Функції української держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний університет

Кафедра конституційного, адміністративного та міжнародного права

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Теорія держави та права»

на тему: «Функції української держави: поняття, види, зміст»

Студентки

Якушко Н.С.

Керівник:

Черних Є.М.

м. Маріуполь - 2016 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗМІСТ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

1.1 Поняття та зміст функцій держави

1.2 Види та класифікація функцій держави

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

2.1 Внутрішні функції держави

2.2 Зовнішні функції держави

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Кожен раз, говорячи про державу, постає питання «Навіщо вона утворюється?». Якщо відповісти на це питання можливо лише підчас вичерпного вивчення питання історичного розвитку поняття «держави», то відповісти на питання про діяльність держави та її основні спрямування можливо досить чітко. Оскільки перед кожною країною постає певне коло завдань, що потребують втручання та вирішення, саме ці завдання у подальшому й складають функції держави. Якщо говорити про те які саме функції притаманні державі, то потрібно розуміти, що вони залежать від рівня розвитку країни, її спрямування та типу державного устрою. Хоча деякі вчені й виокремлюють загальні функції держави, проте розвиток цих функцій у державі має індивідуальний характер.

Вивчення питання про функції держави досить важливе для розвитку правової науки, оскільки говорити про державу, не зважаючи при цьому на її функції досить химерне завдання. Оскільки, держава без своїх функцій врешті решт припиняє свої існування. Аналіз історичного розвитку функцій держави дає можливість проаналізувати еволюцію функцій.

Говорячи про функції держави, потрібно розуміти, що вони не універсальні для всіх країн, неможливо охопити всі сфери діяльності країни. Приведення класифікації функцій держави потрібно для узагальнення знань про них. Необхідність вивчення функцій держави зумовлена постійним їх розвитком та динамічністю, оскільки жодна функція держави не має вічного характеру, та під впливом часу та розвитку людства вони постійно змінюються потрібно досить систематично проводити аналіз існуючих функцій держави.

Вивчення поняття функцій держави в історичному чи сучасному стані дає можливість визначити пріоритетні напрямки діяльності держави в той чи інший проміжок часу, встановити основні напрямки діяльності держави та визначення тієї чи іншої частини населення, чиї інтереси для держави мають панівне значення.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при реалізації функцій держави.

Предметом дослідження є функції держави, їх поняття, зміст та класифікація.

Питання функцій держави, їх поняття, змісту та класифікації досліджували у своїх працях вітчизняні та зарубіжні науковці різних поколінь, серед них можна виокремити: А.С. Піголкіна, О.Ф. Скакун, М.І. Матузова, О.В. Малько, Д.С, Гвасалія, О.Г. Бережнова, Є.О. Воротіліна, А.А. Кененова та інші.

Методи дослідження:

· дослідницький, що дозволив виявити поняття та зміст функцій держави;

· метод аналізу, що дозволив розглянути функції держави у їх динамічному стані;

· формально-юридичний допоміг проаналізувати зміст функцій держави;

· історичний, що допоміг дослідити розвиток функцій держави.

Мета дослідження: проаналізувати важливість функцій держави для кожної країни, виокремити їх взаємні риси та відмінності, провести аналіз класифікацій функцій держави.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

· проаналізувати розвиток поняття функцій держави;

· окреслити зміст функцій держави;

· проаналізувати види та класифікації функцій держави в залежності від їх спрямування;

· окреслити основні внутрішні функції держави провести їх аналіз;

· окреслити основні зовнішні функції держави провести їх аналіз.



РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗМІСТ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

1.1 Поняття та зміст функцій держави

Говорячи про функції держави в першу чергу потрібно досить чітко уявити собі, що саме вони є, адже саме від цього в подальшому виникає будування самої держави. В розумінні багатьох вчених, держава без своїх функцій перестає існувати. В такому разі необхідність розуміння поняття «функція держави» та її змісту виходить на передній план, звичайно, не можна забувати також і про види цих функцій.

Розглядаючи поняття функції держави потрібно в першу чергу звернутися до самого визначення поняття «функція». Так, функція у перекладі з латинського значить «зробити» чи «виконати». Таким чином, у самому слові вже закладено подальше значення визначення терміну «функція держави».

В загальному вигляді під функціями держави розуміють основні напрямки діяльності держави. Тобто, можна сказати, що поняття функцій держави повинно відповідати на питання: «Чому слугує держава?». В ідеальному суспільстві держава повинна слугувати народові, тобто всі її функції повинні бути спрямовані на розвиток всезагального благу.

Вчені дають загальне визначення поняття функції держави, наприклад, за Матузовим Н.І. та Малько О.В. «Функції держави - це основні напрями діяльності держави з рішення поставлених перед нею цілей і завдань» [1, с. 35]. На думку О.Ф. Скакун «Функції держави - головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність» [2, с. 43]. Також можна розглянути думку Піголкіна А.В., що «Функції держави - це основні напрями діяльності держави, обумовлені його соціальною сутністю і поставленими перед ним завданнями»[3, с. 44].

Аналізуючи ці поняття, можна дійти висновку, що вчені майже одностайно визначають під функціями держави саме напрямок її діяльності. Тобто, від поставного курсу діяльності держави, а саме її функцій досить багато залежить.

Проте вчені не завжди були одностайні у вирішенні питання поняття функцій держави, так, «ще в 60 -і роки в рамках вітчизняної юридичної науки одержало досить широке поширення уявлення про функції держави як про предметно - політичну характеристику змісту його діяльності»[4, с. 97]. Також, на думку вчених, «поняття функцій іноді обмежується поданням про основні напрямки діяльності держави лише «з управління товариством» або, навпаки, розширюється за рахунок включення до їх поняття та змісту «механізму державного впливу на розвиток суспільних процесів» [4, с. 98].

Таким чином, розуміння функцій держави не є однозначним та загально визначеним. Можна лише частково піти на компроміс про визначення цього поняття, та дійти висновку, що головною складовою поняття «функція держави» виступає напрямок діяльності держави.

Проте якщо розглядати функції держави, потрібно розуміти, що їх визначення так чи інакше буде весь час змінюватися. По-перше, це обумовлено тим, що функції держави еволюціонують разом з державою. Якщо першочерговими функціями держави була захисна функція, то наразі проступає тенденція до пріоритету соціальної функції. Таким чином, розглядати функції держави потрібно не у статичному, а у динамічному вигляді. Адже вони встановлюються кожною країною окремо, в залежності від пріоритетів держави, стану загального блага та об'єктивним потребам.

Також потрібно відрізняти поняття функції держави та його цілі і завдання, адже вони перебувають у схожих, але відмінних плоскостях. Потрібно розуміти, що під змістом функції держави розуміють однорідних та одно порядкових спрямувань держави. Функція за своєю суттю є скоріше засобом досягнення поставлених перед державою цілей та завдань. Відрізняються функції держави й від функцій гілок влади, хоча можуть перебувати у досить вагомому спорідненні, але в той же час все одно простежується відмінність. В першу чергу, через те, що функції держави більш широкі, ніж функції окремих гілок влади. Останні охоплюють лише окремі напрямки діяльності та торкаються тільки органів, що виконують певні завдання.

Потрібно також прийняти до уваги, що підчас розвитку функцій держави відбувається не тільки ї розвиток, але й відображення спрямувань. Якщо розглядати функції держави монархії та авторитарної країни, то спрямування функцій держави буде досить чітко вказувати на розвиток та задоволення потреб малої частини населення. В той же час під час розгляду функцій республіки вже вбачається наявність спрямування на розвиток більш демократичних функцій. Наприклад, «найважливішими внутрішніми функціями рабовласницького і феодального держав, які відносяться до держав експлуататорського типу, були функція забезпечення найбільш сприятливих умов для експлуатації залежних, незаможних верств населення (відповідно рабів, кріпаків, ремісників та інших пригноблених соціальних груп); функція захисту приватної власності; функція збору податків та інших обов'язкових платежів до бюджету (у тому числі утримання апарату влади за рахунок зборів коштів з населення); функція придушення (нерідко з використанням методів залякування) опору масових виступів своїх класових супротивників. У здійсненні цих функцій були задіяні каральні державні органи, такі як озброєні загони, суди, в'язниці»[3, с.44].

Звідси визначення вчених, що функції «… завжди висловлюють і відображають соціально-класову сутність і зміст конкретної держави. У них незмінно виявляється та реальна, соціально обумовлена ??і орієнтована роль, яку виконує держава в процесі вирішення завдань розвитку економіки, суспільства і самої держави» [4, с. 98], можна вважати досить вірним та вагомим.

Загалом зміст функцій являє собою множину однорідних постійних дій, через які держава здійснює вплив на ті чи інші сфери суспільного життя, при цьому відбувається розкриття соціального призначення функції. За своєю єдністю функції дають уявлення про саму державу, динаміку її розвитку, наявність чи відсутність змін в устрої держави та розвитку.

До того ж функції мають певні ознаки, що надають їм їх особливості. До них можна віднести:

· Наявність соціального значення як для внутрішніх так і зовнішніх процесів держави;

· Визначення історичної сутності та призначення держави;

· Функції держави проявляють певні особливості розвитку суспільства, показують його динаміку розвитку;

· Постійність характеру впродовж тривалого існування самої держави;

· Наявність методів та форм функцій в залежності від змісту функцій та поставлених завдань;

· Спадкоємність окремих положень функцій, визначається в результаті процесів, що відбуваються у державі.

Таким чином, зміст функції держави - це її спрямованість, яка залежить від певної сфери застосування. В залежності від змісту функції відбувається поділ функцій держави на види та відбувається їх класифікація.

Якщо ж не приймати до уваги зміст функцій, то в такому випадку, поняття функції буде скоріше химерним визначенням, а не складовою частиною розвитку держави та частиною розуміння держави.

Аналізуючи вище сказане, можна дійти наступних висновків:

· Функції держави, в загальному вигляді, це напрямок діяльності держави.

· Функції держави відмінні від цілей та завдань, при цьому вони скоріше виступають їх способом досягнення;

· Функції держави неможливо розглядати в статичному вигляді, оскільки вони за своєю природою динамічні та можуть змінюватися у різних напрямках;

· Історичний розвиток та устрій держави впливає на спрямування функцій держави, в залежності від цього відбувається превалювання тієї чи іншої функції держави;

· Кожна функція має зміст, що в свою чергу дає можливість їй можливість існування;

· Через зміст функції виражаються основні напрямки діяльності функції;

· Функції держави відмінні від функцій державних органів, вони за своєю суттю охоплюють більше органів та спрямувань діяльності останніх.

1.2 Види та класифікація функцій держави

Розглядаючи функції держави, їх зміст, поняття, буде досить невірно залишити без уваги види функцій. Оскільки, зі змісту функцій стає зрозумілим, що вони групуються за певними ознаками та можуть класифікуватися. У зв'язку з цим, доцільно провести приблизне групування функцій держави на види та скласти їх класифікацію.

Оскільки функції держави мають певну тривалість дії, спрямованість сфери дії, значення для держави та суспільства, то на підставі саме цих ознак можна провести класифікацію функції. Так, вчені за тривалістю дії функції держави поділяють їх на тимчасові, що діють лише для вирішення певних питань, та зникають після досягнення мети, та постійні, що залишаються важливими для держави впродовж всього існування. Тимчасові функції держави виникають на певному етапі розвитку суспільства, можуть з'являтися як на досить тривалий строк, так і никати досить швидко. Яскравим прикладом таких функцій виступають функції спрямовані на подолання стихійного лиха, епідемії, наявності воєнних дій.

Постійні функції держави виникають з початком існування самої держави, при цьому вони частіше всього відносяться до найважливіших функцій та охоплюють декілька сфер діяльності держави.

У зв'язку зі сферою діяльності функцій, їх поділяють на внутрішні та зовнішні функції. З самої назви стає зрозумілим спрямованість цих функцій. Так, внутрішній функції держави не виходять за її кордони. Їх дія та спрямованість відбувається тільки усередині країни. Зовнішні ж, навпаки, спрямовані на відносини за кордоном держави, з іноземними країнами, міжнародними організаціями.

О.Ф. Скакун надає наступну класифікацію функцій держави: «Функції держави за засобами її діяльності: законодавча; виконавча (управлінська); судова; правоохоронна; інформаційна»[2, с. 50]. Як вбачається, така класифікація об'єднує і внутрішні і зовнішні функції держави. Таким чином, основні класифікуючи критерії можуть як об'єднувати певні функції за своїми характеристиками, так і навпаки порушувати цей порядок вносячи нові особливості.

На думку вчених, основний поділ на функції держави потрібно робити з урахуванням сфери діяльності функції, тривалості їх дії та значення для держави. Цей поділ вже було приведено вище, але також, вчені вважають, що такий поділ не є остаточним, тому доцільно розглянути й інші класифікації функцій держави.

Наприклад, «Класифікація функцій держави проводиться також на підставі територіального масштабу, в межах якого вони реалізуються . федеративній державі - це функція федерації в цілому і суб'єктів федерації. В унітарній державі - це функція, здійснювана на території єдиного, лише в адміністративно-територіальному плані поділу держави . У конфедерації - це координуючі функції всього співтовариства (союзу) держав і функції, які реалізуються на території кожного з учасників цього союзу держав»[4, с. 99].

Як вбачається, в залежності від розмірів території функції можуть змінюватися. Доцільно зазначити, що деякі функції держави, можуть трансформуватися в залежності від типу держави. Оскільки, федеративна країна може з часом стати унітарною, а також федеративна країна та унітарна можуть об'єднатися у конфедерацію, то функції цієї країни можуть трансформуватися.

Варто також зазначити, що в будь-якому випадку функції країни будуть виступати основними напрямками її діяльності. Тобто, трансформація функцій держави при зміні територіального поділу чи форми державного управління вказує на постійний розвиток самих функцій держави. Це також підтверджує твердження про постійний розвиток функцій держави, та те, що їх потрібно розглядати у динамічному стані, а не у статичному.

На думку вчених, можливо провести класифікацію функцій держави та підставі типу держави. Зокрема, завдяки цьому функції поділяються за формаційним типом на функції рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держави. На разі, говорити про таку класифікацію можна в минулому часі, адже вона біла популярна за радянських часів. Недоліком такої класифікації виступає її абсолютизація, лише з класових позицій, та не визнання інших підходів.

Також не потрібно забувати, що функції можна класифікувати в залежності від важливості. Так, виділяють головні функції та похідні. Головні функції держави залежать від ступеню розвитку держави та її спрямованості у конкретному проміжку часу. Зокрема, наразі головними функціями держави є захист прав і свобод людини, економічна, соціальна функції. При цьому пріоритети можуть змінюватися, тому й головні функції можуть з часом перетворитися у похідні чи назавжди зникнути.

Похідні функції - це функції, які мають допоміжний другорядний характер. Вони супроводжують діяльність держави, й хоча не виступають головними, проте без них держава може занепасти. Прикладом похідних функцій виступає функція оподаткування. Без неї країна проіснує деякий час, але діяльність апарату державних органів знищиться, а разом з ними зникне й держава.

Зважаючи на існування подібної класифікації функцій держави, потрібно розуміти, що вона не ідеальна, адже можливості провести чітку грань між важливістю функцій держави не має жоден вчений. Виокремлення тієї чи іншої функції держави призведе до однобокості розвитку, а це в свою чергу так чи інакше зруйнує країну. Функції держави потрібно розглядати в своїй сукупності з наданням лише номінального пріоритету, але загальна картина повинна складатися досить гармонійно.

Однією з класифікацій виступає поділ функцій на загальносоціальні і захисту групових інтересів.

«Загальносоціальні функції - це такі напрямки діяльності держави, які є довготривалими, спрямованими на задоволення інтересів суспільства в цілому, всіх його верств. У юридичній літературі радянського періоду вважалося аксіомою, що нема і не може бути надкласових, тобто загальносоціальних функцій. Такий підхід суперечив очевидному факту: в суспільстві можливі не тільки боротьба, а й взаємодія і співробітництво різних класів, соціальних груп, окремих прошарків населення, чиї загальні справи й інтереси реалізуються державою. Як суб'єкт загальносоціальної діяльності держава виступає механізмом управління загальними справами суспільства»[5]. Історія підтверджує наявність саме загальних функцій держави, зокрема, для врожаю, на теренах Сходу, жителі країни об'єднувались для будування та підтримання земле зрошувальних споруд. Така діяльність стала для них національною, не окремою для кожного, а для всіх разом.

Сьогодні загальносоціальною функцією можна вважати, наприклад, функцію втручання у ринкові відносини. Завдяки їй відбувається перерозподіл державного багатства, відбувається підвищення матеріального стану жителів країни.

«Загальносоціальні функції характеризують діяльність сучасної держави в галузі захисту прав і свобод людини в демографічній, космічній сферах та в інших сучасних глобальних державних сферах. Вони є великим демократичним потенціалом і спрямовані на задоволення інтересів всього суспільства, забезпечення суспільного розвитку на основі норм і принципів демократії, особистої безпеки і свободи громадян»[5].

Разом з тим, у світі поруч із загальносоціальними функціями існували функції захисту групових інтересів. «Вони являють собою такі напрямки діяльності держави, що якнайповніше спрямовані на вираження й задоволення інтересів певних соціальних сил - правлячих угрупувань, за якими стоять ті верстви населення, які становлять соціальну базу здійснення державної влади. Держава використовується панівною елітою як владна політична організація правлячої соціальної групи в цілях обслуговування її інтересів. В таких випадках державні функції спрямовуються на утримання населення в тих політичних і правових рамках, які вигідні правлячій еліті. При цьому використовуються різні методи - стримування, виховання, прямого подавлення підвладних та ін. »[5].

Наприкінці ХХ століття такі функції відійшли на другий план через появу нового класу та зменшення існуючих суперечностей у суспільстві.

Однією з панівних класифікацій функцій держави виступає їх поділ на внутрішні та зовнішні функції. В залежності від спрямованості та поширення на території країни чи за її межами, такі функції то з'являються, то зникають.

Потрібно також зазначити, що у вчених немає єдиної думки щодо переліку внутрішніх та зовнішніх функцій. «Так, В. Хропанюк внутрішніми функціями вважає економічну, соціальну, фінансового контролю, охорони правопорядку та екологічну (природоохоронну), а зовнішніми - взаємовигідну співпрацю з іншими державами світового співтовариства та оборону країни від нападу ззовні, М. Байтін та І. Сєнякін до внутрішніх функцій держави зараховують економічну; екологічну; функцію розвитку культури, науки та освіти, а до зовнішніх - оборону країни; забезпечення миру та світового порядку. М. Марченко, у свою чергу, як основні внутрішні функції визначає економічну; соціальну; розвитку культури, науки та освіти; оподаткування та збору податків; екологічну; охорони прав та свобод громадян, усіх форм власності, правопорядку, а як зовнішні - функцію оборони країни, забезпечення миру та підтримання світового порядку, співпраці та зміцнення зв'язків з країнами СНД, інтеграції в світову економіку та співпраці з іншими країнами у розв'язанні глобальних проблем» [6].

Не секрет, що серед вчених існує класифікація функцій держави за принципом поділу влади на законодавчу (правотворчу), управлінську та судову, котрі відображають певні сфери реалізації державної влади, і здійснюються, як правило, сукупністю органів, що належать до тієї чи тієї гілки влади - законодавчої, виконавчої чи судової (Л. Морозова), а деякі за цим же принципом поділяють функції на законодавчу, адміністративну та правоохоронну функції держави (О. Ющик). З аналізу цих класифікацій можна зробити висновок, що за одним й тим самим критерієм існує можливість зробити не одну, а декілька класифікацій, що вказує на багатогранність функцій та їх різноманітний характер.

При проведенні класифікації функцій держав, В.Лазарев наголошує на єдності всіх функцій держав, тобто, він виокремлює чотири головні функції, що зустрічаються не тільки в одній конкретно взятій країні,а в усіх. Зокрема, на думку вченого, можна виокремити економічну, політичну, соціальну, ідеологічну.

Спираючись на Конституцію України можна підкреслити, що головною функцією України є забезпечення діяльності людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканості і безпеки. При цьому діяльність держави поділяється також на внутрішню та зовнішню, за аналогією можна провести поділ функцій української держави на внутрішні та зовнішні. Хоча виокремлення серед них важливих та неважливих буде хибним.

Говорячи про класифікацію функцій держави можна прийти до висновку, що класифікація функцій держави за сферами її діяльності недосконала, оскільки зв'язок між функціями держави та сферами її діяльності є лише переважним, а не абсолютним: одна і та сама функція може проявлятися в різних сферах державної діяльності.

Зокрема у наведеній вище класифікації В. Лазарева єдиний правоохоронний напрям діяльності держави поділено на кілька функцій, а саме: в економічній - охорона усіх форм власності, в політичній - забезпечення державної та суспільної безпеки, в соціальній - охорона прав та свобод усього населення чи його частини.

Аналізуючи вище наведене, можна дійти наступних висновків, по-перше, поняття функції держави хоча й приведено до більш-менш єдиного, але до сих пір зазнає змін, при цьому у саме цих змінах та непорозуміннях й проявляється справжній характер функцій держави, їх динамічність. По-друге, функції держави неможливо розглядати у якості статичного поняття, вони весь час зазнають змін, хоча ці зміни можуть відбуватися не досить різко та швидко, проте відбуваються завжди.

По-третє, зміст функцій держави виступає множиною однорідних постійних дій, через які держава здійснює вплив на ті чи інші сфери суспільного життя, при цьому відбувається розкриття соціального призначення функції. За своєю єдністю функції дають уявлення про саму державу, динаміку її розвитку, наявність чи відсутність змін в устрої держави та розвитку.

Стосовно класифікації функцій держави потрібно наголосити на відсутності єдності і в цьому питанні. Одні вчені схиляються до єдності класифікації, зокрема поділу функцій на чотири основні функції, інші - наголошують на різноманітності функцій. При цьому можливе існування тих чи інших функцій у їх сукупності та роздрібленості. Найбільшу критику зазнав поділ функцій держави на основні та неосновні. При цьому вчені наголошували, що такий поділ призводить до непорозуміння. Адже неможливо визначити які саме основні напрямки діяльності держави виступають у ролі неосновних.



РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

2.1 Внутрішні функції держави

Як вбачалося раніше, існує декілька класифікацій функцій держави, при цьому більшість вчених схиляються про наявність класифікації за спрямованістю цих функцій. Звідси, однією з найпоширеніших класифікацій виступає поділ функцій держави на внутрішні та зовнішні.

Під внутрішніми функціями держави розуміють такі функції, які діють та спрямовані лише на території тієї чи іншої держави. При цьому вчені наголошують, що для кожної країни такі функції будуть різними. До того ж приведення їх до єдиного виду може негативно вплинути на окремі країни,адже в тій чи іншій мірі країни надають перевагу окремим функціям. Якщо ж насильно змінити спрямування держави, це може не тільки знищити її індивідуальність, але й привести до занепаду країни.

Серед внутрішніх функцій держави, можна виокремити наступні: політичну, економічну, соціальну, захисту прав і свобод людини і громадянина, фінансового контролю (оподаткування); культурну (духовну), екологічну (природоохоронну) та ін.

Політична функція держави знаходить свій зміст у формуванні та діяльності державних органів, проявляється в свою чергу у забезпеченні функціонування механізму держави. Ця функція держави вважається такою, що притаманна будь-якій державі. При цьому у кожній країні вона також має різноманітні властивості. На думку О.Ф. Скакун політична функція забезпечує «… вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя…»[2, с. 48].

Політична функція держави повинна бути спрямована не тільки на забезпечення народовладдя, але й на побудову в країні такої діяльності, що буде спрямована на об'єднання країни, розвиток її зв'язків з тими, хто перебуває за кордоном. Тобто, політична функція вбирає в себе зв'язок між органами влади та населенням. Також ця функція повинна бути спрямована на формування сприятливої ситуації для розвитку етносу в середині країни, такого етносу, на якому б трималася вся країна.

Таким чином, політична функція вбирає в себе спрямованість держави на вирішення внутрішніх питань та формує чітку стратегію розвитку держави. Цю функцію можна вважати провідною та універсальною для всіх країн. політичний захист право державний

Економічна функція держави - це функція, що формує чітку політику держави у сфері економічних відносин. Вона розглядається вченими у співвідношенні до того наскільки вона виконується державою на практиці. До того ж потрібно розуміти, що держава втручається у діяльність економіки в тій чи іншій мірі. Якщо говорити про демократичні країни, то в цілому економічна функція держави виглядає у якості захисту приватної власності та надання можливості розвитку всім підприємцям.

У разі розгляду економічної функції у країні з авторитарним чи тоталітарним режимом, можна побачити, що держава в цьому випадку повністю контролює економічну ситуацію. При цьому приватні підприємці або взагалі відсутні, або їх кількість дуже мала. Так, наприклад, «…спираючись на централізовану систему управління економікою, переважну в економіці частку державної власності, держава бере безпосередню участь у господарській діяльності: проводить жорстку планову політику, визначає обсяги виробництва, розподіляє матеріальні і фінансові ресурси, іншими словами, монопольно регулює економічні відносини»[3, с. 45]. Як вбачається економічна функція держави залежить від типу державного устрою, розвитку держави та спрямованості.

Загалом говорячи про економічну функцію держави потрібно розуміти, що її вплив на державу пропорційний до втручання держави у діяльність підприємців та кількості державної власності. «Економічна функція держави в основному полягає в регулятивних, стимулюючих, консультаційних діях. У сучасному громадянському суспільстві тільки господарські одиниці і трудові колективи (виробники) можуть вирішувати, які органи державного і господарського управління їм потрібні, в чому мають полягати функції цих органів, скільки їм платити і за які послуги»[7].

Соціальна функція держави є у кожній державі, як і з економічною функцією, її вплив на державу та розвиток залежить від устрою держави. За своєю суттю соціальна функція держави представлена спрямованістю на створення умов, які б забезпечували нормальні умови життя людини, її вільний розвиток, створення рівних можливостей для усіх громадян у досягненні суспільного добробуту (гарантованого з боку держави прожиткового мінімуму), соціальної захищеності особистості. Ця функція спрямована на розвиток людини всередині держави, саме завдяки їй реалізується право особи на працю, при цьому державою встановлюються норми гігієни праці, соціального забезпечення, страхування, контроль за безпекою роботи, відбуваються заходи спрямовані на зайнятість населення, міграцію робочої сили всередині держави.

Вчені трактують поняття соціальної функції по-різному, так, наприклад, «за визначенням А. Соколовської, соціальна функція держави - це забезпечення на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Ю. Пасічник під визначенням соціальної функції держави розуміє її обов'язок щодо забезпечення умов для максимізації позитивних і мінімізації негативних соціальних явищ за рахунок змін елементів, зв'язків, властивостей і відносин у суспільстві з метою забезпечення його цілісності та стабільного розвитку»[8, с. 45].

З іншого боку соціальна функція спрямована на захист тих, хто з якихось причин не має змоги реалізовувати своє право на працю, так завдяки цій функції відбувається соціальний захист дітей сиріт, пенсіонерів, безробітних, дітей в неповних сім'ях, студентів, біженців та переселенців. Проблемою реалізації соціальної функції виступає наявність матеріальної бази в державі. Якщо країна не буде достатньо забезпечена, то соціальна функція буде так би мовити «пасти задніх». Звичайно, при цьому в першу чергу будуть страждати незахищені верстви населення, ті хто потребують захисту держави.

На думку О.Ф. Скакун соціальна функція - це « … забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики» [2, с. 49].

Погоджуючись з твердженням О.Ф. Скакун «В. Тропіна у своїх працях розглядає необхідність формування ефективної системи фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави, наголошує на необхідності побудови соціально орієнтованої ринкової економіки. І. Арістова визначає соціальну функцію держави як визначальну категорію права соціального забезпечення України, аналізує висловлювання вчених щодо природи та змісту функцій держави, розглядає ознаки соціальної функції. Л. Омелянович досліджує джерела реалізації соціальної функції держави, робить наголос на соціальному значенні бюджету, розглядає державний бюджет як інструмент створення соціальних умов для розвитку людини»[8, с. 43].

Говорячи про Україну потрібно зазначити, що функція знайшла своє відображення у Конституції закріплюючи головні положення діяльності органів державної влади, що спрямовані на забезпечення гідного життя людини.

Функція захисту прав і свобод людини і громадянина дуже тісно пов'язана з політичною та соціальною функціями держави. В першу чергу пов'язано це з тим, що і політична і соціальна функція повинні бути спрямовані на реалізацію функції захисту прав і свобод людини і громадянина, оскільки саме ці пріоритети проголошені найголовнішими усіма демократичними державами.

Таким чином, якщо спрямованість політичної функції буде такою, аби порушувати права людини і громадянина, то реалізація цієї функції буде неможлива. Якщо у державі буде недостатньо коштів для реалізації соціальної функції, то це також призведе до порушення прав людини і громадянина. Крім того, у реалізації функції держави зі захисту прав і свобод громадянина лежить свідомість держави та віднесення цієї функції в багатьох державах до конституційної.

Функція фінансового контролю досить часто прирівнюється до функції оподаткування, оскільки спрямованість їх досить схожа. На думку О.Ф. Скакун «оподаткування і фінансовий контроль - організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків» [2, с. 49]. Тобто вчений об'єднує дві функції в одну. Проте інші вчені не завжди згодні з цим визначенням. Так, вчені вважають, що функція фінансового контролю включає в себе регулювання утворення, розподілу і використання всіх ресурсів фінансової системи країни. В той час, як функція оподаткування виступає як вбачалось раніше у якості організації і забезпечення системи оподаткування.

Культурна функція Української держави представлена спрямованістю держави до розвитку культури, науки, мистецтва. Тобто держава повинна бути спрямована на всебічний розвиток людини і громадянина.

Екологічна функція держави в останні роки виступає на передній план, оскільки в багатьох країнах світу сьогодні існує загроза екологічної катастрофи. Задля того аби уникнути такого фіналу всі країни намагаються розроблювати певну систему дій, спрямованих на покращення екологічної ситуації в країні. Для України це досить болюче питання, особливо після Чорнобильської катастрофи. Проте сьогодні питання екологічної катастрофи стоїть не тільки для зони відчуження, але й для промислових районів, тому Україні потрібно звернути увагу на розвиток екологічної функції, оскільки як для світу,так и для України це одне з найголовніших питань.

Як вбачається внутрішні функції держави спрямовані на встановлення сприятливих умов розвитку людини та громадянина, забезпечення його потреб та реалізації прав і свобод. В той же час внутрішні функції держави спрямовуються на досягнення розвитку й самої держави. Кожна з представлених функцій може бути притаманна тій чи іншій країні у певній мірі, проте вичерпного переліку внутрішній функцій держави не існує, оскільки кожна держава самостійно регулює ті чи інші відносини, тому окремі функції можуть як розвинуті так і перебувати у зародковому стані. Більшою мірою це стосується розвитку функцій із забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки в деяких країнах вони досить розвинуті, в інших перебувають у зародковому стані чи зовсім відсутні.

Після здобуття незалежності на теренах України вище вказані функції знайшли своє яскраве відображення, вони й сьогодні схожі на функції інших країн. В Україні всі функції мають особливості, що представлені виконавчою владою, розподілом бюджетних коштів та інше, проте при цьому функції Української держави повторюють та мають багато схожих рис з функціями інших країн.

2.2 Зовнішні функції держави

Зовнішні функції держави, як і внутрішні, спрямовані на регулювання відносин. Проте, якщо внутрішні спрямовуються лише в середину держави, то зовнішні спрямовані на забезпечення зовнішньої політики держави. Серед них виокремлюють функції: політичну, оборону, екологічну, економічну, підтримання світового правопорядку. При цьому перелік зовнішніх функцій, як і внутрішніх, не є вичерпним, проте їх узагальнення для всіх країн має більш реальну можливість, ніж для кожної країни окремо.

Так, говорити про наявність політичної чи оборонної функції у кожній країні та її взаємовідносинах з іншими можливо, екологічна функція та економічна проявляються по-різному для окремих країн, проте також присутні. Тобто, можливо привести у загальному вигляді ту чи іншу функцію, проте більш поглиблений аналіз можливий лише у рамках кожної окремої країни.

Політична функція держави спрямована на розвиток зовнішніх зв'язків з іншими державами «…створення представництв одних держав на території інших, діяльність послів, дипломатів; укладення міжнародних договорів, участь в міжнародних організаціях, обмін офіційними парламентськими делегаціями»[3, с. 47]. Як вбачається ця функція досить розширена та має важливе значення для діяльності держави.

Однією з важливих та присутній більшості країн світу вступає функція оборони. Вона спрямована на захист внутрішнього суверенітету держави від посягань із зовні, при цьому функція знаходить своє відображення як у діяльності дипломатичних служб країни так і економіці та військовій політиці. На думку вчених оборона функція держави « … базується на принципі підтримки достатнього рівня обороноздатності суспільства, що відповідає вимогам його державної безпеки, призначається для захисту суверенітету і територіальної цілісності … , припинення загрозливих життєво важливим інтересам … збройних конфліктів. Оборона країни передбачає вироблення чіткої оборонної стратегії, зміцнення оборонної могутності, вдосконалення збройних сил, охорону державного кордону і т.п.» [1,с. 33].

Як вбачається, оборона функція має на меті захист країни від зовнішніх посягань на суверенітет. Так, наприклад, Устав ООН та багато інших міжнародних актів проголошують, що повага до суверенітету і невтручання держав у справи однієї країни до іншої, принцип цілісності і недоторканності території виступають одними з головних принципів. При цьому міжнародні акти наголошують, що кожна країна повинна мати можливість припинити військову агресію.

Зовнішня екологічна функція держави має не менше значення, ніж її аналог внутрішня функція. Проте вона має свої особливості. Якщо у якості внутрішньої функції держави ця функція виступає за забезпечення екологічної ситуації в країні, то зовнішній її прояв спрямовується на підтримку виживання всієї планети разом. Тобто функція більш масштабна, ніж для однієї країни.

При цьому екологічна функція проявляється для кожної країни у більшій чи меншій мірі, а оскільки існування на одній планеті зумовлює потребу у взаємовигідних відносинах, то підтримання екологічної ситуації на рівні максимально далекому від катастрофічного викликає необхідність взаємного спрямування зусиль.

Однієї з важливих функцій держави виступає функція підтримання світового порядку. У зв'язку з тим, що суспільство розвивалось відбувалося безліч кровопролитних війн, які призвели до масового знищення людства. Після того як було утворено ООН однією з важливих функцій держави, що закріплена на міжнародному рівні стала функція підтримання світового порядку. Тобто функція підтримання світового порядку наразі знаходить своє відображення у діяльності «…держави щодо запобігання війни, роззброєння, скорочення хімічної та ядерної зброї, зміцненню обов'язкового для всіх режиму нерозповсюдження зброї масового знищення та новітніх військових технологій»[1, с. ]. Таким чином всі країни спрямовують наукові винаходи та свою діяльність у мирних цілях, намагаючись уникати збройних конфліктів.

На жаль, сьогодні говорити про повну реалізацію цієї функції неможливо. Проте сучасне суспільство намагається миротворчими місіями, спільною діяльністю багатьох держав уникати та вирішувати мирним шляхом різноманітні міждержавні конфлікти.

Однією з зовнішніх функцій держави можна виділити функцію інтеграції у світову економіку. Ця функція спрямована на досягнення зовнішньоекономічної співпраці країн. Ця діяльність може бути виражена як у заключенні багатосторонніх договорів між декількома країнами, так і в надані фінансової допомоги. При цьому функція ґрунтується на взаємоповазі та взаємозалежності. Охоплює ця функція досить широке коло відносин, проте всі вони ґрунтуються на принципах суверенітету держав, свободи вибору міжнародних економічних зв'язків, рівності учасників та уникнення дискримінаційних засобів. При цьому ці засоби допускають державне регулювання інституту власності та регулювання інвестиційних потоків у країнах.

Аналізуючи вище вказане, можна дійти наступних висновків:

· по-перше, внутрішні та зовнішні функції держав досить схожі проте вони відрізняються спрямуванням;

· по-друге, однією з важливих та універсальних функцій можна виокремити політичну функцію держави, вона знаходить своє відображення як у внутрішніх відносинах, так і зовнішніх; разом з нею тісно пов'язана також соціальна та функція забезпечення прав і свобод громадянина.

· по-третє, важливе місце в системі зовнішніх функцій держави займають функція оборони та функція підтримання світового порядку. Без виконання спрямувань цих функцій досить важко говорити про затвердження демократизації у міжнародній спільності.



ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтверджує високу ступінь актуальності теми і необхідність її поглибленої розробки, що зачіпає цілий ряд істотно важливих проблем теоретичного осмислення функцій держави.

Поняття функцій держави досить вивчене, проте вчені до сих пір не можуть дійти єдиного висновку щодо визначення цього поняття та визначення змісту. При цьому сучасний стан функцій держави має досить важливе значення, оскільки саме завдяки вивченню цього питання можна проаналізувати сучасний стан розвитку країни та встановити прогноз на розвиток у подальшому.

Аналізуючи вище викладене можна зробити наступні висновки:

Функції держави, в загальному вигляді, це напрямок діяльності держави, хоча вчені щодо цього питання не завжди були одностайні, але в останні роки відбулося узагальнення поняття.

Функції держави відмінні від цілей та завдань, при цьому вони скоріше виступають їх способом досягнення. Також функції держави неможливо та й скоріше помилково розглядати у статичному вигляді. Вони перебувають у постійному розвитку та видозмінюються в залежності від розвитку самої держави та її пріоритетів.

Зміст функцій держави виступає множиною однорідних постійних дій, через які держава здійснює вплив на ті чи інші сфери суспільного життя, при цьому відбувається розкриття соціального призначення функції. За своєю єдністю функції дають уявлення про саму державу, динаміку її розвитку, наявність чи відсутність змін в устрої держави та розвитку.

Стосовно класифікації функцій держави потрібно наголосити на відсутності єдності і в цьому питанні. Одні вчені схиляються до єдності класифікації, зокрема поділу функцій на чотири основні функції, інші - наголошують на різноманітності функцій. При цьому можливе існування тих чи інших функцій у їх сукупності та роздробленості. Найбільшу критику зазнав поділ функцій держави на основні та неосновні. При цьому вчені наголошували, що такий поділ призводить до непорозуміння. Адже неможливо визначити які саме основні напрямки діяльності держави виступають у ролі неосновних.

Внутрішні функції держави спрямовані на встановлення сприятливих умов розвитку людини та громадянина, забезпечення його потреб та реалізації прав і свобод. В той же час внутрішні функції держави спрямовуються на досягнення розвитку й самої держави. Кожна з представлених функцій може бути притаманна тій чи іншій країні у певній мірі, проте вичерпного переліку внутрішній функцій держави не існує, оскільки кожна держава самостійно регулює ті чи інші відносини, тому окремі функції можуть як розвинуті так і перебувати у зародковому стані. Більшою мірою це стосується розвитку функцій із забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки в деяких країнах вони досить розвинуті, в інших перебувають у зародковому стані чи зовсім відсутні.

Внутрішні та зовнішні функції держав досить схожі проте вони відрізняються спрямуванням;

Однією з важливих та універсальних функцій можна виокремити політичну функцію держави, вона знаходить своє відображення як у внутрішніх відносинах, так і зовнішніх; разом з нею тісно пов'язана також соціальна та функція забезпечення прав і свобод громадянина.

Важливе місце в системі зовнішніх функцій держави займають функція оборони та функція підтримання світового порядку. Без виконання спрямувань цих функцій досить важко говорити про затвердження демократизації у міжнародній спільності.

Проведене дослідження підтверджує необхідність поглибленого аналізу та вивчення функцій держави. Оскільки приведені класифікації функцій постійно зазнають того чи іншого впливу та критики, то періодичне проведення нової класифікації є необхідністю, адже, з часом функції можуть перетворюватися в залежності від зовнішнього та внутрішнього впливу.

Прикладом може слугувати функція забезпечення прав і свобод людини і громадянина. З'явилась ця функція під впливом розвитку держави, в той час, як оборонна функція була притаманна державам досить тривалий час, то функція прав і свобод людини і громадянина виникла в результаті розвитку та досить нова.

Приклади функцій держави, що утворюються та існують показують, що питання функцій держави буде вичерпаним лише в той час, коли повністю зникне саме поняття «держава» до того часу будуть з'являтися нові функції, зникати старі та вдосконалюватися існуючі.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Матузов Н.И. Теория государства и права: ученик / Н.И. Матузов, А.В. Малько // Юристъ. - 2004. - 245с.

2. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник / О.Ф, Скакун // Пер. с рус. - Харьков: Консум. - 2001. - 656 с.

3. Пиголкин А.С. Теория государства и права. / Под ред. Пиголкина А.С. // М.: 2006. - 613 с.

4. Бережнов А.Г. Теория государства и права: Учебник для вузов / А.Г. Бережнов, Е.А. Воротилин, А.А. Кененов. - под ред. Марченко М.Н. // М.: «Зерцало». - 2004 г. - 800 с.

5. Гвасалія Д. С. Соціальна функція держави та її складові / Д. С. Гвасалія // Економіка і регіон № 2 (29) . - 2011.

6. Желюк, Т. Фінансове забезпечення соціального вектора розвитку національної економіки / Т. Желюк // Фінансовий механізм та управління фінансами. - 2009. - № 3 (20). - С. 88-96.

7. Тропіна, В. В. Бюджетне забезпечення соціальної функції держави в Україні / В. В. Тропіна // Фінанси України. - 2008. - № 5. - С. 15-31.

8. Омелянович, Л. О. Бюджетна система / Л. О. Омелянович, В. С. Левченко, О. В. Хістєва, О. В. Чайковська, Г. Є. Долматова, О. О. Якубовська. - К. : Знання. - 2009. - 234 с.

9. Кузенко У.І. Місце та роль політичної функції в системі функцій сучасної держави / У.І. Кузенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету . Сер:Юриспруденція. - 2014. - № 9.

10. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права : Навчальний посібник / П.М. Рабінович. - вид.6-е. - Х.:Консум. - 2002. - 160 с.

11. Марченко М.И. Проблемы теории государства и права: Учебное посоюбие / М.И. Марченко. - М. : Юристъ. - 2001. - 656 с.

12. Цвік М. В. Загальна теорія держави і права : підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / ред. М. В. Цвік, О. В. Петришин // Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х. : Право. - 2009. - 584 с.

13. Петришин О. В. Теорія держави і права: підручник / за ред. О. В. Петришина ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - Х. : Право. - 2014. - 366 с.

14. Онопенко П.В. Правоохоронні функції держави Україна / П. В. Онопенко // К. : Варта. - 2003. - 128 с.

15. Загальна теорія держави і права: Підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин // К.: Кондор. - 2006. - 477 с.

16. Чепурнова Н.М. Теория государства и права: Учебное пособие. / Н.М. Чепурнова, А.В. Серёгин // М.: ЕАОИ. - 2007. - 465 с.

17. Зайчук О. В. Теорія держави і права Академічний курс / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко // Київ Юрінком Інтер. - 2006.

18. Морозова Л.А. Теория государства и права / Л.А. Морозова // М.: Юристї. - 2002. - 414 с.

19. Власенко Н.А. Теория государства и права / Н.А.Власенко // М.: 2011. - 416 с.

20. Борисов Г.А.Теория государства и права / Г.А. Борисов // Белгород: БелГУ. - 2007. - 292 с.

21. Корельский В.М Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова // М. - 2002. - 616 с.

22. Беляев О.М. Теория государства и права в схемах / О.М.Беляев // М. - 2008. - 96 с.

23. Головистикова А.Н. Проблемы теории государства и права / А.Н. Головистикова, Ю.А.Дмитриев // М.: Эксмо. - 2005. - 832 с.

24. Задихайло Д. Сучасні функції держави в контексті модернізації конституційно-правового регулювання / Д.Задихайло // Вісник № 2 [57]. - С. 232 - 240.

Размещено на Allbest.ru

...