Правове регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

УДК 347.73

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук

Правове регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України

Салєнков

Андрій Володимирович

Харків

2008



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Федоров Сергій Євгенович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Воронова Лідія Костянтинівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри конституційного та адміністративного права,

академік Академії правових наук України;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

Воротіна Наталія Вікторівна, Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу проблем державного управління та адміністративного права.

Захист відбудеться 02 жовтня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розіслано 29 серпня 2008 року.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Активізація реформаторських підходів в Україні передбачає змістовні зрушення економіко-правової спрямованості. Одним із найбільш суттєвих в цьому плані є реформа оподаткування. При чому важливо її розглядати не в якості окремого ізольованого процесу, а безумовною складовою з реформуванням бюджетної, митної системи тощо. Особливо актуальним уявляється розгляд цих проблем в спрямованості збільшення дохідних частин бюджетів, а саме податки та збори (обов'язкові платежі) і є основними важелями, які формують бюджетні надходження. Сьогодні в Україні діє система оподаткування, що потребує суттєвого доопрацювання, деякі податки та збори характеризуються низькою економічною результативністю через недоліки їх правового регулювання. Саме тому існуюча система вимагає реформування, кардинальної заміни окремих елементів податкових механізмів, що діють сьогодні. Все це, безумовно, стосується і більш детальний аналіз існуючих протиріч в галузі оподаткування, однією із самостійних серед яких є труднощі, що пов'язані із справлянням платежів податкового характеру при перетинанні митного кордону України.

Необхідність детального і всебічного врахування чинників, що впливають на ефективність справляння податків та зборів, а також шляхи вдосконалення правового регулювання цих процесів у нових умовах можуть бути встановлені тільки за допомогою дослідження змісту відповідних суспільних зв'язків, особливостей їх правового регулювання. В умовах здійснюваних структурних перетворень гостро постає завдання чіткого визначення понять, змісту, особливостей справляння податку на додану вартість, акцизного збору і мита при перетинанні державного кордону, які нарівні з іншими платежами податкового характеру є однією зі статей доходів Державного бюджету України.

Дисертаційне дослідження присвячене формуванню цілісного і комплексного наукового уявлення про специфіку справляння означених платежів, їх відповідності цілям правової, демократичної, соціальної держави, спрямованості на успішне реформування економічних відносин на шляху розбудови ринкової економіки.

Ця проблема на сьогодні ще не знайшла свого достатнього відбиття в наукових розробках. Більшість видань у галузі податкового права з цієї проблематики представлено підручниками й навчально-методичними посібниками, а наукові дослідження в цьому напрямку, на жаль, є винятком. У цілому ж, в порівнянні з іншими питаннями, теоретичні проблеми правового регулювання платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України, аналізувалися неповно. У дореволюційні роки їм були присвячені праці І. Горлова, А. Гур'єва, С. Іловайського, О. Ісаєва, Ф. Лассаля, В. Лебєдєва, Д. Львова, Ф. Нітті, І. Озерова, І. Патлаєвського, К. Рау, Д. Селігмена, І. Тарасова, М. Тургенєва, Л. Ходського, І. Янжула та ін. За радянських часів значний внесок у розвиток теорії та практики оподаткування зробили такі вчені, як В.В. Безчеревних, Г.Л. Мар'яхін, М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, А.П. Смирнов, С.Д. Ципкін.

На формування тенденцій і напрямків даної дисертаційної роботи беззаперечний вплив мали труди і публікації вчених Російської Федерації: О.Ю. Бакаєвої, А.В. Бризгаліна, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, В.І. Гурєєва, О.О. Жданова, М.В. Карасьової, О.М. Козиріна , Ю.О. Крохіної, Н.А. Куфакової, І.І. Кучерова, О.В. Мещерякової, Л.П. Окуньової, С.Г. Пепеляєва, Г.В. Петрової, В.М. Пушкарьової, В.М. Родіонової, Н.І. Хімічевої, Д.Г. Черника, Р.А. Шепенко та ін. Серед досліджень українських фахівців необхідно відзначити праці Д.А. Бекерської, Г.В. Бех, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, П.Т. Геги, Л.М. Долі, С.Т. Кадькаленка, М.П. Кучерявенка, В.М. Федосова та ін.

Таким чином, дослідження основних проблем правового регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону в Україні має важливе теоретичне і практичне значення. На жаль, адекватного теоретичного аналізу їх правових механізмів немає, що й послужило підставою для вибору теми дисертаційної роботи. В дисертації вперше на монографічному рівні розглянуті особливості справляння мита і непрямих податків при перетинанні митного кордону, обґрунтовується низка положень, які, на думку дисертанта, є новими для науки фінансового права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого "Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства" (номер державної реєстрації № 0106u002285).

Тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 22 грудня 2006 року).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз положень та проблем, які стосуються змісту правового регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України; особливості їх місця в системі оподаткування та специфіки механізму застосування, вирішення на підставі цього низки колізійних та спірних питань, що містяться в чинному законодавстві України.

У відповідності з вказаною метою дисертаційного дослідження в роботі поставлені такі завдання:

- визначення та аналіз особливостей правового регулювання платежів податкового характеру, що справляються при перетинанні митного кордону України, їх класифікація та характеристика режимів застосування;

- аналіз змісту і особливостей основних та додаткових елементів правових механізмів податку на додану вартість, акцизного збору і мита при перетинанні митного кордону України;

- ґрунтовний аналіз чинного податкового законодавства України в контексті предмету дослідження, його недоліків і напрямків удосконалення;

- вивчення зарубіжного досвіду формування і функціонування податкового законодавства та обґрунтування можливостей його використання з метою удосконалення чинного податкового законодавства України;

- розкриття особливостей функціонування непрямих податків в системі оподаткування і співвідношення мита та податків;

вироблення пропозицій щодо удосконалення чинного податкового законодавства України відносно платежів податкового характеру, що справляються при перетинанні митного кордону України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі справляння податкових платежів, які справляються при перетинанні митного кордону України.

Предметом дослідження є фінансово-правові норми, що регулюють справляння податку на додану вартість, акцизного збору та мита при перетинанні митного кордону України.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання правової і соціальної дійсності застосовувався з позицій принципів цілісності, загальності, взаємного зв'язку і взаємозумовленості змін, щовідбуваються. На підставі цього вирішення поставлених завдань здійснювалося в єдності розгляду соціального змісту та юридичної форми. Безпосереднім доповненням цього методу став метод системного аналізу, що виявився в розгляді як конкретних елементів правового механізму податків, так і їх сукупності. Були використані також спеціальні методи: формально-логічний, логіко-юридичний та системно-функціональний. Історико-правовий метод дозволив простежити справляння відповідних платежів при перетинанні митного кордону України і тенденції розвитку цих процесів. На підставі статистичного методу деталізуються місце й роль цих важелів у системі оподаткування України.

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим в українській правовій літературі монографічним дослідженням теоретичних та практичних проблем правового регулювання справляння податкових платежів при перетинанні митного кордону України.

Наукова новизна знайшла своє відображення в таких положеннях.

1. Вперше обґрунтовано особливість інституційної природи групи обов`язкових платежів в системі оподаткування, підставою справляння яких є наявність митного кордону держави та діяльність суб`єктів, яка пов`язана з необхідністю переміщення осіб та товарів через нього.

2. По-новому класифіковано систему платежів, справляння яких пов`язано з перетинанням митного кордону України на безумовні платежі (податки), умовні платежі (мита) та платежі, які сплачуються при вивезені товарів (податок на додану вартість, акцизний збір, мита) і при ввезені (акцизний збір, мито).

3. Обґрунтовується авторське положення стосовно того, що сплата податків як безумовних платежів пов`язується при перетинанні митного кордону з відповідною умовою, яка передбачає виникнення імперативного обов`язку щодо внесення певної суми у вигляді платежу до бюджету.

4. Вперше робиться наголос стосовно того, що платежі, які справляються при перетинанні митного кордону характеризуються подвійною державною спрямованістю, як платежі, встановлення яких є виключною прерогативою держави (пов`язані з перетинанням державного кордону), та платежі, які повинні надходити виключно до доходної частини Державного бюджету України.

5. Вперше пропонується застосування механізму бюджетного відшкодування не лише при справлянні податку на додану вартість, а й при сплаті акцизного збору.

6. Доводиться авторський погляд стосовно природи акцизного збору, який поєднує в собі податково-митну природу та справляється як платіж податкового характеру, хоча за певними ознаками виникнення акцизу було пов`язано з реалізацією різних форм мита.

7. По-новому характеризується акцизний збір як платіж, що поєднує в собі зовнішній та внутрішній аспект оподаткування, коли перший пов`язується саме зі сплатою його при перетинанні митного кордону, тоді як другий відображає особливості нарахування та сплати акцизного збору при виробленні підакцизних товарів в межах держави і сплата якого не пов`язується з митним кордоном.

8. Наводиться авторська позиція стосовно самостійності природи мита, підкреслюються аргументи, на підставі яких не можна змішувати мито з податками та відносити мито до різновиду непрямих податків.

9. Запропоновано виключити із проекту Податкового кодексу України розділ, який пов`язується з регулюванням справляння мита і включити його до митного законодавства, завдяки чому створити цілісну систему регулювання сплати зборів та платежів, які мають митне походження (як умовних, так і безумовних).

10. Наведено авторські аргументи стосовно доцільності включення до цього різновиду платежів єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через митний кордон України, який відносився би до категорії загальнодержавних та надходив до відповідних місцевих бюджетів.

11. Запропоновано деякі зміни до законодавчих актів, які регулюють оподаткування в Україні як підсумок порівняльного аналізу податкового та митного законодавства України й інших держав.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:

- у науково-дослідницькій сфері матеріали дисертації можуть бути підґрунтям для подальшого опрацювання проблеми удосконалення справляння податкових платежів при перетинанні митного кордону України;

- у правотворчому аспекті значення одержаних результатів полягає в можливості використання висновків і пропозицій, що містяться в дисертації при розробці Податкового кодексу України, зміні чи доповненні окремих чинних норм податкового законодавства;

- правоохоронна царина передбачає можливість використання запропонованих висновків і рекомендацій, спрямованих на удосконалення використання податкових законодавчих актів, вирішення існуючих колізій при їх застосуванні;

- правовиховна роль одержаних результатів вбачається уможливості й перспективності використання положень дисертаційного дослідження в роботі щодо підвищення рівня правової культури населення і професійного рівня працівників податкових, правоохоронних та судових органів;

- у навчальному процесі основні положення і висновки можуть бути використані в процесі викладання навчальних курсів фінансового і податкового права, спецкурсів по оподаткуванню, науково-дослідницькій роботі студентів, а також у процесі підготовки навчальних та навчально-методичних матеріалів по фінансовому і податковому праву України.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення, сформульовані в дисертації, викладено в наукових публікаціях дисертанта. Результати роботи доповідалися у виступах на конференції „Сучасні проблеми юридичної науки та практики", що пройшла у 2007 році в м. Харкові; науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" у м. Львові (8-9 лютого 2007р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 3 наукові статті у збірниках, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України, та 2 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що вміщують вісім підрозділів, висновків і переліку використаної літератури, що складає 207 найменувань. Загальній обсяг дисертації становить 194 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовуються вибір та актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами та планами, визначаються ступінь її наукової розробки, об'єкт, предмет, мета та задачі дослідження, аргументується його наукова новизна, формулюються методологічні та науково-теоретичні основи роботи, відзначається теоретичне та практичне значення положень роботи, які виносяться на захист, наводяться інформація щодо апробації основних положень роботи та публікації результатів дослідження.

Розділ перший роботи „Мито в системі платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України" присвячено загальним питанням щодо правової природи платежів, якісправляються на кордоні держави та основному їх різновиду - миту. Підрозділ 1.1 „Підстави існування обов`язкових платежів, що пов`язані з перетинанням митного кордону" присвячено аналізу основних засад виникнення обов`язкових платежів, які справляються при перетинанні митного кордону, окресленню місця цих платежів в системі оподаткування України. Вагомий акцент при цьому робиться на специфіці непрямих платежів, характеристиці їх правової природи.

В роботі наголошується, що будь-які підстави справляння таких платежів пов`язані з використанням державою однієї із принципових ознак державного кордону. В дисертації підкреслюється, що обов`язок із сплати відповідних платежів, правова природа яких досліджується, орієнтований не саме на державний кордон, а на митний кордон, який обумовлює відповідний правовий режим як переміщення товарів та осіб, так і сплати належних платежів. Справляння мита та окремих податків при цьому базується на видовому прояві державного примусу в сфері оподаткування. Реалізація його передбачає як закріплення відповідних настанов, так і реалізацію їх на межі митного й податкового регулювання. В дисертації підкреслюється, що при цьому може йтися про формування комплексних законодавчих важелів та механізмів, але не має підстав наголошувати на комплексному правовому утворенні - галузі чи інституті.

Однією із принципових ознак платежів, які справляються в цьому випадку, є нецільовий та, певним чином, розмитий характер спрямованості коштів. Вони надходять до загального фонду Державного бюджету. Безумовною підставою цього є те, що держава умовою їх сплати виділяє обмеженість своєї території, наявність митного кордону. Виходячи з цього немає принципових засад розподілення таким чином отриманих коштів між державним бюджетом та бюджетами територіальних громад, їх спрямованості на фінансування чітко визначеної мети (як це виглядає при застосуванні природоресурсних чи соціальних зборів).

В підрозділі 1.2 роботи „Мито як основний вид кордонних платежів" наголошується на теоретичній та практичній важливості відокремлення мита від податку. Основним платежем, який справляється при перетинанні митного кордону України є мито. В сучасних умовах цей платіж одночасно є і податковим важелем, і інструментом торговельної політики. Законодавства багатьох країн використовують мито як регулятор внутрішнього ринку. Так, підвищення рівня митних платежів на певні категорії товарів сприятиме розвитку національного товаровиробництва таобмежуватиме приток аналогічних більш конкурентоспроможних іноземних товарів. Потрібно враховувати як цільову ознаку мита, так і ознаку відплатності. На підставі цього мито можна розглядати як платіж, обумовлений одержанням конкретною особою права користування певними благами, пов'язаний з переміщенням їх через митний кордон. В той же час, податки характеризуються як індивідуально-безвідплатні платежі. Ідея розмежування мита й податків представляється досить логічною, адже утримання податку пов'язується з такими його рисами, як нецільовий і безумовний платіж, у той час як сплата мита передбачає спеціальну умову - перетинання митного кордону.

В роботі мито характеризується як різновид митного платежу, що справляється з товарів, які переміщуються через митний кордон держави (ввезених, вивезених або транзитних). При цьому наголошується саме на фінансово-правовому аспекті його характеристики, коли з позиції оцінки функцій фінансів воно поряд з фіскальною виконує як стимулюючу, так і захисну функцію. Остання припускає формування бар'єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентноздатних у порівнянні з національними, або в яких держава не зацікавлена.

Правова природа мита розглядається шляхом з`ясування змісту основних елементів мита: платника, об`єкту, ставки. Платники мит характеризуються як особи, що ввозять, вивозять, пересилають або іншим чином переміщують товари через митний кордон держави. Специфікою статусу платника є те, що їм може бути як власник товару, так і уповноважена особа (декларант). Мета стягнення мита (як і інших митних платежів) полягає в мобілізації фінансових ресурсів для матеріального забезпечення державної діяльності та реалізації стимулюючої (або дестимулюючої) спрямованості економічних процесів, розвитку виробництва.

Другий розділ дисертаційної роботи „Сплата акцизного збору при перетинанні митного кордону України" присвячено комплексному аналізу елементів правового механізму акцизного збору, який справляється при перетинанні митного кордону. Підрозділ 2.1 „Основні елементи правового механізму акцизного збору" присвячено аналізу платника, об`єкту і ставки цього платежу. До платників акцизного збору чинне податкове законодавство України відносить будь-яких суб'єктів підприємницької діяльності, які імпортують на митну територію України підакцизні товари. При цьому характеризуються як фізичні особи, які ввозять або пересилаютьпідакцизні товари на митну територію України (у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу), так і фізичні особи, які одержують такі підакцизні товари в обсягах, що перевищують норми безмитного провезення або пересилання.

Елементи механізму акцизного збору розглядаються в порівняльному та динамічному аспекті. Так, на початку 90-х років ХХ століття об'єкт оподаткування акцизним збором включав оборот по реалізації на внутрішньому ринку України, як вироблених, так і ввезених товарів. Згодом цей підхід трохи змінився. Податковий обов'язок по акцизу став пов`язуватись з певними діями та предметами: перетинанням митного кордону підакцизними товарами. Виходячи з цього визначення об`єкту вже не пов`язувалось з фактом реалізації. Зараз об`єктами акцизів є оборот від реалізації виробленої платником податків продукції (у тому числі й з давальницької сировини), а також митна вартість при імпорті підакцизних товарів.

В роботі акцентується увага на тому, що специфікою правового регулювання справляння акцизного збору в Україні є закріплення законодавцем його ставок в різних нормативних актах, а не в тому акті, що в цілому регулює зміст податкового обов`язку по його сплаті. В Україні законодавче визначення базової ставки відсутнє, але використовується ціла система конкретних ставок для окремих товарів. Перелік підакцизних товарів і ставок збору при цьому досить рухомий.

В підрозділі 2.2 „Додаткові елементи правового механізму акцизного збору" підкреслюється, що принциповим є розмежування підходів при визначенні бази оподаткування залежно від виду ставки оподаткування. Податкова база по акцизному збору визначається окремо по кожному різновиду підакцизного товару. Характеристика додаткових елементів правового механізму акцизного збору проводиться залежно від особливостей справляння його в умовах перетинання митного кордону України. База, предмет оподаткування, податкові пільги в режимі справляння акцизного збору в цій ситуації досліджуються з урахуванням вихідних положень, що характеризують ці елементи. Наголошуючи на принциповій схожості мита та акцизного збору, в роботі наведені і ознаки, на підставі яких вони розмежовуються та обумовлюють існування різних режимів справляння.

Податковими законодавствами використовується кілька різновидів пільг по акцизу. Найбільш відомі - звільнення окремих елементів об'єкта оподаткування, використання пільгових податкових ставок і пільг при визначенні податкової бази. В роботі доводиться, що прицьому треба враховувати особливість використання пільгової податкової ставки по акцизному збору. Воно є досить специфічним, тому що тут немає базової податкової ставки, і не можна говорити про можливості встановлення зниженої податкової ставки. Тому в якості пільгової податкової ставки по акцизному збору можна розглядати, по суті, єдину - нульову.

При аналізі факультативних елементів у підрозділі 2.3 „Факультативні елементи правового механізму акцизного збору" особлива увага акцентується на характеристиці бандерольного способу сплати акцизного збору, який здійснюється за допомогою використання марок акцизного збору. Вона являє собою спеціальний знак, що підтверджує сплату акцизного збору по алкогольним напоям і тютюновим виробам або належне оформлення векселя, у випадку здійснення операцій з даними товарами на території України. Сума збору самостійно розраховується імпортером й сплачується в бюджет під час одержання марок акцизного збору.

Значна увага приділяється бюджетному відшкодуванню, яке притаманно непрямим податкам взагалі. Чинне податкове законодавство України передбачає його застосування виключно при справлянні податку на додану вартість. В ході порівняльної характеристики податкового законодавства України та інших держав в роботі обґрунтовується можливість та необхідність застосування бюджетного відшкодування при справляння акцизного збору при перетинанні митного кордону України. Воно являє собою суму, що підлягає поверненню платнику із бюджету у зв'язку з надлишком сплачених сум збору. Даний надлишок може утворитися при зіставленні суми, сплаченої платником при придбанні товарів (робіт, послуг) і суми збору при реалізації товарів (робіт, послуг). Відхилення при зіставленні даних сум і призводить або до податкового кредиту, або до бюджетного відшкодування.

Розділ третій „Справляння податку на додану вартість на кордоні держави" присвячено особливостям сплати податку на додану вартість при перетинанні митного кордону України. При аналізі правового механізму податку на додану вартість в роботі акцентується увага на такій його принциповій особливості, як непрямий характер.

Підрозділ 3.1 „Основні елементи правового механізму податку на додану вартість" цілком присвячено висвітленню особливостей основних елементів механізму цього податку при перетинанні митного кордону України. В роботі досліджено особливість справляння податку на додану вартість при імпортних операціях. Підкреслюється, щодатою виникнення податкових зобов'язань в цьому випадку є дата подання митної декларації, в якій зазначено суму податку, що підлягає сплаті. В іншому випадку датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті робіт (послуг) є дата списання коштів з рахунку платника податків в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Чинним податковим законодавством України до категорії платників податку на додану вартість віднесені особи, які імпортують товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню. В роботі наголошується, що особливістю цього елементу правового механізму податку при справляння податку на додану вартість в цих умовах є повідомчий характер реєстраційної процедури платника. Ухваливши рішення щодо проведення імпортної операції, суб'єкти не пізніше ніж за двадцять днів до початку здійснення таких операцій, повинні зареєструватися як платники податку на додану вартість. При імпорті товарів на митну територію України фізичні особи незалежно від системи оподаткування (загальної або спрощеної), та підстав реєстрації в обов'язковому порядку мають сплачувати цей податок. Винятком з цього правила є не зареєстровані платниками фізичні особи. При цьому йдеться про фізичних осіб в якості спеціальних суб`єктів оподаткування, бо такий обов`язок стосується лише тих із них, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжуваному багажі або отримують їх як поштове відправлення при неторговому обороті.

Об'єкт оподаткування при обчисленні й сплаті податку на додану вартість пов`язується з операціями платника податків. До різновидів операцій, що породжують обов'язок по податку на додану вартість, законодавець зокрема відносить операції по ввозу товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. До складу об'єкта оподаткування включаються також операції по вивозу товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) і вантажу за межами державного кордону України. При аналізі об'єкта оподаткування особлива увага приділена такому його різновиду, як нематеріальний актив (зокрема, торговельній марці). В роботі наголошується, що розглядаючи нематеріальні активи важливо мати на увазі, що при здійсненні операцій з нерезидентами платник податків, визначаючи об'єкт оподаткування, повинен орієнтуватися на місце поставки товарів. Проте, місцезнаходження нематеріальногоактиву в момент продажу неможливо визначити або обміряти. На наш погляд, таку недосконалість чинного податкового законодавства варто усунути, використавши для оподаткування нематеріального активу правила, що застосовуються до послуг. В цьому контексті розглянуто і ставки оподаткування. Базова податкова ставка при імпорті товарів на митну територію України становить 20%. У той же час, при експорті застосовується нульова податкова ставка.

Додатковим елементам правового механізму податку на додану вартість присвячено підрозділ 3.2 „Додаткові елементи правового механізму податку на додану вартість". Однією із підстав обчислення суми податку є база оподаткування. Для товарів, імпортованих платниками податків на митну територію України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість. В роботі охарактеризовано особливості її визначення. В цій ситуації вона вказується у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, завантаження, розвантаження, перевантаження й страхування до пункту перетинання митного кордону України. До бази оподаткування включається також сплата брокерських, агентських, комісійних і інших видів винагород, пов'язаних із ввозом (пересиланням) таких товарів, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відносяться до таких товарів, акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які включаються в ціну товарів (робіт, послуг).

В дисертації обґрунтовується недоцільність системного та цілісного регулювання податкових пільг по цьому податку. Звільнення, що надаються платникам податків при обчисленні й сплаті податку на додану вартість розміщені по всьому законодавчому акту й стосуються декількох елементів правового механізму (платника, об'єкта, ставок і т.д.). Митне оформлення імпортованих товарів по яких встановлені пільги, здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування податкових пільг. В той же час податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при імпорті виникають в момент подання митної декларації (за датою її подання). Таке протиріччя не може носити сталий характер в режимі справляння податку на додану вартість.

У підрозділі 3.3 „Факультативні елементи правового механізму податку на додану вартість" особлива увага приділяється дуже специфічним елементам механізму податку на додану вартість, які відносяться до факультативних і притаманні виключно йому. Уплатника податку на додану вартість за датою його сплати при імпорті товарів на митну територію України виникає право на податковий кредит. Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку або погашений податковий вексель. Митне оформлення здійснюється в цьому випадку митним органом, як правило, протягом однієї доби з моменту пред'явлення товарів, подання митної декларації й всіх необхідних документів.

Значну увагу в цьому підрозділі приділено особливостям застосування податкового векселя при сплаті податку на додану вартість за умови перетинання товарами митного кордону України. Податковий вексель являє собою письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку оплатити в бюджет відповідну суму в визначеному чинним законодавством порядку. В роботі наголошується на наявності спеціального механізму застосування податкових векселів при цьому. Зобов`язання за податковим векселем має бути підтверджено комерційним банком шляхом авалю, відноситься платником до відстрочки сплати податку й ураховується при імпорті товарів на митну територію України. В цьому випадку особливого статусу набувають спеціальні суб`єкти - банки, які виступають гарантами по податковим зобов`язанням платників. Варто також наголосити, що податкові векселі застосовуються саме при перетинанні митного кордону та за своїм призначенням мають сприяти ефективному та оперативному виконанню платниками свого податкового обов`язку.



Висновки

В дисертаційній роботі вирішено наукове завдання, що полягає у визначенні місця й ролі в системі оподаткування обов`язкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України. У відповідності з метою дослідження було проведено багатосторонній аналіз чинного законодавства України, Російської Федерації та інших держав СНД, що регулюють справляння податку на додану вартість, акцизного збору і мита. При аналізі правових механізмів цих платежів акцент зроблено на специфічному порядку їх сплати при перетинанні митного кордону України. В перебігу дослідження наведено особливості бюджетного відшкодування податку на додану вартість і акцизного збору, висвітлено механізм застосування податковихвекселів, бандерольного способу сплати акцизного збору та інші питання, пов`язані зі сплатою податкових платежів, які справляються при перетинанні митного кордону України.

У висновках формулюються найсуттєвіші результати проведеного дослідження. Виносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України - мита, акцизного збору та податку на додану вартість. У ході дослідження було вирішено ряд завдань, що дозволило дійти певних висновків:

1. В деяких розробках та наукових працях до числа непрямих податків відносять мито. На наш погляд, більш обґрунтованою є позиція про відмежування мита від податків. Має сенс виділити в системі обов'язкових платежів податкового характеру блок умовних платежів, основну частину яких буде складати мито та державне мито. Відмежування мита від податків дозволить більш раціонально закріпити компетенцію органів, які здійснюють управління та контроль за повнотою і своєчасністю надходження їх у відповідні фонди; відрізнити канали перерахування коштів і основи відповідальності за порушення законодавства, яке закріплює особливості сплати подібних платежів.

2. Законодавець використовує термін "непрямого податку" без відповідного узагальнюючого роз'яснення чи закріплення його змісту, тому що в жодному законодавчому акті немає ні визначення непрямого податку, ні розподілення податків на прямі та непрямі. Саме тому, має сенс в акті, що визнає основи системи оподаткування України, закріпити розподілення податків на прямі та непрямі. Це можна зробити двома шляхами: перший - визначення прямих та непрямих податків і другий - закріплення в подібному акті вичерпного переліку цих податків.

3. Акцизний збір як різновид непрямого податку дещо індивідуалізований і закріплюється по відношенню до окремих видів специфічних груп товарів. Потребує певного узгодження термінологічна визначеність податкових платежів з їх суттєвим змістом. Саме тому ми вважаємо, що ні в якому разі по відношенню до акцизного збору - виду податку - не можна застосовувати категорію збору. Це обумовлює необхідність введення узагальнюючого поняття акцизу (або акцизного податку), яке буде вбирати до себе всі види платежів, що надходять від використання акцизного збору, як при перетинанні товарами митного кордону, так і при виробництві підакцизних товарів.

4. Специфічним є правове регулювання ставок акцизного збору. Вони залежать від груп товарів та містяться в різних нормативно-правових актах. У зв`язку з цим, ані в нормативному акті, що закріплює правовий механізм акцизного збору, ані в інших нормативних актах не міститься поняття базової ставки. Логічним представляється закріплення правового механізму акцизу в одному розділі, а різних його ставок - в одній статті майбутнього Податкового кодексу України.

5. Надзвичайно важливо зробити поділ об'єкта акцизного збору, при оподаткуванні якого необхідно діяти через податкового агента, на два види:

- об'єкт оподаткування, який буде визначатись для вироблених на території України товарів і відповідно до цього становити обороти з реалізації таких товарів. Вартість цих товарів буде включати до себе вартість будь-яких послуг та робіт, що пов'язані з їх реалізацією;

- об'єкт оподаткування, який буде визначатись для імпортованих на митну територію України товарів і становити обороти з реалізації таких підакцизних товарів. До нього буде входити вартість будь-яких додаткових послуг та робіт, що пов'язані з реалізацією товарів на митній території України.

6. Особливість перерахування коштів до бюджетів та його терміни визначаються різновидом акцизного збору. Якщо це платіж від реалізації імпортованих товарів, то строк його сплати залежить від дати перетинання митного кордону або моменту випуску товару зі складу у вільне використання на митній території України у встановленому порядку (при інших митних режимах - у співвідношенні з цими режимами).

7. Податок на додану вартість являє собою непрямий податок, який виступає частиною новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів (робіт, послуг) і сплачується споживачем цих товарів (робіт, послуг) до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Податок на додану вартість сплачується споживачем, тоді як формально перераховує його до бюджету особа, що реалізує товар (здійснює роботу, послугу) або ввозить його на митну територію України.

8. При перетинанні митного кордону України обов`язок зі сплати податку на додану вартість покладається на осіб, що переміщують товари через митний кордон. При цьому до платників відносяться як юридичні особи, так і фізичні. Таким чином, цей податок відноситься до категорії платежів зі змішаним платником.

9. Закріплення обов'язку щодо обчислення податку породжуєпідстави для відповідальності за порушення цієї норми. У випадку невиконання цього обов'язку, необхідно закріпити суб'єктом правопорушення особу, яка повинна обчислити суму податку на додану вартість, включити її до ціни товарів (робіт, послуг) або податкового агента. При перетинанні митного кордону України у якості податкового агенту, як правило, виступає особа, що ввозить товар на її митну територію.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Салєнков А.В. Особенности правового регулирования налога на добавленную стоимость при осуществлении внешнеэкономической деятельности / А.В. Салєнков // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. - Вип. 89 / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 107-112.

2. Салєнков А.В. Правова природа акцизного збору // Форум права. [Електронний ресурс]. - 2007. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/.

3. Салєнков А.В. Деякі особливості реалізації механізму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість при перетинанні митного кордону України / А.В. Салєнков // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. -- 2008. -- Том 21 (60). - №1. -- С. 310-315.

4. Салєнков А.В. Місце бюджетного відшкодування у забезпеченні виконання обов`язку зі сплати податку на додану вартість // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XIII регіональної науково-практичної конференції, (8-9 лютого 2007 р.). Львів, 2007. - С. 235-236.

5. Салєнков А.В. Бюджетное возмещение по налогу на добавленную стоимость при пересечении таможенной границы Украины // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів. За заг. ред. проф. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 76-78.



АНОТАЦІЯ

Салєнков А.В. Правове регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене формуванню комплексного наукового уявлення про специфіку справляння податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України, аналізу їх відповідності цілям розбудови правової, демократичної, соціальної держави, спрямованості на успішне реформування економічних відносин на шляху розбудови ринкової економіки.

У роботі визначено правову природу мита, податку на додану вартість та акцизного збору, наведено характерні риси, що відмежовують мито від податків, розкривають його специфіку як основного різновиду обов`язкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України. Крім того, наводиться специфіка сплати податку на додану вартість та акцизного збору в світлі обраної теми дисертаційного дослідження. Особливу увагу при цьому приділено послідовному розкриттю окремих елементів правового механізму зазначених платежів, особливостям реалізації податкового обов`язку платниками податків та податковими агентами. В результаті проведеного в роботі аналізу було сформульовано теоретичні висновки та пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України з метою його удосконалення. мито податок акцизний україна

Ключові слова: податкові правовідносини, податок на додану вартість, акцизний збір, мито, оподаткування, митний кордон, перетинання митного кордону.



АННОТАЦИЯ

Саленков А. В. Правовое регулирование налоговых платежей, которые уплачиваются при пересечении таможенной границы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2008.

Диссертационное исследование посвящено формированию комплексного научного представления о специфике взимания налоговых платежей, которые уплачиваются при пересечениитаможенной границы Украины, анализу их соответствия целям развития правового, демократического, социального государства, направленности на успешное реформирование экономических отношений на пути развития рыночной экономики.

В работе определена правовая природа пошлины, налога на добавленную стоимость и акцизного сбора, приведены характерные особенности, отграничивающие пошлину от налогов, раскрывающие ее специфику как основной разновидности обязательных платежей, уплачиваемых при пересечении таможенной границы Украины. В ходе рассмотрения таможенной пошлины особое внимание уделено отграничению таможенной пошлины от налога. Отграничение пошлины от налога позволит более рационально закрепить компетенцию органов, которые осуществляют управление и контроль за полнотой и своевременностью поступления их в соответствующие фонды, разграничить каналы перечисления средств.

Также приводится специфика уплаты налога на добавленную стоимость и акцизного сбора в свете избранной темы диссертационного исследования. Особое внимание при этом уделено последовательному раскрытию отдельных элементов правовых механизмов указанных платежей, особенностям реализации налоговой обязанности налогоплательщиками и налоговыми агентами. При рассмотрении акцизного сбора приводится специфика установления ставок по действующему законодательству, аргументируется необходимость консолидации нормативных актов по акцизному сбору с целью построения четкой логичной структуры правового регулирования взимания этого платежа при пересечении таможенной границы Украины.

Проводится деление объекта акцизного сбора, при налогообложении которого необходимо действовать через налогового агента, на два вида - объект налогообложения, который будет определяться для произведенных на территории Украины товаров и, соответственно этому, составлять обороты от реализации таких товаров, и объект налогообложения, который будет определяться для импортированных на таможенную территорию Украины товаров и составлять обороты от реализации таких подакцизных товаров.

В работе делается акцент на том, что при пересечении таможенной границы Украины обязанность по уплате налога на добавленную стоимость возлагается на лица, которые перемещают или пересылают объекты налогообложения через таможенную границу. При этом к плательщикам относятся как субъекты предпринимательскойдеятельности в виде юридических лиц, так и физические лица. Обращается внимание и на не очень удачное закрепление законодателем налоговых льгот по налогу на добавленную стоимость, так как сейчас они фактически распределены по всему нормативному акту, который устанавливает правовой механизм этого налога. При этом аргументируется целесообразность выделения отдельной статьи, которая вмещала бы все формы налоговых льгот по налогу на добавленную стоимость с соответствующей дифференциацией по их видам.

В результате проведенного в работе анализа были сформулированы теоретические выводы и предложения по внесению изменений в действующее законодательство Украины с целью его усовершенствования.

Ключевые слова: налоговое правоотношение, налог на добавленную стоимость, акцизный сбор, пошлина, налогообложение, таможенная граница, пересечение таможенной границы.



SUMMARY

Salenkov A.V. Legal regulation of tax payments which are paid at crossing of customs border of Ukraine. - the Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of jurisprudence on a speciality 12.00.07 - administrative law and process; the financial law; the information law. - National law academy of Ukraine named after Yaroslav The Wise. - Kharkiv, 2008.

Dissertational research is devoted formation of complex scientific representation about specificity of collecting of tax payments which are paid at crossing of customs border of Ukraine, to the analysis of their conformity to the purposes of development of the legal, democratic, social state, an orientation on successful reforming of economic relations on a way of development of market economy.

In work the legal nature of the duty, the tax to the added cost and the duty is defined, the prominent features delimiting the duty from taxes, opening its specificity as basic version of the obligatory payments paid at crossing of customs border of Ukraine are resulted. Specificity of payment of the tax to the added cost and the duty in the light of the selected theme of dissertational research is besides, resulted. The special attention is thus given consecutive disclosing of separate elements of legal mechanisms of the specified payments, features of realisation of a tax duty tax bearers and taxagents. As a result of the analysis spent in work theoretical conclusions and offers on modification of the current legislation of Ukraine for the purpose of its improvement have been formulated.

Keywords: tax relation, the value-added tax, the duty, the duty, the taxation, customs border, crossing of customs border.

Размещено на Allbest.ru

...