Принципи адміністративного судочинства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи адміністративного судочинства

Вступ

Будь-яка діяльність реалізується на основі певних принципів, тобто основних, вихідних положень, додержання яких забезпечує узгодженість дій усіх її учасників, орієнтує їх на досягнення певного результату шляхом застосування найефективніших засобів і методів.

Недотримання визначених принципів призводить до непослідовності такої діяльності, неузгодженості в діях її учасників і, зрештою, не до тих результатів, досягнення яких було її основною метою. Зважаючи на це, принципи мають особливе значення у формуванні та функціонуванні системи адміністративних судів.

Теоретичною основою вивчення питань адміністративного судочинства стали публікації таких провідних науковців: В. Авер'янова, Н. Александрової, В. Базова, Н. Задираки, Р. Куйбіди, В. Матвійчука, О. Пасенюка, В. Перепелюк, В. Теліпка, І. Хар, В. Шишкіна та інших.

Метою контрольної роботи є дослідження принципів адміністративного судочинства.

В адміністративному судочинстві, основним завданням якого є захист прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, принципи посідають провідне місце. Вони є первинними нормами, що не ґрунтуються одна на одній, однак тісно та гармонійно взаємопов'язані.

Принципи виступають не лише як гарантії реалізації завдань адміністративного судочинства, але і як гарантії дотримання його процесуально ї форми.

Як зазначають деякі науковці, основна функція таких принципів полягає в тому, щоб сприяти юридично правильному здійсненню прав і свобод громадян, а також виконанню обов'язків усіма учасниками процесу [1, с. 62].

З етимологічної точки зору, терміном «принцип» (від лат. principium - основа, начало, засада) [2, с. 110] позначається керівна ідея; головне правило поведінки; вираз необхідності чи в певному аспекті закономірності окремих процесів об'єктивної дійсності.

Також «принципи» визначаються як особливості, покладені в основу створення чи здійснення чого-небудь, спосіб утворення чи здійснення чогось; переконання, норми, правила, якими керуються у житті, поведінці.

Щодо судового процесу, то принципи виступають найбільш загальними правилами поведінки визначеного характеру: вони прямо передбачені в законі; звернені до всіх учасників процесу; мають загальнообов'язковий характер; забезпечуються засобами державного примусу; мають правовий механізм реалізації.

Основне призначення принципів полягає в тому, що їх втілення в судочинство надає йому якості правосуддя, та, навпаки, їх ігнорування призводить до порушення права на судовий захист, а відтак - до неправосудності рішень суду. Відображаючись насамперед у нормах права, принципи адміністративного судочинства характеризують не тільки суть, а й зміст адміністративного судочинства, відображають не тільки його внутрішню побудову, статику, а і весь процес його та динаміку його застосування. Кожен принцип правосуддя виконує власну, чітко визначену роль в організації та діяльності адміністративних судів [1, с. 62].

Однак, з іншого боку, всі принципи судочинства взагалі та принципи адміністративного судочинства зокрема неможливо розглядати без урахування їхньої загальної єдності та взаємообумовленості. Вони діють не розрізнено, а в сукупності, тісно переплітаються та взаємодіють, переходять один в одного, випливають один з одного. Це обумовлено тим, що всі принципи об'єднані спільною метою - належна організація судових органів та їх діяльності, забезпечення захисту від будь-яких посягань на конституційний лад, політичну та економічну систему країни, права та свободи громадян й інші цінності.

У сукупності всі принципи утворюють чітку систему основних засад адміністративного судочинства, які не суперечать одна одній й після закріплення в чинному законодавстві оформлюються як явища правової реальності. Водночас у науковій літературі й досі відсутній єдиний підхід до системи принципів адміністративного судочинства.

Зокрема, більшість науковців намагається обґрунтувати якомога більшу їх кількість. Зазначена тенденція є вкрай негативною тому, що чим більше принципів, тим менше їх значення, тим більша їх розмитість.

Попри це, усі принципи адміністративної юстиції в межах цілісної системи органічно та нерозривно пов'язані і з усією системою, і з рештою засад. Відповідно, вилучення будь-якого з них призводить, як правило, до порушення повноцінного функціонування інших принципів, відтак - до порушення законності у вирішенні публічно-правового спору загалом [1, с. 64]

Оскільки принципи адміністративного судочинства є фундаментом для інших правил адміністративного судочинства, то їх має бути рівно стільки, скільки вимагають умови життя суспільства. Значна кількість принципів адміністративної юстиції вимагає їх упорядкування за певними правилами та критеріями.

На жаль, нині серед науковців не вироблено єдиного підходу до класифікації принципів адміністративного судочинства. Недостатньо уваги приділено принципам і в Кодексі адміністративного судочинства України, що лише перелічує та надає коротку характеристику деяким із них, оминаючи увагою більшу частину дійсно важливих правових засад. Це, своєю чергою, унеможливлює здійснення їх ґрунтовного дослідження з метою визначення основних напрямів удосконалення правових актів, які регулюють порядок вирішення публічних спорів [2, с. 110].

Так, в юридичній літературі всі принципи, що стосуються функціонування судової влади, прийнято поділяти на організаційні та функціональні, або ж на загальні, родові та видові (останні виступають як юрисдикційні принципи). Ці принципи прийнято розглядати як основні засади організації діяльності адміністративного суду, які відображають її специфіку і зміст; як основні положення з питань здійснення правосуддя в адміністративних справах, закріплені в нормах адміністративно-процесуального права.

Принципи адміністративного процесуального права тісно взаємозв'язані й становлять цілісну систему. Кожний принцип відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань адміністративного судочинства.

Принципами адміністративного процесуального права, закріпленими Конституцією України, є:здійснення правосуддя виключно судами; незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки закону; законність; змагальність сторін та свобода в наданні суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; державна мова судочинства; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; ухвалення судами рішень іменем України та їх обов'язковість до виконання на всій території України; доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини і громадянина [1, с. 66].

До принципів адміністративного процесуального права, закріплених законодавством про судочинство, належать: об'єктивна процесуальна рівноправність сторін; раціональна процесуальна форма; неможливість процесуального сумісництва; усність; безпосередність [1, с. 66].

Зазначені принципи є основою законодавчого регулювання адміністративного судочинства і виявляються у положеннях Адміністративного процесуального кодексу України.

Зокрема, стаття 6 містить перелік принципів здійснення судочинства в адміністративних судах (адміністративного судочинства): здійснення адміністративного судочинства тільки судом; верховенство права; законність; право на судовий захист; самостійність судів і незалежність суддів; офіційність дослідження та з'ясування обставин справи; рівність учасників судового процесу перед законом і адміністративним судом; забезпечення учасникам судового процесу права на правову допомогу; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; право на оскарження судового рішення; обов'язковість рішень адміністративного суду [2, с. 111].

Слід відзначити, що такі загальні принципи судочинства, як об'єктивна істина, неупередженість при розгляді справи, оперативність, безпосередність і усність процесу, публічність, відповідальність суб'єкта правозастосування, безперервність процесу, цілком притаманні й адміністративному судочинству, і, хоча не викладені окремою статтею, знаходять відображення в окремих статтях АПК.

Закладені в АПК принципи адміністративного судочинства спрямовані на вирішення наступних важливих завдань:

по-перше, вони встановлюють права і обов'язки учасників адміністративно-судового провадження, що дає змогу відповідним особам найбільш повно і точно відповідати своєму призначенню в процесі розгляду справи;

по-друге, вони встановлюють компетенцію суб'єкта адміністративно-судової юрисдикції, необхідну для виконання основного функціонального обов'язку -- об'єктивного, заснованого на точній відповідності закону розгляду справи і винесення обґрунтованого рішення по ньому [1, с. 67].

Отже, успішне вирішення цих завдань створить об'єктивні передумови для ефективної реалізації можливостей судового захисту прав і свобод громадян у державному управлінні.

адміністративний процесуальний право судочинство

Висновки

Принципи адміністративного судочинства - це основні засади, вихідні положення, що становлять його якісні особливості та специфічні властивості, в яких у концентрованому вигляді виявлена заінтересована воля народу наділити право такими якостями, які найбільш повно мали б можливість реалізувати його ідеї і погляди у визначенні основ організаційної побудови адміністративного судочинства, а також відображають перспективи його розвитку та забезпечують захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на вико- нання делегованих повноважень.

Список використаної літератури

1. Ковалів М. В. Адміністративне судочинство: навч. посібник / М. В. Ко- валів, М. Т. Гаврильців, І. Б. Стахура. - Львів: ЛьвДУВС, 2014. - 596 с.

2. Шемшученко Ю. С. Принцип / Ю. С. Шемшученко // Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К.: Укр. енцикл., 2003. - Т. 5. - С. 110-111.

3. Конституція України: із змінами // Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Велес, 2014. - 48 с.

4. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 41-45. - Ст. 529.

5. Кодекс адміністративного судочинства України вiд 06.07.2005 // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-37. - Ст. 446.

Размещено на Allbest.ru