Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Злочини проти власності

План

• 1. Родовий об'єкт і класифікація злочинів проти власності
• 2. Предмет злочинів проти власності
• 3. Загальне поняття розкрадання
• 4. Характеристика окремих форм розкрадання
• 5. Кваліфіковані ознаки розкрадання
• 6. Інші корисливі злочини проти власності що не містять ознак розкрадання
• 7. Некорисливі злочини проти власності
• Висновок
• Використана література

1. Родовий об'єкт і класифікація злочинів проти власності

У кримінально-правовій літературі є кілька підходів щодо родового об'єкту. Розглядають власність як економічну категорію і власність як правову категорію.

Власність як правова категорія - це право власника володіти, користуватись і розпоряджатись майном.

Родовий об'єкт (на думку Л.П. Брич) - за основу треба брати юридичний критерій і це є: відносини з приводу власності - відносини між людьми з володіння, користування, розпоряджання майном які охороняють кримінальним законом.

Проф. Навроцький вважає що родовим об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини що складаються з приводу вилучення, знищення, витрачання, не передання, пошкодження, не повернення майна чужого для винного на яке він не має права володіння, користування, розпоряджання, яке внаслідок цього вилучається з процесу виробництва, обміну, продажу.

Щодо класифікації то традиційно поділяють злочини проти власності на 3 групи:

І. Розкрадання

ІІ. Інші корисливі злочини проти власності що НЕ містять ознак розкрадання

ІІІ. Не корисливі злочини проти власності

2. Предмет злочинів проти власності

Стосовно всіх складів злочинів предмет є обов'язкова ознака. Всезагальним предметом є - чуже майно. Предметом деяких є: право на майно (ст.189, ст.190), дії майнового характеру (ст.189). В деяких предметом є не будь-яке майно а конкретне: чуже майно яке було в віданні винуватого чи ввірене йому (ст.191); знайдене або таке що випадково опинилось у винного, скарб, предмети що містять наукову, культурну чи іншу цінність; електричні мережі, кабельні лінії зв'язку та їх обладнання (ст.188); об'єкти електроенергетики (ст.188-1); земельна ділянка (ст.197-1); електрична чи теплова енергія - єдиний випадок коли предметом виступає те що не є майном (ст. 188-1).

1) фізична ознака: є річчю, предметом матеріального світу (крім права на майно, дії майнового характеру). Річ - це такий предмет який можна вилучити із законного володіння власника і перемістити в сферу володіння іншої особи, або який можна знищити, пошкодити. Гроші, цінні папери також є проявом речей і тому можуть бути предметом злочинів проти власності. Предметом злочинів проти власності можуть бути документи які є в обігу і виступають грошовим еквівалентом (лотерейні білети, поштові марки, талони на паливо, приватизаційні білети). Але ці документи потрібно відрізняти від подібних документів/речей що не є предметом. Тобто це речі які самі по собі не несуть, не мають якоїсь цінності, а посвідчують право власності на предмет злочину - вони самі предметом злочинів проти власності не можуть бути, оскільки в них не конкретизується вартість і кількість матеріальної цінності (наприклад номерок з гардеробу). Протиправне заволодіння такими речами буде вважатися готуванням до злочину.

2) економічна ознака - полягає в тому що таким предметом може бути майно що наділене споживчою та міновою вартістю. Споживча вартість - означ що майно здатне задовольнити матеріальні і пов'язані з ними потреби людини, воно є цінним і потрібним для власника. Речі викинуті або від яких власник відмовився не є предметом злочинів проти власності. Мінова вартість - означає уречевлення праці людини, тобто внаслідок людської праці предмет заново створили чи відокремили від природного середовища. Як визначити? Якщо дерево на корні, тварина на волі - предметом злочину проти довкілля (бо не прикладалась праця власника, не відокремили від природи); але якщо дерево зрубали (дрова), тварину зловили (зарубали на м'ясо) - предметом злочину проти власності. Олень в Карпатах - злочин проти довкілля; риба в ставку, корова в загоні - злочин проти власності.

3) юридична ознака - її формують 2 частини:

1) чуже майно - майно є чужим для винного - означає що майно перебуває у власності іншої особи і винний не має на нього ні дійсного ні уявного права. Майно подружжя не є чужим для них самих. В цьому випадку слід вирішити в цивільно-правовому порядку. Приклад з провідником - не можна вважати чужим майном, того що потерпілий не мав дійсного права.

Ст. 338 ЦКУ - передбачає порядок набуття права власності на знахідку, а ст. 343 ЦКУ - порядок набуття на скарб.

Якщо майно тимчасово вибуло з володіння з обставин, що не залежать від його волі або не було під фактичним контролем власника або ні особи (загублене забути) але у відомому власнику місці - то розглядається як злочин. Якщо ж невідоме місце його знаходження то не є злочином.

2) майно не передбачене в законі як предмет інших злочинів. В інших випадках - не може бути визнаним предметом злочинів проти власності (наркотики, зброя). Але якщо на заводі було викрадено запчастини (вузли) до зброї, наприклад, то вчинене кваліфікується за сукупністю як злочин проти власності + виготовлення вогнепальної зброї.

3. Загальне поняття розкрадання

Термін розкрадання позначає не якийсь конкретно один злочин, а певну групу злочинів проти власності, об'єднану спільними ознаками. До них відносять: спільний родовий та безпосередній об'єкти, спільні предмети, з об'єктивної сторони полягають в протиправному, безоплатному вилучені чужого майна і оберненні його на свою користь чи користь 3-тіх осіб: а) більшість полягає у вилученні майна з чужого законного володіння. Вилучення - було у власника, у відомому власнику місці і було переміщено в сферу володіння іншої особи. Рухоме майно фактично переміщується, а нерухоме - юридично переміщується. З об'єктивної сторони розкрадання - це протиправне, безоплатне вилучення чужого майна або інших явищ матеріального світу що є предметами злочинів проти власності і обернення його на свою користь чи користь 3-тіх осіб.

Об'єктивна сторона розкрадання:

Суспільно-небезпечне діяння полягає у вилученні майна з чужого законного володіння. Винятки: шахрайство (вилучення нема, а є заволодіння); вимагання (суспільно-небезпечне діяння - вимога)

Звернення вилученого майна на свою користь чи користь 3-тіх осіб - друга основна складова розкрадання.

Таке вилучення має бути протиправним. Таке вилучення має бути безоплатним. Безоплатним не обов'язково зі згодою чи без згоди власника. Це може бути еквівалентна робота, гроші чи інший еквівалент - Але має бути щось подано. Якщо еквівалент менший ніж вартість майна - тоді тут можна говорити про сукупність ідеальну - наприклад самоправство і розкрадання.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу вчиненого з метою заволодіти чужим майном і незалежно від того чи вдалося винному заволодіти майном потерпілого. Приклад з жінкою в ліфті - це буде не добровільна відмова а закінчений розбій - бо з моменту нападу.

Вимагання досягає стадії закінченого злочину з моменту доведення до потерпілого майнової вимоги + поєднаної з відповідними погрозами як зазнач в ч.1 ст.189

Всі розкрадання мають обов'язків елемент - корисливий мотив

Класифікація розкрадання чужого майна.

Розкрадання прийнято поділяти за видами і формами. Критерієм поділу за видами є вартість викраденого майна. Критерієм поділу на форми є спосіб вчинення злочину.

За вартістю є 5 видів розкрадання:

1. дрібне (не є кримінально карним - адміністративна відповідальність, ст.51 КпАП);

2. у значному розмірі (в істотному розмірі);

3. таке що заподіяло значну шкоду потерпілому;

4. у великому розмірі;

5. в особливо великому розмірі.

Критерієм поділу на форми є спосіб вчинення злочину. За способом виділяють 8 форм:

1. крадіжка;

2. грабіж;

3. розбій;

4. вимагання;

5. шахрайство;

6.привласнення;

7. розтрата;

8. заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

4. Характеристика окремих форм розкрадання

Ст. 185. Крадіжка

Суспільно небезпечне діяння називається викрадення. Розкрадання і викрадення як загальне і особливе. Викрадення як суспільно небезпечне діяння означає вилучення чужого майна, безвідплатно і протиправно.

Спосіб - обов'язково таємний

Об'єктивний критерій таємності - викрадення відбувається за відсутністю власника чи іншої особи - ніхто не спостерігав.

Суб'єктивний критерій - винний усвідомлює обставину таємності викрадення.

Об'єктивний і Суб'єктивний критерії - поєднуються.

Критерії:

І. Таємне вилучення коли ніхто не спостерігав.

ІІ. Вилучення відбувається в присутності власника чи ін. осіб, але воно є все рівно таємним бо в силу фізіологічних обставин він не бачив цього (мала дитина в ліжку, стара людина, хвора, п'яний, спить, сліпий)

ІІІ. Майно винний вилучав в присутності осіб які усвідомлювали факт вилучення майна, але в силу певних соціальних зв'язків з цими особами винний розраховував на їх солідарність (співучасник, друзі родичі). Проте якщо ці особи попередили чи засумнівалися - це вже буде не крадіжка.

ІV. Викрадення відбувається в присутності інших осіб які вважають таке переміщення майна правомірним і на цю ілюзію правомірності розраховує винний.

Ст.186. Грабіж

Виділяють 2 види грабежу - простий і насильницький. Класичний приклад простого грабежу - знімання норкових шапок через паркан, виривання сумки (на мопеді) - грабіж ривком. При насильницькому грабежі характерним є застосування насильства що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого а також погроза його застосування (Пленум п.9). Під таким насильством потрібно розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження що НЕ спричинило короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності або менше легкого

Погроза в складі грабежу. Це погроза заподіяння легкого тілесного ушкодження що НЕ спричинило короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності або менше легкого. Тут погроза в вузькому значенні, на відміну від розбою.

Ст.187. Розбій

Потерпілий - насильство може застосовуватися до особи яка зазнала нападу тобто це може бути як власник майна, особа якій майно ввірене так і стороння особа.

Насильство яке є небезпечним для життя і здоров'я особи (не плутати з ознакою тяжкого тілесного ушкодження - насильство яке є небезпечне в момент заподіяння). Роз'яснено в Постанові ПВС п.9. Мінімальна межа - легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності, а максимальна - середньої тяжкості тілесне ушкодження. В всіх підручниках пише що охоплює і тяжкі тілесні ушкодження але це суперечить закону бо на думку Брич це є кваліфікуючою ознакою розбою. Тобто якщо заподіюється тяжке тілесне ушкодження то буде кваліфікуватися за ч.4 ст.187 ККУ.

Ст. 189. Вимагання

Суспільно-небезпечне діяння - вимога передати майно, право на майно (з погрозою…)

Спосіб - погроза:

1) насильством

2) знищенням або пошкодженням майна

3) обмеженням прав, свобод і законних інтересів

4) розголошення відомостей які потерпілий чи його близькі родичі бажають залишити в таємниці

Ч.2. - насильство охоплюється вбивства чи тяжкі тілесні ушкодження.

В ч.3 вже не погроза а застосування реального насильства небезпечного для життя і здоров'я.

В ч.4 вже насильство яке є тяжким тілесним

Насильство яке не є небезпечним для життя і здоров'я - такої кваліфікуючої ознаки вимагання немає - і тут потрібно кваліфікувати за сукупністю (разом з побоями, легке тілесне, незаконне позбавлення волі…).

Ст. 190. Шахрайство

Суспільно небезпечне діяння познач терміном "заволодіння" (не те саме що вилучення) полягає в тому, що винний не сам вилучає майно, а власник це майно дає, дає правомочності, вручає правомочності щодо цього майна.

Способи: обман або зловживання довірою.

Частіше обман полягає в обіцянці вчинити певні дії, а потім не виконання їх.

Важливо щоб винна особа на момент заволодіння майном мала намір привласнити майно а обіцянку не виконати. За цим можна відрізнити шахрайства від заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою чи від цивільно-правовим деліктом.

Ст.191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб становищем

Тут перебуває 3 форми розкрадання:

1) привласнення чужого майна

2) розтрата чужого майна

3) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

1) і 2) мають спільні ознаки і тому перебувають в одній частині ст.191 КК, а саме предмет цих форм розкрадання є чуже майно яке було ввірене винному чи було в його віддані.

Другою спільною ознакою виступають спеціальні суб'єкти злочину - особа якій майно було ввірене чи перебувало в її віддані.

Це означає, що за посадовими обов'язками, договірними відносинами винуватий має повноваження: розпорядження, управління, доставки або зберігання такого майна.

Розтрата, як суспільно-небезпечне діяння - це витрата, споживання ввіреного чи майна що знаходить у віданні. На відміну від привласнення в результаті розтрати це майно витрачається або споживається винним чи 3-тіми особами. При привласнені майно зберігається в винного в своїй натуральній формі. При розтраті майно не знаходить у винного.

5. Кваліфіковані ознаки розкрадання

Вчинення злочину повторно названо як кваліфікуюча ознака крадіжки, грабежу, вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати. Зміст цієї ознаки роз'яснений в п.1 в примітці до ст. 185 ККУ Вчинення названого злочину після розбою - утворює повторність, але вчинення розбою після названих злочинів повторності не утворює. Кваліфікуюча ознака розбою сформульована не як повторність, а як розбій вчинений особою яка раніше вчинила розбій або бандитизм

Вчинення за попередньою змовою групи осіб - крадіжки, грабежу, розбою, викрадення шляхом демонтажу електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та ін., вимагання шахрайства, привласнення, розтрати. Зміст цієї ознаки роз'яснений в ч.2 ст. 28 ККУ.

Вчинений організованою групою - крадіжки, грабежу, розбою, викрадення шляхом демонтажу електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та ін., вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем. Зміст роз'яснений в ч.3 ст.28 ККУ

Заподіяння значної шкоди потерпілому: крадіжка, грабіж, вимагання, шахрайство. Зміст роз'яснений в п.2 Примітки до ст. 185.

Вчинений у великих розмірах: крадіжки, грабежу, розбою, викрадення шляхом демонтажу електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та ін., вимагання, шахрайства, привласнення розтрати.. Зміст розкривається в п.3 Примітки до ст. 185.

Вчинений в особливо великих розмірах: крадіжки, грабежу, розбою, вимагання, шахрайства, привласнення розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Зміст розкривається в п.4 Примітки до ст.185 ККУ.

Із проникненням у житло, приміщенням чи інше сховище - крадіжка, грабіж, розбій. Поширеність злочинів із цією ознакою (у 2004р. кожна 4-та крадіжка із квартири). Поняття "проникнення" і поняття "житло" в Постанові (п.30). Проникнення - це вторгнення в житло з метою вчинення крадіжки, грабежу або розбою. Воно може здійснюватися як таємно такі відкрито, як з подоланням перешкодами, опору людей так і без, а також з допомогою різних засобів які помагають винній особі викрадати майно з житла без входу у нього. Проникнення буде мати місце коли винна особа на момент самого проникнення мала намір вчинити крадіжку, грабіж чи розбій. Якщо ж умисел вини після того як проникла, то така кваліфікуюча ознака тут не має місця. Якщо особа прийшла в гості то таке не може ставитися у вину як проникнення.

Крадіжка огірків з теплиці не є з проникненням. Тому що теплиця не є сховище, бо це є тимчасова споруда. В ній не було на дверях замків (З однієї справи). В одній із ухвал ВСУ "інше сховище" - відведене для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей ділянка охоронювана, огороджена, забезпечена засобами захисту. Визначальною ознакою має бути не стільки цільове призначення території а наскільки наявність огорожі, охорони.

6. Інші корисливі злочини проти власності що не містять ознак розкрадання

До них відносять: ст.192, ст.193, ст.198.

Ст. 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

Має місце за відсутністю ознак шахрайства. Як відрізнити від шахрайства? Прояви:

1) неправомірне використання чужого майна (наприклад при будівництві використання техніки працює на ліво - екскаваторів, камазів і т.д. для інших потреб (водій не є власником, майно має працювати на власника, а він їде на інші приватні будови і працює використовуючи майно власник, це майно заробляє для нього гроші але ці гроші йдуть не власнику майна а тій особі яка неправомірно використовує це майно)

2) неправомірне використання чужих грошей (наприклад коли гроші належні власнику включаються в оборот, вони приносять певний дохід і цей дохід привласнюється між особою (гроші мають працювати на свого власника))

3) непередача належного власнику майна. Власне ця форма і викликає проблеми розмежування від шахрайства. Шахрайство це заволодіння чужим майном шляхом обману, або зловжив довірою. Шахрайство є однією з форм розкрадання, а розкрадання полягає у тому що майно переміщається зі сфери володіння власника у сферу володіння іншої особи.

Ст. 193.Привласнення особою знайденого або чужого майна що випадково опинилось у неї

Предмет: не будь-яке чуже майно, а 1) таке яке знайдене чи випадково опинилось і 2) яке має особливий культурну, історичну, художню, культурну цінність а також скарб. Щоб визначити предмет на практиці потрібно звертатися до ст.338 і ст.343 ЦКУ які передбачають порядок набуття права власності на знахідку і скарб. Скарб може бути той на який особа не мала підстав права набути його. Непотрібно забувати, що якщо майно забуте, загублене у відомому для потерпілого місці то це має кваліфікуватися як крадіжка. власність майно розкрадання злочин

Отже до ознак предмету ст.193 можна додати ще те, що власнику не відоме місце перебування цих речей.

Ст.198. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна одержаного злочинним шляхом

Суспільно небезпечні діяння тут названі альтернативно: придбання, отримання, зберігання чи збут. Вони роз'яснені В Постанові ПВСУ

Звернути увагу на те що має бути заздалегідь не обіцяне - відрізняє його від співучасті. Ця ознака буде мати місце тоді коли той чи інший злочин уже був закінчений.

7. Некорисливі злочини проти власності

До них належить: ст. 194, ст.194-1, ст.195, ст.196, ст.197.

Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна

Суспільно небезпечне діяння: знищення або пошкодження майна. Знищення майна - діяння внаслідок якого якесь майно перестає існувати як об'єкт матеріального світу. Пошкодження - це дії внаслідок яких істостно погіршуються корисні властивості і цільове призначення такого майна, але об'єкт не перестає існувати як об'єкт матеріального світу.

Наслідки: заподіяння шкоди у великих розмірах. Зміст цих наслідків не визначений тобто не вказано що потрібно розуміти під великим розміром шкоди від умисного знищення чи пошкодження майна. Тоді оскільки цей злочин є явно менш суспільно-небезпечний ніж ті злочини що входять в групу розкрадання то визначаючи зміст поняття великий розмір шкоди то маємо виходити з того що цей розмір має бути однозначно НЕ меншим ніж великий розмір розкрадання.

Ст. 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянкт та самовільне будівництво

По суті цей злочин має відноситися до розкрадання але сформульований не як розкрадання.

Самовільне зайняття - вилучення ділянки у власника і звернення її на свою користь чи користь інших осіб.

Заподіяна значна майн шкода (але в чому полягає невідомо). Потрібно брати до у ваги вартість земельної ділянки.

Висновок

Злочини проти власності - це умисні або необережні діяння, пов'язані із заподіянням шкоди відносинам володіння, користування і розпорядження матеріальними благами.

Є багато видів злочинів, і мабуть кожного дня всі вони відбуваються, з кожним днем у світі стає все більше і більше злочинів, вони все тяжчі, ніж були раніше та все заплутаніше. Наше законодавство намагається з ним боротися, але на жаль, поки що без успішно.

Серед злочинів проти власності найбільш поширеними і становлять підвищену суспільну небезпеку є розкрадання. Розкрадання класифікуються за формою. Форма розкрадання визначається способом його вчинення.

Я, вважаю, що всі винні повинні бути покарані згідно чинного законодавства України

Використана література

1. Сайт http://zakon.rada.gov.ua

2. Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 2000.- 752с.

3. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. - Харків: Одіссей, 2006.-

4. Михеєнко Михаїл Макарович, Нор В.Т., Шибко В.П. Кримінальний процес України. - К.: Либідь, 1992.- 431с.

5. Коваленко Євген Георгійович, Маляренко Василь Тимофійович Кримінальний процес України. - К.: Юрінком Інтер, 2006.-

6. Кримінальний кодекс України 2001 року. - Запоріжжя: ЗІДМУ, 2001.- 181с.

Размещено на Allbest.ru