Патентування і квотування деяких видів господарської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни: «Цивільне право»

на тему: «Патентування і квотування деяких видів господарської діяльності»

Підготував:

студент МЕН-314 групи

Кирилюк М.

Львів - 2015



Зміст

квотування патентування ліцензія

Вступ

1. Квотування підприємницької діяльності

2. Поняття торгового патенту та його види

3. Патентування деяких видів господарської діяльності

3.1 Патентування торгівлі готівковими валютними цінностями

3.2 Патентування винаходів в Україні

Висновок

Список використаних літературних джерел



Вступ

Закріплення у статті 42 Конституції України права кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, встановлює можливість людини і громадянина користуватися цим правом. Але недостатньо мати лише право для того, щоб досягти мети, задля якої воно існує. Для цього необхідна його реалізація, перетворення юридично визначеної та закріпленої міри можливої поведінки в реальну дійсність.

Запровадження в Україні презумптивного оподаткування зумовлено ухиленням від оподаткування окремих субєктів підприємницької діяльності шляхом приховування доходів, а також труднощами у здійсненні контролю за такими доходами.

Зокрема, це доходи від провадження торговельної діяльності, під час якої розрахунки між продавцем i покупцем здійснюються готівкою, від надання побутових послуг та послуг грального бізнесу, а також від здійснення торгівлі іноземною валютою. Одним із видів презумптивного оподаткування є придбання торгового патенту, передбачене Податковим кодексом України, а також квотування підприємницької діяльності передбачене Господарським кодексом України.



1. Квотування підприємницької діяльності

Квотування підприємницької діяльності здійснюється на підставі ст. 14 Господарського кодексу України та інших актів законодавства, зокрема, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. Під квотуванням розуміють встановлення граничних обсягів (квот) виробництва чи обігу певних товарів і послуг. Порядок квотування виробництва та/або обігу, а також розподілу квот встановлюється Кабінетом Міністрів України згідно з законом.

Нині квотування як спеціальна умова здійснення підприємництва застосовується у зовнішньоекономічній діяльності. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», в Україні може запроваджуватися режим квотування експорту та імпорту. Квотування експорту та імпорту запроваджуються Україною самостійно в особі державних органів у таких випадках:

-- у разі різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 відсотків від загальної суми валютних вимог України;

-- у разі досягнення встановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;

-- у разі значного порушення рівноваги за певними товарами на внутрішньому ринку України, особливо за сільськогосподарською продукцією, продуктами рибальства, продукції харчової промисловості та промисловими товарами народного споживання першої потреби;

-- за необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

-- за необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

-- у разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених цим Законом (запроваджується як санкція режим ліцензування);

-- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування).

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот:

· глобальні;

· групові;

· індивідуальні;

· антидемпінгові;

· компенсаційні;

· спеціальні.

Щодо кожного виду товару може встановлюватися лише один вид квоти.

Рішення про встановлення режиму квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим квотування, і термінів дії цього режиму щодо кожного товару.

Інформація про перелік товарів та/або країн, що підпадають під режим квотування, із зазначенням виду квоти щодо кожного товару (або за кожною групою товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запровадження режиму квотування шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно повідомляти органи державного митного контролю України.

Режим квотування експорту та імпорту набуває чинності лише по закінченні 60 днів з моменту зазначеного офіційного опублікування.



2. Поняття торгового патенту та його види

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.

Тільки при наявності торгового патенту можливо займатися наступними видами підприємницької діяльності:

Ш торговельною діяльністю;

Ш діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою;

Ш діяльністю у сфері грального бізнесу;

Ш діяльністю з надання побутових послуг.

Перелік видів діяльності, які підлягають патентуванню, є вичерпним.

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню згідно Закону «Про патентування...», є:

ь фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

ь юридичні особи.

ь їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо).

Тобто, торговий патент повинен мати кожен пункт продажу товарів (торгова точка): магазин, кіоск, палатка, автомагазин, розвозка, лоток, прилавок, їдальня, ресторан, кафе, баз та ін.

Дія Закону «Про патентування...» не розповсюджується на торговельну діяльність та діяльність по наданню побутових послуг:

§ Підприємств і організацій Укрпспілки, військової торгівлі, аптек, що знаходяться у державній власності, а для торгово виробничих підприємств відділів робітничого постачання тільки для тих, які знаходяться в селах, селищах та містах районного підпорядкування.

§ Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:

ь здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків в межах ринку і

сплачують ринковий збір;

ь сплачують податок на промисел;

ь здійснюють продаж вирощених на особистому підсобному господарстві або ділянках продукцію рослинництва, тваринництва, бджільництва, як у живому

ь вигляді так і у вигляді первинної переробки;

ь сплачують державне мито за нотаріальне засвідчення договорів відчуження

власного майна (не частіше одного разу на рік);

ь сплачують фіксований податок.

Суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів (які мають податкові пільги) та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Без придбання торгового патенту мають право здійснювати торговельну діяльність суб'єкти, які здійснюють продаж виключно товарами вітчизняного виробництва, згідно переліку, встановленого Законом «Про патентування...»: хліб та хлібобулочні вироби; борошно; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко та молочна продукція та ін.

Види торгового патенту:

v звичайний торговий патент.

v пільговий торговий патент - патент, який видається суб'єкта підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю виключно товарами вітчизняного виробництва вказаними у Законі «Про патентування...»: поштові марки, конверти, періодичні видання, проїзні квитки, товари їзні квитки, товари народних промислів, готові лікарські засоби, вугілля, дрова, мило господарське, сірники, насіння овочевих культур та квітів і ін. Крім цього пільговий торговий патент видається підприємцям, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців. У пільговому патенті обов'язково дається перелік товарів, якими здійснюється торгівля.

v короткостроковий торговий патент - на строк від 1 до 15 днів. Його необхідно придбати для торгівлі на ярмарках, виставках-продажах та інших короткострокових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товару. Вартість короткострокового торгового патенту за один день торгівлі 10 грн.

v спеціальний торговий патент - державне свідоцтво, яке засвідчує право на особливий порядок оподаткування. Такий патент мають право придбати торговці, які здійснюють торговельну діяльність в одному приміщенні, будівлі або його частині, окрім ринків, при умові, що всі суб'єкти підприємницької діяльності придбають спеціальні торгові патенти. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий патент не сплачує деякі види податків та зборів: на додану вартість, на доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств, комунальний збір, ринковий збір та деякі інші.

Юридичні особи, які придбали спеціальний торговий патент ведуть бухгалтерський облік відповідно до існуючого законодавства, а фізичні особи - вести книгу обліку доходів і витрат у порядку встановленому центральним податковим органом.

Фізичні особи, які займаються виключно такими видами підприємницької діяльності, які вказані в патенті, звільняються від обов'язку подання декларації як суб'єкти підприємницької діяльності і подають декларації про свої доходи як громадяни, які не займаються підприємницькою діяльністю.



3. Патентування деяких видів господарської діяльності

3.1 Патентування торгівлі готівковими валютними цінностями

Відповідно до Закону № 98/96-ВР торгівля готівковими валютними цінностями - це продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту.

Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи у пунктах обміну іноземної валюти.

Згідно із цим Законом під пунктами обміну іноземної валюти слід розуміти:

· обмінні пункти уповноважених банків;

· обмінні пункти уповноважених банків, що розташовані поза їх операційними залами;

· обмінні пункти інших кредитно-фінансових установ, які одержали ліцензію Нацбанку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;

· обмінні пункти суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (обмінного пункту).

У 2005 р. згідно зі змінами, внесеними Законом № 2285-IV, вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлено у фіксованому розмірі 960 грн. за календарний місяць.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями провадиться щокварталу до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на провадження операцій з торгівлі валютними цінностями за весь термін його дії. При цьому він звільняється від додаткового внесення плати за торговий патент на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

3.2 Патентування винаходів в Україні

В Україні на національному рівні патентування винаходу регулюється: Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. № 3687-ХII. Патентування винаходів здійснюється Патентним відомством України, місцерозташування якого в Києві.

Для того, щоб можна було запатентувати винахід в Україні, то винахід повинен бути патентоспроможним, тобто новим, мати винахідницький рівень, а також промислову придатність. Подібні вимоги висуваються як в Україні, так і в інших країнах.

Для патентування винаходу необхідно і достатньо, коли:

1. Винахід визнається новим. Винахід визнається новим лише в тому випадку, коли не є частиною існуючого рівня техніки.

2. Винахід є промислово придатним. Винахід визнається промислово придатним лише в тому випадку, коли можна відтворити промисловим способом. 3. Винахід має винахідницький рівень.

3. Винахід має винахідницький рівень лише в тому випадку, коли відповідає критерію «неочевидності». Неочевидність винаходу означає, що для фахівця конкретної галузі даний винахід не випливає з існуючого рівня техніки.

Слід звернути увагу, що для бажаючих пройти процедуру «патентування винаходу» на міжнародному рівні (за кордоном) можна тільки після того як розпочате «патентування винаходу» на національному рівні (зокрема, в Україні (у Києві). На винахід, що відповідає всім перерахованим критеріям та який пройшов в Патентному відомстві офіційну процедуру патентування винаходу, можна отримати патент (звертаємо увагу на те, що отримання патенту здійснюється виключно в Києві - оскільки місце розташування Патентного відомства України одне і знаходиться в Києві).

Патент - охоронний документ на винахід, який посвідчує отриманий пріоритет, авторство автора, а також права власності власника цього патенту. При цьому автор може бути власником патенту, а може і не бути.

Патент використовується в обумовленому законодавством періоді рівному 20 років. Після закінчення терміну дії патенту на винахід, воно стає загальнодоступним. Іншими словами кожен бажаючий користувач може використовувати винахід на свій розсуд.

Але для власника, під час володіння ним патентом, тільки він і ніхто інший не має право на використання винаходу на свій розсуд.

Власнику на підставі патенту надається ряд виключних майнових прав:

· виключне право забороняти - неправомірне використання третім особам його винаходу;

· виключне право дозволяти - третім особам використання його винаходу.Якщо патентування було в Україні, то дана дія можна здійснювати лише в Україні.

Патентування винаходу та отримання патенту в Україні відбувається по заявочній системі.

У багатьох країнах на законодавчому рівні передбачається «непряма охорона (захист)» на діючий патент. Суть цієї охорони (захисту) полягає в тому, що без дозволу власника запатентованого винаходу не дозволяється ввозити в країну вироби, виготовлені згідно способу вказаному у формулі патенту.

Не слід плутати патент, який видається згідно Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і засвідчує право власності на даний винахід або корисну модель, від патенту (більш правильна назва торговий патент), який видається згідно Закону України «Про патентування певних видів підприємницької діяльності» і засвідчує дозвіл на заняття певними видами підприємницької діяльності (зокрема, роздрібної або оптової торгівлі). Іншими словами, торговий патент (виданий в Україні (у Києві) не засвідчує володіння фізичної чи юридичної особи конкретним об'єктом інтелектуальної власності.

Винахідник перш ніж приступити до процедури патентування в Україні, повинен зважити: патентувати свій винахід або не патентувати. Патентувати винахід варто в тому випадку, якщо вигоди від отриманої правової охорони (захисту) перевищують понесені затрати.

Бувають випадку, коли патентування винаходу не є доцільним. Наприклад, фірма «Coca-cola» вже більше 100 років тримає монополію на ринках по виробництву свого напою, а це досягається шляхом збереження в секреті його виготовлення (ноу-хау). Навіть укладаючи ліцензійні договори з третіми особами, вона не вказує його склад. А лише пропорції концентрації, до яких необхідно розчинити нею порошок, що поставляється згідно ліцензійного договору. У такий спосіб фірма «Coca-cola» захищає своє ноу-хау і утримує по сьогоднішній день монопольні права на ринку не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Одночасно можна навести протилежний приклад, коли доцільно патентувати винахід. Свого часу, фірма «Microsoft» звинувачувалася в порушенні прав іншої фірми «Digital Equipment Corporation». У свою чергу фірма «Digital Equipment Corporation» подала до суду судовий позов про захист її порушених патентних прав. Для того, щоб закрити судовий розгляд, фірмою «Microsoft» було сплачено штраф у великому розмірі. Після подібного випадку, Білл Гейтсом була вироблена стратегія патентувати все, що тільки можна. Саме завдяки інноваційній стратегії фірми, на сьогоднішній день «Microsoft» є однією з провідних фірм світу.

Так, що вибір про доцільність патентування винаходу або навпаки не патентування безперечно за Вами.

Ще цікаві статті щодо винаходу: Формула винаходу (практичний приклад). Патентний пошук в Україні. Формула винаходу - це викладена за встановленими правилами коротка словесна технічна суть винаходу.

В Україні, як і в інших країнах, не можна недооцінити значення формули винаходу, котре полягає в наступному:

ь По-перше, формула винаходу визначає межі даного винаходу, а також слугує головним засобом встановлення факту використання винаходу, тобто має правове значення. Іншими словами формула винаходу визначає обсяг дії винаходу в Україні, тобто безліч тих об'єктів в Україні, на які поширюються права винахідника та одночасно дозволяє встановити факт використання винаходу в Україні шляхом зіставлення ознак реального конкретного об'єкта з сукупністю ознак, наведених у формулі.

ь По-друге, формула винаходу надає фахівцям конкретної області інформацію про технічний стан в Україні, що прямо впливає на технічний прогрес в усьому світі. У цьому випадку значення формули, полягає в тому, що вона публікується в офіційному бюлетені України раніше повного тексту опису винаходу і містить інформацію про результат, який може бути отриманий при задоволенні певної суспільної потреби, а також про технічні засоби, необхідних для цього. Це робить її швидким джерелом інформації зацікавлених фахівців про новий винахід в усьому світі.

Висновок

Отже, можна зробити висновок, що квотувамння -- це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності та діяльності підприємства.

Також це встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку. Порядок патентування певних видів підприємницької діяльності встановлюється законом. Таким законом на сьогодні є Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 26.03.96 р. У статті 2 цього Закону наведено вимоги щодо форми та змісту торгового патенту.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Отже, Держава приділяє значну увагу регулюванню підприємницької діяльності та умов її здійснення. Це цілком логічно, оскільки підприємництво є рушійною силою економіки, без розвитку якої неможливий розвиток держави в цілому. Але сьогодні, на жаль, багато питань у цьому напрямі, які потребують корегування та удосконалення.



Список використаних літературних джерел

1. Конституція України від 28.06.96р. // Урядовий курєр. - 1996;

2. Господарський кодекс України // Голос України, 2003;

3. Податковий кодекс України // Голос України, 2010, 12, 04.12.2010 № 229-230;

4. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.96 р. (втратив чинність) [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon.nau.ua/doc/? Uid=1086.107.0.;

5. Бігняк О. Поняття права на підприємницьку діяльність / Бігняк О. // Підприємництво, господарство і право. - 2006.;

6. Гайворонського В.М. і Жушмана В.П.: Господарське право України. -X.: Право, 2005.;

7. Жук Л. А., Жук І. Л., Неживець О. М. Господарське право: Навчальний посібник // За заг. ред. д.е.н., проф. Л.А. Жука - К.: Кондор, 2003.;

8. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Навчальний посібник. - К.: А.С.К., 2005

9. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2005.;

10. http://radnuk.info/komentar/gky/gky-rozdil1/53-gk-pozdil2/1300-14-------.html

11. http://pidruchniki.com/16850303/pravo/spetsialni_umovi_zdiysnennya_pidpriyemnitstva_litsenzuvannya_patentuvannya_kvotuvannya_pidpriyemnitskoyi_diyal;

12. http://uchebnikionline.com/pravo/gospodarske_pravo_ukrayini_-_nesinova_sv/patentuvannya_okremih_vidiv_pidpriyemnitskoyi_diyalnosti.htm;

13. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1334-17.

Размещено на Allbest.ru

...