Система трудового права України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 349.2 (477).

Спеціальність: 12.00.05 -

трудове право; право соціального забезпечення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Система трудового права України

Жолнович Оксана Іванівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Пилипенко Пилип Данилович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри трудового, аграрного та екологічного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Процевський Олександр Іванович Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права;

кандидат юридичних наук, доцент Гарасимів Тарас Зеновійович Львівський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри теорії та історії держави і права.

Захист відбудеться "12" грудня 2008 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: вул. Січових Стрільців, 14, м. Львів, 79000

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79000

Автореферат розісланий "07" листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат юридичних наук, доцент В.О. Семків

Анотації

Жолнович О.І. Система трудового права України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2008.

У дисертації досліджено систему трудового права України і окреслено його місце та значення у системі вітчизняного права. Здійснено також ґрунтовний аналіз елементів системи права та їх взаємодії. З'ясовано зміст і правову сутність таких категорій як норма права, інститут права, підсистема галузі права, галузь права та правова спільність.

Особливу увагу присвячено критеріям систематизації норм трудового права, зокрема галузевому предмету і принципам єдності та диференціації правового регулювання. Розкрито особливості побудови системи трудового права та охарактеризовано її складові елементи.

Визначено форми зовнішнього виразу галузевих норм і сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного трудового законодавства, як основної форми виразу системи трудового права.

Ключові слова: трудове право, система, предмет правового регулювання, норма права, інститут права, галузь права.

Жолнович О.И. Система трудового права Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2008. право трудовий законодавство

Диссертация посвящена комплексному исследованию системы трудового права Украины, а также определению его места и роли в системе отечественного права. Произведен основательный анализ элементов системы права и очерчены их взаимосвязи.

В работе исследуется содержание таких правовых категорий как норма права, институт права, подсистема отрасли права, отрасль права и правовая общность.

Особое внимание уделено выяснению критериев систематизации норм трудового права, в частности предмету трудового права. Аргументируется что отношения занятости и трудоустройства, а также надзора и контроля исполнения трудового законодательства находятся вне предмета отрасли. Предлагается все общественные отношения, которые являются предметом трудового права разделить на два равноценных блока - индивидуально-трудовые и коллективно-трудовые отношения.

В работе акцентируется, что трудовое право является многоуровневой иерархической системой. Внутренним выражением системы трудового права является её структура, которая отображает качественные связи элементов этой системы. Автором предлагается вместе с предметом правового регулирования критерием систематизации норм отрасли считать ещё и принцип единства и дифференциации правового регулирования. С учетом этих критериев структурными элементами кроме правовых норм и институтов считаются ещё правовые подсистемы. Последние, по выводам автора, являются элементами низшего от системы отрасли уровня систематизации, однако во многих случаях могут обеспечить автономное правовое регулирование общественных отношений. Впервые в науке трудового права система отрасли строится на единстве трех подсистем - основной, общей и специальной.

Анализируется система трудового законодательства как основная форма внешнего выражения норм трудового права. При чем делается вывод, что максимальное отображение структуры трудового права в Трудовом кодексе Украины позволит воспроизвести специфику этой отрасли, закрепить основы правового регулирования и определить объем и границы локального правотворчества участников трудового правоотношения. Выходя из этого, предлагается заменить структуру проекта Трудового кодекса Украины с тем, что б более полно воссоздать объективно существующую структуру системы трудового права. Кроме того, приведен ориентировочный список книг, составляющих этот кодекс.

Значительное внимание автором уделено социальной сущности трудового права, которое преподносится как центральная (основная) отрасль социального права. Большое количество социальных прав реализуются с помощью норм трудового права. С появлением именно этой отрасли права связывают рождение блока социального законодательства. Поэтому доводится, что трудовое право в большей степени отражает принципы социального права.

Ключевые слова: трудовое право, система, предмет правового регулирования, норма права, институт права, отрасль права.

Zholnovych O.I. The system of labour law of Ukraine. Manuscript.

The dissertation to competition for academic degree of Candidate of law sciences in specialty 12.00.05. - Labour law; social security law. - Ivan Franko National University of Lviv. - Lviv, 2008.

In the dissertation the system of labour law of Ukraine is researched and its place and value in the system of domestic law are outlined. The detailed analysis of elements of the system of law and their cooperation is carried out also. The notion and legal essence of such categories as norm of law, institute of law, subsystem of the field of law, field of law and legal community are found out.

The special attention is paid to the criteria of systematization of norms of labour law, in particular to the object of sphere of law and principles of unity and differentiation of the legal regulation. The features of construction of the system of labour law are analysed and its component elements are described.

The forms of external display of sphere norms are examined and suggestions for improvement of current labour legislation as basic form of expression of the system of labour law are formulated.

Keywords: labour law, system, object of the legal regulation, norm of law, institute of law, field of law.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вітчизняна система права потребує обґрунтування нових концептуальних засад свого розвитку і перебуває у стані реформування в умовах незалежності України та ринкових відносин. Уже тепер можна констатувати повернення вітчизняної юридичної науки і практики до пануючого у світі поділу права на публічне й приватне, а також формування поряд з ними соціального права, що є правовою спільністю, яка об'єднує галузі, орієнтовані на забезпечення соціальних прав громадян і передбачає механізми їхньої реалізації за допомогою публічних і приватних важелів впливу.

Ці об'єктивні перетворення української системи права зумовлюють необхідність глибокого і всебічного аналізу трудового права як однієї з провідних галузей та визначення його місця серед інших правових спільностей. Такі дослідження неможливі без виявлення системних властивостей галузевих норм і детальної характеристики внутрішньої структури цієї галузі.

Відхід від надмірного централізованого правового регулювання, розширення сфери договірного встановлення умов праці, збільшення питомої ваги локальних норм зумовили появу нових елементів у системі трудового права.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад побудови системи трудового права зробили відомі українські науковці Г.О. Барабаш, Я.І. Безугла, Н.Б. Болотіна, В.Я. Бурак, В.С. Венедиктов, Г.С. Гончарова, П.І. Жигалкін, В.В. Жернаков, М.І. Іншин, З.Я. Козак, Р.І. Кондратьєв, Л.І. Лазор, А.Р. Мацюк, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, З.К. Симорот, Н.М. Хуторян, І.В. Зуб, С.Б. Стичинський, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та багато інших.

Загальнотеоретичним підґрунтям для з'ясування багатьох наукових проблем теорії трудового права стали дослідження В.Л. Костюка, Л.А. Луць, О.О. Нечитайленка, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, В.Д. Ткаченка та ін.

Разом з тим впродовж останніх десятиліть комплексні дослідження системи трудового права не проводились. А тому, ще й досі залишаються нерозкритими та дискусійними окремі аспекти систематизації галузевих норм, які унеможливлюють формування якісно нової системи трудового права України.

Гостроту проблеми посилює необхідність відображення системи трудового права у новому Трудовому кодексі України (підготовка якого триває), оскільки відомо, що ефективність системи законодавства безпосередньо залежить від того, наскільки чітко відтворено у ній систему галузі права.

Ці та інші обставини й визначають актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової роботи кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на тему "Проблеми становлення і розвитку соціального права в Україні", яка затверджена наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка № Н-350 від 15 червня 2005 року (державна реєстрація № 0105U007455).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування об'єктивно існуючої системи трудового права, виявлення усіх її структурних елементів для подальшого відтворення цієї системи у трудовому законодавстві. На основі комплексного аналізу української системи права та співвідношення галузей права із трудовим правом, розкривається його соціальна сутність і роль у забезпеченні основних соціальних прав громадян.

Для досягнення зазначеної мети важливим є вирішення наступних завдань:

· розкрити поняття системи трудового права, визначити й проаналізувати її основні елементи;

· обґрунтувати об'єктивні критерії систематизації норм трудового права;

· визначити структуру системи трудового права та з'ясувати взаємодію її складових елементів;

· сформулювати пропозиції щодо вдосконалення системи трудового законодавства України;

· окреслити роль та значення трудового права для формування соціального права у системі права України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які становлять предмет трудового права, а також наукові положення, що стосуються систематизації вітчизняного трудового права, визначають єдність і взаємодію усіх елементів його системи та роль і місце цієї галузі права у системі права України.

Предметом дослідження є система трудового права України, її структурні елементи та їхня взаємодія.

Методологічну основу дослідження становлять базові науково-теоретичні положення, що є загальноприйнятні юридичною наукою. За допомогою порівняльного методу з'ясовувались спільні та відмінні проблеми побудови системи трудового права в Україні та за межами нашої держави. Методом історичного аналізу досліджувався процес формування системи права загалом і системи трудового права зокрема, розглядалися особливості становлення та розвитку їхніх структурних утворень. Системно-структурний підхід дав можливість розглянути досліджувані явища в єдності та багатоманітності їхніх елементів, розкрити внутрішню будову трудового права та відобразити об'єм і зміст відповідних понять, а також місце вказаної галузі права поміж іншими правовими категоріями. Формально-логічний та структурно-функціональний методи використані для дослідження чинного трудового законодавства, локально-правових актів, колективних договорів та угод з метою групування норм трудового права і виявлення недоліків правового забезпечення трудових відносин. З їхньою допомогою вироблено пропозиції щодо приведення у відповідність структури і змісту окремих нормативно-правових актів до науково обґрунтованої системи трудового права.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням системи трудового права України.

Найважливішими результатами дослідження, що містять елементи новизни, є:

1. Обґрунтовано неприйнятність виокремлення у системі права так званих комплексних інститутів. Оскільки у системі права не існує правових норм, які перебувають поза сферою галузевої приналежності, то не може одна і та ж норма водночас належати до різних галузей права. Комплексними можуть бути лише інститути законодавства, а не права.

2. Суттєво скориговано поняття предмета трудового права. За висновком дисертанта, його структуру формують два рівноцінні блоки суспільних відносин - індивідуально-трудові та колективно-трудові. При цьому відносини працевлаштування і нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю за своєю юридичною природою не вписуються до складу предмета трудового права і є інститутами інших галузей права.

3. Систематизацію норм трудового права пропонується здійснювати з огляду на структуру галузевого предмета та з урахуванням принципів єдності і диференціації правового регулювання. За цими критеріями структурними елементами системи трудового права, окрім правових норм та інститутів, вважатимуться також правові підсистеми. Останні, за висновком автора, є своєрідними елементами нижчого від системи галузі права рівнями систематизації, але у багатьох випадках можуть забезпечувати автономне правове регулювання відповідних суспільних відносин.

4. Вперше у науці трудового права система галузі права вибудовується на єдності трьох підсистем - основної, загальної та спеціальної. Визначальною є основна підсистема. Її інститути пронизують правовим регулюванням інші підсистеми трудового права. Ця підсистема задіяна у всіх випадках регулювання трудових відносин. Другою за значенням вважається загальна підсистема. Вона поєднує норми, що мають загальний характер, регулюють індивідуальні та колективні трудові відносини, які є типовими для предмета трудового права. Остання, спеціальна підсистема, містить норми, що здійснюють свій вплив з урахуванням диференціації правового регулювання: в залежності від особливостей суб'єктів трудових правовідносин, галузевої специфіки підприємств та територіального їх розташування.

5. У роботі спростовується теза, що основну підсистему формують лише правові норми і положення. Автор обґрунтовує, що основні норми різняться за своєю природою і регулюють трудові відносини не відособлено, а організаційно формують правові інститути. Залежно від призначення, у основній підсистемі пропонується розмежовувати інститути, що містять норми, які визначають: 1) предмет і метод правового регулювання, його завдання і функції; 2) принципи правового регулювання; 3) джерела права; 4) суб'єкти; 5) строки та 6) підстави виникнення, зміни чи припинення правовідносин.

6. Вперше пропонується виокремити у загальній підсистемі дві взаємопов'язані частини - індивідуальне трудове право і колективне трудове право. Норми цих частин відображають різні блоки відносин предмета трудового права, регулюють їх за допомогою відмінних методів впливу, адресовані різним суб'єктам, однак не можуть існувати самостійно, а є половинками єдиної підсистеми. Саме тому, на переконання автора, термін "частина", який означає пайку, шматочок, елемент цілого, найбільш повно позначає такі утворення.

7. Трудове право розглядається як центральна (основна) галузь соціального права, яка покликана забезпечувати реалізацію соціальних прав людини і спрямована на досягнення балансу інтересів найманих працівників, роботодавців і держави, а також забезпечення соціальної злагоди і спокою у суспільстві.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані як для майбутніх наукових досліджень у науці трудового права, так і під час кодифікації трудового законодавства.

Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі, під час викладання курсу "Трудове право України", а також для написання підручників, навчальних посібників, практикумів, тощо.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорили на засіданнях кафедри трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дисертації висвітлено у доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема, на ІХ, ХІІ, ХІІІ, XIV регіональних науково-практичних конференціях "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (Львів, лютий 2003, 2006, 2007, 2008 р.р.); Міжнародних наукових конференціях "Четверті осінні юридичні читання", "П'яті осінні юридичні читання" та "Шості осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, жовтень 2005, 2006, 2007 р.р), Міжнародній науково-практичній конференції "Гарантії прав суб'єктів трудових правовідносин в умовах ринкової економіки", (м. Хмельницький, 29-30 вересня 2006р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання реформування правової системи України" (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 р.) та V Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання реформування правової системи України" (м. Луцьк, 30 - 31 травня 2008р).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображені у 12 публікаціях, з яких три надруковано у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 208 найменувань. Обсяг дисертації становить 170 сторінок (без списку використаних джерел).

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, стан її наукової розробки, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет і методологічну основу дослідження, сформульовані положення та висновки, що зумовлюють новизну і практичне значення дисертації, а також подано відомості про апробацію та публікацію результатів досліджень.

Перший розділ дисертації "Загальнотеоретичні аспекти систематизації норм трудового права" має концептуальне значення для всієї роботи і складається із чотирьох підрозділів та коротких висновків.

У підрозділі 1.1. "Система права та її структурні елементи" з'ясовується поняття системи права, об'єктивні критерії систематизації та інші чинники формування структури права.

Система права розглядається як об'єктивне явище, яке формується внаслідок природних та історичних закономірностей розвитку суспільства. Вона проявляється у розмежуванні всієї сукупності правових норм на окремі складові та їхніх взаємозв'язках на різних ієрархічних щаблях.

Як цілісне утворення, система права, охоплює всі чинні у державі норми права і є складним багаторівневим комплексом, тобто має свою структуру. Тому у роботі звернуто особливу увагу на правові норми як первинні та найважливіші елементи системи права.

Оскільки система права є логічною і послідовною побудовою права, у якій кожна норма має своє місце у правовому інституті, автор наполягає на тому, що не можна вести мову про існування комплексних (міжгалузевих) інститутів.

Чільне місце у підрозділі відводиться з'ясуванню поняття галузі права як органічної системи взаємопов'язаних між собою інститутів, що сукупно регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин. Залежно від предмету і методу правового регулювання, а також функцій конкретної галузі права, окрім норм та інститутів, її структура може формуватися і з інших, більш об'ємних утворень. Це можуть бути, наприклад, підгалузі (у цивільному праві) або частини (у кримінальному праві). Існують такі елементи і у структурі трудового права.

Чимало місця у роботі відведено характеристиці більш об'ємних порівняно із галузями права системних утворень - приватного та публічного права. Разом з тим, автор вважає також, що задля забезпечення соціальних прав громадян і реалізації соціальної функції держави, у системі права існують норми, які становлять якісно нову правову спільність - соціальне право. Це третій рівноцінний елемент поряд з приватним і публічним правом у системі вітчизняного права.

У підрозділі 1.2. "Предмет трудового права - основа систематизації галузевих норм" розглядаються суспільні відносини, які в сучасних умовах розвитку нашої держави формують предмет трудового права.

Автор аналізує погляди науковців стосовно визначення основних ознак трудових відносин, що засновані на найманій праці. При цьому констатується, що трудове право регулює відносини, які виникають на підставі трудового договору.

Найбільші труднощі, які існують при визначенні предмета трудового права, на думку автора, зумовлені надмірним розширенням кола суспільних відносин, що формують його предмет. У зв'язку з цим обґрунтовується, що відносини з приводу працевлаштування потребують таких методів правового регулювання, які не властиві трудовому праву, а тому перебувають поза межами предмета цієї галузі. Крім того доводиться, що й відносини нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства позбавлені трудоправової природи, оскільки мають яскраво виражений публічно-правовий характер.

З метою впорядкування галузевих норм, пропонується всі суспільні відносини, що належать до предмета трудового права поділити на два блоки - індивідуально-трудові та колективно-трудові відносини. При цьому, перший блок охоплює класичні відносини між роботодавцем і працівником з приводу укладення трудового договору та виконання взятих на себе зобов'язань, а також з приводу підготовки кадрів безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників і вирішення індивідуальних трудових спорів. До другого блоку належать відносини щодо утворення і діяльності профспілок, об'єднань роботодавців, укладення і виконання колективних договорів та угод, встановлення умов праці, а також щодо вирішення колективних трудових спорів.

Підрозділ 1.3. "Трудове право як система юридичних норм" присвячено аналізу трудового права як багаторівневої ієрархічної системи зі складною будовою.

У роботі пропонується поряд з предметом правового регулювання критерієм систематизації норм галузі вважати ще й принципи єдності та диференціації правового регулювання. Для формування системи важливе значення має поділ норм трудового права з огляду на обсяг їхньої чинності. За цими критеріями, всі норми трудового права можна поділити на основні, загальні та спеціальні.

Спеціалізація норм трудового права передбачає передусім виокремлення у його структурі правових інститутів, які є одним з вирішальних етапів систематизації. Крім них, зазвичай, виділяють також більш об'ємні елементи системи права, які прийнято називати частинами системи права. Натомість теорія права про цей елемент галузевої структури не згадує.

Автор доводить, що така назва цих структурних утворень не відображає їхніх суттєвих системних властивостей, оскільки означає щось часткове, несамостійне, незавершене. Тому пропонується називати такі системні формування "підсистемами", що на думку дисертанта є більш прийнятним і таким, що повніше відображає їхню сутність. Адже норми, які утворюють кожну із підсистем, діють на різних рівнях системи трудового права, залежно від обсягу їхньої чинності. Кожен із рівнів є самодостатньою системою, тобто може здійснювати правове регулювання як самостійно, так і з допомогою норм інших рівнів для забезпечення повноти регулювання.

Беручи до уваги те, що за обсягом регулювання і функціональною спрямованістю галузеві норми поділяються на основні, загальні та спеціальні, правові інститути, які формують ці групи норм, пропонується об'єднати у три підсистеми - основну, загальну та спеціальну.

Про співвідношення системи трудового права та системи трудового законодавства йдеться у підрозділі 1.4.

Автор відзначає, що поряд із централізованим законодавством чимала кількість норм знаходить свій вираз у локальних правових актах і нормативно-правових договорах. Аналогічну роль відіграють також трудові договори. Підтримано ідею, висловлену сучасними дослідниками теорії трудового права, згідно з якою акти вищих судових органів вважаються формою виразу галузевих норм.

Разом з тим наголошується, що основні засади, єдині методи регулювання трудових відносин, окреслення меж дії галузі права мають бути закріплені в законодавстві. Це зумовлено насамперед тим, що у системі джерел права України питома вага належить законодавчим актам.

Для забезпечення об'єктивності під час закріплення норм права у статтях і розділах нормативно-правових актів пропонується максимально відтворювати структуру системи трудового права у Трудовому кодексі України. Це дасть змогу відобразити галузеву специфіку, закріпити основи правового регулювання і визначити обсяг та межі локальної правотворчості учасників трудових правовідносин.

З огляду на це, у підрозділі пропонується змінити структуру проекту Трудового кодексу України, з тим, щоб найбільш повно відобразити об'єктивно існуючу структуру системи трудового права. Також наведено власний перелік книг, з яких цей кодекс мав би складатися.

Перший розділ завершується короткими висновками, де підсумовано викладене у кожному з підрозділів.

Розділ другий "Загальна характеристика структурних елементів системи трудового права України" поділений на три підрозділи, у яких характеризується зміст і структура підсистем та інститутів трудового права.

У підрозділі 2.1. "Основна підсистема трудового права та її інститути" йдеться про необхідність виокремлення основної підсистеми трудового права, яка покликана забезпечити єдині умови та принципи регулювання суспільно-трудових відносин.

Беручи до уваги, що у цій підсистемі об'єднані норми, які є фундаментальними та визначальними для усього трудового права, вона й отримала назву "основна підсистема".

За переконанням автора цю підсистему формують визначальні, засадничі норми, які забезпечують регулювання трудових відносин найманої праці. Це є норми, що визначають предмет правового регулювання, закріплюють найважливіші принципи, основні права та обов'язки суб'єктів відповідних відносин. Всередині підсистеми кожна з них здійснює правову регламентацію якогось одного елемента трудових відносин.

Як і норми інших підсистем, основні норми також формують самостійні правові інститути. При цьому доводиться, що інститутом права можна вважати й ті групи норм, які здійснюють регулювання окремих елементів будь-якого конкретного виду суспільних відносин.

До правових інститутів цієї підсистеми належать: інститут, що визначає предмет і метод правового регулювання, його завдання і функції; інститут, який закріплює принципи правового регулювання; інститут, у якому відображено джерела (форми) права; інститут правосуб'єктності учасників правовідносин, а також інститути обчислення строків та підстав виникнення, зміни й припинення правовідносин.

Підрозділ 2.2. "Загальна підсистема трудового права та її інститути" присвячений детальному аналізу норм та інститутів, які забезпечують регулювання трудових відносин переважної більшості працівників.

Структура цієї підсистеми вибудовується в залежності від особливостей структури предмета трудового права. Зокрема, наводяться вагомі аргументи на користь ідеї існування у загальній підсистемі двох відособлених частин, - індивідуального трудового права і колективного трудового права.

Перша група норм визначає правове становище працівника і роботодавця в індивідуальних трудових правовідносинах та охоплює правовим регулюванням всі відносини, які виникають з факту укладення трудового договору.

Друга частина містить норми щодо регулювання колективних трудових відносин. Вони закріплюють основні засади соціального партнерства у трудових відносинах, визначають порядок укладення, зміст і сторони колективних договорів та угод, а також регламентують процедуру вирішення колективних трудових спорів.

У роботі обґрунтовується, що індивідуально-трудове право формують такі інститути як трудовий договір, підготовка і перекваліфікація кадрів, робочий час, час відпочинку, оплата і нормування праці, гарантії і компенсації, охорона праці, трудова дисципліна, юридична відповідальність та вирішення індивідуальних трудових спорів.

До інститутів колективно-трудового права автор відносить: соціальне партнерство у трудових відносинах; участь працівників в управлінні підприємством; колективні договори і угоди та вирішення колективних трудових спорів.

У підрозділі 2.3. "Спеціальна підсистема трудового права та її інститути" визначається, що у її формуванні безпосередньо задіяний принцип єдності та диференціації правового регулювання.

Норми цієї підсистеми диференціюють регулювання трудових відносин за трьома напрямами: 1) суб'єктна диференціація; 2) галузева диференціація; 3) територіальна диференціація.

Суб'єктну диференціацію визначать інститути, що містять норми, які регулюють трудові відносини молоді, жінок та осіб із сімейними обов'язками, а також осіб зі зниженою працездатністю й іноземців.

Особливості умов праці відображають норми інститутів про роботу у важких, шкідливих і небезпечних умовах, на гірничих підприємствах, на транспорті. Це також інститути, які регулюють трудові відносини державних службовців, наукових та науково-педагогічних працівників, надомників, тимчасових і сезонних працівників.

Інститути, що закріплюють спеціальний правовий статус працівників у гірських населених пунктах, осіб, які працюють на територіях, радіоактивно забруднених, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та інших місцевостях, передбачають територіальну диференціацію правового регулювання.

Завершують розділ висновки.

Останній третій розділ має назву "Місце трудового права в системі права України" і поділений на два підрозділи.

Перший з підрозділів 3.1. "Трудове право - визначальна галузь для формування соціального права" обґрунтовує соціальну сутність трудового права та визначає його як центральну (основну) галузь соціального права.

Автор переконує, що саме завдяки трудовому праву відбувається реалізація більшості соціальних прав, зокрема й таких, як право на безпечні і нешкідливі умови праці, право на охорону праці, на заробітну плату не нижче встановленого мінімуму і т.п. Саме з появою цієї галузі права пов'язують зародження блоку соціального законодавства. Тому доводиться, що трудове право найбільшою мірою реалізує засади соціального права, воно є визначальною галуззю цієї правової спільності.

У підрозділі пропонується виокремити серед галузевих функцій трудового права, насамперед, соціальну функцію, яка традиційно пов'язується з охороною здоров'я та безпекою на виробництві. Причому наголошується, що соціальна функція не обмежується лише цими завданнями, а покликана забезпечити більш повне визнання, дотримання та захист прав людини у сфері праці.

Підрозділ 3.2. "Співвідношення трудового права з деякими суміжними галузями права" присвячено з'ясуванню спільних і відмінних рис трудового та деяких інших галузей вітчизняного права.

Трудове право як елемент системи права тісно пов'язане з іншими галузями вітчизняного права і взаємодіє з ними для забезпечення повноти регулювання суспільних відносин. Ця взаємодія є результатом єдності системи права України та можливості при потребі субсидування норм однієї галузі права іншою.

Найперше з'ясовується співвідношення трудового і цивільного права. Відомо, що свого часу трудове право відмежувалося від цивільного права, оскільки покликане було реалізовувати соціальну функцію у майнових відносинах найму робочої сили. Заради того його предметом, окрім індивідуально-трудових відносин, стали ще й колективно-трудові відносини. Тим самим трудове право набуло якісно нових ознак, відмінних від цивільного права. З приватно-правової сфери трудове право змістилося до соціально-правової.

Розмежовуючи трудове та адміністративне право, автор доводить, що ці галузі права мають абсолютно різні предмети правового регулювання. Однак спільно регламентують правове становище державних службовців. Виконуючи владно-розпорядчі функції від імені адміністративного органу державні службовці керуються нормами адміністративного права. Разом з тим всі питання, пов'язані із наймом їх на роботу, визначенням трудової функції, робочого часу, часу відпочинку та інших гарантій, пов'язаних з працею, регулюються нормами трудового права.

У роботі відзначено також спорідненість трудового права і права соціального забезпечення. Це зумовлено, насамперед тим, що норми цих галузей права лежать в основі виокремлення соціального права і покликані забезпечувати реалізацію соціально-економічних прав громадян, а також тим, що становлення права соціального забезпечення тривалий час відбувалося разом із розвитком трудового права.

Як і попередні, цей розділ закінчується висновками.

У загальних висновках сформульовано найважливіші наукові та практичні результати дослідження системи трудового права України. Зокрема, відзначається, що:

· Система права формується об'єктивно, внаслідок природних та історичних закономірностей розвитку суспільства. Вона охоплює всі чинні норми держави, які, об'єднуючись у правові інститути, галузі права і, нарешті, правові спільності, утворюють складну ієрархічну будову. Найбільшими структурними утвореннями необхідно вважати правові спільності - приватне, публічне і соціальне право.

· Оскільки система права є логічною і послідовною побудовою права, а кожна норма має своє місце у цій системі, то не можна вести мову про існування комплексних (міжгалузевих) інститутів.

· Предмет трудового права, як об'єктивно зумовлена спільність трудових відносин, є певною системою, яка має бути покладена в основу систематизації галузевих норм. До предмета трудового права належать відносини із використання найманої праці, що виникають на підставі трудового договору. Всі трудові відносини, що формують предмет галузі, необхідно розподілити на два рівноцінні блоки: індивідуально-трудові та колективно-трудові.

· Крім предмета трудового права, на систематизацію норм суттєво впливають ще й принципи єдності та диференціації правового регулювання.

· У структурі системи трудового права сформувалися властиві лише цій галузі утворення - підсистеми. Поширена у науці трудового права назва цих утворень "частина" не відображає їхніх суттєвих системних властивостей, оскільки означає щось часткове, несамостійне, незавершене. Натомість термін "підсистема" є більш прийнятним, оскільки норми, які утворюють кожну із підсистем, діють на різних рівнях системи трудового права, залежно від обсягу їх чинності. А кожен із рівнів є самодостатньою системою, тобто може здійснювати правове регулювання самостійно. Норми інших підсистем задіюють тільки у випадках неповного регулювання.

· За обсягом регулювання і функціональною спрямованістю норми трудового права поділяються на основні, загальні та спеціальні, а тому правові інститути, які об'єднують ці групи норм, формують, відповідно, три підсистеми - основну, загальну та спеціальну.

· Формою зовнішнього виразу системи трудового права поряд із системою законодавства є локально-правові акти, нормативно-правові договори і угоди, в тому числі трудовий договір, а також акти вищих судових органів. Однак основні засади, єдині методи регулювання трудових відносин, окреслення меж дії галузі права обов'язково мають бути закріплені у Трудовому кодексі України, оскільки у системі джерел права України домінуючими є законодавчі акти.

За результатами дослідження вносяться також пропозиції щодо вдосконалення трудового законодавства з метою наближення його структури і змісту до об'єктивно існуючої, науково обґрунтованої системи права.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Жолнович О.І. Ще раз до питання про сферу дії норм трудового права. / О.І. Жолнович // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - 2006. - Випуск 16. - С. 110-116.

2. Жолнович О.І. Соціальна спрямованість трудового права України. / О.І. Жолнович // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. - Серія юридична. - Вип. 42. - Львів: Малий видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - C. 231-238.

3. Жолнович О.І. Предмет трудового права як критерій систематизації галузевих норм. / О.І. Жолнович // Науковий часопис Хмельницького університету управління і права "Університетські наукові записки" - Випуск 3-4. - 2006. - С. 271-276.

4. Жолнович О.І. Місце трудового права в системі права України. / О.І. Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції (Львів, 13-14 лютого 2003 р.) - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. - С. 340-343.

5. Жолнович О.І. Публічні та приватні інтереси і їх вплив на трудове право. / О.І. Жолнович //Молодь у юридичній науці: збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених "Четверті осінні юридичні читання" (Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 р.): 3-х частинах. Частина 3: "Публічно-правові науки". - Підтом І. - Хмельницький: в-во Хмельницького університету управління та права, 2005. - С. 17-20.

6. Жолнович О.І. Про особливості систематизації засадничих норм трудового права України. / О.І. Жолнович // Молодь у юридичній науці: збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених "П'яті осінні юридичні читання" (Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 р): у 3-х частинах. Частина 3: "Публічно-правові науки". - Підтом І. - Хмельницький: в-во Хмельницького університету управління та права, 2006. - С. 74-77.

7. Жолнович О.І. Трудове право як елемент системи трудового права України. / О.І. Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції (Львів, 9-10 лютого 2006 р.). - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. - С. 280-281.

8. Жолнович О.І. Деякі особливості систематизації загальних норм трудового права. / О.І. Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XІІI регіональної науково-практичної конференції (Львів, 8-9 лютого 2007 р.) - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 382-384.

9. Жолнович О.І. Принцип єдності та диференціації як критерій систематизації норм трудового права. / О.І. Жолнович // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 1 - 2 червня 2007 р.). - Луцьк: Вежа, 2007. - С. 79-83.

10. Жолнович О.І. Норми, що закріплюють соціальні гарантії працівників в системі трудового права. / О.І. Жолнович // Актуальні проблеми юридичної науки: збірник тез Міжнародної наукової конфесії "Шості осінні юридичні читання". - Частина друга. - (Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 року). - Хмельницький: в-во Хмельницького університету управління та права, 2007. - С. 315-318.

11. Жолнович О. Систематизація норм, що закріплюють особливості умов праці працівників залежно від галузі господарства. / О.І. Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХІV регіональної науково-практичної конференції (Львів, 6 лютого 2008р.) - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. - С. 194-197.

12. Жолнович О.І. До питання про зовнішні форми виразу трудового права. / О.І. Жолнович // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами V Міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 30 - 31 травня 2008 р.) / Уклад. Т.Д. Климчук. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. - С. 344-346.

Размещено на Allbest.ru

...