Правове регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі (матеріально- правовий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі (матеріально- правовий аспект)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах сучасної глобалізації, яка безпосередньо стосується й світового ринку праці, нагальною стає проблема адекватної правової регламентації багатьох відносин, що складаються в процесі міжнародної праці та, зокрема, у зв'язку з міжнародною трудовою міграцією, різними видами відряджень українських громадян за кордон, роботою в міжнародних організаціях системи ООН, працею на підприємствах з іноземними інвестиціями, а також трудовою діяльністю моряків. З іншого боку, низку правових проблем викликає нелегальна трудова міграція. Більшість відносин, пов'язаних з міжнародною працею, мають міжнародний цивільно-правовий характер, а тому підпадають під сферу регулювання міжнародного приватного трудового права, у складі якого найважливішими є матеріально-правові норми.

Актуальність наукового дослідження правових проблем регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі в матеріально-правовому аспекті обумовлена також недосконалістю міжнародного й українського законодавства в сфері міжнародної трудової міграції та потребою наукового обґрунтування пропозицій щодо його удосконалення, недостатньою теоретичною розробкою правових проблем нелегальної трудової міграції, а також наявністю суттєвих недоліків у нормативно-правовій базі в сфері регулювання відмінних від трудової міграції ситуацій міжнародної праці.

Вибір теми зумовлений відсутністю досліджень у вітчизняній правовій доктрині матеріально-правових проблем регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі у комплексному системному аспекті. В наукових працях, які стосуються цієї проблеми, приділяється увага окремим аспектам міжнародних приватних трудових відносин. Автори дисертаційних досліджень, присвячених міжнародному приватному трудовому праву, здебільшого торкались проблем колізійного регулювання міжнародних приватних трудових відносин, але не охоплювали в повній мірі саме проблеми матеріально-правового регулювання таких відносин на сучасному етапі. В Україні питання міжнародного приватного трудового права досліджували А.С. Довгерт та С.Н. Сергєєва. Окремим аспектам цієї проблематики приділяли увагу відомі вітчизняні та іноземні вчені, дослідники проблем теорії та історії права, трудового та міжнародного трудового права, цивільного, європейського, міжнародного приватного та публічного права як радянського, так і сучасного періоду: Н.Г. Александров, О.О. Алексєєв, Е.І. Аметистов, Л.П. Ануфрієва, М.М. Богуславський, Р. Бланпен, Н. Валтікос, П. Вінклер фон Моренфельс, В.А. Василенко, О.М. Васильєв, П. Гарон, Л.Н. Галенська, Г.В. Галущенко, С.О. Голунський, Р. Давид, Г.К. Дмитрієва, Ж. Жавільє, В.П. Звеков, І.В. Зуб, С.Л. Зівс, С.О. Іванов, Д.О. Керимов, С. Клауверт, К.О. Кольяр, В.І. Кисіль, І.Я. Кисельов, З. Кучера, Х. Кох, А. Ліон-Каєн, І.І. Лукашук, У. Магнус, Г.К. Матвєєв, Н.І. Маришева, О.О. Мережко, О.І. Мінаков, Ф. Моргенштерн, Т.Н. Нешатаєва, В.П. Пастухов, О.Н. Садіков, Л.О. Сироватська, І. Сасі, В.І. Смолярчук, Б.С. Стичинський, М.С. Строгович, Ж. Ссель, Ф. Суцліфе, Л.С. Таль, Ф. Фабріціус, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, Г.Ю. Федосєєва, С.Б. Чехович, Г.Ф. Шершеневич та інші вчені.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України» (ТЗ НДР №01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного і митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження правових проблем, пов'язаних із матеріально-правовим регулюванням міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі на основі вивчення матеріально-правових норм вітчизняного, зарубіжного законодавства, конвенцій та двосторонніх угод, праць вітчизняних та закордонних вчених у вказаній сфері з метою внесення конкретних пропозицій щодо вдосконалення механізму правового регулювання таких правовідносин.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

- визначити місце і роль трудових матеріальних норм в системі правового регулювання міжнародних приватних відносин;

- дослідити міжнародно-договірне регулювання трудової міграції;

- проаналізувати національні матеріально-правові норми у сфері трудової імміграції основних країн, в яких працюють українські громадяни;

- узагальнити положення щодо регулювання праці в Україні;

- виявити особливості трудової діяльності українських громадян в інших ситуаціях, ніж трудова міграція (відрядження поза межі України, праця в міжнародних організаціях системи ООН, на підприємствах з іноземними інвестиціями; робота моряків за кордоном);

- розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази України в сфері міжнародних приватних трудових відносин.

Об'єктом дисертаційного дослідження є відносини, що виникають у сфері міжнародної праці та підлягають правовому регулюванню.

Предметом дисертаційного дослідження є акти законодавства України та ряду зарубіжних країн (Великої Британії, Ірландії, Іспанії, Німеччини, Російської Федерації, Скандинавських країн, США), конвенції ООН, МОП, Ради Європи, СНД, двосторонні угоди, правові норми Європейського Союзу, а також доктринальні джерела, у яких висвітлюються правові аспекти матеріально-правового регулювання міжнародних приватних трудових відносин.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складають: метод порівняльного правознавства (порівняльно-правовий метод), за допомогою якого досліджувався досвід матеріально-правового регулювання міжнародних приватних трудових відносини в різних правових системах; метод комплексного аналізу, який було використано для дослідження взаємозв'язку міжнародного приватного трудового права з національним трудовим та цивільним правом, інститутами міжнародного приватного права; метод системного аналізу, що дозволив розглянути міжнародні приватні трудові відносини як складову частину предмету міжнародного приватного права; формально-логічний та історично-правовий методи, які надали можливість дослідження розвитку міжнародного приватного трудового права в національних правових системах; герменевтичний метод, що було застосовано для встановлення змісту певних законодавчих понять.

Наукова достовірність результатів дослідження обґрунтовується значною кількістю проаналізованих автором міжнародних договорів, актів сучасного законодавства іноземних держав та чинного законодавства України в сфері міжнародних приватних трудових відносин.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на рівні дисертаційного дослідження вперше у вітчизняній правовій доктрині комплексно розглянуто проблеми матеріально-правового регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі. У дисертаційному дослідженні сформульовані наступні нові, або такі, що містять елементи новизни, положення, які виносяться на захист:

1. Аргументовано теоретичний підхід, відповідно до якого матеріально-правові норми міжнародного трудового права є складовою частиною міжнародного приватного права.

2. Обґрунтовано положення про те, що джерелами міжнародного приватного трудового права є не тільки традиційні джерела міжнародного приватного права (міжнародні договори, внутрішнє законодавство, судовий прецедент тощо), але і рекомендації міжнародних організацій та колективні договори.

3. З урахуванням того, що матеріальні норми конвенцій ООН, Міжнародної організації праці (МОП), Ради Європи, ЄС, СНД та національних законодавств зарубіжних країн в сфері міжнародної трудової міграції являють собою основу для покращення нормативно-правової бази Україні у встановленні умов праці та захисті трудових прав українських громадян - трудових мігрантів, обґрунтовано доцільність ратифікувати Конвенцію МОП №97 про трудящих-мігрантів та три додатки до неї, а також Конвенцію МОП №143 про трудящих-мігрантів за винятком другого розділу.

4. На основі проведеного аналізу трудо-правового статусу іноземців в Україні дістало подальшого розвитку визначення принципу пріоритетного використання національних трудових ресурсів. З цією метою, а також як один з заходів запобігання нелегальній трудовій міграції в Україні, обґрунтовано необхідність встановлення на підприємствах пропорцій щодо власних громадян та іноземців, отримання дозволів на працевлаштування іноземців працедавцями. Зменшенню нелегальної трудової міграції сприяє також і адекватне використання таких заходів, як депортація, легалізація, амністія та накладення штрафів на нелегальних працівників-мігрантів.

5. Запропоновано обґрунтований перелік обставин, які дають можливість українським громадянам відмовитись від відрядження за кордон; зокрема, такою обставиною, серед інших, є несприйняття клімату країни, в яку його відряджають.

6. Обґрунтовано необхідність регулювання праці в міжнародних організаціях системи ООН національним законодавством (або загальними нормами в сфері трудового права) країни працівника, а також можливості звернення до міжнародних судових установ.

7. На підставі проведеного аналізу трудової діяльності працівників на підприємствах з іноземними інвестиціями для більш ефективного договірного оформлення зобов'язань між працівником та працедавцем обґрунтовано необхідність застосування «положення про персонал», що за своїм правовим змістом є ширшим ніж колективний договір.

8. Автором з'ясовано, що при здійсненні трудової діяльності українськими моряками поза межами України трудові права останніх залишаються незахищеними; зокрема, їм не встановлюється мінімальна заробітна плата, порядок виплати компенсації на випадок травмування або загибелі, механізм судового захисту порушених трудових прав тощо. Для подолання такої несприятливої ситуації автором пропонується прийняття Проекту Зведеної конвенції з праці в морському судноплавстві, підготовленого в рамках Технічної морської конференції в Женеві 13-24 вересня 2004 р. та подальша її ратифікація Україною.

9. На підставі вищенаведених та інших висновків в дисертації пропонується низка законодавчих пропозицій, зокрема:

- закріпити на законодавчому рівні поняття: «працівник-мігрант», «положення про персонал» і «положення про неконкуренцію»;

- в КТМ України внести визначення крюїнгу, а також передбачити чіткі гарантії захисту трудових прав моряків;

- в статті 49 КТМ України доцільно зазначити перелік осіб, що можуть належати до судової команди, а також зазначити, які функції вони повинні виконувати.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади з метою вдосконалення законодавства України в сфері міжнародного приватного трудового права.

Наукові положення, сформульовані автором за результатами дисертаційного дослідження, можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні дисциплін: «Міжнародне приватне право», «Міжнародне приватне морське право», «Порівняльне цивільне право», «Міжнародне валютне право», «Трудове право».

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на таких науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: науково-теоретична конференція молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р., м. Київ); конференція молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», присвячена 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин (14 жовтня 2004 р., м. Київ); друга міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку», (березень 2004 р., м. Київ); третя міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (10 березня 2005 р., м. Київ); круглий стіл на тему «Новий цивільний кодекс України», що проводився кафедрою Міжнародного приватного та митого права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка для студентів, аспірантів та молодих вчених у І-ІІ семестрах 2003-2004 навчальному році у м. Києві; круглий стіл на тему «Українська наука міжнародного права на початку XXI століття», що відбувся 18 листопада 2004 р. на базі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у м. Києві.

Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження відображені в 5 наукових статтях у збірниках, що входять до переліку фахових видань ВАК України, та опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях, збірці матеріалів до курсу «Міжнародне трудове право».

Структура дисертації обумовлена метою та характером задач дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів та дев'яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 183 сторінки, в тому числі список використаних джерел (228 найменувань) складає 19 сторінок.

Основний зміст роботи

правовий міжнародний трудовий міграція

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, зв'язок з науковими програмами, планами, темами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сформульовані мета, завдання і методи дослідження, викладається наукова новизна та основні наукові положення, які виносяться на захист, надається теоретичне та практичне значення отриманих результатів, інформація про апробацію результатів дисертації та публікації, а також практичні можливості впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Міжнародне приватне трудове право як складова частина міжнародного приватного права», який складається з трьох підрозділів, дисертантом досліджуються теоретичні питання регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі.

Перший підрозділ - «Теоретичні засади міжнародного приватного трудового права» - присвячений аналізу наукових досліджень в сфері міжнародного приватного трудового права від дореволюційного періоду до сучасного етапу. Дисертантом були розглянуті наукові праці Г.Ф. Шершеневича, Л.С. Таля, С.О. Іванова, Е.М. Аметистова, А.С. Довгерта, І.Я. Кисельова, М.А. Андріанової, С.Н. Сергєєвої, що дало можливість узагальнити особливості історичного розвитку міжнародного приватного трудового права та обґрунтувати висновок про те, що міжнародне приватне трудове право було складовою частиною цивільного права, яке відносилось до сфери міжнародного приватного права, в той час як умови праці іноземних і власних працівників підпадали під дію публічного права. За радянських же часів вчені приділяли увагу діяльності МОП, механізму імплементації норм міжнародного приватного трудового права. На початку 90-х років з'являється перше комплексне дослідження в цій сфері А.С. Довгерта, в якому розглядалися основні проблеми міжнародного приватного трудового права в цілому та України зокрема. Але, автор зазначає, що матеріально-правова база регулювання міжнародного приватного трудового права змінилася, тому доцільно її сьогодні розглядати враховуючі зміни як міжнародного характеру, так і національних законодавств різних країн, зокрема України. Дослідження міжнародного приватного трудового права за останні п'ять років свідчать про недостатню увагу до проблем міжнародних приватних трудових відносин в системі міжнародного приватного і трудового України.

У другому підрозділі - «Місце матеріальних норм в системі правового регулювання міжнародних приватних трудових відносин» - автор досліджує поняття, зміст, характерні особливості правової природи матеріальних норм міжнародного приватного трудового права в системі міжнародного приватного права.

В ході дослідження автор з'ясовує, що матеріально-правові норми міжнародного приватного трудового права є складовою частиною міжнародного приватного права. Тому доцільно до предмету міжнародного приватного права включити приватні трудові відносини міжнародного характеру. Але, водночас, не дивлячись на це, міжнародне приватне трудове право залишається самостійною, досить відмінною від цивільного права частиною міжнародного приватного права. Відмінності приватного трудового права від цивільного права полягають в наявності самостійних суб'єктів, відповідальності, порядку розгляду спорів, видів угод тощо. До сфери дії міжнародного приватного трудового права не відносяться питання трудової дієздатності та правоздатності громадян і профспілкових організацій, трудового колективу. Також в доктрині міжнародного приватного права не йдеться про трудовий договір як такий. А такі невід'ємні питання міжнародного приватного права, як застереження про публічний порядок, обхід закону, автономія волі, питання кваліфікації, набувають нового змісту в контексті міжнародного приватного трудового права, що повинно бути зафіксовано в нормативно-правових актах як внутрішнього права країн, так і міжнародного приватного права.

Третій підрозділ - «Джерела матеріально-правового регулювання міжнародних приватних трудових відносин» - присвячений аналізу джерел міжнародного приватного трудового права.

Розглянувши особливості джерел матеріально-правового регулювання міжнародних приватних трудових відносин, автор звернув увагу на те, що до джерел міжнародного приватного трудового права слід застосовувати доктринальний підхід, притаманний міжнародному приватному праву в цілому, але не забувати про специфічні джерела регулювання, що притаманні лише міжнародному приватному трудовому праву.

Дисертант обґрунтовує висновок про те, що до джерел міжнародного приватного трудового права, окрім традиційних джерел міжнародного приватного права слід відносити колективні договори та рекомендації міжнародних організацій (оскільки практика розгляду таких спорів в судовому порядку свідчить про те, що країни на них також можуть посилатися).

У другому розділі - «Правові проблеми регулювання міжнародної трудової міграції», який складається з трьох підрозділів, дисертант зосереджується на аналізі питань, пов'язаних з правовим регулюванням трудової діяльності працівників-мігрантів.

У першому підрозділі - «Міжнародно-договірне регулювання трудової міграції» автор надає загальну характеристику діяльності ООН, МОП, Ради Європи, СНД, а також розглядає двосторонні угоди про правову допомогу в сфері регулювання міжнародної трудової міграції, зокрема пропонує шляхи зменшення нелегальної трудової міграції на конвенційному та двосторонньому рівнях.

Автор підкреслює, що при оновленні українського трудового законодавства, слід враховувати вже існуючі стандарти, закріплені в міжнародних універсальних та регіональних договорах у сфері регулювання міжнародної міграції робочої сили. В конвенціях та інших нормативних документах, укладених в рамках ООН, МОП, Ради Європи, ЄС, СНД, відображені основні принципи міжнародної трудової міграції, передбачаються гарантії дотримання основних прав людини, забороняється будь-яке зловживання в галузі трудової міграції.

Дисертант обґрунтовує висновок про те, що Україні недоцільно ратифікувати Конвенцію ООН про захист прав трудящих мігрантів та членів їх сімей 1990 р., Європейську конвенцію про правовий статус працівників-мігрантів 1977 р. та Конвенцію МОП №143 про трудящих-мігрантів слід ратифікувати за винятком другого розділу, так як положення цих конвенцій фактично дублюють положення Конвенції МОП №111 про дискримінацію в галузі праці та занять 1958 р. (Україна її ратифікувала 4.08.1961 р.), а також Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. (Україна її ратифікувала 17.07.1997 р.). Норми про недискримінацію при здійсненні трудової діяльності працівниками-мігрантами вже містяться в діючому законодавстві України в даній сфері. Натомість ми повинні ратифікувати Конвенцію МОП №97 про трудящих-мігрантів та три додатки до неї, що регламентують умови забезпечення міграції трудящих. Положення цієї конвенції не відображені повною мірою в чинному українському законодавстві.

На основі аналізу двосторонніх угод в галузі міжнародної трудової міграції робочої сили автор підкреслює, що Україні необхідно укладати двосторонні угоди в цій сфері з метою уникнення проблем, пов'язаних з порушенням трудових прав українських громадян та працівників-мігрантів з країн, що домовляються.

Значну увагу автор приділяє проблемі нелегальної трудової міграції. Дисертант обґрунтовує висновок про те, що міжнародні конвенційні норми та норми двосторонніх угод у сфері міжнародної трудової міграції необхідно доповнити таким чином, щоб в них відображались визначення такої категорії працівників, відповідальність за нелегальну трудову діяльність для самих працівників-мігрантів, а також для осіб, які їх запрошують.

Другий підрозділ - «Правові проблеми українських громадян в країнах їх трудової міграції» - присвячено дослідженню внутрішніх законодавств держав в сфері матеріального регулювання трудової діяльності українських громадян.

На прикладі матеріальних норм, відображених в законодавствах Німеччини, Скандинавських країн, США, Іспанії, Великої Британії, Ірландії, Російської Федерації, розглянуто проблеми доступу українських громадян до праці, а також порядок захисту порушених трудових прав. Автор підкреслює, що порядок отримання та продовження дозволів на працевлаштування є досить складним. Термін їх дії варіюється. Існує також перелік професій, для яких не треба отримувати дозволи на працю. Також передбачаються вікові обмеження стосовно доступу до праці тощо.

Автор розглядає можливі варіанти зменшення нелегальної трудової міграції у внутрішньому законодавстві держав, серед яких депортація, легалізація, амністія та накладення штрафів на нелегальних працівників-мігрантів. Дисертант доходить висновку, що такі заходи є не досить ефективними, бо насправді депортація, легалізація, амністія чи накладення штрафів на трудящих-мігрантів є одноразовими та нетривалими акціями, що, з одного боку, дають державі право отримувати реальні податки від трудящих-мігрантів, а з іншого боку, під такі акції підпадають такі мігранти, що не могли б в жодному випадку легальним шляхом отримати право на працевлаштування. Подібні заходи з боку держав свідчать про неможливість регулювання ними процесу нелегальної трудової міграції, тому що, слідом за легалізацією нелегальних працівників-мігрантів, в країну прибуває новий потік таких же самих осіб.

Дисертант пропонує внутрішнє законодавство України привести у такий стан, щоб нелегальна трудова міграція стала невигідною всім її потенційним учасникам. Пропонується укладання двосторонніх та багатосторонніх угод з країнами, де б чітко передбачалась відповідальність країн за порушення норм трудової міграції, на національному рівні доцільно ввести посилення перевірок документів стосовно трудової діяльності та митного контролю, введення не тільки адміністративної, а й кримінальної відповідальності для організаторів нелегального пересування трудящих-мігрантів. Незаконні трудящі-мігранти повинні самі нести витрати на висилання їх з країни, а у випадку, коли це неможливо, витрати повинна нести особа або організація, що їх наймала чи запрошувала.

Третій підрозділ - «Правове регулювання міграції робочої сили в Україні» - присвячено дослідженню трудового статусу іноземців, що здійснюють трудову діяльність в Україні.

На основі аналізу українського законодавства автор підкреслює, що іноземці, які здійснюють трудову діяльність в Україні, не можуть обіймати посади державних службовців, суддів, нотаріусів, капітанів тощо та повинні отримати дозвіл на працевлаштування у встановленому законодавством порядку. Автор доходить висновку, що в українському законодавстві про працю слід визначити принцип пріоритетного використання національних трудових ресурсів. З метою запобігання нелегальній трудовій міграції в Україні необхідно передбачити отримання дозволів на працевлаштування іноземців саме працедавцями та встановити пропорції щодо власних громадян та іноземців на підприємствах.

Третій розділ - «Проблеми правового регулювання окремих видів міжнародної трудової діяльності», який складається з трьох підрозділів, присвячений проблемам правового регулювання трудової діяльності українських працівників в ситуаціях, що не підпадають під визначення міжнародної міграції робочої сили.

У першому підрозділі - «Матеріально-правове регулювання праці українських громадян, що знаходяться у закордонних відрядженнях або працюють в міжнародних організаціях системи ООН» - автор досліджує правову природу закордонних відряджень та працю українських громадян в міжнародних організаціях системи ООН.

Автор пропонує до діючого законодавства України про працю внести перелік обставин, за яких працівник може відмовиться від відрядження за кордон. Серед таких обставин може бути, наприклад, хвороба працівника чи когось з його сім'ї; несприйняття клімату країни, в яку його відряджають; наявність маленької дитини чи вагітність, якщо відряджають жінку тощо. Що стосується оплати, то доцільно надавати оплату працівнику, який знаходиться у відрядженні, виходячи не з середнього заробітку, як пропонує чинне законодавство України, а в залежності від оплати, яка передбачена за таку роботу в країні перебування.

Дисертант зосереджує увагу на тому, що праця українських громадян в міжнародних організаціях повністю підпадає під внутрішнє право організації і пропонує за таких обставин використовувати, якщо не національне законодавство країни працівника, то хоча б загальні норми правової системи, що стосуються трудового права, до якої належить працівник, а не загальні принципи права, якими заповнюються прогалини внутрішнього права організації. Також автор підкреслює, що у працівника повинно бути право на звернення до міжнародних судових установ.

Другий підрозділ - «Правове регулювання трудової діяльності українських моряків» - автор визначає обсяг трудових прав українських моряків, що працюють за кордоном.

Автор обґрунтовує необхідність внесення до чинного трудового та морського законодавства України поняття «крюїнгу», тобто надання послуг з працевлаштування моряків на іноземні судна, та надання гарантій українським морякам щодо мінімальної заробітної плати, медичного та пенсійного страхування, компенсацій на випадок травмування або загибелі тощо.

Дисертант доводить необхідність прийняття проекту конвенції МОП «Зведена конвенція з праці в морському судноплавстві», підготовленої в рамках технічної морської конференції в Женеві 13-24 вересня 2004 р., яка передбачає найбільш ефективні та всеохоплюючі міжнародні стандарти захисту трудових та соціальних прав моряків, а також регулювання та контролю за діяльністю підприємств, які здійснюють посередницькі функції по найму моряків на судна іноземних судновласників. Зведена конвенція з праці в морському судноплавстві переглядає серед 36 конвенцій і Конвенцію МОП №179 про найом та працевлаштування моряків від 22 червня 1996 р., яку на думку автора ратифікувати недоцільно.

У третьому підрозділі - «Правове регулювання праці українських громадян на підприємствах з іноземними інвестиціями» - автор аналізує основні аспекти трудової діяльності українських громадян на підприємствах з іноземними інвестиціями.

Трудові відносини з найманими працівниками на підприємствах з іноземними інвестиціями регулюються індивідуальними трудовими договорами (контрактами) та положенням про персонал. Автор пропонує в трудове законодавство України внести поняття «положення про персонал». Хоча положення про персонал певною мірою дублюють положення колективних договорів, в той же час існують питання, що відображаються тільки в положеннях про персонал (безкоштовні обіди, проїзд, відкриття рахунків в банках тощо).

У висновках наведено підсумки дисертаційного дослідження, які, зокрема, є такими:

1. Особливістю юридичної думки дореволюційного періоду стосовно міжнародного приватного трудового права було те, що останнє розглядалося у складі цивільного, або як його ще називали, приватного права. В той же час, умови праці іноземних і власних працівників входили до сфери публічного права. За радянських часів ученими приділялась увага діяльності МОП, механізму імплементації норм міжнародного приватного трудового права. З початку 90-х років змінилася нормативно-правова база як міжнародного, так і національного характеру в сфері міжнародного приватного трудового права. Сучасні дослідження з даної проблематики виділяють проблему міжнародних приватних трудових відносин в системі міжнародного приватного права.

2. Норми міжнародного приватного трудового права є складовою частиною міжнародного приватного права. До предмету міжнародного приватного права включені приватні трудові відносини міжнародного характеру. Питання міжнародного приватного права, зокрема, застереження про публічний порядок, обхід закону, автономія волі, питання кваліфікації тощо набувають нового змісту в контексті міжнародного приватного трудового права. Загальні положення міжнародного приватного права у поєднанні з міжнародним приватним трудовим правом також регулюють відносини, пов'язані з міжнародною трудовою міграцією, правову природу та зміст якої закріплено в джерелах регулювання міжнародного приватного трудового права.

3. Джерелами міжнародного приватного трудового права є міжнародні договори, включаючи рекомендації міжнародних організацій, внутрішнє законодавство, звичай, судові прецеденти, а не судова практика в цілому, доктрина та колективні договори.

4. Для покращення нормативно-правової бази Україні у встановленні умов праці та захисті трудових прав українських громадян-трудових мігрантів слід використовувати матеріальні норми конвенцій ООН, МОП, Ради Європи, ЄС, СНД та звертати увагу на національні законодавства зарубіжних країн, у зв'язку з чим доцільно ратифікувати Конвенцію МОП №97 про трудящих-мігрантів та три додатки до неї, а також Конвенцію МОП №143 про трудящих-мігрантів за винятком другого розділу.

5. Принцип пріоритетного використання національних трудових ресурсів має бути базою для захисту трудових прав власних працівників в Україні. З метою запобігання нелегальній трудовій міграції в Україні необхідно встановити пропорції щодо власних громадян та іноземців, які працюють на підприємствах, передбачити отримання дозволів на працевлаштування іноземців працедавцями, а також ширше використовувати такі заходи, як депортація, легалізація, амністія та накладення штрафів на нелегальних працівників-мігрантів.

6. До діючого законодавства України про працю необхідно внести обґрунтований перелік обставин, за яких працівник може відмовитися від відрядження за кордон.

7. Робота в міжнародних організаціях системи ООН має регулюватись національним законодавством (або загальними нормами в сфері трудового права) країни працівника, також працівники повинні мати можливість звернення за захистом своїх трудових прав до міжнародних судових установ.

8. З метою удосконалення чинного трудового законодавства України, необхідно запровадити поняття «положення про персонал», що за своєю правовою природою є ширшим за поняття колективного договору.

9. Необхідно запровадити чіткі гарантії захисту трудових прав при здійсненні трудової діяльності українськими моряками поза межами України, зокрема, встановити порядок виплати компенсації на випадок травмування або загибелі, механізм судового захисту порушених трудових прав моряків тощо, тому необхідно прийняти Проект Зведеної конвенції з праці в морському судноплавстві, підготовлений в рамках технічної морської конференції в Женеві 13-24 вересня 2004 р.

За темою дисертації опубліковані наступні роботи автора

1. Довжук О.В. Поняття міжнародних трудових відносин // Шевченківська весна: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 170-річчю заснування Київського університету / За заг. ред. проф. В.П. Гондюла. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. - Вип. ІІ. - С. 271 - 272.

2. Довжук О.В. Колізійні норми в національних законодавствах з міжнародних трудових відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Інститут міжнародних відносин. - 2004. - Випуск 49 (частина 2). - С. 120-122.

3. Довжук О.В. Правові аспекти відрядження українських громадян за кордон // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Інститут міжнародних відносин. - 2004. - Випуск 53 (частина 2). - С. 168-173.

4. Довжук О.В. Правове регулювання праці українських громадян на підприємствах з іноземними інвестиціями // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - №5 (55). - С. 111-115.

5. Довжук О.В. Трудові стандарти Міжнародної Організації праці в сфері трудової діяльності працівників-мігрантів // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - №6 (56). - С. 89-95.

6. Довжук О.В. Місце міжнародного приватного трудового права в системі міжнародного приватного права // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Інститут міжнародних відносин, - 2005. - Випуск 56 (частина 2). - С. 130-135.

Размещено на Allbest.ru