Дактилоскопічна експертиза

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дактилоскопічна експертиза -- різновид трасологічної експертизи. Предмет дактилоскопічної експертизи -- сліди рук людини.

Дактилоскопічні порошки -- це порошки, які використовуються для виявлення невидимих або слабковидимих потожирових слідів рук (двооксид титану, основний вуглекислий свинець, бронзовий порошок, порошки алюмінію та заліза, сажа, графіт). Серед них розрізняють магнітні та немагнітні дактилоскопічні порошки; прості та складні.

Найбільш поширені такі порошки:

а) оксид цинку - з'єднання цинку з киснем, білий пухкий порошок, отруйний;

б) оксид купруму - з'єднання міді з киснем, тонкий чорний порошок;

в) оксид плюмбуму - з'єднання свинцю з киснем, порошок жовтого або червонувато-жовтого кольору;

г) діоксид мангану (пере­кис мангану) - кисневе з'єднання чотиривалентного мангану, темно-коричневий порошок;

д) алюміній - метал, який використовується у вигляді порошку, сріблястого кольору, внаслідок чого раніше в криміналістичній літературі називався аргенторатом (від латинського аргентум - срібло);

е) сурик свинцевий - оксид плюмбуму, порошок з відтінками від оранжевого до червоного кольорів;

є) лікоподій - тонкий, дрібний та легкий порошок з дозрілих спор плауна (п'ядича) папоротевої рослини, жовтого кольору;

ж) графіт - мінерал, різновид чистого карбону, колір від сталево-чорного до сталевого, сірого;

з) бронза - сплав міді з різними елементами, головним чином метала­ми, найчастіше використовується (в порошку) сплав міді з оловом, колір золотистий;

і) тальк - мінерал, силікат магнію, порошок білого або трохи сіруватого кольору;

к) каніфоль - природна смола, яку добу­вають з живиці хвойних дерев. Це крихка склоподібна речовина з рако­вистим зломом. Використовується в порошкоподібному вигляді;

л) залізо, відновлене гідрогеном - магнітний порошок сірого кольору.

Найбільш відомі такі магнітні порошки, як «Агат», «Сапфір», «Рубін», «Малахіт», «Топаз» та ін. Існують універсальні суміші порошків, що придатні для забарвлення слідів на різних поверхнях (темна суміш: родамін -- 3 %, оксид кобальту -- 60 %, живиця -- 37 %; світла суміш: оксид цинку (оброблений спиртовим розчином оксихінолу) -- З %, оксид свинцю -- 60 %, живиця -- 37 %).

Використовують такі прийоми нанесення і вилучення порошку:

а) простий, але найефективніший прийом виявлення слідів є посипання і перекочування порошку по поверхні, де передбачається наявність слідів.

Для цього насипають невелику кількість порошку із коробки, для чого її нахиляють або струшують, постукуючи пальцями. Предмет при цьому повинен покритися рівним і тонким шаром порошку. Потім предмет нахиляють так, щоб порошок ковзав по його поверхні то в один, то в інший бік. Шар порошку, зустрічаючись із лініями потожирових відкладень під прямим кутом, осідає на них краще, ніж коли він ковзає вздовж ліній. Тому шар порошку потрібно переміщувати по поверхні предмета в різних напрямках. Спосіб дає гарні результати при забарвленні слідів легкими порошками. Він використовується також для шорстких поверхонь, на яких працювати пензлем неможливо через те, що порошок при цьому забивається у поглиблення.

б) забарвлення за допомогою м'якого пензля з верблюжої, колонкової та іншої шерсті. В успішному виявленні слідів порошками велике значення має спосіб нанесення барвника. Для обробки шорсткуватих поверхонь (паперу, картону) доцільно застосовувати такі способи, як посипання і перекочування порошку по поверхні, де передбачається наявність слідів. Запилення рекомендується на гладких, твердих поверхнях, особливо якщо порошок важкий, наприклад, як оксид купруму. Це робиться за допомогою дактилоскопічної кисті. Порошок насипається в посуд, ширший ніж пензель (або на аркуш картону чи паперу тощо). Пензель струшується від пилу та часток порошку, який зберігся від попередньої роботи, постукуванням рукоятки по твердому предмету. Чистий пензель опускається в посудину з порошком так, щоб захопити незначну кількість порошку рівним шаром по всьому торцю. Надлишок порошку струшується назад у коробку легким постукуванням пальцями по ручці.

Взявши пензель за кінець рукоятки великим, вказівним та середнім пальцями, порошок наносять на предмет. Пензель при цьому повинен ледь доторкуватися до предмета. Забарвлюючи сліди, потрібно водити пензлем по предмету в різних напрямах, так, як рекомендувалося перемітувати порошок під час забарвлення слідів першим способом. Якщо виявляються сліди на вертикальних поверхнях (наприклад, шибці), то пензель потрібно водити спочатку знизу вгору, а потім - у різних напрямах. Закінчивши нанесення порошку, пензель знову струшують і вилучають ним надлишок порошку з поверхні предмета. Рухати пензель і в цьому випадку слід у різних напрямках. Спосіб використовують для виявлення слідів порошками на гладких поверхнях (склі, полірованих поверхнях, нікельованих Металах).

в) фарбування за допомогою магнітного пензля. Це магнітний стержень, який може рухатися в корпусі, виготовленого з немагнітного матеріалу. Знаходячись у крайньому передньому положенні, стержень притягує частки порошку, який має магнітні властивості. Частки збираються на кінці магнітного пензля, створюючи «щіточку». Якщо провести таким пензлем по поверхні предмета, на якому є невидимі потожирові сліди рук, частки порошку відділяються від пензля і прилипають до речовини сліду. Якщо відвести магнітний стержень назад, магнітне поле, що утримувало частки порошку, зникне і «щіточка» розпадеться. Надлишок порошку, що залишився на поверхні сліду, вилучають при передньому положенні магнітного стержня, коли «щіточка» з порошку відсутня. Слід мати на увазі, що вилучення надлишку порошку (чистку сліду) потрібно проводити не зразу, а через 10-20 хв. - для того, щоб порошок устиг добре прилипнути до потожирової речовини. Для повнішого вилучення надлишку порошку і підвищення чіткості сліду, виявленого магнітним пензлем, рекомендують в доповнення до нього, використати звичайний дактилоскопічний пензель. Очистити «забитий» слід можна і магнітним пензлем, якщо набрати на нього порошок крупного помелу і декілька разів провести по сліду, очищаючи його від надмірної кількості порошку, що заповнює проміжки між папілярними лініями.

Магнітним пензлем успішно виявляють сліди на поверхні предметів, виготовлених із різноманітних матеріалів. Виняток складають предмети з магнітних матеріалів (сталі, чавуну тощо), не вкритих шаром фарби або емалі, хоча для пошуку слідів рук на металевих предметах, що мають великі розміри (на сейфах, оббитих залізом дверях тощо) може використовуватись і магнітний пензель з подальшою «доводкою» сліду дактилоскопічним пензлем.

г) за допомогою розпилювачів (пульверизаторів, груш або запропонованих у 1960 р. американськими вченими аерозольних розпилювачів) тощо. Пульверизатор (спеціальний - для порошків) заряджають потрібним для даного випадку порошком. Підносять пульверизатор до предмета так, щоб трубка була направлена під гострим кутом до поверхні предмета, приводять його в дію і розпилюють порошок. Під час фарбування пульверизатор переміщують, направляючи струмінь на слід з різних боків. Після цього надлишок порошку вилучають струменем повітря із такого ж, але пустого, пульверизатора або пензлем. Спосіб рекомендується для обробки великих площ та шорстких поверхонь. В останньому випадку надлишок порошку потрібно вилучати пульверизатором, а не пензлем.

дактилоскопічний експертиза слід потожировий

Размещено на Allbest.ru