Размещено на http://www.allbest.ru/

Види оцінки професійного рівня працівників у трудовому праві

З підписання Україною політичної та економічної частин асоціації з Європейським Союзом та бажання подальшого вступу, законодавець повинен розуміти, що для досягнення позитивного результату необхідно вдосконалювати законодавство. Не є виключення і галузь трудового права. Питання прийняття нового Трудового Кодексу України виникає не тільки в результаті необхідності трансформації норм законодавства відповідно до європейських стандартів. Органи законодавчої влади повинні брати до уваги той факт, що з бажаючи підвищити критерії для країн які прагнуть вступити до ЄС, Європейська Рада у 1993 році додатково до вимог ст.49 ДЄС закріпила "Копенгагенські критерії".

Вирішення проблеми підвищення економічного благополуччя країни не можлива без вдосконалення норм трудового законодавства. Важливе значення має інституту оцінки професійного рівня працівників, який допоможе роботодавцям забезпечити себе гідними працівниками, в результаті чого вдасться підвищити продуктивність господарюючого суб'єкта. Працівники в свою чергу матимуть сукупність прав які забезпечать законність та об'єктивність проведення таких процедур.

Тому можна сміливо стверджувати, що галузь трудового права у вирії цих подій отримала нагоду стрімкого та якісного усунення проблемних моментів та вирішення недосконалостей існуючого Кодексу Законів про Працю прийнятого ще в 1971 році.

Потреба у висококваліфікованих кадрів пояснюється тим, що з переходом до ринку Європейського Союзи збільшиться конкуренція на ринку надання послуг та товарів. Відповідно і вимоги які до них ставляться будуть підвищені. Тому зміна застарілих та впровадження нових технологій виробництва є неминучою, що призведе до потреба у кваліфікованих працівниках. Відповідно новий ТК України повинен містити дієві механізми правового регулювання оцінки професійного рівня працівників, оскільки без такого механізму проблема добору кадрів буде значно складніша.

У Кодексі Законів про Працю 1971 року приділено недостатньо уваги такому інституту, як оцінка професійного рівня працівників.

На сучасному етапі в КЗпП закріплено лише один спосіб оцінки професійного рівня працівників - випробування при прийнятті на роботу. А такі як атестація, конкурс, стажування, тестування, співбесіда, проведення (доручення) пробного завдання, перевірка за допомогою поліграфа не знайшли свого закріплення в основному законі про працю або розгалужені по іншим нормативно правовим актам, що призводить до проблем під час їх використання.

В ст.26 КЗпП законодавець закріпив випробування при прийнятті на роботу. При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Під час якого власник може встановити невідповідність працівника роботі на яку його прийнято, та розірвати трудовий договір. Якщо по закінченню строку випробування працівник продовжує працювати, він вважається таким що витримав випробування, і наступне розірвання можливе лише на загальних підставах. Чіткого визначення випробування законодавство про працю не містить. А.В. Биков пропонує таке визначення випробування при прийнятті на роботу: "встановлена угодою сторін трудового договору, а для спеціальних категорій працівників - передбачена законами організаційно-правова форма добору кадрів, що обумовлюється при укладенні цього правочину, провадиться в межах законодавчо закріпленого строку й має на меті перевірку відповідності ділових якостей працівника дорученій роботі в межах зазначеної трудової функції" [7].

У ст. 19 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. зазначено, що з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

У юридичній енциклопедії міститься визначення стажування - форма навчання, що передбачає набуття практичного досвіду та навичок студентами, вперше прийнятими на роботу працівниками і претендентами на більш на більш кваліфіковану роботу, перевірку їх професійного рівня і ділових якостей, а також підвищення кваліфікації [6, с.609].

У Законі України " Про вищу освіту" в абз.4 ч.2 ст.47 термін стажування розуміється, як набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Відсутність чіткого закріплення терміну "стажування" у КЗпП ускладнює використання цього методу оцінки професійного рівня на практиці.

У ст.1 закону України " Про професійний розвиток працівників" від 1.01.2013 закріплено атестацію працівників, як вид оцінки професійного рівня, який закріпився у практиці трудового права України. Атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня. Більш прийнятним та ширшим є визначенням поняття атестації запропоноване представниками кафедри трудового права КНУ ім. Шевченка, періодична комплексна перевірка рівня ділових, особистісних, а деколи й моральних якостей працівника відповідній посаді або процес оцінки ефективності виконання працівником своїх посадових обов'язків, що здійснюється його безпосереднім керівником [4, с.232]. Потрібно відмити, що даний вид перевірки є одним з найефективніших, оскільки процедура проведення містить достатній обсяг інформації, необхідний для захисту інтересів та законних прав працівників, та в свою чергу дозволяє досягти поставлених цілей роботодавцем. Проблемою цього виду оцінки є те, що достатньо багато законів та підзаконних актів містять норми, щодо проведення атестації різних категорій працівників. Така неузгоджена думка законодавчих органів у визначенні єдиного (загального або спільного) порядку проведення атестації працівників призводить до виникнення проблем на практиці.

Ще одним достатньо поширеним способом отримання інформації при прийомі на роботу є проведення співбесіди. Тому невипадково проект ТК України у ст.60 "Перевірка під час прийняття на роботу" містить порядок проведення співбесіди. Перевагою використання такого методу оцінки якостей майбутнього працівника є те, що він проходить більш швидше ніж тестування, проведення відбору за конкурсом, випробування. Під час проведення співбесіди роботодавець може оцінити тільки теоретичні знання, а у випадках працевлаштування токарів, слюсарів та інших подібних професій використання співбесіди є неактуальною.

Достатньо поширеним у наш час є проведення тестування при прийнятті на роботу. Метою проведення такого тестування є визначення професійних, психологічних, особистісних показників інших показників працівника. Тест - це метод, що являє собою стандартизовані завдання для виміру різних характеристик людини. Порядок проведення тестування закріплене в проекті ТК України ст.60 "перевірка під час прийняття на роботу".

Розвиток системи добору кадрів впроваджує також сучасні для науки трудового права заходи оцінки професійного рівня працівників. Оцінка професійного рівня працівників за допомогою поліграфічних пристроїв (детектор брехні), але як і критики так і прибічники цього заходу мають доречні аргументи, використання поліграфів як засобів перевірки достовірності наданої інформації при прийнятті на роботу, та встановлення рівня психологічної витривалості майбутнього працівника.

Як зазначає А.О. Мовчан, необхідність використання спеціальних технічних засобів при доборі кадрів зумовлено тим що особами, які влаштовуються на роботу, інколи викривляються анкетні дані з метою не розголошення біографічних відомостей, даних щодо наявності психічних захворювань, шкідливих звичок тощо [3, c.96].

Доцільність використання поліграфу підлягає сумніву, оскільки використання такого виду перевірки можлива лише за згодою працівника та навіть якщо працівник надав свою згоду на проведення такої перевірки, під час проведення якої було виявлено викривлені дані, роботодавець не можу їх використовувати для обґрунтування звільнення.

Проаналізувавши відповідні види оцінки професійного рівня працівників, законотворцям необхідно приділити більше уваги розвитку для розвитку цього інституту. Оскільки практичне використання цих методів має широку практику застосування на території України, а тому для отримання ефективного результату потрібне їх закріплення на рівні основного закрну про працю. Такий спосіб вирішення існуючої проблеми забезпечить захист працівників від надмірного тиску з боку роботодавців, а роботодавцям надасть чітко регламентовані процедури встановлення оцінки професійного рівня працівників.

професійний рівень трудове право

Список ллітератури

1. Копенгагенські критерії

2. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10 грудня 1971 року, №322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР.

3. Мовчан А.О. Правове регулювання добору кадрів у ринкових відносинах: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05/ Мовчан А. О; нац. юрид. акад. ім.Я. Мудрого. - Х., 2008. - 236 с.

4. Трудове право України: підручник/ М.І. Іншин, В.І. Щербина. - Харків: Диса плюс, 2014. - 500 с.

5. Закон України " Про державну службу" від 16 грудня 1993 року

6. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. / Ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (голова ред. кол.) та ін. Т.5. - К.: Укр. енцикл., 2003. - 733 с.

7. Биков А.В. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу в сучасних умовах: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.05/ Биков А. В; київський національний університет ім. Тараса Шевченка 2013 - 218с.

8. Закон України "Про вищу освіту" від 1.07.2014 №1556-VII

9. Проект Трудового Кодексу України

Размещено на Allbest.ru