Статус народного депутата в правових відносинах держави

1. Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.

Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.

2. Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

3. Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.

4. При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.

5. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

6. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі Верховної Ради України та її органів, не може бути предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах.

1. Народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, у прямому ефірі на радіо або у режимі прямого ефіру (до 10 хвилин в місяць) та в прямому ефірі або у режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин в місяць), на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

2. Редагування поданих народним депутатом матеріалів без його погодження не допускається. Народний депутат подає матеріали у підготовленому до друку вигляді: статті, коментарю, інтерв'ю тощо.

3. Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов'язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення зустрічей народного депутата з виборцями, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин прямого ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями, ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями.

2. ПОНЯТТЯ СТАТУСУ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА

Народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Він не може мати іншого представницького мандата, тобто не може бути одночасно обраний депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою. Статус депутата несумісний із зайняттям будь-якою іншою діяльністю за сумісництвом з отриманням винагороди за винятком викладацької, наукової роботи та літературної, художньої і мистецької діяльності у вільний від роботи час. Виконання повноважень на постійній основі вносить істотні зміни до статусу народного депутата -- його діяльність у Верховній Раді стала реальною. Він тепер працює у парламенті не по кілька днів на рік, а протягом усього поточного року. Народний депутат також не може залучатися як експерт органами попереднього слідства, прокуратури, суду і входити до складу керівництва, правління чи ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку, навіть коли за це не отримує матеріальної винагороди. Він не може незаконно одержувати від іноземних урядів та іноземних і українських установ та підприємств незалежно від їх форм власності подарунки (винагороду). Народному депутату заборонено використовувати свій депутатський мандат у цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

Народний депутат є активним учасником законотворчого процесу, бере участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції Верховної Ради України. Ця його діяльність буде плідною якщо він обізнаний з інтересами населення виборчого округу, з економічними, культурними, національними та іншими особливостями тієї території, на якій проживають його виборці, знає потреби і враховує інтереси всього українського народу.

народний депутат право

2.1 Правовий статус народного депутата

Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями Конституції України (ст. 78-8І), Законом України «Про статус народного депутата України» від 27 листопада 1992 р., Регламентом Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. та іншими актами. У них закріплюються принципи статусу народного депутата України, строк його повноважень, права і обов'язки та гарантії депутатської діяльності.

Принципами статусу народного депутата України є:

* вільний депутатський мандат;

* здійснення повноважень народним депутатом на постійній основі;

* несумісність депутатського мандату з Іншими видами діяльності;

*рівноправність депутатів;

* депутатська недоторканність та депутатський індемнітет.

Принцип вільного депутатського мандату прямо не закріплюється в Конституції України, але він випливає із загального принципу парламентаризму, який отримав визнання у Конституції (ст. 75). Конституція не передбачає таких складових ознаки імперативного мандата, як накази виборців та відкликання виборцями. Цей принцип має визначальне значення і обумовлює характер мандата народного депутата України.

Закон про статус народного депутата передбачає, що депутат підтримує зв'язки з виборцями, колективами, які висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, державними органами та органами об'єднань громадян, органами місцевого самоврядування, розташованими на, території його виборчого округу.

У зв'язку з обранням половини депутатського корпусу по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу постає питання, яким чином ці депутати повинні підтримувати постійний зв'язок з виборцями, як вони вивчатимуть і знатимуть побажання, потреби народу України. Можливо, що політичні партії та блоки партій, які одержали депутатські мандати за партійними списками, повинні створити з цих депутатів спеціальні структури, розробити схеми здійснення їх зв'язків з виборцями чи закріпиш депутатів за окремими регіонами України.

Взагалі Конституція України 1996 р„ внесла суттєві зміни до змісту статусу народного депутата. Раніше народний депутат України мав імперативний мандат. Він був зобов'язаний не тільки підтримувати тісні зв'язки із виборцями у своєму окрузі, інформувати про свою роботу і роботу Верховної Ради України та її органів, про реалізацію своєї передвиборної програми, але й виконувати накази виборців. У разі якщо депутат не виправдовував довір'я виборців, він міг бути ними відкликаний. Нині народний депутат має вільний мандат.

Важливою передумовою ефективної роботи народних депутатів України є їх сформованість з питань повноважень Верховної Ради України, яка досягається, зокрема, забезпеченням їх актами, прийнятими Верховною Радою, інформаційними і довідковими матеріалами, що офіційно розповсюджуються урядовими та іншими державними органами. За зверненням народного депутата органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити його офіційними матеріалами територіальних громад, місцевих рад та їх органів.

Несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності за законом означає, що народний депутат України не має права бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади мати інший представницький мандат чи водночас бути на державній службі обіймати посаду міського, сільського, селищного голови займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатись адвокатською діяльністю входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку. Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог і обмежень, які встановлюються законом.Непорушність повноважень народного депутата України за законом означає, що ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, крім випадків, передбачених Конституцією України та іншими законами України. Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях.Згідно зі статтею 27 Закону України “Про статус народного депутата України” народному депутату України гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення ним депутатських повноважень. Він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України. Обшук, затримання народного депутата чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції і застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише тоді, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.За Рішенням Конституційного Суду України (№ 7-рп/2003) положення про гарантування депутатської недоторканності (частина перша статті 80 Конституції України та частина перша статті 27 Закону України від 22 березня 2001 р.) треба розуміти так, що депутатська недоторканність як елемент статусу народного депутата України є конституційною гарантією безперешкодного й ефективного здійснення народним депутатом України своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією України випадках й особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і свобод.Виконуючи свої функції та повноваження, народні депутати України керуються Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.Повноваження народного депутата починаються від дня відкриття першої сесії Верховної Ради України з моменту складення ним присяги (зміст якої викладений у статті 79 Конституції України) і закінчується в день відкриття першої сесії Верховної Ради України наступного скликання.Відмова скласти присягу на вірність Україні має наслідком втрату депутатського мандата. Проте ні Конституція України, ні закони не регулюють відповідальності народного депутата за порушення складеної ним присяги.Гарантування державою необхідних умов для здійснення народними депутатами України депутатських повноважень полягає в забезпеченні їх непорушності недоторканності народного депутата встановленні законом процедури одержання згоди Верховної Ради України на його притягнення до відповідальності забезпеченні його інформаційними матеріалами та юридичною допомогою можливості використання ним засобів масової інформації та технічних засобів відповідальності посадових осіб за невиконання обов'язків щодо забезпечення умов для депутатської діяльності та його законних вимог захисті трудових прав народного депутата належній оплаті праці відшкодуванні йому витрат, пов'язаних із депутатською діяльністю обов'язках виконавчих органів рад і органів місцевої державної адміністрації забезпечувати належні умови для виконання народними депутатами депутатських повноважень створенні належних житлово-побутових умов наявності штатних помічників-консультантів і таких, які працюють на громадських засадах.

У Верховній Раді України народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, які розглядаються на її засіданнях та засіданнях її органів, до складу яких його обрано. При цьому кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.Разом з тим народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.На засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів народний депутат реалізує надані йому права відповідно до Конституції України, цього та інших законів України. Він бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.При опрацюванні та прийнятті законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і за ними приймаються рішення щодо їх урахування чи відхилення.Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, а голосування і позиція, висловлена народним депутатом в роботі Верховної Ради України та її органів, не може бути предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах.

Дуже важливим є право народного депутата України на депутатський запит і депутатське звернення. Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності (стаття 15 Закону).Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, що належать до їх компетенції.Депутатський запит вноситься в письмовій формі народним депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої статті 85 Конституції України, також на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України і розглядається на засіданні Верховної Ради України.Верховна Рада України приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою її конституційного складу.Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане щонайменше однією третиною конституційного складу Верховної Ради України.

3. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

Народний депутат України зобов'язаний брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів; інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради та її органів.

Конституції «радянського» періоду закріплювали імперативний характер депутатського мандата, що обґрунтовувався на основі положень доктрини народного суверенітету, сформульованої Жан-Жаком Руссо у XVIII ст. Доктрина Ж. Ж. Руссо базується на ідеї неподільності і не представництва народного суверенітету: представляти можна не сам суверенітет, а лише владу. За Ж. Ж. Руссо депутати не можуть бути представниками народу, вони є лише його уповноваженими. Звідси випливали такі необхідні елементи імперативного депутатського мандату, як пов'язаність депутата волею своїх виборців (накази виборців) та відкликання депутата виборцями. У практичному плані імперативний мандат немає ніякого сенсу, оскільки звернення депутата до своїх виборців з кожного питання, яке обговорюється парламентом, внаслідок лише суто технічних проблем, не говорячи про інші аспекти, може повністю дезорганізувати його роботу.

Конституції демократичних держав, як правило, закріплюють принцип вільного депутатського мандату, сформульований англійським вченим та законодавцем Едмундом Бруком у 1774 р.: «парламент не є зібранням послів, котрі мають різні і ворожі інтереси, які кожен член парламенту повинен захищати, діючи як агент та адвокат та борючись з іншими агентами та адвокатами; парламент є спеціальною асамблеєю однієї нації з одним інтересом, інтересом цілого, - в якому керівними принципами повинні бути не місцеві цілі, а користь для всіх, яка є результатом захисту інтересів всіх, як одного цілого.»

Сутність цього принципу полягає в тому, що парламентарій є представником всього народу (нації), ніхто не може відкликати його або давати обов'язкові накади. Беручи участь у здійсненні функцій парламенту, він пов'язаність язаний нормами Конституції, відповідальністю перед Богом та своєю совістю, яка повинна підказувати йому, яке рішення приймати щодо тих чи інших проблем, які обговорюються в парламенті. До основних положень вільного депутатського мандата зокрема, належать:

Конституція України та ст. 4 Закону України «Про статус народного депутата України». Народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Він не може мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Статус депутата несумісний із зайняттям будь-якою іншою діяльністю за сумісництвом з отриманням матеріальної винагороди, за винятком викладацької, наукової роботи та літературної, художньої і мистецької діяльності у вільний від роботи час.

Гарантіями діяльності народного депутата є:

1) непорушність повноважень народного депутата;

2) депутатська недоторканність;

3) забезпечення народного депутата інформаційними матеріалами та юридичною допомогою;

4) переважне право виступу з питань депутатської діяльності в державних засобах масової інформації;

5) відповідальність посадових осіб за невиконання обов'язків щодо народного депутата;

6) захист трудових прав народного депутата;

7) компенсація витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю;

8) право народного депутата мати до десяти помічників-консультанті в та помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах;

9) право народного депутата на належні умови для виконання депутатських повноважень;

10) право народного депутата на належні житлові умови та на безоплатний проїзд.

ВИСНОВКИ

Отже, до основних обов'язків народного депутата у Верховній Раді та її органах Закон відносить: бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їх доручення; додержуватися Регламенту Верховної Ради України; брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради, рішень її органів; інформувати Верховну Раду та її відповідні органи про виконання їх доручень.

Працюючи у Верховній Раді та її органах, народний депутат зобов'язанний дотримуватися правил депутатської етики. Регламент Верховної Ради України забороняє народним депутатам вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій, виступати на засіданні без дозволу головуючого, заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо). У разі порушення цих правил до народного депутата можуть-бути застосовані такі стягнення: попередження, припинення виступу, позбавлення права виступу на засіданні, відсторонення.

Працюючи у виборчому окрузі та за його межами, народний депутат користується правом: брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій; звертатися в державні органи і органи об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій з питань своєї депутатської діяльності; відвідувати будь-які державні органи і органи об'єднань громадян, підприємства, установи і організації з питань своєї депутатської діяльності; перевіряти відомості про порушення закону, прав та інтересів громадян і організацій та вимагати від відповідних посадових осіб, органів і організацій припинення цих порушень тощо. При цьому народний депутат зобов'язаннями зобов'язаний: підтримувати тісні зв'язки з виборцями; вивчати громадську думку, потреби і запити населення; вести регулярний прийом виборців.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авакьян С.А. Депутат: статус и деятельность. - М., 1991. - С. 29

2. Баймуратов М.А., Нгуен Онь Туан. Правовий статус народного депутата України. // Вістник ОДВС.- 1998.- № 4

3. Манчуленко Г., Филипчук В. Народный депутат Украины: конституционно-правовой статус // Віче.- № 1.- 1998.

4. А. Крюковских. Словарь исторических терминов, 1998 г.

5. http://enc-dic.com/legal/Deputat-4154/

6. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2790-12

Размещено на Allbest.ru