Аналітичні методи в Золочівській райдержадміністрації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Інформаційна частина

2. Аналітична частина

2.1 Законодавче регулювання діяльності Золочівської районної державної адміністрації

2.2 Оцінка ефективності аналітичних методів, які використовуються в роботі в загальному відділі райдержадміністрації, їх переваги та недоліки, приклади застосування

2.3 Проблемні питання застосування аналітичних методів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний стан суспільно-політичного життя характеризується ускладненням соціальних систем, що призводить до їх нестійкості, кризових ситуацій, підвищення управлінського ризику в умовах невизначеності; швидкими змінами соціальних структур, що вимагають оновлення інтелектуальних схем їх розуміння; збільшенням кількості чинників, які впливають на життя людини в інформаційному суспільстві; зростанням складності проблем державного управління, що викликає проблему вибору найоптимальнішого управлінського рішення з безлічі альтернатив.

Отже, якісний аналіз і синтез інформації стали необхідної умовою прийняття ефективного державно-управлінського рішення. Виходячи з цього, володіння методами аналізу інформації стало важливою професійно-кваліфікаційною характеристикою сучасних керівників органів влади, а інформаційно-аналітична діяльність однією з основних у структурі їхньої діяльності.

Предметом даної контрольної роботи є висвітлення аналітичних методів, які використовуються в роботі районної державної адміністрації, а саме: які методи і за яких обставин застосовуються; оцінка ефективності методів, їх переваги, недоліки; проблемні питання застосування аналітичних методів.

1. Інформаційна частина

У інформаційному суспільстві головним ресурсом є інформація, саме на основі володіння інформацією про всілякі процеси і явища можна ефективно й оптимально будувати державне управління. Інформація відіграє в житті людей величезну роль. Ми одержуємо її за допомогою наших органів почуттів з навколишнього світу, за допомогою розмовної мови від інших людей або із книг, добуваємо в процесі діяльності.

В галузі інформаційно-аналітичної діяльності здійснюється багато досліджень. У розвиток вивчення аналітичних документів зробили внесок праці таких науковців як С. Г. Кулішов, Н.М. Кушнаренко, Ю.М. Столяров, Г.М. Швецова-Водка та ін. У ході опрацювання різної наукової літератури з'ясувалось, що найдосконалішим видом вторинних документів, які повно і кваліфіковано висвітлюють не окремі першоджерела, а конкретну тему в згорнутому й узагальненому вигляді, є аналітичні документи. Вони містять узагальнену інформацію, отриману в результаті всебічного, глибокого і критичного аналізу первинних документів, аргументовану оцінку стану і тенденцій розвитку проблеми, що розглядається.

Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних аспектах. Інформаційний підхід до ІАД дозволяє відносити її до напряму інформаційної діяльності, зокрема, трактувати її в якості комплексної інформаційної діяльності, що застосовує засоби та методи науково-інформаційної діяльності та інформатики. Дослідження змісту ІАД з точки зору аналітичної роботи надає інший акцент ІАД, яку трактують як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень; як сукупність процесів семантичної обробки даних, в результаті чого розрізненні дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію - аналітичний документ .

В свою чергу законодавець визначає інформаційно-аналітичну діяльність як сукупність дій та заходів на основі концепцій, методів і засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій .

У найзагальнішому значенні метод - це певний спосіб дослідження якоїсь проблеми чи завдання, це система правил, принципів і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей розвитку природи, суспільства і мислення або практичної перетворюючої діяльності людини.

Методи наукового пізнання включають так звані загальні методи, тобто загальнолюдські прийоми мислення, загальнонаукові методи і методи конкретних наук.

Методи організації інформаційно-аналітичної діяльності багатьма дослідниками ототожнюються з іншими аналітичними методами, проте вони мають і свою специфіку - використовуються, як правило, під час вирішення тієї чи іншої проблемної ситуації, часто складних і неструктурованих завдань.

В інформаційно-аналітичній діяльності застосовуються наступні методи:

Метод експертних оцінок - узагальнена думка групи експертів приймається як розвґязання проблеми. Виділяють індивідуальні та колективні методи експертної оцінки.

Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думок незалежних експертів-фахівців відповідного профілю.

- Інтервґю - бесіда аналітика з експертом, у ході якої аналітик, відповідно до заздалегідь розробленої програми, ставить перед експертом питання щодо перспектив розвитку прогнозованого обґєкта.

- Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану й шляхів розвитку обґєкта прогнозу.

Колективні експертні оцінки ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку обґєкта аналізу. На даний момент великого поширення набули експертні методи, засновані на роботі спеціальних комісій - обговорення групою експертів за «круглим столом» проблеми для узгодження думок та генерування єдиної думки. Груповий підхід підвищує ймовірність вибору найбільш правильного рішення.

Метод мозкового штурму -- це сукупність прийомів отримання нових ідей завдяки творчій співпраці організованої групи фахівців.

Передумовою успішної діяльності групи є концентрування уваги її працівників виключно на проблемі, що розглядається, а також незалежність думок і можливість вільного висування ідей кожним. Повністю виключається будь-який тиск на кожного учасника творчого колективу. Навпаки, схвалюються спроби розвитку ідей своїх колег, спроби побудувати одну ідею за допомогою іншої, комбінування ідей у різних сполученнях.

Метод дискусії. Передбачає підготовку рішень із залученням широкого кола учасників (не більше 20 осіб). Дискусія проводиться як відкрите колективне обговорення проблеми, основним завданням якого є всебічний аналіз усіх факторів, позитивних і негативних наслідків, зґясування позицій учасників, узгодження та інтеграція. У ході дискусії дозволяється критика.

Метод аналогії. Заснований на багаторазовому використанні зафіксованого в банку даних організації досвіду розвґязання тих чи інших ситуацій, що мали місце на фірмі, та прийнятих за ними рішень.

Прогнозування методом аналогії ґрунтується на подібності між обґєктами, що аналізуються. Застосування методу аналогії потребує всебічного аналізу місцевих умов (економічних, природно-кліматичних, демографічних) для того, щоб запобігти механічного запозичення. Його застосовують також у разі, якщо немає ніякої інформації про проблему, що досліджується.

Індуктивний та дедуктивний методи.

Індукція (від лат. inductio - наведення, спонукання) - метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному висновку, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух мислення від часткового, окремого до загального.

Дедукція (від лат. deductio - виведення) - метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це рух мислення від загального до часткового, окремого.

Зазначені методи постійно використовуються в житті кожною людиною, між тим, більшість людей про це просто не замислюється. Однак, уміти на основі низки схожих фактів визначити загальне або, навпаки, завдяки ґрунтовному аналізу одного факту зробити висновок про категорію інших є дуже важливим для будь-якого управлінця.

Опитування. Метод збору первинної вербальної (тобто усної, не поведінкової) інформації, що ґрунтується на безпосередній (інтерв'ю) або опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії між дослідником і опитуваним. Цей метод ґрунтується на використанні опитувальника, що представляє сукупність питань, що розрізняються за змістом, формі і функціям. Використання цього методу передбачає грамотне складання опитувальника - анкети.

Метод SWOТ-аналізу. - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації (інституту, суб`єкта), політичної та економічної ситуації, що складається навколо неї. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації, зовнішнього впливу на неї.

SWOT-аналіз допомагає установити зв'язки між найхарактернішими можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами) і слабостями організації. А його результати слугують основою для формулювання і вибору стратегій її розвитку. Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості організації і загрози, що можуть постати перед неї у випадку ухвалення певних управлінських рішень.

Контент-аналіз - (від англ. contens - зміст) - метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення чи виміру різних фактів і тенденцій, відображених у цих документах. Особливістю контент-аналізу є те, що він вивчає документи в їх соціальному контексті. Частіше за все об'єктами дослідження контент-аналізу виступають повідомлення друкованих ЗМІ, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження тощо, а також дані інтерв'ю та відкриті питання анкет. Основні напрями застосування контент-аналізу: виявлення того, що існувало до тексту, і що тим чи іншим чином набуло в ньому відображення; визначення того, що буде існувати після тексту, тобто після сприйняття інформації адресатом.

Перевагами контент-аналізу є те, що це ненав'язливий (на відміну від опитування), непрямий метод; який дає уявлення про об'єкти, які дослідник безпосередньо не спостерігає. За допомогою контент-аналізу можна одержати інформацію про таке:

- автора повідомлення (його норми, цінності, особисті особливості, групу, на яку він орієнтується, світогляд, установки, соціально-демографічні характеристики);

- адресата повідомлення (кому воно адресоване);

- мету створення повідомлення (пропаганда, погроза, скарга, маніпулятивний

вплив складного характеру тощо);

- причини створення повідомлення;

- відношення автора повідомлення до адресата;

- структуру повідомлення (чи містить підтекст), засіб викладання інформації, стилі повідомлення.

Дискурс-аналіз - це метод аналізу існуючих текстів, який припускає вихід на інші, ніж власне текстові структури. Саме використання дослідником терміна «дискурс» направляє його зусилля на ширший, ніж окремий текст, об'єкт - на коло текстів, об'єднаних на основі певної ознаки - авторства, часу існування, тематичній спільності та світоглядній приналежності суб'єктів тексту. Здійснюючи дискурс-аналіз політичних текстів, звертається увага на їх стиль, логіку, емоційно-психологічне забарвлення, а також на явні, видимі та латентні (сховані) елементи.

Термін «дискурс» увів у використання Ю. Хабермас для позначення «виду мовленнєвої комунікації, що пропонує раціональний критичний розгляд цінностей, норм і правил, які знаходяться в соціальному житті».

Суспільне призначення політичного дискурсу полягає в тому, щоб навіяти адресатам - громадянам - необхідність «політично правильних» дій та оцінок. Інакше кажучи, мета політичного дискурсу - не описати, а переконати, розбудивши в адресаті наміри, обґрунтувати переконання та спонукати до дії.

Порівняльний аналіз передбачає вивчення закономірностей у функціонуванні політичних інститутів у політичній поведінці людей.

Метод сценарного прогнозування. Процес прогнозування передбачає систему поетапних дій, що складається зі структурного аналізу певної системи, виділення її компонентів, визначення характеру взаємозв'язків і залежностей між ними; вибір основних факторів, кількісне вираження та зіставлення значимості; виявлення основних тенденцій, напрямків розвитку процесів, що відбуваються в даній системі; екстраполяція цих процесів у майбутнє та складання комплексного прогнозу розвитку політичної системи.

Сценарний аналіз - це формалізований метод прогнозування, який передбачає використання моделювання (представлення його в спрощеному схематичному виді, зручному для отримання висновків прогнозного характеру) і екстраполяції (перенесення в майбутнє тенденцій, закономірностей, які відбувалися в минулому і сьогодні досить добре відомі). Найважливішою функцією сценарного прогнозування є те, що воно дає розуміння історичної перспективи, допомагає визначити напрям соціально-економічного та політичного розвитку на тривалий час, правильно орієнтуватись у міжнародних подіях і тим самим служить для вироблення обґрунтованої стратегії і тактики.

2. Аналітична частина

2.1 Законодавче регулювання діяльності Золочівської районної державної адміністрації

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Основними завданнями місцевої державної адміністрації є забезпечення: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовка та виконання відповідних бюджетів; звітування про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодії з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Для виконання законодавчо встановлених завдань і цілей районна державна адміністрація наділена відповідними повноваженнями. В процесі виконання цих повноважень посадові особи райдержадміністрації приймають управлінські рішення. Відповідно, управлінське рішення можна визначити як вибір альтернативи, здійснений керівником у рамках його посадових повноважень і компетенції і спрямований на досягнення цілей організації. Для прийняття управлінського рішення посадова особа застосовує різні методи. В першу чергу застосовуються саме аналітичні методи оскільки вони дозволяють вибудувати алгоритм прийняття правильного рішення, а саме: з'ясувати проблему, зібрати інформацію, з'ясувати актуальність, визначити умови при яких ця проблема буде вирішена, скласти план рішення, проаналізувати альтернативні варіанти рішення, зіставити варіанти рішення з наявними ресурсами, оцінити альтернативні варіанти по соціальних наслідках та економічній ефективності, здійснити контроль за виконанням.

2.2 Оцінка ефективності аналітичних методів, які використовуються в роботі в загальному відділі райдержадміністрації, їх переваги та недоліки, приклади застосування

Загальний відділ апарату районної державної адміністрації (далі відділ) є структурним підрозділом апарату районної державної адміністрації.

У своїй діяльності відділ підпорядковується керівнику апарату районної державної адміністрації.

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про державну службу” та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, розпорядженнями голів обласної та районної державних адміністрацій, Регламентом районної державної адміністрації, Положенням про апарат районної державної адміністрації та цим Положенням.

З питань організації та методики ведення діловодства і архівної справи відділ керується постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 № 1242 „Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” , рекомендаціями Головного архівного управління України, Інструкцією з діловодства в районній державній адміністрації, затвердженою розпорядженням голови райдержадміністрації від 23.02.2012 № 171.

3.Загальне керівництво роботою відділу в районній державній адміністрації здійснюється керівником апарату. Ним визначається структура і чисельність працівників відділу, затверджуються посадові інструкції працівників, які розробляються начальником відділу на підставі Кваліфікаційного довідника посад керівників, спеціалістів і службовців.

4.Основним завданням загального відділу є встановлення єдиного порядку документування і роботи з документами в районній державній адміністрації на основі використання сучасної обчислювальної техніки та скорочення кількості документів.

Метод аналогії. Заснований на багаторазовому використанні зафіксованого в банку даних організації досвіду розвґязання тих чи інших ситуацій, що мали місце на фірмі, та прийнятих за ними рішень.

Прогнозування методом аналогії ґрунтується на подібності між обґєктами, що аналізуються. Застосування методу аналогії потребує всебічного аналізу місцевих умов (економічних, природно-кліматичних, демографічних) для того, щоб запобігти механічного запозичення. Його застосовують також у разі, якщо немає ніякої інформації про проблему, що досліджується. Так, у випадку надходження до райдержадміністрації звернень громадян з питань оформлення права власності на земельні ділянки застосовується однакова процедура прийняття рішень. Зазначений метод дає можливість використовувати наявний досвід та «шаблонні» підходи до прийняття рішення. Метод може бути застосовано при умові всебічного з'ясування всіх обставин справи. В інакшому випадку можуть мати місце технічні помилки. Прикладом таких помилок є внесення до офіційних документів одного заявника персональних даних попереднього заявника.

Порівняльний аналіз передбачає вивчення закономірностей у функціонуванні політичних інститутів у політичній поведінці людей. Цей метод теж має місце в роботі відділу. Наприклад, при написанні аналітичної довідки роботи відділу.

Метод дискусії. Застосовується в процесі прийняття локальних рішень, що передбачають реалізацію в короткострокові терміни. Приклад: визначення персонального складу дорадчого органу. У ході дискусії встановлено бажання/небажання конкретних осіб здійснювати роботу у дорадчому органі на громадських засадах. Метод відрізняється демократизмом, але в той же час має високу ступінь суб'єктивізму.

Індуктивний та дедуктивний методи. Застосовуються на постійній основі, дозволяють виконавцю сформулювати чітку позицію стосовно причин та наслідків наявного питання. Тобто, застосування цих методів дає розуміння того, що є підставою для виникнення питання (проблеми) і які наслідки слід очікувати у випадку обрання того чи іншого способу розв'язання проблеми. Так, у разі отримання виконавцем контрольного документу, зазначений працівник розуміє, що не надавши встановлений термін відповідь він вчинить дисциплінарний проступок і до нього буде застосовано заходи дисциплінарної відповідальності. Зазначені методи є дуже ефективними, але внаслідок суб'єктивної помилки можуть призвести до негативних наслідків. Наприклад: чинним законодавством передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Якщо відповідна посадова особа звернулася до суду з позовом про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, то з цього слідує, що позивач повинен дотримуватися норм процесуального права. Якщо позивач вважаючи що його вимоги законні (що відповідає дійсності) та будуть задоволені судом у будь-якому випадку (що не обов'язково) не з'явиться на судове засідання то суд має декілька варіантів вирішення справи, а саме: задовольнити позовні вимоги (на що сподівається позивач); залишити позов без розгляду та винести окрему ухвалу, якою зобов'язати притягнути посадову особу до відповідальності за порушення норм процесуального законодавства. У цьому випадку має місце помилка, допущена посадовою особою при застосуванні методу індукції. золочівський законодавчий райдержадміністрація

Дискурс-аналіз. В роботі державної установи питання застосування дискурс-аналізу займає одне з провідних місць. Виготовляючи будь який документ виконавець аналізує його з метою подати ту чи іншу ситуацію під потрібним кутом зору, щоб особа, якій адресовано документ, сприйняла його саме так, як того бажає автор документу.

2.3 Проблемні питання застосування аналітичних методів

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства Україні особливо необхідні кадри, які могли б глибоко осмислювати, аналізувати процеси, що відбуваються і знаходити шляхи розв'язання кризових явищ. Адже аналітичне мислення необхідне не тільки вченим, працівникам освіти і культури, але і працівникам всіх сфер суспільного виробництва і державного управління. Сьогодні аналітичне осмислення, поряд з іншими, особливо потребує соціальна сфера життя суспільства. Розвиток аналітичного мислення, являє собою певний алгоритм, складовими компонентами якого є:

- формування у документознавця визначеного складу і структури соціального знання в його специфічній цілісності в процесі навчання і самоосвіти;

- вироблення вміння аналізувати соціальні явища, розуміти їх сутність давати їм об'єктивну оцінку і робити адекватні висновки з певного кола фактів;

- розвиток бачення предмету своєї діяльності і осмислення сукупності своїх безпосередніх обов'язків;

- оволодіння методами практичного розв'язання соціальних проблем, які визначають методику конкретного виду роботи;

- вироблення здатності прогнозувати можливі результати і наслідки своєї інформаційної діяльності.

Розрізняють інформаційну діяльність, яка є частиною розумової праці і включає операції із сприйняття, переробки і видачі інформації, що невіддільна від розумової праці фахівців науки і техніки, та інформаційне обслуговування (сервіс), котре є галуззю професійної діяльності, основні складові якої - процеси створення, оформлення, збирання, аналітико-синтетичної переробки, пошуку, поширення, зберігання й організації використання інформації[6]. Для виконання цих процесів у галузі державного управління необхідно залучати професіоналів - державних службовців, які отримали відповідні навики і знання основ аналітико-синтетичної обробки документів.

Висновки

На сучасному складному етапі розвитку нашого суспільства Україні особливо необхідні кадри, які могли б глибоко осмислювати, аналізувати процеси, що відбуваються і знаходити шляхи розв'язання кризових явищ. Адже аналітичне мислення необхідне не тільки вченим, працівникам освіти і культури, але і працівникам всіх сфер суспільного виробництва і державного управління.

Визначальною умовою якості обробки документів є досягнення відповідності змісту вихідних документів інформаційній потребі споживача. При цьому застосовують методи інформаційного аналізу і синтезу, загальну і спеціальну методику підготовки й оформлення інформаційних документів. Необхідно володіти не лише знаннями, вміннями і навичками в галузі аналітико-синтетичної обробки документів, загальною і спеціальною методикою створення інформаційних документів, а й орієнтуватися в проблемах базової діяльності споживача інформації.

Сьогодні аналітичне осмислення, поряд з іншими, особливо потребує соціальна сфера життя суспільства. Тому у професійному зростанні державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування чільне місце повинно займати формування його аналітичного мислення, необхідне для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності.

Список використаної літератури

1. Котуков О.А., Кузнякова Т.В. Оволодіння основами інформаційно-аналітичної діяльності як запорука прийняття обґрунтованих управлінських рішень [Електронний ресурс] режим доступу http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-2/doc/2/06.pdf

2. Захарова І. В. Основи інформаційно-аналітичної діяльності : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. В. Захарова, Л. Я. Філіпова. - К. : Центр учбової літератури, 2013.

3. Державний комітет зв'язку та інформатизації України Наказ «Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації» (Методика, розд.2) 06.06.2003 N 97 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.,

4. Варенко В.М. Інформаційно-аналітична діяльність Навчальний посібник. - К.: Університет «Україна», 2013. - 416 c.[4]

5. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів : підруч. / Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова. - К.: Знання, 2006.

6. Шумаєва О.О. Васильєва О.О. Інформаційно-аналітична діяльність у сфері державного управління: методичні рекомендації ; Донецька обласна державна адміністрація, Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. - Донецьк: 2012.

7. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.,

Размещено на Allbest.ru