Система виконання бюджету різних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Вступ

2. Загальна характеристика систем обслуговування виконання бюджету в різних країнах

3. Діяльність казначейства Великобританії

4. Касове виконання бюджетів у Франці

5. Прийняття і виконання місцевого бюджету

Висновк

Схеми

Список використаних джерел

1. Вступ

Виникнення казначейства було обумовлено розвитком економічних відносин у суспільстві та необхідністю управління фінансовими ресурсами держави для виконання відповідних функцій. Недосконалість банківської системи виконання бюджету спонукала до створення нової організації, яка не лише здійснює виконання бюджету за доходами та видатками, але й контролює їх використання за цільовим призначенням. Одним з головних наслідків розпорошення бюджетних коштів по безлічі поточних рахунків міністерств, відомств, бюджетних установ та комерційних банків, було необґрунтоване затримання фінансування виплат по захищених статтях, окремих державних програм. Запровадження системи казначейства забезпечило акумулювання фінансових ресурсів на єдиному казначейському рахунку, певну ефективність управління державними коштами, контроль, прозорість та цільове використання бюджетних коштів за видатками. Разом з тим,функціонування системи казначейства спонукало низку нових проблем, серед яких - підвищення ефективності управління видатками державних коштів. Саме від дієвості системи управління видатками багато в чому залежить обіговість коштів, своєчасне та раціональне фінансування державних програм, фінансування функцій держави.

Різноманітність моделей державного управління бюджетними коштами, а також розподілу повноважень між органами державної влади в рамках виконання та контролю за виконанням бюджету всіх рівнів значно ускладнює аналіз ефективності управління бюджетними коштами та місця казначейства в процесі управління, а також пошук основних напрямів підвищення ефективності управління бюджетними коштами. Доцільно розглянути ключові елементи систем виконання та контролю за виконанням бюджетів у зарубіжних країнах, які дадуть змогу визначити основні умови ефективного функціонування цих систем.

2. Загальна характеристика систем обслуговування виконання бюджету в різних країнах

Казначейство історично пов'язане з розвитком системи управління державними коштами та є певним інструментом у вирішенні проблем, які торкаються витрачання бюджетних коштів, поповнення бюджету, касового виконання і т.і. Реалізація функції управління бюджетними потоками держави стала можливою через консолідацію фінансових ресурсів держави на єдиному казначейському рахунку (ЄКР). Запровадження ЄКР, на який зараховуються державні доходи і з якого здійснюються видатки, дозволяє органам казначейства мати вичерпну інформацію про стан державних фінансів, а отже, володіти фінансовим важелями макроекономічного регулювання.

В кожній країні роль казначейства різна. Казначейство України сприяє оптимальному управлінню фінансовими ресурсами. Діяльність казначейства Російської Федерації здійснює управління доходами та видатками рублях та іноземній валюті, бере участь в реалізації грошово-кредитної політики. Казначейство Великобританії здійснює контроль за видатками громадських фондів,але головною функцією є управління економікою країни для досягнення економічних цілей. Казначейство Франції здійснює збір державних податкових і неподаткових платежів, зарахування відрахувань до фондів соціального страхування, проводить виплати бюджетних коштів, здійснює контроль і оплату видатків місцевих колективів і публічних установ, надає допомогу службам префектур у дотриманні законності та бюджетного контролю діяльності місцевих колективів. Специфіка казначейства Латвії проявляється у виконанні функцій в двох напрямах: в галузі звітів про виконання державного бюджету і бюджету місцевого самоврядування; в галузі банківських справ, інвестицій, кредитів та кредитування. Також , крім цих функцій, здійснює короткостроковий інвестиційний депозит або депозит у вигляді латвійських державних цінних паперів для управління грошовими коштами. Казначейству Австрії належить провідна роль у галузі системи планування, розподілу, складання, використання бюджету, а також контролю за використанням фінансових ресурсів. Також консультує керівників всіх міністерств з питань щодо обсягу ресурсів, виступає з пропозиціями стосовно розподілу загального обсягу ресурсів між програмами, які здійснюють міністерства, враховуючи політику та фінансові зобов'язання уряду. Основним призначенням казначейства Америки є сприяння оптимальному фінансовому управлінню державними ресурсами. Казначейство забезпечує своєчасне отримання бюджетними установами необхідних ресурсів для функціонування державних служб при одночасному доведенні до мінімуму видатків на фінансування держави.

3. Діяльність казначейства Великобританії

Формування бюджету починається з Бюджетного послання Канцлера казначейства, з яким він виступає у жовтні-листопаді кожного року. У посланні дається аналіз розвитку економіки за минулий рік, формуються основні напрямки соціально-економічного розвитку та завдання фінансово-грошової політики держави у наступному бюджетному році та на перспективу. Слід зазначити, що бюджетний рік у Великобританії охоплює період з 1 квітня по 31 березня наступного року.

Особливість бюджетного процесу полягає втому, що замість єдиного бюджетного закону Парламент щорічно приймає так званий "фінансовий закон", де зазначаються зміни, внесені в систему бюджетних доходів та повноваження уряду щодо здійснення видатків.

Вирішальна роль у бюджетному процесі належить уряду в особі Казначейства, тоді як проходження бюджету в Парламенті зводиться до формального схвалення дій уряду.

Державний бюджет містить дві частини: Консолідований фонд і Національний фонд позик. Основну частину бюджету складає Консолідований фонд, на якому акумулюються доходи і звідки здійснюються видатки на поточні цілі. Доходи Консолідованого бюджету формуються за рахунок податкових поступлень. Серед прямих податків найбільшу питому вагу займає прибутковий податок з фізичних осіб, ставки якого диференційовано від 0 до 45%.

З Консолідованого бюджету фінансуються видатки, які:

- щорічно затверджуються Парламентом. Це витрати на розвиток промисловості, сільського господарства, утримання апарату управління, соціальні виплати, військові асигнування тощо;

- призначені для постійного обслуговування і не розглянуті у Парламенті. Це, зокрема, відсотки з державного боргу і витрати на утримання королівської сім'ї.

Іншою складовою частиною державного бюджету є Національний фонд позик, з якого здійснюється фінансування капітальних вкладень. Дохідна частина Національного фонду позик формується за рахунок відсотків, які надходять від державних корпорацій і місцевих органів влади на надані Казначейством довгострокові кредити, прибутків емісійного департаменту банку Англії, коштів, наданих з Консолідованого фонду для постійного обслуговування. З Національного фонду надаються довгострокові кредити на капітальні вкладення державним корпораціям і місцевим органам влади.

Державне казначейство Великобританії є найбільш впливовим департаментом у британській системі управління державою. Воно поєднує функції міністерства фінансів і міністерства економіки. У структурі казначейства функціонує шість управлінь (рис.1). При казначействі діє також Управління Сполученого Королівства з обслуговування державного боргу. Така структура казначейства обумовлює широкий спектр його функціональних повноважень.

Історично головною функцією казначейства Великобританії був контроль за видатками громадських фондів. Жоден із департаментів (відомств) не може звернутися за фондами до парламенту без попереднього узгодження з казначейством. Разом з тим казначейство відповідає не лише за видатки уряду, але й за весь суспільний сектор, включаючи громадські корпорації (в основному націоналізовані) і місцеву владу.

Діяльність казначейства охоплює також розробку монетарної політики держави та управління грошовим забезпеченням (грошова пропозиція), відсотковими ставками, обмінними курсами, урядовим боргом.

Важливими сферами впливу казначейства є експортна діяльність держави, комерційна політика уряду, міжнародна фінансова політика. У цих сферах діяльності казначейство співпрацює з Банком Англії, а також зі Службою закордонних справ спільноти.

Створене при казначействі Управління Сполученого Королівства відповідає за розробку рекомендацій щодо випуску державних цінних паперів і проведення необхідних аукціонів, продаж державних зобов'язань громадянам, компаніям та фінансовим закладам як усередині країни, так і за кордоном. До його компетенції входить також управління фінансовими ресурсами держави, одержання і надання позик на ринках капіталів з метою підтримки щоденного балансу грошових потоків.

З листопада 1981 року, коли було розпущено Департамент з громадських справ, казначейство відповідає за справи у сфері трудових ресурсів, заробітної плати, пенсійних виплат та інших платежів населення.

Однак основним обов'язком, що відноситься до урядових повноважень і покладається на казначейство з року в рік, є бюджет. До моменту складання бюджету вирішуються питання щодо соціальних видатків. Між осіннім звітом і прийняттям бюджету публікуються статистичні дані щодо позик на рівні суспільного сектора. Таким чином, до часу прийняття бюджету фіскальна політика держави є добре продуманою, виваженою і всім відомою.

Казначейство Великобританії складає економічні прогнози та проводить моніторинг і аналіз основних макроекономічних показників, тенденції валютно-кредитної системи. Тричі на рік проводить огляди провідних напрямів економіки (попит, виробництво, доходи, видатки, споживання, інвестиції, імпорт, експорт, інфляція, заробітна плата, зайнятість, безробіття, процентні ставки, торговий баланс тощо), прогнозуючи ці показники на 18 місяців. Казначейство повинно опублікувати за рік два прогнози; один публікується разом із бюджетом, інший є основою осіннього звіту.

4. Касове виконання бюджетів у Франції

Державний бюджет Франції є основою фінансової системи. На нього припадає половина всіх фінансових ресурсів держави. У цілому державний бюджет не затверджується законодавчою владою, а щорічно складається як допоміжний документ, що механічно об'єднує загальний бюджет, численні спеціальні рахунки казначейства і приєднані бюджети.

Державний бюджет є основним документом у сфері державних фінансів, у якому плануються доходи і видатки держави на бюджетний рік. Він складається з дохідної та видаткової частин .

У структурі доходів державного бюджету переважають податкові надходження (із них біля 40% надходжень від податку з обороту, 20% - податку на доходи, 15% - відрахування з прибутку). Для забезпечення своєчасного і в повному обсязі надходження податкових платежів до бюджету у складі Міністерства економіки та фінансів створено Головне податкове управління.

Після затвердження державного бюджету здійснюється його виконання. Бюджетний (фінансовий) рік у Франції збігається з календарним роком. У процесі виконання бюджету приймають участь різні органи державної та місцевої влади.

Безпосередню участь у процесі касового виконання бюджету приймає Державне казначейство. Основотворчим документом, яким регулюється діяльність системи державного казначейства, є указ від 29 грудня 1962 року. У ньому закріплено принципи розмежування функцій між розпорядниками кредитів і бухгалтерами, описано типи контролю, який здійснюється бухгалтером при оплаті витрат розпорядників і забезпеченні надходжень державних доходів.

Казначейство Франції здійснює облік усіх доходів і видатків державного бюджету. Воно також забезпечує подання й оцінку інформації, отриманої від податкових та митних органів, які входять до складу бюджетної системи, та від державних бухгалтерів. Забезпечує розробку та модернізацію правил ведення бухгалтерського обліку Генеральна дирекція бухгалтерського обліку.

Виконання цих завдань покладається на Генеральних казначеїв, яким у масштабах департаменту чинним законодавством Франції надається вся повнота фінансових повноважень. Вони відповідають також за операції, які здійснює податкове та митне управління. Генеральний казначей також контролює різні організації, що фінансуються за рахунок державних фондів. Відомості про проведені ним фінансові операції щоденно акумулюються у Центральному обліковому агентстві (Головній бухгалтерії) Казначейства для обробки.

Наявність інформації про стан державних фінансів дозволяє Головному управлінню казначейства визначати основні напрями політики щодо державних підприємств, виступати в ролі держателя їхніх акцій.

Разом з тим на Державне казначейство покладається виконання особливих функцій з питань структурної перебудови економіки. Для цього генеральні казначеї наділені повноваженнями щодо нагляду за підприємствами, які переживають труднощі. Казначейство здійснює підписку на казначейські бонди, які через систему короткострокового кредитування перерозподіляються на потреби таких підприємств. Цю функцію вони реалізують безпосередньо через Міжвідомчий комітет промислової реструктуризації.

Через спеціальні кредитні інститути за рахунок бюджетних коштів Казначейство Франції надає довгострокові кредити для фінансування пріоритетних галузей і зовнішньоторговельних угод. Активну діяльність казначейство проводить і щодо фінансування експорту, управляє внутрішнім і зовнішнім державними боргами, контролює випуск цінних паперів.

У цілому органи Казначейства Франції забезпечують оперативне управління фінансовими потоками держави шляхом здійснення операцій щодо забезпечення надходження доходів до державної скарбниці та місцевих органів влади й раціонального витрачання бюджетних коштів.

5. Прийняття і виконання місцевого бюджету

бюджет казначейство виконання місцевий

Місцевий бюджет є основним актом у сфері місцевих фінансів. Це прогнозний документ, в якому плануються та затверджуються представницьким органом доходи і видатки місцевого органу самоврядування на бюджетний рік, до якого можуть вноситись зміни упродовж процесу його виконання.

Прийняттю місцевих бюджетів (за виключенням комун, де проживає менше ніж 3500 жителів) передує обговорення напрямків соціально-економічного розвитку територій, яке проводиться за два місяці до бюджетного обговорення.

Починається бюджетний цикл місцевого колективу з розробки початкового бюджету. Розробляють проект бюджету місцеві виконавчі органи.

Подається на затвердження проект місцевого бюджету на рівні комун мером, департаментів - Президентом генеральної ради, регіону - Президентом регіональної ради. У департаментах та регіонах проект бюджету передається членам дорадчого органу не пізніше ніж за 12 днів до початку обговорення бюджету.

Затвердження місцевих бюджетів відбувається виборним органом на пленарному засіданні шляхом постатейного голосування. Крім затверджених голосуванням статей, до бюджету додаються різні довідкові додатки (звіт про заборгованість, звіт про грошові кошти, зобов'язання комуни тощо).

Бюджет має бути прийнятий місцевим виборним органом до 31 березня відповідного року (закон від 2 березня 1982 року). Через 15 днів після затвердження закону він передається на розгляд представнику держави.

Прийняття початкового бюджету дозволяє меру здійснювати операції за доходами та видатками, затвердженими в бюджеті на період з 1 січня по 31 грудня календарного року.

Розпорядник місцевого бюджету, яким є виконавчий орган територіального утворення, - мер у комуні, президент (голова) генеральної ради у департаменті, президент регіональної ради в регіоні - здійснює безпосереднє керівництво процесом виконання дохідної та видаткової частин місцевого бюджету. Для цього він приймає зобов'язання по видатках комуни в межах бюджетних асигнувань. Після перевірки факту виконаних робіт чи наданих послуг дає дозвіл на їх оплату.

Відповідно до принципу розмежування повноважень між розпорядниками і бухгалтерами розпорядник не має права особисто витрачати кошти. Тому він делегує ці повноваження бухгалтеру (муніципальному казначею) шляхом виписки платіжних доручень, які матеріалізують виконання видаткової частини місцевого бюджету. До доручень додаються відповідні підтверджуючі документи. При цьому виписується бухгалтерський документ, що дозволяє рахунковій палаті провірити дотримання бухгалтером його обов'язків. Це документ довільної форми, обов'язковими реквізитами якого є: назва місцевого органу самоуправління, фінансовий рік, прізвище бухгалтера, бюджетна стаття, призначення видатків, реквізити кредитора. За результатами контролю правильності прийняття доручень до виконання, а також оплати відповідно до вимог розпорядника бухгалтер може притягатися до адміністративної та матеріальної відповідальності.

Муніципальний казначей після проведення процедури контролю візує платіжні доручення, бере зобов'язання щодо їх виконання, здійснює оплату видатків місцевого органу. При перевірці правильності платіжного доручення він має впевнитися, що дане доручення і підтверджуючі документи відповідають за формою чинним законодавчим і нормативним актам. Зокрема, контролюється призначення платежу, наявність бюджетних асигнувань, правильність віднесення видатків (на поточні чи капітальні) тощо.

Якщо документи оформлені вірно, вони приймаються до виконання. У випадку негативного результату перевірки документи повертаються на доопрацювання. При цьому у письмовій формі розпорядник інформується про причини відмови від прийняття документів до виконання, а також про необхідні заходи для їх приведення до порядку.

Проведені операції щоденно реєструються бухгалтером у відповідних бухгалтерських регістрах. Розпорядник також реєструє операції з видачі платіжних документів за доходами та видатками у своєму обліку, щоб мати можливість постійно відслідковувати використання бюджетних асигнувань та забезпечити виконання бюджетних призначень, затверджених муніципальною радою. Такий облік ведеться методом простих записів і відображає стан виконання бюджету за доходами та видатками, а також результати бюджетного року.

Після закінчення бюджетного періоду казначей закриває рахунки і складає звіт про управління фінансами по кожному з прийнятих бюджетів (основному і приєднаних). Звіт відображає бюджетні операції за доходами і видатками місцевого бюджету. Крім цього, він містить загальний баланс всіх рахунків, які веде муніципальний казначей, і бухгалтерський баланс комуни.

Підготовлений казначеєм звіт подається до вищестоящого казначея для перевірки його на предмет відповідності чинним інструкціям і класифікаціям. Завізований вищестоящим казначеєм не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, звіт передається розпоряднику.

Розпорядник коштів місцевого бюджету (мер, президент генеральної (регіональної) ради) при закритті бюджетного року, який настає 31 січня, складає адміністративний звіт, де дає порівняльну характеристику прогнозів або бюджетних призначень з результатами реального виконання видаткової і дохідної частин бюджету. У ньому також знаходять відображення результати бухгалтерського виконання бюджетного року.

Висновки

У сучасному світі казначейські установи різних країн мають свої особливості, зумовлені державним устроєм, територіально-адміністративним поділом, рівнем розвитку економіки та її структурними рисами. Відомі дві форми державного управління: унітарне (єдине) та федеративне. В унітарних державах (Великобританія, Франція, Італія, Японія та ін.) існують дві ланки управління - центральне та місцеве. У федеративних (Канада, Росія, США, Ні-меччина, Швейцарія та ін.) - центральне, федеральне та місцеве.

У більшості країн казначейська система функціонує більш налагоджено та ефективно за рахунок того, що розвивалася вона на протязі багатьох років і навіть століть. Казначейська система в нашій країні створювалась не як результат теоретичних досліджень та обґрунтувань учених-економістів щодо необхідності створення такої структури, а через неефективне виконання бюджетних повноважень банківською та фінансовою системами в економічній ситуації країни, яка склалася в 90-х роках. Розбудова системи казначейства в Україні відбувалася в історично короткий період в умовах законодавчої бази, яка постійно змінювалась, та вимоги якої іноді суперечили одна одній. Як показують останні дослідження Світового банку у Європі та Центральній Азії щодо розвитку та модернізації казначейських систем у 13 країнах, для впровадження базової казначейської системи потрібно 7-9 років. Тоді як в Україні, за оцінками Світового банку, цей процес зайняв 3 роки.

Виходячи з досвіду Франції, можливе було б застосування в Україні певних аспектів в його роботі, виконанні певних функцій, застосуванні досвіду Франції в умовах адаптації до українських реалій. Так, наприклад, слід запропонувати і ввести, виходячи з досвіду системи казначейства Франції, виконання функції юридичних і фізичних радників при мерах і головах генеральних або регіональних рад, виконання функцій бухгалтерів в організаціях та установах публічно-правового сектора, праця за кордоном в адміністративних органах, що надало б можливості казначейству України виявити додаткові можливості реалізації певних функцій, казначейство мало б змогу інтенсивного розвитку та безпосереднього перейняття зарубіжного досвіду.

Отже, розвиток казначейської системи в Україні ще тільки починає набирати обертів, тому нові реформи будуть дуже корисними. Співпраця та досвід інших країн може допомогти у вирішенні деяких проблем.

Размещено на Allbest.ru