Страховий стаж: юридичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛІЦЕЙСЬКА ФІНАНСОВО-ПРАВОВА АКАДЕМІЯ

Контрольна робота

з права соціального забезпечення

СТРАХОВИЙ СТАЖ: ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

Виконала:

Аліна Павленко



Зміст

Вступ

1. Поняття про страховий страж, хто підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню

2. Порядок сплати внесків

3. Обчислення страхового стажу

4. Загальний трудовий стаж

5. Спеціальний стаж

6. Вид стажу та пенсії

7. Оплата листка непрацездатності залежно від стажу роботи

8. Підтвердження страхового стажу

9. Вислуга років

Висновок

Список літератури



Вступ

Суспільні відносини постійно зазнають впливу правових норм, набувають значення правових відносин і стають при цьому головним засобом виконання та втілення в життя вимог юридичних приписів. Суспільні відносини у сфері соціального забезпечення постають у результаті дії відповідних норм права, а отже, законодавство про соціальне забезпечення є необхідною передумовою виникнення їх правової форми. Поза правом вони існувати не можуть, оскільки за своїм соціально-цільовим призначенням спрямовані на створення реальних можливостей для здійснення одного з найважливіших прав людини - права на соціальний захист.

Наявності норм права недостатньо для недостатньо для динаміки правовідносин соціального забезпечення.

Вони виникають, змінюються чи припиняються після того, як учасники майбутніх правових відносин вчинять певні дії (зареєструються у державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу, звернуться із заявою про призначення відповідної пенсійної виплати тощо).

Учасники правовідносин соціального забезпечення, як і будь-яких інших правовідносин, наділяються суб'єктивними правами та юридичними обов'язками. Держава при цьому виступає гарантом реалізації цих прав та їх здійснення. Уповноважені державою органи (соціального захисту, суди та ін.) здійснюють охорону і захист прав, застосовуючи законодавство про соціальне забезпечення та норми інших галузей права (кримінального, адміністративного, фінансового. цивільного).



1. Поняття про страховий страж, хто підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню

Поняття страхового стажу вперше введено в Україні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058), який набув чинності з 1 січня 2004 року. Згідно з пунктом 1 статті 24 Закону №1058 до страхового стажу зараховуються періоди (строки), протягом яких особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, аніж мінімальний страховий внесок. Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зазначене у статті 11 Закону №1058. До них належать:

1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємство), створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (вкупі з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

2) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, зокрема тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, серед них ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли п'ятнадцяти років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств (зокрема, міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України);

6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість);

7) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

8) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;

9) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі;

10) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV, крім осіб, які отримують виплати у зв'язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які отримують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

12) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств (без збереження заробітної плати відповідно до законодавства);

13) особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років;

14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично доглядають за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які доглядають за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг вісімдесяти років, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

15) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;

17) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу;

18) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

2. Порядок сплати внесків

Страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачують страхувальники та застраховані особи на умовах і в порядку, визначених Законом №1058, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400) для відповідних платників збору. При цьому за осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 Закону №1058, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються з коштів відповідних бюджетів на умовах і в порядку, визначених Законом №1058, та в розмірі 10% мінімального страхового внеску з наступним збільшенням щороку на 10% до 100% розміру мінімального страхового внеску. За осіб, зазначених у пункті 18 статті 11 Закону №1058 страхові внески сплачуються з Державного бюджету України як страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на умовах і в порядку, встановлених Законом №1058, та за ставками, визначеними Законом №400 для підприємств, які використовують працю найманих працівників.

Особи, які досягли шістнадцяти років та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону №1058, серед них іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких участь у системі страхування (ст. 12 Закону №1058). Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожен місяць не може бути меншою мінімального страхового внеску.

Особи, які навчаються, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

3. Обчислення страхового стажу

Право на призначення пенсії за віком у солідарній системі особа набуває за умови наявності страхового стажу не менше п'яти років. Для встановлення мінімальної пенсії за віком у розмірі, не нижчому від встановленого законом прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, страховий стаж повинен становити: для чоловіків 25 років, для жінок - 20 років.

Відповідно закону:

1. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Період отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску;

2. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше;

3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св ? В

Де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.

Територіальні органи Пенсійного фонду обчислюють страховий стаж відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або добровільно брала участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, аніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, аніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений пропорційно сумі фактично сплачених страхових внесків у порядку, передбаченому статтею 24 Закону №1058.

За кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності Законом №1058, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

До стажу роботи, що дає право на трудову пенсію відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, зараховується:

- робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв;

- будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

- творча діяльність членів творчих спілок, а також інших творчих працівників, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

- творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків;

- військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;

- служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання;

- навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах із підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

- тимчасова непрацездатність, що розпочалася в період роботи;

- час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

- час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трьох років;

- період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

- час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (ст. 13 і 14).

Для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності.

Або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується:

- період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058;

- період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058;

- період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

4. Загальний трудовий стаж

Поняття загального трудового стажу можна визначити як сумарну тривалість роботи:

- робітником;

- службовцем.

Або в іншій суспільно-корисній діяльності, якщо їх включення в трудовий стаж передбачено чинним законодавством.

Загальний трудовий стаж відрізняється від спеціального і безперервного тим, що при його обчисленні тривалість перерв у трудовій діяльності, причини звільнення і характер роботи не мають значення. Поняття загального та спеціального трудового стажу застосовувалося в пенсійному законодавстві для визначення права на призначення пенсій за віком, пенсій на пільгових умовах та за вислугу років відповідно до Закону №1788. Нарівні із загальним трудовим стажем юридичне значення має спеціальний стаж, тобто стаж роботи в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з підвищеною інтенсивністю тощо.



5. Спеціальний стаж

Спеціальний трудовий стаж - це тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природно-кліматичних умовах, за професіями, посадами, а також деяких видів суспільно-корисної діяльності.

Ураховуючи спеціальний трудовий стаж, призначають пенсії за віком на пільгових умовах, а також пенсії за вислугу років. Спеціальний трудовий стаж, якому надається значення юридичного факту для виникнення соціально-забезпечувальних правовідносин, поділяється на два види:

1) спеціальний стаж, який дає право на призначення пільгового пенсійного забезпечення в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

2) так звана вислугу років як особливий вид спеціального страхового стажу, що зумовлює виникнення права на пенсію за вислугу років, якщо це передбачено спеціальними законами;

3) огляду на правила обчислення, перший вид спеціального трудового стажу можна поділити на декілька підвидів. Це, зокрема:

а) стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначених Списком №I;

б) стаж працівників, які безпосередньо зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначених Списком №2;

в) період трудової діяльності, яка здійснювалась в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них;

г) період трудової діяльності на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Другий вид спеціального трудового стажу, що застосовується у пенсійному забезпеченні, має назву вислуга років.

Стаж наукової роботи.

До стажу наукової роботи відповідно до статті 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року №1977-XII (далі - Закон №1977 зараховується:

- час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 221 Закону №1977;

- час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року №2984-III;

- час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю;

- час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 КЗпП України, якщо цій роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота, передбачена абзацами другим, третім і четвертим статті 118;

- час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статі 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року №257.

Стаж державної служби.

До стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця особам, які мають не менше 10 років стажу державної служби та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, зараховуються періоди роботи в органах і на посадах, передбачених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.

До 20-річного стажу, який дає право на пенсію державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, зараховується тільки час роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Категорії посад державних службовців визначено статтею 25 Закону України «Про державну службу» 16 грудня 1993 року №3723-XII.

6. Вид стажу та пенсії

Наявність відповідного стажу роботи - основна підстава для визначення права на призначення відповідного виду пенсії, наприклад:

- пенсія науковому працівникові призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - якщо є стаж роботи не менше 25 років, серед них стажу наукової роботи не менше 20 років;

- жінкам - якщо є стаж роботи не менше 20 років, серед них стаж наукової роботи не менше 15 років;

- для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловікам - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

- право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, якщо є спеціальний стаж роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

- на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, якщо є страховий стаж для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, серед них стаж державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку та інші.

7. Оплата листка непрацездатності залежно від стажу роботи

Відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року №2240-III допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

- 60% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

- 80% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

- 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.

8. Підтвердження страхового стажу

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі закон), що набрав чинності з 01.01.2004 р., страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду до вимог цього закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, витяги із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

9. Вислуга років

Вислуга років - це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з утратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком. Вислуга років як норма - пільга, що застосовується до конкретного обмеженого кола осіб:

- військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ;

- державних службовців;

- суддів і прокурорських працівників, працівників митних органів;

- окремих категорій спеціалістів народного господарства.

Вислуга строків служби військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, тобто тривалість служби у складі Збройних Сил України чи органів внутрішніх справ України, встановлюється для:

- осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби і військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - 20 років та більше на день звільнення з армії чи органів внутрішніх справ;

- осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби і військової служби за контрактом, а також осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, звільнених зі служби за віком, у зв'язку з хворобою чи скороченням штатів, які до дня звільнення досягли 45-річного віку і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років та більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців складає військова служба чи служба в органах внутрішніх справ.

Вислуга років державних службовців.

Вислуга років для них установлена Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 p., a питання її нарахування регулюється спеціальним нормативним актом "Про порядок нарахування стану державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994р.

Державні службовці мають право виходу на пенсію за наявністю загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25, для жінок - не менше 20 років, у тому числі державні службовці - не менше 10 років.

Вислуга років суддів.

Цю вислугу встановлено законом України "Про статус суддів" (ст. 20), у якому є норма: кожен суддя в разі відставки за власним бажанням, станом здоров'я чи після закінчення строку повноважень має право на вибір одержувати пенсію державного службовця чи щомісячне довічне грошове утримання за стажу роботи на посаді судді не менше 20 років і досягнення пенсійного віку.

Про вислугу років працівників прокуратури.

Відповідно до закону України "Про прокуратуру" (ст. 13) працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, зі стажем роботи в органах прокуратури 20 років та більше, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. До стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років слідчих працівникам, зараховується весь час роботи в органах прокуратури, в тому числі військової прокуратури на посадах:

- слідчого, начальника чи заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), який безпосередньо проводить попереднє слідство;

- праця на зазначених посадах в органах в/с і служби безпеки України з безпосереднім веденням попереднього слідства;

- частково оплачена відпустка жінкам із догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Прокурорським працівникам до стажу роботи (у вислугу років) зараховується:

- час роботи на прокурорських посадах, перелічених вище, в тому числі у військовій прокуратурі;

- слідча робота в органах прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України, робота суддів;

- частково оплачена відпустка жінкам із догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку.

Про вислугу років працівників (посадових осіб митних органів).

Для них установлюється строк вислуги і вік виходу на пенсію:

- для жінок відповідно 20 років вислуги і 50 - річний вік, чоловіків - 25 років вислуги і 55 річний вік (62).

Право на пенсію за вислугу років, зараховується:

- час служби в митних органах на посадах, за зайняття яких посадовим особам присвоюються персональні звання;

- час служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях колишнього СРСР і України;

- час роботи у правоохоронних органах а також в органах державної виконавчої влади і місцевого самоуправління;

- час роботи за межами України, якщо до цього особа працювала в митних органах і мала персональне звання;

- час навчання в митних установах, а також в аспірантурі (докторантурі) з відривом від праці не більше як на 3 роки і повернення на роботу в митні органи;

- час відпустки за вагітністю, пологів і частково оплаченої відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Вислуга років окремих категорій спеціалістів народного господарства. Коло спеціалістів установлене статтями 52, 54, 55 закону України "Про пенсійне забезпечення". До них, зокрема, належать (46, 59, 60, 67):

- окремі категорії працівників авіації та льотно-випробувального складу;

- працівники освіти, охорони здоров'я і соціального захисту;

- спортсмени - заслужені майстри спорту і майстри спорту міжнародного класу, члени збірних команд України;

- артисти;

- робітники локомотивних бригад;

- плавсклад суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості; правовий страхування законодавчий

- механізатори (докери-механізатори);

- водії важких автомобілів, безпосередньо зайняті в технологічних процесах на шахтах, у рудниках,

- розрізах і рудних кар'єрах, на вивезені вугілля, сланців, руди, порід.;

- працівники геологорозвідувальних експедицій;

- працівники, безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплавів.



Висновок

Отже соціально-забезпечувальні правовідносини є визначальними у системі правових відносин соціального забезпечення. Вони становлять комплекс суспільних відносин, що врегульовані нормами права, та стосуються матеріального забезпечення громадян чи надання їм соціальних послуг і пільг у разі настання соціальних ризиків за рахунок коштів соціального фондів та бюджетів різних рівнів.

За своїми сутнісними характеристиками соціально-забезпечувальні правовідносини належать до розподільчих відносин, оскільки в юридичній формі виражають і закріплюють економічні відносини перерозподілу витрат відповідних грошових коштів (державного й місцевого бюджетів та спеціально створених фондів).

Характерною рисою соціально-забезпечувальних правовідносин є їх так звана персоніфікація (індивідуалізація). Вона виражається у тому, що обсяг прав на соціальне забезпечення конкретної особи (наприклад, розмір пенсії) зумовлюється саме її періодом трудової діяльності та сплатою страхових внесків, розміром середнього заробітку, відсотком втрати працездатності, сімейним станом, кількістю утриманців тощо.



Список літератури

1. Право соціального забезпечення Страховий (трудовий) стаж як головна умова пенсійного забезпечення у солідарній систем.

2. Право соціального забезпечення Страховий (трудовий) стаж як головна умова пенсійного забезпечення у солідарній систем.

3. Право соціального забезпечення (підручник), за ред. Пилипенка П.

Размещено на Allbest.ru

...