Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Територіальна громада як суб'єкт місцевого самоврядування

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Демократичні перетворення в Україні обумовлюють створення дієвої системи місцевого самоврядування, розширення участі населення у вирішенні питань місцевого значення. Відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом, основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування є територіальна громада. Проте, це положення залишається значною мірою декларативним. Незважаючи на законодавче закріплення, територіальні громади зберігають певну відстороненість від процесів розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень, контролю за їх виконанням. Відповідно, громадяни значною мірою не впливають на функціонування сформованих ними органів, становлення місцевого самоврядування в Україні відбувається переважно з ініціативи держави, а не є наслідком діяльності самого населення. В результаті задеклароване в законодавстві самоврядування територіальної громади трансформується у самоврядування органів влади. Певною мірою цьому сприяє й неоднозначне ставлення науковців та посадових осіб органів влади до територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування, наявність різноманітних підходів до визначення її місця в системі самоврядування. Тому актуалізуються питання з'ясування статусу територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування, розширення її функцій та форм діяльності, залучення населення до вирішення питань місцевого значення, формування дієздатних територіальних громад, їх подальшого розвитку.

Стан наукової розробки проблеми. Питання реалізації територіальною громадою права на місцеве самоврядування розглядаються в роботах Б.П. Андресюка, В.М. Бабаєва, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, С.В. Болдирєва, В.І. Борденюка, В.С. Куйбіди, Ю.О. Куца, В.В. Мамонової, Ю.В. Наврузова, М.П. Орзіха, Ю.Л. Панейка, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, С.Є. Саханенка та ін.

Серед праць російських науковців, які присвячені дослідженню місцевого самоврядування, слід відзначити роботи І.В. Видріна, О.Є. Кутафіна, М.В. Постового, О.А. Ткаченка, В.І. Фадєєва, Ю.В. Філліпова.

Результати аналізу досліджень закордонних вчених підтверджують актуальність проблем, пов'язаних з функціонуванням місцевих спільнот, не тільки для України, а й для інших держав. Теоретичні підходи до визначення поняття «територіальна громада» розглядаються в працях А. Брауна, Б. Веллмана, М. Даймонда, Д. Дорфман, Д. Макміллана, Е. Мейсона, Дж. Хіллері, Д. Чевіса та ін. На суспільному значенні громади у вирішенні місцевих проблем наголошують Ш. Арнстейн, Д. Вілцокс, Дж. Крецман, Дж. Макнайт, Р. Патнам, А. де Токвіль та ін.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню місцевого самоврядування, територіальна громада як суб'єкт самоврядування належної теоретичної розробки ще не одержала. Необхідність визначення місця територіальної громади в системі місцевого самоврядування, дослідження її функцій та форм діяльності, розробки практичних рекомендацій щодо формування дієздатних територіальних громад, залучення їх членів до здійснення місцевого самоврядування, розвитку громадських інститутів обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі регіонального управління та місцевого самоврядування Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідної роботи «Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0106U003926), яка є складовою Комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування». Особистий внесок здобувача полягає у розробці на основі закордонного досвіду комплексу заходів щодо забезпечення розвитку територіальних громад в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення діяльності територіальних громад як суб'єктів місцевого самоврядування.

Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретико-методологічні підходи та концепції щодо здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування;

- уточнити поняття «місцеве самоврядування» і «територіальна громада»;

- визначити та обґрунтувати місце територіальної громади в системі місцевого самоврядування;

- з'ясувати функції і форми діяльності територіальних громад;

- розробити комплекс заходів щодо залучення членів територіальних громад до здійснення місцевого самоврядування;

- запропонувати рекомендації стосовно формування дієздатних територіальних громад;

- виробити пропозиції щодо забезпечення розвитку територіальних громад.

Об'єкт дослідження - процес функціонування елементів системи місцевого самоврядування.

Предмет дослідження - діяльність територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення визначених завдань у дисертації використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи, а саме: структурно-функціонального аналізу - для з'ясування структури і функцій територіальної громади; порівняння - при дослідженні діяльності територіальних громад як суб'єктів місцевого самоврядування в Україні та інших державах; соціологічного опитування, статистичного аналізу - для виявлення кількісних параметрів функціонування суб'єктів місцевого самоврядування; індукції, дедукції, моделювання та прогнозування - при розробці моделі залучення членів територіальної громади до прийняття рішень в місцевому самоврядуванні, для окреслення і обґрунтування шляхів розвитку територіальних громад. Для розгляду місцевого самоврядування та територіальної громади як складних відкритих систем застосовано системний підхід. Для дослідження розвитку та взаємозв'язку суб'єктів місцевого самоврядування використано діалектичний метод.

Теоретичною та емпіричною базою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені дослідженню місцевого самоврядування та територіальної громади, довідкова література, дані соціологічних опитувань. Нормативну основу дослідження складають Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти інших країн та міжнародні нормативно-правові акти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій щодо реалізації територіальною громадою права на місцеве самоврядування й конкретизується у таких положеннях:

У дисертації вперше:

- виокремлено історичний, правовий, владний, системоутворюючий та матеріально-фінансовий аспекти первинності територіальної громади в системі місцевого самоврядування, що дає можливість конкретизувати статус територіальної громади;

- визначено та обґрунтовано підходи до залучення членів територіальних громад в місцеве самоврядування: тактичний (тимчасове залучення членів територіальної громади до розв'язання поточних проблем) та стратегічний (перманентне залучення членів територіальної громади до управління з метою формування її суб'єктності);

удосконалено:

- модель залучення членів територіальної громади до прийняття рішень у місцевому самоврядуванні, яка передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на: забезпечення населення інформацією; обмін інформацією між територіальною громадою та органами і посадовими особами місцевого самоврядування; консультування зазначених суб'єктів; участь членів територіальної громади у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування; безпосереднє ухвалення рішень членами територіальної громади;

- підхід до забезпечення розвитку територіальних громад, який ґрунтується на ендогенному розвитку та полягає у використанні внутрішніх ресурсів територіальної громади, що дозволяє якнайповніше реалізувати її потенціал як суб'єкта місцевого самоврядування;

дістало подальший розвиток:

- поняття «місцеве самоврядування», яке доцільно розуміти не тільки як право та реальну здатність територіальної громади під власну відповідальність вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а і як відповідну діяльність;

- визначення поняття «територіальна громада», яку пропонується розглядати як спільноту людей, об'єднаних на основі спільних інтересів, місця проживання та господарської діяльності, які володіють почуттям спільноти і вирішують питання місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

- теоретичне обґрунтування функціонування територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування, діяльність якого спрямована на вирішення питань місцевого значення;

- класифікація основних напрямів та видів діяльності територіальних громад у системі місцевого самоврядування, що дозволило виокремити системоутворюючі функції територіальної громади.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дисертації розширюють наукові уявлення про територіальну громаду, можуть бути корисними у подальших дослідженнях, пов'язаних з організацією та діяльністю вказаного суб'єкта місцевого самоврядування.

Результати дослідження можуть використовуватися суб'єктами місцевого самоврядування та органами державного управління для забезпечення участі членів територіальних громад у процесах розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень, контролю за їх виконанням.

Матеріали дисертації також можуть бути використаними в навчальному процесі у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, при викладанні курсів конституційного, муніципального, адміністративного права, а також курсів, пов'язаних з функціонуванням місцевого самоврядування, територіальною організацією влади тощо.

Сформульовані в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації впроваджені у діяльність Кременчуцької міської ради Полтавської області (довідка про впровадження №20 від 24.03.2009), Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області (довідка про впровадження №01-33/132 від 03.03.2009), використані при підготовці методичних матеріалів та викладанні модулю «Територіальна організація влади в Україні» у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про впровадження №01-1219/06-02 від 12.09.2008).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-комунікативних заходах різного рівня, у т. ч. на VIІ, VІIІ і ІХ міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.); науково-практичних конференціях «Інноваційні технології формування та реалізації регіональної кадрової політики у сфері публічного управління» (м. Харків, 2006 р.), «Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи» (м. Харків, 2006 р.), «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика» (м. Львів, 2007 р.), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2007 р.), «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (м. Львів, 2008 р.), «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2008 р.), «Сталий розвиток міст. Управління проектами і програмами міського і регіонального розвитку» (м. Харків, 2008 р.); міжнародних форумах «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2008 р.), «Конкурентоспроможність територій і підприємств в новій економіці, що формується» (Російська Федерація, м. Єкатеринбург, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковано в 21 науковій праці, з яких 8 - у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки «Державне управління». Загальний обсяг публікацій становить 5,7 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 209 сторінок, у тому числі 22 рисунки на 17 сторінках, одна таблиця на 1 сторінці, 3 додатки на 4 сторінках. Список використаних джерел містить 274 найменування на 28 сторінках, з них 54 найменування - іноземними мовами.

Основний зміст роботи

територіальний громада самоврядування

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію.

У першому розділі - «Теоретичні засади статусу територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування» - узагальнено теоретико-методологічні підходи та концепції щодо здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування, уточнено визначення понять «місцеве самоврядування», «суб'єкт місцевого самоврядування», «територіальна громада», з'ясовано місце територіальної громади в системі місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування як природна форма організації територіальною громадою власного управління є результатом тривалого процесу розвитку суспільства і в загальному вигляді являє собою вид управлінської діяльності, при якому суб'єкт управління є одночасно і об'єктом управління. В залежності від визначення статусу територіальної громади та сформованих нею органів, розуміння природи муніципальної влади та її співвідношення з державною владою сформувалося декілька теорій місцевого самоврядування, найбільш поширеними серед яких є: громадівська, згідно з якою громада володіє незалежною від держави владою; державницька, відповідно до якої влада і повноваження територіальної громади та сформованих нею органів розглядаються як надані (передані) державою; муніципального дуалізму, яка є певним синтезом перших двох теорій і виходить з «подвійної» природи місцевого самоврядування. Результати дослідження дають підстави розглядати місцеве самоврядування як реалізацію особливої, відмінної від державної форми публічної влади - муніципальної влади. Вона відрізняється від державної влади своєю природою, підзаконним характером, межами застосування, орієнтацією на вирішення питань місцевого значення, особливостями формування її органів тощо.

З'ясовано, що територіальна громада - це спільнота людей, об'єднаних на основі спільних інтересів, місця проживання та господарської діяльності, які володіють почуттям спільноти і вирішують питання місцевого значення безпосередньо та через органи місцевого самоврядування. Як суб'єкт місцевого самоврядування вона являє собою джерело, носія активності, діяльність якого спрямована на вирішення питань місцевого значення. При цьому суб'єкту притаманний творчий характер діяльності. Він не просто реагує на зміни в навколишньому середовищі, а й виступає ініціатором перетворень.

Доведено, що місцеве самоврядування - це не тільки право та реальна здатність територіальної громади під власну відповідальність вирішувати питання місцевого значення, а й відповідна діяльність. Тобто для розуміння місцевого самоврядування необхідно враховувати як статичні складові, які відображають певний потенціал суб'єкта (право, спроможність, здатність тощо), так і динамічні компоненти, які розкривають активність суб'єкта, його діяльність, спрямовану на вирішення питань місцевого значення.

Загалом можна виділити два підходи до залучення членів територіальної громади у місцеве самоврядування: стратегічний та тактичний. При тактичному підході залучення громадян розглядається як засіб, ситуативний захід, спрямований на вирішення конкретної проблеми населеного пункту. Стратегічний підхід передбачає залучення членів територіальної громади в місцеве самоврядування з метою формування її суб'єктності, яка є сутнісним атрибутом суб'єкта та проявляється, перш за все, в його творчій самодіяльності та цілеспрямованій активності. При цьому залучення не слід розглядати як процес, ініційований лише зовнішніми по відношенню до певної територіальної громади суб'єктами (передусім, органами державної влади та їх посадовими особами). Для становлення територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування ініціатива щодо залучення має «виходити» з самої місцевої спільноти, інспіруватися, насамперед, найбільш активними та ініціативними членами громади.

Необхідність обґрунтування і конкретизації місця територіальної громади в системі місцевого самоврядування обумовлює потребу виокремлення таких аспектів первинності територіальної громади: історичний (територіальна громада як форма самоорганізації людей для реалізації спільних інтересів виникла раніше, ніж інші суб'єкти - спеціальні органи та особи, покликані на постійній та професійній основі вирішувати питання місцевого значення); правовий (територіальна громада є первинним суб'єктом права на здійснення місцевого самоврядування); владний (територіальна громада є первинним суб'єктом муніципальної влади); системоутворюючий (територіальна громада є первинним, системоутворючим елементом системи місцевого самоврядування); матеріально-фінансовий (територіальній громаді належить право комунальної власності).

Другий розділ - «Сучасний стан здійснення територіальними громадами місцевого самоврядування в Україні та інших державах» присвячений з'ясуванню функцій та форм діяльності територіальної громади, дослідженню досвіду розв'язання цим суб'єктом питань місцевого значення в Україні та за кордоном.

Територіальна громада як суб'єкт місцевого самоврядування реалізує ряд функцій, які являють собою основні напрями та види діяльності територіальної громади по вирішенню питань місцевого значення. Функції територіальних громад доцільно класифікувати: за об'єктами (політичні, економічні, соціальні, культурні та екологічні функції); за суб'єктами (функції територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах); технологічні функції (фінансово-бюджетні, матеріально-технічні, нормотворчі, інформаційні, системоутворюючі). Оскільки територіальна громада є суб'єктом управління, серед технологічних функцій доцільно виділити загальні функції управління: планування, організація, мотивація, координація та контроль. Наведена класифікація, яка включає об'єктні, технологічні та суб'єктні функції територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування, дозволяє, по-перше, розкрити діяльність територіальної громади, її спрямованість на конкретний об'єкт. По-друге, з'ясовується сама технологія реалізації функцій територіальної громади. По-третє, знаходить свій прояв специфіка діяльності конкретних суб'єктів - територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Територіальна громада проявляє свою активність у різних формах, основними з яких є форми її безпосереднього (прямого) волевиявлення: місцеві вибори, місцеві референдуми, загальні збори громадян за місцем проживання, сходини, конференції, місцеві ініціативи, громадські слухання, відкликання депутатів та виборних посадових осіб місцевого самоврядування, індивідуальні та колективні письмові звернення, опитування з питань місцевого самоврядування, громадські експертизи, громадські роботи, участь жителів у роботі органів місцевого самоврядування, громадські обговорення проектів актів органів місцевого самоврядування, мітинги, демонстрації, походи, пікети тощо. Загалом форми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення можна представити як: 1) вираження жителями власних інтересів, потреб, запитів (з ініціативи населення - мітинги, ходи, пікети, індивідуальні та колективні звернення; з ініціативи органів та посадових осіб місцевого самоврядування - вивчення громадської думки шляхом опитування, спостереження, аналізу документів); 2) консультації членів територіальної громади з органами та посадовими особами місцевого самоврядування щодо вирішення місцевих проблем (проведення «круглих столів», громадських слухань, конференцій, форумів, семінарів тощо); 3) участь мешканців у діяльності органів місцевого самоврядування (служба в органах місцевого самоврядування, громадська експертиза, обговорення проектів місцевих планів і програм, їх реалізація, місцеві ініціативи); 4) безпосередня участь громадян у вирішенні місцевих проблем (місцевий референдум, органи самоорганізації населення).

Результати аналізу діяльності членів територіальних громад у Великобританії, США та Польщі свідчать про здатність населення в зазначених країнах як самостійно вирішувати питання місцевого значення, так і впливати на процеси прийняття органами влади відповідних рішень. Активність локальних спільнот проявляється при розв'язанні проблем у різних сферах: економічній, соціальній, культурній, політичній тощо. Вагомими чинниками підвищення активності жителів у місцевому самоврядуванні є підтримка та заохочення органами влади ініціативи населення, різноманітні заходи, спрямовані на залучення мешканців до вирішення місцевих проблем.

Незважаючи на наявність різноманітних форм вирішення територіальними громадами питань місцевого значення як безпосередньо, так і шляхом впливу на органи та посадових осіб місцевого самоврядування, слід відзначити пасивність переважної більшості населення України навіть за умови порушення місцевими органами влади прав та законних інтересів громадян. Лише десята частина дорослого населення України залучена до активної громадської діяльності, причому майже третина мешканців займається такою діяльністю виключно з метою вирішення особистих проблем або отримання грошей. Близько половини жителів взагалі не мають потреби в громадській діяльності. Реалізація на практиці заходів щодо залучення членів територіальних громад до вирішення питань місцевого значення нерідко характеризується браком чітких, послідовних та узгоджених дій різних суб'єктів.

Низький рівень активності мешканців обумовлює необхідність розробки та вжиття заходів, спрямованих на розширення участі населення у місцевому самоврядуванні, створення передумов для формування дієздатних територіальних громад та їх розвитку.

У третьому розділі - «Напрямки удосконалення діяльності територіальних громад в Україні» розроблено комплекс заходів, спрямованих на залучення членів територіальних громад до здійснення місцевого самоврядування, запропоновано рекомендації стосовно формування дієздатних територіальних громад, надано пропозиції щодо забезпечення їх розвитку.

Доведено, що залучення жителів до прийняття рішень в місцевому самоврядуванні в своїй основі потребує не ситуативної, безсистемної та нерідко формальної взаємодії окремих представників територіальної громади з органами влади (тактичний підхід), а впровадження стратегічного підходу до участі мешканців в управлінні, послідовного використання різноманітних форм співпраці між суб'єктами самоврядування, стимулювання активності та ініціативності членів спільноти, якнайповнішої реалізації їх самоврядного потенціалу. Саме такий підхід дозволяє створити передумови для налагодження тривалих партнерських відносин між членами територіальної громади та органами місцевого самоврядування, сприяє формуванню довіри населення до органів влади, їх прозорості та відкритості.

Для реалізації стратегічного підходу послідовність залучення членів територіальної громади до прийняття рішень в місцевому самоврядуванні доцільно представити у вигляді таких рівнів: забезпечення жителів інформацією, обмін інформацією між територіальною громадою та органами і посадовими особами місцевого самоврядування, консультування вказаних суб'єктів, участь членів громади у прийнятті рішень, безпосереднє ухвалення громадянами рішень. Зазначена послідовність рівнів може слугувати основою для розробки стратегій залучення членів територіальних громад до місцевого самоврядування.

З'ясовано, що необхідною передумовою становлення територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування є забезпечення її дієздатності, тобто спроможності вирішувати питання місцевого значення. Для забезпечення реалізації конституційних прав членів територіальних громад на здійснення місцевого самоврядування необхідно прийняти Закон України «Про територіальну громаду», в якому визначити статус територіальної громади, її структуру, місце та роль у системі місцевого самоврядування, взаємовідносини з іншими суб'єктами, повноваження, відповідальність, гарантії та судовий захист прав територіальної громади тощо.

Для формування дієздатних територіальних громад є доцільним передбачити в нормативно-правових актах можливість об'єднання в одну громаду не тільки сільських громад, а й територіальних громад селищ та міст, надання територіальній громаді статусу юридичної особи, обов'язковість статутів для територіальних громад. Створення фондів громад, які накопичують кошти та надають їх на конкурсній основі у вигляді грантів, дозволить територіальним громадам акумулювати та використовувати ресурси, потрібні для вирішення місцевих проблем. Необхідно на законодавчому рівні закріпити як одну з вимог до особи, яка має право бути обраною депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, її обов'язкову приналежність до відповідної територіальної громади, що сприятиме адекватному представленню та захисту інтересів територіальної громади, належному виконанню вказаними суб'єктами своїх обов'язків.

Спираючись на результати досліджень та на існуючу практику, можна виокремити два підходи до розвитку територіальної громади - традиційний та альтернативний, основні відмінності між якими наведено у табл.

Порівняння традиційного та альтернативного підходів до розвитку територіальної громади

З'ясовано, що традиційний підхід до розвитку територіальної громади, згідно з яким основними чинниками та ресурсами виступають зовнішні, члени громади розглядаються в якості клієнтів, а органи місцевого самоврядування - в якості надавачів управлінських послуг, створює передумови для відсторонення населення від вирішення питань місцевого значення, призводить до формування у мешканців настроїв утриманства.

Альтернативний підхід до розвитку територіальної громади базується на ендогенному розвитку, використанні ресурсів самої територіальної громади, партнерських відносинах між територіальною громадою та органами місцевого самоврядування, залученні всіх членів територіальної громади до розв'язання місцевих проблем. Для цього пропонується запровадити інститут консультантів з розвитку громад, які мають спеціальну підготовку та самі належать до відповідної територіальної громади. Їх діяльність базується на безпосередніх, неформальних контактах з членами спільноти та спрямована на реалізацію ініціативи жителів. Доцільним є створення центрів розвитку громад, які надають населенню консультаційну допомогу з різних правових та соціальних питань, проводять серед громадян просвітницьку та роз'яснювальну роботу щодо їх можливості впливати на органи влади та вирішувати питання місцевого значення, організовують обмін послугами між членами територіальної громади, взаємодіють з органами влади та засобами масової інформації, формують бази даних про мешканців, які бажають брати участь в різноманітних проектах тощо.

Саме альтернативний підхід дозволяє якнайповніше розкрити самоврядний потенціал локальної спільноти, забезпечує формування територіальної громади як дієздатного суб'єкта місцевого самоврядування.

Висновки

Результати дисертаційного дослідження в сукупності розв'язують важливе теоретико-прикладне завдання щодо забезпечення дієздатності та розвитку територіальних громад як суб'єктів місцевого самоврядування, що дозволяє сформулювати такі положення, висновки та рекомендації:

1. Становлення та розвиток місцевого самоврядування нерозривно пов'язані з функціонуванням територіальної громади. Вона як суб'єкт місцевого самоврядування являє собою джерело, носія активності, діяльність якого спрямована на вирішення питань місцевого значення. Суб'єктність територіальної громади може сформуватися тільки в процесі її самоорганізації, цілеспрямованого, активного та ініційованого нею перетворення навколишнього середовища та себе. Зовнішній суб'єкт здатен лише певною мірою створити для цього необхідні умови і підтримувати відповідні перетворення.

2. Шляхом узагальнення та систематизації теоретичних досліджень стосовно місцевих спільнот загалом можна виділити такі підходи до розуміння категорії «громада»: історичний, територіальний, етнографічний, соціологічний, самоврядний, політичний, економічний, комунікаційний, якісний, психологічний. Результати аналізу зазначених підходів дають змогу визначити територіальну громаду як спільноту людей, об'єднаних на основі спільних інтересів, місця проживання та господарської діяльності, які володіють почуттям спільноти і вирішують питання місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. Обґрунтування первинності територіальної громади, виявлення її різних аспектів обумовлено необхідністю формування теоретичної бази, на основі якої повинна проводитись конкретизація організаційно-правового статусу територіальної громади, що дасть можливість уникнути різноманітних тлумачень положення вказаного суб'єкта в системі місцевого самоврядування, сприятиме розумінню ролі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення. Первинність територіальної громади відносно інших суб'єктів місцевого самоврядування має декілька аспектів: історичний, правовий, владний, системоутворюючий, матеріально-фінансовий.

4. Територіальні громади здійснюють місцеве самоврядування в різноманітних формах, які в узагальненому вигляді можна представити як: вираження жителями власних інтересів, потреб, запитів; консультації між членами територіальної громади та посадовими особами місцевого самоврядування щодо вирішення місцевих проблем; участь мешканців у діяльності органів місцевого самоврядування; безпосереднє розв'язання членами громади місцевих проблем. При цьому конституювання територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, основного носія його функцій і повноважень відводить головну роль у вирішенні питань місцевого значення саме населенню, що передбачає активне включення членів територіальної громади у процеси розробки та ухвалення управлінських рішень.

5. Члени територіальних громад України у порівнянні з локальними спільнотами Великобританії, США та Польщі вирізняються низьким рівнем громадської активності, характеризуються скептичним ставленням та сумнівами щодо своїх можливостей впливати на місцеві органи влади навіть за умови порушення останніми прав та законних інтересів громадян. Мешканці населених пунктів рідко проявляють ініціативу, майже не здійснюють вплив на органи місцевого самоврядування.

6. Для становлення територіальної громади як реального суб'єкта необхідно застосовувати стратегічний підхід до залучення населення в здійснення місцевого самоврядування, який, на відміну від тактичного підходу (участь членів територіальної громади як ситуативне розв'язання поточної проблеми), передбачає цілеспрямовану перманентну діяльність територіальної громади по вирішенню питань місцевого значення та забезпечує формування її суб'єктності. При цьому залучення повинно розглядатися як заохочення, спонукання до дій, що інспірується не зовнішніми суб'єктами, а найбільш активними та ініціативними членами громади.

7. Залучення членів територіальної громади до місцевого самоврядування передбачає формування та реалізацію їх спроможності брати на себе відповідальність та приймати рішення (самостійно чи спільно з органами та посадовими особами місцевого самоврядування), спрямовані на вирішення питань місцевого значення. Саме це й забезпечує перетворення сукупності жителів (об'єктів управлінського впливу, пасивних виконавців рішень органів влади та їх посадових осіб) в територіальну громаду як суб'єкт місцевого самоврядування.

8. Передумовами створення дієздатних територіальних громад є прийняття Закону України «Про територіальну громаду», передбачення в законодавстві права територіальних громад сіл, селищ та міст об'єднуватися в одну громаду, закріплення обов'язковості статутів територіальних громад. Необхідно на законодавчому рівні встановити вимогу до особи, яка має право бути обраною депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, щодо її обов'язкової приналежності до відповідної територіальної громади. Для формування належної матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування доцільним є створення фондів громад, які накопичують кошти та надають їх на конкурсній основі у вигляді грантів на реалізацію проектів по вирішенню місцевих проблем.

9. В Україні слід застосовувати альтернативний підхід до розвитку територіальних громад. На відміну від традиційного, екзогенного розвитку, він передбачає розгляд членів громад в якості партнерів органів місцевого самоврядування, а не пасивних споживачів послуг. При цьому головним ініціатором та суб'єктом розвитку виступає сама територіальна громада, а не органи влади та їх посадові особи. Для цього необхідно створити центри розвитку громад та забезпечити підготовку відповідних фахівців - консультантів з розвитку громад, налагодити партнерські відносини між населенням та органами місцевого самоврядування, вести серед мешканців інформаційну та просвітницьку діяльність щодо їх можливості вирішувати питання місцевого значення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Лиска О.Г. Закордонний досвід розвитку територіальних громад / О.Г. Лиска // Сталий розвиток територіальної громади: управлінський аспект: моногр. / [Ю.О. Куц, В.В. Мамонова, О.К. Чаплигін та ін.]; за заг. ред. Ю.О. Куца, В.В. Мамонової. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. - С. 21-26.

2. Лиска О.Г. Місцеве самоврядування: мета чи засіб / О.Г. Лиска // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - Вип. 3 (18). - С. 315-322.

3. Лиска О.Г. Сучасні підходи до розвитку територіальних громад / О.Г. Лиска // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 3 (31). - С. 208-214.

4. Лиска О.Г. Закордонний досвід розвитку територіальних громад / О.Г. Лиска // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - Вип. 4 (19). - С. 34-41.

5. Лиска О.Г. Функції територіальної громади / О.Г. Лиска // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 4 (32). - С. 210-216.

6. Лиска О.Г. Закордонні підходи до визначення поняття «територіальна громада» / О.Г. Лиска // Вісник державної служби України. - 2007. - №4. - С. 23-27.

7. Лиска О.Г. Територіальна громада в системі місцевого самоврядування / О.Г. Лиска // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2008. - №1. - С. 137-144.

8. Лиска О.Г. Участь територіальної громади в місцевому самоврядуванні / О.Г. Лиска // Державне будівництво [Електронний ресурс]. - 2008. - №1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2008-1/doc/2/19.pdf.

9. Лиска О.Г. Форми діяльності територіальної громади / О.Г. Лиска // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - К.: НАДУ, 2008. - Вип. 1. - С. 132-140.

10. Лиска О.Г. Члени територіальної громади: від клієнтів до партнерів / О.Г. Лиска // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: зб. наук. праць. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007. - Вип. 30. - С. 225-232.

11. Лиска О.Г. Місцеве самоврядування як природне право територіальної громади / О.Г. Лиска // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: зб. наук. праць. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2008. - Вип. 32. - С. 220-227.

12. Лиска О.Г. Проблеми та перспективи організації підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування / О.Г. Лиска // Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи: зб. матеріалів наук.-практ. конф. (м. Харків, 19 квітня 2006 р.). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - С. 86-91.

13. Лиска О.Г. Досвід США по забезпеченню розвитку територіальних громад / О.Г. Лиска // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 22 березня 2007 р.): у 2 ч. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 206-209.

14. Лиска О.Г. Розвиток територіальних громад як передумова розвитку регіонів: закордонний досвід / О.Г. Лиска // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матеріали щорічної міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 31 жовтня 2007 р.): у 2 т. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - Т. 2. - С. 293-295.

15. Лиска О.Г. Територіальна громада як суб'єкт місцевого самоврядування / О.Г. Лиска // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VIIІ Міжнар. наук. конгресу (м. Харків, 27-28 березня 2008 р.). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. - С. 98-99.

16. Лиска О.Г. Стратегічний та тактичний підходи до участі територіальної громади у місцевому самоврядуванні / О.Г. Лиска // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (м. Львів, 4 квітня 2008 р.): у 2 ч. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008. - Ч. 2. - С. 139-142.

17. Лиска О.Г. Рівні взаємодії органів влади з громадою / О.Г. Лиска // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: тези доповідей VІ Міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Тернопіль, 16 квітня 2008 р.): у 2 ч. - Тернопіль: АСТОН, 2008. - Ч. 2. - С. 90-92.

18. Лыска А.Г. Развитие местных сообществ как фактор повышения конкурентоспособности территорий / А.Г. Лыска // Конкурентоспособность территорий и предприятий в формирующейся новой экономике: материалы ХІ Всероссийского форума молодых ученых и студентов (г. Екатеринбург, 22-24 апреля 2008 г.): в 4 ч. - Екатеринбург: Изд-во Уральского государственного экономического ун-та, 2008. - Ч. 4. - С. 116-117.

19. Лиска О.Г. Економічні і соціальні функції територіальної громади / О.Г. Лиска // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи: матеріали ІІІ Міжнар. форуму молодих вчених (м. Харків, 15-16 травня 2008 р.): у 3 т. - Х.: ХНТУСГ, 2008. - Т. 1. - С. 70-71.

20. Лиска О.Г. Інформування територіальної громади як передумова її розвитку / О.Г. Лиска // Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития: материалы VI Междунар. науч.-практ. интернет-конф. (г. Харьков, май 2008 г.). - Х.: ХНАГХ, 2008. - С. 61-63.

Размещено на Allbest.ru