Поняття господарсько-правової відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття та функції господарсько-правової відповідальності

2. Підстави господарсько-правової відповідальності

2.1 Господарське правопорушення як підстава господарсько-правової відповідальності

3. Види господарсько-правової відповідальності

3.1 Адміністративно-господарська відповідальність

Висновки

Список використаної літератури

1. 

Вступ

У широкому розумінні відповідальність це свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей, підґрунтям якого є соціальні норми. Юридична відповідальність -- різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать¹. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення. Таким чином, відповідальність встановлює межі дозволеної та необхідної поведінки суб'єктів права, відображає регулятивну функцію права. господарський правовий відповідальність правопорушення

Відповідальність у господарському праві базується на загальнотеоретичних засадах і визначається як обов'язок суб'єктів підприємництва за допущені ними правопорушення перетерпівати негативні обтяжливі для них наслідки, як правило, майнового або немайнового характеру, які передбачені санкцією норм права. Інакше кажучи, відповідальність - зафіксована в нормативних актах чи передбачена договором міра примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення. Хоча відповідальність як юридична категорія широко розкривається в правовій науці, але легальне визначення майже не дається, а вказуються тільки її підстави та конкретні санкції. Тому така відповідальність, хоча і передбачається у господарському праві, але як всяка юридична відповідальність має імперативний характер і настає лише в разі правопорушення.

Відповідальність у господарському праві є комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання - господарські правопорушення.¹

1. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. -- 6-е. -- X.: Консум, 2002. -- 160 с. -- ISBN 966-7920-27-5

Актуальність даної теми зумовлена широким застосуванням даного інституту в сучасному господарському обороті, новими підходами до його законодавчого регулювання. Актуальність теми продиктована також сучасними умовами і тенденціями розвитку життя суспільства, процесами його лібералізації і демократизації, що в свою чергу приводить до фундаментальних перетворень в економічній системі держави - переході її від командно-адміністративної до ринкової економіки, активізації підприємництва. З метою задоволення своїх матеріальних потреб та інтересів, громадяни та юридичні особи вступають між собою в різноманітні відносини. Значення господарсько-правових договорів при цьому, неможливо переоцінити. Договори служать одними з найбільш розповсюджених підстав виникнення, як майнових, так і немайнових господарсько-правових відносин. Проте через нестабільність економіки, форс-мажорні обставини, неналежну поведінку учасників господарсько-правових відносин, та з інших причин договори завчасно припиняють свою дію.

Детальне регламентування законодавством питань господарсько-правової відповідальності дозволяє учасникам господарського обігу захистити свої інтереси та вжити заходів для відшкодування збитків, завданим припиненням договору.

1. Наше право №4 ч.2, 2010 с.180 Подоляка А.М. - Господарсько-правова відповідальність та сучасні засоби її застосування.



1. Поняття та функції господарсько-правової відповідальності

Як вже зазначалося, господарсько-правова відповідальність є видом юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань суб'єктами господарської діяльності.

У ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України викладено суть господарсько-правової відповідальності, якою являється застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законодавством.

Відповідальність у господарському праві це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання - правопорушення у сфері господарювання. На мою думку найбільш слушно визначила господарську відповідальність А. Шпомер. Господарська відповідальність - це настання несприятливих майнових наслідків (стягнення збитків, штрафу, тощо) в разі порушення правил функціонування господарського механізму, які встановлюються державними органами в інтересах держави або сторонами в договорі.¹ Виходячи з цього можна дійти висновку, що держава забезпечує реалізацію господарської відповідальності за допомогою системи вповноважених державних органів.

Також слід зауважити, що господарсько-правова відповідальність визначена ст. 216 Господарського кодексу України має особливий предмет регулювання - господарські правопорушення. Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає нормам господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушуючи суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.¹

1. А. Шпомер Особливості господарської відповідальності у сфері економіки.// Підприємництво, господарство та право. -2002- №6

Так, залежно від юридичної підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення. В свою чергу договірні правопорушення поділяються:

1. Правопорушення на стадії виникнення договорів:

- порушення строків укладання договорів;

- процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні;

- укладання договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (статті 48, 49 і 50 ЦК);

- порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін.

- прострочення виконання зобов'язання загалом тягне за собою сплату боржником визначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені (статті 179, 213-215 і 356 ЦК);

- порушення господарських зобов'язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг;

- порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів.

1. Кравчук С.Й.. Господарське право України: Навчальний посібник. -- К.: Кондор,2007.-264 с., 2007

Закон України “Про ціни і ціноутворення” передбачає, що у разі порушення підприємством ціни (при реалізації за договором продукції) надлишкове одержана сума підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету;

- порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів;

2. Порушення господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів:

- зобов'язань з планів перевезень (не подача перевізних засобів, непред'явлення вантажів до перевезення);

- простій транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни;

- втрата, нестача, пошкодження вантажу;

- прострочення доставки вантажу тощо.¹

Поняття господарсько-правової відповідальності більш ширше розкривається через ії функції. Функції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій, щодо застосування до правопорушника у сфері господарювання передбачених законом чи договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.

Господарсько-правовій відповідальності властиві особливі ознаки. У функціональному відношенні господарсько-правова відповідальність покликана стимулювати належне виконання господарських та інших зобов'язань. Отже, її головною метою є забезпечення правопорядку у сфері економіки (в господарських відносинах).

1. Наше право №4 ч.2, 2010 с.180 Подоляка А.М. - Господарсько-правова відповідальність та сучасні засоби її застосування

Господарсько-правовій відповідальності притаманні як загальні (притаманні для будь-якої юридичної відповідальності), так і спеціальні функції (є характерними переважно для господарсько-правової відповідальності). До категорії перших належать попереджувально-стимулююча, штрафна (функція покарання за правопорушення), до категорії других - компенсаційно-відновлювальна, інформаційна, сигналізаційна.

Попереджувально-стимулююча функція господарсько-правової відповідальності (як і будь-якої юридичної) проявляється в тому, що не лише застосування господарсько-правової відповідальності, а й сама загроза її застосування примушує учасників господарських правовідносин (насамперед суб'єктів господарювання) діяти правомірно, аби уникнути негативних наслідків в результаті застосування такої відповідальності. Ця функція однаковою мірою притаманна всім видам та формам господарсько-правової відповідальності (господарсько-правовим санкціям).

Штрафна функція (функція покарання за вчинене правопорушення) незначною мірою характерна для господарсько-правової відповідальності, хоча в певних випадках відіграє значну роль (сплата штрафної неустойки, яка передбачає і сплату суми неустойки, і повного відшкодування збитків; в окремих випадках це можуть бути господарсько-адміністративні штрафи за заборонені законом дії у сфері економічної конкуренції, якщо вони створили лише загрозу обмеження конкуренції на ринку, не завдавши шкоди її учасникам).

Компенсаційно-відновлювальна функція - як провідна (на наш погляд) в системі функцій полягає у відновленні порушеного правопорядку й усуненні наслідків неправомірної поведінки суб'єкта господарювання. Завдяки застосуванню господарсько-правової відповідальності неправомірна діяльність припиняється, деформовані господарські зв'язки нормалізуються, спричинена шкода компенсується, порушені права відновлюються, обов'язки виконуються, нездійснені платежі спрямовуються за призначенням, неправомірно отримані доходи вилучаються і т. ін. Ця функція притаманна усім видам та формам господарсько-правової відповідальності, але найбільше - відшкодуванню збитків, штрафним санкціям (сплаті неустойки).

Сигналізаційна функція - проявляється в тому, що застосування до суб'єкта господарювання господарсько-правової відповідальності є сигналом для нього про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від застосування такої відповідальності, а для контрагентів такого господарюючого суб'єкта - сигналом про необхідність зважити доцільність продовження з ним договірного зв'язку або розірвання існуючого.

Роль інформаційної функції полягає в інформуванні учасників господарського життя про негаразди в діяльності їх партнерів (якщо до останніх застосовуються господарсько-правові санкції контролюючими органами, контрагентами тощо), а відтак - в доцільності корегування своїх відносин з ними. Застосування таких санкцій до самих учасників господарського життя надає їм відповідну інформацію про можливі негаразди у власній діяльності (і відповідно - необхідності її поліпшення) або порушення їх прав та законних інтересів (якщо санкції застосовуються неправомірно) і необхідності вжиття відповідних заходів.¹

Розглянувши поняття, ознаки та функції господарсько-правової відповідальності слід зазначити, що вона не може настати без наявності відповідних підстав.

1. Господарське право (Вінник О.М.) © О.М.Вінник, 2004 © Видавництво “Атіка”, 2004



2. Підстави господарсько-правової відповідальності

Підстави відповідальності, в тому числі і господарсько-правової, -- проблема, яка посідає чільне місце в теорії юридичної відповідальності.

Підстави господарсько-правової відповідальності, можна розглядати удвох аспектах - у широкому та вузькому розумінні. Почнемо в останнього.

Під підставами господарської відповідальності розуміють ті основні умови, за наявності яких вона настає. Законодавством передбачено (ст. 218 Господарського кодексу України), що господарська відповідальність - це вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Цією нормою закріплено і ключові умови відповідальнос ті, а саме:

- незворотність господарської відповідальності, за винятком обставин, коли правопорушник ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення. Тут варто підкреслити, що немає жодних коментарів, які б кваліфікували, які саме «заходи» маються на увазі. Можна передбачити, що право тлумачення таких заходів покладено на суд. Очевидно, що така законодавча прогалина суперечить сучасним тенденціям «розвантаження» господарських судів і спонукання суб'єктів господарських відносин до досудового розв'язання спорів;

- правопорушник звільняється від господарської відповідальності, якщо доведе, що на перешкоді належному виконанню його зобов'язань стояли надзвичайні й незворотні обставини.¹

1. Наукові записки. Том 103. Юридичні науки. УДК [346.9: 347.4] (477) Кикоть О. О Підстави настання господарсько-правової відповідальності. Теоретико - правові питання. © Кикоть О. О., 2010

Розглядаючи підстави господарсько-правової відповідальності у широкому сенсі, варто відзначити два сформовані у теорії господарського права погляди. Відповідно до концепції В. С. Щербини, є дві підстави господарсько-правової відповідальності: юридична і фактична. Під юридичною підставою розуміють правовий документ, що характеризує певну поведінку суб'єкта господарювання як протиправну і передбачає за неї форму і розмір відповідальності, а саме: закон і договір. Фактичною підставою автор пропонує вважати життєві ситуації, що характеризуються законом або договором як неправомірні, тобто - господарське правопорушення.¹

Для чіткого тлумачення терміна «господарське правопорушення» варто виокремити такі характерні ознаки: нормативно передбачене порушення господарського зобов'язання однією зі сторін; наявність шкоди, що може бути виражена у грошовому еквіваленті; відсутність вини як обов'язкового фактора. При цьому необхідно розмежовувати поняття господарського правопорушення, яке передбачає господарську відповідальність, і правопорушення у сфері господарської діяльності (злочин), що спричиняє кримінальну відповідальність.

Враховуючи викладене вище, можна дати таке визначення. Господарське правопорушення - це передбачене законом або договором протиправне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом господарювання в процесі здійснення ним господарської діяльності, яке тягне за собою господарську відповідальність.

Дефініцію господарського правопорушення має бути закріплено на законодавчому рівні. Це полегшить практичне застосування господарської

1. Господарське право : Практикум / В. С. Щербина, Г. В. Пронська, О. М. Вінник та інші ; [за заг. ред. В. С. Щербини]. - К. : Юрінком Інтер, 2001. - С.199.

відповідальності та допоможе уникнути використання «подвійних стандартів» під час ідентифікації господарських правопорушень.

Проаналізувавши викладене я хочу погодитись із запропонованою думкою Кикоть О.О, що можна запропонувати такий перелік підстав господарської відповідальності.

Нормативні підстави - це наявні нормативно-правові акти або передбачені ними договори, які є законною основою для існування господарських відносин взагалі та господарської відповідальності зокрема.

Процесуальні підстави - це передбачені законом або договором положення, які містять процесуальний порядок реалізації господарської відповідальності.

Фактичні підстави - це життєві обставини, які відповідно до закону або договору мають неправомірний характер, які власне і становлять у своїй сукупності зміст господарського правопорушення.

2.1 Господарське правопорушення як підстава господарсько-правової відповідальності

Також при розгляді даного питання слід приділити більш ретельну увагу господарському правопорушенню як підставі господарсько - правової відповідальності.

Як зазначалося вище господарське правопорушення - це передбачене законом або договором протиправне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом господарювання в процесі здійснення ним господарської діяльності, яке тягне за собою господарську відповідальність.

Питання складу господарського правопорушення не є однозначним і залежить від форми господарської відповідальності. Розрізняють повний і обмежений склад. Повний склад господарського правопорушення має місце за такої форми господарської відповідальності як, наприклад, відшкодування збитків, де необхідними елементами складу в їх сукупності є:

- протиправна поведінка - порушення суб'єктом господарювання положень, передбачених законом або договором;

- наявність негативних наслідків у вигляді збитків - пряма (знищення, пошкодження майна) або непряма (не отриманий дохід) шкода, завдана учасникові господарських відносин іншим учасником-правопорушником;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками - наявність прямої залежності між протиправними діями правопорушника і тими збитками, яких зазнав його контрагент;

- вина - за умов господарського правопорушення під виною розуміють (окрім прямого умислу): а) правопорушник не виконав усіх дій щодо недопущення здійснення правопорушення; б) правопорушник не використав можливості діяти правомірно за умови, що така можливість існувала.

Під обмеженим складом господарського правопорушення розуміють відсутність одного або кількох з вище перелічених елементів.¹

1. Наукові записки. Том 103. Юридичні науки. УДК [346.9: 347.4] (477) Кикоть О. О Підстави настання господарсько-правової відповідальності. Теоретико - правові питання. © Кикоть О. О., 2010



3. Види господарсько-правової відповідальності

У юридичній науці правову відповідальність прийнято диференціювати на різні види. При цьому критерії розподілу можуть бути обрані залежно від цілей такої диференціації. В залежності від підстави виникнення господарсько-правової відповідальності розрізняють договірну і позадоговірну. Під договірною слід розуміти відповідальність, що настає у випадках невиконання і неналежного виконання зобов'язання.

Основна відмінність між договірною і позадоговірною відповідальністю, полягає в тому, що договірна відповідальність настає у випадках не тільки передбачених законом, але і сторонами в договорі. При укладенні договору сторони вправі не тільки підвищити відповідальність у порівнянні з тієї, що встановлено законом, чи понизити її розмір(у випадках, якщо відповідальність встановлена диспозитивною нормою), але й установити міри відповідальності за виконання чи неналежне виконання договірних забов'язань на додаток до визначених законом.

Однак якщо говорити про відмінності між договірною і позадоговірною відповідальністю, то не можна не підтримати точку зору О.С. Йоффе, який підкреслював, що «позадоговірна відповідальність здійснюється шляхом встановлення між сторонами особливого зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди… Навпаки, договірна відповідальність особливого зобов'язання не породжується і здійснюється шляхом приєднання до існуючого між сторонами зобов'язання нового обов'язку порушника (по відшкодуванню збитків , сплаті штрафів і т.п)»¹

1. Йоффе О.С. Обязательственное право. - Ленинград 1980. С 110

Види господарсько-правової відповідальності також розрізняють залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм у теорії господарського права розрізняють:

1) відшкодування збитків;

2) штрафні санкції;

3) оперативно-господарські санкції;

4) конфіскація;

5) господарсько-адміністративні штрафи;

6) планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;

7) господарсько-організаційні санкції.

Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, виходячи з аналізу відповідних статей Цивільного кодексу та інших законодавчих актів: у відносинах купівлі-продажу між господарюючими суб'єктами.

Відшкодування, господарським суб'єктам збитків, сплата неустойки (штрафу, пені) - це так звані невиробничі витрати, які відносяться на прибуток підприємств та організацій. ¹

Загальне поняття штрафів як відповідальності у господарських відносинах визначених законодавством. Згідно зі ст. 179 Цивільного кодексу “штрафом визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання”.

1. Подколзін І., Дзера І. Правові підстави відшкодування збитків // Юридична Україна .- 2009.- №6. - С. 73-80.

Закон розрізняє три види штрафних економічних санкцій: штраф у власному розумінні, пеню та неустойку. Всі вони покликані виконувати штрафну, каральну функцію, хоч мають і певні відмінності.

Розмір штрафу як економічної санкції регулюється законодавством трьома способами:

- штраф у твердій сумі. Прикладом цього виду штрафу є штрафи, що їх сплачують перевізник і відправник за невиконання плану вантажних перевезень (ст. 359 ЦК), їх розміри визначають транспортні статути і кодекси окремо стосовно кожного виду транспорту;

- штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання. Наприклад, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю стандартам чи умовам договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості;

- штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом. Наприклад, за пошкодження вагонів або контейнерів відправником чи одержувачем вантажу під час навантаження або розвантаження вантажів їхніми засобами ці суб'єкти сплачують залізниці штраф у розмірі п'ятикратної вартості пошкодженого майна.

Неустойка є різновидом штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка застосовується, як правило, як штрафна санкція у разі прострочення виконання майнових зобов'язань (поставка, купівля-продаж, міна тощо).

Такі санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських правовідносин в оперативному порядку. На відміну від майнової відповідальності, оперативні санкції діють на правопорушника не загрозою державного примусу, а оперативним втручанням, що хоч і зачіпає майнову сферу правопорушника, але не дає ніяких видимих компенсаційних благ його контрагентові, який вдався до оперативних санкцій.

Оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на два види. До першого належать санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушено.

Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин (переведення несправного платника на акредитивну форму розрахунків чи на попередню оплату продукції)

Конфіскація - це безоплатне вилучення у дохід бюджету майна (коштів) суб'єкта господарювання - правопорушника у випадках, прямо передбачених законом.

Конфіскацію застосовують у випадках:

- виконання угод, укладених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (конфіскації підлягає все одержане винними сторонами/ стороною за такою угодою);

- у сфері антимонопольного регулювання та у разі недобросовісної конкуренції;

- у сфері ціноутворення (зокрема, щодо підприємств-монополістів, ціни на продукцію яких регулює держава) та в деяких інших випадках.¹

1. Наше право №4 ч.2, 2010 с.180 Подоляка А.М. - Господарсько-правова відповідальність та сучасні засоби її застосування

3.1 Адміністративно-господарська відповідальність

На мою думку особливої уваги заслуговує такий вид відповідальності як адміністративно-господарська відповідальність.

У процесі здійснення регулювання та контролю господарської діяльності уповноважені органи державної влади, органи місцевого самоврядування виявляють порушення суб'єктами господарювання встановлених законодавчими актами правил і норм й у випадках, передбачених законом, застосовують до порушників установлені заходи відповідальності, зокрема адміністративно-господарські санкції. Значення адміністративно-господарських санкцій, їх роль у запобіганні порушенням вимог законодавства та забезпеченні інтересів суспільства, державної дисципліни і законності, утвердженні суспільного господарського порядку в економічній системі України зумовлюють актуальність теоретичних і практичних правових питань, пов'язаних з установленням і застосуванням цих санкцій.

Згідно зі ст. 238 Господарського кодексу (далі - ГК) України адміністративно-господарські санкції становлять заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, які застосовуються до вказаних суб'єктів уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення цими суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначено главою 27 ГК України, а також іншими законодавчими актами.

Серед заходів відповідальності учасників господарських відносин адміністративно-господарські санкції відіграють важливу роль, адже саме ці санкції найбільшою мірою спрямовані на забезпечення неухильного дотримання державної дисципліни, законності та господарського правопорядку, додержання встановлених законом умов, вимог і правил здійснення господарської діяльності як суб'єктами господарювання, так і всіма іншими учасниками господарських відносин. Щодо цього адміністративно-господарські санкції стосовно контрагентів суб'єктів господарювання та інших учасників виступають як своєрідна гарантія їхнього права на економічну безпеку.¹

Адміністративно-господарські санкції також є дієвими засобами забезпечення виконання організаційно-господарських зобов'язань, оскільки саме ці санкції найбільш адекватні вказаним зобов'язанням. У спеціальній літературі відзначається публічний характер адміністративно-господарських санкцій, їхній зв'язок з організаційно-господарськими відносинами, підкреслюється роль цих санкцій як способу захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, а також зобов'язальний характер правовідносин із застосування вказаних санкцій.²

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

- вилучення прибутку(доходу);

- адміністративно-господарський штраф;

- стягнення зборів(обов'язкових платежів);

1. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - №3, 2012 Адміністративно господарські санкції як гарантія права суб'єктів господарювання на економічну безпеку. с. 216-220. О.П. Віхров

2. Шевченко Н. Понятие административно-хозяйственных санкций / Н. Шевченко // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 7. - С. 80-82

- застосування антидемпінгових заходів;

- припинення експортно-імпортних операцій;

- застосування індивідуального режиму ліцензування;

- зупинення дії ліцензії(патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

- анулювання ліцензій(патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

- обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання;

- скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

Прибуток(дохід), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суму прихованого(заниженого) прибутку(доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в дохід відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку , передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а уразі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі. Перелік порушень за які до суб'єкта господарювання застосовується зазначена санкція, а також порядок їх застосування визначаються законами.

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету уразі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.¹

Підсумовуючи, доречно ще раз наголосити, що застосування адміністративно-господарських санкцій забезпечує додержання суб'єктами господарювання встановлених законодавством правил і норм ведення господарської діяльності, належне виконання ними договірних та інших господарських зобов'язань, досягнення оптимальної організації економічних відносин і утвердження суспільного господарського порядку в економіці. Отже, вони є дієвою гарантією права суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин на економічну безпеку.

3. Господарське право України. Курс лекцій. Мілаш В.С. Право 2008. 496с.4



Висновки

Проаналізувавши вищезазначене слід знову звернутися до визначення господарсько-правової відповідальності, господарська відповідальність - це настання несприятливих майнових наслідків в разі порушення правил функціонування господарського механізму, які встановлюються державними органами в інтересах держави або сторонами в договорі.

Господарсько-правова відповідальність проявляється через свої функції:

- встановлюючи обов'язок правопорушника відновити порушене право уповноваженою особою, зокрема відшкодувати заподіяні їй збитки, інститут відповідальності виконує компенсаційну роль;

- загроза застосування засобів відповідальності покликана попереджувати вчинення правопорушення суб'єктами господарських правовідносин, виховувати їх у дусі поваги до закону, до прав та інтересів інших осіб, неухильного виконання прийнятих на себе обов'язків;

- як вид юридичної відповідальності господарсько-правова відповідальність є негативною реакцією держави на скоєння правопорушень, яка полягає в його осудженні суспільством і державою і отже є карою для правопорушника;

- застосування засобів відповідальності для особи, що порушує забов'язання може негативно позначитися на її матеріальному і фінансовому становищі, призвести до банкрутства господарського суб'єкта, а це є сигналом про неблагополучний стан організації, необхідність вжити заходів до його оздоровлення.

Розглянувши підстави відповідальності ми бачимо що юридичною підставою такої є закон, а фактичною склад господарського правопорушення, до якого входять протиправна поведінка, наявність негативних наслідків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, та вина.

Також у даній роботі були розглянуті види господарсько-правової відповідальності, і проведена їх класифікація на договірні та не договірні. Слід підкреслити таких особливий вид господарської відповідальності як адміністративно-господарська відповідальність яка виділяється від інших суб'єктним складом та характером санкцій.

Отже підсумовуючи вище викладене можна дійти висновку, що законодавче закріплення інституту господарської відповідальності не досить досконале і потребує докорінних змін. Не можна недооцінювати актуальність даної проблеми, адже відповідальність з правової точки зору є тим фактором без якого право не може існувати взагалі і досконалість інституту відповідальності є вагомим підґрунтям будь-якої галузі права.



Список використаної літератури

Нормативно-правові акти:

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Офіц. вісн. України. - 2003.- № 11 (28.03.2003). - Ст. 462.

2. Про державну податкову службу в Україні:.Закон України від 04.12.90р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1991. - №6.

3. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001р. // Відом. Верхов. Ради України - 2001. - №12.

4. Про виконавче виробництво:.Закон України від 21.04.99р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. - №24.

5. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі

зовнішньоекономічної діяльності: Закон України від 23.12.98р. №351-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. - 1999, № 5-6, Ст. 44.

6. Про рекламу: Закон України від 03.07.96р. №270/96-ВР// Відом. Верхов. Ради України - 1996 - №39- Ст. 181

7. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.91р. N 1023-XII// Відом. Верхов. Ради України - 1991 - №30-Ст.379

8. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.96р. N 236/96-ВР// Відом. Верхов. Ради України - 1996 - №36 - Ст.164 34

Література:

1. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. - 20ге вид: змін. та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. - 766 с.

2. Мілаш В.С. Господарське право: Курс лекцій: у 2-х частинах. Ч. 1. - Х.: Право, 2008. - 496 с.

3. Чернодчук В., Чернодчук Т. До питання щодо оперативно-господарських санкцій // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №3

4. Глібко С.В. Пеня за порушення строків розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності як адміністративно-господарська санкція // Проблеми законності: Акад. зб. наук пр. / відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. - Вип.. 109. - с. 130-140 .

Размещено на Allbest.ru

...