Державне регулювання систем стандартизації та сертифікації в Україні

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

Розділ 1. Державне регулювання систем стандартизації і сертифікації відповідно до міжнародних норм. Розглянуто світові тенденції розвитку стандартизації, визначено сучасні підходи до гармонізації систем сертифікації на міждержавному рівні, узагальнено і проаналізовано досвід державного регулювання національних систем стандартизації і сертифікації (ССіС).

Проведені дослідження показали, що в умовах інтеграційних процесів, у тому числі в галузі стандартизації і сертифікації, вкрай важлива побудова національної системи стандартизації і сертифікації на певних принципах, методах і функціях з урахуванням міжнародних норм.

Визначено, що основними мотивами гармонізації вітчизняних систем стандартизації і сертифікації з міжнародними і регіональними, використання стандартів ISO і норм ЄС є підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників як гарантії виходу на зовнішні ринки і збереження твердих позицій на внутрішньому ринку. Розв'язання задач у цій галузі ґрунтується на удосконаленні механізмів державного регулювання національних систем стандартизації і сертифікації.

Аналіз наукових джерел і практичного досвіду показав, що стандартизація має багаторівневий характер регулювання (рис. 1).

На кожному з рівнів діяльність у даній галузі регулюється відповідними організаціями: на міжнародному - ISO (Міжнародна організація зі стандартизації), IEC (Міжнародна електротехнічна комісія); міждержавному - CEN (Європейський комітет зі стандартизації), CENELEC (Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці); національному - органами управління стандартизації в рамках держав. Відповідно до рівнів розробляється нормативна документація, використання якої при випуску продукції підвищує її конкурентоспроможність. Так, у Європі в цей час на міжнародну торгівлю істотно впливають регіональні стандарти, рівень застосування яких становить 90-95%, оскільки відповідно до правил ЄС і EFTА (Європейська асоціація вільної торгівлі) вимоги загальноєвропейських стандартів повинні бути повною мірою враховані в національних.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Рівні регулювання стандартизації

Національні стандарти є основою більшості діючих у країнах технічних регламентів і забезпечують захист національного споживача від недоброякісної продукції. Однак ємність фондів стандартів різна (табл. 1), що утрудняє процес гармонізації. У цьому зв'язку необхідно здійснювати гармонізацію і стандартів, і технічних регламентів. Тому першочерговим завданням національних організацій зі стандартизації є розробка гармонізованих стандартів.

Таблиця 1. Кількість стандартів відповідно до рівнів регулювання стандартизації

Виявлено, що державне регулювання гармонізованого розвитку систем стандартизації і сертифікації включає розробку (переробку) нормативно-технічної бази, сертифікацію продукції, нагляд за дотриманням державних стандартів, розроблених відповідно до міжнародних і міжнародно визнаних.

Проте існують різні підходи до регулювання гармонізації національних систем стандартизації і сертифікації, що розрізняються ступенем централізації.

Порівняльний аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання систем стандартизації і сертифікації розкрив наявність єдиної політики щодо впровадження національних стандартів і проведення сертифікації, практики взаємного визнання. На європейському (міждержавному) рівні були проаналізовані національні системи стандартизації і сертифікації ряду європейських держав (Великобританії, Франції, Німеччини та ін.). Аналіз показав, що діяльність всіх організацій спрямована на розробку і впровадження національних стандартів. Система стандартизації дає можливість широкої участі в процесі розробки стандартів усіх зацікавлених сторін. Функціонування кожної організації не залежить тільки від державного бюджету, фінансування здійснюється в основному за рахунок членських внесків, виконання замовлень і доходів від видавничої діяльності. Слід зазначити, що у Великобританії, крім цього, організація BSI (Британський інститут стандартів) одержує урядові субсидії (15,3%), а в Німеччині DIN (Німецький інститут стандартизації) - державні дотації (18%). Взаємозв'язок між організаціями здійснюється через інформаційну систему ISONET.

Зростаюча роль стандартизації підтверджується не тільки гармонізацією національних стандартів, але і широкою участю країн у міжнародних і регіональних організаціях зі стандартизації (в різних країнах їх частка становить до 40-60%). Так, у рамках ISO працює 185 технічних комітетів, 18 представників комітетів-членів. Секретаріати технічних органів ISO ведуть 34 країни (Німеччина - 20% секретаріату, Великобританія - 18%, США і Франція - по 13%). BSI веде стандарти 111 технічних комітетів (ТК) і підкомітетів; JISC (Японський комітет промислових стандартів) - секретаріати 44 робочих органів у ISO і ІЕС. Членами CEN є національні організації зі стандартизації 17 європейських держав, що є учасниками ЄС і EFTА. BSI керує розробкою стандартів по 29 технічних комітетах і підкомітетам, DIN - понад чверть секретаріатів технічних комітетів ISO і CEN.

Порівняння систем сертифікації зарубіжних країн дозволило виявити різні підходи: у національних системах може діяти як один орган управління (Японія), так і кілька (Франція, Німеччина). В рамках національних систем сертифікація може бути обов'язковою і (або) добровільною, при цьому в економічно розвинених країнах все більшого значення набуває добровільний характер сертифікації продукції, що випускається, (у Франції сертифікація 75% продукції носить добровільний характер). В Україні і країнах СНД така практика не набула великого поширення. Національні організації зі сертифікації співробітничають з міжнародними, беруть участь в угодах у рамках ЄС. Так, Японська асоціація зі сертифікації систем якості (JAВ) проводить політику взаємного визнання сертифікатів відповідності продукції і систем забезпечення якості. Сертифікаційний комітет NIST (Американський національний інститут стандартів і технології) представляє США в міжнародних організаціях ISO, IEC. Таким чином, участь держав у діяльності міжнародних організацій дає їм можливість запобігти виникненню перешкод на шляху вільного перетинання товарами кордонів, поступово усунути технічні бар'єри в міжнародній торгівлі і здійснити перехід від національних до регіональних і міжнародних стандартів.

Розділ 2. Гармонізація систем стандартизації і сертифікації України з міжнародними нормами. Досліджено організацію систем стандартизації і сертифікації, використовувані механізми державного регулювання, здійснено аналіз тенденцій упровадження міжнародних стандартів в Україні, вивчено підходи до результатів сертифікації продукції і систем якості. Виявлено розходження видового складу вітчизняного і міжнародного фондів стандартів, що ускладнює процес гармонізації.

У процесі дослідження встановлено, що в Україні в існуючій системі стандартизації гармонізація віднесена до одного з пріоритетних напрямків у даній галузі.

У роботі досліджено зміст рівнів регулювання стандартизації, в результаті чого виявлено розходження в поставлених цілях і ступені гармонізації стандартів: чим вище рівень, тим більш ємними стають цілі (табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика рівнів регулювання стандартизації

Аналіз показав, що вітчизняні нормативні документи останнім часом розробляються і гармонізуються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій.

В Україні державне регулювання систем стандартизації і сертифікації здійснюється, переважно, за допомогою нормативно-правових і організаційних механізмів (рис. 2).

Розробкою вітчизняних стандартів, гармонізованих з міжнародними і регіональними, займається національний орган - Держспоживстандарт України, в рамках якого функціонують органи виконавчої влади у сфері стандартизації, технічні комітети, науково-дослідні інститути (НДІ) і територіальні органи державного управління в особі державних центрів стандартизації, метрології і сертифікації.

Для більш ефективного функціонування державних органів і формування систем стандартизації і сертифікації відповідно до міжнародних норм і інтенсифікації процесу гармонізації в роботі пропонується розмежувати обов'язки всередині організаційної структури вітчизняної системи стандартизації: на Держспоживстандарт України покласти погодження планів і програм розробки нормативних документів, проведення експертизи нормативних актів; на органи виконавчої влади у сфері стандартизації - розробку пропозицій для програм і планів державної стандартизації; забезпечення взаємодії з Держспоживстандартом України з питань функціонування інформаційно-довідкового центру зі стандартів, у тому числі по лінії СОТ; на НДІ Держспоживстандарту України - організацію робіт з гармонізації фонду вітчизняних стандартів з міжнародними і міждержавними; територіальні органи Держспоживстандарту України - інформаційне обслуговування і взаємодію з державними органами і суб'єктами господарської діяльності в процесі розробки стандартів і підтвердження відповідності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Механізми державного регулювання систем стандартизації і сертифікації

Протягом останніх років в Україні прискорені темпи прийняття стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими (рис. 3).

Станом на 01.01.2007 р. діючими є 4 372 державних стандарти (ДСТУ), з них 1 607 гармонізовані з міжнародними і європейськими. В цей час в Україні функціонує 152 ТК у різних напрямках діяльності, за участю яких розробляються ДСТУ, з них 60% - узгоджено з відповідними міжнародними стандартами (ISO, IEC).

Вітчизняні ТК беруть участь у роботі міжнародних комітетів: 39 вітчизняних ТК - як активні члени (126 технічних комітетів і підкомітетів ISO), 52 - як члени-спостерігачі (145 технічних комітетів і підкомітетів ISO).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Тенденції впровадження гармонізованих стандартів в Україні

В 2004 р. Міжнародна організація зі стандартизації обрала Україну в Раду ISO на період 2005-2006 рр. В цей час 28 українських ТК працюють у 124 технічних підрозділах IEC (комітетах і підкомітетах), 9 ТК - у статусі активного члена в 31 структурному підрозділі IEC, 19 ТК мають статус члена-спостерігача і працюють у 93 комітетах і підкомітетах IEC. CEN в 2004 р. підписала угоду про надання Держспоживстандарту України статусу Партнерського органу зі стандартизації.

У ході аналізу виявлена відмінність складу вітчизняного фонду нормативних документів від фонду міжнародних стандартів: національних стандартів за кількісним і видовим складом більше, при цьому значна частина міжнародних стандартів у них не використовується. Крім того, у фонді міжнародних стандартів превалюють стандарти на методи випробувань, оскільки саме вони забезпечують об'єктивну вірогідність і порівнянність характеристик продукції, у вітчизняному - стандарти на вимоги до характеристик продукції. Такі відмінності властиві не тільки Україні, а й різною мірою практично будь-якому фонду стандартів зарубіжних країн, у тому числі і СНД. В національній практиці більшості промислово розвинених країн не менш 40% фондів становлять стандарти, що відбивають саме національні підприємницькі інтереси і не мають аналогів серед міжнародних стандартів.

У сфері стандартизації, метрології, оцінки відповідності і захисту прав споживачів станом на 1.04.2006 р. діє 45 угод з 32 країнами, 18 з яких укладено на міждержавному рівні. Здійснюється двостороннє співробітництво з 13 державами. Проводяться переговори про співробітництво в цій галузі ще з 8 державами. Особливе місце в роботах зі сертифікації займає співробітництво в рамках CHД: відповідно до підписаних угод сертифікати, видані в системі сертифікації продукції (послуг) і систем якості (УкрСЕПРО), визнаються у Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Російській Федерації, Узбекистані, Таджикистані, Туркменистані.

У рамках УкрСЕПРО діє понад 140 акредитованих Держспоживстандартом України органів з обов'язкової сертифікації і близько 700 випробувальних лабораторій (центрів). Серед зарубіжних органів зі сертифікації в Україні працюють представники концерну ”ТЮФ”, ”ТЮФ-Рейнланд” (TUV CERT; TUV Rheinland - Німеччина), ”Бюро Верітас” (BVQI - Франція), ”Ллойд Регістр” (Llоуd's Register - Велика Британія), Британський інститут стандартизації (BSI). У 2005 р. органами зі сертифікації видані близько 140 тис. сертифікатів відповідності на продукцію і послуги. Вітчизняні виробники, як правило, сертифікують виробництво серійної продукції (76,5%), однак за наявності такої розвинутої мережі це надзвичайно низький рівень порівняно з розвиненими європейськими країнами і країнами-членами ЄС (Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія).

Розділ 3. Удосконалення механізмів державного регулювання систем стандартизації і сертифікації відповідно до міжнародних норм. Запропоновано класифікацію й визначено механізми державного регулювання систем стандартизації і сертифікації, розроблено напрямки удосконалення організаційних, інформаційних і комунікативних механізмів.

Одним з факторів, що стримують темпи гармонізації систем стандартизації і сертифікації, є переважне використання нормативно-правових і організаційних механізмів державного регулювання в даній галузі. Для усунення цього недоліку в роботі запропоновано задіяти інформаційний і комунікативний механізми і удосконалити організаційний (рис. 4).

Удосконалення організаційного механізму спрямоване на реалізацію взаємодії Держспоживстандарту України з регіональними організаціями країн Європи (рис. 5), що дозволить більш ефективно гармонізувати системи стандартизації і сертифікації із загальноєвропейською і налагодити комунікативний зв'язок із країнами-членами ЄС.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Складові організаційного механізму взаємодії Держспоживстандарту України з регіональними організаціями зі стандартизації країн Європи

Реалізація інформаційного механізму взаємодії вітчизняних органів зі стандартизації і сертифікації з державами-членами СОТ буде здійснюватися через розробку програми зі стандартизації; організацію діяльності щодо зіставлення діючого фонду вітчизняних і міжнародних стандартів; повідомлення секретаріату СОТ про виявлені розходження вітчизняних нормативних документів від міжнародних стандартів; надання на запити членів СОТ копій проектів нормативних документів.

Комунікативний механізм припускає одержання не тільки проектів міжнародних стандартів, а і надання проектів національних стандартів на продукцію пріоритетних галузей розвитку, що не мають аналогів серед міжнародних, у технічні комітети ISO, IEC, CEN. Це дозволить не тільки підвищити конкурентоспроможність продукції на ринках зарубіжних країн, але і захистити товаровиробників на внутрішньому ринку.

Першорядне значення для України має гармонізація системи стандартизації із загальноєвропейською системою на основі:

моніторингу пріоритетних напрямків торгово-економічного співробітництва України з країнами ЄС і розробки програм щодо їх виконання з конкретизацією товарних груп і продукції експортного й імпортного призначення;

ініціювання підготовки пропозицій щодо розробки проектів стандартів на товарні групи і продукцію, по якій відсутні міжнародні стандарти ІSО і IEC, СЕN/СЕNЕLЕС;

організації робіт з використанням проектів євростандартів під час розробки або перегляду аналогічних вітчизняних нормативних документів (НД), насамперед на експортну продукцію і методи її контролю (випробувань), із проведенням техніко-економічного аналізу і виявлення ступеня відповідності вітчизняних НД міжнародним стандартам ISО і IEC, а також європейським стандартам;

активного просування державних стандартів по товарних групах пріоритетних галузей як можливих проектів міжнародних у рамках ISО і IEC.

Не менш важливим є здійснення гармонізації відносно оцінки відповідності українських товарів європейським нормам, для чого необхідно проводити таку політику, щоб підтвердження зазначеної відповідності в Україні визнавалося в Співтоваристві.

Удосконалення організаційного, інформаційного і комунікативного механізмів зовнішньовекторної спрямованості ефективно вплине на гармонізацію систем стандартизації і сертифікації за наявності інформаційного зв'язку органів стандартизації із суб'єктами господарської діяльності. В ході дослідження виявлено, що інформаційне забезпечення у вітчизняних системах стандартизації і сертифікації знаходиться на недостатньому рівні: збором інформації займається Головний інформаційний фонд, а інформаційна база даних утримується в Реєстрі, до якого немає прямого доступу для користування суб'єктами господарської діяльності.

З метою ефективного використання і управління інформацією в рамках єдиного інформаційного поля обґрунтована необхідність створення на регіональному рівні інформаційної служби з питань стандартизації і сертифікації (ІССС). Дана служба, наприклад, у рамках Донецької області буде підпорядкована ДП Донецькстандартметрології, що має значний досвід робіт у цій галузі. Функціонування ІССС буде здійснюватися у таких напрямках:

забезпечення відкритого доступу до єдиної бази даних по технічних регламентах, державних стандартах, діючих міждержавних стандартах, процедурах відповідності, виданих сертифікатах;

надання інформації про стабільність показників сертифікованої продукції;

збір і обробка статистичних даних про впровадження стандартів ІSО на продукцію і системи якості;

розробка і затвердження методичних рекомендацій щодо складання звітності про сертифікацію по стандартах ІSО серій 9000 і 14000; спільної сертифікації на відповідність декільком стандартам ІSО (інтегровані системи); сертифікації по галузевих системах управління на базі стандартів ІSО; сертифікації, проведеної іноземними органами; наявності декількох сертифікатів, виданих різними акредитованими органами;

здійснення на договірній основі методичної допомоги підприємствам у підготовці до сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництв, акредитації випробувальних лабораторій;

формування бази даних про якість всієї продукції в регіоні;

надання інформаційних послуг з питань стандартизації і підтвердження відповідності, проведення аналізу наданої інформації.

На основі вищевикладеного, автором запропонована схема інформаційного забезпечення функціонування ІССС і взаємодії із суб'єктами господарської діяльності, при використанні якої інформація для суб'єктів господарської діяльності і споживачів буде більш доступною і забезпечить прозорість процедури її одержання.

Таким чином, ІССС буде виступати методологічним органом і єдиною базою даних по технічних регламентах, стандартах, процедурах, а також товарах, роботах, послугах, що одержали підтвердження відповідності.

Для збільшення реалізації сертифікованої продукції на зовнішні ринки пропонується удосконалити механізм стимулювання процесів гармонізації стандартизації і сертифікації на регіональному рівні шляхом установлення регіональної премії з якості. Регіональна премія з якості буде гармонізована з європейською в частині моделі і критеріїв премій, що дозволить надалі брати участь у конкурсі на здобуття премії СНД і Європейської премії з якості.

ВИСНОВКИ

На основі проведених наукових досліджень розв'язане завдання удосконалення механізмів державного регулювання систем стандартизації і сертифікації України відповідно до міжнародних норм. Зміст основних висновків полягає в такому:

1. Виявлено, що інтеграційні процеси в галузі стандартизації і сертифікації зумовлені зростаючою роллю міжнародної торгівлі в розвитку економік різних держав, а у зв'язку з цим необхідністю здійснення гармонізації цих систем. З огляду на активну участь України в міжнародній торгівлі вкрай важливим є розвиток систем стандартизації і сертифікації, побудованих на принципах, методах і функціях, що враховують міжнародні і міждержавні норми.

2. Встановлено, що існує ряд підходів до державного регулювання систем стандартизації та сертифікації, які розрізняються ступенем централізації і можуть коливатися від інтегрованих до децентралізованих організацій для кожного з елементів інфраструктури цієї сфери.

3. Державний вплив на гармонізований розвиток вітчизняних систем стандартизації і сертифікації включає розробку (переробку) нормативно-технічної бази, сертифікацію продукції, нагляд за дотриманням державних стандартів, розроблених відповідно до міжнародних і міжнародно визнаних. Аналіз зарубіжного досвіду національних систем стандартизації і сертифікації показав, що в національних системах може діяти як один орган управління, так і декілька, їх діяльність спрямована на розробку і впровадження національних стандартів, а функціонування не залежить від державного бюджету. Однак всі ці організації поєднує єдина політика щодо впровадження національних стандартів і проведення сертифікації, практики взаємного визнання.

4. В Україні розробкою вітчизняних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими, займається Держспоживстандарт України, що здійснює державне регулювання систем стандартизації і сертифікації переважно за допомогою нормативно-правових і організаційних механізмів. Для інтенсифікації процесу гармонізації пропонується розмежувати обов'язки внутрішньоорганізаційної структури вітчизняної стандартизації, залучаючи до розробки державних стандартів територіальні органи Держспоживстандарту України з розташованими в зоні їх впливу суб'єктами господарської діяльності.

5. Аналіз тенденцій упровадження міжнародних стандартів в Україні показав, що останнім часом прискорено темпи прийняття стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими, здійснюється міжнародне співробітництво і взаємодія з міжнародними організаціями, що дає можливість використовувати міжнародні стандарти для підвищення технічного рівня національної продукції, удосконалити фонд національних нормативних документів. Однак фонд вітчизняних стандартів відрізняється від фонду міжнародних за кількісним і видовим складом, що утруднює процес гармонізації.

6. Дослідження організаційних підходів до сертифікації продукції і систем якості показало, що Україна, проводячи активну політику в цій галузі, має низький рівень зареєстрованих сертифікатів порівняно з розвиненими європейськими країнами. Для збільшення реалізації сертифікованої продукції на зовнішні ринки пропонується удосконалити механізм стимулювання процесів гармонізації стандартизації і сертифікації на регіональному рівні шляхом установлення регіональної премії з якості.

7. Для удосконалення організаційного механізму взаємодії Держспоживстандарту України з регіональними організаціями країн Європи в галузі стандартизації і сертифікації пропонуються такі пріоритетні напрямки його діяльності: участь України в роботі ЄЕК ООН; гармонізація системи стандартизації України із загальноєвропейською системою; оцінка рівня гармонізації українських стандартів; гармонізація правових основ стандартизації, управління якістю продукції і метрології в Україні і ЄС; удосконалення системи стандартизації України для зближення з практикою роботи в СЕN/СЕNЕLЕC; ідентифікація вимог і норм безпеки, прийнятих в українських і європейських стандартах; гармонізація в галузі випробувань і сертифікації продукції в Україні і ЄС.

Для подальшої взаємодії України з СОТ запропоновано удосконалити інформаційний механізм шляхом розробки й погодження програми робіт зі стандартизації з членами СОТ; проведення робіт з виявлення розходжень у вітчизняних нормативних документах і стандартах від міжнародних і повідомлення про це секретаріату СОТ.

Запропоновано активізувати комунікативний механізм шляхом надання проектів національних стандартів пріоритетних галузей, які не мають аналогів серед міжнародних, у технічні комітети міжнародних організацій (ISO, IEC, CEN), що дозволить підвищити конкурентоспроможність продукції на ринках зарубіжних країн і захистити товаровиробників на внутрішньому ринку.

8. Для формування інформаційного забезпечення, що дозволяє взаємодіяти регіональним органам стандартизації, метрології і сертифікації із суб'єктами господарської діяльності, пропонується удосконалити функціонування організаційного механізму на регіональному рівні шляхом створення інформаційної служби з питань стандартизації і сертифікації (ІССС). Це дозволить сформувати єдину базу даних по технічних регламентах, стандартах, процедурах, а також товарах, що одержали підтвердження відповідності, ефективно використовувати інформацію і управляти нею в рамках єдиної інформаційної бази щодо стандартизації і сертифікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Дятлова В.В. Процессный подход в управлении качеством продукции / В.В. Дятлова, С.С. Олейникова. // Державне регулювання економічного розвитку регіону та підприємств: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2004. - т. V, вип. 38, серія „Державне управління”. - С. 128-135.

Особистий внесок: визначена роль процесного підходу до менеджменту якості, приведені основні його функції, що впливають на побудову ефективної системи якості на підприємстві.

2. Дятлова В.В. Удосконалення організаційних механізмів державного управління якістю вітчизняної продукції / В.В. Дятлова, С.С. Олейникова. // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць Харківського регіонального інституту Національної Академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2005. - № 2 (25): у 2-х ч. - Ч. 2. - С. 219-222.

Особистий внесок: проведено дослідження в галузі впровадження систем якості за кордоном, приведені напрямки удосконалення організаційних механізмів державного регулювання якості продукції.

3. Олейникова С.С. Управление сертификацией продукции и систем менеджмента качества: национальные проблемы и общемировые тенденции / С.С. Олейникова. // Державне регулювання розвитку ЗЕД в умовах міжнародних інтеграційних процесів: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2005. - т. VІ, вип. 52, серія „Державне управління”. - С. 114-122.

4. Олейнікова С.С. Гармонізація національних систем стандартизації на європейському рівні / С.С. Олейнікова. // Держава та регіони, серія: Державне управління. - 2006. - № 4. - С. 117-120.

5. Олейнікова С.С. Механізми державного регулювання у сфері стандартизації / С.С. Олейнікова. // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України. - Дніпропетровськ, 2006. - вип. 4 (26), серія „Державне управління”. - С. 114-122.

6. Дятлова В.В. Развитие систем сертификации: общемировые и национальные тенденции / В.В. Дятлова, С.С. Олейникова. // Державне управління соціально-економічними процесами в Україні: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т. VІІ, вип. 67, серія „Державне управління”. - С. 287-295.

Особистий внесок: проведений аналіз існуючих світових тенденцій поширення сертифікації систем менеджменту якості на відповідність вимогам міжнародних стандартів, приведена схема систем сертифікації закордонних країн, визначені напрямки розвитку сертифікації в Україні.

7. Олейникова С.С. Государственное регулирование гармонизации системы стандартизации Украины / С.С. Олейникова. // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т. VIII, вип. 77, серія „Державне управління”. - С. 30-39.

8. Олейникова С.С. Организационные механизмы государственного регулирования системы стандартизации / С.С. Олейникова. // Удосконалення механізму державного управління розвитком ЗЕД: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т. VIII, вип. 81, серія „Державне управління”. - С. 135-147.

Публікації у матеріалах наукових конференцій та інших виданнях

1. Олейнікова С.С. Удосконалення механізмів управління якістю продукції в умовах євроінтеграції України / С.С. Олейникова. // Євроінтеграція: економічні та соціальні наслідки розширення Європейської Унії: перша всеукр. наук. конф., 4-6 березня 2005 р.: тез. докл. - Донецьк, 2005. - С. 124-125.

2. Олейникова С.С. Гармонизация национальных систем стандартизации в европейских странах / С.С. Олейникова. // Сучасні проблеми та перспективи розвитку Європейського Союзу: друга міжнар. наук. конф. студентів та молодих науковців, 25-27 жовт. 2006 р.: тез. докл. - Донецьк, 2006. - С. 121-124.

3. Дятлова В.В. Современные тенденции формирования систем менеджмента качества отечественных предприятий / В.В. Дятлова, С.С. Олейникова. // Сучасні механізми управління ЗЕД підприємств: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2004. - т. VІ, вип. 43, серія „Економіка”. - С. 96-102.

Особистий внесок: проведено дослідження сучасних підходів до формування систем менеджменту якості, приведені переваги їх використання, проведений аналіз тенденцій вітчизняної практики.

4. Стандартизация и сертификация во внешнеэкономической деятельности: [учебное пособие] / Л.В. Батченко, В.В. Дятлов, В.В. Дятлова, С.С. Олейникова. - Донецк: ДонГУУ, 2007. - 250 с.

Особистий внесок: розглянуто сутність стандартизації та сертифікації в ЗЕД, надано міжнародний досвід в галузі стандартизації та сертифікації, проведений аналіз міжнародних стандартів якості, розвитку національних систем стандартизації та сертифікації в Україні, визначено проблеми та напрямки гармонізації вітчизняних стандартів з міжнародними нормами.

АНОТАЦІЯ

Олейникова С.С. Государственное регулирование систем стандартизации и сертификации в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

В диссертации проанализированы основные мотивы гармонизации систем стандартизации и сертификации. Доказано, что участие государства в деятельности международных организаций дает возможность предотвратить возникновение препятствий на пути свободного пересечения товарами границ, устранить технические барьеры в международной торговле, сделать прозрачными границы и осуществить переход от национальных к европейским и международным стандартам. Для достижения этих целей предложено усовершенствовать механизмы государственного регулирования систем стандартизации и сертификации.

На основе зарубежного опыта определено, что развитие и взаимодействие национальных систем стандартизации и сертификации играет важную роль в повышении конкурентоспособности продукции, развитии международной торговли, роста экономики страны. Исходя из этого, в работе обоснована необходимость проведения гармонизации систем стандартизации и сертификации в Украине.

Проведено исследование организационных и нормативно-правовых механизмов, которые используются в Украине при регулировании систем стандартизации и сертификации, выявлены недостатки в их функционировании и определена необходимость усовершенствования этих механизмов путем разработки подходов к гармонизации отечественных стандартов и создания условий для перехода на добровольную стандартизацию и сертификацию. Кроме того, предложено перераспределить функции государственных органов с целью дальнейшего сотрудничества Украины с межгосударственными организациями.

Обоснованы пути усовершенствования организационных и информационных механизмов государственного регулирования систем стандартизации и сертификации, а именно: в организационном механизме усилить взаимодействие Госпотребстандарта Украины с межгосударственными организациями стран Европы через активизацию его деятельности; в информационном - взаимодействие в рамках ВТО путем разработки и согласования программы работ по стандартизации с секретариатом ВТО. Это позволит более эффективно гармонизировать системы стандартизации и сертификации с общеевропейской системой и наладить коммуникативную связь с этими странами.