Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Соціально-ПраВОвий захист жінок - працівників органів внутрішніх справ

12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення

Чередніченко Наталя Анатоліївна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

Лавріненко Олег Володимирович,

Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, професор кафедри цивільного права та процесу.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук

Прилипко Сергій Миколайович,

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, професор кафедри трудового права;

кандидат юридичних наук, доцент

Попов Сергій Вікторович,

Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, заступник начальника з кадрового забезпечення.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання про роль жінки в суспільстві, про її соціальний статус було важливим в усі часи. Але на кожному етапі історичного розвитку гострота й характер його постановки мала свої особливості. У розвитку сучасної цивілізації відбулися докорінні соціальні зрушення принципового характеру. Сьогодні без діяльної участі жінок в економіці, соціальній сфері, політиці, культурі, науці суспільне життя уявити неможливо.

В Україні незахищеність жінок особливо проявляється у сфері виробництва, де жінки складають приблизно половину всіх працюючих як у місті, так і на селі. Нині серед безробітних більшість становлять жінки, причому переважно з вищою чи середньою спеціальною освітою та віком 30 - 40 років. Поряд із "фемінізацією безробіття" відбувається і "фемінізація бідності", тому що багато сімей не можуть у нинішніх економічних умовах прожити на зарплату тільки одного їх члена, приміром чоловіка. Перехід соціальної сфери на комерційну основу ускладнив доступ громадян, у тому числі жінок, до медичного обслуговування, культури та освіти. Скоротилася кількість шлюбів, різко знизилася народжуваність. Виріс коефіцієнт смертності в жінок репродуктивного віку, як і раніше значною є дитяча і материнська смертність. Існуюча система правового захисту та соціальної допомоги сім'ям малоефективна, у тому числі і тому, що вона орієнтована в основному на жінку-матір, а не на обох батьків, тобто на родину в цілому. З народженням дитини в жінки з'являються нові проблеми, оскільки догляд за нею, виховання - це важка праця, поєднувати яку з роботою дуже складно. З урахуванням цього законодавство про працю містить значний комплекс норм, спрямованих на полегшення становища працюючої матері.

Однією зі сфер діяльності жінок стала правоохоронна діяльність. Прихід значної кількості жінок до органів внутрішніх справ є однією з характерних рис нашого часу. У низці служб (особливо, слідчих апаратах, підрозділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх) вони вже істотно “посунули” чоловіків. Кількість жінок, які бажають поступити на навчання до закладів освіти МВС України, також продовжує зростати. Очевидно, що зростаюче прагнення жінок до освоєння “міліцейських” професій, що тривалий час вважалися винятково чоловічою справою, не могло бути проігнороване суспільством. Із приєднанням України до Конвенції Міжнародної організації праці “Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками” 1981 р., виданням низки законодавчих актів, нормативно-правова основа праці жінок набула якісно нового звучання.

Однак, аналіз нормативного матеріалу , що регулює працю жінок - працівників органів внутрішніх справ, свідчить, по-перше, про значну кількість недоліків, які є наслідком невдалих компромісів, непродуманих рішень і помилок законодавця, а по-друге, що важливіше, про відсутність цілісної концепції правового регулювання діяльності жінок - працівників органів внутрішніх справ, що відповідала б новим політико-правовим реаліям, обумовленим процесами “фемінізації” міліцейських професій. Спеціальне нормативно-правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ і праці їх особового складу обходить питання пільг та переваг жінок - працівників ОВС, повністю покладаючись у цьому на норми загального характеру. Однак специфіка служби в ОВС України, правового статусу осіб рядового та начальницького складу, їх завдань і функцій об'єктивно зумовлюють необхідність в особливому підході до правового регулювання службово-трудової діяльності жінок. Незадоволеність якістю правового регулювання діяльності жінок - працівників органів внутрішніх справ висловлюють не тільки представники науки, а й практичні працівники.

Проблема правового регулювання діяльності жінок - працівників органів внутрішніх справ у юридичній доктрині розроблена слабко. У той же час багато особливостей їх правового становища й регулювання діяльності залишаються поза рамками наукового аналізу, а сформовані на його основі різними вченими висновки й пропозиції часом суперечать одні одним, далеко не завжди сумісні зі сформованими реаліями життя.

Разом із тим актуальність теми обумовлена також тим, що деякі нормативно-правові акти йдуть в суперечність із законом і мають внутрішні протиріччя з нормами інших галузевих законів, допускається невиправдане дублювання нормативних приписів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема наукового дослідження затверджена Вченою Радою Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися в рамках виконання планів науково-дослідної роботи кафедри трудового, земельного та екологічного права. Тема дисертаційного дослідження обрана відповідно до п. 3.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 - 2010 р.р. та відповідає Пріоритетним напрямкам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС, на період 2004 - 2009 р.р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного підходу, з урахуванням наукових розробок вітчизняних і закордонних учених у галузі теорії держави й права, трудового права, права соціального забезпечення, на основі осмислення практики дослідити й теоретично обґрунтувати організаційно-правові й інші проблеми роботи жінок в органах внутрішніх справ, розробити й сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо організації й правового регулювання їхньої праці.

Для досягнення означеної мети в дисертації були поставлені такі основні завдання:

- визначити сутність гендерної політики та рівності жінок, які працюють в органах внутрішніх справ, в умовах ринкової економіки;

- визначити й узагальнити особливості службово-трудових відносин жінок - працівників органів внутрішніх справ;

- узагальнити міжнародний і зарубіжний досвід правового регулювання проходження жінками служби у правоохоронних органах;

- визначити поняття та розкрити зміст соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ;

- оцінити сучасний стан системи соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ, окреслити шляхи її розвитку;

- розкрити стан та перспективи реформування пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ;

- обґрунтувати та розробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового забезпечення соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі проходження жінками служби в системі органів внутрішніх справ.

Предмет дослідження становить соціально-правовий захист жінок - працівників органів внутрішніх справ.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові і спеціальні методи. В основу методології дослідження покладено загальнонауковий діалектичний метод. У роботі також використано такі наукові методи дослідження: історичний, метод аналізу та синтезу, логіко-семантичний, структурно-логічний, класифікаційний, порівняльно-правовий.

За допомогою історичного методу були вивчені зміни у статусі жінок з точки зору рівних прав з чоловіками (підрозділ 1.1), виникнення та розвиток трудових та службово-трудових правовідносин, а також розвиток практики залучення жінок до служби у правоохоронних органах (підрозділи 1.2, 1.3). Для здійснення порівняльного аналізу вітчизняного законодавства та законодавства інших країн щодо праці жінок у правоохоронних органах використовувався метод аналізу та синтезу (1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 2.1). Структурно-логічний та класифікаційний методи дозволили визначити соціально-правову характеристику службово-трудових правовідносин жінок - працівників органів внутрішніх справ (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2). Із застосуванням порівняльно-правового методу досліджувався розвиток службово-трудових правовідносин жінок - працівників органів внутрішніх справ в Україні та поза її межами (підрозділ 1.3).

Науково-теоретичну базу дослідження становлять праці М.Г. Александрова., В.С. Андрєєва, Н.Б. Болотіної, Я.І. Безуглої, В.С. Венедіктова, І.А. Вєтухової, Н.К. Воєводенка, Г.С. Гончарової, В.Я. Гоца, Л.Я. Гінцбурга, О.Д. Зайкіна, С.О. Іванова, Т.В. Іванкіної, М.І. Іншина, С.С. Каринського, Р.І. Кондрать'єва, О.В. Лавріненка, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшица, В.І. Нікитінського, Ю.П. Орловського, А.Ю. Пашерстника, О.С. Пашкова, П.Д. Пилипенко, С.В. Попова, С.М. Прилипка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.М. Скобєлкіна, О.В. Смірнова, О.І. Ставцевої, В.М. Толкунової, Г.І. Чанишевої та ін.

Основні положення та висновки дисертації базуються на аналізі актів ООН, МОП, Ради Європи, Європейського Союзу, чинного законодавства України та законодавства країн із розвиненою ринковою економікою, держав колишнього Союзу РСР, досягнень загальної теорії права, міжнародного права, трудового права, цивільного права, інших галузей права.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень питань соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ. У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:

– наведено додаткові аргументи, що діяльність у сфері гендерних перетворень потребує ґрунтовного аналізу державної політики у всіх сферах життя суспільства із застосуванням гендерних показників. Зроблено висновок про потребу гендерного аналізу Державного бюджету України, що дозволить виявити і попередити ті підходи, які поляризують відмінності між статями та ведуть до гендерного дисбалансу і дискримінації;

– вперше доведено, що здійснення заходів щодо поліпшення становища жінок є тільки одним із шляхів розв'язання гендерної проблеми. Спрямування політики тільки на поліпшення становища жінок не враховує ситуації, в якій перебувають чоловіки, внаслідок чого не відбудеться відчутних зрушень у подоланні гендерного дисбалансу;

– здійснено систематизацію нормативно-правових актів у сфері регулювання праці жінок - працівників органів внутрішніх справ на: а) норми спеціального законодавства, що повністю відтворюють загальні норми законодавства про працю; б) норми, які випливають із змісту загальних положень, що закріплені у трудовому законодавстві та містять специфічні приписи стосовно характеру та умов праці працівників органів внутрішніх справ;

– запропоновано авторську класифікацію гарантій соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ за певними сферами суспільних відносин;

– дістали подальшого розвитку питання щодо сутності принципу підвищеної охорони праці жінок та основні фактори, які зумовлюють диференціацію їх праці;

– вперше обґрунтовано доцільність створення спеціального недержавного пенсійного фонду для працівників органів внутрішніх справ; наведено додаткові аргументи щодо необхідності підвищення правового та соціального захисту через механізм загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

– запропоновані новий механізм розрахунку та призначення пенсій працівникам ОВС на підставі п'ятирівневої пенсійної системи

– сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства та розроблення нових нормативно-правових актів з метою підвищення ефективності соціального захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати, що викладені в дисертації, можуть бути використані Міністерством внутрішніх справ, Міністерством праці і соціальної політики, іншими суб'єктами державної влади в розробці проектів законодавчих та підзаконних актів України, призначених регулювати не тільки соціально-правовий захист жінок - працівників органів внутрішніх справ, але і жінок - працівників різних сфер народного господарства.

Практична важливість дослідження також полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:

а) у правотворчості - при підготовці змін і доповнень до чинного законодавства України, спрямованих на підвищення рівня соціально-правового захисту не тільки жінок, але й чоловіків - працівників органів внутрішніх справ.

б) у правозастосуванні - рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалити практику застосування норм чинного законодавства про соціально-правовий захист жінок - працівників органів внутрішніх справ;

в) у навчальному процесі - положення та висновки дослідження можуть бути використані у вищих юридичних навчальних закладах та на юридичних факультетах у процесі вивчення навчальних дисциплін “Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ”, “Право соціального забезпечення”, а також при розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.

Отримані дисертантом результати використовуються в навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ на лекціях і практичних заняттях із трудового права, а також із соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ.

Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження доповідались авторкою на науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (м. Сімферополь, Кримський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2003 р.), “Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України” (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 2004 р.), “Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (м. Запоріжжя, ВАТ “Запоріжсталь”, 2004 р.), “Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах” (м. Суми, Сумська філія Національного університету внутрішніх справ, 2005 р.), “Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин” (м. Чернігів, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2007 р.), а також на засіданні методологічного семінару науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Харківського національного університету внутрішніх справ та наукової школи “Проблеми трудового права та проходження служби в ОВС України”.

Публікації. Основні положення та результати дисертації оприлюднено у п'яти статтях, які опубліковано у фахових юридичних виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України, та у п'яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Також авторка є співавтором навчального посібника “Трудовое право Украины: альбом схем”.

Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження, дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінки. Список використаних джерел складається з 226 найменувань і займає 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, його практичне значення, наукову новизну одержаних результатів, наведено дані, що свідчать про апробацію дисертації та її наукових висновків.

Розділ 1 ”Соціально-правова характеристика службово-трудових правовідносин жінок - працівників органів внутрішніх справ” містить три підрозділи. жінка служба правовий внутрішній

У підрозділі 1.1 „Сутність гендерної політики та рівності в умовах ринкової економіки” проаналізовано становище жінок у суспільстві, починаючи з радянських часів, коли статус жінки враховувався тільки у випадку, коли вона виконувала дві ролі - роль жінки-матері та роль трудівниці. Наводяться етапи формування радянського законодавства, яке було покликане вирішити жіноче питання та забезпечити рівноправність і свободу жінок у соціалістичному суспільстві.

Відзначено, що сьогодні процес утвердження й забезпечення принципу рівноправності в незалежній Україні має як власне національні, так і загальноєвропейські риси. Протягом ХХІ ст. процеси забезпечення рівноправності між жінкою і чоловіком в українському суспільстві чимдалі більше зазнають міжнародних впливів. Це, насамперед, вплив міжнародного жіночого руху, світової інтеграції людства в усіх сферах життя, його інтелектуалізації та гуманізації.

Діяльність у сфері гендерних перетворень потребує ґрунтовного аналізу державної політики у всіх сферах життя суспільства із застосуванням гендерних показників. Потрібно з'ясувати, яким чином державні стратегії, програми та заходи у всіх галузях впливають на становище чоловіків та жінок, як враховуються інтереси обох груп при формуванні державних інститутів, чи дотримується принцип рівних прав та можливостей при визначенні тих чи інших державних пріоритетів. Не менш важливою є потреба гендерного аналізу Державного бюджету України, що дозволить, зокрема, виявити і попередити ті підходи, які поляризують відмінності між статями та ведуть до гендерного дисбалансу і дискримінації.

Сьогодні існує фактична нерівність жінок на службі, яка проявляється у проблемах росту в посадах та спеціальних званнях, необґрунтованих відмовах у прийомі на службу. Одна з основних причин перелічених негативних явищ - це відсутність у законодавстві про проходження служби спеціальних норм, які забезпечували б охорону праці жінок - працівників органів внутрішніх справ.

На основі проведеного аналізу нормативно-правової бази автором викладено науково обґрунтовані пропозиції щодо встановлення гендерної рівності під час проходженні служби в органах внутрішніх справ, а саме:

- забезпечити гендерну рівність у реалізації права чоловіків і жінок на працю (службу) в ОВС України шляхом надання однакових можливостей та гарантій під час прийому, проходження та звільнення зі служби, а також надання соціально-правового захисту;

- законодавчо визначити і забезпечити єдність та диференціацію регулювання службово-трудових відносин з використанням гендерної рівності;

- створити та законодавчо закріпити на державному рівні систему професійної реадаптації як для жінок, так і для чоловіків, які мають перерви у трудовій діяльності;

- забезпечити інформування працівників органів внутрішніх справ з метою покращення їх юридичної грамотності щодо питань проходження служби, соціально-правового захисту, прав людини з урахуванням гендерного аспекту;

- забезпечити законодавче закріплення конкретних санкцій за порушення принципу рівноправності чоловіків і жінок.

У підрозділі 1.2 „Особливості службово-трудових відносин жінок - працівників органів внутрішніх справ” досліджено правовідносини у сфері державної служби, відмінність працівників органів внутрішніх справ від інших категорій державних службовців, принципи підвищеної охорони праці жінок, особливості службово-трудових відносин жінок - працівників органів внутрішніх справ.

Досліджуючи категорії „праця”, „трудові правовідносини”, „службово-трудові правовідносини”, „трудовий договір” та „контракт”, автор проаналізував наукові підходи, які знайшли своє теоретичне обґрунтування в працях таких вчених-трудовиків радянського періоду та сучасних вітчизняних та російський вчених: М.Г. Александрова, В.С. Венедіктова, В.К. Врублевського, Л.Я. Гінзбурга, О.Г. Здравомислова, М.І. Іншина, Т.В. Кашаніної, А.М. Куренного, О.В. Лавриненка, А.С. Пашкова, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.М. Толкунової, Г.І. Чанишевої та ін.

Автор, з огляду на особливості трудової діяльності державних службовців, обґрунтовує тезу про існування особливого різновиду службово-трудових відносин жінок - працівників органів внутрішніх справ у системі суспільно-трудових відносин. Під службово-трудовими правовідносинами в органах внутрішніх справ дисертант розуміє врегульовані правовими нормами індивідуалізовані суспільні відносини, що виникають між Міністерством внутрішніх справ в особі керівника відповідного органу та працівником, а в окремих випадках - з особою, яка не є такою, з приводу вступу на службу, проходження служби та її припинення.

На основі аналізу існуючих нормативних актів та поглядів правознавців із даного питання, на думку дисертанта, під контрактом про службу в органах внутрішніх справ необхідно розуміти укладену в письмовій формі строкову угоду про проходження служби в органах внутрішніх справ між громадянином України та Міністерством внутрішніх справ в особі відповідного начальника чи уповноваженого ним органу, за якою громадянин зобов'язується проходити службу по визначеній у контракті посаді, виконуючи обов'язки згідно з посадовою інструкцією, виконувати вимоги Присяги, Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а МВС України зобов'язується забезпечувати йому своєчасне надання всіх видів забезпечення, права, пільги й гарантії та створювати гідні умови для служби, які встановлені законодавством та згодою сторін.

Розкривається зміст диференціації правового регулювання праці жінок, яка базується на принципі підвищеної охорони їх трудової діяльності та функції народження й виховання дітей. Приведені ознаки принципу підвищеної охорони праці жінок, а саме: гуманізм і утвердження об'єктивної необхідності участі жінок-матерів у суспільному виробництві; забезпечення високого рівня правового регулювання в царині зайнятості, професійної підготовки і перепідготовки з метою реальної реалізації конституційної рівності прав жінок і чоловіків у здобутті освіти, професійної підготовки, роботи, просуванні по службі; встановлення додаткових гарантій, що забезпечують реалізацію жінками права на працю; забезпечення можливості за бажанням жінок змінювати умови праці з урахуванням виконання ними материнської функції; закріплення права на встановлення пільгових режимів робочого часу; встановлення спеціального посиленого нагляду і контролю за додержанням санітарно-гігієнічних норм, правил охорони праці та здоров'я, які здійснюються незалежними спеціальними уповноваженими на те державними органами, а також профспілковими органами і жіночими організаціями; надання підприємствам права встановлювати додаткові пільги для жінок-матерів за рахунок власних коштів; поширення підвищеної гарантованості правового зв'язку трудових прав на жінок: заборона звільняти вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (а в окремих випадках до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу незалежно від виду трудового договору; створення різних жіночих організацій та об'єднань з метою захисту прав жінок, що поєднують працю з материнством; поширення пільг і гарантій у сфері виховання і догляду за дітьми на усіх осіб, які не є батьками дітей; встановлення судового захисту для жінок, що поєднують працю з материнством, у разі відмови їм у прийнятті на роботу з мотивів вагітності або наявності малолітніх дітей, зниження їм заробітної плати з тих же мотивів.

Визначено основні особливості службово-трудових відносин жінок - працівників органів внутрішніх справ.

У підрозділі 1.3 „Міжнародний досвід правового регулювання проходження жінками служби в правоохоронних органах” розглядається зарубіжна практика залучення жінок на службу до поліції на прикладі таких держав, як США, Великобританія та Німеччина.

У підрозділі наведено історичний розвиток та основні правові аспекти, які суттєво змінили статус жінок, що служать у поліцейських структурах.

Автор, аналізуючи праці вчених, таких як І.Б. Богородицький, Дж. Браун, Дж. Кайден, В.В. Князєв, М.М. Білоусов, М. Пагон, С. Уолкер, К. Фейман, Дж. Харт, П. Хорн, Л. Шерман, робить висновок, що не існує єдиної практики притягнення та використання жіночого персоналу на службі в поліції. Загальним для всіх країн є те, що їх поліцейські управління раніше практикували розмежування обов'язків між чоловіками та жінками, причому останні використовувалися головним чином для роботи з підлітками, у якості наглядачок у в'язницях, під час розслідування злочинів, які були вчинені на сексуальній основі, злочинів, у яких замішані жінки чи діти, а також для виконання внутрішньої, канцелярської роботи.

Розділ 2 „Заходи і форми соціально-правового захисту жінок-працівників ОВС України” містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1 „Поняття соціального та правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ” обґрунтовано, що однією з умов службової діяльність жінок - працівників ОВС є впевненість у належній захищеності з боку держави її обов'язків, прав, свобод як громадянки даної держави, так і особи, яка здійснює правоохоронні функції. Автором розкривається зміст та особливості соціального та правового захисту жінок - працівників ОВС.

Проаналізовано основні нормативно-правові акти, які регулюють соціальний та правовий захист жінок-працівників ОВС та юридичну наукову літературу щодо розкриття понять “заходи правового та соціального захисту”, “гарантії правового та соціального захисту”, “соціально-правова захищеність”, “охорона та захист прав”, “забезпечення прав і свобод людини”.

На основі проведеного аналізу дисертант відзначає, що в основі соціального захисту як виду юридичної діяльності знаходяться правовідносини, тому соціальний захист реалізується правовими засобами. І відповідно, весь соціальний захист за формою є правовим. Саме тому найбільш прийнятним, на думку автора, є розуміння правового й соціального захисту як двох самостійних видів захисту в суспільстві, кожен з яких має свій самостійних об'єкт.

Автор констатує, що соціально-правовий захист жінок - працівників органів внутрішніх справ охоплює широке коло питань, які умовно можна об'єднати у дві самостійні групи: соціально-правовий захист жінок - працівників ОВС як представників влади та держави; захист прав та законних інтересів особистості жінки при проходженні державної служби в міліції. У зв'язку з цим діяльність щодо організації соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ повинна бути спрямована, по-перше, на підвищення рівня захисту життя й здоров'я, честі та гідності жінок - працівників органів внутрішніх справ та їхніх сімей шляхом створення організаційних та правових основ системи реалізації прав працівників органів внутрішніх справ під час виконання ними службових обов'язків, а по-друге - на забезпечення умов праці, відпочинку й побуту працівників органів внутрішніх справ.

Відзначено, що складовою частиною соціального захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ є їх соціальне забезпечення, тобто надання медичної допомоги, пенсій та інших видів забезпечення у зв'язку з настанням життєвих обставин, які тягнуть за собою втрату чи зниження заробітку, підвищені витрати, малозабезпеченість.

У підрозділі 2.2 „Види державної допомоги жінкам - працівникам органів внутрішніх справ” досліджуються точки зору фахівців права соціального забезпечення щодо змісту поняття “допомога”, проаналізовано класифікацію допомог (Т.В. Іванкіна, Р.І. Іванова, Е.Г. Тучкова, О.Ф. Чернишева, Л.І. Лазор).

Надання жінкам-працівникам органів внутрішніх справ державної допомоги регламентується Законами України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 “Про затвердження Порядку призначення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми” та іншими нормативно-правовими актами.

Наведено види державної допомоги сім'ям із дітьми, а саме: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям; допомога малозабезпеченим сім'ям. Розглянуто умови та порядок надання, призначення і виплати даних допомог, а також випадки, коли виплата перелічених допомог припиняється.

У підрозділі 2.3 „Пенсійне забезпечення жінок - працівників органів внутрішніх справ” розкрито поняття “пенсія”, “вислуга років”, “пенсія за вислугу років”, “інвалідність”.

Однією з соціальних гарантій забезпечення непрацездатних громадян у встановлених законодавством випадках є пенсійне забезпечення. Функція держави в його регулюванні полягає у створенні правової бази, у якій визначені умови надання забезпечення, а також механізм доведення пенсій до пенсіонерів - від формування Пенсійного фонду, розподілу коштів до процедури призначення і виплати пенсії.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлюються такі види пенсійного забезпечення: а) довічна пенсія за вислугу років; б) пенсія по інвалідності; в) пенсія в разі втрати годувальника.

Проаналізувавши законодавче закріплення та думки вчених, автор виділив наступні риси пенсії за вислугу років: це щомісячні виплати, які здійснюються з визначеного законодавством фонду (фондів); вони призначаються і виплачуються довічно; розмір виплат залежить від розміру посадового окладу, який працівник одержував у минулому; виплати призначаються і виплачуються особами, які мають установлений законом спеціальний стаж (вислугу років).

Дисертантом проаналізовані умови, розміри та порядок призначення пенсій державних службовців і їх особливої категорії - працівників органів внутрішніх справ. Встановлено, що жінки - працівниці органів внутрішніх справ отримують пенсію розмір якої майже на 30% нижчий, ніж у інших категорій жінок - державних службовців. Також жінки - працівниці ОВС при виході на пенсію отримують у середньому значно меншу грошову допомогу ніж жінки - державні службовці. В зв'язку з цим робиться висновок, що законодавство про пенсійне забезпечення жінок - працівників органів внутрішніх справ поки що є недостатньо збалансованим і потребує подальшого вдосконалення.

У підрозділі 2.4 „Тенденції до вдосконалення соціального забезпечення та захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ” вказується, що до основних питань соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ відносяться: своєчасність виплати заробітної плати, інших грошових доплат, а також соціальних виплат; забезпечення особового складу житлово-побутовими умовами; гарантії з медичного забезпечення; пільги з безоплатного проїзду та оплати комунальних послуг; гарантії пенсійного забезпечення.

З точки зору дисертанта, необхідно внести низку змін до чинних нормативно-правових актів, що регулюють проходження жінками служби в органах внутрішніх справ стосовно: випадків та віку прийняття на службу; форми, змісту та строків контракту; тривалості робочого часу; скасувати норми, що обмежують працю жінок у нічний час, понаднормово, а також забороняють відрядження жінок-матерів; зберегти обмеження щодо праці жінок тільки у певних випадках, коли умови праці є шкідливими для їх здоров'я (зокрема дітонародження), і доповнити перелік працівників, яких забороняється звільняти в разі ліквідації підприємства без їх працевлаштування, а саме батьків, які виховують дітей-інвалідів, одиноких і багатодітних батьків, вдів (вдівців), якщо їх праця є єдиними джерелом прибутків сім'ї.

Кабінету Міністрів України запропоновано розробити та прийняти Державна програму побудови житла для особового складу органів внутрішніх справ.

ВИСНОВКИ

У процесі дисертаційного дослідження проблем службово-трудових відносин жінок, які працюють в органах внутрішніх справ, та сучасного стану їх соціально-правового захисту виділено такі найбільш вагомі результати:

1. Діяльність у сфері гендерних перетворень потребує ґрунтовного аналізу державної політики у всіх сферах життя суспільства із застосуванням гендерних показників. Важливою також є потреба гендерного аналізу Державного бюджету України, що дозволить виявити і попередити ті підходи, які поляризують відмінності між статями та ведуть до гендерного дисбалансу і дискримінації.

2. Здійснення заходів щодо поліпшення становища жінок, зокрема шляхом квотування робочих місць для жінок, запровадження окремих пільг для матерів може бути тільки одним із варіантів розв'язання гендерної проблеми. Спрямування політики тільки на поліпшення становища жінок не враховує ситуації, в якій перебувають чоловіки, внаслідок чого не відбудеться відчутних зрушень у подоланні гендерного дисбалансу. Проголосивши себе демократичною, правовою та соціальною державою, Україна тим самим взяла зобов'язання дотримуватися вимог міжнародного співтовариства щодо рівноправності громадян, у тому числі за статевою ознакою, чим визнала об'єктивну необхідність в проведенні гендерних перетворень, інтеграції гендерної перспективи в усі програми розвитку українського суспільства на принципах свободи, рівності, справедливості та толерантності.

3. Під службово-трудовими правовідносинами в органах внутрішніх справ слід розуміти врегульовані правовими нормами індивідуалізовані суспільні відносини, що виникають між Міністерством внутрішніх справ в особі керівника відповідного органу та працівником, а в окремих випадках - з особою, яка не є такою, з приводу вступу на службу, проходження служби та її припинення. Службово-трудові правовідносини мають складну структуру й специфічний суб'єктивний склад: державний службовець як носій власних повноважень, представник влади може бути суб'єктом трудових та державно-управлінських відносин у залежності від сфери реалізації вказаних повноважень.

4. Службово-трудові відносини жінок з органами внутрішніх справ України виникають на підставі контракту. Контракт про службу в органах внутрішніх справ - це укладена в письмовій формі строкова угода про проходження служби в органах внутрішніх справ між громадянином України та Міністерством внутрішніх справ в особі відповідного начальника чи уповноваженого ним органу, за якою громадянин зобов'язується проходити службу по визначеній у контракті посаді, виконуючи обов'язки згідно з посадовою інструкцією, виконувати вимоги Присяги, Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а МВС України зобов'язується забезпечувати йому своєчасне надання всіх видів забезпечення, права, пільги й гарантії та створювати гідні умови для служби, які встановлені законодавством та згодою сторін. У контракті про службу в органах внутрішніх справ, який укладається з жінками, необхідно врахувати всі особливості регулювання праці даної категорії працівників органів внутрішніх справ, тобто створити жінкам умови, які б дозволяли сприятливо поєднувати працю з виконанням репродуктивної функції, родинних обов'язків та вихованням дітей.

5. Диференціація правового регулювання праці жінок - працівників органів внутрішніх справ виходить із таких факторів, специфічних лише для жінок: фізіологічні особливості жіночого організму, пов'язані з народженням дітей; стан активного материнства працюючої жінки (вагітність, пологи, годування грудної дитини); соціальна роль жінки матері по вихованню малолітніх дітей.

6. Соціально-правовий захист працівників міліції - це система нормативно закріплених гарантій та юридичних засобів за допомогою яких уповноважені на те державні органи забезпечують реальну можливість працівникам міліції ефективно використовувати законодавчо встановлені організаційно-правові заходи, а також користуватися пільгами та перевагами, які передбачені з метою компенсування певних обмежень та гарантування стану їх соціально-правової захищеності.

Діяльність щодо організації соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ повинна бути спрямована, по-перше, на підвищення рівня захисту життя й здоров'я, честі та гідності жінок - працівників органів внутрішніх справ та їхніх сімей шляхом створення організаційних та правових основ системи реалізації прав працівників органів внутрішніх справ під час виконання ними службових обов'язків, а по-друге - на забезпечення умов праці, відпочинку й побуту працівників органів внутрішніх справ.

7. Запропоновано класифікацію гарантій соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ за певними сферами суспільних відносин: а) гарантії комплексного характеру; б) гарантії, пов'язані з організацією службової діяльності; в) гарантії побутового характеру; г) гарантії, що забезпечують безпеку працівника органів внутрішніх справ і членів його сім'ї; д) гарантії, що виникають при настанні соціального ризику; е) гарантії, пов'язані з похованням загиблого (померлого) працівника органів внутрішніх справ.

8. Соціальний захист жінок - працівників органів внутрішніх справ реалізується в наступних видах: державне пенсійне забезпечення; медичне обслуговування; державна соціальна допомога; пільги та компенсації.

9. Законодавство про пенсійне забезпечення жінок - працівників органів внутрішніх справ не збалансоване та потребує подальшого вдосконалення. Обґрунтована доцільність створення спеціального недержавного пенсійного фонду для працівників органів внутрішніх справ.

10. Аргументована необхідність підвищення правового та соціального захисту працівників ОВД через механізм загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

1. Чередніченко Н.А. Деякі проблеми регулювання праці та соціально-правового захисту жінок - працівників ОВС // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки”. - Сімферополь, 2003. - С.236-239.

2. Чередніченко Н.А. До проблеми правового регулювання прийому жінок на службу в органи внутрішніх справ // Матеріали науково-практичної конференції „Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України”. - Харків, - 2004. - С.152-155.

3. Чередніченко Н.А. Проблеми зайнятості жінок - працівників ОВС // Матеріали науково-практичної конференції „Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи”. - Запоріжжя, - 2004. - С.322-326.

4. Чередніченко Н.А. Деякі проблеми реалізації трудових прав та трудової адаптації жінок-працівників ОВС // Матеріали науково-практичної конференції „Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах”. - Суми, 2005. - С. 273-276.

5. Чередніченко Н.А. Особливості правового регулювання службово-трудових відносин жінок - працівників ОВС // Право і безпека. - 2006. - № 5 - Т. 5. - С.160-163.

6. Чередніченко Н.А. Пенсійне забезпечення жінок - працівників ОВС // Форум права. - 2007. - № 2. - С.239-244.

7. Чередніченко Н.А. Регулювання проходження жінками служби в правоохоронних органах США // Право і безпека. - 2007. - № 6 - Т. 2. - С. 91-94.

8. Чередніченко Н.А. Щодо діяльності держави та МВС України по соціально-правовому захисту жінок - працівників ОВС // Матеріали науково-практичної конференції „Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин”. - Чернігів, 2007. - С. 344-346.

9. Чередніченко Н.А. Сутність гендерної рівності в органах внутрішніх справ в умовах ринкової економіки // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 3. - С. 217-220.

10. Чередніченко Н.А. Соціально-правовий захист жінок - працівників органів внутрішніх справ // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - Вип. 43. - С. 313-320.

АНОТАЦІЇ

Чередніченко Н.А. Соціально-правовий захист жінок -працівників органів внутрішніх справ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу теоретичних і практичних питань соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ. У роботі розглядаються поняття трудових правовідносини у сфері державної служби, соціально-правового захисту взагалі та соціально-правового захисту жінок - працівників органів внутрішніх справ зокрема; сутність і особливості службово-трудових правовідносин жінок в органах внутрішніх справ; досліджено стан правового регулювання діяльності жінок - працівників органів внутрішніх справ та організаційно-правові проблеми роботи жінок в органах внутрішніх справ і причини їхнього виникнення; виявлені фактори, що перешкоджають службовій кар'єрі жінок - працівників органів внутрішніх справ; здійснено гендерний аналіз законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують питання проходження служби в органах внутрішніх справ України; вперше в юридичній літературі здійснено порівняльний аналіз вітчизняного законодавства та законодавства інших країн, що регулює працю жінок у правоохоронних органах.

Досліджено чинне законодавство щодо проходження служби жінками-працівниками органів внутрішніх справ дозволило висунути низку пропозицій щодо вирішення ключових проблем соціально-правового захисту жінок-працівників органів внутрішніх справ.

Ключові слова: службово-трудові правовідносини, жінки - працівники органів внутрішніх справ, державна служба, гендерна рівність, соціально-правовий захист.

Чередниченко Н.А. Социально-правовая защита женщин - сотрудников органов внутренних дел. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена комплексному анализу теоретических и практических вопросов социально-правовой защиты женщин - сотрудников органов внутренних дел. В работе обоснована актуальность выбранной темы диссертационного исследования. Определены цель, задачи, объект и предмет, методологическая и эмпирическая база исследования, а также научная новизна, теоретическое и практическое значение полученных результатов.

В работе осуществлено исследование трудовых правоотношений в сфере государственной службы, социально-правовой защиты в целом и социально-правовой защиты женщин - сотрудников органов внутренних дел в частности. Раскрыта сущность и особенности служебно-трудовых правоотношений женщин в органах внутренних дел; исследованы состояние правового регулирования деятельности женщин - сотрудников органов внутренних дел и организационно-правовые проблемы работы женщин в органах внутренних дел и причины их возникновения. Выявлены факторы, которые препятствуют служебной карьере женщин - сотрудников органов внутренних дел; осуществлен гендерный анализ законодательных и подзаконных нормативно-правовых актов, которые регламентируют вопросы прохождения службы в органах внутренних дел Украины.

Впервые в юридической литературе осуществлен сравнительный анализ отечественного законодательства и законодательства зарубежных стран, которое регулирует труд женщин в правоохранительных органах, что позволило сделать вывод об отсутствии единого международного принципа использования женщин в правоохранительной деятельности и каких-либо одинаковых норм, регламентирующих прохождение службы женщинами в полиции.

Автором в работе предложена классификация гарантий социальной и правовой защиты женщин - сотрудников органов внутренних дел по определенным сферам общественных отношений: гарантии комплексного характера; гарантии, связанные с организацией служебной деятельности; гарантии бытового характера; гарантии, которые обеспечивают безопасность сотрудника органов внутренних дел и членов его семьи; гарантии, которые возникают при наступлении социального риска; гарантии, связанные с захоронением погибшего (умершего) сотрудника органов внутренних дел.

Автором раскрыто содержание социальной защиты женщин -сотрудников органов внутренних дел, которая включает в себя: государственное обязательное личное страхование, государственное пенсионное обеспечение, медицинское обслуживание, государственную социальную помощь, льготы и компенсации.

После изучения всех аспектов социально-правовой защиты женщин - сотрудников органов внутренних дел, автор приходит к заключению, что социально-правовая защита последних охватывает широкий спектр вопросов, которые можно поделить на две самостоятельные группы: 1) социально-правовая защита женщин - сотрудников органов внутренних дел; 2) защита прав и законных интересов личности женщины при прохождении государственной службы в милиции.

Автор также указывает на то, что пенсионное обеспечение женщин - сотрудников органов внутренних дел не сбалансировано и требует дальнейшего усовершенствования, а именно - устранения противоречий между нормативными актами, которые регулируют пенсионное обеспечение женщин - сотрудников органов внутренних дел и других категорий женщин - государственных служащих.

Проведенное исследование действующего законодательства о прохождении службы женщинами - сотрудниками органов внутренних дел позволило выдвинуть ряд предложений о решении ключевых проблем социально-правовой защиты женщин - сотрудников органов внутренних дел.

Ключевые слова: служебно-трудовые правоотношения, женщины - сотрудники органов внутренних дел, государственная служба, гендерное равенство, социально-правовая защита.

Cherednichenko N.A. Social and Legal Protection of Women Serving in Police. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.05 - labor law; social guarantee law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2008.

Thesis is devoted to the complex analysis of theoretical and practical problems of social and legal protection of women serving in police. Notions of labor relationship in the sphere of state service, social and legal protection in general and social and legal protection of women serving in police, essence and peculiarities of official and labor relationship of women in police are considered in this research. The state of legal regulation of the activity of women serving in police and organizational and legal problems of their work and also causes of their origin are researched; factors that interfere of women's career in police are revealed; gender analysis of legislative and subordinate regulatory normative acts that regulate police service in Ukraine is conducted; comparative analysis of law literature of Ukrainian and foreign legislation that regulates women's work in police is realized for the first time.

Conducted research of legislation in force as for women serving in police let us make a number of propositions to solve key problems of social and legal protection of women serving in police.

Key words: official and labor relationship, women serving in police, state service, gender equity, social and legal protection.

Размещено на Allbest.ru

...