Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

УДК 343.982.3

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ І ПРАКТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОСКОПІЧНИХ СЛІДІВ-ВІДОБРАЖЕНЬ

Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Прокопенко Надія Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі судових експертиз Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України ГОНЧАРЕНКО Владлен Гнатович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор КЛИМЕНКО Ніна Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри криміналістики

кандидат юридичних наук, доцент ГОРА Ірина Віталіївна, Національна академія служби безпеки України, професор кафедри криміналістики

Захист відбудеться «10» листопада 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 в Академії адвокатури України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 27.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Академії адвокатури України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 27.

Автореферат розісланий «6» жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат юридичних наук, доцент О.П. Кучинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

трасологія слід злочин

Актуальність теми дослідження. Загострення кримінальної обстановки в країні останніми роками спричинило виникнення витончених злочинів, під час вчинення яких застосовуються найновіші знаряддя й інструменти, використовуються спеціальні прийоми приховування результатів злочинного діяння. Крім того, в побуті, на підприємствах застосовується безліч матеріалів, вироби з яких часто виступають елементами матеріальної обстановки злочину, проте є порівняно слабо вивченими криміналістичною наукою і практикою. При проведенні судових експертиз постійно виникає необхідність дослідження нових об'єктів і більш поглибленого вивчення на мікрорівні ознак об'єктів, вже відомих.

Актуальність дисертаційної теми посилюється тим, що далеко не всі проблеми, пов'язані з вивченням мікроскопічних об'єктів, досліджені криміналістичною наукою. Методики дослідження, які розроблені в інших науках, таких як фізика, хімія не адаптовані для проведення криміналістичних досліджень і застосовуються у експертній практиці лише епізодично і не в повному обсязі. Не досить чітко визначена градація між макро- і мікрослідами в трасології. Самі поняття “мікрочастка”, “мікрослід” трактуються вченими-криміналістами неоднозначно.

Ця проблема досліджувалася і досліджується такими вченими-криміналістами, як Р.С. Бєлкін, Є.М. Бершадський, М.Б. Вандер, О. Вендель, В.Г. Гончаренко, І.В. Гора, Г.Л. Грановський, Є.І. Зуєв, П.П. Іщенко, В.Є. Капітонов, О.А. Кириченко, П. Кірк, Н.І. Клименко, А.В. Кочубей, І.Ф. Крилов, Н.П. Майліс, П. Менцл, М.Я. Розенталь, М.М. Русаков, М.В. Салтевський, А. Свенссон, М.П. Хилобок, В.І. Шиканов та ін.

Проте опубліковані роботи не вичерпують дану проблему, а тільки створюють фундаментальну базу для подальшого її теоретичного та прикладного дослідження, обґрунтування нових підходів до осмислення і розвитку висвітлених у літературі положень і різноаспектних наукових рекомендацій.

Зазначені обставини обумовлюють актуальність розробки цієї теми на основі аналітичного огляду розвитку криміналістичного слідознавства, використання криміналістичних знань та даних природничих і технічних наук, формування поняття мікросліду та мікрочасток як речових доказів у теорії доказів, а також інших основ вчення та розширення уявлень про мікросліди, формування рекомендацій правоохоронним органам щодо використання криміналістичної інформації, що міститься у мікрослідах та має значення у справі. Необхідність поглибленого вивчення та вирішення даної проблеми обумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до пріоритетних напрямів наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2004-2009 рр. (Наказ МВС України № 755 від 5 липня 2004 р. “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр.”). Тема дисертації “Теоретичні аспекти та практика дослідження мікроскопічних слідів-відображень” обговорена на спільному засіданні кафедр судових експертиз, криміналістики і кримінального процесу і затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка 31 січня 2007 р. (протокол № 1).

Мета і завдання дослідження полягають у подальшій розробці криміналістичного слідознавства: формуванні поняття мікроскопічних слідів-відображень, що виникають на місці скоєння злочину; узагальненні практики їх виявлення, вилучення та дослідження під час розслідування злочинів та у викритті злочинців; визначені їх ролі у розслідуванні злочинів; формуванні практичних рекомендацій щодо найбільш ефективного застосування технічних засобів і методів роботи із мікроскопічними слідами-відображеннями під час розслідування та використання результатів їх застосування у доказуванні в кримінальному судочинстві.

Сформульована мета обумовила необхідність вирішення наступних задач:

- провести аналітичний огляд становлення трасології, поняття слідів, їх класифікації та значення у розслідуванні злочинів;

- критично осмислити наявні в літературі визначення мікрослідів і мікрочасток і напрями мікротрасології: поняття, термінологія, якісні та кількісні критерії відмежування їх від інших речових доказів; сформулювати висновки та пропозиції з цих питань;

- розкрити методологічні, організаційні та методичні аспекти діяльності слідчого зі збирання та дослідження мікрослідів-відображень, оцінки та використання мікротрасологічної інформації;

- проаналізувати практику застосування сучасних методів і засобів криміналістичної техніки у діяльності правоохоронних органів;

- проаналізувати та доповнити методику дослідження різноманітних мікроскопічних слідів-відображень.

Об'єктами дослідження є теоретичні та практичні питання сутності і місця мікроскопічних слідів-відображень у доказово-пізнавальному процесі кримінального судочинства та засоби і методи їх дослідження в минулому і на сучасному етапі розвитку криміналістики.

Предметом дослідження є теоретичні засади і практика дослідження мікроскопічних слідів-відображень.

Методи дослідження. У відповідності до мети та завдань дослідження в роботі використано методи пізнання:

- діалектичний метод дослідження, який дозволив комплексно підійти до аналізу тенденцій і закономірностей розвитку криміналістичного слідознавства, що об'єктивно обумовлені потребами практики боротьби зі злочинністю;

- метод історичного аналізу, який дозволив узагальнити розвиток трасології від її зародження до теперішнього часу;

- системно-структурний метод, який дозволив розглянути методи дослідження мікроскопічних слідів-відображень як структурованої ланки в системі джерел доказової інформації і провести їх порівняльний аналіз;

- формально-логічний метод, який дозволив визначити поняття “мікрослід”, “мікрочастка”, “мікрооб'єкти”, “мікротрасологія” тощо і подальше їх використання в судженнях і умовиводах;

- логіко-юридичний метод, який дозволив зробити висновки про місце мікроскопічних слідів-відображень у системі доказів;

- спеціально-юридичний метод, який дозволив проаналізувати правові норми і визначити сутність методів роботи з мікроскопічними слідами-відображеннями та шляхи їх застосування у кримінальному судочинстві на основі доказового права і з урахуванням потреб практики.

Теоретичною основою дослідження стали наукові труди українських і зарубіжних учених у галузі кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, зокрема труди, що стосуються різноманітних видів криміналістичного дослідження мікрооб'єктів.

Нормативну базу дослідження складають Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України “Про судову експертизу” , відомчі нормативні акти.

Емпіричну базу дослідження складають матеріали вивчених автором експертних архівів Київського та Донецького науково-дослідних інститутів судових експертиз, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій, Одеській, Луганській, Миколаївській, Дніпропетровській, Київській і Закарпатській областях, результати анкетування експертів-криміналістів ОВС України (всього проанкетовано 200 осіб) з метою аналізу експертиз мікрооб'єктів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертаційному дослідженні вперше в українській правовій літературі на монографічному рівні комплексно розглянуті теоретичні й практичні питання дослідження мікроскопічних слідів-відображень як джерел доказової інформації у практиці розслідування злочинів.

Елементи наукової новизни, які відбивають внесок автора в розробку визначеної проблеми, полягають у наступному:

1. Дано поняття мікросліду та мікрочасток як окремих різновидів речових доказів через їх якісні ознаки.

2. Визначено критерії відмежування мікрослідів та мікрочасток від звичайних речових доказів.

3. Визначено теоретичні передумови ототожнення предметів за мікрослідами.

4. Визначено етапи роботи з мікроскопічними слідами-відображеннями у перебігу розслідування злочинів та елементів їх збирання.

5. Визначено повноваження і форми взаємодії суб'єктів, які можуть та уповноважені на збирання мікрооб'єктів процесуальними діями.

6. Визначено сучасні можливості експертного дослідження мікроскопічних слідів-відображень.

7. Наведено огляд сучасних технічних засобів мікротрасологічних досліджень.

8. Проаналізовано методики криміналістичного дослідження різноманітних мікроскопічних слідів-відображень людини та предметів; сформульовано пропозиції по їх удосконаленню.

9. Визначені критерії оцінки інформації, яка отримана під час дослідження мікроскопічних слідів-відображень, та обґрунтована необхідність використання цієї інформації у розслідуванні злочинів.

10. Обґрунтовано організаційні та методичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів дізнання та досудового слідства у виявленні, фіксації, вилученні та збереженні мікроскопічних слідів-відображень.

Наукове і практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони можуть бути реалізовані у таких сферах:

- у науково-дослідній - положення, розроблені у дисертації, можуть служити теоретичною базою для подальшого вивчення питань щодо теми даної роботи;

- у навчальному процесі - положення цієї роботи можуть бути використані при вивчені в юридичних закладах освіти нормативного курсу криміналістики та спецкурсів “Проблеми ідентифікації”, “Теорія и практика судової експертизи”, “Наукові основи судової експертизи”, спеціальної дисципліни “Трасологічна експертиза”. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 27 лютого2009 р.);

- у експертній практиці - сформульовані автором пропозиції можуть бути використані при проведені трасологічних експертиз, а також для подальшого вдосконалення методики експертного дослідження мікрооб'єктів. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в службову діяльність НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (акт впровадження від 3 березня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаним науковим дослідженням автора. Особистим внеском здобувача є конкретні, викладені у роботі результати, які він отримав на основі дослідження та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу в галузі слідознавства нашої та деяких інших країн. В спільній статті з Н.О. Коміссаровою “Сучасні можливості мікроскопічного дослідження слідів нігтів людини” 60 % належить автору дисертації, а в тезах доповіді з В.Г. Гончаренком “Правові засади і практика використання мікрооб'єктів у доказуванні” автору належить 50%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на VІІ міжвузівській науково-практичній конференції студентів, курсантів і слухачів ”Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 13 квітня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Современное состояние, проблемы и перспективы развития судебной экспертологии” (Автономна Республіка Крим, м. Алушта, 20-21 вересня 2007 р.); всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю ”Использование достижений иных наук в криминалистике” (Російська Федерація, м. Краснодар, 19-20 квітня 2008 р.); міжнародній науково-практичній інтернет-конференції ”Становлення сучасної юридичної науки” (м. Тернопіль, 29 квітня 2008 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції ”Юридическая наука и методология преподавания юридических дисциплин в условиях реформирования системы высшего образования” (Російська Федерація, м. Ростов-на-Дону, 10-11 жовтня 2008 р.); науково-практичній конференції ”Актуальні питання проведення судових експертиз” (м. Донецьк, 27 березня 2009 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у восьми статтях, шість з яких у наукових фахових виданнях, внесених в перелік Вищої атестаційної комісії України, з них дві у співавторстві.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, які охоплюють 10 підрозділів, висновків, одного додатка та списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 228 сторінок, з яких 201 основного тексту. Бібліографія складає 251 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, обумовлено наукову новизну одержаних результатів, а також їх теоретичне і практичне значення, рівень їх апробації.

Розділ перший ”Трасологія: поняття, об'єкти, класифікація” присвячений аналізу історичного розвитку криміналістичного слідознавства як розділу криміналістичної техніки, поняттю сліду в аспекті теорії відображення, а також проблемам класифікації слідів-відображень.

У першому підрозділі ”Короткий історичний нарис розвитку трасології” розкрито процес становлення криміналістичного слідознавства з прадавніх часів до сьогодення та визначено дві основні стадії цього процесу:

- початковий етап, який характеризується використанням слідів-відображень народними слідопитами для пошуку злочинця та накопичення відповідних знань у цій галузі, діяльність яких мала емпіричний характер;

- науковий етап, який характеризується появою науково-розроблених прийомів фіксації слідів злочину на місці події та початком використання методів їх досліджень.

У другому підрозділі ”Об'єкти трасології та їх класифікація” показано процес становлення і формування поняття сліду у криміналістиці. Доведено, що вчення про сліди повинно включати два самостійні розділи: 1) вчення про сліди-відображення і 2) вчення про сліди - залишкові явища. Загальним для обох видів слідів є їх матеріальна основа. Будь-який слід - це та або інша матеріальна зміна, що несе інформацію про досліджувану подію. Сформульовано позицію автора щодо розмежування поняття слідів у широкому і вузькому розумінні.

Зроблено висновок, що наукова класифікація слідів є обов'язковою складовою криміналістичного вчення про сліди. Вона повинна бути не лише науковою, але і достатньо простою, оскільки це служитиме практичним цілям та допомагатиме повному виявленню і правильному використанню слідів. Наукові обґрунтування поняття сліду в криміналістиці та їх класифікації багатьох вчених створили основу трасології як розділу криміналістичної техніки. Класифікація слідів, запропонована Б.І. Шевченком, до цього часу є основоположною. Створено нову класифікацію слідів, в якій підставою розподілу об'єктів служитиме кількісний критерій. Дисертант має на увазі розподіл слідів на макро- і мікросліди, причому поняття слідів та інші класифікації повинні бути для них загальними.

Розділ другий ”Мікросліди як об'єкти трасології та їхнє місце в ідентифікації” присвячений питанням термінології, підставам відмежування мікрослідів від інших об'єктів судової експертизи, передумовам ототожнення предметів за мікрослідами, особливостям мікрослідів як специфічного виду речових доказів та можливостям трасологічного дослідження мікроскопічних слідів-відображень.

У першому підрозділі ”Поняття мікрослідів” досліджено передумови виділення з класичної трасології самостійного розділу - мікротрасології. Показано процес формулювання поняття мікрослідів та мікрочасток, проаналізовано існуючі визначення та на основі цього запропоновано власне визначення мікрослідів та мікрочасток.

Мікросліди - це відображення зовнішньої будови об'єктів, що утворилися в результаті контакту, виявлення і дослідження яких через їх малі розміри вимагає користування мікроаналітичною технікою.

Мікрочастки - це пов'язані з подією злочину невеликі тверді тіла, що мають стійку морфологію та геометрію, для виявлення і дослідження яких необхідні мікроаналітичні методи.

У другому підрозділі ” Теоретичні передумови ототожнення предметів за мікрослідами” окреслено принципи індивідуальності зовнішньої будови мікрооб'єктів. Доведено невичерпність мікроскопічних індивідуальних ознак матеріальних об'єктів та значні потенційні можливості судової експертизи. Зроблено висновок, що мікроознаки можна і слід використовувати в тих випадках, коли наявні макроознаки не складають достатньої сукупності. Як наслідок, вища значущість мікроознак у сукупності з макроознаками є важливою ідентифікаційною властивістю.

У третьому підрозділі ”Особливості підготовки мікротрасологічних досліджень” розкрито методологічні, організаційні та методичні аспекти діяльності слідчого зі збирання та дослідження мікрослідів-відображень. Доведено, що для визнання мікрооб'єктів речовими доказами та їх повноцінного використання в процесі доказування необхідно дотримуватись умови їх допустимості, що стає можливим на основі виконання вимог усіх процесуальних норм, регулюючих роботу з будь-якими видами доказів.

Процесуальна форма речових доказів, у тому числі і мікрослідів включає виконання наступних вимог:

1) факт виявлення або отримання мікрооб'єктів слідчим (судом) у ході будь-якої слідчої дії (огляду, обшуку, виїмки тощо), повинен бути процесуально оформлений і зафіксований у протоколі;

2) мікросліди та мікрочастки повинні бути оглянутими, детально описаними і, за можливістю, сфотографованими. Вони можуть бути оглянутими в ході тієї слідчої дії, під час якої предмет вилучений, і тоді його результати фіксуються в протоколі, або в ході окремої слідчої дії - огляду предмета (об'єкта-носія), що оформляється самостійним протоколом;

3) завершальним етапом формування речового доказу є визнання мікрослідів такими та їх приєднання до кримінальної справи постановою слідчого або ухвалою суду.

Запропоновані наступні законодавчі, організаційні й тактико-криміналістичні рішення відносно вирішення проблеми використання мікрослідів у розслідуванні злочинів:

- ст. 79 і 195 КПК України необхідно доповнити вказівкою на те, що відповідним чином зберігаються речові докази, “у тому числі - мікрооб'єкти та дрібні предмети”, і факт їх виявлення спеціально зазначається у протоколі огляду;

- огляд місця події, трупа, предметів, якщо є ймовірність виявлення мікрооб'єктів, необхідно обов'язково проводити за участю спеціаліста - відповідного атестованого співробітника органу внутрішніх справ і забезпеченого набором науково-технічних засобів, призначених для виявлення, фіксації й огляду мікрооб'єктів та дрібних предметів;

- якщо для виявлення мікрооб'єктів потрібне дослідження в умовах обладнаної спеціальної лабораторії, які існують в установах судових експертиз та профільних дослідницьких закладах, предмети з ймовірними мікрослідами на місці події належним чином упаковуються і потім додатково оглядаються слідчим в умовах цієї установи (лабораторії) за допомогою експерта, який у даному разі має статус спеціаліста (ст. 128¹ КПК), і в присутності понятих, про що складається протокол додаткового огляду.

У четвертому підрозділі ”Можливості трасологічного дослідження мікроскопічних слідів-відображень” окреслено коло експертних задач, які вирішуються під час проведення мікротрасологічних досліджень. Зроблено висновок, що для усунення суперечностей розуміння термінів “ідентифікація” та “діагностика” в криміналістиці і в природничих науках, необхідно використовувати поняття “індивідуальна ідентифікація” і “групова ідентифікація”, які чітко підкреслюють специфіку криміналістичної ідентифікації у порівнянні з природничо-науковою і дозволяють правильно розуміти їх гносеологічну природу і значення в процесуальному доказуванні.

Розділ третій ”Техніка та методика мікротрасологічних досліджень” присвячений технічним засобам мікротрасологічних досліджень, методиці дослідження різноманітних слідів-відображень у практиці вітчизняних та зарубіжних експертних установ, а також особливостям оцінки результатів мікротрасологічних досліджень суб'єктами доказування.

У першому підрозділі ”Технічні засоби мікротрасологічних досліджень” доведено, що технічні засоби сприяють виявленню і вилученню невидимих і слабовидимих слідів, дозволяють одержувати розшукову і доказову інформацію, забезпечують високий ступінь документальної фіксації обстановки, у якій проводиться слідча дія.

Описано спектр сучасних технічних засобів мікротрасологічних досліджень, які умовно поділено на дві групи:

- засоби для виявлення, фіксації та вилучення мікрослідів (засоби освітлення, збільшувальні прилади тощо);

- засоби мікротрасологічних досліджень (оптична мікроскопія, растрова електрона мікроскопія, профілографи, комп'ютерні лазерно-оптоелектронні системи тощо).

У другому підрозділі ”Дослідження мікрослідів-відображень людини” проаналізовано можливість ідентифікації людини за її мікроскопічними слідами-відображеннями. Унаслідок механічної взаємодії людини з матеріальним середовищем відбувається елементарне відображення, тобто копіювання зовнішніх контурів одного об'єкта або його частин на іншому (утворення слідів рук, ніг, губ, зубів та інших частин тіла людини), у тому числі і на мікрорівні. Наведено методики дослідження різноманітних слідів-відображень людини.

Зазначено, що подальший розвиток наукових методів дослідження, вдосконалення необхідних для цієї мети приладів і технічних засобів у найближчому майбутньому приведе до підвищення ролі використання мікрослідів людини в слідчій і судовій практиці, адже сліди людини дозволяють безпосередньо встановити особу злочинця.

У третьому підрозділі ”Дослідження мікрослідів-відображень предметів” наведено методики дослідження мікрослідів-відображень різноманітних предметів.

Зазначено, що найширшу групу мікроскопічних слідів-відображень представляють сліди знарядь злому. Дослідження слідів знарядь злому в більшості випадків може вказати на обставини події, що розслідується, на вид знаряддя, вживаного під час злому. Сукупність ознак, відображених у слідах, дозволяє ідентифікувати знаряддя злому, а іноді дозволяє судити і про особу злочинця.

Зроблено висновок, що у методиці мікротрасологічного дослідження виробів масового виробництва існує ряд недостатньо розроблених питань. Вивчення ознак виробничих механізмів стає все більш важким етапом експертного дослідження, зважаючи на інтенсивне впровадження нових і модернізацію колишніх технологій у всіх галузях промислового виробництва. Для розробки чіткої та достатньо ефективної інформаційної системи необхідно використовувати сучасну електронно-обчислювальну техніку, що дає можливість обробляти величезну за об'ємом інформацію про кількісні й якісні показники характерних технологічних процесів і різні виробничі механізми, їх вузли, деталі та частини. Ця система дає можливість більшою мірою об'єктивувати весь процес ідентифікації і створити реальні передумови для швидкого визначення комплексу загальних і окремих ідентифікаційних макро- і мікроознак, необхідних для встановлення групової належності або обґрунтовування тотожності конкретного виробничого механізму.

Доведено, що мікроскопічне дослідження слідів на боєприпасах є основним технічним методом дослідження та має найбільше значення для успішної ідентифікації зброї.

Підкреслена необхідність накопичення у базі даних у дослідженні мікрорельєфу слідів-відображень якомога більшого числа криміналістичних об'єктів, що дозволить створити інформаційне поле для отримання оперативної інформації в процесі розслідування злочинів.

У четвертому підрозділі ”Оцінка результатів дослідження мікрооб'єктів суб'єктами доказування” зазначено, що висновок експерта є одним із джерел доказів, передбачених процесуальним законодавством, і, не маючи заздалегідь встановленої сили, підлягає обов'язковій оцінці суб'єктами доказування. Визначені правила оцінки доказів з точки зору їх допустимості, незалежності, достовірності і в сукупності - достатності для вирішення справи.

Підкреслено необхідність ґрунтовного підходу до оцінки результатів дослідження речових доказів, строгого дотримання правил оперування доказами, які в кожному випадку повинні утворювати замкнутий ланцюг.

У висновках викладено теоретичні, практичні та експериментальні результати, які одержані під час дисертаційного дослідження, внесено пропозиції щодо використання мікроскопічних слідів-відображень у кримінальному судочинстві, а саме:

1. Розслідування злочинів пов'язано з отриманням інформації про подію, що відбулася, за її слідами. Об'єктивний характер такої інформації пов'язується з матеріальною природою слідів, закономірностями їх появи й існування. Використання особливо точних інструментальних методів дослідження відкриває принципово нові можливості дослідження криміналістичних об'єктів. Проведення експертиз у сучасних криміналістичних лабораторіях засновано на принципах максимального видобування інформації із найдрібніших об'єктів (мікрослідів).

2. Обмеження криміналістичного вчення про сліди лише слідами-відображеннями зовнішньої будови є неправомірним. Вчення про сліди повинно включати два самостійні розділи: 1) вчення про сліди-відображення і 2) вчення про сліди - залишкові явища. Загальним для обох видів слідів є їх матеріальна основа. Будь-який слід - це та або інша матеріальна зміна, що несе інформацію про досліджувану подію.

3. В криміналістиці може бути виділена класифікація слідів, в якій підставою розподілу об'єктів служитиме кількісний критерій, а саме розподіл слідів на макро- і мікросліди, причому поняття слідів та інші класифікації повинні бути для неї загальними.

7. Мікросліди - це відображення зовнішньої будови об'єктів, що утворилися в результаті контакту, виявлення і дослідження яких через їх малі розміри вимагає користування мікроаналітичною технікою.

Мікрочастки - це пов'язані з подією злочину невеликі тверді тіла, що мають стійку морфологію та геометрію, для виявлення і дослідження яких необхідні мікроаналітичні методи.

8. Дослідження криміналістичних об'єктів на мікрорівні дозволяє одержати інформацію про макро- і мікросліди. Мікротрасологія свідчить про невичерпність ознак криміналістичних об'єктів, про значні потенційні можливості судової експертизи.

9. Мікроознаки можна і слід використовувати в тих випадках, коли наявні макроознаки не складають достатньої сукупності. Як наслідок, вища значущість мікроознак у сукупності з макроознаками є важливою ідентифікаційною властивістю.

10. Для визнання мікрооб'єктів речовими доказами та їх повноцінного використання в процесі доказування необхідно дотримуватись умови їх допустимості, що стає можливим на основі виконання вимог усіх процесуальних норм, що регулюють роботу з будь-якими видами доказів.

11. Для полегшення розв'язання проблеми використання мікрослідів у розслідуванні злочинів пропонується впровадження наступних законодавчих, організаційних та тактико-криміналістичних рішень:

1) ст. 79 і 195 КПК України необхідно доповнити вказівкою на те, що відповідним чином зберігаються речові докази, “у тому числі - мікрооб'єкти та дрібні предмети”, і факт їх виявлення спеціально зазначається у протоколі огляду;

2) огляд місця події, трупа, предметів, якщо є ймовірність виявлення мікрооб'єктів, необхідно обов'язково проводити за участю спеціаліста - відповідно атестованого співробітника органу внутрішніх справ і забезпеченого набором науково-технічних засобів, призначених для виявлення, фіксації й огляду мікрооб'єктів та дрібних предметів;

3) якщо для виявлення мікрооб'єктів потрібне дослідження в умовах обладнаної спеціальної лабораторії, які існують в установах судових експертиз та профільних дослідницьких закладах, предмети з ймовірними мікрослідами на місці події належним чином упаковуються і потім додатково оглядаються слідчим в умовах цієї установи (лабораторії) за допомогою експерта, який у даному разі має статус спеціаліста (ст. 128¹ КПК), і в присутності понятих, про що складається протокол додаткового огляду.

12. Спектр технічних засобів, які застосовуються для роботи з мікрослідами умовно можна поділити на дві великі групи:

- засоби для виявлення, фіксації та вилучення мікрослідів (засоби освітлення, збільшувальні прилади тощо);

- засоби мікротрасологічних досліджень (оптична мікроскопія, растрова електрона мікроскопія, профілографи, комп'ютерні лазерно-оптоелектронні системи тощо).

13. Подальший розвиток наукових методів дослідження, вдосконалення необхідних для цієї мети приладів і технічних засобів у найближчому майбутньому приведе до підвищення ролі використання мікрослідів людини в слідчій і судовій практиці, адже сліди людини дозволяють безпосередньо встановити особу злочинця. Тому в наш час у сучасній криміналістиці ставиться питання про розширення предмета дактилоскопії, пороскопії та еджеоскопії до проблем роботи з відбитками не тільки папілярних візерунків пальців і долонь рук та підошви ніг людини, а й будови іншого шкіряного покрову, зокрема губ, вух та інших частин голови та тіла людини.

14. Вивчення мікроознак виробничих механізмів стає все більш важливим етапом експертного дослідження, зважаючи на інтенсивне впровадження нових і модернізацію колишніх технологій у всіх галузях промислового виробництва. Для розробки чіткої та достатньо ефективної інформаційної системи необхідно використовувати сучасну електронно-обчислювальну техніку, що дає можливість обробляти величезну за об'ємом інформацію про кількісні й якісні показники характерних технологічних процесів і різні виробничі механізми, їх вузли, деталі та частини.

15. Мікроскопічне дослідження слідів на боєприпасах є основним технічним методом дослідження та має найбільше значення для успішної ідентифікації зброї.

16. Висновок експерта є одним із джерел доказів, передбачених процесуальним законодавством, і, не маючи заздалегідь встановленої сили, підлягає обов'язковій оцінці суб'єктами доказування.

Додатки містять узагальнені результати анкетування працівників експертних підрозділів та акти впровадження результатів дослідження в навчальний процес і в службову діяльність НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Прокопенко Н.О. Сучасні можливості мікроскопічного дослідження слідів нігтів людини / Н.О. Прокопенко, Н.О. Коміссарова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - Донецьк, 2007. - №3. - С. 229-235.

2. Прокопенко Н.О. Класифікація об'єктів трасології / Н.О. Прокопенко // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. - Луганськ, 2008. - №2. - С.222-228.

3. Прокопенко Н.О. Сучасні можливості експертного дослідження мікрорельєфу шкірного покриву людини / Н.О. Прокопенко // Вісник Академії адвокатури України. - Київ, 2008. - №1. - С. 125-130.

4. Прокопенко Н.О. Сучасні можливості експертного дослідження слідів губ людини / Н.О. Прокопенко // Підприємство, господарство і право. - Київ, 2009. -№ 6. - С. 147-152.

5. Гончаренко В.Г. Правові засади і практика використання мікрооб'єктів у доказуванні / В.Г. Гончаренко, Н.О. Прокопенко // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. - Одеса, 2008. - Вип. 44. - С. 42-46.

6. Прокопенко Н.О. Поняття мікрослідів [Електронний ресурс] / Н.О. Прокопенко // Форум права. -2009. - №1. - С. 463-469. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09pnopmm.pdf.

7. Прокопенко Н.А. О понятии и криминалистическом значении микроследов / Н.А. Прокопенко // Становлення сучасної юридичної науки: матеріали міжнарод. наук.-практ. інтернет-конференції, 29 квіт. 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 46-49.

8. Прокопенко Н.А. Использование профилографии при исследовании механоскопических микроследов / Н.А. Прокопенко // Использование достижений иных наук в криминалистике: материалы Всеросс. науч.-пркт. конф. с международ. участием, 18-19 апр. 2008 г. / Кубанский гос. аграрный унив-т. - Краснодар, 2008. - С. 276-279.

АНОТАЦІЇ

Прокопенко Н.О. Теоретичні засади і практика дослідження мікроскопічних слідів-відображень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Академія адвокатури України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено теоретичним засадам і практиці дослідження мікроскопічних слідів-відображень. Визначено поняття мікросліду та мікрочастки як окремих різновидів речових доказів через їх якісні характеристики. Визначено критерії відмежування мікрослідів та мікрочасток від звичайних речових доказів. Досліджено теоретичні передумови ототожнення предметів за мікрослідами. Визначено етапи роботи з мікроскопічними слідами-відображеннями у перебігу розслідування злочинів та елементів їх збирання. Окреслено коло повноважень і форми взаємодії суб'єктів, які можуть та уповноважені на збирання мікрооб'єктів процесуальними діями.

Наведено огляд сучасних технічних засобів мікротрасологічних досліджень. Проаналізовано і описано новітні методи дослідження мікроскопічних слідів-відображень людини та предметів як в Україні, так і за її межами за допомогою криміналістики, природничих та технічних наук.

Внесено пропозиції щодо використання мікроскопічних слідів-відображень у більш широкому діапазоні під час розслідування злочинів.

Ключові слова: сліди-відображення, мікротрасологія, мікрослід, мікрочастка, мікроознаки.

Прокопенко Н.А. Теоретические основы и практика исследования микроскопических следов-отображений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09. - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Академия адвокатуры Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена теоретическим основам и практике исследования микроскопических следов-отображений. Определено понятие микроследа и микрочастицы как отдельных видов вещественных доказательств. Определены критерии отграничения микроследов и микрочастиц от обычных вещественных доказательств. Исследованы теоретические предпосылки отождествления предметов по микроследам. Определены этапы работы с микроскопическими следами-отображениями при расследовании преступлений. Указан круг полномочий и формы взаимодействия субъектов, которые могут и уполномочены на собирание микрообъектов процессуальными действиями.

Приведен обзор современных технических средств микротрасологических исследований. Проанализированы и описаны новейшие методы исследования микроскопических следов-отображений человека и предметов как в Украине, так и за ее пределами с помощью криминалистики, естественных и технических наук.

Внесены предложения относительно использования микроскопических следов-отображений в более широком диапазоне при расследовании и судебном рассмотрении.

Ключевые слова: следы-отображения, микротрасология, микрослед, микрочастица, микропризнаки.

Prokopenko N. Theoretical bases and research practice of microscopic traces-reflections. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree of the candidate of science (law), specialization 12.00.09. - Criminal procedure and crime detection; law expert examination; operational investigational activity. - The Academy of advocacy of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to the theoretical bases and research practice of microscopic traces-reflections. The author gives the notion of microtrace and microparticle as separate types of material evidences. The criteria of delimitation of microtraces and microparticles from ordinary material evidences are defined. Theoretical preconditions of identification of objects on microtraces are explored. The author define stages of work with microscopic tracks-reflections during investigation of crimes.

The review of modern microtrasologycal equipment is done. The author analyzed and described the newest methods of research of microscopic traces-reflections of man and objects. Theoretical and practical results, achieved during the conducting of the given dissertational research, have been stated and proposals relative to the use of microscopic traces-reflections in the process of investigation have been made.

Key words: trace-reflections, microtrasology, microtrace, microparticle, microsigns.

Размещено на Allbest.ru

...