Конституційно-правовий статус тимчасових комісій Верховної Ради України
Конституційно-правове дослідження теорії та практики функціонування тимчасових комісій Верховної Ради України. Зміст і обсяг правових принципів їх діяльності та історична еволюція правового статусу тимчасових комісій вищих представницьких органів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2015 |
| Размер файла | 43,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВИЙ СТАТУС ТИМЧАСОВИХ КОМІСІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
12.00.02 -- конституційне право
МЕДВІДЬ АНДРІЙ БОГДАНОВИЧ
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Ужгородському національному університеті
Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Бисага Юрій Михайлович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Марцеляк Олег Володимирович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки
кандидат юридичних наук, доцент Федоренко Владислав Леонідович, директор Департаменту конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції України
Захист відбудеться “26” грудня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.
Автореферат розісланий “24” листопада 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. Б. Горова
АНОТАЦІЯ
Медвідь А.Б. Конституційно-правовий статус тимчасових комісій Верховної Ради України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 -- конституційне право. -- Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008 р.
Дисертація є комплексним конституційно-правовим дослідженням теорії та практики функціонування тимчасових комісій Верховної Ради України. Від аналізу причин виникнення парламентських комісій автор переходить до дослідження понять та проблематики діяльності кожного із видів тимчасових комісій Верховної Ради України. При цьому визначено зміст і обсяг правових принципів їх діяльності та розкрито історичну еволюцію конституційно-правового статусу тимчасових комісій вищих представницьких органів, що функціонували на території сучасної України.
Ключові слова: тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України, тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України, принципи діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України, питання суспільного інтересу, спеціальний прокурор, спеціальні слідчі.
АННОТАЦИЯ
Медвидь А.Б. Конституционно-правовой статус временных комиссий Верховного Совета Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 -- конституционное право. -- Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2008 г.
Диссертация является комплексным конституционно-правовым исследованием теории и практики функционирования временных комиссий Верховного Совета Украины. От анализа причин возникновения парламентских комиссий законодательных органов в отечественной и зарубежной практике автор переходит к исследованию понятий, видов и проблематики деятельности временных комиссий Верховного Совета Украины. При этом, определены основные признаки и сформулированы уточненные дефиниции понятий временных следственных, специальной временной следственной и временных специальных комиссий Верховного Совета Украины.
Детально рассмотрена историческая эволюция конституционно-правового статуса временных комиссий высших представительских органов, которые функционировали на территории современной Украины, а также Верховного Совета Украины. При этом конституционно-правовой статус временных парламентских комиссий изучается в четырех отдельных исторических периодах: первый - Казацкий период , второй - период деятельности Центральной Рады, Гетьманата и Украинской Народной Республики, третий - с момента создания Украинской Советской Социалистической Республики в 1919 г. и до провозглашения независимости Украиной в 1991 г., четвертый - с момента провозглашения независимости Украиной и до сегодняшнего времени.
Автором определена юридическая сущность и необходимая совокупность правовых принципов деятельности временных комиссий Верховного Совета Украины.
В работе исследован и предложен усовершенствованный перечень оснований для создания временных следственных комиссий Верховного Совета Украины (в том числе, установлена сущность конституционного понятия "вопросы общественного интереса"), разработан перечень условий к их количественному и персональному составу. А также определен и обоснован объем полномочий, который является необходимым для оптимальной деятельности рассматриваемых комиссий. В то же время, доказана необходимость предоставления временным следственным комиссиям Верховного Совета Украины права допроса свидетелей и сформулирована дефиниция такой формы деятельности.
Вместе с этим, рассмотрена специфика функционирования специальной временной следственной комиссии Верховного Совета Украины, которая создается для проведения расследования вопросов о смещении Президента Украины с поста в порядке импичмента. Разработаны аргументированные предложения относительно принципов и порядка формирования ее персонального состава и объема полномочий, включительно с объемом полномочий специального прокурора и специальных следователей, которые входят в состав указанной комиссии.
Также в работе исследованы и сформулированы предложения относительно формы закрепления на уровне специального закона предмета деятельности временных специальных комиссий Верховного Совета Украины, их количественного и персонального состава, полномочий и юридической силы результатов работы рассматриваемых комиссий.
Ключевые слова: временные следственные комиссии Верховного Совета Украины, специальная временная следственная комиссия Верховного Совета Украины, временные специальные комиссии Верховного Совета Украины, принципы деятельности временных комиссий Верховного Совета Украины, вопросы общественного интереса, специальный прокурор, специальные следователи.
ANNOTATION
Medvid A.B. The constitutional legal status of provisional commissions of Ukraine Supreme Rada. - Manuscript.
The thesis for obtaining of scientifie juridical candidate degree. Speciality 12.00.02 - constitutional law. - Kyiv national university of Internal affairs, Kyiv, 2008.
This thesis is an integrated constitutional legal investigation of the theory and practice of provisional commissions function of Ukraine Supreme Rada. The author analyses the causes of the rise of parliament commissions and studies the problems and conceptions activity of each provisional commissions of Ukraine Supreme Rada. Moreover, the author has defined the content and scope of legal principles of their activity and has exposed the historical evolution of constitutional legal status of provisional commissions of higher representative bodies of up-to-date Ukraine.
Key words: provisional investigating commissions of Ukraine Supreme Rada, special provisional investigating commission of Ukraine Supreme Rada, provisional special commissions of Ukraine Supreme Rada, principles of activity of Ukraine Supreme Rada provisional commissions, the question of social interest, general procurator, general investigator.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Організаційний процес політичного та економічного трансформування Української держави ще далеко не завершено. Її розвиток як правової держави залежить від ефективності, мети та завдань функціонування системи органів державної влади, що у свою чергу, зумовлюються діяльністю парламенту, який формально забезпечує не тільки функціонування, а і саме існування інших вищих державних органів. Тому продуктивний розвиток вітчизняного парламенту однозначно відіграватиме одну із вирішальних ролей в еволюції усієї української держави.
Поряд із цим реформування вітчизняного парламенту з метою оптимізації його діяльності - це складний та багатогранний процес, який вимагає глибокого наукового аналізу не лише державно-правової дійсності, але й історичного процесу зародження та розвитку як самої Верховної Ради України, так і окремих її органів. Така позиція ґрунтується на тому, що одним із визначальних аспектів, у характеристиці сучасного парламенту є його структура, невід'ємними елементами якої є парламентські комісії. Вивчення особливостей їх функціонування та ролі, яку вони відіграють, надасть нам змогу окреслити способи удосконалення діяльності та вектори прогресивного поступу не тільки зазначених парламентських органів, але і парламенту загалом.
Крім цього, потрібно зазначити, що сьогодні не існує спеціального законодавчого акту, який би здійснював законодавче регулювання діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України. Через це значна частина керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій ставляться формально до їх звернень з приводу надання необхідної інформації та пояснень з питань, які розслідуються чи розглядаються цими комісіями, а деякі з них взагалі не реагують на такі звернення. Внаслідок цього парламент фактично позбавлений можливості ефективно використовувати зазначені тимчасові органи для вирішення нагальних проблем, які постають перед сучасним суспільством.
Наголосимо на тому, що у практиці вітчизняної правової науки не здійснювалося ґрунтовного та комплексного дослідження функціонування тимчасових комісій Верховної Ради України. Все це і спричинило нагальну необхідність дослідження зазначеної проблематики та актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планових наукових досліджень кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету за темою “Конституційне будівництво у країнах центральної Європи у ХХ-ХХІ ст. ст.”, затвердженою наказом ректора Ужгородського національного університету (зареєстрована у державному реєстрі за номером № 0198 U007793). Обраний напрям дослідження випливає з основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 21 листопада 2002 р. № 228-IV.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є всебічне висвітлення актуальних питань та вирішення теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з визначенням поняття та функціонуванням інституту тимчасових комісій Верховної Ради України у контексті вітчизняного конституційного права.
Відповідно до сформульованої мети було визначено основні завдання дослідження:
- виявити основні ознаки та сформулювати поняття тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України;
- з'ясувати ґенезу правової регламентації тимчасових комісій вищих представницьких органів, що функціонували на території сучасної України;
- дати системний аналіз змісту та визначити перелік правових принципів діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України;
- дослідити та запропонувати рекомендації щодо порядку утворення, складу, повноважень та практичного застосування результатів діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України;
- дослідити та запропонувати рекомендації щодо порядку утворення, складу, повноважень та практичного застосування результатів діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України;
- дослідити та запропонувати рекомендації, щодо порядку утворення, складу, повноважень та практичного застосування результатів діяльності тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України.
Об'єкт дослідження - це сукупність суспільних відносин, що виникають у зв'язку з утворенням та діяльністю тимчасових слідчих, спеціальних тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України як структурних елементів вітчизняного парламенту.
Предметом дослідження є поняття, підстави та порядок утворення, кількісний і персональний склад, повноваження, юридична сила та форми викладення результатів діяльності тимчасових слідчих, спеціальних тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України.
Методи дослідження. Методами дослідження є сукупність наукових методів, які в комплексі застосовуються дисертантом для вирішення завдань дослідження та досягнення його мети. Головним з них є діалектичний метод наукового пізнання державно-правових процесів та явищ. За його допомогою автор досліджує існуючий порядок та проблематику, пов'язану з функціонуванням тимчасових комісій Верховної Ради України, вивчає та аналізує вітчизняні законодавчу базу і парламентську практику у цій сфері.
На основі конструктивно-критичного підходу дисертант також використовує такі методи наукового дослідження, як: науковий плюралізм; органічна єдність теорії і практики; метод об'єктивності; порівняльно-правовий метод. Зокрема, за допомогою наукового плюралізму у роботі досліджується вичерпний перелік наукових концепцій щодо оптимального обсягу повноважень тимчасових комісій Верховної Ради України. Згідно з вимогами органічної єдності теорії і практики аналізуються коло питань, які стали предметом створення тимчасових спеціальних комісій українського парламенту, та спосіб його законодавчого закріплення. Метод об'єктивності та порівняльно-правовий використовуються під час дослідження досвіду функціонування тимчасових парламентських комісій зарубіжних країн та формулюванні пропозицій щодо імплементації його позитивних рис. Широкого застосування знайшли прийоми формальної логіки: аналіз, синтез, аналогія і абстракція.
За допомогою системно-функціонального методу тимчасові комісії розглядались як структурні елементи парламенту, які реалізують його певні функції; за допомогою методу раціональної критики робився аналіз сутності законодавчих документів і виявлялися колізії, суперечності та інші факти; метод системного аналізу сприяв конкретизації юридичних понять, визначенню специфічних ознак правових явищ; формально-логічний метод використовувався під час аналізу наукових джерел, законодавства, правозастосувальної практики, повного вивчення предмета дослідження, висвітлення його особливостей. На основі застосування історичного методу досліджено виникнення та розвиток тимчасових комісій вищих представницьких органів, що існували на території сучасної України.
Сукупність зазначених методів була використана під час аналізу джерельної бази, яка сформована відповідно до мети і завдань дослідження. Передусім це чинне законодавство (конституція, закони, підзаконні нормативно-правові акти), проекти нормативно-правових актів і нормативно-правові акти, що втратили юридичну силу, України та зарубіжних країн.
Ці ж методи застосовувалися під час дослідження стану вивчення проблематики дисертацій у фаховій літературі (теоретико-юридичній, галузевій юридичній), зокрема, праць вітчизняних та зарубіжних правознавців, таких як: Авакян С.А., Барабаш С.А., Барабаш Ю.Г., Булгаков О.Н., Журавський В.С., Задорожня Г.В., Ільїнський И.П., Керімов А.Д., Ківалов С.В., Ковриженко Д.С., Коврякова Е.В., Колодій А.М., Крутоголов М.А., Крилов Б.С., Лузін В.В., Майданник О.О., Махненко А.Х., Могунова М.А., Музиченко П.П., Невзоров І.Л., Олуйко В.М., Орзіх М.П., Пільгун Н.П., Погорілко В.Ф., Свирський Б.М., Тодика Ю.Н., Топорнин Б.Н., Трєщєтнікова Н.Ю., Ур'яс Ю.П., Цвік В.Д., Шаповал В.М., Шемшученко Ю.С.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в сучасній українській юридичній науці здійснена спроба комплексного наукового дослідження тимчасових комісій Верховної Ради України як структурних елементів вітчизняного парламенту.
Наукова новизна конкретизується у таких основних положеннях, що виносяться на захист:
вперше:
- досліджено динаміку розвитку конституційно-правової регламентації функціонування тимчасових комісій вищих представницьких органів, які функціонували на території сучасної України;
- проаналізовано зміст та здійснено класифікацію основних принципів організації і діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України. Зокрема, обґрунтовано доведено, що зазначені принципи, до яких належать принцип верховенства права, принцип законності, принцип гласності та інші, не існують хаотично, а складають певну цілісну систему, яка містить загальноюридичні та спеціальні принципи;
- визначено поняття допиту свідків тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, як діяльності слідчої комісії у межах здійснюваного нею парламентського розслідування, за допомогою якої з'ясовуються і перевіряються фактичні обставини щодо кола питань, які є його предметом, шляхом опитування та отримання свідчень і пояснень в особи, якій можуть бути відомі зазначені обставини, а також визначено коло прав самих свідків;
- визначено без посилання на норми Кримінально-процесуального кодексу України повноваження спеціального прокурора та слідчих, які входять до складу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яким серед іншого надається право викликати будь-яких осіб (крім Президента України, суддів Конституційного і Верховного судів України та суддів судів загальної юрисдикції з приводу суті розглянутих ними справ або справ, які знаходяться в їх провадженні) як свідків для допиту, а також визначено вимоги до висновку зазначеної комісії про звинувачення Президента України;
- визначено вимоги до кількісного складу (в обсязі не менше 5 та не більше 35 осіб) та сформульовано вичерпний перелік прав та обов'язків тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, невід'ємним правом яких є запрошувати на своє засідання членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових осіб для надання необхідної інформації;
удосконалено:
- коло підстав створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, вимоги до їх кількісного та персонального складу (обґрунтовано необхідність формування цих комісій на паритетних засадах з представників парламентської більшості та меншості), а також обсяг повноважень тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (аргументовано доведено потребу надання їм права допиту свідків);
- процедуру прийняття звіту тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України, у тому числі обґрунтовано потребу у наданні права членам цієї комісії викладати окрему думку щодо незгоди з прийнятими нею висновками, яка обов'язково додається до звіту комісії. А також удосконалено способи практичного застосування результатів діяльності зазначених комісій та доведено необхідність їх обов'язкового опублікування;
- вимоги до персонального складу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, включно з вимогами до кандидатур спеціальних прокурора і слідчих, що входять до неї, та обґрунтовано необхідність формування вказаних комісій на паритетних засадах з представників парламентської більшості та опозиції;
набули подальшого розвитку:
- дефініції понять „тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України”, „спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України” та „тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України”;
- обсяг прав спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та доведено необхідність ввести ці комісії до кола суб'єктів, за невиконання законних вимог яких передбачена кримінальна відповідальність;
- вимоги до законодавчого закріплення предмета діяльності та персонального складу тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні висновки дозволяють розширити уявлення про природу тимчасових комісій Верховної Ради України. У дисертації узагальнено найважливіші наукові і практичні результати досліджень у вказаній сфері. Результати роботи поглиблюють наукові знання про порядок створення та діяльності, а також обсяг повноважень тимчасових комісій Верховної Ради України. Розробки і висновки, що містяться в дисертації, мають практичне значення (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 02 квітня 2008 р. № 04-32/8-500). Вони стали основою для розробки автором проекту закону „Про тимчасові комісії Верховної Ради України”.
Положення і висновки цієї роботи були використані у підготовці лекційного курсу та навчально-методичного забезпечення з дисципліни “Конституційне право України” (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 09 квітня 2008 р. № 360/01-108), а також можуть бути використані під час викладання курсів “Конституційне право зарубіжних країн”, “Парламентське право” та інших дисциплін, під час підготовки навчальних посібників та підручників.
Деякі із сформульованих у дисертації положень можуть бути використані для подальших досліджень у цьому напрямі.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася за розділами і загалом на засіданнях кафедри теорії держави і права Львівської комерційної академії та кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету. Автор виступав з повідомленнями за матеріалами дисертаційного дослідження на науково-практичній конференції „Проблеми забезпечення конституційних прав громадянина у кримінальному судочинстві”, що відбулась у Львівському державному університеті внутрішніх справ 26 жовтня 2007 р., тези доповіді опубліковані; V-тій міжнародній науково-практичній конференції „Становление современной науки-2007”, що відбулась у жовтні 2007 р., м. Софія, тези доповіді опубліковані; ІV-тій міжнародній науково-практичній конференції „Наука и технология: шаг в будущее - 2008”, що відбулась у березні 2008 р., м. Прага, тези доповіді опубліковані; ІV -тій міжнародній науково-практичній конференції „Научные дни - 2008”, що відбулась у квітні 2008 р., м. Софія, тези доповіді опубліковані; ІV -тій міжнародній науково-практичній конференції „Научное пространство Европы - 2008", що відбулась у квітні 2008 р., м. Софія, тези доповіді опубліковані.
Публікації. За темою дисертації автором підготовлено й опубліковано одинадцять статей, шість з яких - у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з юридичних наук.
Структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки й концепції дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, додатків і списку використаних джерел (171 позиція). Загальний обсяг роботи - 207 сторінок, додатки (3 позиції) - 28 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито ступінь наукової розробки проблеми, визначено об'єкт і предмет дослідження, його методологічну базу, окреслено мету й завдання роботи, охарактеризовано наукову новизну, підкреслено теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію результатів дослідження і публікації автора.
Розділ 1 - “Конституційно-правова природа тимчасових комісій парламенту” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Поняття, види та місце тимчасових комісій в системі комісій парламенту” автор наводить поняття та визначає роль і передумови виникнення парламентських комісій загалом. Далі робиться спроба розмежувати конституційно-правові поняття „комісія” та „комітет”. При цьому зазначається, що на сучасному етапі термін „комітет” здебільшого використовують, коли йдеться про постійні елементи парламенту, а тимчасові позначають терміном „комісія”.
Досліджуючи діяльність тимчасових парламентських комісій у різних країнах, дисертант зауважує, що вони можуть створюватись для виконання різноманітних завдань та з різною предметною компетенцією. Велику групу з-поміж зазначених комісій становлять тимчасові слідчі комісії, метою діяльності яких є здійснення розслідувань з певних питань від імені парламенту. На підставі здійсненого аналізу автор формулює уточнену дефініцію "тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України".
Як окремий вид тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України у роботі розглядається спеціальна тимчасова слідча комісія, яка створюється для проведення розслідування питання про усунення Глави держави з поста в порядку імпічменту. З огляду на це, автор пропонує її уточнену дефініцію.
Дисертантом окреслюється ще одна особлива група серед тимчасових парламентських комісій - тимчасові спеціальні комісії, основним завданням яких є розгляд і розробка найбільш важливих і складних питань та законопроектів. Наслідком здійсненого аналізу є авторська дефініція "тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України".
У підрозділі 1.2. “Історія становлення та розвитку тимчасових парламентських комісій вітчизняних вищих представницьких органів” досліджується ґенеза нормативно-правового закріплення статусу тимчасових комісій законодавчих органів, що функціонували на території сучасної України, та Верховної Ради України.
При цьому зазначається, що саме Закон „Про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки” від 12 листопада 1920 р. та два конституційні проекти - „Основний Державний Закон Української Народньої Республіки. Проєкт Правительственної Комісії по виробленню Конституції Української Держави” та „Проєкт Конституції (основних державних законів) Української Народньої Республіки” заклали історичні підвалини діяльності тимчасових комісій в українському парламентаризмі.
У свою чергу Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки від 11 червня 1937 р. на відміну від її попередниці 1919 р. все ж таки містила певні норми, які регулювали діяльність тимчасових слідчих комісій Верховної Ради УРСР. А уже Конституція Української РСР від 20 квітня 1978 р. ввела, хоч і опосередковано, конституційно-правову регламентацію діяльності тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради УРСР та значно розширила регулювання діяльності тимчасових слідчих комісій парламенту.
Подальший розвиток правової регламентації статусу тимчасових комісій вітчизняних вищих представницьких органів забезпечили Конституція України 1996 р., два Регламенти Верховної Ради України 1994 р. та 2006 р. та Тимчасовий Регламент Верховної Ради України 2008 р.
У підрозділі 1.3. “Принципи організації та діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України” дисертант зазначає, що процес функціонування таких комісій повинен ґрунтуватися на певних правових принципах.
Окреслюючи коло таких принципів, автор роботи досліджує різні редакції проектів закону, спрямованого на врегулювання діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України. При цьому, аналізуючи зміст кожного із них крізь призму функціонування тимчасових комісій парламенту, автор наголошує на такому.
Зазначені принципи становлять цілісну систему, яка містить загальноюридичні та спеціальні принципи. Загальноюридичні принципи організації та діяльності тимчасових комісій вітчизняного парламенту - це беззаперечні вимоги, які виражають основний зміст правової природи організації цих органів. Спеціальні принципи організації та діяльності тимчасових комісій вітчизняного парламенту - це вихідні засади, які визначають особливий порядок утворення та організації їх діяльності і суттєво відрізняють їх від інших парламентських органів.
Розділ 2 - “Організація і порядок діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Підстави створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України” звертається увага на те, що предмет можливих розслідувань зазначених комісій у ч. 3 ст. 89 чинної Конституції України окреслено як „питання, що становлять суспільний інтерес”. Для з'ясування змісту наведеного конституційного виразу здійснюється його понятійно-правовий аналіз, наслідком якого є авторське визначення цього виразу як усіх питань, що заслуговують уваги і зацікавлення, чи мають вагу і значення, або становлять зміст думок і турбот, прагнень і потреб, чи є корисними для суспільства та/або виникли в ньому, чи становлять його надбання.
На підставі цього робиться висновок, що запропоноване ч. 3 ст. 89 чинної Конституції України окреслення предмету розслідувань здійснюваних тимчасовими слідчими комісіями парламенту має оціночний характер. Тому автор визначає перелік підстав створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, які доцільно закріпити на законодавчому рівні.
У підрозділі 2.2. “Порядок створення, вимоги до кількісного та персонального складу, строк повноважень тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України” підкреслюється, що у зв'язку з відсутністю спеціального законодавчого акту, який регулював би порядок функціонування зазначених комісій, дослідження порядку їх створення необхідно здійснювати на підставі норм чинної Конституції України та Тимчасового Регламенту Верховної Ради України.
Внаслідок ґрунтовного дослідження дисертантом формулюються пропозиції щодо законодавчого закріплення процедури створення та кількісного і персонального складу слідчих комісій вітчизняного парламенту.
Розглядаючи строк діяльності слідчих комісій Верховної Ради України, автор зазначає, що встановлення його тривалістю у шість місяців є повністю оптимальним за умови надання парламенту права у виняткових випадках його продовження ще на один 6-місячний термін.
У підрозділі 2.3. “Обсяг повноважень, висновки та пропозиції тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України” наголошується на цілковитій відсутності нормативно-правової регламентації обсягу повноважень згаданих комісій.
Аналізуючи вітчизняний і зарубіжний практичний досвід та теоретичні напрацювання у досліджуваній сфері, дисертант доводить, що надання тимчасовим слідчим комісіям Верховної Ради України права збирати докази у порядку, який встановлений кримінально-процесуальним законодавством, порушує норми Конституції та законів України. Поряд із цим у роботі визначається обсяг повноважень зазначених комісій, що потребує законодавчого закріплення.
Дисертант звертає увагу на необхідність законодавчо закріпити обсяг прав осіб, які залучаються слідчими комісіями як свідки, експерти та перекладачі, та формулює власні пропозиції щодо цього. Зокрема, наголошується на неможливості покладення будь-якої відповідальності на особу за відмову давати показання або пояснення слідчій комісії щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, та внесенні у зв'язку з цим коректив до ч. 2 ст. 385 Кримінального кодексу України.
Розглядаючи вимоги до структури та змісту звіту тимчасової слідчої комісії, передбачені Тимчасовим Регламентом Верховної Ради України, дисертант формулює перелік пропозицій щодо їх удосконалення.
Розділ 3 - “Створення та порядок діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Створення та порядок діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування питань імпічменту Президента України” насамперед приділяється увага дослідженню її правового статусу. Дисертант наголошує на необхідності на законодавчому рівні закріпити певні уточнення щодо персонального складу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та досліджує питання визначення її обсягу повноважень.
Зважаючи на відсутність чіткої регламентації обсягу повноважень спеціального прокурора та спеціальних слідчих, автор формулює пропозиції щодо їх законодавчого закріплення. Що ж до терміну діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії, то, на думку дисертанта, його варто обмежити трьома місяцями, а у випадку прийняття Верховною Радою рішення про звинувачення Президента України строк діяльності цієї комісії не повинен перевищувати шести місяців. Крім цього, у роботі сформульовано комплекс вимог до висновку спеціальної тимчасової слідчої комісії про звинувачення Президента України.
У підрозділі 3.2. “Створення та порядок діяльності тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України” підкреслюється невідповідність предмету їх діяльності, визначеного у Тимчасовому Регламенті Верховної Ради України, положенням чинної Конституції України та робиться пропозиція щодо його законодавчого закріплення.
Крім цього, на підставі проведеного аналізу у роботі сформульовано оптимальні, на думку дисертанта, кількісні характеристики та обсяг прав і обов'язків тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України.
Далі аргументовано доводиться необхідність введення тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради до кола суб'єктів, за невиконання законних вимог яких передбачена відповідальність ч. 2 ст. 351 Кримінального Кодексу України та вилучення їх як суб'єктів із диспозицій ст. 384 - 386 Кримінального Кодексу України.
Автор також вказує на доцільність законодавчого закріплення розроблених ним вимог до форми та строків подання спеціальними комісіями звітів.
конституційний правовий верховний рада
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нові пропозиції щодо вирішення проблеми правового регулювання діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України.
Основні висновки та результати, що їх здобуто у процесі проведеного дослідження, полягають у такому:
1. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - це колегіальні тимчасові органи парламенту України, які утворюються тільки, із числа народних депутатів України для проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес.
Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України - це колегіальний тимчасовий орган парламенту України, що утворюється у складі народних депутатів України, спеціального прокурора і спеціальних слідчих для розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину в межах процедури розгляду питання про усунення Глави держави з поста в порядку імпічменту.
Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України - це колегіальні тимчасові органи парламенту України, які утворюються тільки, з числа народних депутатів України для підготовки і попереднього розгляду питань за дорученням Верховної Ради України, у тому числі і доопрацювання проектів законів та інших актів вітчизняного парламенту.
2. Саме пам'ятки української державності початку ХХ ст. заклали історичні підвалини діяльності тимчасових комісій в українському парламентаризмі. У Радянський період процес розвитку правової регламентації статусу тимчасових комісій парламенту був незрівнянно менш інтенсивним, проте повністю не зупинився. Подальший розвиток правової регламентації статусу тимчасових комісій вітчизняних вищих представницьких органів відбувався вже після відновлення незалежності України у 1991 р.
3. Загальноюридичними принципами організації та діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України є принципи: верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, рівності громадян перед законом, гласності. До спеціальних принципів організації та діяльності тимчасових комісій вітчизняного парламенту належать принципи: об'єктивності, колегіальності, рівноправності членів тимчасових комісій, обґрунтованості прийнятих висновків та пропозицій, всебічності і повноти, професійної компетентності, співпраці.
4. На законодавчому рівні доцільно встановити такі підстави створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України:
- повідомлення про порушення Конституції України, законів України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян стосовно питань, що становлять суспільний інтерес, або виявлення фактів таких порушень, у тому числі:
- повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам та охороні довкілля;
- повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їх об'єднань чи зловживання владою посадовими, службовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам.
Предметом діяльності слідчих комісій не може бути встановлення вини конкретних осіб у вчиненні злочину. Факти та обставини, встановлені рішенням (вироком) суду, яке набрало законної сили, визнаються слідчими комісіями без додаткової перевірки і не можуть бути поставлені під сумнів. Діяльність слідчих комісій не підміняє собою дізнання, попереднє слідство та судочинство.
5. На законодавчому рівні доцільно запровадити процедуру обов'язкового ініціювання (1/10 від конституційного складу Верховної Ради України або Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини) та попереднього розгляду (регламентним комітетом парламенту) рішень про утворення слідчих комісій вітчизняного парламенту, а також встановити максимально та мінімально допустимі обсяги складу слідчих комісій (від 6 до 20 членів). Персональний склад цих комісій доцільно формувати на паритетних засадах з представників парламентської більшості та опозиції (тільки, з числа народних депутатів України) і передбачити заборону участі у складі слідчих комісій народного депутата, який має «інше (не вказане ч. 2 ст. 82 Тимчасового Регламенту Верховної Ради України) відношення чи інтерес до осіб чи фактів, щодо яких проводиться розслідування, якщо в результаті цього виникає обґрунтований сумнів з приводу його неупередженості як члена слідчої комісії».
6. Тимчасовим слідчим комісіям Верховної Ради України доцільно надати право на: виклик свідків; допит свідків (як певної діяльності слідчої комісії у межах здійснюваного нею парламентського розслідування, за допомогою якої з'ясовуються і перевіряються фактичні обставини щодо кола питань, які є його предметом, шляхом опитування та отримання свідчень і пояснень в особи, якій можуть бути відомі зазначені обставини); звернення з поданням до суду про прийняття ним рішення щодо примусового приводу свідка або застосування останнім заходу процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення документів для їх дослідження слідчою комісією та інші права.
7. Формування складу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України повинно здійснюватись на основі принципу паритетної кількості представників парламентської більшості та опозиції. До складу зазначеної комісії заборонено входження народних депутатів, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, які: 1) перебувають у родинних відносинах з Президентом України; 2) були або є учасниками досудового слідства або судового процесу, в якому учасником був чи є Президент України; 3) мають інше відношення чи інтерес до Президента України чи фактів, щодо яких проводиться розслідування, якщо внаслідок цього виникає обґрунтований сумнів з приводу їх неупередженості як члена спеціальної тимчасової слідчої комісії, спеціального прокурора чи спеціального слідчого.
До обсягу повноважень спеціальної тимчасової слідчої комісії доцільно внести право допиту свідків (у зв'язку з цим вимагають внесення відповідних коректив ч. 2 ст. 351 та ст. 384 - 386 Кримінального кодексу України), право призначати експертизи, залучати до своєї роботи фахівців і витребовувати необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються розслідування, які повинні бути аналогічними відповідним правам тимчасових слідчих комісій парламенту. При цьому необхідно запровадити заборону передачі спеціальною тимчасовою слідчою комісією в період розслідування будь-яких оригіналів документів та матеріалів судам та іншим правоохоронним органам.
8. На законодавчому рівні предмет діяльності тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України доречно окреслити як підготовку і попередній розгляд питань за дорученням Верховної Ради України, у тому числі доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України. Тимчасові спеціальні комісії повинні налічувати не менше 5 та не більше 35 членів і формуватись тільки, із числа народних депутатів на основі принципу пропорційного представництва депутатських фракцій.
До прав цих комісій потрібно віднести: право розробляти проекти законів та інших актів Верховної Ради України за завданням Верховної Ради України, та з питань, визначених нею; право створювати робочі групи та інші права; тоді як до обов'язків: організовувати розробку проектів законів та інших актів за дорученням Верховної Ради України; узагальнювати зауваження і пропозиції, що надійшли в ході всенародного обговорення проектів законів, щодо розробки яких її створено, і т.д. При цьому припинення повноважень тимчасової спеціальної комісії можливе лише у разі припинення повноважень Верховної Ради, якою вона була створена.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Медвідь А. Б. Передумови виникнення та роль парламентських комісій (комітетів) у структурі загальнонаціональних представницьких органів / А. Б. Медвідь // Науковий вісник УжНУ. - серія Право. - 2007. - № 8. - С. 103-104.
2. Медвідь А. Б. Особливості правової регламентації статусу тимчасових комісій парламенту у письмових пам'ятках часів визвольних змагань в Україні (1917-1920 р.р.) / А. Б. Медвідь // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - серія юридична. - № 1" 2008. - С. 13-21.
3. Медвідь А. Б. Джерела та способи нормативно-правового закріплення предмету парламентських розслідувань у зарубіжній практиці / А. Б. Медвідь // Підприємництво, господарство і право. - Ін Юре. - 2008. - № 3. - С. 8-10.
4. Медвідь А. Б. До питання персонального складу тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України / А. Б. Медвідь // Підприємництво, господарство і право. - Ін Юре. - 2008. - № 4. - С. 106-108.
5. Медвідь А. Б. Поняття та мета створення тимчасових спеціальних комісій як специфічного виду парламентських органів / А. Б. Медвідь // Науковий вісник УжНУ. - серія Право. - 2008. - № 9. - С. 160-162.
6. Медвідь А. Б. Тимчасові слідчі комісії як суб'єкт проведення парламентського розслідування / А. Б. Медвідь // Держава і право: зб. наук. праць. - Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - 2008. - № 40. - С. 186-189.
7. Медвідь А. Б. Загальна характеристика постійних та тимчасових комітетів і комісій парламенту: порівняльно-правовий аспект / А. Б. Медвідь // Становление современной науки-2007: V Міжнар. Наук.-практ. конференція. Софія, 1-15 жовт. 2007 р. - Т. 7. - С. 50-54.
8. Медвідь А. Б. До питання дотримання конституційних прав та свобод людини і громадянина у процесі функціонування тимчасових комісій Верховної Ради України / А. Б. Медвідь // Проблеми забезпечення конституційних прав громадянина у кримінальному судочинстві: Наук.-практ. конференція. Львів, 26 жовт. 2007 р. - Т. 7. - С. 140-142.
9. Медвідь А. Б. Щодо встановлення оптимального строку діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України / А. Б. Медвідь // Наука и технология: шаг в будущее - 2008: ІV Міжнар. Наук.-практ. конференція. Прага, 1-15 берез. 2008 р. - Т. 6. - С. 76-78.
10. Медвідь А. Б. До питання обґрунтованості прийняття рішення про утворення тимчасової слідчої комісії Верховною Радою України / А. Б. Медвідь // Научные дни - 2008: ІV Міжнар. Наук.-практ. конференція. Софія, 1-15 квіт. 2008 р. - Т. 7. - С. 22-25.
11. Медвідь А. Б. Роль опозиції у процесі призначення парламентського розслідування / А. Б. Медвідь // Научное пространство Европы - 2008: ІV Міжнар. Наук.-практ. конференція. Софія, 15-30 квіт. 2008 р. - Т. 20. - С. 78-81.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Походження поняття інституту омбудсмана, принципи його діяльності. Дослідження конституційно-правового статусу інститута Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Характеристика місця омбудсмана в системі органів державної влади різних країн.
дипломная работа [85,6 K], добавлен 05.09.2013Організація, повноваження, порядок діяльності комітетів Верховної Ради України. Роль комітетів в державному апараті. Комітети як організаційні форми діяльності Верховної Ради. Список комітетів ВРУ. Діяльність парламентських комітетів в зарубіжних країнах.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010Функції та принципи роботи парламенту - єдиного органу, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його Конституційний склад. Організація роботи Голови ВРУ, народного депутата, депутатських фракцій, комісій та комітетів Верховної Ради України.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 01.12.2010Склад Верховної Ради України. Офіційний статус народного депутата України. Вибори народних депутатів України. Права і обов’язки народних депутатів України. Внутрішня організація Верховної Ради України. Компетенція Верховної Ради України. Основні завдання
курсовая работа [43,1 K], добавлен 24.12.2004Загальні положення про порядок та процедуру проведення виборів Президента України. Правовий статус виборчих комісій. Особливості діяльності виборчих комісій різних рівнів та їх співвідношення. Проблеми та шляхи вдосконалення діяльності виборчих комісій.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 02.12.2010Вибори як визначальний захід у формуванні Верховної Ради. Віковий ценз депутатів. Організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради. Вплив трансформаційних процесів соціуму на організацію та функціонування Верховної Ради України на початку ХХІ ст.
реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Порядок формування Верховної Ради України та робота її апарату. Функції та компетенція, форми та методи роботи Верховної Ради. Організація роботи комітетів. Проекти законодавчих актів та законодавчі пропозиції, що вносяться на розгляд суб'єктами права.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 14.06.2011Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Правова основа організації та діяльності інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Історія становлення інституту омбудсману в юридичному просторі світу. Порядок припинення повноважень Уповноваженого та його звільнення з посади.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 06.04.2012Поняття та система функцій Верховної Ради України. Представницька місія в системі парламенту. Загальна характеристика законодавчої функції ВРУ. Установча функція як напрямок діяльності парламенту. Особливості і форми здійснення парламентського контролю.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 06.09.2016Аналіз конституційно-правового статусу прокуратури - централізованого органа державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави і забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад. Функції і повноваження прокуратури.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 03.10.2010Поняття, структура та види конституційно-правового статусу людини і громадянина. Громадянство України як елемент правового статусу, порядок його набуття та припинення. Конституційно-правове визначення інституту громадянства України та його принципи.
дипломная работа [72,7 K], добавлен 31.08.2014Конституційне право, поняття та характер конституційно-правової відповідальності за порушення його норм. Конституція України про основні функції ти обов'язки держави. Конституційний статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади.
контрольная работа [30,9 K], добавлен 30.04.2009Проблеми реалізації правозахисної діяльності в Україні. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спрямована на захист прав і свобод особистості. Виконання покладених на Уповноваженого функцій та використання наданих йому прав.
статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017Аналіз історії становлення та розвитку поняття виконавчої влади, класифікація основних її конституційних моделей. Дослідження системи органів виконавчої влади України, характер їх конституційно-правового регулювання та конституційні принципи організації.
автореферат [33,6 K], добавлен 11.04.2009Поняття і природа судової влади в Україні. Здійснення правосуддя і загальні засади конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції. Правосуб'єктність, права і обов'язки суддів, порядок притягнення їх до юридичної відповідальності і звільнення з посади.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 20.01.2014Поняття системи державних органів, уповноважених владою. Повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного, Верховного та Вищого Арбітражного Суду України як вищих органів державної влади. Принципи діяльності апарату держави.
реферат [32,8 K], добавлен 03.11.2011Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Уповноважений Верховної Ради України (ВРУ) з прав людини як суб’єкт цивільно-процесуального права. Омбудсмен у цивільному процесі. Основні права та обов’язки Уповноваженого ВРУ з прав людини у цивільному процесі, аналіз судової практики його участі.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 21.01.2011
