Захист авторського права

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Система права інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності - це сукупність правових норм, що регулюють на основі рівності сторін суспільні відносини, що виникають у зв'язку із створенням об'єктів інтелектуальної власності, набуттям прав на них, їх використанням та захистом прав на ці об'єкти Загальна інформація про право інтелектуальної власності в системі права України. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://inmeds.com.ua/Intellectual_property/12587/.

Особливість законодавства у сфері інтелектуальної власності полягає в тому, що воно повинно відповідати міжнародним договорам, базуватися на дворівневому підході в регулюванні відносин у сфері інтелектуальної діяльності, свобода здійснення якої гарантується Конституцією України.

Книга четверта ЦКУ «Право інтелектуальної власності» присвячена регулюванню договірних відносин у сфері інтелектуальної власності, однак зазначені відносини у цій сфері частково підпадають під регулювання також і норм Господарського, Кримінального, Митного, Бюджетного, Податкового кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, процесуальних кодексів, Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Спеціальне законодавство складає понад 10 законів. Так, у сфері авторських прав це Закон України «Про авторське право і суміжні права», у сфері промислової власності Закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» тощо. Процедури визначені на рівні підзаконних нормативно-правових актів (яких існує понад 100), виданих Кабінетом Міністрів України та профільним міністерством. Законодавство у сфері інтелектуальної власності має комплексний характер, так як регулюючи режим того чи іншого об'єкта інтелектуальної власності, воно не рідко включає положення цивільного, фінансового, адміністративного, конституційного, процесуального законодавства тощо. А право інтелектуальної власності загалом і кожен із його об'єктів зокрема мають певний зв'язок з іншими галузями права, здійснюють один на одного певний взаємний вплив Бошицький Ю.Л. Інтелектуальна власність в сучасній Україні - актуальні питання модернізації та правового регулювання // Часопис Київського університету права. - 2013. - № 1. - С. 213-217. - С. 215. .

До основних міжнародних нормативно-правові актів, учасницею яких є Україна, зокрема слід віднести:

· Конвенцію, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності від 14 липня 1967 р.

· Всесвітню конвенція про авторське право від 17 липня 1952 р.;

· Паризьку конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. (Паризька конвенція);

· Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р. (РСТ);

· Мадридську угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р. (Мадридська угода);

· Бернську конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р. (Бернська конвенція);

· Міжнародну конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р.;

· Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 р. (TLT);

· Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 27 червня 1989 р. (Протокол до Мадридської угоди);

· Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р.;

· Договір ВОІВ про авторське право від 20 грудня 1996 р.;

· Договір ВОІВ про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 р.;

· Міжнародну конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р. (Римська конвенція);

· Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

· Договір про патентне право від 1 червня 2000 р. (РLТ) та інші Кожушко Р.Ю. Інтелектуальна власність: навчальний посібник/ Р.Ю.Кожушко, М.В.Колосніченко, І.П.Остапчук та ін. - К.: КНУТД, 2014. - 108с. - С. 15..

Отже, на сьогодні законодавство України становить цілісну систему правових норм, що регулюють відносини щодо набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності. Разом з тим, нормативно-правові акти у багатьох аспектах не відповідають реаліям сьогодення, тому потребують подальшого удосконалення.

2. Порушення авторського права та суміжних прав: поняття та види

Сучасні науковці у сфері права визначають порушення авторського права як дії, спрямовані на протиправне використання об'єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди Дроб'язко В. С., Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 512 с. - С. 80.. Порушення авторського права може відбутися у рамках договірних і позадоговірних відносин. При цьому при порушенні умов договору щодо використання об'єктів авторського права застосовують санкції, передбачені діючим договором. У разі позадоговірного порушення, а також тоді, коли в договорі не зазначено конкретні санкції, особа, чиї права порушені, може скористатися тими засобами захисту, які встановлені законодавством України Криволапов Б. М., Тесленко Н. В. Порушення авторського права як актуальна проблема для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2015. - № 124. - Ч. 1. - С. 85-93. - С. 86..

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав та їх майнові права;

б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України від 11. 07. 2001р. // Відомості Верховної Ради. 2001. - № 43. - cт. 214..

Зазначений перелік є загальним і невичерпним. Такий підхід законодавця є абсолютно вірним, оскільки він обумовлений тим, що сучасний розвиток технологій значно розширив діапазон можливих правопорушень у сфері реалізації результатів творчої, інтелектуальної діяльності, у тому числі й у сфері авторського права Штефан О. Дещо до питання про порушення у сфері авторського права // Журнал "Теорія і практика інтелектуальної власності". - 2009. - № 6. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://ndiiv.org.ua/ua/library/view-deshcho-do-pytannja-pro-porushennja-u-sferi-avtorskoho-prava.html?action=print#ixzz3zfXhxu2r .

Відповідно до діючого законодавства України за порушення авторського права передбачено три види відповідальності: цивільно-правова, адміністративна та кримінальна.

авторський інтелектуальний власність право

Задача

АТ «Центр винахідництва» у січні 2004 року отримало патент на пристрій для виміру електроструму і звернулося до ТОВ «Блискавка» з позовом про припинення дій, які порушують права на винахід. ТОВ проти позову заперечувало, оскільки такі пристрої вони в невеликих масштабах випускають ще з грудня 2003 року, тобто проводять підготовчі дії з метою випуску такої продукції у значних обсягах.

Як має бути вирішена ситуація?

Даний позов не може бути задоволений, так як ТОВ «Блискавка» своїми діями не порушує права на винахід, адже відповідно до статті 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» - будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.

Також стаття 470 Цивільного Кодексу України передбачає, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Тобто, як видно, стаття 31 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дублює положення статті 470 Цивільного Кодексу України, надавши право попередньому користувачеві після патентування іншою особою відповідного технічного рішення зберегти за собою право на подальше його використання. Дане положення зазначається і у листі Вищого господарського суду від 14.02.2007 р. N 01-8/78 Лист Вищого господарського суду від 14.02.2007 р. N 01-8/78. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v8_78600-07.

При цьому використанням винаходу, як зазначає Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України, визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Слід підкреслити, що відповідно до статті 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки. Попередній користувач має право на безоплатне продовження використання винаходу, але позбавлений права заборонити його використання іншою особою та надавати чи передавати іншим особам права на такий об'єкт.

Право попереднього користувача не може бути об'єктом цивільного обороту. Законодавство містить лише єдиний виняток із даного правила, сформульований у частині 2 статті 470 Цивільного кодексу України та у статті 31 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» - право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання. У разі виникнення спору факт "значимості" та "серйозності" підготовки до використання незапатентованого технічного рішення для підтвердження права переднього користувача необхідно доводити у судовому порядку Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України; Н34 У 2т. / За відповід. ред. Дзери (кер.авт.кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т.І. - С. 135..

Отже, у даній справі за наявності лиш даних доказів судом буде відмовлено у задоволенні позову АТ «Центр винахідництва». Полегшити вирішення справи допоможе надання відповідачем ТОВ «Блискавка» доказів, які констатують факт значної і серйозної підготовки для використання запатентованого винаходу, до моменту отримання патенту позивачем АТ «Центр винахідництва».

Перелік використаних джерел

1. Загальна інформація про право інтелектуальної власності в системі права України. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://inmeds.com.ua/Intellectual_property/12587/.

2. Бошицький Ю.Л. Інтелектуальна власність в сучасній Україні - актуальні питання модернізації та правового регулювання // Часопис Київського університету права. 2013. № 1. С. 213-217.

3. Кожушко Р.Ю. Інтелектуальна власність: навчальний посібник/ Р.Ю.Кожушко, М.В.Колосніченко, І.П.Остапчук та ін. К.: КНУТД, 2014. 108 с.

4. Дроб'язко В. С., Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. К.: Юрінком Інтер, 2004. 512 с.

5. Криволапов Б. М., Тесленко Н. В. Порушення авторського права як актуальна проблема для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2015. № 124. Ч. 1. С. 85-93.

6. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України від 11. 07. 2001р. // Відомості Верховної Ради. 2001. № 43. cт. 214.

7. Штефан О. Дещо до питання про порушення у сфері авторського права // Журнал "Теорія і практика інтелектуальної власності". 2009. № 6. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://ndiiv.org.ua/ua/library/view-deshcho-do-pytannja-pro-porushennja-u-sferi-avtorskoho-prava.html?action=print#ixzz3zfXhxu2r.

8. Лист Вищого господарського суду від 14.02.2007 р. N 01-8/78. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v8_78600-07.

9. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України; У 2т. / За відповід. ред. Дзери (кер.авт.кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. К.: Юрінком Інтер, 2005. Т.І. С. 135.

Размещено на Allbest.ru