Договір комісії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Юридичний факультет

КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО»

Варіант №12

Договір комісії

Студентки групи ПР-32

Кравчук Н. Й.

ТЕРНОПІЛЬ - 2015

ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ «ДОГОВІР КОМІСІЇ»

Метою дослідження є вивчення договору комісії за цивільним законодавством України.

Завданнями дослідження, відповідно до поставленої мети є:

- вивчити та з'ясувати поняття договору комісії;

- вивчити предмет договору комісії, форми, сторони;

- висвітлити питання щодо правового регулювання даного договору за законодавством;

- особливості укладення договору комісії.

Об'єктом дослідження є правове регулювання укладення договору комісії, його особливості.

Предметом дослідження є договір комісії.

Методи дослідження. У роботі використані як загальнонаукові методи (історичний, діалектичний, системного аналізу), так і спеціальні методи (порівняльно-правовий, статистичний).

Названі методи дослідження використовувались в роботі у взаємозв'язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об'єктивність дослідження, істинність отриманих результатів.

Теоретична та емпірична база дослідження. Під час дослідження використані джерела з конституційного права, теорії держави та права, цивільного права України. Нормативною базою дослідження є чинне законодавство України.

Структура роботи обумовлена метою, завданням та предметом дослідження і складається з вступу, розділів, підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

План

договір комісії припинення сторона

Вступ

1. Поняття, сторони та предмет договору комісії

1.1 Поняття, сторони та сфера застосування договору комісії

1.2 Предмет договору комісії

2. Особливості правового регулювання договору комісії

2.1 Форма, порядок укладення та строк договору комісії

2.2 Права та обов'язки сторін за договором комісії

2.3 Припинення договору комісії

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Договір комісії - це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦК).

Актуальність теми. Договір комісії широко застосовується у торгівлі, транспортних відносинах, у галузі обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів, при здійсненні експортно-імпортних операцій. Новою сферою його застосування є посередницькі послуги при біржовій торгівлі, що надають покупцям члени біржі - брокерські фірми і брокери.

Особливості договору комісії, предметом якого є окремі види товарів, передбачені у підзаконних нормативно-правових актах, зокрема Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ України від 13 березня 1995р. №37, Правилах роздрібної торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31 липня 2002 р. №228, Правилах здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331.

І. Поняття, сторони та предмет договору комісії

1.1 Поняття, сторони та сфера застосування договору комісії

Визначення договору комісії дано у ст. 395 ЦК України. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.

З даного визначення можна зробити висновок, що за договором комісії вчиняються угоди не безпосередньо особою, зацікавленою в їх кінцевому результаті, а за її дорученням і за її рахунок іншою особою. За угодами, що їх укладає комісіонер з третіми особами, набуває права і стає зобов'язаним комісіонер, а не комітент, бо він укладає угоди хоч і за рахунок комітента, але від свого імені. Це характерна риса договору комісії.

Загалом, договір комісії є схожим до договору доручення. Схожість договору доручення та договору комісії полягає в тому, що і в договорі доручення є третя особа, а також у тому, що на підставі цих договорів одна сторона (повірений чи комісіонер) укладає угоди в інтересах другої сторони (довірителя чи комітента). Але між ними існують і істотні відмінності. Так, за договором комісії комісіонер укладає угоди від свого імені, а за договором доручення повірений виступає від імені довірителя. У комісіонера виникають права та обов'язки щодо третьої особи, повірений же ніяких прав та обов'язків за укладеними угодами не набуває. Договір комісії зумовлює виникнення двох правовідносин: між комісіонером і комітентом, комісіонером і третіми особами. За договором доручення ніяких правовідносин між повіреним і третіми особами не виникає, вони існують лише між довірителем і третіми особами.

Для виникнення договору комісії потрібна згода сторін. Інакше кажучи договір комісії вважається укладеним з того моменту, коли у відповідній до закону формі сторони виявили свою взаємну волю щодо всіх істотних умов договору. Це означає, що права та обов'язки сторін з'являються ще до передачі майна комітентом комісіонерові.

Договір комісії є двостороннім, тобто таким, у якому кожна сторона (комісіонер і комітент) має певні права та обов'язки. Звідси випливає, що договір комісії є сплатним, адже кожна сторона зобов'язується вчинити на користь іншої сторони певну дію. Зокрема комісіонер зобов'язується укласти на користь комітента передбачену договором угоду, а комітент - сплатити обумовлену винагороду.

Сторонами договору комісії є комітент і комісіонер. Комітент - це особа, яка доручає в її інтересах і за її рахунок іншій особі вчинити певні угоди. Комісіонер - це особа, яка вчиняє угоди або інші юридичні дії від свого імені за рахунок комітента. Комісіонером можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. Комісіонерами, як правило, виступають відповідні організації у межах своєї спеціальної правоздатності, зокрема державні та кооперативні комісійні магазини, зовнішньоторговельні організації. Комітентами можуть бути громадяни, підприємства, установи, організації, які здають товар на комісію. Крім комітента і комісіонера, у відносинах комісії бере участь третя особа, з якою комісіонер укладає угоду в інтересах комітента. Не будучи стороною у договорі, третя особа в принципі є учасником комісійних відносин у стадії виконання договору, оскільки вона набуває тих прав, які мав комітент щодо майна. Комітент і третя особа не відповідають один перед одним, з усіма претензіями кожен з них може звертатися лише до комісіонера.

Договір комісії має широку сферу застосування як у внутрішньому, так і зовнішньому оборотах. Договір комісії укладають комісійні магазини з громадянами, іншими юридичними особами на продаж товарів широкого вжитку.

1.2 Предмет договору комісії

Стаття 395 ЦК України визначає, що предметом договору комісії є угода чи угоди, які комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента.

Такими угодами можуть бути будь-які угоди, що відповідають вимогам цивільного законодавства. Здебільшого це купівля-продаж речей, страхування або відправка певних вантажів тощо.

Здійснюючи угоду купівлі-продажу товарів, комісіонер діє за рахунок комітента, тобто він не купує товари у комітента, який залишається власником цих товарів до передачі їх у розпорядження остаточного покупця. З цього моменту власником товарів є остаточний покупець, а комісіонер лише протягом певного часу володіє товаром, що продається, але ніколи не є його власником.

Не приймаються для комісійного продажу такі товари: зброя, боєприпаси (крім мисливської і спортивної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, які продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, наркотичні психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, державні еталони одиниць, фізичних величин, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна із штампом установи, організації, підприємства, газові плити і балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх придатність для використання, товари побутової хімії, товари з простроченим терміном зберігання, товари від неповнолітніх віком до 18 років, піротехнічні вироби, іграшки для дітей віком до трьох років.

ІІ. Особливості правового регулювання договору комісії

2.1 Форма, порядок укладення та строк договору комісії

Відповідно до ст.396 ЦК України договір комісії незалежно від складу його учасників і суми укладається у письмовій формі. Недодержання такої форми позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на покази свідків (ст. 46 ЦК). Залежно від виду договору комісії комісійне доручення може оформлятися різними документами, зокрема квитанцією, нарядом тощо.

Договір комісії на продаж сільськогосподарської продукції може бути укладений шляхом видачі колгоспові накладної організації споживчої кооперації, яка приймає продукти. У договорі (накладній) зазначається найменування продуктів, дата їх прийняття, ким здано продукти, їх кількість і якість, а також продажна ціна, встановлена за погодженням сторін, строки розрахунків (ч. 2 ст. 396 ЦК).

Товари або продукцію від юридичних осіб приймають відповідно до товарно-супровідних документів та за наявності інформації про товар (щодо якості, кількості тощо), викладеної згідно із законодавством про мови.

Товари, що не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію.

Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера. Товарний ярлик повинен мати той самий номер, що і квитанція. Для дрібних речей виписується цінник із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається Згода комітента з умовами здавання товару на комісію, його продажу та умовами повернення не реалізованого товару підтверджується підписом комітента у двох примірниках квитанції.

При здачі товару на комісію комітент за домовленістю з комісіонером встановлюють ціну на комісійний товар на У певних випадках може бути знижена ціна на товар, що зданий на комісію і не реалізований протягом встановленого строку (60 календарних днів). Зокрема, якщо товар не реалізовано у строк, то ціна може бути знижена на 30 відсотків від встановленої сторонами первинної вартості товару, а якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 днів, то ціни знижують на 40 відсотків від залишкової ціни після першого зниження.

Будь-яка особа може купити товар зданий на комісію. При продажі товару продавець виписує товарний чек, де зазначається номер чи найменування торговельного підприємства, номер товарного ярлика, назва товару, гарантійні терміни, ціна реалізації, дата продажу та прізвище продавця.

Законодавство, зокрема наказ МЗЕЗторгу України "Про внесення змін і доповнень до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами" від 8 липня 1997 р. встановлює строк реалізації товару, що зданий на комісію, 60 календарних днів. Після закінчення цього строку товар повертається комітентові або на нього знижується ціна.

2.2 Права та обов'язки сторін за договором комісії

Як зазначалося вище, договір комісії є двостороннім, отже сторони договору пов'язані взаємними правами та обов'язками. Основним обов'язком комісіонера є виконання узятого на себе доручення відповідно до вказівок комітента і на умовах, найвигідніших для комітента (ст. 399 ЦК). Будучи самостійним контрагентом щодо третьої особи, комісіонер повинен здійснити в інтересах комітента всі права та виконати всі обов'язки, які випливають з угоди з третьою особою, укладеною для виконання доручення. Що стосується комітента, то комісіонер зв'язаний з ним умовами даного доручення. Наприклад, умова про продажну ціну речі, яку прийнято на комісію, визначається угодою сторін, і комісіонер на свій розсуд, не має права змінити ціну, вказану в договорі.

Комісіонер має право відступати від вказівок комітента в тих випадках, якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав своєчасно відповідь на свій запит. Наприклад, у разі необхідної термі-нової реалізації продукції, що швидко псується.

Комісіонер зобов'язаний виконати взяте на себе зобов'язання на умовах, найвигідніших для комітента. Як правило, у договорі комісії встановлюється порядок визначення ціни, за якою комісіонер продає товари комітенту.

Якщо комісіонер продасть майно за ціною більш низькою без згоди на це комітента або за відсутності поважних причин, він зобов'язаний відшкодувати комітентові різницю між цінами.

Комісіонер, який купив майно за ціною, вищою ніж обумовлена комітентом, може прийняти різницю в ціні на свій рахунок. Внаслідок цього комітент не зазнає збитків від підвищення ціни і тому не має права відмовитися від укладеної для нього угоди (ч. 2 ст. 400 ЦК).

Після виконання комісійного доручення комісіонер зобов'язаний передати комітентові отримані гроші (якщо доручення стосувалося реалізації товарів) або товари (якщо доручення стосувалося їх набуття), а також передати комітентові усі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, зокрема право вимагати оплати товарів, набутих через комісіонера у кредит. Комітент зобов'язаний у свою чергу прийняти все отримане за угодою, оглянути набуті для нього комісіонером товари і повідомити останнього про недоліки, якщо вони є, щоб він мав можливість пред'явити продавцеві (третій особі) відповідні претензії або позов і, крім того, звільнити комісіонера від зобов'язань, прийнятих ним на себе по виконанню доручення перед третьою особою.

Обов'язком комісіонера є збереження майна, яке передано на комісію, від пошкодження і втрати. Комісіонер відповідає перед комітентом за його втрату і пошкодження. Відповідальність комісіонера у разі порушення цього обов'язку настає лише за умови, якщо майно пошкоджено з вини комісіонера. У такому разі останній повинен відшкодувати комітентові заподіяні збитки. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести, що втрата або пошкодження майна відбулися за обставин, які він не міг відвернути при додержанні всіх запобіжних заходів.

Комісіонер після прийняття товарів від комітента або після набуття товарів для комітента зобов'язаний не допустити їх втрату, недостачу або пошкодження, а якщо вони сталися з його вини, то відшкодувати комітентові збитки. Приймаючи товари, комісіонер зобов'язаний оглянути їх, перевірити їх якість і кількість. Якщо при огляді буде виявлено пошкодження або недоліки, комісіонер повинен застосувати заходи щодо охорони прав комітента і терміново повідомити його про це. Невиконання комісіонером цих обов'язків тягне за собою відшкодування ним завданих комітентові збитків.

Виконавши доручення, комісіонер зобов'язаний подати комітенту звіт і передати йому все одержане за виконаним дорученням, а також передати комітентові на його вимогу всі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонером з цією третьою особою. Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня одержання звіту.

Комісіонер за свою посередницьку діяльність отримує від комітента винагороду, яка вказана у договорі. Це може бути певний відсоток від суми угоди. Такі самі правила встановлено і для винагороди, за делькредере, тобто тут розмір комісійної винагороди також визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом.

Крім винагороди, комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонерові витрати, пов'язані з виконанням ним доручення. Це можуть бути витрати з транспортування, навантаження, розвантаження та інші, але лише ті, які є дійсно необхідними, щоб забезпечити належне виконання покладеного на комісіонера доручення. Всі витрати з доставки сільськогосподарських продуктів, що здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажу відносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбачено інше.

2.3 Припинення договору комісії

Договір комісії може бути скасований в односторонньому порядку комітентом, але він зобов'язаний сплатити комісіонерові комісійну винагороду за укладені ним до скасування доручення угоди, а також відшкодувати йому завдані перед цим витрати. Комісійна винагорода не сплачується, якщо комітент скасовує доручення до укладення комісіонером відповідних угод з третіми особами. Комісіонер у такому разі має право лише на відшкодування зроблених ним витрат, а комісійний магазин - і витрат зі зберігання речі (ст. 412 ЦК).

Якщо комітент скасував доручення, він повинен протягом місяця з дня одержання відмови розпорядитися майном, яке є у комісіонера (ч. 2 ст. 411 ЦК). Коли в цей строк комітент не розпорядиться майном, яке перебуває у комісіонера, комісіонер має право здати це майно на зберігання за рахунок комітента, з метою покриття своїх вимог до комітента, продати його за можливо більш вигідною для комітента ціною.

Якщо комітент скасував доручення, він повинен протягом місяця з дня одержання відмови розпорядитися майном, яке є у комісіонера (ч. 2 ст. 411 ЦК). Коли в цей строк комітент не розпорядиться майном, яке перебуває у комісіонера, комісіонер має право здати це майно на зберігання за рахунок комітента, з метою покриття своїх вимог до комітента, продати його за можливо більш вигідною для комітента ціною.

Комісіонер не може, якщо інше не передбачено законом, відмовитися від виконання доручення, за винятком випадків, коли це зумовлено неможливістю виконати доручення або порушенням комітентом договору комісії. Обов'язок комісіонера - повідомити комітента про свою відмову в письмовій формі. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіонера про відмову виконати доручення (ст. 410 ЦК). Якщо комісіонер відмовиться від договору внаслідок неможливості його виконати, яка настала з вини комітента, то він, крім відшкодування заподіяних витрат, має право отримати комісійну винагороду відповідно до виконаної ним частини доручення.

Комісійне доручення припиняється також у разі смерті комітента, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісти відсутнім, а також внаслідок припинення юридичної особи, яка виступає як комітент. Але комісіонер зобов'язаний продовжувати виконання даного йому доручення поки від правонаступників чи представників комітента не надійдуть відповідні вказівки (ст. 409 ЦК).

Висновок

Отже, з усього вищезазначеного можна зробити такі висновки:

Договір комісії - один з тих договорів, за допомогою якого оформлюється посередництво, хоча він і відрізняється від інших посередницьких договорів (агентського, дилерського та ін.).

Правочин, який може укладати комісіонер з третьою особою на виконання договору комісії, є виключно двостороннім і оплатним; не потребує особистої участі комітента при його укладенні; спрямований тільки на встановлення договірного зобов'язання.

Пред'явити позов до третьої особи за невиконання або неналежне виконання правочину, укладеного нею з комісіонером, комітент зможе тільки реалізувавши право на відступлення йому останнім вимоги до цієї третьої особи.

Різновиди договору комісії не визначаються Цивільним кодексом, однак припускається їх існування з посиланням на інші правові акти. Комісійна торгівля здійснюється за допомогою кількох видів договорів, які різняться між собою за суб'єктним складом, предметом, формою і порядком укладення чи розірвання договору. Комісійна торгівля поділяється на такі основні види: договір комісії громадян з комісійними магазинами; договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції; договір комісійної торгівлі легковими автомобілями.

Список використаної літератури

1. Наказ МЗЕЗ України від 13 березня 1995р. №37.

2. Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31 липня 2002 р. №228,

3. Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331.

4. Цивільний кодекс України. - К., 2003.

5. Цивільний кодекс України: Коментар. -- Харків, 2003.

6. Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. - К.: Істина, 2003. - 776 с.

7. Кіліна Т. Договір комісії за новим Цивільним кодексом України // Юридичний журнал. - 2003. - №9.

8. Юсип В.В. Строки здійснення прав та виконання обов'язків повіреним // Юридичний науковий електронний журнал. - 2015. - №1.

Размещено на Allbest.ru