Цивільно-правовий статус бірж

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

Спеціальність 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Цивільно-правовий статус бірж

Плахіна Ірина Вікторівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечнікова, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент

ТРУБА В'ячеслав Іванович,

Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова,

Міністерство освіти і науки України,

декан економіко-правового факультету

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент Академії правових наук України

МАЙДАНИК Роман Андрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченко, завідуючий кафедри цивільного права

кандидат юридичних наук

ШВИДЕНКО Олександр Сергійович

товариство з обмеженою відповідальністю «Інюрком і К», директор

Захист відбудеться « 02 » листопада 2009 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий « 01 » жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат юридичних наук О. О. Кваша

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із інститутів ринкової економіки розвинутих країн є інститут біржової торгівлі. Перехід України до ринкових відносин вимагав перебудови економічної системи, а також створення нових форм товарообігу, не властивих плановій економіці. Це стало підставою для відродження біржових інституцій та створення товарних, фондових та валютних бірж.

З перших років незалежності України були прийняті закони «Про товарну біржу», «Про цінні папери та фондову біржу», а також інші нормативні акти, які визначали правовий статус різних видів спеціалізованих бірж. Основною метою цих законодавчих актів було створення умов для вільного та конкурентного товарообігу в державі. Проте значення різних видів бірж у цивільному товарообігу на сьогодні змінилося. Тому постає питання розробки нової сучасної правової концепції визначення місця бірж в системі юридичних осіб. Перші кроки на цьому шляху вже зроблені. Прийнята нова редакція Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інші нормативні акти, які визначають особливості набуття фондовою біржею права на організацію торгівлі цінними паперами.

Можна констатувати факт відсутності єдиної правової концепції щодо розвитку законодавства, яке визначає правовий статус торгових, валютних, аграрних та фондових бірж. Тому, враховуючи прийняття Цивільного кодексу, який визначив систему юридичних осіб приватного права, існує нагальна потреба розробки нового біржового законодавства, яке визначить цивільно-правовий статус бірж в Україні.

Дослідження правового статусу бірж в Україні провадили представники різних галузей права: адміністративного, аграрного, господарського, цивільного права. Однак комплексних цивілістичних досліджень правового статусу бірж в Україні не провадилося.

Теоретичну основу для висновків, зроблених у дисертації, становлять праці таких відомих вчених-цивілістів дореволюційного, радянського періодів, як М.М. Агаркова, С.М. Братуся, Д.І. Мейєра, Н.О. Нерсесова, І.Т. Тарасова, Б.Б. Черепахіна, В.Ф. Чигиря, Г.Ф. Шершенєвича, а також сучасних вітчизняних та російських науковців: І.Г. Абраменкової, В.І. Борисової, О.В Дзери, А.С Довгерта, К.Б. Дударової, І.В. Жилінкової, Д.В. Задихайла, І.С. Канзафарової, О.Р. Кібенко, В.М. Коссака, В.М. Кравчука, О.В. Кохановської, Н.С. Кузнецової, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, І.Р. Назарчука, Р.А. Майданика, П.С. Матвєєва, Л.В. Панової, В.В. Посполітака, Т.В. Сойфер, І.В. Спасибо-Фатеєвої, В.І. Труби, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Ю.В. Чижмаря, О.В. Чуркіна, Я.М. Шевченко, О.С. Швиденка, B.C. Щербини, О.В. Щербини, Р.Б. Шишки, В.Л. Яроцького та інших вчених.

Все зазначене вище свідчить про актуальність, важливість та своєчасність проведення дисертаційного дослідження цивільно-правового статусу бірж.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри цивільно-правових дисциплін економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова «Майнові та немайнові права особи» в умовах побудови правової держави в Україні: проблеми набуття, здійснення та захисту» (державний реєстраційний номер 0108U003958).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у формуванні концептуального підходу до визначення цивільно-правового статусу бірж, а також у розробці рекомендацій з вдосконалення законодавства.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- виявити основні тенденції розвитку біржового законодавства України;

- провести аналіз нормативних актів, які визначають правовий статус різних видів бірж;

- розробити загально-цивілістичне поняття біржі;

- охарактеризувати науково-правові критерії організаційно-правових форм бірж; правовий біржа організаційний

- визначити правовий режим об'єктів біржової торгівлі;

- виявити місце біржі в системі юридичних осіб цивільного права;

- дати перспективний прогноз розвитку законодавства щодо визначення видів бірж, їх організаційно-правових форм, правового статусу засновників та членів (учасників) бірж.

Об'єктом дослідження є урегульовані нормами права цивільні відносини, які виникають при створенні, управлінні, ліквідації, реорганізації бірж, а також організації біржової торгівлі.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України та практика їх застосування, зарубіжне законодавство щодо цивільно-правового статусу бірж.

Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувались такі методи наукового пізнання: історичний, порівняльно-правовий, функціонально-правовий, формально-логічний, системний. Історичний метод покладено в основу дослідження еволюції розвитку законодавства України, яке визначає цивільно-правовий статус різних видів бірж. При вивченні законодавчого досвіду зарубіжних країн застосовувався порівняльно-правовий метод. Функціонально-правовий метод дослідження був покладений в основу визначення правового статусу суб'єктів біржових відносин, правового режиму об'єктів біржової торгівлі. Для визначення основних цивілістичних інститутів біржового законодавства застосовувався формально-логічний метод. Системний метод дозволив з'ясувати місце бірж в системі юридичних осіб.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській юридичній науці проведене комплексне дослідження цивільно-правового статусу бірж в Україні, зроблені науково-теоретичні висновки і сформульовані пропозиції щодо вдосконалення цивільного біржового законодавства.

Проведене дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати наступні основні положення та висновки, що виносяться на захист вперше:

- визначено поняття біржі, під яким розуміється юридична особа, яка здійснює організацію торгівлі та надання послуг з укладення та виконання біржових договорів, а у випадках, встановлених законодавством, надає послуги з проведення розрахунків учасниками біржової торгівлі;

- доведено неможливість існування таких видів організаційно-правових форм юридичних осіб, як товарна та аграрна біржа, оскільки мета діяльності юридичної особи не може стати ознакою для виділу самостійної організаційно-правової форми юридичної особи;

- аргументована необхідність законодавчого закріплення права створення бірж як у формі юридичних осіб приватного, так і юридичних осіб публічного права, а також у формі товариств (підприємницьких чи непідприємницьких) та установ. Законом можуть встановлюватися види непідприємницьких товариств, в яких не можуть бути створені біржі, зокрема у формі об'єднань громадян;

- зроблений висновок про недоцільність створення фондових бірж у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, оскільки ані ЦК України, ані ГК України не передбачають такої організаційно-правової форми юридичних осіб, а дочірніми підприємствами можуть бути будь-які види господарських товариств;

- аргументована необхідність надання права укладення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості на товарних біржах без подальшого посвідчення таких договорів нотаріально;

- обґрунтовано необхідність розмежування таких понять як учасник юридичної особи, предметом діяльності якої є організація біржової торгівлі, та учасник біржових торгів. Правовий статус таких суб'єктів може співпадати у випадку, коли біржа є закритою та має на меті організовувати біржові торги тільки для учасників певного виду товариства;

- доведено, що біржове місце є оборотоздатним об'єктом цивільних прав, змістом якого є права та обов'язки учасників біржових торгів;

- зроблено висновок, що біржовий товар може бути допущений до біржових торгів у випадку додержання продавцем вимог законодавства щодо переважного права на купівлю (права наймача на викуп найманого майна, учасника спільної часткової власності, в інших випадках, встановлених законом чи договором), а також з урахуванням вимог, встановлених законом щодо відчуження спільного cумісного майна подружжя;

- доведено висновок про необхідність прийняття Закону «Про біржі та біржову торгівлю», в якому буде врегульовано: правовий статус таких бірж як товарні, фондові, універсальні; види юридичних осіб, в яких можуть створюватися біржі; правовий статус учасників біржових торгів (посередників, покупців, продавців); види обмежень у біржовій торгівлі (ліцензування; перелік спеціальних суб'єктів, які мають право приймати участь у закритих біржових торгах біржових торгах; особливі умови проведення допуску до торгів окремих товарів, процедура проведення торгів).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що одержані висновки та рекомендації можуть бути використані при вдосконаленні цивільного законодавства, Закону України «Про товарну біржу», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та інших нормативно-правових актів, які визначають цивільно-правовий статус бірж, а також при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Цивільне право», «Фондовий ринок», «Біржове право».

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані на Міжнародній науковій конференції «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 року).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 5 публікаціях, з яких 4 - це статті у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та тези доповіді на науково-практичній конференції.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 217 сторінок, із них 1 додаток на одній сторінці та список використаних джерел 32 сторінки, який містить 235 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження та ступінь наукових розробок проблеми; визначено мету роботи, її завдання, об'єкт і предмет; характеризуються методи дослідження; визначається наукова новизна одержаних результатів, практичне значення проведеного дослідження; апробація, зазначені публікації.

У розділі 1 «Становлення та розвиток біржового законодавства незалежної України» визначаються основні тенденції розвитку законодавства України, яке визначає правовий статус бірж. Існування будь-якої держави з ринковою економікою неможливе без створення таких видів юридичних осіб, як біржі. Тому відродження бірж у СРСР, які були ліквідовані у 30-х роках в СРСР почалося саме з перших років переходу до ринкової економіки. Під час існування Радянського Союзу не було створено цілісної системи нормативних актів, які б врегулювали правовий статус бірж (товарних, фондових, аграрних, валютних). Формування біржового законодавства України почалося після отримання незалежності. Основними тенденціями розвитку цього законодавства є відсутність єдиного законодавчого акту, який би визначав правовий статус усіх видів бірж (товарної, аграрної, валютної, фондової); створення окремої системи нормативних актів, які визначають правовий статус різних видів бірж; надання права біржам укладати договори з організації аукціонів та торгів особливими видами товарів, зокрема, майна, що перебуває у державній власності, конфіскованого майна та майна яке знаходиться у податковій заставі; відсутності універсальних підходів до визначення системи учасників біржових торгів та учасників біржі.

Розділ 2 «Цивільно-правовий статус товарної біржі» складається із трьох підрозділів, які присвячені дослідженню цивільно-правового статусу товарних бірж, та такому їх виду, як аграрні біржі, а також визначення видів об'єктів біржової торгівлі на цих біржах та системи учасників біржових торгів.

У підрозділі 2.1. «Товарна біржа» провадиться аналіз правових підходів, до визначення місця товарної біржі в системі юридичних осіб. Положення Закону «Про товарні біржі» не відповідає сучасній цивілістичній системі класифікації юридичних осіб. Із поняття товарної біржі, яке дає закон, можна виділити ознаки, які характерні для будь-якої юридичної особи приватного права (наявність відокремленого майна, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатка зі своїм найменуванням, діяльність на основі самоврядування, господарської самостійності). Тому виділення таких ознак у дефініції є недоречним. Відмінною ознакою товарної біржі від інших юридичних осіб є мета її діяльності, а саме організація торгівлі. Але така ознака не може стати підставою для виділення товарної біржі, як окремої організаційно-правової форми.

Необхідно розрізняти корпоративні відносини щодо участі у юридичній особі та відносини щодо участі у біржових торгах. Вважаємо, що учасниками товариства, предметом діяльності якого є організація біржової торгівлі, можуть бути будь-які суб'єкти цивільних правовідносин (держава, територіальна громада, фізичні та юридичні особи). Права та обов'язки члена товарної біржі залежать від того чи є він власником біржового місця, яке може «винайматися» та продаватися. «Біржове місце» - це оборотоздатний об'єкт цивільних прав, який надає його власнику право бути учасником біржових торгів, а також покладає на нього певні обов'язки.

Підрозділ 2.2. «Учасники та предмети торгів на товарних біржах» присвячений питанням визначення суб'єктного складу біржових договорів та видам об'єктів цивільних прав, які можуть бути предметом договорів, що укладаються на товарних біржах. Учасниками біржових торгів є посередники (брокери) та сторони цивільного договору предметом, якого є біржовий товар. Що стосується посередників, то зазначені особи повинні мати статус підприємця, оскільки вони надають посередницькі послуги на підставі договору доручення (комісії).

Учасники біржових торгів не повинні бути обов'язково учасниками юридичної особи, предметом діяльності якої є організація біржової торгівлі. Вони можуть визнаватися учасниками біржових торгів та приймати участь у торгах (постійно, одноразово або на певний строк). Учасники біржової торгівлі повинні мати право приймати нормативні акти щодо біржової торгівлі, а також розглядати біржові спори, якщо інше не встановлено статутом юридичної особи. Предметами біржових торгів на товарній біржі можуть бути наступні об'єкти цивільних прав: рухомі та нерухомі речі; майнові права; результати робіт, послуги, результати інтелектуальної діяльності, інформація. У випадку, якщо предметом біржових торгів є товари, переважне право на купівлю яких надане відповідно до закону або договору певним особам, для допуску таких товарів на біржові торги повинна бути додержана процедура реалізації цього права (ст. 362 та ст. 777 ЦК). Законодавством України можуть встановлюватися вимоги щодо наявності у працівників товарної біржі певної кваліфікації (сертифікатів фахівців з відчуження об'єктів державної власності та продажу майна в процесі приватизації).

Підрозділ 2.3. «Аграрна біржа» присвячений дослідженню правового статусу цього виду біржі. Відповідно до ст. 1 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» аграрна біржа - це юридична особа, яка надає послуги суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними. Отже, особливістю сільськогосподарських бірж є те, що предметом біржової торгівлі є товари, зазначені у законі. На підставі аналізу законодавства робиться висновок, що існують два види аграрних бірж: акредитовані товарні біржі, яким надано відповідним державним органом висновок про їх відповідність щодо надання послуг з укладення біржових договорів купівлі-продажу зерна та продуктів його переробки та Аграрна біржа, яка створена на підставі постанови Кабінету Міністрів від 26 грудня 2005 р. № 1285. Як зазначається у ст. 1 та ст. 17 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», аграрна біржа (АБ) створюється та діє на підставі Закону України «Про товарну біржу» та підпадає під регулювання норм цього Закону і статей 279-282 Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених зазначеним Законом. Такі «особливості», встановлені Законом, фактично роблять неможливими застосування до аграрної біржі зазначених вище законів. Це стосується, зокрема, порядку створення біржі та членства. Відповідно до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» та постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2005 р. № 1285, засновником АБ є Кабінет Міністрів України, його функції виконує Аграрний фонд (державна бюджетна установа), а внесок до статутного фонду (капіталу) вносить третя юридична особа - Міністерство аграрної політики, що суперечить Закону «Про товарні біржі». Визначення покупцем форвардного договору тільки Аграрного фонду нівелює основний принцип біржової торгівлі, а саме принцип публічної оферти та конкурентної купівлі-продажу. Вважаємо, що таку аграрну біржу можна визнати юридичною особою публічного права.

У розділі 3 «Цивільно-правовий статус фондової біржі», що складається із трьох підрозділів, визначаються основні проблеми створення та ліквідації фондових бірж, включаючи і валютні, досліджуються види цінних паперів, які можуть бути предметом біржових торгів на фондовій (валютній) біржі, а також особливості надання валютними біржами таких послуг, як лістинг та котирування.

Підрозділ 3.1. «Фондова біржа» присвячений дослідженню правового статусу фондової біржі. Констатується неможливість позбавлення учасників господарських товариств, у яких створюється біржа, права на отримання прибутку, оскільки це суперечить меті підприємницького товариства. Є неможливим створення фондової біржі у формі дочірнього підприємства, оскільки такої організаційно-правової форми не існує. Застосування в ГК терміну «дочірнє підприємство» пов'язане із такою ознакою юридичної особи, як залежність від іншої юридичної особи. При існуванні вирішальної залежності підприємство може визнаватися дочірнім (ст. 126 ГК). Вважаємо, що фондові біржі можуть бути створені як у організаційно-правових формах підприємницьких товариств, так і непідприємницьких товариств. Тому критикується думка тих вчених, які пропонують створювати фондову біржу тільки у організаційно-правовій формі некомерційного партнерства.

Особливістю фондових бірж є те, що її учасниками можуть бути лише торговці цінних паперів. У разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Можливість виключення із товариства його учасника встановлена тільки для товариства з обмеженою відповідальністю. У випадку, коли фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства припинення участі у такому товаристві можливе лише у разі відчуження акцій. Отже, існують суперечності між припиненням корпоративних відносин учасника товариства та учасника фондової біржі. Встановлення ст. 24 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» права приймати участь у торгах на фондовій біржі не тільки її членів ставить під сумнів доцільність вимоги закону щодо визнання членами фондової біржі тільки торговців цінних паперів.

У підрозділі 3.2. «Цінні папери як предмет біржових договорів» визначаються види цінних паперів, які можуть стати предметом торгів на фондовій біржі. Стаття 13 Закону «Про національну депозитарну систему та електронний обіг цінних паперів в Україні» встановлює, що для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарія, що їх обслуговує. Із зазначеного випливає, що на фондовій біржі можуть продаватися лише цінні папери, які випущені у бездокументарній формі. Враховуючи необхідність проведення клірингових розрахунків, є неможливим провадити на ній торги цінними паперами, випущеними у документарній формі, оскільки між фондовою біржею та обраним нею депозитарієм повинен укладатися договір про здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів. А отже, цінні папери повинні обліковуватися у депозитарія, який має право вести облік тільки цінних паперів, випущених у бездокументарній формі.

Особливістю послуг, які надаються фондовою біржею, є послуги з лістингу, котирування цінних паперів. Предметом послуги з лістингу (підтримання лістингу) є здійснення дій по збиранню, розповсюдженню та перевірці інформації про статус емітента та оцінку випущених ним цінних паперів. Для підтримання лістингу фондова біржа постійно провадить збір інформації про емітента та випущені ним цінні папери, тим самим надає інформацію усім заінтересованим особам. Проводячи лістинг, фондова біржа надає послуги з використання, поширення та зберігання інформації про емітента та випущені ним цінні папери. Фондова біржа не тільки зберігає її та надає її третім особам, але і перевіряє її відповідність фактичним обставинам. При котируванні здійснюються наступні дії: визначення ціни; визначення ціни та її фіксація; фіксація ринкової ціни. У тому випадку, коли фондова біржа не провадить оцінку вартості цінних паперів, а тільки здійснює фіксацію, тобто отримує інформацію від продавця (його представника) стосовно ціни акції та зберігає її в електронній системі, біржа надає послугу із зберігання та надання інформації щодо вартості цінного паперу, що є фактично предметом послуги з котирування.

Підрозділ 3.3. «Валютна біржа» присвячений розкриттю цивільно-правового статусу валютних бірж. Однією з особливостей сучасного стану економіки України є встановлення адміністративних методів регулювання валютних операцій, враховуючи неконвертованість національної валюти України. Організацію торгівлі валютними операціями здійснює ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (УМВБ). Ця біржа здійснювала не тільки організацію торгів валютними цінностями, включаючи і цінні папери, але й організовувала торгівлю нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, тобто виконувала функції товарної біржі. Що стосується валютних бірж, то, відповідно до прийнятих ними локальних актів, управління акціонерним товариством здійснюють його акціонери, а членами секцій біржі є особи, які мають відповідні права на здійснення операцій щодо банківських металів або іноземної валюти, або цінними паперами. Враховуючи те, що на валютній біржі здійснювалися різні види біржових операції (організація обміну валюти, торгівлі цінними паперами, дорогоцінними металами іншими товарами) були створені різні секції на біржі та встановлені особливі правила членства у таких секціях. Тому правовий статус учасника валютної біржі та учасника секції валютної біржі не співпадають. Відповідно до Правил членства у Валютній Секції (ВС) Української міжбанківської валютної біржі, членами ВС можуть бути банки, що мають дозвіл НБУ на виконання валютних операцій, а членом Секції банківських металів може бути будь-яка юридична особа, яка має відповідну ліцензію Національного банку на право купівлі-продажу банківських металів. Правила виділяють поняття «член секції біржі», а не член біржі, що суперечить як Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», так і Закону «Про товарні біржі».

Відповідно до Правил УМВБ біржа отримує комісійну винагороду за проведення операцій. Застосування терміну «комісійна винагорода» не відповідає його правовому значенню у розумінні ст. 1013 ЦК. Зазначена норма виділяє таке поняття, як комісійна плата, яку сплачує комітент комісіонеру з вчинення правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Між учасниками торгів та біржею не існує договірних відносин, заснованих на договорі комісії. Фактично комісійна винагорода є платою за надання послуг по організації торгів. Предметом торгівлі на валютних біржах є обмежено оборотоздатні об'єкти цивільних прав, а саме дорогоцінні метали (крім ювелірних виробів), валюта, цінні папери.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявилася у визначенні цивільно-правового статусу бірж. Вирішення цієї проблеми знайшло своє втілення у висновках та пропозиціях, основними з яких є:

1. Права та обов'язки члена товарної біржі залежать від того, чи є він власником біржового місця. Правовий зміст поняття біржового місця законодавство України не дає. Вважаємо, що біржове місце - це майнове право на участь у біржових торгах. Це право не пов'язане з корпоративними правами учасників товариства, в якій створюється біржа.

2. Стаття 16 Закону «Про товарні біржі» визнає брокером тільки фізичну особу. Вважаємо, що право бути брокером повинні мати як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці.

3. Необхідно закріпити у Законі такі види суб'єктів, які мають право на участь у біржових торгах: постійне членство - з правом постійної участі у біржових торгах в усіх секціях (відділах, відділеннях) біржі; тимчасове членство - з правом участі у біржових торгах у відповідних секціях (відділах, відділеннях) біржі на визначений строк; разове членство - з правом участі у одних біржових торгах.

4. Біржовий товар може бути допущений до біржових торгів у випадку додержання продавцем вимог законодавства щодо переважного права купівлі (спільна часткова власність або право наймача на викуп найманого майна та в інших випадках, встановлених законом).

5. Можна виділити два види аграрних бірж: Аграрна біржа, створена на підставі постанови Кабінету Міністрів; товарні біржі, які акредитовані та яким відповідним державним органом надано висновок про їх відповідність щодо надання послуг з укладення біржових договорів купівлі-продажу зерна та продуктів його переробки.

6. Доведено, що предметом біржових договорів не можуть бути: акції відкритого акціонерного товариства (корпоративного інвестиційного фонду), якщо фонд є відкритим, а також інтервального типу протягом здійснення викупу акцій компанією з управління активами, а також інвестиційні сертифікати пайового відкритого інвестиційного фонду та фонду інтервального типу протягом здійснення викупу компанією з управління активами.

7. Встановлення процедури узгодження установчих документів фондової біржі з ДКЦПФР порушує встановлений в Україні нормативно-явочний порядок створення юридичних осіб.

8. Запропоновано провадити реєстрацію ДКЦПФР Правил фондової біржі одночасно із отриманням ліцензії на провадження професійної діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

9. Враховуючи досвід валютної біржі щодо торгівлі цінними паперами, банківськими металами, валютою та іншими товарами, аргументована необхідність створення універсальних бірж з наданням права приймати участь у біржових торгах не тільки членам біржі, а також членам відповідних секцій бірж.

10. Товарна біржа є непідприємницькою юридичною особою. Стаття 11. Правовий статус члена біржі та корпоративного учасника фондової біржі не співпадають. Тому вимоги ст. 21 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», щодо створення фондових бірж засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами не має ні якого сенсу, оскільки надалі зазначена норма ставить вимоги щодо збереження статусу фондової біржі лише у випадку, коли кількість її членів стала менш ніж 20.

12. Запропоновано змінити назву статті 41 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» на «Особлива інформація про емітента, який здійснив відкрите (публічне) розміщення цінних паперів», а також викласти в новій редакції перше речення ч. 1 ст. 41 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме: Особлива інформація про емітента, який здійснив відкрите (публічне) розміщення цінних паперів - інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.

13. Надання права здійснення представництва членів валютної біржі індивідуальним підприємцям не відповідає Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки стаття 17 цього Закону встановлює, що брокерська діяльність це укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи, а трейдер на валютній біржі також укладає договори від імені членів біржі.

14. Слід розрізняти договори, які забезпечують проведення біржових торгів та договори, які укладаються безпосередньо на біржових торгах. Сторонами таких договорів є продавці та покупці, а учасниками укладення договору, представники покупця та продавця, які як правило, є членами товарної біржі.

15. Відмінність між цими аукціонами (торгами), які організує товарна біржа та біржовими торгами полягає у тому, що торги (аукціони): не провадяться з участю тільки членів біржі, а їх учасниками можуть бути обмежене коло осіб, яке встановлюється законодавством; не регулюються Правилами біржової торгівлі; товари, які є предметом продажу, не допускаються товарною біржею до торгів.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Плахіна І. В. Правове положення валютних бірж у системі юридичних осіб приватного права / І. В. Плахіна // Держава і право. Збірник наукових праць. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. - № 33. - С. 294-301.

2. Плахіна І. В. До питання визначення організаційно-правової форми фондової біржі / І. В. Плахіна // Держава і право. Збірник наукових праць. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - № 35. - С. 317-323.

3. Плахіна І. В. Правовий статус аграрної біржі / І. В. Плахіна // Держава і право. Збірник наукових праць. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. - № 42. - С. 386-390.

4. Плахіна І. В. Правовий статус товарних бірж / І. В. Плахіна // Держава і право. Збірник наукових праць. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України,2009. - № 44. - С. 381-385.

5. Плахіна І. В. Щодо неможливості включення у лістинг фондової біржі акцій закритого акціонерного товариства для опублікування особливої інформації про емітента / І. В. Плахіна // Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 року): У 3-х частинах. - Ч. 3. - Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2006. - С. 64-67.

АНОТАЦІЇ

Плахіна І.В. Цивільно-правовий статус бірж. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2009.

Дисертація є першим комплексним дослідженням цивільно-правового статусу бірж. Дисертацію присвячено аналізу створення, управління, ліквідації товарних (включаючи аграрні), фондових (включаючи валютні) бірж. Розглянуто розвиток правового регулювання різних видів бірж у незалежній Україні. Досліджено проблеми визначення організаційно-правових форм, в яких можуть бути створені біржі, а також можливість створення бірж у формі юридичних осіб приватного та публічного права. Проаналізовано види об'єктів цивільних прав, які можуть бути предметами біржових торгів (цінні папери, об'єкти нерухомості, валюта, банківські метали та інші). Здійснена юридична характеристика послуг, які надаються різними видами бірж, зокрема з лістингу та котирування.

Ключові слова: біржа, товарні біржі, фондова біржа, валютна біржа, аграрна біржа, договір надання біржових послуг.

Плахина И. В. Гражданско-правовой статус бирж. - Рукопис.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Институт государства и права им. В.М.Корецкого НАН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация является первым комплексным исследованием гражданско-правового статуса бирж. Диссертация посвящена анализу создания, управления, ликвидации товарных бирж (включая аграрные), и фондовых бирж (включая валютные). Рассмотрено историческое развитие правового регулирования разных видов бирж в независимой Украине. Разработано авторское определение биржи, под которым подразумевается юридическое лицо, которое осуществляет организацию торговли и предоставление услуг по заключению и выполнению биржевых договоров, а в случаях, установленных законодательством, предоставляет услуги по проведению расчетов участниками биржевой торговли. Доказана невозможность существования таких видов организационно-правовых форм юридических лиц, как товарная и аграрная биржа. С целью развития биржевой торговли предложено предоставить право создания бирж как в форме юридических лиц частного, так и юридических лиц публичного права, а также в форме обществ (предпринимательских и непредпринимательских) и учреждений. Обосновано право заключения на товарных биржах договора купли-продажи недвижимости без нотариального их удостоверения.

В работе сделан вывод о необходимости разделения таких понятий, как участник юридического лица, предметом деятельности которого является организация биржевой торговли, и участник биржевых торгов. Правовой статус таких субъектов может совпадать в случае, когда биржа является закрытой и имеет целью организовывать биржевые торги только для участников определенного вида общества. Аргументировано, что биржевое место является оборотоспособным объектом гражданских прав и представляет собой совокупность прав и обязанностей участников биржевых торгов.

В диссертации обоснована возможность допуска на биржевые торги товаров только в случае соблюдения продавцом требований законодательства относительно преимущественного права на покупку (преимущественное право совладельца общей долевой собственности, права нанимателя на выкуп нанимаемого имущества и в других случаях, установленных законом или договором), а также правил отчуждения общего имущества супругов.

Для унификации правового статуса бирж и биржевой торговли предложено принятие Закона «О биржах и биржевой торговле» в котором необходимо урегулировать: понятие и виды бирж (товарных, фондовых, универсальных); виды юридических лиц, в которых могут создаваться биржи; правовой статус участников биржевых торгов (посредников, покупателей, продавцов); виды ограничений в биржевой торговле (лицензирование, перечень специальных субъектов, которые имеют право принимать участие в закрытых биржевых торгах, особые условия допуска товаров к биржевым торгам).

Ключевые слова: биржа, товарная биржа, фондовая биржа, валютная биржа, аграрная биржа, договор предоставления биржевых услуг.

Plakhina I. V. Civil Law status of exchange. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Laws on the speciality 12.00.03. - Civil Law and Civil Procedure. Family Law. Private International Law. - V. M. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The thesis is being the first complex research of the Civil Law status of exchange. The thesis is devoted to the analysis of the foundation, management, liquidation of commodity exchange, including agrarian exchange, and stock exchange, including foreign exchange market.

Considering the historical development of legal regulation of different types of exchanges. The problems of determining the organizational and legal forms, which can be established exchanges, as well as the possibility of setting up exchanges in the form of legal entities of private or public law. Analyzes the types of objects of civil rights, which may be objects of the contract exchange (securities, real estate, currency, etc.). The author gives a legal description of services, which represent different types of exchanges, in particular the listing of and quotation.

Keywords: Exchange, Mercantile Exchange, Stock Exchange, Currency Exchange, farm market, a contract to provide exchange services.

Размещено на Allbest.ru