Визначення інформаційної діяльності. Основні види інформаційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ І ПРАВА

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА ТА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Реферат

з дисципліни «Основи інформаційного права»

на тему: «Визначення інформаційної діяльності. Основні види інформаційної діяльності»

Виконала: Дзюбіна М.В.

Науковий керівник: Фурашев В.М.

Київ 2016 рік

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття та загальна характеристика інформаційної діяльності

2. Основні види інформаційної діяльності

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Формування та розвиток інформаційного суспільства має великий вплив на різні суспільні відносини. З одного боку підвищується роль і значення інформації, з другого боку зростає інтерес науки до нових явищ.

Сьогодні робота з інформацією ( інформаційна діяльність) проникла у всі сфери суспільного життя. Значно інформатизувалися традиційні види людської діяльності, виникли і успішно розвиваються нові види.

Метою цієї роботи є розкриття суті і класифікація видів інформаційної діяльності.

У своїх роботах питання видів інформаційної діяльності досліджували О.А. Баранов, К.І. Бєляков, Ю.П. Бурило, О.В. Гладківська, А.І. Марущак, О.І. Яременко.

Таким чином, категорія “інформаційна діяльність” багатозначна. Та в більшості випадків із інформаційною діяльністю пов'язується вплив інформаційного права на певні сторони інформаційної сфери.

1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У сучасному законодавстві відсутнє легітимне визначення поняття “інформаційна діяльність”, немає визначень понять окремих видів інформаційної діяльності, а перелік самих видів викликає низку питань. Але згадаємо, що інформаційна діяльність визначалася законом (у попередній його редакції) як “...сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави”. Законом визначалися й основні напрями інформаційної діяльності - політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо [4, c. 65].

Остання редакція Закону України “Про інформацію”, що набула чинності у травні 2015 р., тільки додала нових питань, прибравши із закону визначення самого поняття “інформаційна діяльність”, визначення окремих видів інформаційної діяльності та збільшивши перелік видів інформаційної діяльності. Проте новий перелік викликав ще більше питань, враховуючи, що законотворець не навів їх визначень.

Тлумачний словник комп'ютерних інформаційних систем і сховищ даних подає наступне визначення інформаційної діяльності: інформаційна діяльність - діяльність, що забезпечує збирання, обробку, збереження, пошук та розповсюдження інформації, а також формування організаційного ресурсу та організацію доступу до нього [6, c. 48].

Поняття “інформаційна діяльність” має охоплювати одночасно як призначення інформаційного права, так і його вплив на суспільні відносини. Тому, розкриваючи сутність якої-небудь інформаційної діяльності , необхідно постійно мати на увазі зв'язок призначення інформаційного права з напрямами його впливу і навпаки - визначеність останніх призначенням інформаційного права. Власне інформаційна діяльність - це реалізація його соціального призначення [7, c. 11].

Через інформаційні відносини, точніше, через їх упорядкування стосовно об'єкта зацікавленості, виникає інформаційна діяльність, яка згідно визначення Г.Старостенка є сукупністю системних основних і допоміжних процесів пошуку, збирання, аналізу, перетворення, зберігання, та поширення інформації. Інформаційна діяльність є складовою суспільного виробництва, пов'язаного з підготовкою інформаційних продуктів і послуг, спрямованих на задоволення суспільних потреб.

Т.Гаман виділяє спеціальні принципи інформаційної діяльності, що, насамперед, пов'язані безпосередньо з принципами інформування. До спеціальних принципів інформаційної діяльності Т.Гаман відносить такі:

s принцип науковості інформації;

s принцип своєчасності;

s принцип змістової несуперечності інформації;

s принцип адаптованості інформування;

s принцип достатності інформування;

s принцип формалізації інформування;

s принцип документованості.

До загальних принципів інформаційної діяльності С.Кулицький відносить:

s інструментальність;

s трансляційність інформації;

s синдикативність інформації;

s скомпенсованість асиметричної інформації [8, електронний ресурс].

На нашу думку, проблемами інформаційної діяльності є:

1. Інформаційна діяльність обумовлена сутністю інформаційного права і визначається його призначенням у суспільстві. У той же час інформаційна діяльність не є лише проявом іманентних якостей сутності, її не можна розглядати лише як їх “проекцію”. Не можна механічно зв'язувати інформаційної діяльності і сутність інформаційного права; інформаційна діяльність має певний ступінь незалежності. 2. Інформаційна діяльність характеризує напрям необхідного впливу інформаційного права на інформаційні відносини, тобто такого, без якого суспільство на цьому етапі розвитку не може існувати (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин).

3. Інформаційна діяльність виражає найбільш суттєві, головні риси інформаційного права і спрямована на здійснення основних завдань, що стоять перед інформаційним правом на зазначеному етапі його розвитку.

4. Інформаційна діяльність становить, як правило, напрям його активної дії. Тому однією з важливих її ознак є динамізм.

5. Постійність як необхідна ознака інформаційної діяльності інформаційного права характеризує стабільність, безперервність, досить довгу її дію [7, c. 12].

2. ОСНОВНІ ВИДИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відомий російський теоретик інформаційного права В.А. Копилов та О.В. Соснін розглядають основні види інформаційної діяльності як реалізацію інформаційних процесів, а об'єктами цих видів - не інформацію, а інформаційні продукти і ресурси та відносять до видів інформаційної діяльності здійснення фізичними та юридичними особами інформаційних процесів, які охоплюють, по-перше, виробництво, розповсюдження, пошук, одержання, споживання інформації, формування інформаційних ресурсів, підготовку інформаційних продуктів і надання інформаційних послуг. По-друге, до інформаційної діяльності відносять також створення і застосування інформаційних технологій, засобів і механізмів інформаційної безпеки, які формують допоміжну частину інформаційної сфери, що існує для забезпечення функціонування основної частини [6, c. 49].

Ю.П. Бурило вказує на неоднорідність видів інформаційної діяльності та пропонує їх поділ на основні та допоміжні. За його думкою, критерієм їх розмежування є об'єкт діяльності. Якщо об'єктом основних видів інформаційної діяльності є інформація (інформаційні ресурси), то об'єктом допоміжних видів - елементи інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, такі як інформаційно-телекомунікаційні технології (засоби інформатизації та телекомунікацій), інші засоби зв'язку, засоби інформаційної безпеки [5, с. 15].

До основних видів інформаційної діяльності законодавець відносить (точніше, відносив):

– одержання інформації - набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою;

– використання інформації - задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;

– поширення інформації - розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації;

– - зберігання інформації - забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв [2, ст. 14].

Така класифікація уявляється спрощеною.

Але незважаючи на те, що з Закону України “Про інформацію” зникло визначення інформаційної діяльності, а також визначення її основних видів, у статті 9 чинної редакції ми можемо знайти перелік основних видів інформаційної діяльності, а саме: створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації. У порівнянні з першою редакцією Закону, список основних видів інформаційної діяльності розширився за рахунок таких видів: створення, охорона та захист інформації. Проте зовсім зник абзац, який стосувався допоміжних видів інформаційної діяльності, а саме про створення інформаційних служб, систем, мереж, баз і банків даних. Слід відзначити, що в новій редакції Закону України “Про інформацію” відсутні визначення видів інформації, тому, наприклад, незрозуміло, що вкладав законодавець в ті чи інші види інформаційної діяльності. На нашу думку, необхідно узгодити основні та допоміжні види інформаційної діяльності та повернути визначення їх видів до Закону України “Про інформацію”, а в подальшому - врахувати в процесі кодифікації інформаційного права.

Основні види інформаційної діяльності майже збігаються з її видами, переліченими у ст. 34 Конституції України. Єдина відмінність - замість “одержання” інформації, Конституція використовує близьке за значенням слово “збирання” інформації. В той же час цей перелік видів інформаційної діяльності та їх визначення є дискусійним. Так, наприклад, за першою редакцією Закону України “Про інформацію”, використання інформації є задоволенням інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, але й сама інформаційна діяльність, згідно свого визначення, є сукупністю дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Фактично визначення всієї інформаційної діяльності та окремого її виду збігаються, в той же час, з погляду формальної логіки, частка не може дорівнювати цілому. Крім того, до наступного виду інформаційної діяльності, такого як “поширення інформації” входить “розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації”, що також забезпечує задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Ряд вчених, таких як О.А. Баранов, К.І. Бєляков, Л.П. Коваленко до списку основних видів інформаційної діяльності відносять такий вид як “знищення інформації”. Хоча вони у своїх роботах підкреслювали, що мова йде про знищення саме “носіїв інформації”, такий підхід викликає відразу запитання: чи є, наприклад, вилучення документа з бази даних знищенням саме носія інформації? На думку автора, знищенню може підлягати не тільки носій інформації, але й інформаційний продукт. Як зазначає Л.П. Коваленко, необхідність правової регламентації процесу знищення інформації пов'язана з наявністю права власності на інформацію, авторського права, певних вимог до термінів зберігання інформації. З іншого боку, наявність правової регламентації процесу знищення інформації потрібна задля виключення випадків несанкціонованого знищення інформації [6, c. 49-51].

Окрім класифікації видів інформаційної діяльності, пов'язаної з інформаційними процесами, у наукових роботах можна знайти й інші підходи. Так, відома російська вчена І.Л. Бачило запропонувала поділити види інформаційної діяльності на інформаційну діяльність загального характеру, спеціальну та спеціалізовану інформаційну діяльність. Інформаційна діяльність загального характеру пов'язана з інформаційним забезпеченням усіх ділянок роботи органу, організації чи службовця. Спеціальна інформаційна діяльність здійснюється такими органами, організаціями й професійно орієнтованими працівниками, які вирішують завдання в галузі масової інформації й інформатизації, забезпечують консультативну, експертну й аналітичну роботу для необмеженого кола користувачів; Спеціалізована інформаційна діяльність - це діяльність, у результаті якої вирішуються завдання із формування й використання державних інформаційних ресурсів, технологій і комунікацій, необхідних для виконання міжнародних програм у галузі розвитку інформаційної індустрії та інфраструктури, здійснення інновацій на основі інформаційних технологій; забезпечення інформаційної безпеки суспільства, держави, особистості [3, с. 159].

ВИСНОВКИ

Отже, під інформаційною діяльністю слід розуміти дії суб'єктів у галузі обігу інформаційних ресурсів та використання інформаційно-комунікаційних технологій (інформаційній сфері), які здійснюються в межах суспільних, корпоративних чи особистих інтересів або проти них.

У редакції Закону Україні "Про інформацію" від 13 січня 2011 року було визначено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації. Але станом на сьогодні законодавство України не містить поняття та класифікацію (із визначенням кожного виду окремо) інформаційної діяльності. Ця категорія є дуже важливою для правового регулювання виникаючих правовідносин (інформаційних правовідносин) і потребує внесення до нормативного-правового акту.

Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування й розвиток інформаційних систем, баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності. Держава повинна забезпечити свободу інформаційної діяльності за цими напрямами всім громадянам та юридичним особам у межах їхніх прав, свобод та інтересів.

Зміни в організації інформаційної діяльності зможуть стати реальними лише за умов достатнього забезпечення висококваліфікованими працівниками в цій сфері.

інформаційний діяльність захист законодавство

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України (ВВР) від 2.10.1992 року № 2657-XІІ. - Ст. 9 (чинний)

2. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України (ВВР) від 2.10.1992 року № 2657-XІІ. - Ст. 12, 13 (втратив чинність)

3. Бачило И.Л. Информационное право: основы практической информатики: учебное пособие - М. - 2001. - С. 352.

4. Бєляков К.І. Інформаційна діяльність : зміст та підходи до класифікації. - Інформація і право. - 2012. - № 1. - С. 63-69.

5. Бурило Ю.П. Організаційно-правові питання державного управління в інформаційній сфері: дис. на здобуття наукового ступеня к. ю. н.: 12.00.07 / Юрій Петрович Бурило; Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. - К. - 2008. - С. 222.

6. Дорогих С.О. Види інформаційної діяльності законодавчої гілки влади. - Правова інформатика. - 2013. - № 4. - С. 48-54.

7. Коваленко Л.П. Інформаційна діяльність. - Правова інформатика. - 2012. - № 4. - С. 10-13.

8. Принципи інформаційної діяльності [Електронний ресурс] // Про документознавство та інформаційну діяльність - Режим доступу до ресурсу: http://blog-doc-edu.blogspot.com/p/blog-page_6956.html.

Размещено на Allbest.ru