Поняття права інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Право інтелектуальної власності

2. Майнові права інтелектуальної власності та особисті немайнові права інтелектуальної власності

3. Непорушність інтелектуального права та захист права інтелектуальної власності судом

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

інтелектуальний власність право судовий

Метою мого реферату є розкриття змісту положень, закріплених у ст. 418 Цивільного кодексу України, надання відповіді на питання: «Поняття права інтелектуальної власності». Я також детальніше розгляну право інтелектуальної власності, розкрию зміст інших статей, пов'язаних із даною темою, якими доповню свій реферат. Для глибшого розуміння та засвоєння матеріалу, розкрию зміст пунктів, що стосуються поняття права інтелектуальної власності та викладені у ст. 418 ЦК України:

1. Право інтелектуальної власності.

2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності.

3. Непорушність інтелектуального права.

Матеріал доповню й іншими статтями викладеними в книзі четвертій про право інтелектуальної власності, главі 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності».

1. Право інтелектуальної власності

Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

В чинному ЦК України з'явилася окрема глава, присвячена загальним положенням, що стосуються права інтелектуальної власності, що забезпечує єдине розуміння поняття інтелектуальної власності та захисту різних її об'єктів. Об'єкти права інтелектуальної власності є нетілесними, тобто такими об'єктами можуть бути лише нематеріальні об'єкти, а саме результати створені в процесі інтелектуальної діяльності. Зазначені об'єкти стають об'єктами права інтелектуальної власності з моменту їх визнання такими в порядку передбаченому законодавством України. До об'єктів права інтелектуальної власності, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; сорти рослин, породи тварин; комерційні найменування, торговельні марки , географічні зазначення; комерційні таємниці та ін. [ cт. 420. Об'єкти права інтелектуальної власності].

2. Майнові права інтелектуальної власності та особисті немайнові права інтелектуальної власності

Згідно пункту 2 статті 418 ЦК України: «Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.»

Цивільний кодекс України поділяє права інтелектуальної власності на дві групи: 1. особисті немайнові права інтелектуальної власності; 2. майнові права інтелектуальної власності. Особистими немайновими правами є ті, які не породжують майнових. Такі права в більшості є невіддільними від творця.

Слід зазначити, що до особистих немайнових прав відносяться: право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати третім особам посяганню на право інтелектуальної власності; право на видання твору під своїм власним ім'ям та інші. [ст. 423 Цивільного кодексу України]. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними, крім випадків передбачених законом.

Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності можуть бути товаром, тобто є відчужуваними, можуть бути передані третім особам, переходити у спадщину.

1. Майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб'єктів цих прав.

3. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах. [cт. 424 Цивільного кодексу України].

Всі майнові права можна поділити на виключні і невиключні. До виключних прав відносяться: право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної власності і право перешкоджати неправомірному використанню такого об'єкта, у тому числі забороняти таке використання. До невиключних майнових прав відносяться: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. До інших майнових прав інтелектуальної власності можна віднести право розпоряджатись об'єктами інтелектуальної власності, право відчужувати об'єкт, право подарувати, здати в оренду та інші права. Частина 3 коментованої статті визначає, що майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах. Для цього їх вартість повинна бути визначена в грошових одиницях. Порядок оцінки майнових прав інтелектуальної власності визначається Національним стандартом N 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1185.

3. Непорушність інтелектуального права та захист права інтелектуальної власності судом

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. [пункт 3, ст. 418 Цивільного кодексу України].

Право інтелектуальної власності на об'єкти визнається за їх творцем лише за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим законом. Цивільний кодекс України чітко визначає підстави, за яких творець може бути позбавлений права або обмежений у своєму праві.

Згідно зі статтею 432 Цивільного кодексу України про захист права інтелектуальної власності судом:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

У випадку порушення права інтелектуальної власності кожна особа, може звернутися до суду за захистом свого права [ст. 16 Цивільного кодексу України]. Стаття 432 ЦКУ передбачає особливі способи захисту порушеного права інтелектуальної власності. Результати інтелектуальної діяльності стають об'єктами правової охорони, якщо вони відповідають вимогам закону.

Цивільний кодекс України не наводить переліку, що може бути визнано порушенням прав на об'єкти інтелектуальної власності, тому порушенням прав інтелектуальної власності слід визнавати вчинення особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб'єктів права інтелектуальної власності. Також до порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності можна віднести невизнання цього права чи будь-яке посягання на таке право, а також привласнення права авторства, порушення умов договору тощо.

Суб'єкт прав інтелектуальної власності, права якого порушено, має право вимагати визнання та поновлення своїх прав, та вчиняти інші дії, передбачені законодавством. За захистом свого порушеного права суб'єкт права може звернутися до суду, при цьому за захистом такого права може звернутися як творець, так і будь-який правонаступник такого суб'єкта.

Висновок

Отже, вивчивши та розібравшись у матеріалі, я розкрила зміст положень, закріплених у ст. 418 Цивільного кодексу України, відповіла на питання: «Поняття права інтелектуальної власності».

Я також детальніше розглянула право інтелектуальної власності, розкрила зміст та сутність кожного пункту, передбаченого статтею, підкріпила думки та положення посиланнями на інші відповідні до теми статті, що глибше та детальніше пояснюють суть даного питання.

Розглянула питання про захист права інтелектуальної власності судом, оскільки вважаю, що даний розділ дає змогу краще зрозуміти свої права, а знання отриманні в ході дослідження цього питання можуть пригодитись в житті.

Отож, дослідила питання про поняття права інтелектуальної власності та розкрила його зміст як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Список використаних нормативно-правових актів

1. Книга перша «Загальні положення» . Глава 3 «Захист цивільних прав та інтересів»:

2. Книга четверта «Право інтелектуальної власності». Глава 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності»:

Размещено на Allbest.ru