Система договорів про надання послуг в цивільному праві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

УДК 347.44

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

СИСТЕМА ДОГОВОРІВ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

ТЕЛЕСТАКОВА Арменуі Абриківна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України Шевченко Ярославна Миколаївна, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, завідувач відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Стефанчук Руслан Олексійович, Хмельницький університет управління та права, проректор з наукової роботи, професор кафедри цивільного права та процесу;

кандидат юридичних наук, доцент, Шимон Світлана Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри цивільного та кримінального права.

Захист відбудеться "08" грудня 2008 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий "07" листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат юридичних наук Кваша О.О.

Анотації

Телестакова А.А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2008.

Дисертація містить комплексний системний аналіз теоретичних та практичних проблем систематизації договорів про надання послуг.

Розглянуто питання виникнення і розвитку як договорів про надання послуг так і самих послуг як об'єкту правовідносин, проведено історичний аналіз етапів розвитку і становлення правового регулювання зобов'язань з надання послуг від Стародавнього Риму до цього часу.

Детально досліджується система договорів про надання послуг. Продемонстровано значущість послуг та їх всепроникненість у життя кожної особи, що тягне за собою нагальну необхідність правого регулювання для усунення існуючих прогалин та колізій. Досліджено юридичну природу договорів про надання послуг, предмет договору, суб'єктний склад, зміст правовідносин, а також окремі питання виникнення, зміні і припинення таких договірних відносин. послуга правовий договір

В роботі пропонуються шляхи розв'язання практичних проблем та надається низка пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення правової регламентації договорів про надання послуг.

Ключові слова: договір, система договорів, послуга, надання послуг, класифікація договорів, зобов'язання, немайновий результат.

Телестакова А.А. Система договоров о предоставлении услуг в гражданском праве Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2008.

Диссертация содержит комплексный системный анализ теоретических и практических проблем систематизации договоров о предоставлении услуг.

Рассмотрен вопрос возникновения и развития как договоров о предоставлении услуг так и самих услуг как объекта правоотношений, проведен исторический анализ этапов развития и становления правовой регуляции обязательств по предоставлению услуг от Древнего Рима по сей час.

Детально исследуется система договоров о предоставлении услуг. Продемонстрирована значимость услуг и их всепроникаемость в жизнь каждого лица, которое тянет за собой неотложную необходимость правой регуляции для устранения существующих пробелов и коллизий. Исследовано юридическую природу договоров о предоставлении услуг, предмет договора, субъектный состав, содержание правоотношений, а также отдельные вопросы возникновения, изменения и прекращения таких договорных отношений.

Рассмотрены вопросы, которые связаны с исследованием научной проблематики общей характеристики системы договоров о предоставлении услуг в гражданском праве Украины, необходимые для последующего развития правового института предоставления услуг как предпосылки совершенствования законодательства.

Исследовано оценку существующих классификаций услуг с точки зрения приемлемости использования критериев и предложено авторское виденье этой проблемы.

Определено проблемы правовой регуляции отношений о предоставлении основных и дополнительных услуг, касающихся не только услуг, предоставляемых в социальной сфере (прежние исследования цивилистов ограничивались именно социальной сферой), но и в смежных отраслях сферы услуг (туристические, образовательные, аудиторские, консультационные и тому подобное).

Обосновано потребность в определении и юридическом закреплении понятия "сервисная" услуга как сложного комплексного явления, которое включает в себя разнообразные виды услуг.

Изложен вопрос исследования понятия услуги как юридической категории, определенно значения услуг и договоров по их предоставлению в современном обществе, определенно место договоров о предоставлении услуг в системе обязательственного права Украины; определено юридические характеристики договоров о предоставлении услуг.

В работе предлагаются пути решения практических проблем и предоставляется ряд предложений и рекомендаций относительно совершенствования правовой регламентации договоров о предоставлении услуг.

Ключевые слова: договор, система договоров, услуга, предоставление услуг, классификация договоров, обязательства, неимущественный результат.

Telestakova A.A. System of agreements on services provision in civil law of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on receipt of scientific degree of candidate of legal sciences on speciality 12.00.03 - civil law and civil procedure; family law; private international law. V.M. Koretskij Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation contains complex analysis of the systems of theoretical and practical problems of systematization of agreements on services provision.

The issue of origin and development as agreements on services provision as far as services as object of legal relationships is considered, historical analysis of the stages of development and formation of the legal regulation of obligations is conducted concerning services provision starting from Ancient Rome to this time.

The system of agreements on services provision is researched in details. Importance of services is shown and their all-forgiveness in the life of every person which results in urgent necessity of the legal regulation for removal of existent gaps and collisions. The legal nature of agreements on services provision, subject of agreement, subject composition, content of legal relationships, and also separate issues of origin, change and termination of such contractual relations are researched.

In research there are offered the ways of practical problems solving and proposed a number of suggestions and recommendations in relation to improvement of legal regulation of agreements on services provision.

Keywords: agreement, system of agreements, service, services provision, classification of agreements, obligation, non-property result.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Новелою у цивільному законодавстві України, порівняно з цивільним законодавством радянської доби є правова регламентація нового інституту цивільного права - договору про надання послуг. Включення цього договору у Цивільний кодекс України від 2003 р. є закономірним процесом, який спрямований не тільки на розширення інститутів зобов'язального права, але і є важливим напрямком реформування приватного права України, надання йому статусу певної довершеності та одночасно визначення перспективи розвитку на майбутнє.

У сучасному цивільному праві України послуги визнаються як одна з провідних категорій у системі об'єктів цивільних прав, а відносини з надання послуг є предметом регулювання зобов'язально-правових норм. Саме тому питання створення і функціонування системи договорів по наданню послуг займає одне з чільних місць в системі зобов'язального права України.

Над проблемою систематизації договорів про надання послуг, виокремлення їх специфічних ознак та розмежування від інших правових інституцій почали замислюватись ще давньоримські юристи (Гай, Юстініан), ця проблема була предметом дослідження провідних дореволюційних вчених Європи: Г. Дернбурга, Г.О. Дормидонтова, Л. Еннекцеруса, Д.І. Мейєра, Й.О. Покровського, Г.Ф. Шершенєвіча; сучасних науковців: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, І.Л. Брауде, Д.В. Бобрової, А.В. Венедиктова, В.П. Грибанова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, А.Ю. Кабалкіна, Ю.Х. Калмикова, В.М. Коссака, О.В. Кохановської, М.В. Кротова, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, І.Б. Новицького, О.П. Орлюк, О.А. Підопригори, П.М. Рабіновича, Д.І. Степанова, Ю.К. Толстого, Є.О. Суханова, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, Є.Д. Шешеніна, Р.Б. Шишки та інших.

Але на сьогодні так і залишаються дискусійними питання щодо визначення системи договорів про надання послуг, поняття послуги як юридичної категорії, об'єкту та предмету договору про надання послуг, співвідношення договорів по наданню послуг із суміжними правовими категоріями, критерії їх класифікації тощо.

Актуальність теми наукового дослідження також полягає і в неоднозначності застосування чинного законодавства щодо окремих договорів та прогалин, які утворились внаслідок розвитку суспільних відносин та появи широкого кола непоіменованих договорів.

Все вищезазначене свідчить про актуальність обраної для дослідження теми як з точки зору цивільного права, так і з точки вироблення рекомендацій щодо вдосконалення цивільного законодавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України "Суб'єкти цивільного права України" (реєстраційний № PK 0106U012117).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці єдиного підходу до системи договорів про надання послуг в цивільному праві України.

Для досягнення визначеної мети у дисертаційному дослідженні були поставлені такі задачі:

- дослідити поняття послуги як юридичної категорії;

- визначити значення послуг та договорів по їх наданню в сучасному суспільстві;

- виділити місце договорів про надання послуг в системі зобов'язального права України та розробити їх системну класифікацію;

- визначити юридичні характеристики договорів про надання послуг.

Об'єктом дослідження є зобов'язальні правовідносини з надання послуг.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України, що регулюють правовідносини, які виникають з договорів про надання послуг та практика їх застосування, зарубіжне законодавство щодо договорів про надання послуг та їх системи.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ діалектичний метод, формально-логічний, історичний, нормативно-порівняльний, системно-структурний та інші.

Діалектичний метод дозволив розглянути проблеми, які мають місце при класифікації договорів про надання послуг в їх розвитку та взаємозв'язку. Застосування історичного методу дозволило продемонструвати розвиток теоретичної думки, законодавства та обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження даної теми. Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечностей у понятійному апараті, який застосовується у теорії цивільного права та нормах права. Метод аналізу і синтезу використовувався при дослідженні юридичної природи поняття послуг; абстрагування та узагальнення - у процесі розробки дефініцій правових категорій та понять; формально-юридичний - при формулюванні нових правових норм і удосконаленні уже існуючих. Був застосований нормативно-порівняльний метод при дослідженні як норм національного, так і зарубіжного права. За допомогою системно-структурного аналізу було досліджено класифікацію послуг як об'єкта цивільного права.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням системи договорів про надання послуг, яке охоплює широке коло договорів, що мають предметом регулювання послуги як правове явище.

В результаті проведеного дисертаційного дослідження вперше сформульовано і обґрунтовано або додатково аргументовано чи уточнено низку наукових положень, що виносяться на захист:

1) вперше запропоновано визначення послуги як специфічного об'єкту цивільних прав, продукту корисної дії або діяльності, що не має майнового вираження, результат якої (послуги) не має юридичного значення і не може бути гарантованим;

2) вперше проводиться виділення основних п'яти етапів розвитку інституту про надання послуг: 1) зародження правового регулювання договорів особистого найму у Дігестах і Інституціях; 2) подальший розвиток в Саксонському зерцалі (1588 р.), Статутах Великого князівства Литовського (1743 р.) і Зібраннях малоросійських прав (1807 р.); 3) початок становлення як окремого інституту із самостійними юридичними ознаками в Саксонських цивільних законах (1863 р.); 4) подальше ствердження як самостійного виду договорів (в дореволюційному праві); 5) постійне вдосконалення та розвиток правового регулювання на сучасному етапі;

3) додатково аргументовано необхідність виділення наступної системи ознак послуги як правової категорії: корисний ефект послуги, що задовольняє потребу замовника і споживається в процесі надання; відсутність гарантованого позитивного результату; споживність послуги в процесі її надання; послуга надається у відповідності до завдання замовника; фідуціарність, які повинні бути враховані при формуванні системи договорів про надання послуг;

4) зроблено висновок про те, що в сучасному цивільному законодавстві сторонами договору про надання послуг і виконавцем і замовником за загальним правилом можуть бути і фізичні, і юридичні особи, проте спеціальний суб'єктний склад (юридичні особи чи фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю, окремі особи, наділені професійними знаннями в договорах про надання наукомістких та інших послугах тощо) цього договору може передбачатися законом або випливати з характеру послуги;

5) зроблено висновок про те, що під договором про надання послуг слід розуміти таке правовідношення, яке виникає із єдиної правової мети двох, або більше суб'єктів з приводу діяльності та спрямована на виникнення або зміну правовідносин і має корисний ефект для послугоотримувача;

6) вперше визначено юридичну значимість класифікації договорів про надання послуг за ознакою ступеня контакту з замовником, яка дозволяє визначити об'єктом їх впливу саму людину та її потреби;

7) розвинуто наукові положення про класифікацію договорів про надання послуг на основні і додаткові (за критерієм характеру взаємозв'язку послуг з потребами, що задовольняються);

8) додатково обґрунтовано потребу у визначенні та юридичному закріпленні поняття "сервісна" послуга як складного комплексного явища, що включає в себе різноманітні види послуг: технічні, консультаційні, професійного навчання й інші, які підпорядковані одній генеральній меті - забезпеченню якості товару в процесі його експлуатації;

9) додатково обґрунтована необхідність покладення в основу класифікації договорів про надання послуг економічних категорій та вперше у теорії цивільного права запропоновано створити систему договорів про надання послуг в залежності від спрямованості цієї послуги на конкретний об'єкт, яка дозволяє розглядати договори про надання послуг в єдиному взаємозалежному комплексі і поділити їх на: договори про надання послуг, що спрямовані на тіло людини (охорона здоров'я, косметичні, спортивні); договори про надання послуг, що спрямовані на товари й інші фізичні об'єкти (обслуговування устаткування, ветеринарні, охорона матеріальних об'єктів); договори про надання послуг, що спрямовані на свідомість людини (освітні, інформаційні, радіо і телебачення); договори про надання послуг з фінансовими активами (банківські, операції з цінними паперами).

Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором теоретичні положення можуть бути використані для подальшого розвитку вітчизняної науки цивільного права, дослідження юридичної природи договорів про надання послуг. Вони можуть бути методологічною основою та теоретичним підґрунтям для подальших наукових досліджень цієї тематики.

Теоретичні концепції автора можуть бути використані в науковій та навчально-педагогічній діяльності, в учбовому процесі при викладанні курсу "Цивільне право" і при підготовці відповідного розділу підручників, навчальних посібників.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції по вдосконаленню законодавства України були оприлюднені на 6 науково-практичних конференціях: 1) ХІІ регіональна науково-практична конференція (м. Львів, 9-10 лютого 2006 р.); 2) І Всеукраїнська цивілістична наукова конференція студентів та аспірантів (м. Одеса, 24-25 лютого 2006 р); 3) Міжнародна науково-практична конференція "Україна в євроінтеграційному процесі: проблеми і перспективи" (м. Київ, 25-26 лютого 2006 р.); 4) Міжнародна науково-практична конференція "Шляхи євроінтеграції України" (м. Київ, 17-18 квітня 2004 р.); 5) ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з цивільного права "Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року: наукові новели та практика застосування" (м. Львів, 22-23 лютого 2007 р.); 6) Міжнародна наукова конференція "Шості осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у чотирьох статтях в журналах та збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженому ВАК України, та шести тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та одного додатку. Загальний обсяг роботи - 202 сторінки, список використаних джерел займає 12 сторінок (146 найменувань).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання, його об'єкт і предмет, описуються методи дослідження та його теоретична основа, розкривається наукова новизна результатів дослідження, їх теоретичне та практичне значення, наводяться відомості щодо апробації результатів дослідження та їх публікації.

Розділ перший "Зобов'язання з надання послуг - новий інститут в цивільному праві України" складається із трьох підрозділів і містить в собі загальні питання виникнення і розвитку як договорів про надання послуг так і самих послуг як об'єкту правовідносин.

У підрозділі 1.1. "Історія розвитку інституту зобов'язань з надання послуг" дисертант проводить історичний аналіз етапів розвитку і становлення правового регулювання зобов'язань з надання послуг від Стародавнього Риму до цього часу. Це дає можливість зробити висновок про те, що договори про надання послуг, які мають місце у сьогоднішньому суспільстві, є ні чим іншим, аніж результатом розвитку інституту договору особистого найму (найму послуг). Цей договір був відомий іще з римського права, в якому під послугами розуміли виконання певної дії або цілої низки дій однією особою за дорученням іншої особи на оплатній або безоплатній основі

Розглянуто еволюцію цивільного законодавства та запропоновано виокремити 5 історичних періодів розвитку інституту договорів про надання послуг:

1) зародження правового регулювання договорів особистого найму у Дігестах і Інституціях;

2) подальший розвиток в Саксонському зерцалі (1588 р.), Статутах Великого князівства Литовського (1743 р.) і Зібраннях малоросійських прав (1807 р.);

3) початок становлення як окремого інституту із самостійними юридичними ознаками в Саксонських цивільних законах (1863 р.);

4) подальше ствердження як самостійного виду договорів (в дореволюційному праві);

5) постійне вдосконалення та розвиток правового регулювання на сучасному етапі.

Все це дає можливість автору системно підійти до вивчення даної проблеми не лише з історичної позиції, але і з позиції порівняльного правознавства.

У підрозділі 1.2. "Значення послуг в сучасному суспільстві. Послуга, як економічна та юридична категорія" продемонстровано значущість послуг та їх всепроникненість у життя кожної особи, що тягне за собою нагальну необхідність правого регулювання для усунення існуючих прогалин та колізій. Окрім цього віднайдено спільні і відмінні риси категорії послуги в економічній та юридичній науці, що дозволило провести більш глибокий аналіз досліджуваної проблеми.

В роботі обґрунтовується необхідність правового закріплення поняття послуги як специфічного об'єкту цивільних прав та предмету договору про надання послуг, продукту корисної дії або діяльності, що не має майнового вираження, результат якої (послуги) не має юридичного значення і не може бути гарантованим.

Автором виділено систему ознак послуги як предмету договору про надання послуг: корисний ефект послуги, що задовольняє потребу замовника і споживається в процесі надання; відсутність гарантованого позитивного результату; споживність послуги в процесі її надання; послуга надається у відповідності до завдання замовника; фідуціарність, які повинні бути враховані при формуванні системи договорів про надання послуг.

Підрозділ 1.3. "Поняття договору про надання послуг" присвячений аналізу цивілістичної договірної конструкції про надання послуг та розглядає її юридичну природу, предмет договору, суб'єктний склад, зміст правовідносин, а також окремі питання виникнення, зміні і припинення таких договірних відносин.

Аналізуючи юридичну природу послуги, як предмету договору про надання послуг, дисертант пропонує розкривати її через такі ознаки як: 1) відсутність матеріально-речового характеру діяльності, не пов'язаної зі зміною й перетворенням форм матерії та сил природи; 2) невіддільність процесів виробництва і споживання послуг; 3) неможливість накопичення, зберігання й транспортування більшості з них (досвід, знання, навички творчої діяльності). В окремих випадках можна наголошувати на необхідності виокремлення і ще однієї, четвертої ознаки - особистісності.

Пропонується розглядати предмет договору про виконання робіт і надання послуг цілеспрямовану дію (діяльність), однак, специфічна відмінність цих договорів полягає в тому, що юридичне значення роботи полягає у обов'язковому кінцевому матеріально визначеному результаті, який і підлягає передачі контрагенту, а у послузі - у самій вчиненій дії або здійсненні певного роду діяльності.

Суб'єктний склад договорів про надання послуг випливає із аналізу чинного законодавства, яке передбачає, що сторонами договору про надання послуг як на стороні виконавця так і замовника можуть бути фізичні (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) і юридичні особи (підприємства, установи, організації усіх форм власності і господарювання), проте окремо слід наголосити і на спеціальному суб'єктному складі послугонадавача особливі вимоги до якого можуть передбачатися законом або випливати з характеру послуги (юридичні особи, фізичні особи, що займаються підприємницької діяльністю, окремі особи, наділені професійними знаннями тощо).

В роботі досліджена можливість розуміння договору про надання послуг як такого правовідношення, що виникає із єдиної правової мети двох, або більше суб'єктів з приводу діяльності, що спрямована на виникнення або зміну правовідносин і має корисний ефект для послугоотримувача.

Розділ другий "Загальна характеристика системи договорів про надання послуг в цивільному праві України" складається із трьох підрозділів та спрямований на дослідження системи зобов'язального права, виявити її закономірності та вияснити можливість систематизації договорів про надання послуг на основі різних системоутворюючих критеріїв.

У підрозділі 2.1. "Поняття системи договорів в цивільному праві України" розглядаються питання, що пов'язані із дослідженням наукової проблематики загальної характеристики системи договорів про надання послуг в цивільному праві України, які необхідні для подальшого розвитку правового інституту надання послуг як передумови вдосконалення законодавства.

Дисертантом доводиться, що комплексне дослідження системи цивільних договорів необхідне з метою: виокремлення ознак, на основі яких побудована система договорів у цивільному праві України; аналізу обраних законодавцем системних ознак для визначення того, чи завжди вони відображають істотні риси договірних правовідносин, що вимагають правового закріплення, і, відповідно, які можливості є для вдосконалення законодавства про договори; чіткого й доступного формулювання ознак, щоб їх практичне використання дозволяло безпомилково кваліфікувати договірні зобов'язання а, отже, і застосовувати до кожного зобов'язання саме ті правові норми, які призначені для його регулювання.

Під системою договорів про надання послуг запропоновано розуміти цілісну єдність, що складається із сукупності зобов'язальних правовідносин по наданню послуг, які взаємопов'язані між собою множинністю елементів та ознак, мають чітку внутрішню структуру та врегульовуються спільними правовими нормами.

Використовуючи послідовно-системний розгляд цивільних договорів як правочинів, юридичних актів, дій, зобов'язань, майнових відносин і, нарешті, цивільних правовідносин, можна створити на кожному системному рівні уніфіковане регулювання, що застосовується до всіх цивільних договорів, а при необхідності правового регулювання непоіменованого договору слід застосовувати ті уніфіковані норми, які обумовлені присутньою у ньому системною ознакою, уже використаною законодавцем для формування правової бази.

У підрозділі 2.2. "Місце системи договорів про надання послуг в системі цивільно-правових договорів" автором досліджено оцінку існуючих класифікацій послуг з точки зору прийнятності використання критеріїв. Результат аналізу дозволяє констатувати юридичну значимість наступних класифікацій: особисті і неособисті послуги; професійні і непрофесійні; послуги, що надаються у відповідності до регульованих цін і до цін, обумовлених домовленістю сторін; послуги, надані з використанням електронних обчислювальних машин і без таких; послуги, що надаються суб'єктами природних монополій і суб'єктами, що не є такими; послуги, що мають юридичний і фактичний результат. Особливої уваги приділено класифікації послуг за ознакою ступеня контакту з замовником, яка дозволяє визначити об'єктом їх впливу саму людину та її потреби і позначені наступні проблеми, на які варто звертати увагу при побудові правових конструкцій: а) ступінь контакту виконавця і замовника може варіюватися в залежності від характеру послуги, що надається, (так, особисті послуги припускають високий ступінь контакту; технічні послуги - не припускають); б) тісний контакт із замовником впливає на розподіл, обсяг і зміст прав і обов'язків між сторонами в рамках зобов'язання.

Підрозділ 2.3. "Критерії класифікації договорів про надання послуг" присвячений дослідженню наукових положень про класифікацію послуг та формуванню системи договорів про надання послуг на основі різних критеріїв. Визначено проблеми правового регулювання відносин про надання основних і додаткових послуг, які стосуються не тільки послуг, що надаються в соціальній сфері (колишні дослідження цивілістів обмежувалися саме соціальною сферою), а й в суміжних галузях сфери послуг (туристичні, освітні, аудиторські, консультаційні тощо).

Автором встановлено тенденції диференціації послуг на основні і додаткові, по-перше, у всіх інфраструктурних блоках, по-друге, у суміжних галузях сфери послуг (туристичні, освітні, аудиторські, консультаційні тощо).

В роботі обґрунтовано потребу у визначенні та юридичному закріпленні поняття "сервісна" послуга як складного комплексного явища, що включає в себе різноманітні види послуг: технічні, консультаційні, професійного навчання й інші, які підпорядковані одній генеральній меті - забезпеченню якості товару в процесі його експлуатації; і визначені її ознаки: а) обслуговуючий характер сервісної послуги стосовно основної; б) надання сервісних послуг (супутніх) послуг не повинне суперечити діяльності по наданню основної послуги; в) надання сервісних послуг у прихованій формі не повинно нав'язуватися замовнику, і повинно служити виключно інтересам задоволення потреб останнього.

Дисертант відзначає юридичну значимість розподілу послуг за такими критеріями як об'єкт впливу, за критерієм оборотоздатності; за метою отримання прибутку; за кваліфікованістю послугонадавача; за визначеністю предмету договору; за тривалістю; за періодичністю.

Запропоновано авторський підхід до формування системи договорів про надання послуг в залежності від спрямованості цієї послуги на конкретний об'єкт, яка дозволяє розглядати договори про надання послуг в єдиному взаємозалежному комплексі і поділити їх на: договори про надання послуг, що спрямовані на тіло людини (охорона здоров'я, косметичні, спортивні); договори про надання послуг, що спрямовані на товари й інші фізичні об'єкти (обслуговування устаткування, ветеринарні, охорона матеріальних об'єктів); договори про надання послуг, що спрямовані на свідомість людини (освітні, інформаційні, радіо і телебачення); договори про надання послуг з фінансовими активами (банківські, операції з цінними паперами).

У Висновках наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - комплексного дослідження системи договорів про надання послуг, містяться загальні підсумки результатів, одержаних у процесі дисертаційного дослідження:

1. Виділення основних етапів розвитку інституту договору про надання послуг: 1) його поява в Дигестах і в Інституціях; 2) подальший розвиток в Саксонському зерцалі, Статутах Великого князівства Литовського і Зібраннях малоросійських прав; 3) початок становлення як окремого інституту із самостійними юридичними ознаками в Саксонських цивільних законах; 4) подальше ствердження як самостійного виду договорів (в дореволюційному праві); 5) постійне вдосконалення та розвиток правового регулювання на сучасному етапі, що дає можливість системно підійти до вивчення даної проблеми не лише з історичної позиції, але і з позиції порівняльного правознавства.

2. В основі системи договорів про надання послуг покладена послуга як специфічний об'єкт цивільних прав, продукт корисної дії або діяльності, що не має майнового вираження, результат, якої (послуги) не має юридичного значення і не може бути гарантованим, яка надається за завданням замовника і передбачає її надання особисто виконавцем і є невіддільним від нього (виконавця).

3. Запропоновано власне бачення системи ознак послуги як правової категорії: корисний ефект послуги, що задовольняє потребу замовника і споживається в процесі надання; відсутність гарантованого позитивного результату; споживність послуги в процесі її надання; послуга надається у відповідності до завдання замовника; фідуціарність.

4. Зроблено висновок про те, що юридична природа договорів про надання послуг найбільш повно розкривається через такі ознаки як: 1) відсутній матеріально-речовий характер діяльності, не пов'язаної зі зміною й перетворенням форм матерії та сил природи; 2) невіддільність процесів виробництва і споживання послуг; 3) неможливість накопичення, зберігання й транспортування більшості з них (досвід, знання, навички творчої діяльності). В окремих випадках ми можемо наголошувати на необхідності виокремлення і ще однієї ознаки - 4) особистісності.

5. Суб'єктний склад договорів про надання послуг випливає із аналізу чинного законодавства, яке передбачає, що сторонами договору про надання послуг як на стороні виконавця так і замовника можуть бути фізичні (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) і юридичні особи (підприємства, установи, організації усіх форм власності і господарювання), проте окремо слід наголосити і на спеціальному суб'єктному складі послугонадавача особливі вимоги до якого можуть передбачатися законом або випливати з характеру послуги (юридичні особи, фізичні особи, що займаються підприємницької діяльністю, окремі особи, наділені професійними знаннями тощо).

6. Під договором про надання послуг слід розуміти таке правовідношення, що виникає із єдиної правової мети двох, або більше суб'єктів з приводу діяльності, що спрямована на виникнення або зміну правовідносин і має корисний ефект для послугоотримувача.

7. Дано нове обгрунтування розмежування суміжних понять "роботи" і "послуги" - які є цілеспрямованою дією (діяльність), однак, якщо юридичне значення у послузі полягає саме у вчиненні дії або здійсненні діяльності, то у роботі - крім здійснення цілеспрямованої діяльності, обов'язково має бути певний результат, який і підлягає передачі контрагенту.

8. Доповнено додатковими аргументами висновок про те, що цивільному праві України сторонами договору про надання послуг і виконавцем і замовником можуть бути фізичні (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) і юридичні особи (підприємства, установи, організації усіх форм власності і господарювання), проте спеціальний суб'єктний склад цього договору може передбачатися законом або випливати з характеру послуги.

9. Наголошено на необхідності комплексного дослідження системи цивільних договорів, яке необхідне з метою: виокремлення ознак, на основі яких побудована система договорів у цивільному праві України; аналізу обраних законодавцем системних ознак для визначення того, чи завжди вони відображають істотні риси договірних правовідносин, що вимагають правового закріплення, і, відповідно, які можливості є для вдосконалення законодавства про договори; чіткого й доступного формулювання ознак, щоб їх практичне використання дозволяло безпомилково кваліфікувати договірні зобов'язання а, отже, і застосовувати до кожного зобов'язання саме ті правові норми, які призначені для його регулювання.

10. Під системою договорів про надання послуг слід розуміти цілісну єдність, що складається із сукупності зобов'язальних правовідносин по наданню послуг, які взаємопов'язані між собою множинністю елементів та ознак, мають чітку внутрішню структуру та врегульовуються спільними правовими нормами;

11. Виділено найбільш важливі і значущі критерії поділу послуг з точки зору прийнятності їх використання: особисті і неособисті послуги; професійні і непрофесійні; послуги, що надаються у відповідності до регульованих цін і до цін, обумовлених домовленістю сторін; послуги, надані з використанням електронних обчилювальних машин і без таких; послуги, що надаються суб'єктами природних монополій (за договорами перевезення залізничним транспортом, поштового зв'язку тощо) і суб'єктами, що не є такими; послуги, що мають юридичний і фактичний результат тощо.

12. Доведено юридичну значимість класифікації послуг за ознакою ступеня контакту з замовником, і визначені наступні проблеми, на які варто звертати увагу при побудові правових конструкцій:

а) ступінь контакту виконавця і замовника може варіюватися в залежності від характеру послуги, що надається, (так, особисті послуги припускають високий ступінь контакту; технічні послуги - не припускають);

б) тісний контакт із замовником впливає на розподіл, обсяг і зміст прав і обов'язків між сторонами в рамках зобов'язання;

13. Обґрунтовано потребу у визначенні та юридичному закріпленні поняття "сервісна" послуга і визначені її ознаки:

а) обслуговуючий характер сервісної послуги стосовно основної;

б) надання сервісних послуг (супутніх) послуг не повинне суперечити діяльності по наданню основної послуги;

в) надання сервісних послуг у прихованій формі не повинно нав'язуватися замовнику, і повинно служити виключно інтересам задоволення потреб останнього.

14. Вказано на "умовну" можливість використання терміну "оборотоздатність" послуг, оскільки оборот послуг вичерпується їхнім наданням-споживанням. Більш коректно можна говорити про послуги, що, відповідно до діючого законодавства, не можуть бути предметом цивільно-правових угод (релігійні послуги); послугах, учасниками яких можуть бути лише визначені категорії суб'єктів (послуги центрів обов'язкової сертифікації), а також послугах, що можуть надаватись лише за спеціальним дозволом (технічне обслуговування авіаційної техніки, послуги по обслуговуванню зброї тощо).

15. Окрім загальновизнаних у цивільно-правовій літературі критеріїв (оплатність, публічність, консенсуальність тощо), договори про надання послуг можуть поділятись за наступними критеріями:

- за метою отримання прибутку (підприємницькі та непідприємницькі);

- за кваліфікованістю послугонадавача (професійні і непрофесійні);

- за визначеністю предмету договору (абсолютно визначені та відносно визначені);

- за тривалістю (договори про надання послуги і обслуговування);

- за періодичністю (разові і абонентні).

16. Аналізуючи існуючі підходи провідних науковців в галузі цивільного права, вважаємо, що ми можемо пристосувати окремі критерії для вдосконалення системи договорів про надання послуг, яка мала б включати в себе:

1. Загальні (універсальні) договори про надання послуг:

1.1. Договори спрямовані на досягнення економічного ефекту:

1.1.1. Договори по вчиненню юридично значимих дій (укладення правочинів):

1.1.1.1. Договори із високим ступенем ризику (РЕПО);

1.1.1.2. Договори без високого ступеня ризику (комісія);

1.1.2. Договори по вчиненню фактичної поведінки (перевезення товару до пункту призначення);

1.2. Договори спрямовані на задоволення немайнового інтересу;

1.2.1. Договори спрямовані на задоволення немайнового інтересу фізичної особи:

1.2.1.1. Договори, що впливають на інтелектуальний розвиток особи;

1.2.1.2. Договори, що впливають на стан фізіологічного і психічного здоров'я;

1.2.1.3. Договори, що впливають на духовний стан фізичної особи;

1.2.2. Договори спрямовані на задоволення немайнового інтересу юридичної особи:

1.2.2.1. Договори про поширення позитивної інформації

1.2.2.2. Договори універсального немайнового характеру

1.2.2.3. Договори про передачу інформації;

1.2.3. Змішані договори, які можуть бути спрямовані на задоволення немайнового інтересу і юридичної і фізичної особи;

2. Допоміжні договори про надання послуг:

2.1. Договори спрямовані на обслуговування інших договорів (договори на експлуатацію залізничних під'їзних колій);

2.2. Договори спрямовані на забезпечення виконання основного договору (договір експедирування)

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мірзоян А.А. Розвиток інституту послуг / А.А. Мірзоян // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 31.- К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2006. -- С. 242-248.

2. Мірзоян А.А. Поняття зобов'язання з надання послуг / А.А. Мірзоян // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 32. - К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2006. -- С. 284-288.

3. Мірзоян А.А. Сутність послуги як об'єкту цивільних прав / А.А. Мірзоян // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 33. - К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2006. -- С. 665-670.

4. Мірзоян А.А. Деякі питання систематизації договорів про надання послуг / А.А. Мірзоян // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2007. - № 4 (24). - С. 229-233.

5. Мірзоян А.А. Окремі проблеми правового регулювання маркетингових послуг / А.А. Мірзоян // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез Міжнародної наукової конференції "Шості осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 року): У 3-х частинах. - Частина друга: Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний процес. Трудове право. Право соціального забезпечення. - Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007. - С. 155-158.

6. Мірзоян А.А. Значення послуги як правової та економічної категорії / А.А. Мірзоян // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції. 9-10 лютого 2006р. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. - С.220-222.

7. Мірзоян А.А. Mandatum римського права / А.А. Мірзоян // Шляхи євроінтеграції України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 17 - 18 квітня 2004 р. - К.: Київський міжнародний університет, 2004. - 678 с. - С. 236-241.

8. Мірзоян А.А. Договір найму послуг в римському приватному праві / А.А. Мірзоян // Збірник тез наукових робіт учасників І Всеукраїнської цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів / Упорядн. Денисюк В.В., Степанівський О.Є., Чанишева А.Р., Матійко М.В.// Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2006. - С. 39-41.

9. Мірзоян А.А. Еволюція категорії "послуга" в цивільному праві України / А.А. Мірзоян // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Україна в євроінтеграційному процесі: проблеми і перспективи". - К.: Київський міжнародний університет, 2006 р. - С. 244-247.

10. Мірзоян А.А. Посередницькі послуги в цивільному праві України / А.А. Мірзоян // Матеріали третьої всеукраїнської науково-практичної конференції з цивільного права "Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року: наукові новели та практика застосування". - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 83-84.

Размещено на Allbest.ru

...