційно-господарських повноважень, змістом якої є здійснення впливу господарсько-правовими засобами на кількісні та якісні параметри участі вітчизняних суб'єктів господарювання у реалізації ними своїх зовнішньоекономічних договірних зобов'язань з метою забезпечення національних зовнішньоекономічних інтересів в контексті завдань державної економічної політики;

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання з науково-дослідною метою - для подальшої розробки питання правового регулювання відносин, які виникають в сфері формування й реалізації ЗЕП держави. Сформульовані в роботі пропозиції можуть служити певною базою для розробки нових та вдосконалення вже існуючих актів законодавства України. Результати дослідження також можуть бути використані при підготовці навчальних посібників для студентів і читанні лекцій за темою «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні» у рамках навчального курсу «Господарське право України».

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати виконаного дослідження використовувались у навчальному процесі в рамках курсу «Господарське право України». Авторські погляди на порушені в дисертаційному дослідженні проблеми були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: «І Всеукраїнська цивілістична наукова конференція студентів та аспірантів» (2006 р., м. Одеса); «Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та здобувачів» (2006 р., м. Харків).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, з яких 5 статей - у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та тез 2 наукових доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, 3-х розділів, які включають 6 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 197 сторінок, з них 182 сторінки основного тексту. Загальна кількість використаних джерел - 135 найменувань.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, висвітлюються його предмет, об'єкт, мета та завдання, викладені методологічна і теоретична основи роботи, положення, що характеризують її наукову новизну, розкриваються теоретичне і практичне значення роботи та апробація результатів дослідження.

Розділ 1. ,,Теоретичні питання господарсько-правового забезпечення зовнішньоекономічної політики держави'' складається з двох підрозділів, в яких проводиться аналіз змісту основних доктринальних позицій щодо ЗЕП держави, визначено суть цієї політики, встановлено передумови її правового регулювання.

Основна частина підрозділу 1.1. ,,Зміст доктринальних позицій щодо зовнішньоекономічної політики держави'' присвячена теоретичним питанням господарсько-правового забезпечення ЗЕП держави. Зокрема, автором проведено детальний аналіз існуючих комплексних досліджень відомих вчених-правників та економістів щодо окремих аспектів ЗЕД, а саме - фінансових та розрахункових зовнішньоекономічних відносин; організаційно-правових відносин у сфері ЗЕД; державного управління зовнішньо-торгівельною діяльністю; регіональних механізмів інтеграції України до ЄС тощо. В результаті аналізу вказаних джерел дисертант дійшов висновку, що проблеми формування та реалізації ЗЕП держави досліджувалися вченими лише фрагментарно, в той час, як аспект господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП взагалі не вивчався на науковому рівні. зовнішньоекономічний держава законодавство

У підрозділі 1.2. ,,Зміст зовнішньоекономічної політики держави та передумови її правового регулювання'' автором з'ясовуються фактори впливу на формування змісту державної ЗЕП, підкреслюється її розгляд щонайменше в двох аспектах: як самостійний напрям єдиної економічної політики держави та як обов'язкова складова структурно-галузевої політики держави в окремих галузях економіки - промисловості, транспорту, агропромисловому комплексі тощо. В роботі запропоноване авторське правове визначення цієї категорії, сформульовано її найголовніші цілі та завдання.

Так, під ЗЕП держави пропонується розуміти цілеспрямовану та системну програмну діяльність органів держави - суб'єктів організаційно-господарських повноважень, змістом якої є здійснення впливу господарсько-правовими засобами на кількісні та якісні параметри участі вітчизняних суб'єктів господарювання у реалізації ними своїх зовнішньоекономічних зобов'язань з метою забезпечення національних зовнішньоекономічних інтересів в контексті завдань державної економічної політики.

В дисертаційній роботі означено чітку внутрішню диференціацію в системі ЗЕП держави за основними групами товарів, що експортуються або мають експортну перспективу, а також в залежності від економічних й правових умов експорту товарів українського походження до основних іноземних товарних ринків. Метою такої диференціації має стати деталізація відповідних складів господарсько-правових засобів реалізації такої політики, що, в свою чергу, дозволить сформувати ефективний механізм державної підтримки експорту у вигляді засобів державного нетарифного регулювання, а також врахувати національні економічні інтереси при укладанні міжнародно-правових торгівельних угод.

Проведено критичний аналіз відповідних правових норм чинного законодавства України та розроблено конкретні пропозиції щодо його удосконалення.

В Розділі 2. ,,Загальна характеристика господарсько-правових засобів регулювання зовнішньоекономічної політики держави'' автором приведено у систему сучасні господарсько-правові засоби регулювання ЗЕП держави, виокремлено рівні (загальнодержавний та регіональний) і форми її реалізації (програмні й прогнозні документи, акти поточного законодавства, що регулюють ЗЕД). Здійснено відмежування таких двох найбільш розповсюджених правових категорій, як «державне регулювання ЗЕД» й «державне управління в цій сфері».

У підрозділі 2.1. ,,Поняття та класифікація господарсько-правових засобів регулювання зовнішньоекономічної політики держави'' велику увагу приділено визначенню господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП держави, їх класифікації на два основні види - універсальні, до яких віднесено сертифікацію та стандартизацію, надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій і субсидій (державна допомога), й спеціальні, а саме - ліцензування, квотування, заборона окремих видів експорту та імпорту, реєстрація певних зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

В роботі здійснено власну систематизацію господарсько-правового забезпечення ЗЕП держави, яка, на думку автора, методологічно має враховувати її системно-структурні зв'язки із цілями та засобами забезпечення інвестиційної, інноваційної, антимонопольно-конкурентної, грошово-кредитної та валютної політики держави, правові механізми реалізації яких повинні утворювати єдиний комплекс, здатний генерувати синергетичний ефект в національній економіці.

Здійснений в підрозділі 2.2. ,,Зміст господарсько-правових засобів регулювання зовнішньоекономічної політики держави'' всебічний аналіз вказаних вище господарсько-правових засобів надав можливість запропонувати внесення цілої низки змін як до Господарського кодексу України, так і до спеціалізованих вітчизняних нормативно-правових актів, як-от до Законів України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про стандартизацію» тощо.

Крім того, в цьому підрозділі особливе місце посідає дослідження організаційно-правових форм реалізації ЗЕП держави, зокрема, докладно розглядається питання створення цілісного механізму політичної, фінансової, правової, інформаційної державної підтримки українських експортерів. Автором аргументується положення щодо невідкладності розробки й прийняття окремого закону, спрямованого на правову регламентацію системи і порядку застосування заходів щодо стимулювання експорту товарів українського походження.

Так, специфікою здійснення державної підтримки експорту в Україні мають стати засоби господарсько-правового впливу на господарську діяльність експортерів саме на тих її етапах, що передують виходу продукції на ринку. Зважуючи на це, в роботі відстоюється позиція, згідно якої до основних напрямів регулятивного впливу обов'язково мають належати кредитна підтримка експортерів на доекспортному етапі їх діяльності, страхування кредитних ризиків, а також надання інформаційних та консультаційних послуг.

Крім того, однією з головних організаційно-правових форм реалізації запропонованого закону мало б стати формування спеціальної організації по кредитуванню та страхуванню експорту. Враховуючи поточну ситуацію в банківській сфері і, зокрема, перехід до держави корпоративних прав щодо цілої низки комерційних банків в процесі антикризових заходів їх рекапіталізації, така господарська організація може бути створена на базі одного з таких банків. До основними функцій цієї спеціалізованої установи можуть належати наступні:

- кредитування національних експортерів за ставками нижче, ніж на національному кредитному ринку, але не порушуючи встановлених СОТ норм щодо місцевих виробників аналогічних товарів;

- страхування експортних кредитів;

- кредитування імпортерів товарів українського походження;

- надання тендерних гарантій для участі українських експортерів в тендерах за кордоном;

- кредитне супроводження інвестиційних проектів українських суб'єктів господарювання, що реалізуються на зовнішніх ринках, задля просування вітчизняної продукції;

- фінансування розвитку транспортної та логістичної інфраструктури, що забезпечує експортну діяльність українських господарюючих суб'єктів. Господарське забезпечення саме цих функціональних напрямів діяльності такої організації повинно становити значну частину змісту запропонованого дисертантом Закону України «Про заходи щодо стимулювання експорту товарів українського походження».

Особливу увагу автора було також зосереджено на досліджені такого господарсько-правового засобу забезпечення ЗЕП держави, як «інвестиційний імпорт». З метою фіксації цієї категорії на рівні закону розроблено й запропоновано власне її визначення.

Так, під інвестиційним імпортом автор розуміє імпортні операції національних суб'єктів господарювання, предметом яких є товари промислово-технічного призначення, зокрема, обладнання та устаткування, що не мають коротко- та середньотермінової перспективи їх виробництва в Україні та є товарами, необхідними для інвестиційно-інноваційного забезпечення конкурентоздатного рівня виробничої діяльності національних суб'єктів господарювання.

У зв'язку з введенням в дію в країнах ЄС нового хімічного законодавства REACH (Registration, Evaluation, Authorization and Restriction of Chemicals) основними напрямами державної підтримки українського експорту мають стати створення організаційно-правових механізмів, спрямованих на перехід до нових стандартів якості вітчизняної продукції, наближених до стандартів, прийнятих на основних експортних ринках, а також державне сприяння в процесі реєстрації української продукції в ЄС у відповідності до процедур REACH.

Розділ 3. ,,Реалізація господарсько-правових засобів регулювання зовнішньоекономічної політики держави в сучасних умовах'' приділено питанню реалізації господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП України в сучасних умовах її членства у СОТ й майбутньої інтеграції до ЄС.

Так, у підрозділі 3.1. ,,Вступ України до СОТ та реалізація господарсько-правових засобів регулювання ЗЕП держави'' проведено систематизацію неузгоджених з європейськими стандартами положень законодавства України стосовно процедур технічного регулювання, стандартизації та оцінки відповідності. Автором приділено особливу увагу проблемам імплементації в чинне законодавство України положень Угоди про ліцензування імпорту, обмеження державної підтримки, реалізації встановленого законодавством правового механізму захисту національного товаровиробника від субсидованого імпорту та ін.

В умовах світової фінансової кризи та діяльності держав спрямованої на захист національного виробника особливої актуальності, як феномен реалізації ЗЕП держави, набувають заходи, що утворюють специфічний правозастосовчий режим виконання вимог СОТ до ЗЕД суб'єктів господарювання, яким формально не порушуються зобов'язання пов'язані із членством СОТ та відповідними угодами, що укладені в її межах.

Так, до основних визначальних чинників названого режиму реалізації організаційно-господарських повноважень державними органами в сфері ЗЕП слід віднести: а) встановлення максимально допустимого рівня тарифів на імпорт товарів; б) запровадження значно вимогливіших технічних та санітарних, фармацевтичних, фіто-санітарних, ветеринарно-санітарних та інших норм якості товарів що імпортуються та процедур встановлення їх відповідності; в) інтенсифікацію заходів захисту національних внутрішніх ринків, зокрема через використання інституту антидемпінгових розслідувань, що загалом негативно впливає на мотивацію суб'єктів господарювання - експортерів; г) активізацію використання експортного мита на вивіз з країни сировини, продуктів харчування та інших товарів, що отримало назву ресурсного протекціонізму.

В підрозділі 3.2. ,,Проблеми реалізації господарсько-правових засобів регулювання зовнішньоекономічної політики держави в умовах євро інтеграції” наголошується на важливості досягнення рівня приблизної адекватності правовим положенням ЄС вітчизняних законів в сферах, що стосуються правил конкуренції, захисту прав споживачів, технічних правил й стандартів, як важливої умови зміцнення економічних зв'язків між Україною та Євросоюзом.

В цьому ж підрозділі дисертант детально зупиняється на економіко-правовій оцінці перспектив підписання Україною угоди з ЄС про зону вільної торгівлі, зазначаючи при цьому, що національними зовнішньоекономічними пріоритетами при формуванні змісту цієї Угоди слід визнати:

- збереження з метою підтримки національного товаровиробника, а саме - його експортного потенціалу, необхідної кількості товарних позицій, що залишаються під тарифним захистом;

- максимальне обмеження доступу імпортерів при здійсненні державних закупівель шляхом надання вітчизняним виробникам переважного права участі у державних тендерах;

- отримання фінансової та організаційної допомоги ЄС щодо процесу впровадження в Україні нових стандартів якості продукції та створення сучасних центрів стандартизації та метрології, адаптованих за технологіями встановлення відповідності до вимог згідно з правилами REACH, а можливо і визнаних як ті, що мають сертифікувати експорт з України до ЄС.

Висновки

У дисертаційному дослідженні розв'язується наукове завдання, яке полягає у з'ясуванні основного змісту та специфічних ознак господарсько-правового забезпечення ЗЕП держави. За результатами проведеного дослідження дисертантом зроблено такі основні висновки:

1. Аналіз доктринальних позицій щодо ЗЕП держави свідчить, що вказана проблематика досліджувалися вченими лише фрагментарно, а господарсько-правові засоби регулювання ЗЕП держави в рамках господарсько-правової науки взагалі не вивчалися.

2. В системі вітчизняної ЗЕП потрібно передбачити чітку внутрішню диференціацію, по-перше, за основними групами товарів, що експортуються або мають експортну перспективу згідно зі структурними особливостями національної економіки, а, по-друге, в залежності від економічних та правових умов експорту товарів українського походження до основних іноземних товарних ринків, включаючи особливо ті, що об'єднані у митні союзи і проводять спільну політику щодо імпорту.

3. В літературі досі відсутній єдиний підхід до визначення поняття «ЗЕП держави». Складність цієї проблеми погіршується і тим, що питаннями ЗЕП опікуються представники щонайменше чотирьох наук: юридичної, економічної, політологічної та науки управління.

4. Необхідно виділити наступні рівні та форми реалізації державою ЗЕП. Так, держава здійснює регулювання на двох рівнях: загальнодержавному та регіональному (який може мати складну структуру відповідно до адміністративно-територіального устрою держави). ЗЕП держави може виявлятися в двох формах: програмних і прогнозних документах та в актах поточного законодавства, що регулюють ЗЕД.

5. Господарсько-правові засоби регулювання ЗЕП - це передбачені господарським законодавством способи впливу держави на діяльність суб'єктів ЗЕД із метою забезпечення підтримки належного правового господарського порядку у цій сфері. Існують загальні, універсальні господарсько-правові засоби регулювання господарської діяльності, і такі, що регулюють лише певні види такої діяльності.

6. Однією з організаційно-правових форм реалізації ЗЕП держави має стати формування цілісного механізму політичної, фінансової, правової, інформаційної підтримки українських експортерів державою. Створення такого механізму державної підтримки експорту потребує невідкладної розробки й прийняття окремого закону, спрямованого на правову регламентацію системи та порядку застосування заходів щодо стимулювання експорту товарів українського походження.

7. До основних напрямів державної підтримки українського експорту потрібно віднести створення організаційно-правових механізмів, спрямованих на перехід до нових стандартів якості вітчизняної продукції, наближених до стандартів, прийнятих на основних експортних ринках, а також державне сприяння в процесі реєстрації української продукції в ЄС у відповідності до процедур REACH.

8. В умовах світової фінансової кризи та діяльності держав спрямованої на захист національного виробника особливої актуальності, як феномен реалізації ЗЕП держави, набувають заходи, що утворюють специфічний правозастосовчий режим виконання вимог СОТ до ЗЕД суб'єктів господарювання, яким формально не порушуються зобов'язання пов'язані із членством СОТ та відповідними угодами, що укладені в її межах. У зв'язку із активізацією тенденції до широкого застосування державами засобів державної підтримки національних суб'єктів господарювання на тлі світової фінансової кризи, включаючи зростаючу кількість випадків прямого субсидування, зокрема у сферах фінансових послуг, виробництва автомобілів тощо, акцентуація правозастосовчої практики на реалізацію законодавчого механізму захисту національного товаровиробника від субсидованого імпорту має набути значення окремого напряму зовнішньоекономічної політики держави в сучасних умовах.

9. Важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Україною та ЄС є зближення існуючого і майбутнього законодавства України з законодавством ЄС. Україна, зі свого боку, взяла на себе зобов'язання забезпечити поступове приведення свого законодавства у відповідність до цього законодавства. Приблизна адекватність законів повинна мати місце в багатьох галузях, зокрема, що стосується правил конкуренції, захисту прав споживачів, технічних правил і стандартів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Юсупов В. А. Зовнішньоекономічна політика держави: правові питання визначеності та функціонування / В.А.Юсупов // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 3. - С. 25-28.

2. Юсупов В. А. Визначеність зовнішньоекономічної політики держави - основний чинник її законодавчого забезпечення / В. А. Юсупов // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 5. - С. 82-85.

3. Юсупов В. А. Удосконалення правового забезпечення функціонування державної економічної політики / В.А.Юсупов // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 10. - С. 18-21.

4. Юсупов В. А. Міжнародна співпраця Верховної Ради України / В. А. Юсупов // Митна справа. - 2006. - № 5. - С. 97-100.

5. Юсупов В. А. Україна у міжнародному процесі / В.А.Юсупов // Митна справа. - 2006. - № 6. - С. 82-100.

6. Юуспов В. А. Економічна політика держави як законодавчий механізм забезпечення / В. А. Юсупов // Збірник тез наукових робіт учасників, Одеська національна юридична академія. - Одеса, 2006. - С. 168-170.

7. Юсупов В. А. Окремі аспекти підвищення ефективності правового забезпечення зовнішньоекономічної політики держави / В. А. Юсупов // Конституція України - основа побудови правової держави і громадянського суспільства, 26-27 червня 2006 р. : тези доп. та наук. повідомл. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів. - Х.: НЮАУ, 2006. - С. 226-230.

Анотація

Юсупов В.А. Господарсько-правове забезпечення зовнішньоекономічної політики держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2009.

Робота присвячена дослідженню питань господарсько-правового забезпечення зовнішньоекономічної політики держави. Автором з'ясовуються фактори впливу на формування змісту державної зовнішньоекономічної політики, її форми та напрями. Означено чітку внутрішню диференціацію в системі зовнішньоекономічної політики держави, а також надано загальну характеристику господарсько-правових засобів її регулювання, в процесі якої здійснено класифікацію цих засобів. В дисертаційному дослідженні велику увагу приділено аналізу сучасних організаційно-правових форм реалізації зовнішньоекономічної політики держави.

Окремо розглядається питання про можливість надання правового значення господарсько-правового засобу державної політики в сфері імпорту такій категорії, як «інвестиційний імпорт».

Детально аналізуються проблеми систематизації та вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері формування та реалізації зовнішньоекономічної політики держави, в тому числі у аспекті його наближення до відповідних положень права Європейського Союзу.

Ключові слова: зовнішньоекономічні відносини, зовнішньоекономічна політика, експорт, інвестиційний імпорт, державне регулювання, апроксимація законодавства.

Аннотация

Юсупов В.А. Хозяйственно-правовое обеспечение внешнеэкономической политики государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена комплексному анализу хозяйственно-правового обеспечения правоотношений, возникающих в сфере формирования и реализации внешнеэкономической политики государства.

В роботе проведено детальное исследование содержания доктринальных позиций по вопросу государственной внешнеэкономической политики, определена ее сущность, установлены предпосылки ее правового регулирования, а также, выделены уровни и формы ее реализации.

В ходе диссертационного исследования автором установлена четкая внутренняя дифференциация в системе внешнеэкономической политики государства по основным группам товаров, экспортируемых или имеющих экспортную перспективу, а также в зависимости от экономических и правовых условий экспорта товаров украинского происхождения на основные иностранные товарные рынки.

Диссертантом представлена общая характеристика хозяйственно-правовых средств регулирования внешне-экономической политики государства, осуществлена их классификация на универсальные и специальные хозяйственно-правовые средства. Отдельно изучается вопрос придания правового значения хозяйственно-правового средства государственной политики в сфере импорта такой категории, как «инвестиционный импорт».

Особое место в работе занимает исследование организационно-правовых форм реализации внешнеэкономической политики государства, в частности детально рассматривается проблема создания целостного механизма политической, финансовой, правовой и информационной поддержки государством деятельности украинских экспортеров.

В этой связи автором аргументируется положение о необходимости разработки и принятия отдельного закона, направленного на правовую регламентацию системы и порядка применения хозяйственно-правовых средств по стимулированию экспорта товаров украинского происхождения.

Проведен критический анализ соответствующих правовых норм действующего законодательства Украины и разработаны конкретные предложения по его усовершенствованию.

Ключевые слова: внешнеэкономические отношения, внешнеэкономическая политика, экспорт, инвестиционный импорт, государственное регулирование, аппроксимация законодательства.

Annotation

Usupov V.A. Economic and legal support of state foreign economic politics. - Manuscript.

The thesis for getting the candidate degree on the speciality of 12.00.04. - economic law, economic procedural law. - National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav Mudry, Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted to research of an economic and legal support of state foreign economic politics. The work analyses the peculiarities of factors of influence to the forming of content of state foreign economic politics, its forms and directions. The author gives his own characteristics of economic and legal means of regulation of state foreign economic politics, gives its classification and determines legal matter some of them, especially of such category, as «investment import».

Attention is drawn to the analyse of main organization and legal form of state foreign economic politics' realization.

The thesis touches upon problems of systematization, perfection of special Ukrainian legislation in the sphere of foreign economic politics of a state and its approximation to the European Union legislation.

Key words: foreign economic relations, foreign economic politics, export, investment import, state regulation, approximation of the legislation.

Размещено на Allbest.ru

...