Джерела міжнародно-правового регулювання праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення

УДК:349.22

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Джерела міжнародно-правового регулювання праці

Величко Дмитро Михайлович

Харків 2008

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, професор Іншин Микола Іванович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів;

кандидат юридичних наук, доцент Панасюк Олег Терентійович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права

Захист відбудеться «13» грудня 2008 року о «13» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий «12» листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Є. Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

трудовий глобалізація імплементація

Актуальність теми. Національне трудове законодавство потребує змін та удосконалення, і в цій сфері провідна роль належить приведенню його у відповідність до міжнародно-правових норм регулювання праці. Міжнародно-правові норми у галузі праці покращують становище трудящих, надають їм широке коло прав і забезпечують їх гарантії. Необхідність впровадження в Україні міжнародно-правових норм регулювання праці обумовлена тим, що поряд із національними засобами забезпечення і гарантування трудових прав, насамперед національними конституціями, законами і судами (як основними гарантами прав), мають діяти міжнародно-правові способи і засоби гарантування основних прав людини. Міжнародно-правові норми задають необхідний вектор удосконалення національних законодавств держав, що претендують на те, щоб називатися демократичними та соціальними.

Активна участь України в житті світового співтовариства викликає підвищений інтерес до її співробітництва з іншими державами в галузі регулювання праці та її взаємодії з різними міжнародними організаціями та міждержавними об'єднаннями. Будь-яке регулювання відповідних відносин передбачає розуміння тих правових актів, у межах яких воно здійснюється. Міжнародно-правове регулювання праці не є винятком, внаслідок чого привертає увагу питання стосовно джерел міжнародно-правового регулювання праці. Аналіз численних наукових праць засвідчує, що теоретичний аспект цього питання ще не був предметом дослідження жодного науковця. Ані в українській, ані в зарубіжній літературі зазначена тема комплексно не вивчалася. Серед розробок у галузі міжнародного трудового права можна виділити праці Кисельова І.Я., Бай Н.Г., Аметистова М.А., Кривого В.І., Пашкова А.С., Смирнова О.В., Іванова С.А., Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс та деяких інших, в яких розглядуються різні аспекти міжнародно-правового регулювання праці. Однак питання щодо джерел міжнародно-правового регулювання праці в даних роботах не розглядається, а лише побіжно згадується. Також важливо відзначити, що довгий час, за умов існування командно-адміністративної системи управління, дослідження в галузі міжнародно-правового регулювання праці гальмувалися, що не могло не вплинути на стан розробленості необхідних для розуміння будь-якого правового явища теоретичних та методологічних засад. Отже, відсутність наукової розробки даного питання є вагомим чинником, що підтверджує актуальність обраної теми дисертації.

Необхідно також вказати, що у зазначених працях питання джерел міжнародно-правового регулювання не розглядалися як окрема тема чи окреме питання, хоча досліджувалося, якими міжнародними актами регулюється праця, які міжнародні організації та міждержавні об'єднання здійснюють міжнародне правове регулювання праці, в якій мірі це відповідало цілям їх утворення, яку силу мають ті чи інші міжнародно-правові норми в галузі регулювання праці. Однак, у жодній роботі не було виділено в окрему правову категорію таке поняття, як „джерела міжнародно-правового регулювання праці”, ще не було розроблено системи джерел міжнародно-правового регулювання праці, не розглядалося питання щодо взаємодії між собою відповідних джерел та існування між ними певної ієрархії, тобто не було систематизовано зазначену раніше інформацію з використанням поняття „джерела міжнародно-правового регулювання праці”. Також не висвітлювалося дане питання і з позицій глобалізації та поширення інтеграційних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 р. та п. 9.1 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 р.р., а також планів наукових досліджень кафедри трудового, екологічного й аграрного права і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України Харківського національного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в визначені змісту джерел міжнародно-правового регулювання праці, їх комплексного дослідження та виявлення особливостей, що властиві їм.

Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені наступні дослідницькі завдання:

- визначити історичні умови розвитку міжнародно-правового регулювання праці та проаналізувати їх;

- охарактеризувати процес уніфікації трудового законодавства, визначити його передумови в умовах глобалізації постіндустріального суспільства;

- визначити сутність джерел міжнародно-правового регулювання праці;

- розкрити зміст поняття „джерела міжнародно-правового регулювання праці” та визначити його співвідношення із поняттям „джерела права”;

- розробити систему джерел міжнародно-правового регулювання праці;

- подати класифікацію джерел міжнародно-правового регулювання праці;

- охарактеризувати сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України;

- виробити рекомендації та запропонувати законодавцю та правозастосовуючим органам пропозиції щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України.

Об'єктом дослідження є міжнародні відносини, що виникають в процесі та з приводу регулювання трудової діяльності осіб.

Предмет дослідження становлять міжнародно-правові норми в галузі регулювання праці, сучасний стан та особливості правового регулювання праці міжнародно-правовими нормами.

Методи дослідження обрані відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження. У його процесі були застосовані загальнонаукові методи пізнання: історичний метод, метод аналізу, синтезу, системно-структурний метод. Так, завдяки історичному методу було розглянуто умови розвитку міжнародно-правового регулювання праці, передумови процесу уніфікації трудового законодавства, вивчено процес світової глобалізації суспільних відносин, досліджено питання наявності на сучасному етапі розвитку держав постіндустріального суспільства, досліджено сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм у галузі регулювання праці в трудове законодавство України. Такі загальнонаукові методи, як аналіз та синтез використовувалися під час усієї роботи у процесі аналізу точок зору та думок різних авторів, визначення схожих та протилежних рис у деяких правових та неправових явищах, з метою формування та формулювання відповідних висновків. Системно-структурний метод, в першу чергу, був використаний при будування системи джерел міжнародно-правового регулювання праці, а також взагалі при написання роботи задля надання їй цілісності, логічності та послідовності. Також були використані методи конкретно-наукових досліджень, традиційних як для міжнародного, так і для трудового права. Зокрема, у процесі дослідження було використано порівняльно-правовий та історико-правовий методи з метою розробки класифікації джерел міжнародно-правового регулювання праці і з'ясування сутності джерел міжнародно-правового регулювання праці; метод комплексного аналізу застосовувався з метою вироблення рекомендацій щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України; метод індукції та дедукції - для розкриття змісту поняття „джерела міжнародно-правового регулювання праці” та визначення його співвідношення із поняттям „джерела права”; нормативний та формально-юридичний метод - для вивчення міжнародних нормативних актів та міжнародних правових норм, що регулюють відносини у досліджуваній сфері. Зазначені методи часто використовувалися одночасно у комплексі задля більш поглибленого та всебічного вивчення поставлених завдань.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі трудового права та міжнародного права. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові нормативні акти, що регулюють працю, законодавчі та інші нормативно-правові акти цієї сфери.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням джерел міжнародно-правового регулювання праці. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

- уперше надано комплексне визначення міжнародно-правового регулювання праці - це здійснювана на міжнародному рівні діяльність держав та міждержавних об'єднань(організацій) щодо впорядкування трудових відносин за допомогою права, їх юридичного закріплення, охорони та розвитку;

- доведено, що міжнародно-правове регулювання праці є особливим різновидом правового регулювання праці і ці явища співвідносяться між собою як частина і ціле, визначено спільні риси та відмінності між ними;

- уперше визначено, що джерела міжнародно-правового регулювання праці - це: 1) певна форма вираження міжнародно-правових норм, за допомогою яких впорядковуються трудові відносини, та які юридично закріплені, охороняються та розвиваються на міжнародному рівні, що створюються з метою регулювання відносин в сфері праці, покращення умов праці, охорони праці, захисту індивідуальних та колективних інтересів працівників; 2) результат правотворчої діяльності тих міждержавних, міжнародних об'єднань і організацій, органів, які створюють відповідні міжнародні трудові норми;

- обґрунтовано тезу про те, що система джерел міжнародно-правового регулювання праці складається з трьох елементів: ядро системи, розвиваючий або змістовний елемент та допоміжний елемент;

- доведено, що до джерел міжнародно-правового регулювання праці відносяться: міжнародні договори, міжнародні звичаї, акти міжнародних організацій та міждержавних об'єднань, які закріплюють міжнародні принципи, загальновизнані норми міжнародного трудового права, встановлюють міжнародні трудові стандарти;

- розроблено класифікацію джерел міжнародно-правового регулювання праці з урахуванням всіх об'єктивних ознак та критеріїв;

- визначено основні міжнародні органи та організації, які здійснюють нормотворчу діяльність в галузі регулювання праці, розглянуто та проаналізовано їхню роль на міжнародній арені в цій сфері;

- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення процесів ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані: в науково-дослідній - роботі для подальших досліджень правового механізму захисту прав і свобод людини; у правотворчості - при підготовці законодавчих та нормативних актів у сфері регулювання праці у правозастосуванні - для приведення національного законодавства до міжнародних стандартів; у навчальному процесі - при підготовці лекцій, відповідних розділів підручників і навчальних посібників з Трудового права України, при викладанні навчальної дисципліни „Трудове право”, а також у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у наукових публікаціях автора, а також доповідях на науково-практичних конференціях: „Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин” (Чернігів, 2007), „Впровадження конвенцій МОП в законодавство України” (Київ, 2005), „Трудове право України в контексті європейської інтеграції” (Чернігів, 2006) та „Припинення трудового договору за законодавством країн Західної Європи: порівняльно-правовий аспект” (Сімферополь, 2008). Також положення дисертаційного дослідження обговорювалися на теоретичних семінарах науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретичні напрацювання автора дисертації використовуються у процесі викладання курсу „Трудове право”, зокрема, під час читання лекцій і проведення семінарських занять.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається з двох розділів, семи підрозділів, вступу, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 199 сторінок, із них список використаних джерел займає 20 сторінок. Кількість використаних джерел - 243.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зазначено її зв'язок із науковими планами та програмами, визначено об'єкт та предмет, мету і завдання, методи дослідження, розкрито його наукову новизну, подано відомості про апробацію результатів дослідження та їх практичне значення.

У Розділі 1 «Соціально-правова характеристика джерел міжнародно-правового регулювання праці» міститься три підрозділи. У підрозділі 1.1. «Історико-правовий аналіз розвитку міжнародно-правового регулювання праці» досліджено та проаналізовано історичний аспект розвитку міжнародно-правового регулювання праці.

У підрозділі обґрунтовано тезу, що специфіка міжнародно-правового регулювання праці полягає в тому, що воно не лише спрямовує зміст національних норм, але й поряд з останнім чинить вплив на конкретні суспільно-трудові відносини, забезпечуючи повноцінну реалізацію громадянами свого конституційного права на працю.

Досліджено основні міжнародно-правові акти, в яких закріплено право на працю. Проаналізовано та співставлено зміст і сутність права на працю, а також обсяг передбачуваних трудових прав у різних міжнародно-правових актах.

Аналіз міжнародно-правових актів дозволяє зробити висновок, що вони майже ідентичні та в багатьох положеннях дублюють один одного. Однак, порівняльний аналіз національного законодавства із відповідними міжнародними актами свідчить про те, що обсяг прав працівників у вітчизняних нормативно-правових актах невиправдано звужено. В зв'язку з цим зроблено наголос на необхідності вивчення норм міжнародно-правових актів у сфері регулювання праці, а також, відповідно, робиться акцент на потреби вивчити процес історичного становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання праці.

Доведено, що поняття „міжнародно-правове регулювання праці” за своєю правовою природою є складним, тому задля надання його визначення розкрито зміст понять „праця” та „міжнародно-правове регулювання”. Для чіткого та повного розуміння поняття „міжнародно-правове регулювання праці” визначено зміст та сутність поняття „правове регулювання праці”. Обґрунтовано, що правове регулювання - це впорядкування суспільних відносин, їх охорона, закріплення та розвиток за допомогою права. Об'єктом правового регулювання є суспільні відносини, оскільки на них здійснюється вплив за допомогою права, а предметом правового регулювання виступає вже безпосередньо те, з приводу чого виникають дані суспільні відносини. В результаті розгляду різних точок зору фахівців, напрямів в теорії права констатовано, що правове регулювання це складний процес, ефективність якого прямо залежить від обраного методу, способу, а також вагоме значення має об'єкт правового регулювання (яким в нашому випадку є трудові відносини).

Висвітлено історичний аспект міжнародно-правового регулювання праці з кінця ХVІІІ ст. і до сьогодні. Досліджено питання про суб'єктів міжнародно-правового регулювання праці та їх внесок у розвиток міжнародно-правового регулювання праці.

Визначено, що у витоків діяльності з регулювання трудових відносин за допомогою міжнародних норм права стояла Міжнародна Організація Праці, метою заснування якої є створення міжнародних трудових стандартів, програм, спрямованих на покращення умов праці та життя працюючих, на підвищення можливості зайнятості та підтримку прав людини.

У підрозділі 1.2. «Передумови уніфікації трудового законодавства в умовах глобалізації постіндустріального суспільства» досліджено процес уніфікації трудового законодавства в складних умовах глобалізації постіндустріального суспільства.

Задля чіткого розуміння та глибокого й об'єктивного дослідження порушеного в даному підрозділі питання автором з'ясовано сутність понять «постіндустріальне суспільство» та «уніфікація трудового законодавства». Вивчення сутності терміну «постіндустріальне суспільство» здійснено на основі численних точок зору економістів, теоретиків права, соціологів. Сутність уніфікації трудового законодавства досліджено на фоні вивчення загальних процесів глобалізації та інтеграції. Робиться висновок, що метою уніфікації є встановлення єдиного підходу до вирішення певних питань, визначення загального напрямку, в якому повинно відбуватися правове регулювання відповідних суспільних відносин. Досліджується сучасний стан процесу уніфікації трудового законодавства як на міжнародній арені, так і конкретно в Україні.

Встановлено, що глобалізація світового господарства та розширення зовнішньоекономічних зв'язків є визначальним фактором розвитку ринку праці. Відмінності в нормах національних правових систем часом вельми істотно перешкоджають розвитку і поглибленню широкої міжнародної співпраці з багатьох найважливіших питань

Визначено, що необхідною умовою входження України в світове співтовариство є створення єдиних стандартів, єдиних норм щодо регулювання відносин найманої праці, вироблення єдиного підходу до питання регулювання трудових відносин, систематизація та структуризація міжнародних норм, які регулюють трудові відносини.

Наголошено на тому, що створення єдиних стандартів, єдиних норм щодо регулювання відносин найманої праці, вироблення єдиного підходу до питання регулювання трудових відносин, систематизація та структуризація міжнародних норм, які регулюють трудові відносини, - все це є необхідною умовою входження України в світове співтовариство.

У підрозділі 1.3. «Сутність та поняття джерел міжнародно-правового регулювання праці» докладно розглянуто зміст та сутність поняття «джерела міжнародно-правового регулювання праці».

Досліджено співвідношення понять «форма» та «джерела» права. Джерело права є поняттям більш ширшим, ніж форма права. Форма права є лише зовнішнім виразом права, в той час як джерело права може бути і не закріпленим яким-небудь чином, але все одно регулювати певні відносини. Задля того, щоб право набуло себе в якості такого, воно не обов'язково повинно бути закріплено у будь-якому вигляді, тобто мати певну форму зовнішнього виразу. Отже, джерела права, з одного боку, це - правостворюючі фактори, тобто ті умови, завдяки яким взагалі з'являється, створюється право, а з іншого, це - ті об'єкти, в які формально абстрагується право та в яких воно віднаходить свій зовнішній вигляд, набуває відповідної оболонки.

Зроблено висновок, що у процесі даного дослідження під джерелами міжнародно-правового регулювання праці буде розумітися певна форма вираження міжнародно-правових норм, за допомогою яких впорядковуються трудові відносини, та які юридично закріплені, охороняються та розвиваються на міжнародному рівні, що створюються з метою регулювання відносин в сфері праці, покращення умов праці, охорони праці, захисту індивідуальних та колективних інтересів працівників; а також правотворчу діяльність тих міждержавних, міжнародних об'єднань і організацій, органів, які створюють відповідні міжнародні трудові норми.

З'ясовано, які види джерел права існують на сьогодні в практиці міжнародно-правового регулювання. Зроблено наголос на тому, що підхід до визначення, що саме відноситься до джерел права напряму залежить від того, який смисл вкладається у саме розуміння зазначеного терміну.

Надано власне бачення джерел міжнародно-правового регулювання праці, до яких, на думку автора, відносяться: міжнародні договори, міжнародні звичаї, акти міжнародних організацій та міждержавних об'єднань, які закріплюють міжнародні принципи, загальновизнані норми міжнародного трудового права, встановлюють міжнародні трудові стандарти.

Розділ 2 «Особливості джерел міжнародно-правового регулювання праці» складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 2.1. «Система джерел міжнародно-правового регулювання праці» досліджено джерела міжнародно-правового регулювання праці у їх сукупності та взаємодії у вигляді системи.

Досліджено теоретичні питання щодо системи джерел права, погляди різних вчених на дане питання. Вказано, що на основі ряду особливостей, притаманних міжнародно-правовим нормам, необхідно розрізняти міжнародну систему джерел права.

Доведено, що система - впорядковане в залежності від обраного критерію будь-яке явище, представлене у вигляді єдиного цілого, що складається з відповідних структурних елементів, пов'язаних між собою певними взаємозв'язками.

Міжнародно-правові норми мають ряд особливостей, що дозволяють виокремити їх в окрему правову систему: 1) предмет регулювання - міждержавні відносини та пов'язані з ними відносини інших суб'єктів; 2) порядок створення -- узгодження позицій держав; 3) форма закріплення(існування) відповідає узгодженому характеру змісту правил поведінки (договір, звичай, акти міжнародних конференцій та міжнародних організацій); 4) забезпечення реалізації, як правило, самими державами -- творців норм індивідуально чи колективно, в тому числі за допомогою створених ними організацій та органів.

Міжнародна система джерел права має галузевий розподіл і складається із підсистем, що регулюють окремі суспільні відносини на міжнародному рівні. У цій системі можна впевнено виокремити наступні підсистеми: підсистему джерел економічного міжнародного права, підсистему джерел повітряного міжнародного права, підсистему джерел права міжнародних договорів, підсистему джерел права зовнішніх зносин, підсистему джерел права міжнародних організацій, підсистему джерел гуманітарного міжнародного права, підсистему джерел міжнародного правового співробітництва, підсистему джерел міжнародного кримінального права, підсистему джерел права міжнародної безпеки, підсистему джерел міжнародного морського права, підсистему джерел міжнародного космічного права та інші підсистеми джерел відповідно до системи міжнародного права.

Джерела міжнародно-правового регулювання праці представляються у вигляді трьох елементів: ядро системи, розвиваючий (або змістовний) елемент та допоміжний елемент. Кожному із даних елементів відповідають певні міжнародні нормативно-правові акти. Детально аналізується кожний із зазначених елементів, роз'яснюється та обґрунтовується необхідність вивчення системи джерел міжнародно-правового регулювання праці саме у такому вигляді. Робиться наголос на необхідності проведення систематизації міжнародно-правових актів в сфері регулювання праці, оскільки сьогодні спостерігається велике накопичення міжнародних актів, що дублюють один одного, таким чином утворюючи плутанину та складність у застосуванні; відсутність певної системи міжнародних трудових актів, що надавала би можливість легкого пошуку нормативного акту; невпорядкованість та різноманітність міжнародних правових актів регулювання праці.

У підрозділі 2.2. «Класифікація джерел міжнародно-правового регулювання праці» виділено види міжнародно-правових актів як джерела міжнародно-правового регулювання праці котрі класифіковано за певними критеріями.

Обґрунтовано доцільність класифікації джерел міжнародно-правового регулювання праці. Розглянуто сутність процесу класифікації та його основні ознаки й вимоги до нього. Детально досліджено міжнародно-правові акти, згруповані у відповідні класи за такими критеріями: спосіб створення та форма існування; рівень прийняття; зміст акта; рівень офіційності; характер дії; безпосередність регулювання трудових відносин; форма закріплення; предмет регулювання. В кожному випадку приводяться конкретні приклади та робиться відповідний детальний аналіз кожного міжнародно-правового акту, який регулює працю трудящих.

Визначено, що юридична сила міжнародно-правових актів у зв'язку із особливостями міжнародного правового співробітництва може визначатися за декількома напрямками: 1) за змістом; 2) за суб'єктом міжнародного права, яким виданий акт, та за територію, на яку поширюється дія акту. За змістом ієрархія джерел міжнародно-правового регулювання праці (від джерел вищою юридичної сили до джерел нижчої юридичної сили) має наступний вигляд: 1) принципи міжнародного права; 2) міжнародно-правові звичаї; 3) принципи міжнародного трудового права; 4) норми міжнародного трудового права. Ієрархія джерел міжнародно-правового регулювання праці за суб'єктом міжнародного права, яким виданий акт, та за територією, на яку поширюється дія акту, для застосування даних актів на території України є такою: 1) Статут ООН; 2) Статут Міжнародного суду; 3) Загальна декларація прав людини; 4) Міжнародний Пакт про цивільні і політичні права; 5) Міжнародний Пакт про економічні, соціальні і культурні права; 6) конвенції Міжнародної Організації Праці; 7) Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод; 8) Європейська соціальна хартія(прийнята в 1961р. та переглянута в 1996р.); 9) угоди та міжнародні договори, що укладені в рамках СНД та між державами з різних питань та з питань співробітництва в сфері праці. Усі інші міжнародно-правові акти, такі як: рекомендації МОП, рішення Міжнародного суду, рішення Європейського суду з прав людини, рекомендації Ради Європи, резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Рекомендації про загальні принципи політики зайнятості та використання природних ресурсів 1976 р. та інші, хоча і є джерелами міжнародно-правового регулювання праці, мають нижчу юридичну силу відносно зазначених раніше.

Також в ході дослідження визначено сумісність та співвідношення одних норм із іншими; вивчено попередній досвід вчених з питань класифікації джерел права(міжнародного, міжнародного трудового); зроблено відповідні висновки.

У підрозділі 2.3. «Сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України» досліджено, в якому стані на сьогоднішній день знаходиться процес ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в сфері регулювання праці.

Досліджено сутність терміну «імплементація» та його співвідношення із «трансформацією» та «гармонізацією».

На основі аналізу різних концепцій робиться висновок, що термін „імплементація” є найбільш доцільним та прийнятним, оскільки він найбільш точніше розкриває зміст тієї діяльності, що здійснюється для забезпечення виконання державою взятих на себе міжнародних зобов'язань, в той час як „гармонізація” є лише формою правової інтеграції.

Зроблено висновок, що ефективність приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів залежить від того, яким чином це буде зроблено. Тому є важливим, яким саме способом імплементуються міжнародно-правові норми у національне законодавство. Вибір способу застосування міжнародних норм при вирішенні внутрішньодержавних питань залежить від виду норми міжнародного права. Так, існують самовиконувані та несамовиконувані норми міжнародного права. Однак, в ході детального вивчення цих двох видів норм міжнародного права, було зроблено висновок, що поділ норм міжнародного права на самовиконувані та несамовиконувані є дещо умовним, оскільки в будь-якому разі передбачається мінімальний набір процедур адаптації та узгодження норм міжнародного права із нормами національного права перед безпосереднім їх застосуванням. При цьому, в процесі спільного міждержавного обрання вектору регулювання певних питань кожна держава сама встановлює для себе варіанти приєднання до сформованих та визнаних більшістю положень. Зроблено висновок, що не дивлячись на суцільний процес глобалізації в багатьох сферах життєдіяльності, кожна держава залишає за собою беззаперечне пріоритетне право обрання конкретної політики в окремо взятій сфері, тобто зберігає свою незалежність та суверенність у вирішенні внутрішньодержавних питань.

Досліджено процес контролю конституційності міжнародно-правових актів, в результаті чого робиться висновок, що найбільш оптимальним в ситуації, яка склалася в сфері застосування контролю конституційності міжнародно-правових актів, є збалансоване поєднання двох видів контролю: попереднього і наступного. Саме такий підхід дозволяє уникнути підписання та приєднання до неконституційних міжнародно-правових актів, так і в подальшому проводити моніторинг діючих міжнародно-правових актів у їхньому співвідношенні із нормами Конституції. Поєднання цих видів контролю дозволяє комплексно, виважено та об'єктивно підходити як до самого факту приєднання до деяких міжнародно-правових актів, так і, враховуючи практику застосування норм міжнародно-правового акту, до можливості виконання взятих в зв'язку із цим на себе міжнародних зобов'язань.

За оцінками міжнародних експертів ще на початку 90-х років Україна входила до сьомої десятки держав за рівнем ратифікації міжнародно-правових документів з прав людини. Значно змінилося становище з їх визнанням з часу вступу України до РЄ, що в свою чергу стало свідченням того, що українська держава дійсно стає на шлях демократичних перетворень, має прагнення все ширшого входження до європейського співтовариства. Однак, за оцінкою досвідчених європейських спеціалістів, Верховній Раді України слід привести у відповідність із європейським законодавством 3,9 тис законодавчих актів.

Робиться акцент на тому, що визнання чи ратифікація певних міжнародних нормативно-правових актів, що встановлюють та закріплюють права людини ще самі по собі не означають їхнє дієве та ефективне застосування та реалізацію.

У підрозділі 2.4 «Шляхи удосконалення процесів ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм» визначено основні напрямки щодо удосконалення процесів ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в національне законодавство.

В першу чергу зазначається, що процес імплементації міжнародно-правових норм у галузі праці складається з двох етапів: 1) будь-яка форма надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору; 2) реалізація взятих на себе міжнародних зобов'язань.

Вказано на те, що міжнародними угодами та концепціями нормативно визнано необхідність не тільки формально виражене бажання приєднатися до певних міжнародних стандартів, але й реальне втілення їх в життя.

Висвітлено питання про порядок та суб'єктів процесу ратифікації. На основі цього зроблено висновок, що процес ратифікації проходить багато стадій та є дещо ускладненим, що обумовлює повільний темп руху від пропозиції про ратифікацію міжнародно-правового акту до самої ратифікації. Однак, такий підхід до процесу ратифікації є обґрунтованим, оскільки ратифікуючи певні міжнародно-правові норми, необхідно чітко уявляти можливості держави щодо забезпечення виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань.

На заключному етапі дослідження надано пропозиції щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм у галузі праці.

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання праці міжнародно-правовими нормами. До основних з яких віднесено такі:

1. Поняття „міжнародно-правове регулювання праці” зародилося під час розвитку міжнародного співробітництва держав після першої світової війни, як результат наміру проведення узгодженої політики держав у найбільш важливих сферах суспільних відносин. У витоків діяльності з регулювання трудових відносин за допомогою міжнародних норм права стояла Міжнародна Організація Праці, метою заснування якої є створення міжнародних трудових стандартів, програм, спрямованих на покращення умов праці та життя працюючих, на підвищення можливості зайнятості та підтримку прав людини.

2. Міжнародно-правове регулювання праці здійснюється не тільки Міжнародною Організацією Праці, а й в рамках такої міжнародної організації, як Організація Об'єднаних Націй, а також міждержавних об'єднань: Рада Європи, Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, Організація економічної співпраці та розвитку.

3. Міжнародно-правове регулювання праці - це здійснювана на міжнародному рівні діяльність держав та міждержавних об'єднань(організацій) щодо впорядкування трудових відносин за допомогою права, їх юридичного закріплення, охорони та розвитку.

4. Джерела права, з одного боку, це - правостворюючі фактори, тобто ті умови, завдяки яким взагалі з'являється, створюється право, а з іншого, це - ті об'єкти, в які формально абстрагується право та в яких воно віднаходить свій зовнішній вигляд, набуває відповідної оболонки.

5. Джерела міжнародно-правового регулювання праці - 1)певна форма вираження міжнародно-правових норм, за допомогою яких впорядковуються трудові відносини, та які юридично закріплені, охороняються та розвиваються на міжнародному рівні, що створюються з метою регулювання відносин в сфері праці, покращення умов праці, охорони праці, захисту індивідуальних та колективних інтересів працівників; а також 2) результат правотворчої діяльності тих міждержавних, міжнародних об'єднань і організацій, органів, які створюють відповідні міжнародні трудові норми.

6. До джерел міжнародно-правового регулювання праці відносяться: міжнародні договори, міжнародні звичаї, акти міжнародних організацій та міждержавних об'єднань, які закріплюють міжнародні принципи, загальновизнані норми міжнародного трудового права, встановлюють міжнародні трудові стандарти.

7. Система джерел міжнародно-правового регулювання праці складається з трьох елементів: ядро системи, розвиваючий або змістовний елемент та допоміжний елемент. До ядра системи входять загальновизнані принципи міжнародного права та загальновизнані принципи міжнародного трудового права. До змістовного елементу належать загальновизнані норми трудового права; міжнародні договори, що укладаються стосовно регулювання праці; інші акти, що конкретизують принципи міжнародного трудового права та безпосередньо регулюють працю й трудові відносини, які приймаються в рамках міжнародних та регіональних організацій. Останній компонент досліджуваної системи складають міжнародні норми, що допомагають реалізувати норми змістовного компоненту та які знаходять своє відображення у відповідних міжнародних та регіональних нормативних актах: рекомендаціях МОП; рішеннях Міжнародного суду; рішеннях Європейського суду з прав людини; рекомендаціях Ради Європи; резолюціях Генеральної Асамблеї ООН; ін.

8. В сфері застосування контролю конституційності міжнародно-правових актів, вдалим є збалансоване поєднання двох видів контролю: і попереднього, і наступного. Саме такий підхід надає можливості і запобігти підписанню та приєднання до неконституційних міжнародно-правових актів, так і в подальшому проводити моніторинг діючих міжнародно-правових актів у їхньому співвідношенні із нормами Конституції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Величко Д.М. Поняття та сутність джерел міжнародно-правового регулювання праці // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - №33. - С.78-83.

2. Величко Д.М. Уніфікація трудового законодавства в умовах глобалізації постіндустріального суспільства // Право і безпека. - 2006. - №2. - С.82-85.

3. Величко Д.М. Ратифікація та імплементація міжнародно-правових норм в національне законодавство: сутність, значення, доцільність // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - №42. - С.46-52.

4. Величко Д.М. Класифікація джерел міжнародно-правового регулювання праці // Форум права. - 2008. - №1. - С.60-64 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08 govutm.pdf.

5. Величко Д.М. Сутність джерел міжнародно-правового регулювання праці // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - №3. - С. 221 - 224.

6. Величко Д.М. Порівняльна характеристика порядку укладення та зміни трудового договору за законодавством України та держав Європи // Трудове право України в контексті європейської інтеграції. Матеріали науково-практичної конференції. м. Чернігів, 25 - 27 травня 2006 р. - Чернігів. - 2006. - С.168-173.

7. Величко Д.М. Сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм у галузі регулювання праці в трудове законодавство України // Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин. Матеріали науково-практичної конференції. м. Чернігів, 31 травня - 2 червня 2007 р. - Чернігів. - 2007. - С.179 - 185.

АНОТАЦІЯ

Величко Д.М. Джерела міжнародно-правового регулювання праці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню джерел міжнародно-правового регулювання праці. Робиться наголос, що сьогодні в світлі того, що, по-перше, українське національне трудове законодавство потребує змін та удосконалення, по-друге, орієнтиром в цьому питанні в зв'язку із бажанням України виступати як рівноправний член міжнародного співтовариства мають бути міжнародно-правові норми регулювання праці, по-третє, підняте питання не досліджувалося жодного разу саме з цієї точки зору, виникає нагальна потреба та крайня необхідність вивчення джерел міжнародно-правового регулювання праці. Зазначені джерела вивчаються на тлі процесів глобалізації постіндустріального суспільства. Кожний вид джерел міжнародно-правового регулювання праці досліджується окремо, аналізується. Всі джерела представлені у вигляді системи, а також на основі виявлення певних властивостей розроблена їхня класифікація. Вивчається сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в національне законодавство. На основі проведеного дослідження робляться відповідні висновки та пропонуються шляхи удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в українське законодавство.

Ключові слова: міжнародно-правовий, правове регулювання, праця, джерела міжнародно-правового регулювання праці, джерела права, міжнародно-правові нормативні акти.

АННОТАЦИЯ

Величко Д.М. Источники международно-правового регулирования труда. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук о специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена изучению источников международно-правового регулирования труда. Делается акцент на том, что: сегодня, во-первых, украинское национальное трудовое законодательство требует изменений и усовершенствования; во-вторых, ориентиром, в связи с желанием Украины выступать на международной арене как полноправный и равноправный член, должны быть международно-правовые нормы в сфере регулирования труда; в-третьих, данный вопрос ни разу не рассматривался именно с указанной позиции, - все это обуславливает крайнюю необходимость в исследовании источников международно-правового регулирования труда.

Исследован исторический аспект, условия становления и развития международно-правового регулирования труда. Изучена правотворческая Международной организации труда, а также Организации Объединенных Наций, Совета Европы, Европейского Союза, Содружества Независимых Государств, Организации Экономического сотрудничества и развития, а также иных региональных организаций и объединений, в рамках которых происходит международно-правовое регулирование труда.

Изучаемые источники исследуются на фоне процессов глобализации постиндустриального общества. Рассматривается вопрос унификации трудового законодательства и его возможности, а также перспективы и последствия для Украины. Все источники представлены в виде системы взаимосвязанных элементов: ядра системы, развивающего(или содержательного) и вспомогательного элементов. В связи с тем, что сегодня наблюдается большое количество международно-правовых норм в сфере регулирования труда, а также констатируется их бессистемность и неупорядоченность, была разработана на основе выделения определенных признаков и особенностей классификация источников международно-правового регулирования труда. Выстроена иерархия исследуемых источников по юридической силе. Каждый вид источников международно-правового регулирования труда изучается отдельно, анализируется. Исследовано современное состояние ратификации и имплементации международно-правовых норм в сфере регулирования труда. В результате чего: 1. разработана таблица ратификаций Конвенций МОТ Украиной; 2. сделан вывод о том, что процесс имплементации в Украине международно-правовых норм в сфере регулирования труда происходит очень медленно, существенным фактором чего является экономическое состояние развития страны, что не позволяет реализовывать ратифицированные международно-правовые нормы. На основе выводов, сделанных в процессе исследования, разработаны и предложены определенные направления и пути усовершенствования процесса ратификации и имплементации международно-правовых норм, регулирующих отношения в сфере труда.

Ключевые слова: международно-правовой, правовое регулирование, труд, источники международно-правового регулирования труда, источники права, международно-правовые нормативные акты.

ANNOTATION

Velychko D.V. Sources of international legal regulation of labour. - Manuscript.

Dissertation for the degree of the candidate of law in speciality 12.00.05 - Labour law, social law. - The National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2008.

Dissertation is devoted to studying of sources of international legal regulation of labour. The work emphasizes that considering, firstly that Ukrainian national labour legislature needs amendments and improvement, secondly that the reference point at this question taking into consideration Ukraine's aspiration to become a equal right member of international community should be international legal norms on labour regulation, thirdly that an issue under discussion have never been studied from this angle, the need and great urgency for studying international legal regulation of labour emerge. The sources mentioned are studies at the time when processes of globalization in post-industrial society take place. Every type of source of international legal regulation of labour is examined and analyzed separately. All sources are represented as a system, and on the basis of identification of their certain features their classification has been worked out. Dissertation studies current state of ratification and implementation of international legal norms into the national legislature. On the basis of the conducted analysis proper conclusions are made and certain means for improvement of ratification and implementation of international legal norms into Ukrainian legislature are suggested.

Key words: international legal, legal regulation, labour, source of internal legal regulation of labour, sources of law, international legal normative acts.

Размещено на Allbest.ru