Поняття та значення стадії судового розгляду кримінальної справи

Поняття судового розгляду як стадії кримінального процесу. Загальні положення судового розгляду та його нормативно-правова база. Фіксування судового процесу технічними засобами. Основні етапи процедури судового розгляду справи: підготовка та ін.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2015
Размер файла 25,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та значення стадії судового розгляду кримінальної справи

Судовий розгляд -- це стадія кримінального процесу, наступна після таких важливих стадій, як досудове слідство та попередній розгляд справи суддею. Під час судового розгляду суддя, відправляючи правосуддя, розглядає справу в судовому засіданні, досліджує всі істотні обставини справи, перевіряє докази і постановляє вирок. Лише цим процесуальним актом особу може бути визнано винуватою у вчиненні злочину і призначено покарання, або ж визнано невинуватою у вчиненні злочину, і тоді особу звільняють від кримінального покарання. Отже, під час судового розгляду, на основі суворого дотримання демократичних принципів правосуддя, суд першої інстанції постановляє вирок -- найважливіший акт правосуддя.

Судовий розгляд полягає у дослідженні всіх зібраних доказів в умовах широкої гласності, за активної участі обвинувача, підсудного, його захисника, а також потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників. Суд грунтує свої висновки лише на тих доказах, які було розглянуто і досліджено в судовому засіданні.

Завдання цієї специфічної процесуальної форми здійснення правосуддя збігаються з завданнями правосуддя. Судовий розгляд повинен забезпечити встановлення обставин справи відповідно до тих, які мали місце в дійсності, правильно оцінити ці обставини з точки зору кримінального закону. В судовому розгляді є великі можливості для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи. Це зумовлено тим, що на цій стадії найбільш повно втілюються всі принципи кримінального процесу, що гарантують максимально можливу достовірність результатів дослідження та охорону прав громадян при вирішенні кримінальної справи.

Завдання судового розгляду, коло питань, що розглядаються, характер рішень, які приймаються, та сама його процедура свідчать про те, що це -- основна, центральна стадія кримінального процесу.

Загальні положення судового розгляду визначено в главі 24 КПК. Це закріплені в законі правила, що відображають характерні риси судового розгляду та забезпечують здійснення та реалізацію на цій стадії всіх принципів кримінального процесу. До загальних положень судового розгляду належать правила про його безпосередність, усність та незмінність складу суду, про роль головуючого .в судовому розгляді, та його учасників, розпорядок судового засідання, межі судового розгляду, вирішення питання про запобіжні заходи, про зміну обвинувачення в суді та про заходи, які застосовуються до порушників порядку в судовому засіданні тощо.

Правильне здійснення правосуддя є основним завданням судового розгляду, яке реалізується в процесі розгляду судом кримінальної справи.

Завдання судового розгляду в суді першої інстанції є загальними як при одноособовому, так і колегіальному розгляді кримінальної справи.

Судовий розгляд має велике виховне і запобіжне значення. Застосовуючи заходи кримінального впливу, суд не лише карає злочинців, а й має на меті їх виправлення і перевиховання, а також запобігання злочинам.

Фіксування судового процесу -- це офіційна діяльність суду з послідовного відображення ходу судового розгляду, закріплення процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.

Відповідно до ст. 129 Конституції однією з основних засад судочинства є його повне фіксування технічними засобами. Цей конституційний припис знайшов своє відображення у ст. 197 ЦПК та Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затв. наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84.

Фіксування судового процесу у широкому розумінні, на думку В.В. Комарова, С.В. Васильєва, В.І. Тертишнікова, означає відбиття, закріплення юридично значущих дій суду, інших учасників цивільного процесу у відповідних процесуально-документальних формах для забезпечення їх вірогідності з точки зору об'єктивності засобів фіксації судового процесу та визначення процесуальних наслідків цих дій при розгляді справи по суті та на наступних стадіях цивільного процесу. Безумовно, що зважаючи на це визначення, фіксація судового процесу означає обов'язковість виконання таких процесуальних дій.

Фіксування судового процесу, як вбачається із глави 6 розділу III "Позовне провадження" ЦПК, відбувається у 3 взаємопов'язаних формах: 1) за допомогою технічних засобів; 2) шляхом ведення журналу судового засідання; 3) складання протоколів про окремі процесуальні дії. При цьому хід судового засідання фіксується за допомогою перших 2 способів фіксації цивільного процесу, а всі дії, здійснювані поза судовим засіданням, фіксуються у відповідному протоколі.

Фіксування судового процесу технічними засобами -- це технічний запис судового засідання за допомогою апаратно-програмних засобів і приладів, що полягає у створенні його звукового запису на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо).

Таке повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого -- інший працівник апарату суду. Секретар допускається до звукозапису, створення примірників фонограм за наявності сертифікату про проходження курсу навчання за темою "Технічна фіксація судового процесу". У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється (ч. 2 ст. 197 ЦПК).

Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання і завершується виконанням останньої процесуальної дії (проголошення судового рішення у справі).

Примірники фонограм записуються у вигляді архівної (передається архіваріусу) та робочої (зберігається разом із справою) копій на окремі компакт-диски. На ці диски записуються всі фонограми судових засідань у справі. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (робоча копія), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

На вимогу особи, яке бере участь у справі, або за ініціативою суду здійснюється повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання. Для ознайомлення учасників процесу повинна використовуватись лише робоча копія фонограми.

За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Розмір плати за роздрукування технічного запису встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 151 "Про встановлення розмірів плати за роздрукування технічного запису судового засідання в адміністративних та цивільних справах і видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу".

Одночасно з проведенням фіксування судового розгляду технічними засобами секретар судового засідання веде журнал такого засідання.

Журнал судового засідання -- це основний процесуальний документ, в якому відображаються всі процесуальні дії учасників судового засідання.

Відповідно до ст. 198 ЦПК у ньому зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду ,який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) інші відомості, визначені процесуальним законодавством.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 147 ЦПК усне пояснення експерта заноситься до журналу судового засідання; відповідно до ч. З ст. 160 ЦПК у разі виникнення заперечень у кого-небудь з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій голови, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання. Відповідно до ст. 167 ЦПК голова роз'яснює сторонам і іншим особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, про що наголошується у журналі судового засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК особи, яким пред'явлені для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті або інші обставини, пов'язані з оглядом, що заносяться до журналу судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЦПК відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошених матеріалів і зазначенням часу демонстрації.

Журнал судового засідання підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Правильність і повнота проведення технічного запису та ведення журналу судового засідання забезпечується наданням особам, які беруть участь у справі, права ознайомлення з ними і подання до суду письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі (ст. 199 ЦПК).

Подані протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання розглядаються одноособово головуючим після закінчення розгляду справи, без проведення судового засідання не пізніше З днів з дня їх подання. У разі їх задоволення (частково чи повністю) або відхилення постановляється відповідна ухвала.

У разі неможливості розгляду зауважень у встановленому порядку (зокрема, незадоволена судом заява про поновлення пропущеного строку на подання зауважень, закінчився строк повноважень судді) вони приєднуються до справи, а їх наявність, відповідно, враховується судом апеляційної або касаційної інстанцій (п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням оформлюється протокол. При його складанні можуть використовуватися технічні засоби.

Протокол -- це процесуальний документ, в якому відображається порядок вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.

Зокрема, протоколом фіксується вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, наприклад, допит свідків, витребування та (або) огляд доказів, огляд в інших випадках речових та письмових доказів, які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням тощо.

Отже, відповідно до ст. 200 ЦПК він повинен містити:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2) час початку вчинення процесуальної дії;

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі, якщо письмові докази не додаються до справи, -- номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) час закінчення вчинення процесуальних дій;

12) інші відомості, визначені ЦПК.

Протокол про вчинення окремої процесуальної дії підписується всіма особами, які беруть в ній участь. Вони мають право робити зауваження з його приводу.

Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднання до справи. До нього додаються усі складені або звірені під час цієї процесуальної дії плани, креслення, копії документів, а також зроблені фотознімки, відеозаписи тощо.

Протоколи оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати щодо протоколів свої пояснення (ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 ЦПК).

Процедура судового розгляду. Вона передбачена ст. 342-368 КПК. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.

Головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою, головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

Початок судового розгляду. Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них. Якщо у кримінальному проваджені пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - в другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, коли він відмовився віддачі показань.

Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього, обвинуваченому можуть бути задані запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого задавати йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей. судовий розгляд справа фіксування

Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд мас право зажадати від нього конкретної відповіді-"так" чи "ні".

У випадку здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі мотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відео-конференції при трансляції з іншого приміщення. У судовому засіданні обвинувачений мас право користуватися нотатками.

Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а також з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.

Якщо перешкод для долиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги наступного змісту:

Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту.

Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.

Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав потерпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога, психолога, а за необхідності - лікаря. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право протестувати проти питань та задавати запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.

У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання, в іншому приміщенні, з використанням відео-конференції (дистанційне судове провадження).

Порядок допиту свідка. Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи річ. Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, при допиті вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ. При пред'явленні особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна вказати, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.

Допит експерта в суді. За клопотанням сторони, потерпілого або з власної ініціативи суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги.

Присяга експерта. Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Дослідження речових доказів. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.

Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.

Учасники судового провадження мають право задавати питання і приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.

Дослідження документів. Протоколи слідчих чи розшукових лій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судовою провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Дослідження звуко- і відеозаписів. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судовою засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення чи демонстрації. Після нього суд заслуховує доводи учасників судового провадження. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині. З мстою з'ясування відомостей, які містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.

Під час дослідження доказів сул має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на підставі Його спеціальних знань. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою залає питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому засіданні має право задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.

Огляд на місці. У виняткових випадках, суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися при здійсненні провадження судом присяжних.

На місці огляду учасникам кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути задані запитання, пов'язані з проведенням огляду. Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення. Проведення огляду і його результати відображаються в протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.

Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд.

Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами. Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.

У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право задавати запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати. У них виступають прокурор, потерпілий, його представник чи законний представник, цивільний позивач, його представник чи законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує в промові свою позицію у певній частині обвинувачення.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їхніх виступів встановлює суд.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їхніх виступів у судових дебатах встановлює суд.

Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.

Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.

Останнє слово обвинуваченого. Воно надається обвинуваченому після оголошення судових дебатів за? кінченими. Суд не маг права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. Задавати запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.

Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини. які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.

Піл час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під чає перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. Прийняття ухвали суду у нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених КПК.

Коли особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання окремо по кожному кримінальному правопорушенню. Якщо обвинувачується декілька осіб, суд вирішує питання окремо щодо кожного з обвинувачених.

Примусовий захід медичного характеру може бути застосовано до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, лише за наявності акта психіатричної експертизи та висновку лікувальної установи. Примусове лікування може бути застосоване лише при наявності відповідного висновку лікувальної установи.

Обираючи при ухваленні вироку норму закону України про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, що викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.