Організація роботи районного суду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика судової системи України

1.1 Суди загальної юрисдикції

1.1.1 Місцеві суди

1.1.2 Апеляційні суди

1.1.3 Вищі спеціалізовані суди

1.1.4 Верховний суд України

1.2 Конституційний суд України

2. Організаційно-правова робота Броварського міськрайонного суду Київської області

2.1 Розподіл роботи обов'язків між керівництвом суд

2.2 Планування роботи

2.3 Прийом справ,що надійшли до суду та спеціалізація з розгляду справ

2.4 Розгляд документів, які надійшли до суду, звернень народних депутатів, громадян

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

суд справа розгляд звернення



Вступ

Навчальна практика є складовою частиною навчального процесу та передбачена навчальним планом. Під час її проходження відбувається ознайомлення з нормативно-правовими актами, які визначають статус судових органів. Крім цього також відбувається ознайомлення з порядком створення, структурою, функціональним призначенням та діяльністю відповідного суду і найголовніше, - це опанування практичних навички роботи в установи,у якій відбувалася навчальна практика.

Моя навчальна практика проходила у Броварському міськрайонному суді Київської області.

Для проходження начальної практики у Броварському суді переді мною стояли такі цілі: поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих мною в процесі навчання в Київському технікумі готельного господарства, ознайомлення з різними функціональними обов'язками, необхідними для моєї майбутньої професійної і організаційно-управлінської діяльності; формування професійного уміння і навичок прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи; виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Метою начальної практики - оволодіння сучасними методами та формами працівника судової установи, формування, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, практичних прийомів та навичок професійно діяльності працівника суду.

Завданням навчальної практики: з'ясувати основні цілі і завдання судових органів, в яких проходитиме практика, їх правове становище; поглиблено вивчити їх структуру, організацію діяльності, форми і методи здійснення поставлених перед ними завдань; засвоїти практику застосування правових норм, що регулюють організацію і діяльність цих органів, а також норм, які вони застосовують у своїй діяльності; уміти самостійно аналізувати діюче законодавство України у сфері організації, функціонування та повноважень місцевих та центральних судових органів України; уміти самостійно вирішувати питання, пов'язані з діяльністю органів суду, аналізувати правові акти судових органів; складати постанови судових органів, ухвали та інші рішення; самостійно кваліфікувати злочинні діяння, аналізуючи матеріали судової практики.



1. Загальна характеристика судової системи України

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, а Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та відповідними законами.

Створення в Україні надзвичайних та особливих судів не допускається.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Конституцією України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у державі. З цим конституційним положенням пов'язане поняття підвідомчості справ судам. Отже, підвідомчість - це коло справ, які характеризуються певними юридичними властивостями, в залежності від яких справа підлягає розгляду або загальними судами або спеціалізованими судами або іншими державними органами (нотаріат, ДРАЦС, і т.п.; розмежування підвідомчості загальних судів та господарських судів).

1.1 Суди загальної юрисдикції

Суди загальної юрисдикції - це самостійні державні органи судової влади, що здійснюють правосуддя шляхом цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства відповідно до Конституції та законів України і утворюють єдину систему судів.

Cистему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний суд України тощо.

1.1.1 Місцеві суди

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.

Ці суди є такими судовими органами, які найбільш наближені до населення. Місцеві суди є судами І інстанції, тобто вони розглядають і вирішують справу по суті в судовому засіданні (відкритому чи закритому), вперше, безпосередньо, як правило одноособово суддею, який діє від імені суду, за участю сторін і на основі їх рівності і змагальності процесу та інших принципах правосуддя, досліджує докази, отримуючи їх через пояснення позивача та відповідача, покази підсудного, потерпілого, свідків, заслуховує експерта стосовно його висновку у справі та ін. і виносить вирок чи рішення.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Місцеві суди постановляють рішення, які не можуть бути скасовані або змінені ними ж.

Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міжнародних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

У місцевому господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів відносно окремих категорій справ.

Місцеві адміністративні суди - це спеціалізовані суди, які входять у систему судів загальної юрисдикції та здійснюють адміністративне провадження у встановленому законом порядку.

Місцеві адміністративні суди розглядатимуть справи, які виникатимуть із публічних правовідносин між громадянами, юридичними особами з одного боку, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами - з іншого.

1.1.2 Апеляційні суди

Повноваження апеляційного суду:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Апеляційні суди мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ. У результаті розгляду справи апеляційний суд вправі за наявності підстав, передбачених ЦПК, КПК, ГПК, скасувати, змінити, судове рішення, постановити нове судове рішення або залишити без змін рішення суду І інстанції.

Окремі категорії справ, визначені процесуальним законодавством, апеляційні суди розглядають по І інстанції.

Для вироблення єдиного підходу в застосуванні норм матеріального і процесуального права апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику з різних категорій судових справ.

До апеляційних спеціалізованих судів належать апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди.

В апеляційному господарському суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

В апеляційних судах є апарат суду, структура і штатна чисельність якого затверджуються в установленому порядку за поданням голови суду, у межах видатків на утримання даного суду. До складу апарату суду можуть входити: помічник голови суду, помічники суддів, завідуючий канцелярією, секретарі суду і судового засідання, консультанти, судові розпорядники, архіваріус та інші особи. Комплектуванням цього апарату безпосередньо займається голова суду, який здійснює прийом на роботу працівників і звільняє їх з роботи, присвоює їм ранги державного службовця.

До складу апеляційних судів входять голова суду, перший заступник голови суду, заступники голови суду і судді, як правило обрані Верховною Радою України безстроково після перебування на суддівський посаді у суді першої ланки не менше трьох років.

1.1.3 Вищі спеціалізовані суди

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господаских, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. палати.

У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, визначених цим Законом. Склад і порядок діяльності пленуму вищого спеціалізованого суду визначаються цим Законом.

При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.

Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

1.1.4 Верховний суд України

Верховний суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Повноваження ВСУ по розгляду справ у касаційному порядку і в порядку повторної касації визначається процесуальним законодавством. Такі повноваження полягають у вирішенні справ, від яких залежить забезпечення однакового застосування і тлумачення норм матеріального та процесуального закону.

Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних обов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково, кількість яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років.

У складі Верховного Суду України діють:

1) Судова палата у цивільних справах;

2) Судова палата у кримінальних справах;

3) Судова палата у господарських справах;

4) Судова палата в адміністративних справах;

У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія.

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності ВСУ діє Президія Верховного Суду України.

У ВСУ створюється Пленум ВСУ, до складу якого входять всі судді ВСУ, голова, заступники Голови ВСУ, а також Голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники та Голова Апеляційного суду України.

Роз'яснення Пленуму ВСУ мають велике значення для забезпечення однакового розуміння законів всіма судами загальної юрисдикції. Вони містять важливі рекомендації з питань, що виникають при розгляді судових справ. Роз'яснення даються на підставі вивчення і узагальнення судової практики. Аналізів судової статистики, здійснюються у судових палатах Верховного Суду України. Пленум аналізує та обговорює на своїх засіданнях допущені при здійсненні правосуддя помилки, порушення закону, випадки неправильного і неоднакового його розуміння судами, а також координує правозастосовчу практику судів, визначаючи її основні напрями. Реалізація повноважень Пленуму з надання роз'яснень у питаннях застосування законодавства впливає на формування судової практики усіх судів загальної юрисдикції.

1.2 Конституційний Суд України

Конституційний Суд України - це єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Він є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України, які призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних
договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до
Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.



2. Організаційно правова робота Броварського міськрайонного суду Київської області

2.1 Розподіл роботи обов'язків між керівництвом суду та суддями

Розподіл обов'язків між працівниками Броварського міськрайонного суду встановлюється наказом керівника апарату суду, згідно з посадовими інструкціями.

Координацію роботи суддів та працівників суду здійснює голова суду та керівник апарату суду.

Обов'язки працівників суду розподіляються керівником апарату згідно з посадовими інструкціями.

2.2 Планування роботи

У Броварському міськрайонному суді складається план роботи на рік та на півріччя, в яких містяться усі заходи роботи суду. Планами також передбачається проведення перевірок, надання практичної та методичної допомоги, навчання працівників суду, інші питання, які потребують спільної участі всіх працівників суду.

План розробляється на підставі статистичних та аналітичних даних про стан відправлення правосуддя, законності та виконання плану роботи ТУ ДСА в Київській області та завдань Апеляційного суду Київської області.
Пропозиції до плану роботи з відповідним мотивуванням надаються консультантами, керівником апарату суду, заступником керівника апарату суду, головою суду. До річного плану - не пізніше 20 грудня, до піврічних - не пізніше 20 червня та 20 грудня.

Підготовлені проекти планів роботи надаються для вивчення та узгодження голові суду. Зміни до планів роботи вносяться за наявності достатніх підстав за вказівкою голови суду.

По закінченню терміну виконання, вказаного в планах, виконавці подають керівнику апарату узагальнення та аналізи, проведені на виконання запланованих заходів; у планах робляться відмітки про виконання.
Контроль за виконанням плану роботи здійснює керівник апарату суду.

2.3 Прийом справ,що надійшли до суду та спеціалізація з розгляду справ

З метою здійснення оперативного судочинства та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу загальних судів встановити, що кримінальні справи, справи про адміністративні правопорушення, подання слідчих органів та скарги на їх дії розглядають наступні судді:

Рабець М.Д., Шевчук М.П., Батюк В.В., Кічинська О.Ф., Лопатинська С.П., Міхієнкова Т.Л. та Пошкурлат О.М.

Цивільні та адміністративні справи розглядають наступні судді: Шинкар А.О., Білик Г.О., Василишин В.О., Дутчак І.М., Маценко Н.П., Петришин Н.М., Пухна О.М., Радзівіл А.Г., Сердинський B.C, Телепенько А.Д.

Усі справи та документи приймаються канцелярією суду за адресою: м.Бровари, вул. Грушевського, 2 щоденно протягом робочого дня.

Позовні заяви у порядку цивільного та адміністративного судочинства, кримінальні справи, справи про адміністративні правопорушення, подання слідчих органів та скарги на їх дії, справи у порядку виконання судових рішень та інші справи, які надходять на розгляд до суду, розподіляються між суддями шляхом авторозподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Справи, рішення у яких скасовані і які направлені на новий судовий розгляд, розподіляються між суддями шляхом авторозподілу.

Ознайомлення з матеріалами судових справ здійснюється протягом усього робочого дня апарату суду.

2.4 Розгляд документів, які надійшли до суду, звернень народних депутатів, громадян

Голова суду розглядає звернення, скарги громадян, народних депутатів. Особистий прийом здійснюється відповідно до затвердженого графіку прийому. Усі звернення реєструються в журналі вхідної кореспонденції та картках реєстрації заяв та скарг.

Голова суду не пізніше наступного дня накладає резолюцію, де чітко вказує виконавців та термін виконання, після чого звернення негайно передається на виконання.

Якщо виконання доручається декільком виконавцям, то організація роботи, підготовка відповіді покладається на особу, прізвище якої вказано першим, з подальшою передачею на підпис голови суду.
Розгляд звернень здійснюється згідно з вимогами Закону України „Про звернення громадян" та інших нормативно-правових актів, які регулюють дані відносини.

Відповідальність за оформлення та своєчасну відправку документів адресату покладається на консультанта суду згідно з посадовими обов'язками.



Висновки

Безперечно, забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина, як того вимагає Основний Закон України, може тільки судова система, яка діятиме винятково на засадах, визначених Конституцією: законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинності та ін., в умовах незалежності і недоторканності суддів.

Місцем проходження моєї виробничої практики був Броварський міськрайонний суд Київської області. В системі судоустрою України він є місцевим судом (є судом першої інстанції) і належить до судів загальної юрисдикції. За штатним розписом в Броварському міськрайонному суді рахується сімнадцять суддів: шістнадцять суддів та голова суду. Голова суду, відповідно, має лише одного заступника. Судді мають своїх помічників. До апарату суду за посадою входять: консультант суду, завідуючий канцелярією, секретарі суду, секретарі судових засідань, судовий розпорядник, та архіваріус тощо.

Щодо виконання програми навчальної практики, то за час її проходження я з'ясувала основні цілі і завдання судових органів, вивчила їх структуру, організацію діяльності, форми і методи здійснення поставлених перед ними завдань; засвоїла практику застосування правових норм, що регулюють організацію і діяльність судових органів, а також норм, які вони застосовують у своїй діяльності; ознайомилась з роботою Броварського міськрайонного суду, ґрунтовно вивчила його структуру, завдання і функції; була спостерігачем на судових засіданнях.

Безсумнівно, потрібно зазначити - велика роль у вдосконаленні діяльності органів суду залежить саме від рівня їх матеріального і фінансового забезпечення. Під час проходження практики я зрозуміла, що чим вищий цей рівень, чим менше організаційно-технічних проблем мають працівники, тим і продуктивнішою та якіснішою є виконувана ними робота.

Наприкінці роботи хотілося б зазначити, що навчальна практика відіграє, все ж таки, певну позитивну роль. Вона допомагає засвоїти матеріал, вивчений на протязі навчання, пізнати для себе щось нове, особливо з первин практичної діяльності, яка дуже відрізняється від навчального процесу, цікаво поспілкуватися із людьми - відповідальними працівниками судових органів з однієї сторони та громадянами, які звертаються до суду із своїми проблемами з іншої, почути від них про проблеми і недоліки в структурі функціонування судових органів.



Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К.: Преса України, 1997. 80 с., зі змінами та доповненнями.

2. Закон України « Про Конституційний суд України» №422/96-вр від 26.04.2015.

3. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-14 від 01.04.2015.

4. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 18. Ст. 79.

5. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 року Право України. 1996. № 12.

6. Регламент роботи Броварського міськрайонного суду Київської області:затверджено Наказаом голови Броварського міськрайонного суду Київської області № 16 зі змінами та доповненнями від 31.12.2010.

7. Ткачук А. Путівник по судовій системі: Судова система України у запитаннях та відповідях. К.: ІКЦ «Леста», 2007. 68 с.

Размещено на Allbest.ru

...