Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія муніципального управління

АВТОРЕФЕРАТ

25.00.02 - механізми державного управління

Розвиток стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю

Мойсейченко Павло Олександрович

КИЇВ - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Ефективне державне управління зовнішньоекономічною діяльністю передбачає розвиток відповідних його функцій. Серед них провідне місце належить стимулюючій функції державного управління експортно-імпортною діяльністю та залученням прямих іноземних інвестицій.

Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів. В даній роботі такими напрямами визначено стимулювання експорту, імпорту та залучення прямих іноземних інвестицій.

Методологія дослідження ґрунтується на працях зарубіжних та вітчизняних вчених таких, як Антуан Монкретьєн де Ваттевіль, В. Андрущенко, В. Буряковський, О.Василик, А. Гальчинський, М. Гамов, О. Данилов, Джон Локк, Джон Ло, А. Жеребник, Н. Заєць, О. Іващенко, Р. Кантільон, С. Каламбет, Ж.Б. Кольбер, А. Крисоватий, А. Кредісов, Л. Колінець, Я. Литвиненко, Т. Ліпіхіна, Ю. Медведєв, А. Мерзляк, Томас Мен, Ю. Палкін, І. Райнін, В. Сіденко, А. Сбітнєв, В. Суторміна, А. Сухоруков, В. Федоренко, В. Федосов, А. Чухно, Д. Черник та ін.

У цих працях розглядаються різні наукові підходи щодо напрямів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, пропонуються інструменти політики стимулювання експорту та імпорту, визначаються умови стимулювання. Слід відмітити, що серед названих авторів існують розбіжності щодо визначення таких інструментів, підходів щодо їх застосування. Так, наприклад, в працях українських вчених В. Андрущенка, О. Василика, В. Суторміної, В. Федосова стверджується, що податки, як один із інструментів державного впливу на економічні процеси, є обов'язковими платежами юридичних та фізичних осіб, які запроваджуються для утримання державних структур та фінансового забезпечення виконання ними функцій держави і не є дійовими інструментами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. С. Терьохін повністю заперечує стимулюючу здатність податків. Ю. Палкін та Ю. Медведєв намагаються довести виконання податками самостійної стимулюючої функції. У працях А. Гальчинського, М. Гамова, А. Сбітнєва, А. Чухно податок розглядається як дійовий інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Такі розбіжності стосуються й інших інструментів державного впливу на зовнішньоекономічну діяльність. Щодо залучення прямих іноземних інвестицій, то у вітчизняній науковій літературі сформувалися дві наукові течії. Представники першої течії (С. Тимчук, О. Гаврилюк, Д. Єндовіцький) вбачають лише недоліки залучення іноземного капіталу. На їх думку, прямі інвестиції є причиною витіснення з ринку внутрішніх виробників і постачальників, збільшення залежності країни від іноземного капіталу, жорсткої експлуатації сировини тощо. Представники другої течії (А. Сухоруков, А. Пересада. О. Данилов, В. Федоренко, С. Будкевич, Л. Бакаєв, Г. Івашина, Л. Колінець, О. Кузьмін) навпаки відстоюють необхідність залучення іноземного капіталу в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів і сучасних технологій.

Щоб уникнути цих розбіжностей у дослідженні зроблено спробу розглянути застосування визначених інструментів з точки зору державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, у сфері розвитку її стимулюючої функції. Значна частина проблем тут потребує більш детального вивчення, а саме - обґрунтування і формування теоретичних принципів, на базі яких можна пропонувати нові механізми державного управління зовнішньоторговельною діяльністю і реалізації державної політики України у цьому напрямку. Все це і зумовило актуальність дослідження.

Звязок роботи з науковими планами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень «Інноваційний і стратегічний соціальний менеджмент у регіональному управлінні» (номер держреєстрації 0102U001295) та «Науково-методичні засади державного управління інноваційними процесами» (номер держреєстрації 0104U009990), що виконуються на кафедрі менеджменту у невиробничій сфері Донецького державного університету управління. Дисертантом в межах цих тем обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в контексті вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) і розробці на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цим процесом.

Здійснення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати наукові підходи щодо напрямів стимулювання ЗЕД з позицій державного управління цієї діяльності, а також визначити діючі інструменти політики стимулювання;

- окреслити роль торговельно-економічних місій у державному управлінні ЗЕД і обґрунтувати напрями їх удосконалення;

- розробити науково-практичні рекомендації щодо удосконалення регіонального та транскордонного управління ЗЕД;

- дослідити зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику і визначити їх адаптованість до України;

- запропонувати шляхи розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД з розробкою відповідних заходів концептуального, нормативно-правого, організаційного та інформаційного забезпечення, які підвищують ефективність державного управління;

- внести відповідні пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази, спрямованої на підвищення ефективності державного управління ЗЕД.

Об'єктом дослідження є державне управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Предметом дослідження є розвиток стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є об'єктивні закони ринкової економіки з урахуванням специфіки перехідного періоду економіки України.

При виконанні дослідження використано методи наукових теорій мікро- та макроекономіки - при розгляді рівня розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту, а також засобів державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності; системного підходу та комплексного аналізу - при визначені передумов для розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва з зарубіжними країнами, а також зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику; статистичну обробку інформації - при дослідженні динаміки загального товарообігу між Україною та зарубіжними країнами, експорту товарів з України, імпорту товарів до України, динаміки індексу споживчих цін, динаміки інфляції на фоні основних макроекономічних показників; організаційне проектування - при розгляді та обґрунтуванні утворення нових організаційних структур, стимулюючих розвиток зовнішньоекономічних відносин.

У процесі роботи над дисертацією використовувалися законодавча та нормативно-правова база України, статистичні дані Міністерства економіки України, Держкомстату України, Державної митної служби України, матеріали статистичних щорічників України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається розробкою теоретико-методологічних засад розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД в Україні. У дисертації:

уперше:

- запропоновано модель розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, засновану на визначенні базових напрямів концептуального, нормативно-правового, організаційного та інформаційного забезпечення з метою підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг.

удосконалено:

- застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику в контексті зарубіжного досвіду, що охоплює тимчасове скасування в'їзних пільг; запровадження фіксованої ціни на товари першої необхідності та цінові інтервенції;

- законодавчу базу ЗЕД, спрямовану на підвищення ефективності державного управління, у частині регулювання її стимулюючої функції, шляхом розробки та прийняття законопроектів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення та «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про індустріальні (промислові) парки», «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про спеціальні (вільні) економічні зони», «Про угоди про розподіл продукції», «Про внесення змін до деяких законів України з питань державно-приватного партнерства»;

дістали подальшого розвитку:

- напрями функціонування торговельно-економічних місій, як важливої складової механізму державного управління ЗЕД, що, перш за все, забезпечить розширення міжнародного регіонального економічного співробітництва на основі посилення у ньому ролі та вагомості України як суб'єкта міжнародних економічних відносин;

- методи залучення прямих іноземних інвестицій шляхом створення сприятливих умов для діяльності в країні транснаціональних корпорацій та спільних підприємств, а також механізми захисту внутрішнього ринку, які передбачають протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, врегулювання розбіжностей у чинній нормативній базі стосовно питань ліцензування зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються підприємствами з іноземними інвестиціями;

- обґрунтування пропозицій щодо удосконалення регіонального та транскордонного управління ЗЕД в частині подальшої інтеграції української економіки в структури Європейського Союзу; зміцнення та активізації співробітництва між вітчизняними та іноземними підприємцями, асоціаціями виробників, громадськими інституціями, органами місцевого самоврядування, органами державної влади.

Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції вносять певний вклад у формування комплексної стимулюючої моделі механізму державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на різних рівнях управління.

Крім того, теоретичні дослідження і висновки можуть бути використані при розробці механізму митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, підготовці нових законодавчих актів і внесенні змін до вже чинних, що стимулюють діяльність суб'єктів зовнішньоторговельних економічних відносин. Отримані наукові результати та висновки можуть слугувати теоретичною основою при розробці стратегії й тактики входження України у міжнародні економічні організації, інтеграційні угруповання. Практичне значення полягає у розробці плану заходів Мінекономіки України на середньострокову перспективу, спрямованих на покращення інвестиційного клімату в Україні (довідка Департаменту двостороннього торгово-економічного співробітництва Міністерства економіки України № 111-17/97 від 6 лютого 2008 року).

Практичне значення отриманих результатів також полягає у розробці основних положень зовнішньоекономічної діяльності регіонів України (довідка Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації № 125/02-08 від 7 лютого 2008 року).

Положення і висновки дисертаційної роботи можуть також використовуватися в процесі викладання окремих курсів: «Міжнародна торгівля», «Міжнародні економічні відносини», «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств», «Міжнародні відносини в бізнесі», спецкурсів, пов'язаних з поглибленим вивченням проблем зовнішньоторговельної діяльності та її регулювання (довідка Донецького державного університету управління № 11-189/02 від 8 лютого 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є автентичною науковою працею. Основні теоретичні положення і висновки, зокрема, ті, що характеризують наукову новизну дослідження, отримані та сформульовані автором самостійно. Ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації викладено й оприлюднено на науково-практичних конференціях: на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми муніципального управління» (м. Київ, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Европейская наука ХХІ века - 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Современные научные достижения - 2008» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.).

Теоретичні положення, наукові висновки дослідження обговорювались на методологічних семінарах і засіданнях кафедри «Менеджмент у невиробничій сфері» Донецького державного університету управління, а також на міжкафедральному семінарі Академії муніципального управління (м. Київ).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях, з них 7 - у фахових збірниках наукових праць з державного управління і 3 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,56 д.а., автору особисто належить 2,14 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку літератури. Обсяг основної частини 187 сторінок. Матеріали містять 17 рисунків та 12 таблиць, які розташовані на 24 стор. Список використаних літературних джерел складається з 223 найменувань, які наведено на 21 стор., 2 додатки на 5 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

державний стимулювання зовнішньоекономічний торгівля

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її науково-теоретичну і практичну значущість, охарактеризовано ступінь розробленості наукової теми, сформовано основні положення, які виносяться дисертантом на захист, вказано на зв'язок роботи з науковими програмами й темами, розкрито елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та опублікування.

У першому розділі - «Теоретичні основи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю» було розглянуто теоретичний рівень розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту, зовнішньоекономічну діяльність як об'єкт державного управління в контексті приєднання України до СОТ, а також засоби державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.

На основі теоретико-емпіричного аналізу встановлено, що стимулювання ЗЕД залежить від таких факторів: політичної та фінансової ситуації в країні, а також при обмеженості фінансових можливостей країни стає проблематичним застосування фінансових інструментів стимулювання ЗЕД; в той час як при стабільній фінансовій ситуації можуть використовуватися різного роду фінансово-кредитні інструменти, але державі необхідно знаходити кошти для компенсації зменшення податкових чи інших надходжень. рівня лібералізації зовнішньоекономічної діяльності: при високому її рівні більше значення відіграють фінансово-кредитні інструменти стимулювання зовнішньоеконо-мічної діяльності, а не адміністративне втручання.

Визначено напрями стимулювання зовнішньоекономічної діяльності такі, як стимулювання: експорту; імпорту; залучення прямих іноземних інвестицій (в тому числі через створення спільних підприємств); міжнародного лізингу; міжнародних фінансових операцій та операцій з цінними паперами та ін.

На підставі аналізу різних наукових підходів до напрямів стимулювання експорту запропоновано інструменти політики стимулювання експорту, які здійснюються з використанням фінансових та інформаційних інструментів.

Політику стимулювання експорту досліджували Г.Вітлінський, який розглядав стимулювання експорту як сукупність заходів, що надають окремим експортерам стимул до підвищення їх експортного обороту; В.Ломакін, який запропонував класифікацію заходів стимулювання експорту, на основі яких і запропоновано інструменти політики державного стимулювання експорту. Переваги політики стимулювання експорту досліджувались у працях О.Петруніна, К.Мейера, які визначили два випадки, коли державна політика стимулювання експорту себе виправдовує. Праці економістів С.Ламфалуссі, Д.Беккермана, Д.Діксона, Н. Кальдора і Д.Тірльваля дають можливість обчислити успіх активізації експортної діяльності, тобто визначити, за яких умов стимулювання експорту є необхідним і буде приносити максимальну користь для країни.

Визначено також, що наступною складовою стимулювання ЗЕД є стимулювання імпорту. У переважної більшості дослідників питання ролі імпорту подається з точки зору його обмеження за допомогою різних засобів. У нашій роботі ми акцентуємо увагу саме на його стимулюванні, тобто заохоченні. Заохочення імпорту може стати важливим каталізатором розвитку економіки, посилення конкуренції на внутрішньому ринку та покращення якості продукції.

Ще одним механізмом стимулювання можуть виступати прямі іноземні інвестиції. Одним з можливих методів залучення прямих іноземних інвестицій є створення сприятливих умов для діяльності в країні транснаціональних корпорацій та спільних підприємств. Але, при цьому, необхідно стимулювати діяльність таких ТНК, які будуть виробляти в країні-реципієнті товари, що складуть її конкурентоздатний експорт на світовому ринку.

Шляхом аналізу західних податкових теорій щодо необхідності тісного поєднання бюджетної, податкової та монетарно-кредитної політики, а також наукового доробку представників української фінансової школи визначено податок як дійовий інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за допомогою якого можна здійснювати протекціоністську економічну політику, чи забезпечити свободу товарному ринку. У зв'язку з цим розкрито стимулюючу функцію податків стосовно ЗЕД.

Визначено інструменти реалізації стимулюючої функції податків, а саме: податки з прибутку; на додану вартість; з обороту; а також інші, що включаються в ціну товару (надання певних пільг суб'єктам ЗЕД по сплаті цих податків може суттєво збільшити експорт, сприяти створенню підприємств з іноземними інвестиціями): акцизний збір; імпортне мито; інвестиційні стимули (податкові скидки; податкові кредити та ін).

Доведено, що серед фінансово-кредитних інструментів стимулювання ЗЕД важливе місце посідає кредитування, яке базується на запропонованих в дослідження принципах, що стосуються і забезпечення зростання ефективності експорту (витрачені на кредитування ресурси не повинні перевищувати одержувані доходи від експортної діяльності); дотримання збалансованості у кредитуванні (не слід надавати перевагу представникам одного регіону чи галузі); кредитування експорту продукції з високим ступенем переробки та готових виробів (дотримання світових тенденцій збільшення в міжнародній торгівлі частки високотехнологічної продукції); кредитування за пільговими ставками (забезпечення стимулювання експортерів у одержанні кредитів та збільшенні обсягів експорту, при цьому певні втрати від зменшення ставок загалом будуть компенсуватися зростанням експорту та прибутків підприємств-експортерів); збільшення конкурентоспроможності українського експорту на світових ринках (завдяки кредитуванню експортери матимуть змогу випускати дешевшу продукцію, вищої якості); поширення кредитування і на нерезидентів країни (варто надавати пільгові кредити іноземним покупцям під зобов'язання закупівлі ними українських товарів, що призведе до збільшення експорту, особливо до країн, що розвиваються); забезпечення відповідності нормам і правилам Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій.

У другому розділі - «Аналіз стану державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в аспекті сучасної ситуації» проведено аналіз передумов для розвитку двостороннього торгово-економічного співробітництва з зарубіжними країнами, визначено торговельно-економічні місії - як важливі складові механізму державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, а також досліджено зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику.

У зв'язку з цим, визначено низку проблем, які стосуються удосконалення державного управління з боку державних інституцій щодо: упорядкування імпорту споживчих товарів; переоснащення виробництва та його модернізацію, зокрема, запровадження енергозбереження; перевищення експорту над імпортом; проблеми взаємного визнання сертифікатів, як однієї з основних передумов для знання технічних бар'єрів на шляху української продукції на ринки західноєвропейських країн. У зв'язку з чим запропоновано комплекс заходів на середньо- та довгострокову перспективу, спрямованих на розвиток внутрішнього ринку та активізацію роботи експортно-орієнтованих підприємств, а саме: оновлення функціонування технологічних парків, упорядкування діяльності спеціальних економічних, зокрема, митних зон тощо; спрощення системи повернення податку на додану вартість; прискорення вступу України до Світової організації торгівлі; підвищення капіталізації українських підприємств; оптимізація системи забезпечення посольств та торговельно-економічних місій англомовними матеріалами про українські компанії, їхні інвестиційні проекти (можливо у вигляді електронних бюлетенів) для оптимізації пошуку потенційних європейських партнерів; суттєва трансформація експортної структури; вироблення механізмів державного впливу та підтримки розвитку мережі закордонних галузевих представництв українських підприємств та об'єднань; приділення уваги розвитку міжрегіонального співробітництва; розвиток та удосконалення договірно-правових відносин.

У зв'язку з цим торговельно-економічні місії визначено як важливу складову механізму державного управління ЗЕД, яка потребує удосконалення за такими напрямами: активізація інформування українських підприємств про умови ведення бізнесу, відкриття офісів, пошук та встановлення контактів з потенціальними іноземними партнерами та споживачами їх продукції; оперативне та поглиблене сприяння в отриманні необхідних контактів на запити місцевих підприємців щодо пошуку виробників/експортерів продукції в Україні; надання на запити вітчизняних міністерств та відомств інформації про реєстрацію та ділову репутацію фірм, які ведуть/прагнуть вести ділові стосунки з Україною; підготовка щомісячних (у разі необхідності - оперативних) оглядів кон'юнктури основних товарних ринків країни перебування для орієнтування потенційних українських експортерів про можливості виходу на внутрішні ринки країн акредитації; забезпечення постійного оновлення інформації на веб-сайтах Посольств, яке могло б бути корисним не тільки місцевим, а й українським підприємцям; розширення мережі торговельно-економічних місій в країнах Африки та Південної Америки; вдосконалення виставкової діяльності через вироблення механізму фінансової підтримки участі українських фірм-експонентів у найбільш вагомих виставкових заходах, що проводяться у провідних країнах світу; налагодження тісної взаємодія з відповідними структурами галузевих міністерств щодо спільної розробки заходів з розвитку перспективних напрямків ЗЕД.

В результаті аналізу загального торговельного балансу (рис. 1, 2) визначено негативні тенденції щодо формування балансу торгівлі у відносинах з тими країнами, які найбільш успішно провели економічні реформи.

Рис. 1. Основні країни-партнери України в експорті товарів

У зв'язку з цим виявлено головні фактори, що спричинили формування негативного сальдо з цими країнами, які класифіковано як загальні та специфічні. Це, перш за все, інтенсивний темп нарощуванням імпорту; значна питома вага енергоносіїв в імпорті і тенденція підвищення їх вартості; невирішеність проблеми технічних бар'єрів; надмірне стимулювання споживання.

Розроблено пропозиції заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління співробітництвом з зарубіжними країнами на загальнодержавному і двосторонньому рівнях.

Аналіз стану регіонального та транскордонного співробітництва спричинив розробку пропозицій щодо удосконалення управління цим процесом за напрямами: інтеграції української економіки в структури Європейського Союзу, активної участі України в Єдиному економічному просторі, співробітництві в рамках СНД і формуванні в перспективі спільного європейського економічного простору; якісної зміни спеціалізації України в світовому поділі праці за рахунок впровадження комплексної експортної стратегії, орієнтованої на підвищення частки в експорті інноваційної та традиційної вітчизняної продукції з високою часткою доданої вартості, збільшення надання високотехнологічних послуг; активізації ролі міжнародної науково-технічної кооперації України, насамперед, на стадіях комерціалізації розробок; підвищення конкурентоспроможності національної економіки щодо залучення іноземних інвестицій; переорієнтації імпортної стратегії України на заохочення технологічної реконструкції української промисловості; зміцненні та активізації співробітництва між вітчизняними та іноземними підприємцями, асоціаціями виробників, громадськими інституціями, органами місцевого самоврядування, органами державної влади; інтенсифікації “вбудови” України в транспортні, інформаційні та телекомунікаційні мережі, що охоплюють регіон ЄС та поширюються на територію держав сусідів ЄС відповідно до існуючих програм сусідства; нарощуванні експортних можливостей вітчизняної транзитної системи, особливо щодо транспортування енергоносіїв.

У результаті аналізу зарубіжного досвіду застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику визначено, що низка таких інструментів присутні в багатьох зарубіжних країнах. Це, перш за все, тимчасове скасування в'їзних пільг; запровадження фіксованої ціни на товари першої необхідності; цінові інтервенції та інші.

У третьому розділі - «Вдосконалення стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю» розроблено концептуальні засади стимулювання зовнішньоекономічної діяльності з зарубіжними країнами, обґрунтовано оптимальну стимулюючу модель управління зовнішньоекономічною діяльністю. Визначено найважливіші передумови стимулювання зовнішньоекономічної діяльності для формування інвестиційного клімату.

Сутність запропонованих концептуальних засад розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, полягає у розробці відповідних заходів концептуального, нормативно-правового, організаційного та інформаційного забезпечення, які підвищують ефективність державного управління, перш за все, експортно-імпортною діяльністю на всіх рівнях та залученням прямих іноземних інвестицій, що в свою чергу забезпечить підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг.

Для реалізації концепції запропоновано низку пріоритетних напрямів та завдань, які базуються на принципах: доступу експортерів до імпорту за світовими цінами; наявності належних джерел фінансування стимулювання експорту; допомоги держави в проникненні на зовнішні ринки; гнучкості політики стимулювання експорту.

Викладені принципи стимулювання експорту та імпорту дозволили вжити конкретні пріоритети та завдання вдосконалення стимулюючої функції державного управління ЗЕД, які забезпечать інтеграцію України у європейську та світову економічні системи шляхом: здійснення моніторингу виконання Плану дій Україна - ЄС та інформування громадськості з питань співробітництва з Європейським Союзом; проведення переговорного процесу з Європейською стороною щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та впровадження в Україні нових інструментів та механізмів взаємовигідної співпраці.

Для підвищення конкурентоспроможності економіки України створити відповідні умов через: підготовку пропозицій щодо удосконалення системи регулювання товарних ринків та ринків послуг; зняття зайвих бар'єрів на шляху розвитку бізнесу; стимулювання розвитку регіонів; реформування економіки житлово-комунального господарства.

Для посилення ролі стратегічних та програмних підходів у виробленні політики економічного розвитку розробити: прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку України; провести оцінку ефективності економічної політики на основі аналізу стану і тенденцій соціально-економічного розвитку, заходів детінізації економіки; підвищити ефективність використання програмно-цільового методу у державному управлінні; забезпечити реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року; забезпечити сталий соціально-економічний розвиток регіонів; забезпечити розвиток транскордонного співробітництва; розвиток системи мобілізаційної підготовки національної економіки України; вдосконалити нормативно-правову базу з підвищення ефективності стимулюючої функції державного управління ЗЕД.

Для розвитку інвестиційного середовища та сприяння залученню інвестицій в економіку держави необхідно: підвищити обсяги інвестиційних ресурсів в економіку України; забезпечити стимулювання розвитку регіонів з метою їх сталого економічного зростання; забезпечити також розвиток інвестиційного середовища та сприяння залученню інвестицій в економіку держави; збільшити обсягу залучених ресурсів.

Одним із головних завдань вдосконалення стимулюючої функції державного управління ЗЕД є підвищення ефективності управління державним сектором економіки через: вдосконалення законодавчої бази для здійснення ефективного управління об'єктами державної власності, і, перш за все, шляхом змін до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів»; реформування структури державного сектору економіки; підвищення ефективності використання державної власності; організація та удосконалення роботи щодо фінансового планування підприємств державного сектору економіки; забезпечення умов здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На основі вищевикладених умов запропоновано модель розвитку стимулюючої функції державного управління експортно-імпортної діяльності (рис. 3).

Визначено, що система залучення прямих іноземних інвестицій в плані стимулювання потребує значного вдосконалення, для реалізації чого необхідно вирішити низку питань: узгодження та збалансування векторів інтеграції в ЄС і ЄЕП з метою усунення розбіжностей між інструментами підтримки взаємовигідного економічного співробітництва; забезпечення більш високого ніж в Україні рівня реального зростання ВВП; встановлення критеріїв паритетного співробітництва відповідно до європейських і світових стандартів виробництва, рівня і якості життя; стимулювання внутрішньої консолідації суб'єктів підприємництва та їх орієнтації на підвищення конкурентоспроможності, а також державного сприяння розвитку інноваційної діяльності малого підприємництва; розробка моделі ЗЕД, що передбачала б скорочення імпорту в тих сферах економіки, де вітчизняні товаровиробники можуть вирішити проблему задоволення попиту.

Для відновлення інвестиційного іміджу України варто створити ефективний механізм функціонування соціально-економічних зон та територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестування. Те, що відбувається сьогодні в об'єднаній Європі, є орієнтиром для розвитку міжрегіональної інтеграції в Україні в усіх напрямах, але, у будь-якому випадку, на розвиток міжрегіонального співробітництва в Україні, як визначено в дослідженні, будуть впливати ті об'єктивні умови, що принципово відрізняють її від більшості європейських держав: досить великі розміри території країни, що піднімає питання про необхідність більш тісного співробітництва і взаємодії суміжних регіонів, беручи до уваги фактори: необхідності економії на транспортних витратах; розмаїтість природнокліматичних, ресурсних, структурних, демографічних, культурно-етнічних та інших умов і факторів розвитку її суб'єктів та наявності значної асиметрії в соціально-економічному розвитку регіонів; асиметричності української політики унітаризму (фактична правова нерівність різних суб'єктів України - східних и західних областей, АРК, Києва і Севастополя), суперечливої адміністративно-територіальної структури країни (наявність автономії і проголошення в конституції унітарності); відсутності досвіду і менталітету співробітництва в політичних регіональних елітах; слабкості регіональної політики.

Доведено, що залучення управлінських здібностей та фінансових ресурсів приватного сектору до реалізації інвестиційних проектів є одним із стимулюючих факторів управління зовнішньоекономічною діяльністю.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення конкретного наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в контексті вступу України до Світової організації торгівлі і розробці на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цими процесами, що має суттєве значення для галузі науки державного управління.

Реалізовані мета й завдання дають можливість зробити такі висновки:

1. Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів. Реалізацію цих напрямів розглянуто через обґрунтування і формування теоретичних принципів побудови моделі розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, за допомогою якої можна застосовувати бюджетні та інші інструменти впливу держави на цей процес.

2. На основі аналізу теорії державного управління, теорії відмінностей в рівні прибутковості, гіпотези стосовно розміру ринку, теорії життєвого циклу товару і теорії валютних зон визначено напрями стимулювання зовнішньоекономічної діяльності такі, як: стимулювання експорту; стимулювання імпорту; стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій (в тому числі через створення спільних підприємств) та ін. Вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно, що сприятиме економічному зростанню, структурній перебудові економіки України, насиченню внутрішнього ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростанню ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту.

3. Визначено роль торговельно-економічних місій як важливої складової механізму державного управління ЗЕД, яка у сучасних умовах потребує вдосконалення у частині: налагодження тісної взаємодії з відповідними структурами галузевих міністерств щодо спільної розробки заходів з розвитку перспективних напрямків ЗЕД; удосконалення виставкової діяльності; орієнтації потенційних українських експортерів щодо можливостей виходу на внутрішні ринки країн акредитації; щомісячних оглядів кон'юнктури основних товарних ринків країни перебування; пошук та встановлення контактів з потенціальними іноземними партнерами та споживачами їх продукції.

4. Аналіз стану регіонального та транскордонного співробітництва спричинив розробку пропозицій щодо удосконалення управління цим процесом за відповідними напрямами. Так дістали подальшого розвитку пропозиції щодо регіонального та транскордонного співробітництва в частині підвищення пропускної спроможності в пункті перетину західних кордонів України, розбудови відповідної прикордонної та митної інфраструктури, запровадження програм сусідства, що поєднують в собі інструменти використання структурних фондів ЄС (Інтеррег) і програм передвступної допомоги (Фаре) та програм зовнішньої допомоги (Тасіс, Кардс) з іншого боку.

5. В результаті аналізу зарубіжного досвіду застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику визначено, що ряд інструментів присутні в багатьох зарубіжних країнах і можуть бути адаптовані в умовах України. Це перш за все, такі, як: тимчасове скасування в'їзних пільг; запровадження фіксованої ціни на товари першої необхідності; цінові інтервенції тощо.

6. Запропоновано модель розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, засновану на визначені базових напрямів концептуального, нормативно-правового, організаційно та інформаційного забезпечення з метою підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг.

7. Удосконалено законодавчу базу ЗЕД у частині регулювання її стимулюючої функції державного управління шляхом розробки та прийняття відповідних законопроектів, які спрямовані на підвищення ефективності державного управління ЗЕД.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мойсейченко П.О. Впровадження системи державного кредитування експорту / П.О.Мойсейченко // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2004. - т.V, вип.50, серія „Державне управління”. - С. 267-272.

2. Мойсейченко П.О. Передумови створення державної системи залучення прямих іноземних інвестицій / П.О.Мойсейченко // Проблеми державного управління економікою: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2005. - т.VІ, вип.59, серія „Державне управління”. - С. 81-87.

3. Мойсейченко П.О. Механізми державного регулювання системою стимулювання експорту / П.О.Мойсейченко // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т.VІІ, вип.72, серія „Державне управління”. - С. 54-62.

4. Мойсейченко П.О., Сисоєва Т.П. Визначення та оцінка тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності Київського регіону / П.О.Мойсейченко, Т.П.Сисоєва // Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т.VІІ, вип.75, серія „Державне управління”. - С. 164-169.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано політико-економічні переваги членства України в СОТ.

5. Дорофієнко В.В., Мойсейченко П.О. Про деякі аспекти економічних наслідків приєднання України до СОТ / В.В.Дорофієнко, П.О.Мойсейченко // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т.VІІІ, вип.79, серія „Державне управління”. - С. 3-12.

Особистий внесок здобувача: визначено вплив економічних наслідків приєднання України до СОТ на макроекономічне середовище.

6. Мойсейченко П.О. Аналіз методів щодо визначення ефективності механізмів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю / П.О.Мойсейченко // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т.VІІІ, вип.90, серія „Державне управління”. - С. 64-71.

7. Мойсейченко П.О. Вдосконалення стимулюючої функції держави щодо покращення економічних відносин України з зарубіжними країнами (на прикладі США) / П.О.Мойсейченко // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук.праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.ІХ, вип.95, серія „Державне управління”. - С. 3-10.

8. Мойсейченко П.О. Проблеми здійснення доходної бази місцевого самоврядування в контексті зарубіжного досвіду / П.О.Мойсейченко // Актуальні проблеми муніципального управління: Всеукр. наук.-практ. конф., 15.12.2006 р.: тез.допов. - Київ, 2007. - С. 180-182.

9. Мойсейченко П.О. Можливості, які отримує Україна щодо вступу в Світову організацію торгівлі / П.О.Мойсейченко // Европейская наука ХХІ века - 2007: друга міжнар. наук.-практ. конф., 16-31 травня 2007 р.: тез. допов. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 23-25.

10. Мойсейченко П.О. Аналіз українського законодавства відповідно до вимог Світової організації торгівлі (СОТ) / П.О.Мойсейченко // Современные научные достижения - 2008: четверта міжнар. наук.-практ. конф., 1-14 лютого 2008 р.: тез.допов., Дніпропетровськ, 2008. - С. 34-36.

Размещено на Allbest.ru