Організаційно-правові засади реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційноправові засади реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми зумовлена спрямуванням політичного курсу України на вступ до Світової організації торгівлі та до Європейського співтовариства; необхідністю узгодження законодавства України з вимогами міжнародних договорів та забезпечення ефективного застосування законодавства у галузі сільськогосподарського тваринництва.

Глобалізація процесів у різних сферах людського життя, взаємоінтеграція світового господарства та інші чинники зумовлюють необхідність дедалі тіснішого співробітництва між державами, координації зусиль із міжнародними організаціями та іншими міжнародними структурами.

Незважаючи на те, велика держава чи мала, кожна з них шукає шляхи взаємовигідного співробітництва. Це, у свою чергу, зобов'язує кожну державу зважувати, зіставляти свої дії з діями інших держав та міжнародних організацій, а коли потрібно, то й узгоджувати їх через прийняття спільних оптимальних рішень з допомогою укладення відповідних договорів та угод.

Одним із напрямів зовнішньої діяльності України є міжнародне економічне співробітництво. Саме на ньому і наголошувалося в одному із перших актів незалежної України - Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. «Про Основні напрямки зовнішньої політики України», де зокрема, було зазначено, що широкомасштабні торговельні, виробничі та фінансові відносини нашої держави з іншими країнами та її співробітництво з міжнародними економічними організаціями - важливий чинник вітчизняного економічного розвитку і прискорення науковотехнічного прогресу.

Доречно у зв'язку з цим зауважити, що вже з перших років незалежності Україна розпочала активний пошук своєї ніші у системі міжнародного та зовнішньоекономічного співробітництва, вжила заходів щодо забезпечення його відповідними законодавчими та іншими нормативно - правовими актами.

Були прийняті закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 липня 1991 р. та «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 р. (нова редакція закону прийнята Верховною Радою України 29 червня 2004 р.) та деякі інші, що регулюють досить широкий спектр питань, пов'язаних із зовнішньоекономічною та міжнародною діяльністю в цілому.

Разом із тим слід зазначити, що Україна мала б значно вагоміші здобутки в сфері міжнародного економічного співробітництва, якщо б вона своєчасно й успішно розв'язувала загальні проблеми, що виникають перед нею також і в процесі створення нової всеосяжної системи реєстрації і ідентифікації тварин, в тому числі і організаційноправового характеру.

У науковоправовій літературі дослідження піднятої у дисертаційному дослідженні проблеми носять епізодичний, фрагментарний характер і присвячені лише деяким аспектам проблематики. Відсутнє комплексне наукове дослідження питань державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин через призму змісту адміністративного права.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вченихправознавців: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Г.А. Васильєва, І.П. Голосніченка, В.М. Горшенєва, Є.В. Додіна, М.І. Єропкіна, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, В.В. Копєйчикова, Є.О. Кочеріна, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, М.Я. Масленнікова, О.Є Луньова, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, І.М. Пахомова, В.Д. Сорокіна, М.С. Студенікіна, В.П. Тимощука, Ю.О. Тихомирова, І.П. Устінової, І.Б. Шахова, Е.Б. Шориної, В.С. Щербини та інших.

В деяких наукових роботах розглядаються основоположні науковотеоретичні складові державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин, що фактично є початком таких досліджень в Україні.

Разом з тим, доречно звернути увагу, що залишаються недостатньо дослідженими питання якості нормативноправової бази регулювання цих процесів, форм, методів і напрямків такої діяльності, механізмів її реалізації, можливостей використання позитивного досвіду зарубіжних країн щодо реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин. З описаних підстав пропоноване дисертаційне дослідження є спробою узагальнення незначного у часі досвіду державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин в Україні як перспективної форми діяльності держави у напрямку інтеграції у світове співтовариство.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження перебуває в безпосередньому зв'язку з виконанням розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року №151р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та принятим з метою покращення роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу Наказом Міністерства аграрної політики №264 від 18.04.2007 «Про заходи щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного аграрного університету в контексті проведення у нашій державі адміністративно-правової реформи.

Тема дисертації безпосередньо пов'язана з адміністративно-правовими аспектами НДР «Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції» (номер державної реєстрації 0106U004241).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в аналізі та узагальненні змісту організаційно-правових засад державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, у розробці пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства з питань державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, підвищення ефективності механізму адміністративно-правового регулювання належної якості та безпеки продукції тваринництва, форм та методів здійснення державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин в світлі інтеграції України до світової спільноти.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

- у світлі адміністративної реформи в Україні визначити роль та місце державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин у державному управлінні у галузі тваринництва;

- проаналізувати поняття та юридичну природу державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, а також місце державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин серед видів адміністративного провадження;

- розглянути особливості сучасних правил міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією та проблеми і перспективи лібералізації світового ринку сільськогосподарської продукції;

- охарактеризувати державну реєстрацію і ідентифікацію сільськогосподарських тварин в механізмі адміністративноправового регулювання належної якості та безпеки продукції тваринництва;

- визначити особливості процесуального порядку державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин; здійснення контрольнонаглядової діяльності за реєстрацією та ідентифікацією сільськогосподарських тварин;

- виявити прогалини у чинному законодавстві щодо здійснення державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, внести пропозиції щодо усунення цих недоліків.

Саме на цій основі та з урахуванням певних особливостей соціальноекономічного розвитку України розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавства у галузі сільськогосподарського тваринництва.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають в процесі державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин та пов'язані з застосуванням норм адміністративного, а також інших галузей права.

Предмет дослідження - нормативноправові акти, які регулюють державну реєстрацію і ідентифікацію сільськогосподарських тварин.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали загально визначені наукові критерії об'єктивності та дослідницькі методи, що на них ґрунтуються. Широко використовувалися такі методи наукового пізнання, як семантичний, аналогія та аналіз.

Для дослідження сучасних правил міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією та проблем та перспектив лібералізації світового ринку сільськогосподарської продукції застосовувались аналітичний, формальнологічний, порівняльностатистичний методи. Використовувались також методи спостереження, опитування, анкетування та інші, які були не лише основним інструментом відбору фактичного матеріалу, а й умовою досягнення поставленої автором мети.

Основним був формальнологічний метод, при цьому найчастіше дисертантом були використані такі прийоми цього методу, як описання та аналіз.

Емпіричну основу дослідження склали чинне законодавство України з питань регулювання адміністративноправових відносин, що складаються у процесі державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, а також статистичні матеріали Міністерства аграрної політики України та його структурних підрозділів; Держмитслужби України; Державної прикордонної адміністрації України; Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», СОТ тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана праця є самостійною завершеною працею, першим в Україні комплексним науковим дослідженням процесів становлення і розвитку системи державної реєстрації і ідентифікації тварин.

У дисертації пропонується ряд нових у науковому плані і важливих для практики понять, положень, доповнень і висновків, отриманих особисто здобувачем:

вперше:

- визначено поняття, риси та порядок адміністративного провадження з державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, а також сформульовано поняття контрольнонаглядової діяльності в галузі сільськогосподарського тваринництва;

- показано роль та значення державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин у сфері інтеграції України до світової спільноти і СОТ та як елементу правового механізму забезпечення належної якості та безпеки продукції тваринництва

- запропоновано комплексний підхід до деяких існуючих проблем підвищення ефективності функціонування системи державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, який не тільки підтвердив їх взаємопов'язаний і взаємодоповнюючий характер, а також підштовхує до взаємодії окремих міністерств та відомств, діяльність котрих потребує оперативної інформації для повноцінного виконання своїх правочинних дій у галузі сільськогосподарського тваринництва, які зможуть реально забезпечити сприятливе середовище для забезпечення збереження здоров`я нації та збереження продуктивного тваринництва, особливо в умовах загострення епізоотичних загроз;

- пропонується доповнення до статуту Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» прямої вказівки про те що, «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» є Державним спеціальним (виділено автором) підприємством;

удосконалено:

- визначення поняття ідентифікації тварин в Законі України «Про племінну справу у тваринництві»;

- визначення регіональної служби державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного комітету ветеринарної медицини як спеціально створеної державної установи ветеринарної медицини;

- визначення деяких понять до проекту Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин і маркування продукції тваринного походження».

- поняття племінної справи в Законі України «Про племінну справу у тваринництві»;

дістали подальшого розвитку:

- дослідження ролі деяких центральних, регіональних та місцевих органів, які причетні до сфери державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин та науковоприкладне обґрунтування деяких положень процесуального порядку їх взаємодії;

- мета і предмет діяльності при виконанні Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» контрольних функцій при організації та здійснення робіт та послуг з ідентифікації і реєстрації тварин на території України;

- доповнення до Положень:

«Про Державний комітет ветеринарної медицини», «Про регіональну службу державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного комітету ветеринарної медицини»;

«Про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті», уточнення щодо нормативноправових актів, які приймаються цими органами.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в ній положення і висновки у своїй сукупності дають певну цілісну картину про становлення і розвиток системи державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин і можуть бути використані надалі у таких напрямах:

а) у законотворчій діяльності Верховної Ради України, в тому числі в процесі розроблення основних напрямів удосконалення державного контролю за реєстрацією і ідентифікацією сільськогосподарських, а у подальшому і непродуктивних тварин та у системі державного контролю Міністерства аграрної політики та його структурних підрозділів у галузі виробництва продукції тваринництва;

б) у практичній діяльності Верховної Ради України, її профільних комітетів, МЗС України, Міністерств і відомств України, Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» в процесі практичної реалізації системи державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин; Головного управління агропромислового комплексу облдержадміністрації щодо удосконалення організації реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин;

г) у науководослідній роботі, для подальшого аналізу та розробки теоретичних і практичних проблем становлення глобальної і європейської регіональної системи державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин;

д) у навчальному процесі, при викладанні курсу адміністративного права, спеціальних курсів та тем для студентів та фахівців на відповідних курсах підвищення кваліфікації правознавчих, ветеринарних, зооінженерних, спеціальностей, а також при підготовці і написанні підручників, навчальних посібників, практикумів із цих дисциплін.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, усі наукові результати, що містяться в дисертаційній роботі та виносяться на захист, є самостійними розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження були обговорені і схвалені на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України та отримали позитивну оцінку. Результати дисертаційного дослідження, одержані узагальнення і висновки оприлюднено дисертантом на міжнародних та всеукраїнських науковопрактичних конференціях. Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором в навчальному процесі, при проведенні семінарських і практичних занять з курсів: фінансове право, адміністративне право, основи правознавства, митне право.

Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження викладені дисертантом у трьох статтях в журналах та збірниках, що входять до переліку наукових видань, затверджених ВАК України, в одній тезі доповіді на науковопрактичній конференції та одній статті в інших наукових виданнях.

Структура дисертації визначаються змістом наукової проблеми і спрямована на досягнення поставлених завдань. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, списку використаних джерел і 5 додатків. Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок, у тому числі список використаних джерел на 16 сторінках (160 найменувань).

Основний зміст роботи

сільськогосподарський світовий ринок адміністративний

У вступі обґрунтовується актуальність і новизна теми дослідження, визначаються головна мета і завдання роботи, предмет та об'єкт дисертаційного дослідження, викладаються основні положення, які виносяться на захист, вказується ступінь апробації результатів дослідження, структура та обсяг дисертації, наявність публікацій за темою дисертації.

У першому розділі «Державна реєстрація та ідентифікація сільськогосподарських тварин як вид адміністративного провадження» аналізується державна реєстрація та ідентифікація сільськогосподарських тварин, як вид адміністративного провадження, досліджується нормативноправовий розподіл функції системи органів державної влади з реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин та місце державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин серед видів адміністративного провадження.

У підрозділі 1.1. «Поняття та юридична природа державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин» розглянуто поняття та існуючі у теорії адміністративноправової науки сучасні погляди на сутність державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Аналіз змісту поняття племінної справи дозволив дати визначення племінної справи у Законі України «Про племінну справу у тваринництві» як системи адміністративних зоотехнічних, селекційних та організаційногосподарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин.

Вивчення та аналіз юридичної природи ідентифікації тварин надало змогу уточнити визначення даного поняття у Законі України «Про племінну справу у тваринництві» та в інших нормативноправових актах.

Однотипові підзаконні нормативноправові акти, що регулюють дане питання, мають однакову внутрішню структуру, яка містить норми, які згруповані в розділах.

На прикладі Наказу Міністерства аграрної політики першого «Про запровадження ідентифікації і реєстрації коней» до розділів входять наступні структурні одиниці: загальні положення, реєстрація господарства, ідентифікація та реєстрація коней, паспорт коня, порядок його оформлення, видачі та обігу; електронне маркування коней, облік ідентифікованих коней у господарстві, переміщення тварин, забій, падіж (загибель) та утилізація ідентифікованих коней, ведення Реєстру тварин.

У підрозділі 1.2. «Роль та місце державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин у державному управлінні у галузі тваринництва» присвячено дослідженню нормативноправового розподілу функцій системи органів державної влади з реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Впровадження реєстрації сільськогосподарських тварин в Україні є юридичним актом, який породжує врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами - носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності - і забезпечуються державою. З огляду загальних засад адміністративного права такі вольові суспільні відносини, що регулюються законодавчими актами, які регламентують реєстрацію і ідентифікацію сільськогосподарських тварин, є відносинами адміністративноправовими.

З іншого боку впровадження обов`язкової реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин є вольовим рішенням з боку держави, яке проявляється в двох аспектах:

а) у втіленні в цих правовідносинах волі (інтересу) держави, оскільки правовідносини виникають переважно на підставі правових зобов'язальних норм;

б) у втіленні в цих правовідносинах волі (інтересу) учасників правовідносин - вони зв'язані предметом інтересу, досягненням його результату.

Значне навантаження в справі державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин виконує Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», яке створене наказом Міністерства аграрної політики України від 29 липня 2002 року №213, засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Провадження, які можуть проводитись у зазначеному вище напрямку діяльності підприємства, можна розглядати, як суму різноманітних за своєю природою процедур, спільним для яких буде те що, поперше, вони проводяться з метою розробки та реалізації науковообґрунтованих систем формування і раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів.

Подруге, вони здійснюються спеціально створеним державним органом. Тому зараз, на нашу думку, можна зробити деяке доповнення відносно правового статусу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин». А саме: додати в його статуті пряму вказівку про те що, «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» є Державним спеціальним підприємством у цій підгалузі сільськогосподарського тваринництва.

У підрозділі 1.3. «Місце державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин серед видів адміністративного провадження» проаналізовано місце державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин серед інших видів адміністративних проваджень.

Виявлено, що у цьому виді провадження переважають облікові процедури.

Рисами адміністративного провадження з державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, на наш погляд, є:

По перше, воно здійснюється спеціально створеними державними органами під контролем та за допомогою органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування).

По друге, цей різновид адміністративних проваджень регламентується спеціально створеними адміністративнопроцесуальними нормами.

По трете, адміністративне провадження з державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин характеризується великим різноманіттям адміністративних процедур (реєстраційних, облікових, дозвільних, ліцензійних, контрольнонаглядових та ін.).

По четверте, цей різновид адміністративних проваджень відбувається в специфічній підгалузі сільськогосподарського тваринництва та виконує специфічну функцію в державному управлінні у галузі тваринництва.

Ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби включає такі процеси (виявлено, що доцільніше окремі процеси називати окремі провадження):

- реєстрацію господарства;

- оформлення замовлення;

- нумерацію тварин шляхом прикріплення бирок з ідентифікаційним номером;

- облік ідентифікованих тварин у господарстві;

- реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин;

- оформлення і видачу паспорта тварини;

- оформлення і видачу ветеринарної картки;

- реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, загибель (падіж), забій, утилізацію тварин тощо.

Другий розділ «Нормативноправове забезпечення державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин» присвячений дослідженню процесуального порядку державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин, державного контролю та нагляду за реєстрацією і ідентифікацією сільськогосподарських тварин та їх місцю у системі державного контролю та нагляду у галузі сільського господарства, а також значенню державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин у митному, прикордонному ветеринарному контролі та нагляді.

У підрозділі 2.1. «Процесуальний порядок державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин» розглядається поняття та зміст адміністративного процесу, аналізуються правові норми, щодо порядку державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Розглянуто поняття, сутність та основні ознаки адміністративного процесу як такого. Виявлено, що порядок державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин представляє собою встановлену законодавством як зовнішню правозастосовну так і внутрішньо організаційну діяльність, яка знаходить свій прояв у впорядкованих в нормативному порядку діях органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), або утворюваних цими органами організацій, установ чи закладів (посадових осіб цих органів), які спрямовані на реалізацію своїх повноважень, передбачених законами або підзаконними нормативними правовими актами, у взаємостосунках з не підлеглими їм фізичними і юридичними особами в галузі сільськогосподарського тваринництва.

У підрозділі 2.2. «Державний контроль та нагляд за реєстрацією і ідентифікацією сільськогосподарських тварин та їх місце у системі державного контролю та нагляду у галузі сільського господарства» розглядається поняття контрольної та наглядової діяльності як одного з найбільш поширених і дієвих способів та засобів забезпечення законності і дисципліни в процесі здійснення державної виконавчої влади.

Усі суб'єкти племінної справи у тваринництві у своїй діяльності керуються законами України «Про племінну справу у тваринництві», «Про ветеринарну медицину», іншими законами України та нормативноправовими актами. Державний контроль за якістю племінних (генетичних) ресурсів, організацію робіт, спрямованих на розвиток племінної справи у тваринництві, здійснює Міністерство аграрної політики України, Державний комітет ветеринарної медицини, як урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується.

На нашу думку, в цьому контексті, не дивлячись на наявність в статуті Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» положень, які передбачають такі складові контрольнонаглядової діяльності, як облік, відслідковування, безпосередньо ідентифікацію, реєстрацію, а саме:

- організацію та виконання комплексу робіт з ідентифікації, реєстрації та маркування тварин і відслідковування тваринницької продукції;

- ведення Єдиного автоматизованого реєстру ідентифікованих тварин;

- участь в організації та забезпеченні функціонування системи селекції у тваринництві.

На підставі аналізу цих норм обґрунтовується пропозиція щодо удосконалення правового статусу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», а саме прямо вказати в статуті підприємства стосовно мети і предмета діяльності про виконання Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» контрольних функцій при організації та здійснення робіт та послуг з ідентифікації і реєстрації тварин на території України.

Таким чином, контрольнонаглядова діяльність в галузі сільськогосподарського тваринництва в процесі державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин - це особливий вид управлінської діяльності спеціальних суб'єктів (органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), або утворюваних цими органами організацій, установ чи закладів (посадових осіб цих органів)), спрямований на забезпечення належного стану суб'єктів племінної справи для досягнення найбільш ефективним і безпечним способом поставлених цілей управління в цій галузі шляхом реалізації відповідних завдань і функцій контролю та нагляду.

У підрозділі 2.3. «Значення державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин у митному та прикордонному ветеринарному контролі та нагляді» автор вказує на важливу роль митного та прикордонного контролю та нагляду у сфері державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Значення державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин розглянуто як логічне доповнення питань стосовно процесуального порядку державної реєстрації сільськогосподарських тварин та його місцю серед адміністративних проваджень, а також як доповнення питань стосовно державного контролю та нагляду за реєстрацією і ідентифікацію сільськогосподарських тварин та його місцю у системі державного контролю та нагляду у галузі сільського господдарства. З іншого боку проблема даного розділу розглянута з позиції, що значення державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин у митному та прикордонному ветеринарному контролі може розглядатися як складова управлінської діяльності окремих спеціально уповноважених суб'єктів: органів виконавчої влади - Мінагрополітики та його структурних формувань, структурних підрозділів органів місцевого самоврядування, або утворюваних цими органами організацій, установ чи закладів, наприклад, спеціального Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», так і багатьох інших органів державного управління.

Третій розділ «Державна реєстрація і ідентифікація сільськогосподарських тварин та інтеграція України до світової спільноти» присвячений дослідженню державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин в механізмі адміністративноправового регулювання належної якості та безпеки продукції тваринництва, сучасних правил міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією, проблемам та перспективам лібералізації світового ринку сільськогосподарської продукції.

У підрозділі 3.1. «Державна реєстрація і ідентифікація сільськогосподарських тварин в механізмі адміністративноправового регулювання належної якості та безпеки продукції тваринництва», розгляду розглянуто механізм адміністративноправового регулювання, поняття, структуру норми та, проаналізувавши матеріал, наведена класифікації норм адміністративного права у галузі тваринництва.

Норми адміністративного права класифіковано залежно від різних чинників, а саме: залежно від характеру припису (способу впливу на адресата); залежно від змісту; залежно від функціонального призначення; залежно від адресату (за колом осіб); залежно від дії у просторі; залежно від дії у часі; щодо спрямованості регулюючого впливу; щодо способу вираження та залежно від інших чинників (скажімо, залежно від юридичної сили, від кола осіб, на яких розрахована їх дія, щодо джерела їх походження, щодо методу застосування тощо).

У підрозділі 3.2. «Сучасні правила міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією» досліджено інституційні засади діяльності Світової організації торгівлі, уніфіковані правила міжнародної торгівлі та сучасні інструменти формування та реалізації торгових політик країн в напрямку державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Проаналізовано роль сільського господарства у світовій економіці на прикладах різних країн та міжнародних спільнот.

Підрозділ 3.3. «Проблеми та перспективи лібералізації світового ринку сільськогосподарської продукції» присвячений аналізу проблем та перспектив інтеграції України до Світової організації торгівлі, перспектив лібералізації міжнародного світового ринку.

Головна мета системи Угод Світової організації торгівлі полягає в наданні допомоги постачальникам товарів та послуг, експортерам та імпортерам у здійсненні цивілізованої торгівлі.

Багатосторонні Угоди COT охоплюють широке коло різноманітних видів діяльності та становлять юридичне підґрунтя для міжнародних торговельних операцій, поширюючись на аграрну продукцію, текстиль і готовий одяг, банківську справу, телекомунікації, державні закупівлі, промислові стандарти, санітарні норми на харчові продукти, інтелекттуальну власність.

Структуру правової системи Світової організації торгівлі складають такі обов'язкові багатосторонні Угоди, серед яких: Генеральна угода з тарифів та торгівлі 1994 року; Генеральна угода про торгівлю послугами; Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності та багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників (факультативні).

Проаналізовані правові наслідки вступу України до Світової організації торгівлі.

Підкреслено, що науковотехнічний прогрес, особливо в сфері інформаційних технологій, а також імперативи глобалізації світової економіки об'єктивно створили передумови для появи новітніх проблем у регулюванні світової торгівлі, які коротко можна сформулювати таким чином: нові товари, нові методи доставки, нові ринки, нові учасники.

Розглянуто та проаналізовано проект Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин і маркування продукції тваринного походження».

З'ясовано, що існує певна безсистемність у визначенні юридичної відповідальності. Відповідні норми розпорошені по різних статтях проекту (частина 2 статті 11, частина 2 статті 14), і до того ж мають надто загальний характер, не визначають складів правопорушень, які тягнуть за собою притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Висновки

У результаті проведеного дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення нормативноправового регулювання реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Підбиваючи підсумки даної праці, слід зробити загальний висновок про те, що розвиток ринкових відносин, впровадження в різні галузі сільського господарства новітніх інноваційних технологій, а також використання традиційних технологічних процесів та обладнання, які повинні відповідати вимогам світових економічних організацій, об'єднань, союзів та інших державних та не державних формувань, обумовлює зростання значення механізмів побудови і функціонування системи безпеки збереження здоров `я нації та збереження продуктивного тваринництва, як невід'ємної складової збереження здоров`я населення, особливо в умовах загострення епізоотичних загроз.

Тому державна реєстрація і ідентифікація сільськогосподарських тварин в механізмі адміністративноправового регулювання належної якості та безпеки продукції тваринництва повинна стати одним з найголовніших засобів державного впливу на стан агропромислової політики у галузі виробництва продукції тваринництва.

Основні з висновків такі:

1. Сформульоване визначення поняття адміністративні провадження щодо державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин: під такими слід розуміти впорядковані в нормативному порядку дії органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), або утворюваних цими органами організацій, установ чи закладів (посадових осіб цих органів), які спрямовані на реалізацію своїх повноважень, передбачених законами або підзаконними нормативними правовими актами, у взаємостосунках з не підлеглими їм фізичними і юридичними особами в специфічній підгалузі сільськогосподарського тваринництва.

2. Виділені риси адміністративного провадження з державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин.

Ними є:

1) здійснюється спеціально створеними державними органами під контролем та за допомогою органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування).

2) цей різновид адміністративних проваджень регламентується спеціально створеними адміністративнопроцесуальними нормами.

3) адміністративне провадження з державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин характеризується великим різномуніттям адміністративних процедур (реєстраційних, облікових, дозвільних, ліцензійних, контрольнонаглядових та ін.)

4) цей різновид адміністративних проваджень має місце в специфічній підгалузі сільськогосподарського тваринництва та виконує специфічну функцію в державному управлінні у галузі тваринництва.

3. Порядок державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин визначено як встановлену законодавством як зовнішню правозастосовну так і внутрішньоорганізаційну діяльність, яка знаходить свій прояв в впорядкованих в нормативному порядку діях органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), або утворюваних цими органами організацій, установ чи закладів (посадових осіб цих органів), які спрямовані на реалізацію своїх повноважень, передбачених законами або підзаконними нормативними правовими актами, у взаємостосунках з не підлеглими їм фізичними і юридичними особами в галузі сільськогосподарського тваринництва.

4. Контрольнонаглядову діяльність в галузі сільськогосподарського тваринництва в процесі державної реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин визначено як особливий вид управлінської діяльності спеціальних суб'єктів (органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), або утворюваних цими органами організацій, установ чи закладів (посадових осіб цих органів)), спрямований на забезпечення належного стану суб'єктів племінної справи для досягнення найбільш ефективним і безпечним способом поставлених цілей управління в цій галузі шляхом реалізації відповідних завдань і функцій контролю та нагляду.

5. Розроблено класифікацію норм адміністративного права у галузі сільського тваринництва.

Залежно від різних чинників норми поділено: залежно від характеру припису (способу впливу на адресата); залежно від змісту; залежно від функціонального призначення; залежно від адресату (за колом осіб); залежно від дії у просторі; залежно від дії у часі; щодо спрямованості регулюючого впливу; щодо способу вираження та залежно від інших чинників (скажімо, залежно від юридичної сили, від кола осіб, на яких розрахована їх дія, щодо джерела їх походження, щодо методу застосування тощо).

6. Визначено властивості адміністративноправових відносин, які складаються в процесі реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин. Насамперед відмічено, що широке коло органів управління та їх посадових осіб мають право видавати нормативноправові акти стосовно реєстрації і ідентифікації сільськогосподарських тварин за дорученням держави.

Як правило, однією із сторін (обов'язковим учасником) таких відносин має бути орган виконавчої влади або його повноважний представник, тобто носій державновладних управлінських повноважень (дуже часто ним може бути й інший суб'єкт, наділений відповідними повноваженнями з боку держави, наприклад, Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»).

7. З метою удосконалення правового статусу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», запропоновані зміни до його Статуту стосовно мети і предмета діяльності підприємства, що полягають у здійсненні Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» контрольних функцій при організації та здійснення робіт та послуг з ідентифікації і реєстрації тварин на території України.

8. Поняття племінної справи в Законі України «Про племінну справу у тваринництві» визначено як систему адміністративних (виділено автором), зоотехнічних, селекційних та організаційногосподарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин.

9. Запропоноване уточнення поняття ідентифікації тварин в Законі України «Про племінну справу у тваринництві» та в інших нормативноправових актах, а саме: ідентифікації тварин - їх нумерація, присвоєння кличок, фотографування та інші подібні дії (виділено автором), що забезпечує можливість формування інформації про кожну тварину зокрема та встановлення відповідності цієї інформації даній тварині.

10. Обґрунтовується доповнення до статуту Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» прямою вказівкою про те, що «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» є Державним спеціальним (виділено автором) підприємством.

11. Обґрунтовується невелике уточнення теоретичного характеру в п. 1.6. Положення «Про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби», а саме: слово» процеси» замінити на слова» окремі провадження».

12. Регіональна служба державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного комітету ветеринарної медицини є спеціально створеною (курсив автора) державною установою ветеринарної медицини, метою діяльності якої є запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) хвороб тварин, а також хвороб, спільних для тварин і людей. Вищенаведене доповнення визначення (див. курсив) регіональної служби державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного комітету ветеринарної медицини запропоноване до ст. 1 Положення про цю державну установу ветеринарної медицини.

13. Пропонуємо внести зміни до назви постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. №264 та викласти її у такій редакції: «Про затвердження Положення про регіональну службу державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного комітету ветеринарної медицини», оскільки Державний департамент ветеринарної медицини було реорганізовано у Державний комітет ветеринарної медицини за постановою КМУ №1075 від 30 серпня 2007 року.

Враховуючи той факт, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх структурні підрозділи можуть видавати не тільки накази, а й інші нормативноправові акти, відповідно до ст. 2 Положення про Державний комітет ветеринарної медицини пропонуємо:

- після слова «наказами» статтю 2 Положення про регіональну службу державного ветеринарносанітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного комітету ветеринарної медицини доповнити словами «та іншими нормативноправовими актами»;

- відповідно після слова «наказами» статтю 2 Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті доповнити словами: «та іншими нормативноправовими актами».

14.З приводу проекту Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин і маркування продукції тваринного походження» (реєстр. №7057 від 08.02.2005 р.) висловлено наступні зауваження.

Потребують узгодження між собою стаття 4 проекту, котра передбачає обов`язкову ідентифікацію та реєстрацію усіх тварин (курсив автора), які знаходяться, розводяться або утримуються на території України, та стаття 1, яка наводить перелік відповідних тварин (тварини виду великої рогатої худоби, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, звірі, кролі, бджоли, шовкопряди).

Також є сенс не обмежуватися визначенням загального переліку відповідних тварин, а уточнити, конкретизувати його із врахуванням призначення тварин, оскільки тварини одного й того ж виду, з одного боку, можуть мати сільськогосподарське призначення, використовуватися для виробництва харчових продуктів і сировини для промисловості, а з іншого - можуть утримуватися людиною для спілкування з нею (як домашні улюбленці), використовуватися у наукових експериментах, видовищних та спортивних заходах тощо. Усе це не може не позначитися на умовах ідентифікації та реєстрації тварин.

Доцільно було б об`єднати положення статей 4 та 5 проекту (стосуються ідентифікації та реєстрації тварин), між якими є прямий зв`язок. Також при подальшому опрацюванні проекту слід врахувати, що на нормативноправовому рівні визначені види документів, що містять інформацію про тварин (зокрема, паспорт пасіки, племінне свідоцтво (сертифікат), паспорт великої рогатої худоби, ветеринарна картка тощо), а також передбачено ведення Державного племінного реєстру відповідно до Закону України «Про племінну справу у тваринництві» та реєстру тварин, передбаченого Положенням про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 17.09.2003 р. №342. Варто було б визначити кореспондуючий зв`язок проекту із зазначеними документами.

Запропоновано наступну редакцію визначення терміну «маркування» (стаття 1 проекту) - це нанесення тексту, умовних позначень та малюнків на пакування та (чи) продукцію тваринного походження.

На нашу думку, у проекті з питань маркування доцільно було б обмежитися нормою загального характеру (зокрема, у ній має бути встановлено, що обов`язковою умовою маркування продукції тваринного походження є надання інформації про зв`язок між тваринницькою сировиною і певними тваринами чи групами тварин), оскільки відповідні питання вже регламентовані Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Ми вважаємо, що недоцільно безпосередньо у проекті (стаття 3) визначати органи, що мають бути утворені при центральному органі виконавчої влади з питань аграрної політики для виконання певних функцій (агентство з ідентифікації і реєстрації тварин). Це має бути віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, який забезпечуватиме реалізацію державної політики у відповідній сфері. Також у статті 10 проекту слід уточнити, які саме суб`єкти господарювання мають забезпечувати внесення інформації про переміщення, забій (утилізацію), загибель (падіж) тварин до Єдиного державного реєстру тварин.

Обґрунтовано доцільність введення статті «Товари, охоплені Угодою» до тексту «Угоди про сільське господарство». До цієї статті запропоновано ввести товари, що за гармонізованою системою опису та кодування товарів містяться в групах 1-24. Саме ці товари в між народній торгівлі слід можна було б відносити до сільськогосподарських. Тільки на них розповсюджувалися б норми та правила «Угоди про сільське господарство».

Список опублікованих праць

1. Правдюк А.Л. Деякі питання державної реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин як виду адміністративного провадження / А.Л. Правдюк // Проблеми правознавства та право охоронної діяльності: зб. наук. праць. - 2007. - №4. - С. 156-164.

2. Правдюк А.Л. Удосконалення правового статусу органів, які здійснюють митний та прикордонний ветеринарний контроль та нагляд за станом сільськогосподарських тварин /А.Л. Правдюк // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. праць. - 2008. - №2. - С. 74-84.

3. Правдюк А.Л. Державна реєстрація і ідентифікація сільськогосподарських тварин в механізмі адміністративноправового регулювання належної якості та безпеки продукції тваринництва / А.Л. Правдюк // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка. - 2008. - №3. - С. 126-134.

4. Правдюк А.Л. Державна реєстрація сільськогосподарських тварин і розвиток галузі тваринництва / А.Л. Правдюк // Економіка АПК. - 2008.- №4. - С. 98-103.

Размещено на Allbest.ru

...