Призначення справи до судового розгляду

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАДАЧА 1

До Франківського районного суду 6 лютого 2012 р. надійшов обвинувальний акт про обвинувачення Забіяки у злочині, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України. Ознайомившись зі справою, суддя призначив її до підготовчого судового засідання на 12 лютого 2012 р. У призначений день на до суду з'явилися потерпілий і захисник обвинуваченого. Прокурор телефоном повідомив, що він взяти участь у підготовчому судовому засідання не зможе через велику зайнятість, але оскільки матеріали кримінального провадження знає досконало і впевнений, що жодних порушень на досудовому слідстві не було допущено, просив суддю здійснити засідання без його участі або відкласти засідання на 15 лютого 2012 р.

Оскільки потерпілий і захисник не заперечували проти підготовчого судового засідання без участі прокурора, суддя доповів суть обвинувачення, констатував, що обвинувальний акт відповідає встановленим вимогам (правда до обвинувального акту не доданий реєстр матеріалів досудового розслідування, але на думку судді суттєвого значення це немає), а тому вважає можливим призначити справу до судового розгляду.

Потерпілий не погодився з таким висновком судді і заявив клопотання про направлення обвинувального акту за підсудністю до Личаківського районного суду оскільки Забіяка є родичем голови Франківського районного суду, а отже всі судді даного суду будуть упередженими під час розгляду даного кримінального провадження. Захисник заперечив проти задоволення клопотання потерпілого, мотивуючи тим, що зміна територіальної підсудності не допускається, а тому провадження повинно розглядатися Франківським районним судом.

Суддя виніс постанову про призначення справи до судового розгляду на 27 лютого 2012 р.

1. У яких випадках кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду?

2. Проаналізуйте описану ситуацію і висловіть свої міркування щодо законності дій потерпілого, прокурора, захисника і судді.

1 питання

Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого

1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.

2 питання

Стаття 32. Територіальна підсудність

1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

2. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

З цього виходить, що клопотання потерпілого про направлення обвинувального акту за підсудністю до Личаківського районного суду оскільки Забіяка є родичем голови Франківського районного суду, а отже всі судді даного суду будуть упередженими під час розгляду даного кримінального провадження, не правомірне. Підстав передбачених ст. 32 КПК України не має в даній ситуації.

Стаття 314. Підготовче судове засідання

2. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

А також згідно з ч.1 ст 324

Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

На мою думку суд повинен був відкласти підготовче судове засідання на 15 лютого, як того просив прокурор.

Стаття 316. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду

1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Суддя також повенен призначити судовий розгляд до 22 лютого, так як підготовче судове засідання було 12 лютого, а за ст 316 кпк україни суд.розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.

ЗАДАЧА 2

1. В яких випадках суддя відмовляє у затвердженні угоди про визнання винуватості?

Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди

7. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

2. Чи вправі суддя перевіряти та оцінювати докази, що підтверджують вину обвинуваченого під час затвердження відповідної угоди?

Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди

4. Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Чіткої відповіді в законодавстві нема, але з цієї статті я зрозуміла, що НЕ вправі суддя перевіряти та оцінювати доказів, бо цим він займається в разі звичайного розгляду справи.

3. Дайте правову оцінку діям судді та прокурора.

Прокурор:

мав право створення такої угоди - Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди 4. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

А контрабанда - це тяжкий злочин. Потерпілого нема.

Також він міг оскаржити ухвалу, яку виніс суддя про неприйняття угоди. В змісті ухвали, що викладається окремим документом має бути зазначено порядок її оскарження (ст..372), якщо ж це ухвала, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, тоді не знаю як її оскаржувати.

Суддя.

Стаття 314. Підготовче судове засідання

3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

Є чітко визначені випадки, коли суд відмовляє в затвердженні угоди 9 на початку статті). За інтереси держави взагалі в статті нічого не вказано. А значить - суддя не мав права відхиляти угоду!

Якщо він мав на увазі не державні, а суспільні інтереси, то:

Коментар до статті 474(вказана зверху):Умови угоди визнаються такими, що не відповідають інтересам суспільства, у випадку якщо: ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження не відповідає тому пом'якшенню покарання, яке просить застосувати прокурор; був відсутній суспільний інтерес у забезпеченні швидшого досудового розслідування; підозрюваним насправді не вчинялося жодних дій, спрямованих на сприяння кримінальному провадженню.

Про клопотання:

Далі коментар до 474ст.: За наявності вищеперерахованих підстав суд своєю ухвалою відмовляє у затвердженні угоди. У випадку, коли на досудовому розслідуванні було зібрано недостатньо доказів для розгляду кримінального провадження у судовому засіданні, суддя ухвалою про відмову у затвердженні угоди одночасно повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування. Якщо ж угода укладалася у стадії судового провадження, суд в ухвалі зазначає про відновлення процесуальних дій і продовжує судове провадження у загальному порядку.

Тому суд в задоволенні даного клопотання відмовив на законних підставах.

ЗАДАЧА 3

1. Ч. 3 ст. 314

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468^-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

1. МАЮТЬ ПРАВО:

Ч. 3 ст. 315

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний у відношенні обвинуваченого.

Ч. 2 ст. 317

Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, коли вони про це заявлять клопотання.

2. ЗАХИСНИК: в частині заявленого клопотання про виклик в судове засідання ще двох свідків мав право відповідно доч. 4 ст. 315; а в частині підготовчого судового розгляду не мав права витребувати характеристику (на стадії судового розлідування).

Постанову про повернення справи прокуророві в разі його незгоди з нею може бути оскаржено прокурором до апеляційної інстанції. Інші учасники процесу подати апеляцію на постанову не можуть. Постанова судді про призначення справи до судового розгляду не може бути оскаржена

3. СУДДЯ: час призначення судового розгляду правильний, відпов. До ч.2 ст. 316 кпк.

Повинен був розглянути клопотання про виклик свідків за ч.ч.4 ст. 315.

4. Ч. 5 ст. 314 ПРОЕКТ РІШЕННЯ: призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. ч. З ст. 314 КПК, суд, заслухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, переходить до вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду.

ЗАДАЧА 6

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого було подано клопотання про проведення повної технічної фіксації засідання. Суддя Тимченко О.А. відмовив у задоволенні клопотання оскільки технічна фіксація можлива лише під час судового розгляду, а на стадії підготовчого засідання така фіксація не здійснюється.

Потерпілий Коваль заявив клопотання про застосування до нього заходів безпеки, оскільки адвокат обвинуваченого та сам обвинувачений неодноразово погрожували йому під час досудового розслідування. Суддя прийняв рішення про задоволення клопотання потерпілого, та своєю ухвалою застосував до нього наступні заходи безпеки: проведення розгляду кримінального провадження у закритому судовому розгляді та надання потерпілому особистої охорони. Виконання ухвали було покладено на прокурора Петренка, який був присутній під час підготовчого судового засідання.

1. Які інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК) вчиняє суддя з метою підготовки до судового розгляду?

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. До їх переліку слід віднести:

забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадках та у порядку, передбаченому ст. 49 КПК, та відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої постановою ВР України від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР (із змінами та доповненнями). Про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням суд постановляє ухвалу;

визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування;

визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов останнім не був заявлений під час досудового розслідування. Також суд за клопотанням цивільного позивача для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили може відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК вирішити питання про накладення арешту на майно, якщо таких заходів не було вжито раніше. Про задоволення клопотання суд у порядку, визначеному статтями 172-173 КПК, постановляє ухвалу. У такому ж порядку розглядається клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна (див. коментар до статей 170-173 КПК);

у разі подання клопотання обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Таким же чином вирішується питання у кримінальному провадженні стосовно кількох обвинувачених - судове провадження проводитиметься судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд. У випадку заявления клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних другий професійний суддя, окрім головуючого, згідно з ч. 6 ст. 9 КПК визначається автоматизованою системою документообігу суду зі складу колегії суддів, яка здійснювала підготовче провадження. Присяжні в кількості семи осіб відповідно до ч. 1 ст. 385 КПК також визначаються автоматизованою системою документообігу суду;

формування списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання тощо.

Під час підготовчого провадження суд не вирішує питання про визнання доказів недопустимими. Це питання відповідно до ст. 89 КПК вирішується судом під час судового розгляду.

2. Які заходи забезпечення безпеки застосовуються у кримінальному судочинстві, в якому порядку та щодо яких осіб?

ЗУ "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23 грудня 1993 р.

Стаття 7. Заходи забезпечення безпеки

1. Заходами забезпечення безпеки є:

а) особиста охорона, охорона житла і майна;

б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;

в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

г) заміна документів та зміна зовнішності;

д) зміна місця роботи або навчання;

е) переселення в інше місце проживання;

є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;

ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

з) закритий судовий розгляд.

2. З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.

Стаття 22. Порядок прийняття рішення про застосування і скасування заходів безпеки

1. Заходи щодо безпеки осіб, взятих під захист, застосовуються тільки за наявності підстав, зазначених у статті 20 цього Закону. Порядок здійснення заходів безпеки визначається цим Законом, іншими актами законодавства України.

2. Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання вказаними органами. { Абзац перший частини другої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }.

У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування. { Абзац другий частини другої статті 22 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 } Про прийняте рішення терміново в письмовій формі повідомляється заявник.

3. Орган, якому доручено здійснення заходів безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.

Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки. { Абзац другий частини третьої статті 22 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

4. Орган, який здійснює заходи безпеки, і особа, яка береться під захист, можуть укласти договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін.

5. За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи, зазначеної у статті 2 цього Закону. { Абзац перший частини п'ятої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

Це рішення може бути оскаржено зацікавленою особою прокурору або до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку.

Стаття 2. Особи, які мають право на забезпечення безпеки Право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають:

а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень; { Пункт "а" статті 2 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні; { Пункт "б" статті 2 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

в) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;

г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; { Пункт "г" статті 2 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

д) свідок;

е) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;

є) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах "а" - "е" цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Стаття 5. Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи забезпечення безпеки

1. Особи, взяті під захист, мають право:

а) подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;

б) знати про застосування щодо них заходів безпеки;

в) вимагати від слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів; { Пункт "в" частини першої статті 5 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

г) оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурору або до суду.

2. Особи, взяті під захист, зобов'язані:

а) виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які забезпечують безпеку;

б) негайно інформувати названі органи про кожен випадок погрози або протиправних дій щодо них;

в) поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.

КПК

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

3. Підозрюваний (такі ж прва має цивільний відповідач ст.62 ч3), обвинувачений має право:

12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

коментар:

Виходячи зі змісту ст. З Конституції України, завдань кримінального провадження, що визначені ст. 2 КПК, зокрема такого з них, як охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, державний захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого є обов'язком держави, який реалізується в особі її компетентних органів та суб'єктів. Тому ці суб'єкти також мають права, що забезпечують можливість отримання такого захисту, зокрема, заявляти клопотання про забезпечення безпеки щодо себе, членів сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо (п. 12 ч. 3 коментованої статті) та вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися (п. 17 ч. 3 коментованої статті). Підстави та порядок забезпечення безпеки підозрюваного, обвинуваченого встановлені ЗУ "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23 грудня 1993 р. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями передбачено ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 р., ст. 1176 ЦК, ст. 130 КПК.

Стаття 56. Права потерпілого (nакі самі права має цивільний позивач ст. 61 ч3)

1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:

5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;

Коментар:

Право потерпілого на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла виникає за наявності відповідних підстав, якими визнається наявність реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну потерпілого, його близьких родичів чи членів сім'ї. Право потерпілого на забезпечення безпеки є комплексним і передбачає такі складові, як: 1) подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування; 2) знати про застосування щодо них конкретних заходів безпеки; 3) вимагати від уповноважених органів та посадових осіб застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів; 4) оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурора або суду. Це право потерпілого реалізується на підставах і в порядку, передбачених ЗУ від 23.12.1993 р. "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Стаття 66. Права та обов'язки свідка

1. Свідок має право:

8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

Перекладач (ст.68 ч2, п4); Експерт (ст. 69, ч3, п 7); Спеціаліст (ст.71, ч 4, п6);

3. Проаналізуйте дану ситуацію на відповідність чинному кримінально-процесуальному законодавству.

ЗАДАЧА 7

Суд у складі двох суддів і трьох народних засідателів розглянув справу про обвинувачення Ващука, Гордона, Кобицького та ін. (всього 6 осіб) у скоєнні злочинів, передбачених п.п.4, 6, 11, 12 частини 2 ст. 115 КК України. З огляду на те, що справа буде розглядатися тривалий час головуючий оголосив про участь у складі суду запасного народного засідателя Куліша, який через два дні приїде з відрядження і прибуде до суду. Прокурор висловив заперечення проти продовження розгляду справи без участі запасного народного засідателя і запропонував судові на підставі ст.280 КПК розгляд справи відкласти до його прибуття на судове засідання. Головуючий відхилив пропозицію прокурора, мотивуючи тим, що ст. 280 КПК передбачає відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв'язку з необхідністю витребувати нові докази. Що стосується осіб, які входять до складу суду, то названа норма до них жодного відношення не має. Суд виніс ухвалу про продовження розгляду справи.

З'ясуйте такі питання:

1. Що таке „Законний склад суду” та його незмінність при розгляді справи?

У законі немає визначення «законний» або «незаконний» склад суду, але в будь-якому разі незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи ;вирок (постанова) підписаний суддею, що не брав участі у розгляді справи; порушені правила про розгляд справи судом у складі трьох суддів або двох суддів і трьох народних засідателів; суддя або судді, що розглянули справу, обрані в суд, якому ця справа не підсудна; у розгляді справи брали участь суддя або народний засідатель, термін повноважень яких минув; хоча б один із суддів не був обраний Верховною Радою України або призначений Президентом України у встановленому законом порядку; якщо суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді або народного засідателя.

Щодо незмінності, то див ст. 319 КПК ( Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу).

2. Чи допускається заміна когось із складу суду під час розгляду справи. Якщо так, то кого і за яких умов?

Так. Згідно ст.319 КПК може бути заміноне суддю. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку (виняток ч.2 ст.319 + ст.320 КПК).

3. У яких випадках суд може відкласти розгляд справи?

Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні у зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Справа в будь-якому разі не може бути розглянута в даному судовому засіданні при неявці підсудного у випадках, коли явка його є обов'язковою. Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник чи коли при повторному невиконанні ними розпорядження головуючого їх заміна іншою особою неможлива без шкоди для справи, справа підлягає обов'язковому відкладенню. В останньому випадку, а також при несвоєчасному врученні підсудному копії обвинувального висновку справа мусить бути відкладена, відповідно, для ознайомлення викликаними в судове засідання прокурором та захисником з матеріалами справи, а підсудному і особам, які вперше вступили в справу, - для надання часу та можливості підготуватися до участі в судовому засіданні.

4. Які дії вживає суд у зв'язку з відкладенням розгляду справи: до закриття судового засідання і після його закриття?----------------



ЗАДАЧА 8

1.Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Нас стосується в більшій частині ч.2 цієї статті.

2. Стаття 330 ч.1,ч.2

1. Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.

2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

моя точка зору, що суддя правильно поступив,оскільки дана поведінка є некоректною.+ явна неповага до суду,можна ще добрати ст.Стаття 329. Обов'язки присутніх у залі судового засідання,а саме ч.2 2. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

ЗАДАЧА 8

1. ч.2,3 ст.337

2. ч.3,ст. 337, ч.3 ст. 338 на рахунок 4 питання не можу точно сказати, але думаю що він повинен самостійно ухвалити увалу про зміну обвинувачення і винести ухвалу про це, або відмовити прокурору в його клопотанні. але повторюю це суто моя точка зору якщо б суд відмовляв у клопотанні змінити обвинувачення, міг би посилатись а недотримання прокурором процеси передбаченої кпк.

ЗАДАЧА 9

Стаття 337. Визначення меж судового розгляду

1. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

2. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

3. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді

1. З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

3. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

4. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

Стаття 339. Висунення додаткового обвинувачення

1. У разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв'язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.

2. У разі задоволення такого клопотання прокурора, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 цього Кодексу, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для підготовки до захисту. суд прокурор захисник провадження

2. Після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності.

Размещено на Allbest.ru

...