Техніко-криміналістичне дослідження документів на транспортні засоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 343.98

Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ НА ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Будзієвський Максим Юрійович

Запоріжжя - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент, Красюк Іван Прокопович, начальник Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Заслужений юрист України

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Карпов Никифор Семенович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики;

кандидат юридичних наук, доцент Кобзар Олександр Федорович, Кіровоградський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального процесу та криміналістики.

Захист відбудеться “09” грудня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.07 Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “06” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.О. Армаш



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці, політиці, соціальному й духовному житті, породжують не лише нові типи та види документів, але й об'єктивно стимулюють науковий пошук у сфері дослідження документів стосовно різних галузей суспільної практики.

Активна роль юридичної науки в удосконаленні державності, зміцнення законності та правопорядку, її реальна допомога правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями визначається всебічною розробкою багатопланових правових проблем. У їх числі принципове значення мають різні спеціальні й галузеві проблеми права, що висуваються практикою, оскільки саме з їх вирішенням тісно пов'язане вдосконалення форм та методів повсякденної роботи окремих ланок державного управління, слідчих, прокурорських та судових органів.

Однією з правових проблем є вивчення правової природи та функцій ряду спеціальних документів, розробка на цій основі конкретних рекомендацій щодо уніфікації їх форм та реквізитів, правил виготовлення й використання.

Функції документів у широкому розумінні цього поняття формулювалися в історичному контексті. Їх розвиток тісно пов'язаний з виникненням письма й застосуванням його з метою задоволення потреб спілкування між людьми й фіксації фактів, а також із правом як регулятором суспільних відносин.

Обсяг документообігу, що зростає, у сучасному суспільстві вимагає посилення правової регламентації використання документів. Поняття “документ” нерідко застосовується в законодавстві, теорії права та юридичній практиці, однак в умовах удосконалення науково-технічного прогресу й появи ряду документів нового виду його визначення вимагає подальшого уточнення. Зокрема, правове визначення поняття “документ” важливе для класифікації всієї сукупності документів, вироблення на них державних стандартів і створення науково обґрунтованої системи документознавства, для відокремлення інших засобів фіксації різноманітної інформації (фотознімки, фонограми, CD/DVD-диски та інші технічні засоби інформаційного обслуговування).

Документам відводиться важливе місце в криміналістиці, де вони розглядаються як об'єкти дослідження або як зразки під час проведення криміналістичних експертиз.

Узагальнення слідчої, судової та експертної практики засвідчує, що форми й методи дослідження документів за кримінальними та цивільними справами потребують подальшого вдосконалення й розвитку, оскільки багато сторін цієї проблеми розроблені не досить повно.

Слід зазначити, що поняття “документ” у криміналістиці тісно взаємопов'язане з поняттям техніко-криміналістичного дослідження документів.

Сьогодні техніко-криміналістичне дослідження документів охоплює як традиційні (наприклад, судово-технічне дослідження документів), так і такі, що тільки формуються (судове авторознавство, судова фототехніка, судова акустика), види судово-експертних знань та відповідні їм види судових експертиз, котрі досліджують не лише паперові, але й кіно-, фото- та фонодокументи.

Актуальність наукового осмислення проблеми техніко-криміналістичного дослідження документів підвищується ще й тому, що сьогодні необхідно відзначити величезну роль документів у різних галузях державного управління, у громадському й приватному житті, а відтак їх першорядне значення в процесі кримінально-правового захисту особи.

Згадані аспекти проблеми техніко-криміналістичного дослідження документів, вивчення слідчої й експертної діяльності та її вдосконалення привертали увагу таких відомих учених-криміналістів, як Л.Ю. Ароцкер, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, В.Г. Гончаренко, Г.Л. Грановський, А.В. Іщенко, Н.С. Карпов, О.А. Кириченко, Н.І. Клименко, І.П. Красюк, О.Ф. Кобзар, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, В.К. Матвейчук, Д.Я. Мирський, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, А.Р. Шляхов, І.Я. Фрідман, та ін.

Проте, як засвідчує аналіз літератури з проблеми, деякі аспекти техніко-криміналістичного дослідження документів вивчені фрагментарно або згадуються у зв'язку з розглядом інших проблем. Тому, на нашу думку, вони вимагають ретельного аналізу з метою подальшого використання на практиці, особливо в сучасних умовах, коли швидкими темпами змінюються обсяг, характер, зміст і технічне виконання документів, що перебувають у сфері правового поля суспільства.

Відтак, наукові проблеми, пов'язані з аналізом документів у згаданих аспектах, становлять не лише теоретичний інтерес, але й мають практичну значущість у справі посилення боротьби зі злочинністю й поліпшення роботи правоохоронних органів та установ судової експертизи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р., № 649-р, Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р., № 1767, наказу МВС України “Про пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в профілактичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.” від 17.06.2004 р., № 755.

Тематика дисертації відповідає темі науково-дослідної роботи кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету “Організаційно-правове, науково-методичне й інформаційне забезпечення досудового слідства та судового провадження” (номер державної реєстрації 0108U002323).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в конкретизації наявних дефініцій поняття “документ” стосовно деяких спеціальних його різновидів, вдосконаленні функцій та завдань техніко-криміналістичного дослідження вказаної категорії документів, їх структуризації та розробки методики дослідження документів на транспортні засоби.

Відповідно до основної мети дослідження було поставлено такі завдання: криміналістичний документ транспортний технічний

уточнити поняття “документ” у криміналістиці;

упровадити наукову класифікацію документів як об'єктів та предметів дослідження;

конкретизувати визначення поняття “техніко-криміналістичне дослідження документів”;

обґрунтувати відмежування технічної експертизи документів від їхнього техніко-криміналістичного дослідження;

систематизувати перелік завдань техніко-криміналістичного дослідження документів, запропонувати їхню класифікацію;

узагальнити та класифікувати сучасні методи та прийоми, на яких базується техніко-криміналістичне дослідження документів;

доповнити методику техніко-криміналістичного дослідження документів, а також виробити рекомендації щодо оцінювання слідчим результатів проведеного дослідження;

охарактеризувати методи дослідження спрямовані на вивчення способів вчинення злочинів із застосуванням документів на транспортні засоби.

розробити конкретні пропозиції щодо вдосконалення діяльності експертних підрозділів під час проведення техніко-криміналістичних досліджень документів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері техніко-криміналістичного дослідження документів на транспортні засоби.

Предметом дослідження є теоретичні й методологічні проблеми техніко-криміналістичного дослідження розгляданої категорії документів, а також характеристика основних методів, спрямованих на вивчення способів вчинення злочинів із застосуванням цих документів.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльного аналізу). Головним у цій системі виступає діалектичний метод як загальнонауковий метод пізнання соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах, що дало можливість дослідити проблеми в єдності їхнього соціального змісту й юридичної форми. Формально-логічний метод використовується при встановленні логіко-методологічних засад побудови дефініцій поняття “документ” як об'єкта і предмета наукового дослідження (підрозділ 1.1); системно-структурний - при дослідженні нормативно-правових актів, якими регламентовано техніко-криміналістичне дослідження документів на транспортні засоби (підрозділ 2.3); логіко-семантичний - становить методологічну основу для опрацювання пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері техніко-криміналістичного дослідження документів на транспортні засоби (підрозділ 2.4); історико-правовий - застосовується для дослідження генезису законодавства щодо техніко-криміналістичного дослідження документів (підрозділ 1.2); статистичний - для аналізу та узагальнення емпіричної інформації, що стосується проблеми дослідження.

Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування 217 працівників слідчих підрозділів (СВ, СУ ГУМВС України в Запорізькій області), аналіз 1163 досліджень та 734 висновків техніко-криміналістичного дослідження документів, виконаних експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області упродовж 1998-2008 рр. Обсяг вивчених та узагальнених теоретичних понять, а також опрацьованого емпіричного матеріалу дало можливість вивчити низку проблем дослідження документів та намітити шляхи їхнього подолання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших комплексних монографічних вітчизняних досліджень, присвячених проблемам криміналістичного дослідження документів на транспортні засоби. Це дало змогу сформулювати ряд положень, що характеризуються науковою новизною і мають важливе теоретичне і практичне значення. Зокрема, у дослідженні:

вперше:

викладено причини й запропоновано науково-практичні заходи усунення типових помилок, які трапляються в висновках з техніко-криміналістичного дослідження документі шляхом розробки сучасної методики дослідження документів на транспортні засоби;

розроблено класифікацію використання документа у злочинній діяльності для створення єдиної бази даних із подальшим аналізом динаміки спрямованості скоєних злочинів. Зокрема, пропонується класифікувати документи за способом їхнього виготовлення та за сферами спрямованості злочинних посягань;

удосконалено:

існуючу класифікацію використання документа як об'єкта дослідження шляхом впровадження нового критерію класифікації за сферами спрямованості злочинних посягань;

науково-теоретичні підходи щодо співвідношення та розмежування понять “техніко-криміналістичне дослідження документів” та “техніко-криміналістична експертиза документів”, через ототожнення цих понять;

перелік змін первинного змісту та реквізитів документів. Проаналізовано їх особливі ознаки, та розглянуто шляхи їх встановлення;

дістало подальшого розвитку:

науково-практичний підхід до особливості дослідження документів на транспортні засоби, у яких розкрито та запропоновано рекомендації щодо сучасного виявлення підробок у зазначеній групі документів;

систематизація засобів техніко-криміналістичного дослідження документів, а також дані рекомендації щодо способів їх застосування;

правові основи техніко-криміналістичної експертизи документів, її суб'єктів, порядок призначення і проведення, правове становище експерта, через вдосконалення алгоритму експертного дослідження документів на транспортні засоби.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації теоретичні положення, узагальнення та пропозиції, а також розроблені методичні рекомендації з експертного дослідження водійських і ряду інших, найбільш поширених видів документів можуть бути використані:

викладачами вищих навчальних закладів для розробки програм, планів, методик при вивченні предметів криміналістики та судової експертизи (Акт впровадження в навчальний процес Класичного Приватного університету від 03.09.2009 р.);

практичними працівниками правоохоронних органів з метою ефективнішого використання узагальнених наукових рекомендацій, а також техніко-криміналістичних засобів при розкритті, розслідуванні й попередженні злочинів; (Акт впровадження в діяльність слідчих підрозділів ГУМВС України в Запорізькій області від 27.10.2009 р. та Акт впровадження в практичну діяльність експертної служби НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області від 12.05.2009 р.);

у науково-дослідній роботі студентів, слухачів, курсантів навчальних закладів системи МВС України (Акт впровадження в навчальний процес Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України від 24.11.2005 р. та Акт впровадження в навчальний процес Запорізького юридичного інституту ДДУВС МВС України від 30.12.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки й рекомендації дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських конференціях: “Проблема гуманітаризації, гуманізації освіти і впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України” (м. Запоріжжя, 2002 р.), “Проблеми і напрями світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ і забезпечення прав і свобод людини” (м. Запоріжжя, 2003 р.), “Технічна експертиза документів: проблема та розвиток” (м. Київ, 2005 р.).

Основні положення дослідження дисертантом обговорено на засіданнях кафедр криміналістики Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - ЗЮІ ДДУВС) та Київського національного університету внутрішніх справ.

Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися під час роботи автора в науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в Запорізькій області, а також при проведенні семінарських і практичних занять з курсу криміналістики в ЗЮІ ДДУВС.

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора.

Публікації. Основні положення й висновки дисертації викладені в десяти наукових статтях, п'ять із них опубліковані у провідних виданнях з юридичних наук, що затверджені ВАК України як фахові, та три тези доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 3,4 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (233 найменування). Повний обсяг дисертації - 193 сторінки, з яких основний текст становить 174 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, стан її наукової розробки, зв'язок з науковими програмами, планами та темами; визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження; розкрито методологічні та теоретичні засади дисертації; висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відомості щодо їх апробації.

Розділ 1. - “Поняття й система техніко-криміналістичного дослідження документів” - складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 - “Документ як об'єкт і предмет наукового дослідження” - зосереджується увага на тлумаченні поняття “документ” та різних найпоширеніших аспектах його вживання.

Оскільки проблема поняття та тлумачення документа досить широка, здобувач вважає за необхідне звернутись до надбань представників таких фундаментальних наук, як філософія, соціологія та інші, які більш детально досліджували питання визначення поняття “документ”.

Насамперед у роботі розглядається загальний зміст поняття “документ”. Звертається увага на великий спектр застосування та тлумачення цього терміну, різноманітність підходів у його розумінні.

Поняття “документ” досить широко застосовується в сучасному законодавстві, правовій теорії й практиці. Проте єдиного наукового визначення його в аспекті нашого дослідження ще немає. Документом часто називають нормативні акти, письмові види операцій, виборчі списки та бюлетені, службове й приватне листування, цінні папери, джерела доказів тощо. У кожному окремому випадку таке різноманітне застосування згаданого терміна у тому чи іншому значенні є виправданим. Але коли йдеться не про окремі письмові акти, що на практиці здобули своє спеціальне найменування, а про їх сукупності (наприклад, про документи, що становлять державну таємницю, офіційні або приватні документи, документи як джерела доказів), то у зв'язку з відсутністю чіткого визначення поняття “документ” застосування його призводить до спотвореного його тлумачення.

Дисертант виділяє та аналізує різні підходи до визначення поняття “документ”. Здійснюючи аналіз криміналістичної літератури автор розділяє позицію вчених-криміналістів В.П. Бахіна, А.В. Іщенка, В.К. Лисиченка, М.Я. Сегая та інших, які чітко розмежовують тлумачення терміна “документ” у криміналістиці від його визначення в різних гуманітарних науках.

У підрозділі 1.2 - “Ступінь розробленості проблеми криміналістичного дослідження документів” - розглянуто історичні етапи виникнення техніко-криміналістичного дослідження документів як самосійної галузі.

Автором систематично викладено найбільш важливі історичні, наукові та теоретичні результати аналізу особливостей вивчення документа, як об'єкта наукового дослідження. Проведений аналіз історії розвитку техніко-криміналістичного дослідження документів у різні часи його становлення, дав можливість зазначити, що існування та застосування знань у цій сфері криміналістики є об'єктивною необхідністю, і сьогодні спрямовано на вирішення основних завдань експертизи документів.

Говорячи про призначення техніко-криміналістичного дослідження документів, дисертант звертається до історичних передумов виникнення цього дослідження.

Аналіз законодавчих норм, що регулювали порядок становлення техніко-криміналістичного дослідження документів як самостійної галузі криміналістичної техніки в різні історичні періоди, дав змогу виділити декілька основних етапів розвитку, зокрема:

початковий етап - з часів Давнього Риму (І ст. до н. е.) до часів візантійського імператора Юстініана (VI ст. н. е.); дослідження документів застосовувалось лише при вивченні письмових заповітів та печаток, які їх супроводжували. Найчастіше дослідження проводилось на предмет наявності будь-яких пошкоджень на спірному заповіті;

другий етап (початок ХIV - кінець ХVI ст.) пов'язаний з дослідженням лише письмових документів. Дослідження печаток у цей час було мало актуальним, оскільки вони мало застосовувалися в суспільстві того часу і як правило лише королями. Цей етап характеризувався тим, що об'єктом дослідження виступав почерк певної особи, по суті він став предтечею сучасного почеркознавчого дослідження;

третій етап (початок ХVII - середина ХIХ ст.) - початок розширення дослідження документів лише за їх письмовою формою. У цей час значно більше уваги, порівняно з минулим періодом, приділялося можливості дослідження не тільки почерку, але й об'єктів, на яких було зафіксовано цей почерк. Так у 1643 р. Жан Равено вперше згадує про дослідження письмового документу “на просвіт”, описує способи встановлення давності записів, прийоми виявлення підправлень, вставок, підміни аркушів тощо;

четвертий етап (кінець ХIХ - середина ХХ ст.) - подальше формування техніко-криміналістичного дослідження документів, як самостійного виду дослідження. Перші судово-хімічні дослідження чорнил здійснювались переважно з метою ідентифікації матеріалів письма. Застосування нових оптичних методів та розробка питань криміналістичного дослідження матеріалів документів були запропоновані Є.Ф. Бурінським. Цей етап характеризується виникненням лабораторій та кабінетів науково-судової експертизи, де проводилися техніко-криміналістичні дослідження документів.

Проаналізовано історичні шляхи виникнення техніко-криміналістичного дослідження документів і його становлення як самостійного виду дослідження. Зроблено висновок, що цій проблематиці приділялася належна увага протягом усього розвитку науки різних часів, що й відображалося в працях учених минулих років.

У підрозділі 1.3. - “Поняття й система методів техніко-криміналістичного дослідження документів” - розглядається поняття техніко-криміналістичного дослідження документів, його зміст та особливості методів, які вживаються.

Техніко-криміналістичне дослідження документів є одним із найпоширеніших видів криміналістичної експертизи. Проблеми судового дослідження документів були предметом інтересу зарубіжних і вітчизняних криміналістів та юристів ще з XVI століття, але в юридичній літературі, незважаючи на широке використання терміна “техніко-криміналістичне дослідження документів”, було зроблено лише декілька спроб дати дефініцію цього поняття.

Тому дисертантом було проведено аналіз значення техніко-криміналістичного дослідження документів та запропоновано своє розуміння зазначеного терміна. Зокрема, таке: “Техніко-криміналістичне дослідження документів є галуззю криміналістичної техніки, у якій вивчаються способи виготовлення документів, печаток, штампів, а також способи їх підроблення, розробляються наукові основи використання інформації, що міститься в документах, з метою розкриття й розслідування злочинів”.

Арсенал методів техніко-криміналістичного дослідження документів є широким і різноманітним. Проте слід зазначити, що в нових соціально-економічних умовах однією з головних особливостей розвитку суспільства стає цінність інформації для всіх сфер діяльності.

Вимоги, що висуваються до техніко-криміналістичного дослідження документів, сучасні досягнення природничих наук та криміналістики, практичний досвід, зростання технічної оснащеності криміналістичних підрозділів сприяють постійному розвиткові та вдосконаленню використовуваних методів, розробці й апробації нових. Такий процес немислимий без чіткого уявлення про зміст і структуру методів, без їх узагальнення в межах практично корисних класифікаційних систем. На це неодноразово звертали увагу вчені-криміналісти (Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, А.В. Іщенко, В.К. Лисиченко, М.Я. Сегай та ін.).

Як уже зазначалося, питанню про методи дослідженню в криміналістичній експертизі взагалі й техніко-криміналістичному дослідженні документів зокрема присвячено чимало праць. Проте в деяких із них наявний лише аналіз загально-методологічних вимог до досліджень у цілому, а інформаційні особливості криміналістичних досліджень до уваги не беруться. Інші автори зосереджуються виключно на технічних особливостях криміналістичних методів аналізу документів, зводячи, таким чином, інформаційну значущість цього аналізу до констатації фактів.

У підрозділі 1.4 - “Предмет, завдання і об'єкти техніко-криміналістичного дослідження документів” - ретельно вивчено наукові праці, присвячені питанню визначення предмета техніко-криміналістичного дослідження документів, розглянуто його завдання та об'єкти.

При вивченні предмета автором були доповнені й згруповані завдання, а також розроблені нові й удосконалені відомі раніше об'єкти техніко-криміналістичного дослідження документів.

У дисертації з'ясовано співвідношення та розмежуванні “техніко-криміналістичних досліджень документів” та “техніко-криміналістичної експертизи документів”. Відмінність згаданих понять має умовний характер, і лише з юридичного погляду. Свою точку зору автор вважає правильною з таких підстав:

1. При техніко-криміналістичному дослідженні експерт, який проводить дослідження, не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від проведення дослідження або за подання завідомо помилкових результатів. У разі здійснення технічної експертизи документів експерта письмово попереджають про настання юридичних наслідків за вказані вище дії або бездіяльність відповідно до ст. 384, 385 КК України.

2. У більшості випадків порушенню кримінальної справи передує техніко-криміналістичне дослідження документів, яке розкриває фактичні дані в кожному конкретному випадку і має ту саму юридичну силу, що й висновок експерта. Слід також відзначити, що технічне дослідження документів здійснюється також на підставі заяви фізичних та юридичних осіб, і в цьому випадку є досить спірним твердженням те, що предметом техніко-криміналістичного дослідження документів є сукупність завдань, розв'язуваних у ході цього дослідження.

3. При техніко-криміналістичному дослідженні експерт не вказує метод або методи, якими він користувався для отримання результату. Однак при проведенні експертизи експерт зобов'язаний не лише вказати ці методи, але й описати результати та ознаки, які були одержані ним при застосуванні цих методів.

Був доповнений та систематизований перелік завдань техніко-криміналістичного дослідження документів.

Усе розмаїття завдань, вирішуваних техніко-криміналістичним дослідженням документів, автор пропонує поділити на п'ять груп:

1. Встановлення способу виготовлення документа та його окремих фрагментів. При цьому встановлюється таке:

а) спосіб виготовлення бланка документа;

б) чи не використовувався для виготовлення документа наперед заготовлений бланк;

в) чи не використана для складання документа частина іншого документа (з підписом або іншими реквізитами);

г) чи не складений документ з декількох частин, що раніше були частинами інших документів;

д) спосіб виготовлення печатки або штампу, відтиски яких розташовані на досліджуваному документі;

е) вид писального приладу.

Таким чином, до об'єктів безпосереднього технічного дослідження документів належать:

2. Сам документ, який у техніко-криміналістичному дослідженні здебільшого є аркушем паперу з нанесеним, як правило, друкарським способом текстом, графами, малюнком, засобами захисту (захисною сіткою, захисними волокнами тощо) або з іншими необхідними елементами, призначеними для складання документа за встановленою формою;

3. Реквізити документів, котрі є сукупністю необхідних позначень, що індивідуалізують документ. Реквізитами можуть виступати: номер, текст, фотознімок, вихідні дані поліграфічного підприємства (відомості про власника тощо), відтиски печаток і штампів, позначки, резолюції тощо;

4. Слідотвірні поверхні, за допомогою яких виготовляється документ: друкарські набори, друкарські машинки, печатки й штампи, пера, кулькові ручки, касові апарати, компостери та ін. Деякі з названих предметів внаслідок громіздкості або необхідності постійного використання в організації чи установі для безпосереднього дослідження експертові не надаються. У таких випадках об'єктами стають зразки відтисків їх друкувальних (писальних) поверхонь;

5. Об'єкти, розташовані на випадкових предметах, аналогічні до об'єктів, що увійшли до поняття “зміст документа”.

Розділ 2. - “Методологія техніко-криміналістичного дослідження документів” - складається із чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 - “Основні способи змін первинного змісту й реквізитів документів” - автором були визначені та доповнені найбільш поширені способи змін первинного змісту та реквізитів документів. Проаналізовано їх особливі ознаки та розглянуто шляхи їх встановлення. Детально розглянуто ряд спеціальних термінів, що становлять зміст основних способів підробки документів, без знання яких неможливе проведення повного та якісного дослідження.

Комплексний розгляд цієї проблеми дав змогу авторові стверджувати, що використання різноманітних методів у ході проведення досліджень та експертиз дає можливість встановити факти підробки (фальсифікації) документів та сприяє своєчасному виявленню злочинців.

Спираючись на загальнотеоретичні криміналістичні положення, автор акцентує увагу на необхідності формування криміналістичної класифікації дослідження документів.

У підрозділі 2.2 - “Порядок призначення та проведення експертиз” - було проведено ретельний аналіз судово-слідчого та експертного матеріалу, розглянуто питання виконання техніко-криміналістичної експертизи документів, щодо розслідування кримінальних справ, де об'єктом дослідження виступають документи водія автомобіля.

Дисертантом було розглянуто правові основи техніко-криміналістичної експертизи, її суб'єктів, порядок призначення і проведення, правове становище експерта.

Автором було розглянуто також загальні теоретичні аспекти та запропоновано впровадження в практичну діяльність сучасних методичних рекомендацій щодо особливостей призначення та проведення техніко-криміналістичної експертизи документів водія автомобіля.

Таким чином, автор з урахуванням проведеного дослідження висловлює думку, що специфіка оцінювання умов призначення та проведення криміналістичної експертизи органами досудового слідства як джерела фактичних даних включає:

аналіз дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи;

перевірку компетентності експерта і його незацікавленості в результаті справи;

дотримання "процесуального режиму" оформлення об'єктів, підданих експертному дослідженню;

правильність оформлення висновку експерта-криміналіста.

У підрозділі 2.3 - “Особливості техніко-криміналістичного дослідження документів на транспортні засоби” - автор, спираючись на попереднє обґрунтування власного підходу до криміналістичної класифікації документів, запропонував методично виправдану ідею розробки методики криміналістичного дослідження водійських документів.

На основі практичного досвіду дисертанта на посаді експерта було внесено пропозиції щодо розробки та вдосконалення алгоритму особливості дослідження водійських документів, надано ілюстровані приклади висновків.

Практичне використання результатів дослідження дисертант пов'язує з викладанням криміналістики, організацією розкриття і розслідування злочинів та криміналістичної експертизи. Пропозиції, висловлені в цьому дисертаційному дослідженні, являють собою спробу знайти нові підходи до вирішення комплексу проблем, пов'язаних із процесом вивчення документів з водіння, володіння й керування автомобільним транспортом.

З точки зору криміналістичного дослідження водійських документів, особливий інтерес становить технічний бік виготовлення й можливої фальсифікації подібного роду документів. Тому наш аналіз почнемо з викладу тих початкових відомостей, які необхідні експертам, котрі спеціалізуються в техніко-криміналістичному дослідженні водійських документів.

Автором був проведений моніторинг кількості техніко-криміналістичних досліджень та експертиз документів, виконаних експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області в 1998-2008 рр.

Таким чином, вивчаючи статистичні дані, ми доходимо висновку про те, що найчастіше як об'єкт злочинної діяльності використовуються грошові знаки (63,9% від загальної кількості досліджень і 46,2% від загальної кількості проведених експертиз) та водійські документи (23,6% від загальної кількості досліджень; 13,4% від загальної кількості проведених експертиз).

У підрозділі 2.4 - “Проблеми техніко-криміналістичного дослідження документів” - дисертантом були виявлені й проаналізовано основні причини експертних помилок при проведенні техніко-криміналістичного дослідження цього виду об'єктів, запропоновано шляхи їх вирішення й подальшого не допущення.

У роботі дисертант звертає увагу на те, що з кожним роком способи підробки документів стають поширеними та їх виявлення стає важким

Проведене автором дослідження засвідчило, що під час розслідування злочинів новітні технічні досягнення, за винятком традиційних, використовуються недостатньо. Результати проведеного анкетування та інтерв'ювання слідчих, дають змогу стверджувати, що причини цього є досить різними. З-поміж експертних помилок при проведенні техніко-криміналістичного дослідження документів 68,4 % опитаних називають погане оснащення експертних підрозділів; 13,2 % - відсутність методичних рекомендацій в експертних підрозділах; 13,2 % - низький професійний рівень експертів-криміналістів, а 2,9 % респондентів дають власний варіант відповіді (терміновість виконання експертизи, низький рівень спеціальних знань експертів).

Результати вивчення практики також засвідчують низьку повноту використання експертних досліджень. З-поміж основних причин цього найчастіше всього називають: недостатню поінформованість про можливості деяких видів експертиз, відсутність методичних матеріалів та літератури щодо методик дослідження, неможливість придбання реактивів, необхідних для проведення дослідження. Тому 89,5 % респондентів (працівники слідчих відділів та слідчого управляння УМВС України в Запорізькій області) проведення спільних занять із працівниками експертно-криміналістичних підрозділів вважають необхідністю, і лише 10,5 % вважають це зайвим.

У зв'язку з цим пропонується активізація роботи щодо аналізу та систематизації криміналістичних рекомендацій з метою створення сприятливих умов для їх практичного застосування та обліку при розробці нових рекомендацій. Виходячи з наведених посилань, автор детально розглядає особливості використання технічних засобів та досвід експертів в експертній практиці, звертаючи увагу на технічні та методичні розробки, що останнім часом з'явилися в Україні.

Прикладний характер науки криміналістики засвідчує узагальнення сучасного передового теоретичного й практичного досвіду при дослідженні документів, пов'язаних з водінням, володінням і керуванням автомобільним транспортом, та розробка методичних рекомендацій для практичних працівників експертних підрозділів системи МВС.



ВИСНОВКИ

У висновках дисертації, підводяться підсумки дослідження та узагальнюються його основні результати.

Зокрема, це зазначається у таких науково обґрунтованих положеннях:

1. Визначено поняття “документ” як об'єкт і предмет наукового дослідження, що дає змогу зробити висновок про те, що “документ” - це, насамперед, матеріальна форма вираження того чи іншого факту, яка пов'язана з відповідним функціональним навантаженням і правоздатністю; це письмовий акт або спеціально виготовлений предмет, на якому за допомогою письма або інших знакових систем зафіксовані (засвідчені) відомості про обставини, що стосуються справи та піддаються спеціальним дослідженням з метою виявлення їх доказового значення.

2. Проведений аналіз історії розвитку техніко-криміналістичного дослідження документів у різні часи його становлення дав можливість дійти висновку, що існування та застосування знань у даній сфері криміналістики є об'єктивною необхідністю і сьогодні спрямоване на вирішення основних завдань експертизи документів.

Проаналізовано історичні шляхи виникнення техніко-криміналістичного дослідження документів і його становлення як самостійного виду дослідження.

3. На основі існуючих методик було згруповано й систематизовано методи техніко-криміналістичного дослідження документів, а також подана їх коротку анотацію щодо способів застосування, що має сприяти систематизації знань експертів та підвищенню рівня організації проведення техніко-криміналістичного дослідження документів.

4. Детально розглянуто та проаналізовано основні способи змін первинного змісту й реквізитів документів, запропоновано класифікацію документів, за способом їхнього виготовлення та за сферами спрямованості злочинних посягань. Зазначені класифікації покликані показати специфіку основних способів змін первинного змісту й реквізитів документів у техніко-криміналістичному дослідженні документів і розмежувати сфери спрямованості злочинних посягань.

5. Визначено, що система техніко-криміналістичного вивчення документів повинна будуватися на таких засадах:

1) максимально повне використання методологічних принципів обробки й аналізу інформації;

2) максимально повний облік тенденцій у плані обсягу, характеру та змісту документів, використовуваних у кримінальній практиці в умовах перехідного суспільства;

3) максимально оперативний аналіз можливостей сучасної поліграфічної й цифрової техніки в плані її використання для виготовлення та підроблення документів.

6. Запропоновано, з метою усунення такої прогалини, як відсутність висновків, які б свідчили про спрямованість злочинних дій, що, у свою чергу, не дає змогу створити та класифікувати облік даних про здійснені злочини з застосуванням документів, автор пропонує:

ввести класифікацію використання документа в злочинній діяльності для створення єдиної бази даних з наступним аналізом динаміки спрямованості здійснених злочинів;

створити єдину автоматизовану систему класифікації документа, де предметом злочинної діяльності є сам документ;

систематизувати дані щодо способу виготовлення документів, які підлягають експертному дослідженню;

класифікувати досліджувані документи за способом внесення змін у їхній первісний зміст.

7. Сформульовано особливості дослідження документів на транспортні засоби, у яких розкрито та запропоновано рекомендації щодо сучасного виявлення підробок у зазначеній групі документів.

8. Намічено нові підходи до вирішення комплексу проблем, пов'язаних із процесом вивчення документів з водіння, володіння й керування автомобільним транспортом.

9. Запропоновано власний поділ єдиного техніко-криміналістичного дослідження документів на окремі види. Разом з тим цей поділ диктується життям, оскільки тільки при існуванні вузьких галузей (видів) дослідження можливий необхідний рівень спеціалізації для глибшого вивчення об'єкта й комплексного вирішення наукових і практичних завдань.

10. Внесено пропозиції щодо розробки та вдосконалення алгоритму дослідження документів на транспортні засоби, надані ілюстровані приклади висновків.

У дисертації викладено й інші положення, висновки та пропозиції з окремих питань техніко-криміналістичного дослідження документів, спрямовані на подальшу оптимізацію правових, організаційних і криміналістичних засад їх використання у практиці діяльності експертної служби МВС України.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Будзієвський М.Ю. Особливості криміналістичного дослідження бланків посвідчень водія транспортних засобів / Іщенко А.В., Будзієвський М.Ю. // Науковий вісник НАВСУ (спеціальне видання). - К., 2004. - № 2. - С. 95-103.

2. (Особистий внесок здобувача: окреслено особливості процесу дослідження бланків посвідчень водія транспортних засобів)

3. Будзієвський М.Ю. До визначення документу, як об'єкта наукового дослідження / Іщенко А.В., Будзієвський М.Ю. // Науковий вісник НАВСУ. - К., 2004. - № 3. - С. 16-25.

4. (Особистий внесок здобувача: визначено напрями подальшого розвитку поняття “документ” у сучасній криміналістиці)

5. Будзієвський М.Ю. Проблеми техніко-криміналістичного дослідження документів // Міліція України : науково-практичний збірник. - К., 2004. - № 28. - С. 3-8.

6. Будзієвський М.Ю. До питання про проблеми визначення предмета, задач та об'єктів техніко-криміналістичного дослідження документів / Будзієвський М.Ю. // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. - Луганськ, 2004. - № 3. - С. 170-180.

7. Будзієвський М.Ю. До визначення поняття техніко-криміналістичного дослідження документів / Будзієвський М.Ю. // Держава та регіони. Серія: Право. - 2009, № 3. - С. 80-83.

8. Будзієвський М.Ю. Історичні передумови виникнення криміналістичного дослідження документів / Будзієвський М.Ю. // Держава та регіони. Серія: Право. - 2001. - № 2. - С. 101-108.

9. Будзієвський М.Ю. Сучасні можливості техніко-криміналістичного дослідження документів / Будзієвський М.Ю. // Влада. Людина. Закон : юридичний науково-публіцистичний журнал. - Запоріжжя, 2004. - № 8. - С. 43-46.

10. Будзієвський М.Ю. Сучасні способи підробки захисних засобів документів, їхні ознаки / Будзієвський М.Ю. // Криміналістичний вісник : науково-практичний збірник. - К., 2004. - № 2 (2). - С. 91-97.

11. Будзієвський М.Ю. Про необхідність підвищення рівня професійної підготовки слідчих при розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з призначенням техніко-криміналістичної експертизи документів / Будзієвський М.Ю. // Проблема гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Запоріжжя : Юридичний інститут МВС України, 2002. - С. 148-152.

12. Будзієвський М.Ю. Формування професійних якостей майбутніх експертів у галузі техніко-криміналістичного дослідження документів / Будзієвський М.Ю. // Проблеми й напрямки світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Запоріжжя : Юридичний інститут МВС України, 2003. - Ч. 2. - С. 143-146.

13. Будзієвський М.Ю. Класифікація документів у техніко-криміналістичному досліджені / Будзієвський М.Ю. // Техническая экспертиза документов: проблемы и развитие : сб. матер. Междунар. науч.-практ. конф. (20-21 октября 2005 г., г. Киев) / [Сост. К.Н. Ковалев, Т.В. Тимофеева] - К. : ИПЦ МВД Украины, 2006. - С. 214-226.



АНОТАЦІЯ

Будзієвський М.Ю. Техніко-криміналістичне дослідження документів на транспортні засоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

Проаналізовано історичні шляхи виникнення техніко-криміналістичного дослідження документів і його становлення як самостійного виду дослідження.

На основі всебічного вивчення й узагальнення різних визначень поняття “документ” у різних сферах його застосування й використання автором було запропоновано авторське визначення.

Згруповано й систематизовано методи техніко-криміналістичного дослідження документів. На основі практичного досвіду розкрито особливості призначення й проведення досліджень та експертиз документів, пов'язаних з водінням, володінням і керуванням автомобільним транспортом.

Виявлено й проаналізовано основні причини експертних помилок при проведенні техніко-криміналістичного дослідження цього виду об'єктів, запропоновано шляхи їхнього вирішення й подальшого недопущення.

Розроблено й запропоновано власну класифікацію документів за сферами злочинних посягань, спрямовану на систематизацію й узагальнення вчинених злочинів, де об'єктом і предметом вчиненого злочину є документ.

Розроблено та впроваджено в практичну діяльність методичні рекомендації щодо особливостей призначення та проведення техніко-криміналістичної експертизи документів.

Ключові слова: документ, предмет, завдання та об'єкти техніко-криміналістичного дослідження документів, зміни первинного змісту документа.

АННОТАЦИЯ

Будзиевский М.Ю. Технико-криминалистическое исследование документов на транспортные средства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2009.

На основе всестороннего изучения и обобщения разных определений понятия “документ” в различных областях его применения и использования, автором было предложено свое оригинальное определение.

В диссертации систематизировано изложены наиболее важные исторические, научные и теоретические результаты анализа особенностей изучения документа как объекта научного исследования. При изучении предмета были дополнены и сгруппированы задания, а также разработаны новые и усовершенствованы известные ранее объекты технико-криминалистического исследования документов, проанализированы исторические пути возникновения технико-криминалистического исследования документов и его становления как самостоятельного вида исследования, сгруппированы и систематизированы методы технико-криминалистического исследования документов, а также дана их короткая аннотация по способам применения. Раскрыты особенности назначения и проведения исследований и экспертиз документов, связанных с владением и управлением автомобильным транспортом. Проведен мониторинг количества экспертиз и исследований водительских документов, выполненных экспертами НИЭКЦ при ГУМВД Украины в Запорожской области за период времени с 1998 г. по 2008 г.

Детально описаны и проиллюстрированы наиболее распространенные виды экспертных заключений, которые до сегодняшнего момента не были представлены как методические рекомендации для практических работников экспертных подразделений системы МВД.

Выявлены и проанализированы основные причины экспертных ошибок при проведении технико-криминалистического исследования данного вида объектов, предложены пути их решения и последующего недопущения.

Разработана и предложена оригинальная классификация документов по сферам преступных посягательств, направленная на систематизацию и обобщение совершенных преступлений, где объектом и предметом преступления является документ, были определены и дополнены наиболее распространенные способы изменений первичного содержания и реквизитов документов. Проанализированы их особенные признаки и рассмотрены пути их выявления. Детально рассмотрен ряд специальных терминов, составляющих содержание основных способов подделки документов, без знания которых невозможно проведение полного и качественного исследования.

Выявлены и внедрены в практическую деятельность методические рекомендации относительно особенностей назначения и проведения технико-криминалистической экспертизы документов, сформулированы особенности исследования водительских документов, предложены рекомендации относительно современного выявления подделок в отмеченной группе документов, предоставлены иллюстрированные примеры выводов.

Ключевые слова: документ, предмет, задание и объекты технико-криминалистического исследования документов, изменения первичного содержания документа.



ANNOTATION

Budzievskiy M.Y. Technical-criminality's research of documents of transport vehicles. - Manuscript.

Thesis for seeking degree of Candidate of Law in discipline 12.00.09 - criminal process and criminalistics; judicial examination; operatively-search activity. - Classic Private University. - Zaporizhja, 2009.

On the basis of comprehensive study and generalization of different determinations of notion “document” in different his application domains and use, by an author the original determination was offered.

The history ways of origin of technical-criminality's research of documents and his becoming are analyzed as an independent type of research.

It is grouped and the methods of technical-criminality's research of documents are systematized. On the basis of practical experience the features of setting and conducting of researches and examinations of the documents, related to driving, domain and management by a motor transport, are exposed.

Dissertation were exposed and the principal reasons of expert errors during conducting of technical-criminality's research of the given type of objects are analyzed, offered ways of their decision and subsequent out.

It is developed and the original classification of documents on the spheres of criminal trespasses, directed on systematization and generalization of the done crimes, is offered, where a document is an object and article of the done crime.

By a candidate for a degree were exposed and introduction in practical activity methodical recommendations in relation to the features of setting and conducting of technical-criminality's examination of documents.

Key words: document, object, task and objects of technical-criminality's research of documents, changes of primary maintenance of document.

Размещено на Allbest.ru

...