Особливості формування та використання пенсійного фонду України

Размещено на http: //www. allbest. ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

• РОЗДІЛ І. ОСНОВИ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

1.1 Розвиток Пенсійного фонду в Україні

1.2 Функціонування пенсійного фонду в Україні

1.3 Система пенсійного забезпечення в Україні

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз складу та структури доходів Пенсійного фонду України

2.2 Аналіз складу та структури витрат Пенсійного фонду в Україні

РОЗДІЛ 3. НЕДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПРЕСПЕКТИВИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Кожен має право на забезпечену старість. Але пенсійна система в нашій країні вже давно себе зжила, тому влада пропонує змінити її, поліпшити і зробити більш досконалою і простою. Пенсійна система, що працює в даний момент, «зайнята» тим, що в її скарбницю збираються всі пенсійні податки з працюючих громадян, які в подальшому розподіляються всім пенсіонерам. На превеликий жаль, такий тип забезпечення пенсіонерів прожитковими засобами, не може в повній мірі надати потрібну суму на поточні потреби.

Низький рівень пенсій переважної більшості непрацездатних, недотримання принципів соціальної справедливості, соціального страхування, постійний дефіцит коштів Пенсійного фонду свідчить про неефективність системи пенсійного забезпечення України. В економічній літературі велика увага приділяється розгляду стану і напрямів удосконалення пенсійної системи в умовах поглиблення демографічної кризи. Теоретичні і практичні проблеми реформування пенсійного забезпечення в Україні знайшли своє відображення у працях А. Авчухової, П.Буряка, І. Гнибіденка, І. Гринчишин, К. Васьківської, В. Даценко, Т. Іващенко, О. Коваля, В. Куценко, Е. Лібанової, Х. Махмудової, О. Пищуліної, Д. Полозенка, Л.Ткаченко, І. Ткачук, А. Федоренка, А. Якиміва, В. Яценка та інших фахівців. Аналізом пенсійних систем, вивченням їх відповідності сучасним економічним та демограффічним тенденціям займаються зарубіжні вчені М. Гура, Е. Гурвич, Л. Дєгтярь, М. Дорфман, М. Свєнчіцкі, В. Роїк, А. Соловйов, Р. Хінц, Р. Хольцман та інші.

Сучасна тенденція у нашій країні така, що ставлення до пенсіонерів постійно погіршується і, на жаль, говорити про справедливий розподіл грошових коштів між пенсіонерами вже не доводиться. Мінімальний розмір пенсії в Україні в 2015 році складає всього 949 гривень і говорити про те, що на ці гроші можна прожити цілий місяць, навіть не варто, особливо, при нинішніх цінах на продукти харчування та оплату комунальних послуг. Тому були внесені деякі зміни в законопроекти, які змінюють основні принципи функціонування Пенсійного фонду. Але в даному випадку можуть допомогти, не «деякі зміни», а докорінна перебудова всієї пенсійної системи в корені, і тільки тоді можна буде отримувати позитивні результати і забезпечити пенсіонерів гідними пенсіями.

Мета курсової роботи: проаналізувати особливості формування та використання пенсійного фонду України.

Завдання курсової роботи : дослідити розвиток пенсійного забезпечення в Україні.

Предмет дослідження: механізм формування та використання Пенсійного фонду України.

Об'єкт дослідження: відносини, що виникають з приводу формування та використання Пенсійного фонду України.



• РОЗДІЛ І. ОСНОВИ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

пенсійний забезпечення витрата дохід

1.1 Розвиток Пенсійного фонду в Україні

У грудні 2015 року виповниться 25 років від часу створення такої важливої державної соціальної і фінансової інституції як Пенсійний фонд. Одним з перших кроків на шляху системного реформування пенсійної системи України стало створення у грудні 1990 року Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР ( постанова Ради Міністрів Української РСР і Ради Федерації незалежних профспілок України від 21 грудня 1990 року № 380), яке з січня 1992 року перетворено на Пенсійний фонд України. Цей факт не лише засвідчив появу нової фінансової інституції в державі, а й змінив функціонування пенсійної системи, яка відтепер в основному фінансово не спиралася на державний бюджет, а одержала цільові джерела поповнення коштів, власні механізми їх акумуляції та розподілу. Та головне, залучила інших соціальних партнерів-роботодавців та працівників до фінансової участі у вирішенні питань пенсійного забезпечення. [1]

Після проголошення незалежності України в серпні 1991 року та прийняття в листопаді цього ж року Закону України « Про пенсійне забезпечення» сформувалася законодавча база функціонування Пенсійного фонду нової незалежної держави. Статтею 8 зазначеного Закону було передбачено, що Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою і що положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Цікавим є факт, що у 1991-1993 роках відбулися перші спроби впровадження елементів розширеного відтворення пенсійних фінансів, які притаманні накопичувальним пенсійним системам. Тобто тимчасово вільні кошти Пенсійного фонду з метою одержання прибутку розміщувалися на банківських депозитах, вкладалися у статутні фонди підприємств, використовувались для надання кредитів. Ці спроби хоч і забезпечили певний прибуток Пенсійного фонду у зазначений період, проте виявилися не зовсім вдалими з точки зору адміністрування та належного правового забезпечення і були припинені у середині 1993 року.

З 1994 року сталися значні зміни в історії Пенсійного фонду: він був перетворений із самостійної фінансово-банківської системи на центральний орган виконавчої влади, наділений відповідними повноваженнями. Водночас було суттєво удосконалено організаційну структуру Фонду.

Статус Пенсійного фонду як центрального органу виконавчої влади було визначено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.94 № 345. Відповідно службових та посадових осіб Пенсійного фонду України та його органів визначено державними службовцями.

Згідно з цим Положенням утворено відділи Пенсійного фонду у районах та містах.

Далі у такому хронологічному порядку відбувалися зміни у Пенсійному фонді України.

У 1993-1995 роках було розпочато комп'ютеризацію органів Пенсійного фонду, зокрема автоматизовано облік надходження страхових внесків, приймання відповідної звітності. Це стало відчутним кроком до впровадження в подальшому в пенсійному фонді системи персоніфікованого обліку.

З 1998 року в Центральній базі цієї системи вже накопичено такі відомості на 27,9 млн. громадян України. Більшість з них вже отримали свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що засвідчують пенсійне право кожного.

З 1 липня 2002 року призначення пенсій здійснюється з врахуванням даних персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

В січні 2004 року укладено Угоду про співпрацю між Пенсійним фондом України та Федерацією роботодавців України.

15 грудня 2005 року розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 525 схвалено Стратегію розвитку пенсійної системи, якою визначені завдання для Пенсійного фонду на найближчу перспективу.

У листопаді 2006 року Пенсійному фонду України передано функції з призначення та виплати пенсій від Міноборони, МВС, МНС, СБУ, ДПА, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших органів, що здійснюють призначення пенсій згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”

За 2008 рік було запроваджено декілька заходів:

· Січень - у зв'язку із осучасненням заробітної плати та збільшенням оцінки одного року страхового стажу в солідарній системі з 1 % до 1,2 % проведено перерахунки пенсій, призначених згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

· Квітень - Мінімальна пенсійна виплата для всіх категорій пенсіонерів встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

· Жовтень - У зв'язку із збільшенням оцінки одного року страхового стажу в солідарній системі з 1,2 % до 1,35 % проведено перерахунки пенсій.

2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року.

У серпні 2013 року у зв'язку із набранням чинності 11 серпня 2013 року Законом України від 04.07.2013 № 406-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи”, урегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Міністерству доходів і зборів України. [2]

2014 року в березні місяці був прийнятий Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, відповідно до якого:

· з 1 квітня запроваджено сплату до спеціального фонду державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій

· з купівлі іноземної валюти юридичними та фізичними особами у безготівковій та/або готівковій формі у розмірі 0,5 % суми операції;

· з 1 травня зменшено розмір спеціальних пенсій (державні службовці, прокурори тощо) з 80 до 70 відсотків заробітку;

· з 1 липня запроваджено оподаткування пенсій, розмір яких перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення за ставкою 15 (17) %;

1.2 Функціонування Пенсійного фонду України

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Положенням про Пенсійний фонд України. Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. [3]

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

· участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

· забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

· ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.[4]

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України в установленому порядку. [3]

Правління Пенсійного фонду України:

1) визначає поточні та перспективні завдання Пенсійного фонду України;

2) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект річного бюджету Пенсійного фонду України і звіт про його виконання;

3) у межах своєї компетенції приймає постанови, затверджує положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України;

4) затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України, контролює їх додержання;

5) приймає рішення з інших питань діяльності Пенсійного фонду України. Засідання правління Пенсійного фонду України скликаються в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Правління є правомочним приймати рішення за наявності на засіданні не менше двох третин його членів. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів правління.

До функцій Пенсійного фонду можна також віднести:

· капіталізація коштів пенсійного фонду України, а також залучення до нього добровільних внесків (у тому числі валютних цінностей) фізичних і юридичних осіб;

· контроль за участю податкових органів за своєчасним і повним надходженням у Пенсійний фонд страхових внесків, а також за правильною і раціональною витратою його коштів;

· міждержавне і міжнародне співробітництво України із питань, що стосуються до компетенції Пенсійного фонду України, участь у розробці і реалізації у встановленому законом порядку міждержавних і міжнародних договорів і угод із питань пенсій та допомог. [5]

Кошти Пенсійного фонду зберігаються на окремих поточних рахунках і субрахунках в установах банків, використовуються винятково по призначенню і вилученню не підлягають. Перерахування коштів на пенсійне забезпечення відбувається безпосередньо через відділення зв'язку чи ощадні банки, де й одержують свої пенсії пенсіонери. Проте, стабільність Пенсійного фонду увесь час перебуває під загрозою. Значне число підприємств, установ, організацій і громадян-підприємців ухиляється від сплати страхових внесків. Це приводить до перевищення витрат фонду над доходами і вимагає дотацій з державного бюджету і залучення банківських кредитів.

Завдяки реформуванню пенсійної системи вдасться досягти помітних позитивних результатів у майбутньому:

· забезпечити справедливу систему розподілу пенсійних коштів;

· створити для людей можливість накопичувати пенсії з огляду на власні доходи; стабілізувати пенсійну систему;

· гарантувати стовідсоткову виплату пенсій зараз і в майбутньому,

· підвищити престижність роботи працівників бюджетної сфери,

· детінізувати економіку, забезпечити економічне зростання та добробут українців. [6]

1.3 Система пенсійного забезпечення в Україні

• Сукупність різних форм забезпечення людей у старості або в разі втрати працездатності за рахунок коштів держави називається соціальним забезпеченням. Найважливішою його складовою є пенсійне забезпечення.

Пенсійне забезпечення - це встановлений державою вид матеріального забезпечення громадян у вигляді пенсій та соціальних послуг, який надається із настанням пенсійного віку, досягненням трудового стажу або у зв'язку з втратою працездатності чи втратою годувальника за рахунок коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та Державного бюджету.

На законодавчому рівні поняття «пенсія» закріплено в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.[7]

До основних характерних ознак пенсійного забезпечення належать: по-перше, це регулярні грошові платежі; по-друге, кошти на виплату пенсій виділяються із спеціально створених для цього фондів; по-третє, розмір пенсії визначається індивідуально для кожного громадянина; по-четверте, пенсії призначаються з настанням пенсійного віку, досягненням трудового стажу або з непрацездатністю громадянина чи втратою годувальника.

На сучасному етапі розвитку України пенсійне забезпечення є одним із найактуальніших питань в державі. Це пов'язано із кризою пенсійного забезпечення. До основних причин незадовільного пенсійного забезпечення відносяться:

1) неспроможність існуючої солідарної системи забезпечити гідний рівень життя пенсіонерів;

2) низький рівень заробітної платні;

3) демографічна причина.

В таких умовах вкрай необхідною є пенсійна реформа.

Саме реформування пенсійної системи повинно покращити стан пенсійного забезпечення в державі. Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:

· Перший рівень -- це діюча солідарна система, за рахунок якої виплачуються базові пенсії (фактично йдеться про Пенсійний фонд, що працює за принципом моментальних виплат). Пенсії будуть виплачуватися пенсіонерам за рахунок внесків, що сплачуються сьогоднішніми працюючими. Пенсійний фонд здійснює персоніфікований облік сплати внесків, накопичує внески на індивідуальних рахунках, а також призначатиме й буде виплачувати пенсії. Розмір відрахувань окремого працівника не впливатиме на розмір його майбутньої пенсії. В цьому і полягає основне протиріччя солідарної системи -- працівники не зацікавлені в збільшенні та систематичності своїх внесків до державного Пенсійного фонду;

· Другий рівень -- накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом;

· Третій рівень -- система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень із метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення [8].

Таким чином, зберігається солідарна система, створюється загальнообов'язкова накопичувальна система, а також вводиться нова недержавна пенсійна система. Оскільки головним джерелом пенсійного забезпечення як у солідарній системі, так і в системі накопичувальних фондів, є відрахування від фонду заробітної плати, то необхідні зміни в оплаті праці.

На сьогодні для удосконалення системи пенсійного забезпечення впроваджуються такі заходи:

· збільшення ставки внесків до пенсійного фонду;

· обмеження максимальних розмірів пенсій і пенсій працюючим пенсіонерам, дочасний вихід на пенсію тощо.

Відбулося підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок та чоловіків. Це допоможе зменшити кількість пенсіонерів та збільшити обсяги надходження внесків, але водночас можуть виникнути проблеми з працевлаштуванням молоді та й абсолютно зрозуміло, що від такого кроку суспільство не в захваті.

Збільшення ставки внесків також не вихід, адже демографічні прогнози свідчать, що через 40 років на одного працюючого в Україні припадатиме два пенсіонери і збільшення ставки не тільки не забезпечить Пенсійний фонд необхідною сумою надходжень, а ще й посилить «тінізацію» оплати праці та трудових відносин загалом.

Заборона працювати після досягнення пенсійного віку може спричинити істотну втрату кадрів, адже в Україні працює п'ята частина пенсіонерів і здебільшого це працівники галузі освіти та охорони здоров'я [8].

Крім того, існують й такі проблеми, які ускладнюють процеси її модернізації:

· недосконалість старої пенсійної системи;

· непослідовність в пенсійному законодавстві;

· відсутність правового поля додаткового пенсійного забезпечення;

· незначна різниця розмірів пенсій залежно від стажу роботи і величини заробітної плати;

· високе податкове навантаження на працівників і роботодавців;

· дуже високі пенсійні внески при низьких розмірах пенсій;

· недостатні обсяги страхових внесків для пенсійного забезпечення [14, с.94].

На мою думу, фактором, який ускладнює ситуацію у сфері пенсійного забезпечення є наближення рівня кількості працюючих з пенсіонерами.

Враховуючи наявні проблеми, пенсійне забезпечення в Україні потребує значного удосконалення. Для покращення пенсійного забезпечення в Україні доцільно:

· продовжувати роботу із вдосконалення пенсійного законодавства, особливо в частині впровадження нагромаджувального рівня пенсійного страхування;

· зменшити кількість пільг, створюючи окремі пенсійні програми для працівників шкідливих професій. Потрібно стимулювати працедавців покращувати умови праці для запобіганням втрати здоров'я та продовження тривалості активного періоду життя працівників, ніж давати змогу виходу на пенсію раніше встановленого віку;

· вдосконалити механізм індексації пенсій з метою підтримки купівельної спроможності доходів та запобігання бідності пенсіонерів;

· скасувати мінімальні гарантовані пенсії, що стимулюватиме громадян відмовлятись від нелегальних зарплат;

· заборонити раптове збільшення обсягу пенсій у час передвиборчої кампанії.

Подолання зазначених проблем в сфері пенсійного забезпечення можна буде досягнути за рахунок: по-перше, підвищення фінансової платоспроможності пенсійної системи; по-друге, істотного зменшення неофіційної зайнятості та зменшенням прихованого безробіття; по-третє, підвищення рівня заробітної плати та зменшення рівня безробіття; по-четверте, підвищення рівня пенсійного віку, враховуючи демографічну ситуацію в країні; по-п'яте, заборони впровадження нових пільг, не підкріплених належним фінансуванням; по-шосте, раціонального перерозподілу видатків між Пенсійним фондом, Державним бюджетом та недержавними соціальними фондами.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз складу та структури доходів Пенсійного фонду в Україні

У процесі своєї діяльності Пенсійний фонд отримує доходи, за рахунок яких він покриває свої витрати. Проблема формування коштів Пенсійного фонду досить складна. Для того щоб розробити відповідну програму, слід враховувати особливості різних методів фінансування пенсійних систем. У зв'язку з цим значний інтерес становлять потенційні джерела фонду та створення умов для їх трансформації у реальні. Зважаючи на те, що пенсійна система планується як складна у фінансовому відношенні структура, розглянемо стан виконання доходів бюджету Пенсійного фонду за період 2012-2014 рр. [9]

Доходи Пенсійного фонду з 2012 до 2014 рр.,( тис. грн.)[10,11,12]

З поданих даних бачимо, що доходи Пенсійного фонду за період з 2012 -2014 рр. зростають, але не значними темпами. Так власні надходження збільшились на 2,01 %, і складали 3 293 098 тис. грн., що зумовлено збільшенням обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій, обов'язкових внесків громадян, коштів банків за користування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду України, обов'язкових внесків від платників, що працюють у галузі сільського господарства, обов'язкових внесків від платників, що обрали спрощену систему оподаткування, збільшення коштів погашення заборгованості підприємств із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та рядом інших причин. Збільшилися кошти Державного бюджету України на 31,39 % і становили 15433791 тис. грн., які були зумовлені збільшенням дотацій на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами та на компенсацію втрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування. Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань значно зменшилися на 83,33 % і складали 399861 тис. грн.. [13] На протязі даного періоду зменшився і показник фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 31,63 % , що дорівнює 48972 тис. грн. А залишок коштів на початок року склав 0%.Таку тенденцію зниження деяких показників можна пояснити масовим скороченням робочих місць, що спричинена фінансовою кризою. Структуру доходів Пенсійного фонду України представлено в таблиці 2.2

Таблиця 2.1 Структура доходів Пенсійного фонду за 2006-2010 рр, %[10,11,12]

Показник	Рік
	2012	2013	2014
Залишок коштів на початок року	1,02	0,95	0,94
Власні надходження	75,89	72,53	71,36
Кошти Державного бюджету України	22,80	26,44	27,62
Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	0,22	0,05	0,03
Кошти Фонду соціального страхування на випадок безробіття	0,07	0,03	0,05



Аналізуючи структуру доходів Пенсійного фонду, можна зробити висновок, що найбільшу частку в загальному обсязі займають власні надходження, які в структурі усіх доходів за період з 2012 р. по 2014 р., на жаль, зменшилися і складали від 75,89 % до 71,36 % відповідно. Дана ситуація зумовлена зменшенням, як обов'язкових внесків підприємств, установ та організацій, так і зменшенням обов'язкових внесків громадян. Далі за ними слід відзначити кошти Державного бюджету України - так в загальній структурі вони займали 22,80 % у 2012 році і зросли до 27,62 % у 2014 році. Найменша часка припадає на кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, обсяг яких в загальній структурі зменшився від 0,07 % до 0,05 % та кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, обсяг теж знизився від 0,22 % до 0,03 % [13].

Структуру доходів за 2014 р. можемо зобразити графічно (рисунок 2.1).

Проаналізувавши структуру доходів Пенсійного фонду за 2014 рік, можна стверджувати, що найбільшу питому вагу займають власні надходження, що складають 71% та кошти Державного бюджету України, що складають 28% і зовсім незначна частина припадає на кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та на кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що становлять 0,05 % та 0,03 % відповідно [10,11,12] Отже, джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є кошти, які відраховують підприємства, установи та організації. Крім того, до надходжень фонду належать обов'язкові страхові внески громадян, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомог, добровільні внески підприємств, організацій, населення, інші надходження. Аналіз потенційних джерел системи пенсійного забезпечення свідчить, що основною проблемою є створення умов для їх трансформації у реальні джерела [12].

2.2 Аналіз складу та структури витрат Пенсійного фонду в Україні

Разом із отриманням доходів Пенсійний фонд здійснює і певні витрати. Детальніше показники здійснення витрат, наведені в таблиці 2.3

Видатки Пенсійного фонду з 2012 до 2014 рр. ( тис. грн.) 10,11,12]

Аналізуючи витратні статті Пенсійного фонду, можна зробити висновок, що вони в деякій мірі збільшилися. Найбільший рівень зростання припадає на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України. Їхня кількість у 2014 р. у порівнянні з 2012 р. збільшилася на 30,73 % і становила 13454432 тис. грн. Дана ситуація була зумовлена збільшенням дотацій на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами та зростанням інших, не менш важливих складових.

Також у 2014 році порівняно з 2012 роком зріс обсяг видатків за рахунок власних надходжень на 3,89 %, що становить 7175792 тис.грн. Збільшення обсягу видатків за рахунок власних надходжень можна пояснити скороченням виплати різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників, що відшкодовується за рахунок небюджетних підприємств та установ. Також причиною збільшення видатків за рахунок власних надходжень було збільшення обов'язкових внесків громадян [10,11,12]

Разом із збільшенням видатків за рахунок власних надходжень можна помітити тенденцію до зменшення обсягу видатків за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. З даних таблиці видно, що ці видатки зменшилися на 31,63 % або 48972 тис. грн. у 2010 р. в порівнянні з 2012 роком [12]. Також зменшилися видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 83,33%, що дорівнює 399861 тис.грн. Структуру витрат Пенсійного фонду представлено в таблиці.

Таблиця 2.2 Структура видатків Пенсійного фонду за 2006-2010 рр,% 10,11,12]

показник	Рік
	2012	2013	2014
Видатки за рахунок власних надходжень	80,58	78,32	76,94
Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України	19,13	21,60	22,99
Видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття	0,08	0,04	0,04
Видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	0,21	0,04	0,03



Як бачимо в загальній структурі витрат провідне місце займають видатки за рахунок власних надходжень - у 2012 році вони становили 80,58%,а у 2014 році спостерігалося їх зменшення до 76,94%. Найменша часка припадає на видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, обсяг яких в загальній структурі зменшився від 0,21% до 0,03 % та видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття обсяг яких також знизився від 0,08 % до 0,04 %[10].

Проаналізувавши структуру видатків Пенсійного фонду за 2014 рік, можна стверджувати, що найбільший вміст займають видатки за рахунок власних надходжень, що складають 76,94 % та видатки за рахунк коштів Державного бюджету України, що складають 22,99%. і зовсім незначна частина припадає на видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та на видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що становлять 0,04% та 0,03 % відповідно[24].

Проілюструємо динаміку доходів і витрат Пенсійного фонду графічно, як це наведено на рисунку.

Доходи і витрати Пенсійного фонду за 2012-2014 рр. [10]

З рисунку бачимо, що присутня тенденція до збільшення доходів та збільшення витрат Пенсійного фонду на протязі розглянутого проміжку часу, спостерігається стрімкіше зростання витрат, які не можуть бути повністю погашені доходами. Єдиним джерелом балансування бюджету Пенсійного фонду визначено дотації з державного бюджету.

Отже, були зазначені основні причини розбалансування Пенсійного фонду України, зокрема, порушення принципу економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів та ВВП, дисбаланс розвитку відносин учасників пенсійної системи в рамках дохідної і видаткової частин бюджету Пенсійного фонду України тощо[10,11,12]



РОЗДІЛ ІІІ. КОМПЛЕКСНА РЕФОРМА ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Соціальні проблеми торкнулися сьогодні кожного з нас. Однак найболючішими вони є для людей літнього віку, інвалідів, інших незахищених верст населення. Напевно, що 95% громадян України незадоволені нинішнім станом пенсійної системи. З проаналізованої нами роботи, можна сказати однозначно: перспективи розвитку пенсійного забезпечення лише на солідарному рівні не існує. Власне, негативний досвід 2011 року, коли, підвищили пенсійний вік для жінок, обмежили права пенсіонерів,що працюють, інвалідів,чорнобильців, науковців та ін.. категорій громадян, чітко це довів. [14]

За словами міністра соціальної політики України Павла Розенко, потрібна комплексна реформа, яка передбачала б наведення ладу в солідарній системі, але основне - це запровадження накопичувальної системи й розвиток недержавного пенсійного страхування. Мета реформи-розбудова багаторівневої, багатокомпонентної пенсійної системи, що дозволить виплачувати пенсії з трьох різних джерел:

· солідарної системи;

· накопичувальної системи;

· системи недержавного пенсійного забезпечення.

Наслідком цих реформ має стати те,що в майбутньому українці отримуватимуть пенсію не з одного джерела, як це відбувається сьогодні, а з трьох. Тобто гідну пенсію можна собі забезпечити, маючи легальну заробітну плату, сплачуючи внески в накопичувальну систему,і, за бажанням, у недержавне пенсійне страхування. І таким чином забезпечити своє майбутнє. Принцип накопичувальної системи - це як персональний гаманець, у який ти впродовж життя відкладаєш певні кошти, а коли йдеш на пенсію, їх отримуєш. Важливо, що заощаджені гроші можуть перейти в спадок, адже це - персоніфіковані гроші, індивідуальні рахунки кожної людини. Розенко зауважив, що запровадження накопичувальної системи заплановано з 1 січня 2017 року, і надіється, що якраз 2017 рік стане роком економічного зростання.

Міністр соціального захисту роз'яснив, що після введення накопичувальної системи, буде підтягуватися недержавне пенсійне страхування, тобто третій рівень пенсійного забезпечення, формально воно існує майже 12 років, але фактично недержавного пенсійного страхування в нас немає. І насамперед через те, що забуксував другий рівень, який має стимулювати і розвиток фондового ринку, і, як наслідок, посилення активності в недержавному пенсійному страхуванні. Тому, власне, 1 січня 2017 року має стати стартом не лише для накопичувальної системи, а й для справжньої роботи трирівневої пенсійної системи.

Проект щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій розроблявся із залученням центральних органів виконавчої влади (основні розробники Мінсоцполітики та Пенсійний фонд), народних депутатів України, соціальних партнерів (Федерація роботодавців та Федерація професійних спілок), громадських організацій, зокрема Проекту реанімаційних реформ, USAID, міжнародних експертів, науковців, представників асоціацій учасників системи недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Накопичувальна система буде мати ліберальну модель. В ній зможуть брати участь не лише люди молодші за 35 років, для яких ця система буде обов'язковою, а й, за бажання, громадяни від 35 до 55 років, які так само матимуть право на добровільній основі вкладати гроші у своє пенсійне забезпечення.

З 1 січня 2016 року уряд планує перейти до єдиних принципів нарахування пенсій. Тобто на солідарному рівні пенсію всім категоріям пенсіонерів будуть нараховувати за єдиною для всіх формулою. А якщо держава захоче посилити пенсійне забезпечення якихось категорій пенсіонерів, то має це робити через професійну систему, сплачуючи за них додаткові внески. [2]



ВИСНОВКИ

Отже, в сучасних умовах трансформації економіки України в найкращий спосіб змогла б досягти успіху пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, яка охоплює традиційну солідарну систему, обов'язкову накопичувальну пенсійну систему та добровільну систему особистих пенсійних заощаджень.

Підсумовуючи, необхідно звернути увагу, що пенсійна система України потребує реформування. Впровадження загальнообов'язкової системи пенсійного забезпечення є необхідною умовою для створення повноцінної трирівневої системи пенсійного забезпечення. Важливим чинником є систематизація і планування в проведенні реформи. Успішна реалізація навіть добре продуманої пенсійної реформи неможлива за відсутності ретельно розробленої й випробуваної адміністративно-інформаційної системи. Потрібна належна координація заходів пенсійної реформи з іншими складовими ринкових реформ. Важливою складовою процесу реформування має стати загальнонаціональна програма інформування громадськості й ознайомлення населення щодо цілей і завдань реформ пенсійного забезпечення. Усе це сприятиме забезпеченню належного рівня життя людей похилого віку в сучасних умовах і на віддалену перспективу на засадах соціальної справедливості та гармонізації відносин між поколіннями.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Пенсійний фонд України. Організаційно-правові та соціально-економічні засади функціонування./ [Б.О. Зайчук, О.Б. Зарудний, С.Б. Березіна, В.Т. Александров, С.М. Недбаєва.]; за редакцією Б.О. Зайчука.-Київ: «АВТ», 2006.-1056с.

2. Офіційний веб-сайт Пенсійного фонду України[електронний ресурс].-Режим доступа: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/index

3. Офіційний веб-сайт Пенсійного фонду України [електронний ресурс]./ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ)/-Режим доступа: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=223203&cat_id=94748

4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник./О.Д. Василик, К.В. Павлюк.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.-608с.

5. Василик О.Д. Бюджетна система України: підручник/ О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.-544с.

6. Закон України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи.

7. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» [електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show

8. Гупало О.Г. ФІНАНСОВА САМОДОСТАТНІСТЬ БЮДЖЕТУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ. Автореферат: доцент кафедри економічної теорії/ О.Г. Гупало

9. Кременчук, І. А. Особливості правового режиму функціонування та платоспроможності Пенсійного фонду України [Текст] / І. А. Кременчук // Юридична Україна. - 2007. - № 8. - С. 36-40.

10. Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 202 Київ [зі змін. та доп.]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/202-2014-п

11. Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від від 11 лютого 2013 р. № 101 Київ [зі змін. та доп.]. - Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/101-2013-п

12. Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2012рік [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 р. № 69

Київ [зі змін. та доп.]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/69-2012.

13. Статистичні дані про діяльність Пенсійнийного фонду України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

14. Газета Пенсионный курьер №12 , 28 апреля 2015

Размещено на Аllbest.ru

...