Конституційна юрисдикція в Україні: поняття та зміст
Конституційна юрисдикція як діяльність суду і квазісудових органів, спрямованої насамперед на визначення відповідності певного кола правових актів конституції. Правосуддя - основний механізм юрисдикційного захисту інтересів держави та громадянина.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2015 |
| Размер файла | 8,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Конституційна юрисдикція - діяльність суд. і т. з. квазісудових органів, спрямована насамперед на визначення відповідності певного кола правових актів конституції, а також на реалізацію деяких ін. повноважень. Конституційна юрисдикція здійснюється у порядку конституційного провадження. Відповідна діяльність спеціалізованих судових органів відбувається у формі конституційного судочинства.
Конституційний Суд України є згідно з Конституцією України (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це - незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом конституційного судочинства.
Визначення Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції означає, що в Україні відсутня система судів конституційної юрисдикції. Зазначене характеризує всі без винятку країни з унітарною формою державного устрою, де прийнято австрійську модель судового конституційного контролю.
Централізованість, організаційна єдність, односуб'єктність конституційної юрисдикції за умов унітарної держави пояснюється змістом і характером функції конституційного контролю, здійснюваної Конституційним Судом України. За Конституцією України об'єктами такого контролю є в першу чергу правові акти вищих органів держави, уповноважених здійснювати нормотворчість, -- Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України. Частина з цих актів має універсальну природу, тобто вони діють у просторі в межах усієї держави.
У конституційному праві, як і взагалі у сфері публічного права, прийнято розуміти, що термін «юрисдикція» має походження від латинських слів «jus» -- право та «dico» -- говорю. Термін «юрисдикція» з латинської (jurusdictio) перекладається як судочинство, але традиційно цією мовою вказаному поняттю відповідає, скоріше, слово «justitio», а також тлумачення слів «jus», «disere», що означає розв'язання конфліктів або застосування органами влади встановлених правил. У юридичній літературі існує декілька модифікацій визначень поняття «конституційна юрисдикція» -- це, зокрема, сукупність повноважень відповідного органу у вирішенні правових спорів, які йому підвідомчі за Конституцією України. Існує також думка, що поняття «конститу¬ційна юрисдикція» означає діяльність уповноваженого законом органу правосуддя, якому Конституцією доручено розглядати юридичні справи та виносити по них юридично обов'язкові рішення. Юрисдикція не залежить від територіальної належності суб'єктів права -- громадян та юридичних осіб, які у зверненнях ставлять питання про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадя¬нина, а також прав юридичної особи.
Відмежовуючи поняття «конституційна юрисдикція» від судової юрисдикції взагалі, яка вживається в міжнародному праві, слід мати на увазі, що існує обов'язкова юрисдикція як інститут міжнародного кримінального права, відповідно до якого національні й міжнародні суди мають право здійснювати кримінальне переслідування осіб, які вчинили міжнародні або військові злочини. Міжнародні договори теж можуть встановлювати обов'язкову юрисдикцію як сукупність повноважень міжнародного судового органу розглядати і вирішувати правові спори, які передані йому для розв'язання спорів на підставі попередньо взятих державами зобов'язань.
Отже, вказаним найбільш досконалим засобом юрисдикційного захисту інтересів держави та громадянина є правосуддя, яке також може наділятися повноваженнями давати офіційне тлумачення норм Конституції та законів. Інтерпретація поняття «конституційна юрисдикція» передбачає у конституційному праві реалізацію функції правосуддя, яка передбачена для нього Конституцією, а єдиний орган -- Конституційний Суд отримує від держави повноваження на здійснення правосуддя у сфері виключно конституційно-правових відносин1.
Таким чином, конституційну юрисдикцію слід розуміти як засновану на Конституції та законах України сукупність повноважень КСУ як єдиного органу судової влади, якому підвідомчі питання з розв'язання конституційно-правових спорів (конфліктів) та здійснення офіційного тлумачення норм Конституції України і законів України, а також проведення іншої діяльності відповідно до предметів (питань) конституційного значення.
Юрисдикція Конституційного Суду України з питань про відповідність Конституції України (конституційність) поширюється на:
1) закони України, крім законів України про внесення змін до Конституції України, які набрали чинності, та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті після набуття чинності Конституцією України;
2) закони України та інші правові акти Верховної Ради України, її органів, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті до набуття чинності Конституцією України;
3) усі чинні міжнародні договори України або ті міжнародні договори, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. конституційний юрисдикційний правосуддя
Конституційно-юрисдикційні відносини: зміст та особливості.
Розглядаючи конституційну юрисдикцію як судове застосування владних повноважень у зв'язку з проведенням конституційного контролю за актами державних органів, важливо встановити доволі широке коло відносин, пов'язаних із статусом та впливом Конституційного Суду на зовнішні й внутрішні відносини. Нормативно-правова природа конституційного правосуддя вказує на обсяг необхідних джерел, які регулюють відносини, що складаються в результаті застосування конституційної юрисдикції. Засадничі принципи формування складу Суду, повноважень цього колегіального органу та суддів, гарантій їх незалежності та самостійності, юридичної сили прийнятих рішень та інші концептуальні питання, які вказують на особливість конституційної юрисдикції, визначають особливості відповідних правовідносин матеріального і процесуального характеру.
Нормативна основа регулювання конституційно-юрисдикційних відносин визначає їх як самостійний правовий інститут, який за своїм змістом включає відносини безпосередньо організації та діяльності Суду (статутні відносини) та відносини за участю Суду і суддів як носіїв юрисдикційних повноважень.
Конституційно-правові відносини, які складаються у сфері конституційного правосуддя, можна розділити на три групи:
а) загальноюрисдикційні, які виникають з організації конституційного правосуддя;
б) спеціально-юрисдикційні, які виникають у процесі застосування конституційних повноважень Судом та суддями;
в) внутрішньосудові, які забезпечують реалізацію компетенції Конституційного Суду і пов'язані з його процесуальними діями.
На характер правовідносин у сфері конституційного правосуддя впливає політико-правова спрямованість конституційних подань та конституційних звернень, соціально-психологічне сприйняття суддями та учасниками судочинства предметів розгляду. Важливими є і відносини, пов'язані з обсягом проведення конституційного контролю або межами офіційного тлумачення Конституційним Судом правових понять, визначень та категорій, залученням ненормативного (доктринального) праворозуміння, а отже, виявленням змісту правовідносин, які спонукали предмет конституційного судового розгляду.
При цьому Конституційний Суд України уникає залучати до розгляду предметів (правовідносин), які підлягають дослідженню з позицій нормоконтролю, факти, конкретні обставини як підставу виникнення, зміни та припинення правовідносин, що певною мірою впливає на пізнання змісту норм законів, які базуються на нормах Конституції. Уникнення розгляду динаміки юридичних фактів позначається на виявленні конституційного характеру як критерію існування норми правового акта, яка перевіряється судом. Адже важливо знайти прямий зв'язок розвитку правовідносин, які виходять із загальних конституційних постулатів і трансформуються в конкретні законодавчо визначені постулати.
За цих умов є можливість з'ясувати і сформувати правову позицію Конституційного Суду України, яка має бути побудована на положеннях Конституції як єдиного джерела конституційного права. Конкретні правовідносини при їх дослідженні безпосередньо залежать від норм галузевого законодавства, які не можуть і не повинні виступати джерелами конституційного права і це безпосередньо стосується актів Президента та уряду, які опосередковують різні форми реалізації права, що можливо встановити при аналізі використання, дотримання, виконання та застосування правових норм, що може бути доведено лише у правомірній поведінці. Правовідносини, які складаються у разі порушень норм законодавства, наприклад, у випадках розгляду Конституційним Судом конфліктних правовідносин суб'єктів влади, зобов'язують Конституційний Суд безпосередньо спиратися на факти, які йому надаються щодо владних дій суб'єктів, які знаходяться поза межами їх конституційних повноважень (категорія справ виходу за межі компетенції).
Отже, конституційну юрисдикцію слід розуміти як засновану на Конституції та законах України сукупність повноважень Конституційного Суду України як єдиного органу судової влади, якому підвідомчі питання з розв'язання конституційно-правових спорів (конфліктів) та здійснення офіційного тлумачення норм Конституції України і законів України, а також проведення іншої діяльності відповідно до предметів (питань) конституційного значення.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення конституційно-правового статусу людини і громадянина як сукупності базових правових норм та інститутів. Місце органів правосуддя в механізмі захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод громадян.
курсовая работа [112,4 K], добавлен 19.07.2016Україна як національна держава: конституційно-правова характеристика. Еволюція ідеї національної держави в Україні. Конституційні характеристики України. Конституційна характеристика української держави. Конституційна відповідальність в Україні.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 10.04.2007Історія заснування Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. Принципи формулювання персональної юрисдикції Спеціального суду та її обмеження. Проблема визначення дати початку дії часової юрисдикції та перелік злочинів, на які поширюється предметна юрисдикція.
реферат [30,5 K], добавлен 17.05.2011Конституційна реформа: основні негативи та упущення. Забезпечення виконання Конституції: загальні проблеми. "Євроінтеграційна" складова конституційного реформування. Способи подальшого удосконалення Конституції. Напрями поглиблення конституційної реформи.
реферат [30,7 K], добавлен 10.04.2009Представництво інтересів громадян і держави як одна з важливих функцій органів прокуратури у розгляді будь-якої судової справи. Підстави для звернення прокурора з позовом до суду. Повноваження при представництві інтересів держави або громадянина в суді.
контрольная работа [38,7 K], добавлен 06.09.2016Історико-правовий аспект розвитку юрисдикції судових інститутів України за спеціалізацією. Міжнародний досвід спеціалізації органів правосуддя (на прикладі Великобританії, Німеччини, США, Росії) та його роль у розбудові спеціалізованих судів України.
диссертация [197,9 K], добавлен 17.05.2011Конституція як Основний закон суспільства та держави. Конституція України як соціальна цінність. Зміст Конституції та її властивості, форма і структура; соціальні й правові функції. Порядок внесення змін та правова охорона Основного закону України.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 01.08.2010Загальні положення конституційної правосуб'єктності Верховного Суду України та її зміст. Структурні елементи конституційно-правового статусу Верховного Суду України та їх особливості. Галузевий характер правосуб’єктності учасників будь-яких правовідносин.
статья [18,1 K], добавлен 14.08.2017Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010Теорія конституції та Основний Закон Української держави: поняття, тлумачення, інтерпретації. Основні риси та функції конституцій і їх класифікація. Історія розвитку конституційних актів на території України. Опосередковане пізнання норм права.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 06.03.2012Зміст Конституції України як нормативно-правового акту, порівняння її з іншими нормативними актами, в тому числі із різних періодів історії; докладний аналіз розділів Конституції, їх найважливіші ідеї та потенціал у справі розбудови правової держави.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 24.11.2011Здійснення правосуддя суддями в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Система адміністративних судів та їх компетенція. Судовий розгляд справ. Обов'язки осіб, які беруть участь у засіданні та прийняття рішення.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 11.04.2012Аналіз діяльності органів державної влади щодо ініціювання та запровадження антикризових програм. Конституційна реформа та публічність влади, як залог вдалого ініціювання антикризових програм. Зарубіжний досвід громадського контролю: уроки для України.
дипломная работа [162,5 K], добавлен 30.01.2011Визначення поняття, класифікації та конституційного статусу державних органів України; виокремлення демократичних принципів їх організації і діяльності - народовладдя, унітаризму, законності, гуманізму. Ознайомлення із структурою органів державної влади.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 23.02.2011Поняття Конституції України та основні етапи сучасної конституційної реформи. Зміст, властивості, форма і структура Конституції, порядок її прийняття та внесення змін. Розвиток українського суспільства, аналіз основних аспектів конституційної реформи.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.01.2011Теоретичні та практичні аспекти реалізації організаційно-правових форм і методів діяльності судових органів, їх правовий статус та система нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу. Визначення напрямів реформування реалізації захисту прав.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 18.03.2012Проблематика судового нагляду як способу забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Місце судового контролю серед інших видів контрольної діяльності. Сутність судового рішення в адміністративному судочинстві. Юрисдикція адміністративних судів.
курсовая работа [97,6 K], добавлен 23.11.2014Правова охорона як основний напрямок діяльності держави. Поняття та ознаки правоохоронної функції держави, їх застосування. Принципи верховенства права, законності, пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Реалізація правоохоронних повноважень.
статья [29,4 K], добавлен 11.09.2017Зародження та розвиток судової системи від виникнення Київської Русі і до її феодальної роздробленості. Специфіка судочинства давньоруської держави. Система судів, їх юрисдикція. Стадії досудового процесу. Особливості та види доказів за Руською Правдою.
курсовая работа [39,3 K], добавлен 07.06.2015Забезпечення захисту інтересів громадян і держави в процесі здійснення правосуддя. Основні визначення і ознаки співучасті у злочині, форми, об’єктивна та суб’єктивна сторони. Види та відповідальність співучасників. Характеристика злочинної організації.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 01.05.2009
