Акціонерні товариства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Акціонерні товариства України

1.1 Сутність та принципи створення акціонерних товариств

1.2 Правові основи створення акціонерних товариств

2. Особливості механізму функціонування акціонерних товариств в сучасних умовах господарювання

2.1 Динаміка розвитку акціонерних товариств в Україні

2.2. Перспективи розвитку акціонерних товариств

2.3 Переваги акціонерних товариств в порівнянні з іншими видами організацій

Висновок

Література



Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що акціонерні товариства є важливим суб'єктом ринкової економіки нашої держави. Поява акціонерних товариств пов'язана з розвитком і вдосконаленням продуктивних сил. Концентрація і спеціалізація виробництва поступово розширювали масштаби економічних зв'язків між підприємствами. Основна причина виникнення акціонерних товариств полягає в протиріччі між зростаючим обсягом виробництва та обмеженими розмірами індивідуального капіталу. Поряд з цим слід зважити на постійну конкурентну боротьбу і суперечності в класі капіталістів.

Предметом дослідження є тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств, їх роль в економіці України, проблеми та перспективи розвитку.

Об'єктом дослідження є процеси створення та функціонування акціонерних товариств в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження тенденцій та особливостей розвитку акціонерних товариств, а саме вивчення питань, які торкаються категорій «акціонерні товариства», «акції», «акціонери», «статутний капітал».

Відповідно до сформульованої мети були поставлені та розв'язані наступні завдання:

- аналіз процесу становлення і функціонування акціонерного сектору, його вплив на економіку держави;

- розгляд перспектив розвитку акціонерних товариств в Україні.

У процесі дослідження використовувалися наступні методи: класифікація (виділення типів акціонерних товариств), економічний аналіз, описовий, статистико-економічний (аналіз сучасного стану акціонерних товариств).

Курсова робота була виконана за допомогою господарського кодексу, законів України, а також навчальних посібників.



1. Акціонерні товариства України

1.1 Сутність та принципи створення акціонерних товариств

Створення власної справи завжди пов'язане з ризиком. Створюючи власну справу потрібно пам'ятати про відповідальність за функціонування, розвиток, виживання її. Рішення зайнятись бізнесом включає в себе такі моменти як бажання створення власної справи, щоб стати господарем; відмова від попередньої кар'єри і готовність змінити своє життя; переконання у тому, що власна справа - заняття престижне і достойне; можливість створення власної справи (наявність коштів і умов); упевненість у реальності створення такої справи за умови існування необхідних зовнішніх і внутрішніх передумов. Для застосування власної справи, повинна бути ідея, яка буде закладена в її основу. Вибрані види діяльності повинні сприяти: високому рівню рентабельності; швидкості окупності проекту; можливості продажу продукції в максимальному обсязі; відносно прийнятним умовам матеріально - технічного забезпечення; невисокому рівню капіталомісткості; найменшому ризику тощо. Налагодити власну справу можна декількома шляхами, у тому числі і стати засновником акціонерного товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства (ч. 1 ст. 24 Закону «Про господарські товариства»).[2]

Слід відмітити, що акціонерні товариства відрізняються від інших господарських товариств тим, що їхній статутний капітал утворюється у грошовій формі і розділяється на однакові за своєю номінальною величиною та неподільні паї у вигляді акцій. Акція - це цінний папір, який свідчить про внесення паю у капітал акціонерного товариства, що дає власнику акції право на отримання відповідного доходу у формі дивіденду, який становить частку прибутку акціонерного товариства.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького товариства, державного, комунального та інших підприємств у акціонерне товариство.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Акціонерні товариства за типом поділяються на:

публічні акціонерні товариства (ПАТ);

приватні акціонерні товариства (ПрАТ).[3]

Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) -- це акціонерне товариство, кількісний склад акціонерів якого не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство (ПАТ) -- це акціонерне товариство, відповідно кількісний склад акціонерів якого може перевищувати 100 осіб.

Основними критеріями для поділу акціонерних товариств на публічні та приватні є:

- здатність акцій вільно обертатись. Публічне акціонерне товариство може здійснювати як закрите (приватне) розміщення акцій, так і публічне (відкрите) розміщення. Приватне акціонерне товариство може здійснювати лише закрите розміщення акцій;

- акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства, при цьому статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі.

Вибір типу акціонерного товариства залежить передусім від цілей, що ставлять перед собою власники.[8]

Підготовчий етап утворення підприємства включає в себе ряд складових: складання установчого договору; складання статуту підприємства; визначення юридичної адреси; складання пакету протоколів про наміри співробітництва; узгодження перспектив роботи з банківськими установами та затвердження пакету установчої документації. Усі копії реєстраційної документації необхідно завірити у нотаріуса.

Реєстраційний етап утворення підприємства має наступні складові: формування пакета реєстраційної документації; внесення необхідної суми статутного фонду та обов'язкових платежів; отримання свідоцтва про реєстрацію; отримання ідентифікаційного коду та печатки; постановка на облік у статуправлінні; реєстрація у податковій адміністрації та пенсійному фонді, у фонді зайнятості та у фондах соціального страхування; відкриття рахунку в установах банку.

1.2 Правові основи створення акціонерних товариств

Державну реєстрацію об'єктів підприємницької діяльності здійснюють у виконавчому комітеті міської, районної (у місті) Ради народних депутатів або в районній раді за місцезнаходженням керівного органу (правління, дирекції та ін.) чи місцем проживанням суб'єктів бізнесу.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - необхідні такі установчі документи:

рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення товариства;

протокол установчих зборів (що є притаманним тільки для акціонерних товариств);

статут;

реєстраційна картка, заповнена у трьох примірниках і підписана заявником. Водночас вона слугує заявою про державну реєстрацію;

документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору.

Орган державної реєстрації не має права вимагати інших документів або оформлених за іншими вимогами. За наявності необхідних документів орган державної реєстрації протягом 5 робочих днів з моменту їх надходження повинен провести державну реєстрацію і видати заявникові свідоцтво. Це дає право на відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, а також на виготовлення печаток і штампів, на яких повинен вказуватися номер свідоцтва про державну реєстрацію. Такий номер мусить відповідати ідентифікаційному коду, за яким суб'єкта підприємницької діяльності внесено до Державного реєстру звітних статистичних одиниць. Так, ідентифікаційний код акціонерного товариства становить 230.

Після державної реєстрації відповідний орган у десятиденний термін подає по одному екземпляру реєстраційної картки до Державної податкової інспекції та до органу статистики. Органи статистики встановлюють коди підприємницької діяльності. З моменту отримання свідоцтва про реєстрацію товариство набуває статусу юридичної особи. Проте слід зазначити, що після юридичного оформлення створення підприємства організаційний період ще триває. Відбувається, зокрема, остаточне формування органів управління, розроблюють і затверджують відповідні внутрішні організаційні регламенти функціонування підприємства, встановлюють процедури роботи та ін.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, які придбають акції. Воно може бути створено і однією особою чи складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Кількість акціонерів відкритого акціонерного товариства не обмежується, а акції закритого акціонерного товариства не можуть продавати необмеженому колу осіб.

Відмінність акціонерного товариства від інших видів товариств передусім полягає у тому, що його статутний фонд має акціонерну природу - поділений на частки рівної номінальної вартості, що мають назву акції. Проте акція є не тільки часткою в статутному фонді, але й цінним папером, що підтверджує участь акціонера у товаристві. Акція належить акціонерові на правах власності і може обертатись на ринку, даруватись, переходити за спадкуванням та правонаступництвом, внаслідок рішення або вироку суду, закладатися тощо. Існування акцій спрямоване на забезпечення свободи руху акціонерів, незалежності існування товариства від змін у складі акціонерів.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію товариства.

Акція - головний документ, який свідчить про пайову участь її власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство і право на участь в управлінні цим товариством. Акція дає право члену товариства на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду і участі у поділі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Слід зазначити, що окрім акцій, акціонерні товариства можуть випускати облігації, виплачувати на них щорічно твердо фіксований відсоток. Грошові кошти, одержані товариством від випуску і продажу облігацій є, по суті, позиченими коштами, бо через певний строк їх треба повернути власникам облігацій. Тобто облігації в установлений строк підлягають викупу товариством. Акції, на відміну від облігацій, не можуть бути повернені товариству, а лише продаються або купуються на фондовій біржі. Особи, які купили облігації, є не пайовиками акціонерного товариства, а його кредиторами і тому не можуть брати участі у загальних зборах товариства. Проте слід зазначити, що в умовах державного регулювання ринку придбання акцій і облігацій вигідне не тільки акціонерному товариству, а й громадянам країни, які одержують щорічно дивіденди чи твердо фіксовані відсотки за тимчасове користування капіталом.[1]

Додатковий випуск акцій проводиться акціонерним товариством тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю товариства, не допускається. Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного фонду товариства, який визначається законом. Засновники акціонерного товариства зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.

Відповідальність за своїми зобов'язаннями акціонерне товариство несе тільки своїм майном. Акціонери відповідають за зобов'язання товариства тільки в межах вартості акцій, що знаходяться в їх власності. [2]

Публічне акціонерне товариство зобов'язано публікувати свою річну фінансову звітність у порядку, визначеному Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України».[4]

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Він визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів [5, c.135]. При цьому слід зазначити, що акціонерне товариство за рішенням загальних зборів акціонерів має право: збільшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій та додаткового випуску акцій, або зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій та шляхом купівлі частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.

Статутний фонд - це зафіксована установчими документами й оцінена учасниками в національній валюті України (а у випадках, передбачених законом також і в іноземній валюті) сукупність вкладів, що об'єднуються учасниками при створенні господарського товариства для забезпечення його діяльності при створенні акціонерного товариства для забезпечення його діяльності.

Порядок формування статутного фонду визначається статями 13, 24-36, 52 Закону України «Про господарські товариства», а також установчими документами акціонерного товариства. Статутний фонд є єдиним фондом товариства, який частково утворюється ще до моменту державної реєстрації акціонерного товариства. Статутний фонд формується винятково за рахунок майна учасників товариства. Мінімальний розмір статутного капіталу - не менш 1250 мінімальних заробітних плат.[9] Майно акціонерного товариства є неподільним, оскільки за діючим законодавством ні сам акціонер, ні його кредитори або спадкоємці не мають права вимагати вилучення частки акціонера з майна товариства. Така ознака притаманна лише акціонерним товариствам.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут. Він повинен містити відомості про: найменування товариства і його місцезнаходження; мету і предмет діяльності; розмір статутного капіталу; відомості про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; органи управління і контролю, їх склад і компетенцію та порядок ухвалення ними рішень, а також інші відомості, передбачені законодавством. Статут акціонерного товариства або зміни до нього затверджуються рішенням 3/4 голосів осіб, що беруть участь в установчих або загальних зборах і мають право голосу (враховуючи, що збори є правомочними при наявності кворуму, тобто присутності осіб, що мають більш 60% від загальної кількості голосів, статут фактично може бути прийнятий або змінений акціонерами, що володіють лише 45% від загальної кількості голосів у товаристві).

Акціонерне товариство має більш складну ніж інші товариства систему управління, передбачену Законом «Про господарські товариства», яка складається, як правило, з чотирьох органів - загальних зборів, спостережної ради, виконавчого органу (правління) та ревізійної комісії.

Акціонерне товариство є юридичною особою і має у власності відокремлене майно, яке враховується на самостійному балансі, може від свого імені придбати та здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Акціонерне товариство має громадянські права і несе обов'язки необхідні для здійснення будь - яких видів діяльності, які не заборонені законодавством. Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавством, акціонерне товариство може займатися тільки на основі спеціального дозволу (ліцензії). Товариство вважається створеним як юридична особа з часу його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. акціонерне товариство створюється без обмеження строку, якщо інше не передбачено його статутом [7, с. 158].

Вищим керівним органом акціонерного товариства є загальні збори його акціонерів, що скликаються не рідше одного разу на рік. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною господарською діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує його голова, якого обирають або призначають відповідно до статуту товариства.

Якщо банкрутство акціонерного товариства викликане діями (бездіяльністю) його акціонерів або інших осіб, які мають право давати обов'язкові для товариства вказівки, або іншим чином мають можливість визначати його дії, то на цих акціонерів може бути покладена субсидіарна відповідальність за їх зобов'язаннями (у випадку недостатності майна товариства). Держава та її органи не несуть відповідальності за зобов'язаннями товариства, а товариство не відповідає за зобов'язання держави та її органів.

Акціонерне товариство має свою фірмову назву, яка повинна вказувати на його організаційно - правову форму і тип. Воно може мати повну та скорочену назву на державній мові або на іноземній. Якщо фірмова назва товариства зареєстрована в установленому порядку. То воно має виключне право на його використання. Місцезнаходження товариства визначається місцем його державної реєстрації. Поштова адреса фіксується в установчих документах.[11]

Конкуренція, що відбувається на ринку приводить одні товариства до багатства, а інші - до банкрутства. Якщо підприємство змушене припинити свою діяльність, то зробити це потрібно цивілізованим способом.

Добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою воно створювалося, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.

Якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов'язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами.

Рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори акціонерного товариства, якщо інше не передбачено законом.

З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.[3]

Ліквідацію підприємства вважають завершеною, а підприємство таким, що припинило свою діяльність, з моменту занесення запису до реєстру державної реєстрації [7, с. 162].



2. Особливості механізму функціонування акціонерних товариств в сучасних умовах господарювання

2.1 Динаміка розвитку акціонерних товариств в Україні

На сьогоднішній день підприємства у формі акціонерних товариств складають основу економіко-виробничого потенціалу України.

Суть приватизації через акціонування підприємств та можливість отримання частки державної власності через власність в акціонерному товаристві за останні роки була суттєво девальвована через масові порушення прав власності, і особливо дрібних акціонерів. Звернуто увагу на те, що цивілізований захист прав держави, як акціонера, також не гарантований. Це фактично призводить до кінцевої «тіньової приватизації» стратегічно важливих акціонерних товариств в яких держава залишала за собою корпоративні права.

Вся діяльність товариства здійснюється на підставі виробничих, фінансових та інших планів.

Фінансовий рік товариства співпадає з календарним роком. Товариство самостійно розпоряджається виготовленою продукцією, роботами та послугами, отриманим прибутком. Комерційна діяльність товариства проводиться на підставі договорів з замовниками та споживачами. Грошові надходження товариства використовуються на відшкодування витрат, сплату обов'язкових платежів і відрахувань.

Прибуток, який залишився у розпорядженні товариства, направляється на створення фондів:

- резервного (страхового);

- дивідендів;

- виробничого розвитку;

- розвитку персоналу;

- участі персоналу в прибутках акціонерного товариства;

Прибуток товариства, за вирахуванням сум по взаємовідносинах із державним та місцевими бюджетами, сум, які заправляються на формування та поновлення фондів, інших витрат підлягає розподілу серед учасників. Прибуток товариства розподіляється серед учасників щорічно пропорційно кількості акцій, якими вони володіють.

При перевірці діяльності акціонерних товариств в понад 90 відсотках перевірених акціонерних товариств були виявлені порушення діючого законодавства з питань корпоративного управління.

Зазначалося, найбільш типовими порушеннями, від яких особливо потерпають акціонери, є:

- порушення права на участь у розподілі прибутку товариства;

- розмивання частки власності акціонерів через додатковий випуск акцій;

- виведення активів із власності товариства, що наносить реальні збитки такому товариству та знецінює акціонерну власність тощо.

Основним чинником проблем, які склалися в управлінні акціонерними товариствами є недосконале законодавство, яке не дозволяє ефективно захищати права власності акціонерів та створити умови для розвитку в акціонерних товариствах системи корпоративного управління.

Станом на 01.01.10 в Україні 45,54 тис. акціонерних товариств, з них 15,84 тис. - публічних, 29,7 - приватних.

Зазначені підприємства виробляють близько 75% від загального обсягу промислової продукції і дають робочі місця більш ніж 65% працівників промислового персоналу України. Загальна кількість акціонерів складає понад 17 мільйонів осіб (юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, громадян).

На даний час, практично в усіх галузях економіки задіяна акціонерна форма капіталу. Найбільше акціонерних товариств припадає на промисловість (31,5% загальної кількості), оптову і роздрібну торгівлю (21,2%), дещо меншою є кількість акціонерних товариств у сфері операцій з нерухомістю (12,2%), у будівництві (10,5%), сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (8,8%), транспорті і у зв'язку (8,6%).

Щодо регіонального розподілу, то найбільша кількість акціонерних товариств зафіксована в Київській обл. та м. Київ - 9475 підприємств. У Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях налічується 2929, 2875 та3046 підприємств відповідно. Такий розподіл не викликає подиву, оскільки в цих регіонах сконцентрована найбільша частка виробничих потужностей економіки України.

Саме в цих областях було найбільше державних підприємств, які згодом стали акціонерними. Акціонерні товариства займають досить важливе місце в економіці України. Тут працює 21,5% зайнятих в економіці осіб, вони виробляють 65,7% загального обсягу промислової продукції. На них сконцентровано 30,1% основних засобів та 30,3% оборотних активів, формується 26,1% чистого доходу та 79,6% чистого прибутку підприємств усіх сфер економіки.

Основна причина виникнення акціонерних товариств полягає в протиріччі між зростаючим обсягом виробництва та обмеженими розмірами індивідуального капіталу. Необхідно відзначити і ту обставину, що суспільне виробництво розвивається нерівномірно, у формі економічних циклів, що зумовлює і нерівномірність пропозиції позичкового капіталу. Це змушує підприємців укладати угоди про заснування акціонерних товариств і мобілізацію капіталів завдяки випуску (емісії) акцій.

Акціонерний сектор є досить вагомим у економіці України, виробляючи значну частку ВВП, забезпечуючи робочими місцями та заробітною платою велику кількість працездатного населення.[10]

2.2 Перспективи розвитку акціонерних товариств

Акціонування як механізм формування акціонерного капіталу у вітчизняній економіці набуло специфічних рис, що і визначає сучасний стан акціонерних підприємств. На сьогодні більшість акціонерних підприємств перебуває у кризовому стані, працює збитково, не маючи можливості виплачувати дивіденди, потребує значних інвестиційних вливань для поліпшення матеріально-технічної бази. Ринок акцій не забезпечує вітчизняні підприємства необхідним капіталом.

Для покращення стану акціонерного сектора в Україні необхідно вирішити низку завдань, найголовніші з яких є:

розробка заходів цілеспрямованого та дієвого державного регулювання акціонерних відносин у контексті фіскальної, грошово-кредитної та валютної політики;

підвищення рівня законодавчої бази акціонування, зокрема редагування Закону України «Про акціонерні товариства»;

створення загальноекономічних передумов для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшою цивілізованою інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;

зміцнення функціонування організованого ринку цінних паперів України шляхом розвитку об'єктів його інфраструктури та застосування сучасних технологій;

підвищення рівня корпоративної культури в акціонерних товариствах щодо прав акціонерів та управління підприємством;

посилення ролі інституційних інвесторів на ринку акцій (інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами, недержавних пенсійних фондів) з метою залучення реального капіталу;

підвищення інвестиційної привабливості акціонерних товариств для портфельних інвесторів, шляхом поглиблення інформаційної прозорості підприємств, ринкового визначення курсів акцій, оптимізації дивідендної політики.

Вирішення вищезгаданих завдань дасть змогу побудувати в Україні ефективний економічний механізм координації акціонерних відносин, що сприятиме результативній діяльності акціонерних товариств.

2.3 Переваги акціонерних товариств в порівнянні з іншими видами організацій

Акціонерні товариства володіють рядом переваг в порівнянні з іншими видами ділових організацій, що роблять їх найбільш відповідною формою для крупного бізнесу через цілий ряд причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, тоді як період дії підприємств, заснованих на індивідуальній власності або товариств за участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників. Акціонерні товариства, завдяки випуску акцій, дістають ширші можливості в залученні додаткових. Оскільки акції володіють достатньо високою ліквідністю, їх набагато простіше обернути в гроші при виході з акціонерного товариства, чим отримати назад частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Акціонерні товариства можуть виникати внаслідок їх застосування або реорганізації вже існуючих юридичних осіб іншої організаційно - правової форми в акціонерні товариства. Відкриті акціонерні товариства створюються в Україні головним чином внаслідок процесів приватизації або корпоратизації, тобто виникають шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства. Невелика кількість акціонерних товариств, створених шляхом заснування, пояснюється двома чинниками:

складністю та високою вартістю процедури застосування;

низькою інвестиційною активністю населення та юридичних осіб України (внаслідок відсутності вільних коштів, інфляційних процесів, недовір'я до акціонерних структур).

Участь в акціонерному товаристві зв'язана з ризиком і відповідальністю. Ризик акціонера полягає у відсутності гарантій отримання фіксованих дивідендів від діяльності акціонерного товариства, в потенційній можливості знецінення заощаджень, вкладених в акції, або навіть їх повної втрати. Відповідальність акціонера пов'язана з неможливістю вимагати від акціонерного товаристваповернення засобів, внесених при покупці акцій.

Акції зазвичай не зберігаються на руках у власників. Замість них акціонери отримують на руки один або декілька сертифікатів акцій-документів, підтверджуючих їх право власності на певну кількість цінних паперів.

Акціонерне товариства може викупити власні акції у їх власників за поточною ринковою ціною. Такі акції іноді називають казначейськими. Вони не дають права голосу або отримання дивіденду. Казначейські акції із знижкою проти купувальної ціни нерідко продаються співробітникам акціонерного товариства. Існує декілька причин, по яких акціонерні товариства виявляються зацікавленими в покупці акцій власного випуску:

1. При сприятливій ринковій кон'юнктурі і упевненості в потенціалі компанії покупка власних акцій може виявитися непоганим розміщенням на тривалу перспективу тимчасово вільних засобів.

2. У разі покупки власних акцій в умовах короткочасного падіння цін на них і подальшого продажу при їх підвищенні акціонерне товариство може заробити прибуток.

3. Придбання на ринку власних акцій практикується як превентивна міра проти скупки компанії третіми особами, що намагаються встановити контроль над нею.

4. Придбання акціонерним товариством великого числа акцій у крупних утримувачів може запобігти падінню їх курсу.

5. Компанії практикують покупку власних акцій для виплати ними дивідендів.

6. Купуючи свої акції, компанія може проводити з їх допомогою платежі, що нерідко практикується при скупці невеликих фірм.

7. Метою скупки власних акцій може бути прагнення скоротити число цінних паперів, що обертаються на ринку.

Крім звичайних акцій компаніями можуть випускатися привілейовані акції, що дають їх власникам ряд додаткових прав.



Висновок

В даній курсовій ми зібрали основні данні, які дозволяють зрозуміти, що таке акціонерне товариство, як воно організовано та функціонує, порядок його створення та інші важливі питання.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.

Акціонерне товариство є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. Його власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна частика розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга - це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування.

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності.

За способом функціонування акцій закон розрізняє публічні та приватні акціонерні товариства.

Акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в то час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників. Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні надзвичайно актуальними для акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та бажаючих залучати інвестиційні ресурси та підвищити свою конкурентоспроможність, стають питання вмілого та грамотного управління підприємством. Саме компетентність у справах корпоративного управління та глибоке розуміння його найважливіших принципів є одним із головних питань для вітчизняних акціонерних товариств та економіки в цілому.



Література

акціонерний товариство господарювання реєстраційний

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. № 18-22. - Дійсне законодавство зі змінами та доповненнями від 02.06.2016.

2. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576 - ХХ. - Дійсне законодавство зі змінами та доповненнями від 01.01.2016.

3. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514- VI. - Дійсне законодавство зі змінами та доповненнями від 10.11.2015.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999-XIV. - Дійсне законодавство зі змінами та доповненнями від 25.06.2016.

5. В.Г. Федоренко, О.Д. Діденко, Є.В. Бондаренко, О.Ф. Уткін, О.М. Панько, В.І. Анін, Ю.Б. Пінчук Основи менеджменту: / За науковою ред. проф. Федоренка В.Г. - К.: Алерта. 2007. - 420 с.

6. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроекономика:Ученик / Под общ. ред. А.В. Сидоровича. - М.: Дело и сервис, 2000. - Гл. 4.

7. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. Для студ. екон. спец. вузів. - К.: «КОНДОР» - 2002. - 654 с.

8. Критерії для поділу АТ. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T080514.html.

9. Мінімальний розмір капіталу. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://i.factor.ua/ukr/info/legal/capital/.

10. Капітал акціонерного товариства. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://docus.me/d/108438/?page=9.

11. Відомості АТ. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.referatik.com.ua/concursworks/cat/98/work/318/.

Размещено на Allbest.ru

...