Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ,ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

РЕФЕРАТ

На тему: "Види пенсій: трудові, соціальні, за вислугу років"

По дисципліні: Право соціального забезпечення

Виконала: студентка групи 31-ЮФд Маклакова В.С

Викладач: Синенко С.В

Київ 2015р

План

• Вступ
• 1. Пенсії по інвалідності
• 2. Пенсія за вислугу років
• 3. Пенсії на випалок втрати годувальника
• 4. Пенсії за особливі заслуги перед Україною
• 5. Соціальна пенсія
• Висновок
• Додатки
• Список літератури
• пенсія забезпечення солідарний пенсійний

Вступ

"Пенсійне забезпечення громадян - це одне з ключових завдань в соціальній політиці сучасної держави. З того, як воно організовано, і можна судити про рівень демократії, гуманізму, соціальної справедливості, соціально-економічного і політичного розвитку тієї чи іншої держави.

Пенсія - це державна виплата, яку надають із пенсійного фонду для матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв'язку із їхньою минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю в розмірах, як правило, зіставних з минулим заробітком пенсіонера.

Пенсії - найбільш значущий як за кількістю забезпечуваних, так і за обсягом витрачених на це коштів вид соціального забезпечення.

Буквальний переклад з латинської "рensio" означає платіж. Такий платіж здійснює держава через спеціально призначені для цього органи, його провадять із визначеної частини фондів для непрацездатних - так званих пенсійних фондів.

Суб'єктом цього виду забезпечення є особа, визнана непрацездатною, а саме:

· за віком;

· за медичними показниками (інвалідність);

· у зв'язку з виконанням інших, крім роботи, соціальних функцій (догляд за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом, престарілими).

Іншою важливою рисою пенсії є її зв'язок з минулою суспільно корисною діяльністю самого пенсіонера чи годувальника (у випадку надання пенсій у разі втрати годувальника). Ще однією ознакою пенсії є детальне регулювання на державному чи міжрегіональному рівнях усіх умов забезпечення цього виду виплат.

У цілому пенсійне забезпечення України регулюють понад два десятки законодавчих актів. Проте більшу частину пенсій призначають відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 р. "Про пенсійне забезпечення". Це один із перших законів України, прийнятий в умовах незалежності і в який майже щорічно протягом 10 років вносились поправки. Останнє і сприяло появі низки проблем у системі пенсійного забезпечення.

Види пенсій, що їх отримують громадяни України в існуючій на сьогодні солідарній системі, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пенсії, що виплачуються державою громадянам України відповідно до Закону, підрозділяються на трудові (за віком, за вислугу років або професійні, по інвалідності, в разі втрати годувальника або страхові) і соціальні" [1, 263].

"У правовій літературі поняття "пенсія" (від лат. pensio - платіж) - це регулярна грошова виплата як матеріальна допомога за віком, з інвалідності, за вислугу років, уразі втрати годувальника.

У тлумачному словнику російської мови С.І. Ожегова слово "пенсія" визначається як "грошове забезпечення за вислугу років, з інвалідності, непрацездатності тощо".

Є.І. Астрахан у 1946р. вперше запропонував розгорнуте визначення поняття "пенсія з соціального страхування". На його думку, пенсія - це "періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи його сім'ї у зв'язку з завершенням певного великого циклу його трудової діяльності або у зв'язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників.

Аналогічне визначення пенсії подається в енциклопедичному словнику "Трудове право": "Пенсія - грошова виплата (з розрахунку на місяць), призначувана відповідно до встановлених державою правил літнім і непрацездатним громадянам з огляду на визнану суспільством об'єктивно існуючу необхідність надавати таким громадянам утримання чи допомогу за рахунок коштів, асигнованих на ці цілі державою" [2, 105-107].

"Нині пенсія призначається громадянам, які припинили чи мають право припинити трудову діяльність з огляду на досягнення встановленого пенсійного віку чи інвалідність, тобто отримання пенсії передбачено певними вимогами. Отже, пенсію не можна розглядати як абсолютно безеквівалентну виплату, хоч вона, звісно, і не є винагородою (компенсацією) за минулу працю.

Що стосується соціально-економічного призначення пенсії, то його здебільшого бачать у тому, що пенсія є основним джерелом засобів до існування для більшості пенсіонерів за віком.

Пенсія - гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України отримують такі види державних пенсій:

а) трудові:

* за віком;

* по інвалідності;

* в разі втрати годувальника;

* за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 1 січня 2004 p., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:

* пенсія за віком;

* пенсія по інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства;

* пенсія у зв'язку із втратою годувальника;

* соціальна виплата - допомога на поховання" [3, 120].

Пенсії за віком.

Пенсія за віком призначається за двох умов:

- досягнення конкретного віку;

- наявності на цей час необхідного стажу.

Право на таку пенсію мають:

- чоловіки - за умов досягнення ними віку 60 років та наявності виробничого стажу не менше 25 років;

- жінки - за умов досягнення ними віку 55 років та наявності виробничого стажу не менше 20 років;

Пенсійний вік не збігається з фактичним настанням старості і, як правило, пов'язаний не з фактичною непрацездатністю пенсіонера, а тільки з її можливим настанням.

Громадянам, чий трудовий стаж є достатнім для призначення повної пенсії, пенсії за віком призначають у розмірі, пропорційному фактичному стажу, але не менше соціальної пенсії (ст.12,20 Закону "Про пенсійне забезпечення"). Пенсії призначають відділення Пенсійного фонду за місцем проживання заявника" [1, 264].

"Розмір пенсії за віком становить 55% середньомісячного заробітку. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років - жінкам пенсію збільшують на 1% середньомісячного заробітку, але не менше як на 1% мінімального розміру пенсії. Обчислена за такою формулою пенсія не може перевищувати 75% середньомісячного заробітку (ст. 19).

Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії беруть (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 календарні місяці роботи поспіль перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи впродовж всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Законодавством встановлено надбавки до пенсій за віком, зокрема особам, які отримують мінімальну та максимальну пенсії:

* самотнім пенсіонерам, які потребують постійного стороннього догляду; вони мають право на надбавку в розмірі 50% соціальної пенсії (ст.21);

* непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (ст.37, 38, 40, 41), призначають надбавку на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних;

* пенсіонерам, які набули відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР право на надбавку до пенсії за роботу після досягнення пенсійного віку, призначають надбавку в розмірі 10% основної пенсії за кожний повний рік роботи після призначення пенсії, але не більше 40%.

Пенсії за віком є довічними пенсіями. Після досягнення пенсійного віку працівники можуть продовжувати трудову діяльність і при цьому отримувати пенсію. У випадку збільшення заробітку працюючого пенсіонера розмір пенсії можна перераховувати кожні два роки, виходячи з нового, вищого заробітку. На цих же умовах здійснюють перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу. Однак, якщо пенсія була призначена при неповному стажі роботи і, продовжуючи працювати, пенсіонер набув стажу, достатнього для призначення повної пенсії, перерахунок провадять незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі (ст.69, 70).

Пенсійне законодавство дозволяє деяким категоріям працівників виходити на пенсію раніше загальновстановленого пенсійного віку. Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" пільгові пенсії призначають:

- працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- чоловікам - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше семи років шести місяців на зазначених роботах;

- працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Чоловікам - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Жінкам - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловікам після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Крім зазначених категорій осіб пільгове пенсійне забезпечення передбачено жінкам, зайнятим упродовж повного сезону вирощуванням, збиранням та післязбиральною обробкою тютюну, робітницям текстильного виробництва, водіям міського пасажирського транспорту, багатодітним матерям, матерям інвалідів з дитинства та іншим (ст.13-18 Закону "Про пенсійне забезпечення")" [3, 145]

"Право на трудову пенсію мають особи, які зайняті суспільно корисною працею, за умови додержання відповідних умов, передбачених чинним законодавством:

а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання або є членами кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

г) інші особи, які підлягають державному соціальну страхуванню;

д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;

є) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

ж) особи, що здійснюють догляд за інвалідами І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.

Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.

Пенсії за віком - головний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосуються життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних пенсіонерів.

Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.

Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу.

Мінімальна пенсія за віком повинна встановлюватися згідно з величиною мінімального споживчого бюджету, який визначено у встановленому законодавством порядку. Однак держава недотримується положень Закону "Про пенсійне забезпечення" та Конституції України і встановлює мінімальний розмір пенсії в кілька разів нижчий, ніж мінімальний споживчий бюджет.

15 квітня 2003 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про підвищення розмірів трудових пенсій" №544, відповідно до якої з 1 липня 2003 р. мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій, збільшився в 1,05708 рази і становить 50 грн. (47,30 х і,05708). Уразі, якщо місячний розмір пенсії непрацездатних громадян (з урахуванням надбавок, підвищень та додаткової пенсії) не досягає 91 грн.80 коп., таким громадянам установлюється цільова грошова допомога на прожиття в розмірі до 41 грн.80 коп. на кожного одержувача пенсії, а для одержувачів соціальних пенсій за віком - 16,70 грн. Для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, які одержують пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 9 квітня 2002р. № 2262-ХП така допомога досягає 64,90 грн.

Максимальний розмір пенсії за віком не може перевищувати трьох (для працівників, зайнятих на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - чотирьох) мінімальних пенсій за віком.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15 квітня 2003р. № 544 з 1 липня 2003р. максимальний розмір трудової пенсії за віком дорівнює 150 грн., а для працівників, що зайняті на шкідливих та особливо важких роботах - 200 грн.

Для найманих осіб, які мають стаж підземної роботи, встановлено такі максимальні розміри пенсії:

- чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 10 до 15 років,

жінкам, що мають стаж підземної роботи від 7,5до 12,5років, - 222 грн.80 коп.;

- чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 15 до 20 років,

жінкам, що мають стаж підземної роботи від 12,5 до 17,5 років,- 242 грн.80 коп.;

- чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 20 років і більше, жінкам, що мають стаж підземної роботи від 17,5 років і більше, - 275 грн.80 коп.

Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.

При призначенні пенсій при неповному стажі не застосовуються встановлені Законом України "Про пенсійне забезпечення" пільгові умови за віком і стажем для призначення пенсій.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22 травня 2003 p. № 854-IV з 1 липня 2003 р. змінено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій" [4, 130-131].

1. Пенсії по інвалідності