Договір фінансового лізингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Міжрегіональна академія управління персоналом

Юридичний факультет

Кафедра права

Контрольна робота

з дисципліни «Зобов'язальне право»

Договір фінансового лізингу

Львів 2015



1. Договір фінансового лізингу

Договір лізингу (лізинговий контракт) -- укладена в письмовій формі угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків у зв'язку з предметом лізингу.

Предметом договору є зобов'язання лізингодавця надати лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння та використання майно, придбане ним за договором купівлі-продажу у власність у продавця (постачальника) з метою одержання прибутку, доходу або досягнення іншого корисного ефекту.

У статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що договір лізингу має бути укладений в письмовій формі. Враховуючи, що принаймні однією із сторін договору лізингу, а саме лізингодавцем є юридична особа, за правилами ст. 208 ЦК цей правочин в будь-якому випадку слід укладати в письмовій формі. Таким чином, додаткова вказівка на просту письмову форму договору лізингу в Законі є недоцільною.

Законодавство не містить вказівки на нікчемність договору лізингу внаслідок недодержання письмової форми. Наслідки вади письмової форми цього договору загальні та випливають із ч. 1 ст. 218 ЦК.

Договір лізингу буде укладеним, якщо сторони досягнуть згоди із таких умов: предмета лізингу; строку, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу, розміру лізингових платежів. Істотними будуть вважатися й інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін останні досягли згоди.

Строк лізингу не може бути меншим одного року та зазвичай порівняний зі строком амортизації предмета лізингу. Вимога, висунута законодавцем у статтях 1 та 6 Закону про необхідність визначення строку користування річчю в договорі лізингу, є однією з особливостей, що виділяє договір лізингу з кола інших договорів з майнового найму (ч. 2 ст. 806 ЦК). Тому до договору лізингу не застосовується положення ч. 2 ст. 763 ЦК, відповідно до якого, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. У випадку відсутності домовленості щодо строку, договір лізингу є неукладеним.

Розмір лізингових платежів. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно (який, власне, і буде доходом лізингодавця - підприємця), компенсацію відсотків за кредитом, який залучив лізингодавець для придбання предмета лізингу та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Зміст договору лізингу - це сукупність прав і обов'язків сторін договору. Зобов'язання з договору лізингу має порівняно із типовими відносинами найму особливість у правах та обов'язках сторінВідносини лізингодавець -- лізингоодержувач нагадують звичайний договір оренди, проте мають місце істотні відмінності, а саме:

1) лізингодавець при укладанні договору фінансового лізингу ще не е власником майна, що підлягає передачі за договором лізингу, на нього покладається обов'язок тільки придбати його у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно з ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу.

Прямий лізинг, що передбачає передачу лізингоодержувачу в користування майна, що належить лізингодавцю на правах власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, не регулюється нормами Закону "Про фінансовий лізинг", а регулюється гл. 58 Цивільного кодексу, положеннями ст. 292 Господарського кодексу України. Крім того, потрібно враховувати, що до відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та договір поставки;

2) предмет лізингу передають завжди на конкретний строк; більше того, Законом України "Про фінансовий лізинг" встановлено нижню межу -- не менше одного року;

3) лізинговий платіж, на відміну від орендного, має особливу структуру.

Класичний договір фінансового лізингу пов'язує трьох осіб: продавця (виробника) майна, його набувача (лізингоодержувача) та лізингодавця (посередника).

Однак учасники фінансового лізингу пов'язані між собою не одним, а найчастіше двома договорами.

Лізингодавець укладає з продавцем обраного лізингоодержувачем майна договір купівлі-продажу; з лізингоодержувачем -- договір фінансового лізингу.

Обидва договори взаємозалежні. Здебільшого лізингоодержувач, а ве лізингодавець шукає продавця і узгоджує з ним усі умови договору купівлі-продажу. Саме він домовляється про предмет договору купівлі-продажу, ціну, місце та термін передачі майна в лізинг.

Договір лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, укладається у письмовій формі та містить інформацію про:

-- найменування сторін;

-- предмет лізингу (склад і вартість майна);

-- умови та строки його поставки;

-- строк дії договору;

-- розмір, склад і графік сплати лізингових платежів;

-- умови реєстрації предмета лізингу, його експлуатації та технічного обслуговування, модернізації;

-- надання інформації щодо його технічного стану;

-- умови страхування;

-- умови повернення або викупу після закінчення дії договору, дострокового розірвання договору;

-- відомості про фінансовий стан лізингоодержувача;

-- інформацію про відповідальність сторін;

-- дату і місце укладання договору та інші положення за згодою сторін.

Крім того, у процесі юридичного оформлення лізингової послуги суб'єктами лізингу додатково можуть укладатися такі договори: договір технічного обслуговування предметом лізингу; договір надання банківського кредиту; договір страхування предмета лізингу таін.

Строк лізингу -- термін, на який предмет лізингу надається лізингоодержувачу в тимчасове володіння та використання відповідно до договору лізингу.

Найпоширенішими термінами фінансового лізингу є угоди на строк до п'яти років. Значно рідше укладаються угоди на 10 і більше років.

Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, якщо прострочення передачі предмета лізингу становить понад 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Крім того, лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, сплачених лізингодавцю до такої відмови.

У свою чергу, лізингодавець також має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Зазначимо, що права та обов'язки лізингодавця та лізингоодержувача відображено в Законі України "Про фінансовий лізинг". Лізингодавець має правої

1) інвестувати на придбання предмета лізингу власні, залучені та позикові кошти;

2) перевіряти дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

3) відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу у випадках, передбачених договором;

4) у безспірному порядку стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість і вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків;

5) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Лізингодавець зобов'язаний:

1) відповідно до договору надати лізингоодержувачу предмет лізингу в стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;

2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу;

3) згідно з умовами договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, якщо це покращання було погоджено;

5) у разі дострокового розірвання договору або закінчення строку користування прийняти або продати предмет лізингу відповідно до умов договору.

Лізингоодержувач має право:

1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу;

2) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню або умовам договору;

3) розірвати договір лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом і договором випадках;

4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

1) прийняти предмет лізингу те користуватися ним згідно з його призначенням та умовами договору;

2) відповідно до умов договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

3) своєчасно сплачувати лізингові платежі;

4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу з метою перевірки умов його використання;

5) повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу;

6) повідомляти лізингодавця про порушення, що можуть негативно відобразитися на стані предмета лізингу;

7) після закінчення строку договору або в разі його дострокового розірвання повернути предмет лізингу в належному стані, обумовленому договором.

Умови ремонту та технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом протягом усього строку лізингу несе лізингоодержувач.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача.

Однак втрата або пошкодження предмета лізингу після того, як ризик перейшов на лізингоодержувача, не звільняє його від обов'язку здійснювати зазначені в договорі платежі, якщо втрата або пошкодження не були спричинені діями або упущеннями постачальника чи лізингодавця.

Збитки за порушення договору одним із учасників лізингової діяльності включають як суму самого збитку, так і упущену вигоду інших учасників лізингової діяльності.

Учасник лізингової діяльності, який не виконує (не може виконати) свого зобов'язання, має негайно повідомити іншого учасника про перешкоду, що виникла, та її вплив на можливість виконання зобов'язання. Якщо таке повідомлення не надійшло протягом обумовленого терміну, то останній несе відповідальність за завдані збитки.

Предмет лізингу та пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу зазвичай несе лізингоодержувач. Однак в окремих випадках ці витрати може здійснювати і лізингодавець.

Лізингоодержувач також має право поліпшити майно, передане в лізинг, однак лише за згодою лізингодавця. У такому разі він має право на відшкодування витрат або їх зарахування в суму лізингових платежів.

У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Предмет лізингу не може бути конфісковано і на нього не може бути накладено арешт.

Наслідки порушення договору лізингу

У разі порушення зобов'язань з договору лізингу настають наслідки, встановлені ст. 611 ЦК (сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди, зміна умов зобов'язання, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови чи розірвання договору). Між тим існують і специфічні, притаманні саме лізинговому зобов'язанню підстави припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови. Так, Закон містить перелік таких підстав:

- лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку;

- лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

- лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Окрім загальних наслідків, встановлених ЦК, у разі порушення зобов'язання з договору лізингу настають ще спеціальні наслідки:

- у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язку передати річ належної якості, комплектності й інших обов'язків щодо речі - предмета лізингу покладається на продавця цієї речі у випадку, коли вибір продавця був здійснений самостійно лізингоодержувачем. Лізингоодержувач наділяється правами вимоги до продавця, наче він був сам покупцем речі.

У разі якщо вибір продавця був зроблений лізингодавцем самостійно, зазначена відповідальність покладається на продавця і на лізингодавця солідарно.



2. Тестові завдання

1. Консенсуальний правочин - це правочин :

1) Для вчинення якого достатньо досягнення згоди між сторонами про його вчинення.

2. Правочин визнається відплатним, якщо :

1) Зобов'язання однієї сторони вчинити ту, чи іншу дію відповідає зустрічному зобов'язанню іншої сторони щодо надання матеріального, або іншого блага.

3. Удаваний правочин - це правочин :

1) Укладений з метою приховати інший правочин, який насправді було укладений.

4. Фіктивний правочин - це :

2) Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином ( ст.234 ЦК України).

Задача 2

За договором будівельного підряду, підрядник БМУ №13 збудувало 120-ти квартирний житловий будинок. Замовником будівництва був виконавчий комітет міськради. Будинок був прийнятий в експлуатацію згідно Акту Державної комісії.

Поселившись у квартири згідно виданих ордерів, мешканці звернулися зі скаргою про недоліки будівництва. Зокрема, у квартирі №7 відсутні вхідні двері, у квартирі №21 повністю відсутнє сантехнічне обладнання, у всіх квартирах 15 (останнього) поверху протекла стеля через недоліки покрівлі, у деяких квартирах побито або повністю відсутнє віконне скло. Мешканці будинку вимагали усунення зазначених недоліків і застосування відповідних штрафних санкцій до підрядника.

Проаналізуйте ситуацію і вирішіть спір.

Розв'язання

Ситуація, яка склалася внаслідок відображених у даній задачі обставин, відноситься до правовідносин, пов'язаних із виконанням договорів будівельного підряду.

До 02.06.2008 дана сфера правовідносини регулювалася Положеннями про підрядні контракти у будівництві України, затверджених Науково-технiчною радою Мiнiстерства України у справах будiвництва i архiтектури протоколом № 9 вiд 15.12.1993.

Згідно з п. 4.16.2 вищевказаних Положень

здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до чинного порядку і оформляється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. В акті мають бути зазначені всі претензії до виконаних робіт. Якщо у замовника є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає право на їх задоволення в арбітражному порядку в подальшому.

Рішенням науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 02.06.2008 N 61дані положення позбавлені чинності та визначено регулюючими у даній сфері Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Умови ), затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 668 від 01.08. 2005.

Відповідно до Умов :

88. Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. 95. Право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі.

На мою думку, недоліки будівництва, пов'язані із відсутністю вхідних дверей у квартирі №7 та повною відсутністю сантехнічного обладнання у квартирі №21, а також відсутністю повною, або частковою, у деяких квартирах віконного скла, повинні бути усунені новим власником об'єкту будівництва, а саме, міськрадою, так як замовником будівництва був саме ії виконавчий комітет і саме його представник уповноважений підписувати Акт Державної комісії*.

* «4. Прийняття в експлуатацію … об'єктів житлово-цивільного призначення - державними приймальними комісіями, які призначаються районними, районними міста Києва, Севастопольською міською державними адміністраціями та виконкомами місцевих Рад народних депутатів. 5…Головою державної приймальної комісії призначається представник експлуатаційної організації, а по об'єктах житлово-цивільного призначення - представник органу державного архітектурно-будівельного контролю». (ПОЛОЖЕННЯ про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 р. N 449). договір лізинг платіж фінансовий

Підписання Акту Державної комісії представником виконавчого комітету міської ради може свідчити або про вдсутність вищевказаних недоліків на момент приймання-передачі закінчених робіт, або ж про порушення замовником порядку приймання об'єкту будівництва, прописаного у п.93 Умов : 93. У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

У будь-якому випадку : якщо ці недоліки були присутні під час здачі об'єкта, але представник замовника на них не звернув увагу, чи свідомо проігнорував, або ж вони виникли між моментом здачі будинку та вселенням людей у нього, усувати їх для мешканців будинку повинна саме міська рада.

А от усунення недоліку будівництва, який полягає у протіканні стелі всіх квартир останнього поверху цілком можливо покласти і на генпідрядника, враховуючи порядок, визначений Умовами щодо гарантійних строків якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва) та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів). Так, відповідно до Умов :

103. Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і, конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості).

Гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації).

104. Початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва).

Щоправда, вищевказане усунення недоліку із протікання покрівлі за рахунок підрядника можливе лише при дотриманні порядку, передбаченого тими ж Умовами :

105. У разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду.

Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник.

106. Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що:

- недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті;

- недоліки виникли внаслідок:

- неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на замовника;

- природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій;

- неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами;

- неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами;

- інших незалежних від підрядника обставин.

107. У разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

108. Підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення.

У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

109. Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, (коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передбачено договором підряду.

Таким чином, на підставі вищевикладеного правового аналізу ситуації, описаної у цій задачі , за умови відсутності можливості детального ознайомлення із договором підряду, можна стверджувати про часткове усунення недоліків об'єкту будівництва за рахунок підрядника та примінення до нього штрафних санкцій, передбачених за вихід із ладу певної частини будівлі протягом гарантійного строку.

Задача 3

За договором генерального підряду, укладеного між замовником - райдержадміністрацією N-го району і БМУ №154 - підрядник зобов'язувався збудувати і здати в експлуатацію приміщення дитячої поліклініки до 1 вересня 2004 року. Згідно із графіком виконання робіт підрядник мав приступити до роботи 1 вересня 2003 року. На цей час замовник повинен був передати підготовлений будівельний майданчик і будівельні матеріали на суму 500 000 грн. Але до 1 вересня 2003 року не вдалося знести житловий будинок К., який розташований на будівельному майданчику. К. відмовився переселитися у надану квартиру. Справа вирішувалась в судовому порядку.

БМУ №154 не змогло розпочати роботи згідно із графіком, тому робота була завершена на 2 місяці пізніше.

Визначте умови та розмір відповідальності сторін за договором. Чи вправі замовник вимагати сплати неустойки за прострочення виконання? Чи вправі підрядник вимагати сплати неустойки за прострочку замовника?

Відповідно до п.19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 668 від 01.08. 2005:

19. Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі :

- виникнення обставин непереборної сили;

- невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);

- внесення змін до проектної документації;

- дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці ди зумовлені залежними від підрядника обставинами;

- виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта).

Враховуючи вищевикладену законодавчу норму, на мою думку, замовник у будь-якому випадку не вправі вимагати від БМУ №154 сплати неустойки за прострочення виконання, так як описана в умовах задачі несвоєчасність зумовлена саме несвоєчасністю надання замовником будівельного майданчика (фронту робіт).

Звісно, більш розгорнута відповідь потребуватиме детальнішого аналізу, який неможливо здійснити за відсутності можливості ознайомлення із договором генпідряду, укладеного між замовником - райдержадміністрацією N-го району і БМУ №154, про який йдеться в умовах даної задачі, але наявні дані дозволяють стверджувати і про відсутність у підрядника належних підстав вимагати сплати неустойки за прострочку замовника, так як, судячи з усього, ця прострочка зумовлена діями третіх осіб, які не залежали від самого замовника.

Крім того, на мою суб'єктивну думку, відсутність у замовника можливості надати підряднику підготовлений будівельний майданчик в строк, передбачений договором, за умови протидії цьому з боку цілого ряду факторів, цілком можливо кваліфікувати і як виникнення обставин непереборної сили, і як виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт, що також є підставами для перенесення строків виконання зобов'язань за договором генпідряду без його порушення, а отже, і без накладання штрафних санкцій на сторону замовника.

Таким чином, порушення графіку початку і завершення робіт, описане в умовах даної задачі, не тягне за собою накладення штрафних санкцій щодо жодної сторони за договором генпідряду між райдержадміністрацією N-го району і БМУ № 154.



Література

1. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 року із змінами та доповненнями.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року .

3. Рябко Л. правова природа договору лізингу // Право України. - 2000. - №1

4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року.

5. Якубівський І. Структура договірних зв'язків при здійсненні фінансового лізингу // Підприємництво, господарство та право. - 2001.

6. Якубівський І. Співвідношення договору фінансового лізингу і кредитного договору // Підприємництво, господарство та право. - 2001.

7. Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навчальний посібник. // за ред. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

8. Цивільне право України: В 2-ох томах: Підручник. // за ред. Дзери. - Т.2. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

10. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Посібник. - К.: Хрінком Інтер, 2009. - 560 с.

11. Положення про підрядні контракти у будівництві України, затверджені Науково-технiчною радою Мiнiстерства України у справах будiвництва i архiтектури протоколом № 9 вiд 15.12.1993.

12. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 668 від 01.08. 2005.

13. Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 449 від 05.08.1992.

14. Закон України „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів” від 06.04.2000р.

Размещено на Allbest.ru

...