Суспільні відносини щодо соціального захисту малозахищених верст населення у вигляді житлових субсидій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні основи житлових субсидій як виду соціальних допомог
• 1.1 Історія впровадження і розвиток програми житлових субсидій в Україні
• 1.2 Поняття, характерні риси субсидії як державної соціальної допомоги
• 2. Правові основи надання житлових субсидій
• 2.1 Правова характеристика товарів та послуг, на які надається житлова субсидія
• 2.2 Умови та порядок розрахунку розміру житлових субсидій
• 2.3 Порядок надання житлових субсидій
• 3. Зарубіжний досвід надання житлових субсидій: порівняльно-правовий аналіз
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

У Конституції незалежної України визначено: “Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених цим законом”. У сучасних умовах економічного та соціального розвитку України та її окремих регіонів особливого значення набуває вивчення, узагальнення та розробка рекомендацій і пропозицій щодо розв'язання проблеми формування і функціонування дієвої системи соціального захисту населення, яка характеризується різними організаційно-правовими аспектами.

Серед основних складових державної політики можна виділити такі: гарантування громадянам України прав на соціальний захист, посилення матеріальної підтримки найбільш соціально незахищених верств населення та своєчасне надання їм адресної допомоги.

На сучасному етапі становлення соціальної сфери нашої держави досить велике значення мають різного роду соціальні допомоги, до яких відносяться і субсидії.

Нині в Україні більшість родин, які потребують субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, -- це ті, у яких є люди з особливими потребами та малозабезпечені сім'ї. Програма житлових субсидій гарантує їм стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від зміни їх вартості.

Соціально-правове дослідження житлових субсидій як виду соціальних допомог видається актуальним як з теоретичної, так і практичної точки зору. Варто відзначити, що на теоретичному рівні питання забезпечення житловими субсидіями в Україні не досліджувалось. Не з'ясовано сутність та зміст житлових субсидій, їх правову природу та місце в системі соціального захисту. З практичної сторони дослідження питання правового регулювання житлових субсидій дозволяє визначити проблеми та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства про житлові субсидії.

Мета роботи полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу юридичної літератури з питань соціального захисту громадян у вигляді житлових субсидій, а також відповідного національного законодавства з'ясувати основні проблеми правового регулювання і фактичної реалізації державної програми житлових субсидій, виробити пропозиції щодо удосконалення законодавства з цих питань.

Для досягнення зазначеної мети поставлено ряд основних завдань:

- дослідження поняття та місця житлових субсидій в загальній системі захисту і системі соціальних допомог зокрема;

- визначення підстав та умов надання житлової субсидії;

- обґрунтування конкретних пропозицій і рекомендацій по удосконаленню законодавства з питань надання житлових субсидій.

Об'єкт дослідження: суспільні відносини щодо соціального захисту малозахищених верст населення у вигляді житлових субсидій.

Предмет дослідження: законодавство і практика його застосування з питань надання житлових субсидій.

1. Теоретичні основи житлових субсидій як виду соціальних допомог

1.1 Історія впровадження і розвиток програми житлових субсидій в Україні

Починаючи з жовтня 1994 року Кабінет Міністрів почав поетапно підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги до рівня повного відшкодування їхньої фактичної вартості. Підвищення тарифів вимагало забезпечення адекватного соціального захисту малозабезпечених родин.

До початку підвищення тарифів платежі населення покривали лише чотири відсотки собівартості послуг і, як правило, не перевищували п'яти відсотків доходів споживачів. Решту - 96 відсотків - комунальним підприємствам відшкодовувала держава. Сьогодні населення відшкодовує 80 відсотків собівартості послуг.

У 1994 році державні дотації організаціям -- надавачам житлово-комунальних послуг складали 75 відсотків дефіциту державного бюджету. І нині - лише 24 відсотки. Плата населення за житлово-комунальні послуги змінювалась у такій послідовності: з 1 лютого 1995 року - до 20% собівартості послуг; з 1 липня 1995 року - до 40% собівартості послуг; з 1 січня 1996 року - до 60% собівартості послуг; з 30 липня 1996 року - до 80% собівартості послуг Програму житлових субсидій було започатковано у 1995 році рішенням Кабінету Міністрів України для допомоги малозабезпеченим родинам в оплаті житлово-комунальних послуг за новими - підвищеними тарифами.

Програма житлових субсидій стала важливим кроком у виконанні Концепції соціального забезпечення населення України, прийнятої Верховною Радою України 21 грудня 1993 року, в якій наголошено: "В умовах ринкової економіки джерелом підвищення добробуту громадян має стати ефективна праця, трудова активність та підприємницька ініціатива. Держава має забезпечувати за рахунок бюджетних коштів лише мінімально гарантований рівень медичного, культурного і соціального обслуговування населення і, насамперед, найменш соціально захищених громадян".

Виплата житлових субсидій почала здійснюватись на виконання постанови Кабінету Міністрів № 89 від 4 лютого 1995 року "Про надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг". У травні 1995 року по всій Україні прийняли перших відвідувачів 756 відділів житлових субсидій, робота яких регулюється нормативними документами Кабінету Міністрів і Міністерства праці та соціальної політики. субсидія житловий законодавство

Житлові субсидії є майже завжди негрошовою формою допомоги родинам в оплаті утримання житла, холодного і гарячого водопостачання, газо-, теплопостачання, водовідведення і електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також у придбанні скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива. Право на допомогу за програмою житлових субсидій мала в той час будь-яка родина, якщо її витрати на житло, комунальні послуги та паливо в межах встановлених норм користування і споживання перевищували 35 відсотків сукупного доходу.

Узгоджене підвищення тарифів і надання цільової допомоги за програмою житлових субсидій дозволяє Уряду заощадити значні кошти. За оцінками фахівців, в 1997 році розмір державних дотацій комунальним підприємствам скоротився на 3,97 млрд. грн., в той час, як загальна сума субсидій не перевищила 1, 45 млрд. грн. В результаті бюджетні заощадження склали 2,5 млрд. грн. Адміністративні витрати у Програмі житлових субсидій складають незначну частку загальної суми субсидій. Витрати на утримання відділів житлових субсидій і заробітну плату їхнім працівникам дорівнюють лише одному відсотку вартості цільової допомоги.

Програма житлових субсидій стала однією з найважливіших програм соціального захисту. Вона є першою в Україні адресною програмою соціальної допомоги, спрямованою найменш забезпеченим верствам населення, яка зняла соціальну напругу в суспільстві в умовах підвищення цін і тарифів на житло, комунальні послуги і енергоносії. За два з половиною роки умови призначення субсидій змінювалися кілька разів, в результаті чого розширилося коло отримувачів допомоги.

Станом на 2013 рік можна відмітити наступні дані щодо отриманн населенням житлових субсидій. Зокрема, у січні-вересні 2013 року за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулось 708,8 тис. сімей, що на 8,1% менше ніж у січні-вересні 2012 року. Питома вага звернень сімей, які проживають у міських поселеннях склала 74,5%. Серед регіонів найбільша питома вага сімей, які отримували субсидії, у Кіровоградській, Чернігівській та Сумській областях (6,3 - 4,7%), а найменша - у Рівненській, Івано-Франківській, Закарпатській та Дніпропетровській областях (1,4 - 1,5%).

Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну сім'ю у вересні 2013 року збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 41,1% і становив 93,0 грн. Серед регіонів найбільший розмір спостерігався у місті Києві та Полтавській області (156,7 грн. та 122,5 грн. відповідно), найменший - у Закарпатській, Тернопільській та Херсонській областях (9,0 - 12,6 грн.).

За кількісним складом сімей-одержувачів субсидій переважають сім'ї з однієї особи, у вересні 2013 року їх частка склала 81,0% усіх сімей.

Загальна сума субсидій, призначених сім'ям для відшко-дування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у січні-вересні 2013 року, становила 67,3 млн.грн., що на 18,4 млн.грн. менше відповідного показника 2012 року, з неї у міських поселеннях - 62,2 млн.грн., у сільській місцевості - 5,1 млн.грн.

Готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива було призначено субсидії у першому піврччі 2013 року 260,0 тис. сімей (90,7% із числа тих, які звернулися), з них у міських поселеннях - 53,7 тис. сімей, у сільській місцевості - 206,3 тис. сімей. Середній розмір субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у вересні 2013 року на одну сім'ю становив 730,4 грн. Найбільший розмір був у Автономній Республіці Крим (1015,0 грн.), найменший - у Рівненській, Житомирській областях та м. Севастополі (455,3 - 541,7 грн.). За кількісним складом сім'ї, яким призначено субсидії такого виду, у вересні 2013 року розподілялися наступним чином: з однієї особи - 92,5%, решта - із двох-п'яти та більше осіб. Загальна сума субсидій готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за вказаний період становила 181,5 млн.грн., за відповідний період 2012 року - 165,5 млн.грн.

Загалом, кількість сімей, які бажають отримати субсидії на оплату житлово-комунальних послуг помітно зменшується. Зокрема, на сьогодні їх кількість зменшилась більш ніж на 8%, порівняно з попереднім роком.

Правову основу забезпечення населення житловими субсидіями складають ряд нормативно-правових актів, зокрема: Закон України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року, Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (зі змінами станом на 12.12.2006 року), Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року №73 „Про встановлення мінімальних норм забезпечення населення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості для надання у 2009 році пільг і житлових субсидій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам” та інші. Варто відзначити, що існує проблема у правовому регулюванні житлових субсидій. На наш погляд, вона полягає в тому, що відсутній єдиний законодавчий акт (рівня закону), який би визначав основні поняття, суб'єктів та принципи надання житлових субсидій, а також умови та порядок їх надання. Натомість, частково ці питання вирішуються у різних підзаконних нормативно-правових актах.

1.2 Поняття, характерні риси субсидії як державної соціальної допомоги

Житлова субсидія - вид адресної безготівкової державної допомоги, який надається громадянам для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, коли різниця між розміром плати за житлово - комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо.

Житлові субсидії є соціальною допомогою малозабезпеченим особам. Це означає, що субсидія надається виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї, право на субсидію залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу і розмір відшкодування вартості житлово-комунальних послуг визначається виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї чи особи.

Житлова субсидія є адресною допомогою. На думку деяких вченх адресними є лише ті допомоги, що орієнтовані на осіб, які не мають достатніх власних джерел в сукупності на рівні прожиткового мінімуму. З погляду на житлові субсидії адресність означає, що субсидія надається конкретній сім'ї, відсоток сукупного доходу якої є нижчим за прожитковий мінімум і відповідно недостатнім для оплати за житло та житлово-комунальних послуги в повному обсязі.

Житлова субсидія призначається в межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами, які визначаються урядом та місцевими органами. Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року „Про встановлення мінімальних норм забезпечення населення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості для надання у 2009 році пільг і житлових субсидій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам”

Розмір житлової субсидії визначається виходячи із цін та тарифів на житло та житлово-комунальні послуги встановлені органами місцевого самоврядування.

Житлові субсидії надаються безеквівалентно і безповоротно. За своєю суттю субсидії є безповоротною формою допомоги держави малозабезпеченим верствам населення. Цим вони відрізняються від інших форм допомоги - кредитів, позичок, тощо, - їх не треба повертати, і вони не тягнуть інших зобов'язань, крім регулярної оплати сім'ї своєї частки житлово-комунальних платежів.

Надання субсидії не пов'язане з формою власності житла. Оскільки вони неповинні повертатися державі, вони не є боргом і їх отримання не впливає на право власності громадян на житло.

Житлові субсидії за окремими характерними їм ознаками дещо схожі з іншим видом соціального забезпечення - соціальні пільги.

Пільги - це надання додаткових матеріальних благ і послуг окремим особам. Одним із видів соціальних пільг є житлово-комунальні пільги, що полягає у звільненні окремих громадян від плати за житлово-комунальні послуги або ж часткового зниження плати за них.

Хоча і вказані пільги, і житлові субсидії виконують одну і ту ж функцію (вони зменшують розмір плати населення за спожиті послуги), між ними існують суттєві відмінності.

Так, механізми застосування пільг і субсидій є різними. Субсидії надаються лише тим, хто потребує допомоги, а пільгами користуються ті категорії громадян, які мають право на них залежно від соціального статусу чи професійної діяльності.

При наданні пільг не враховуються ні доходи, ні матеріальний стан пільговиків, що є однією з основних відмінностей пільг від житлових субсидій, право на які визначається поточним сукупним доходом сім'ї з додатковим урахуванням її матеріального стану.

Різними є і порядок їх призначення, і адміністрування процедури надання, і ступінь соціального захисту населення, який є більш надійним за умови призначення житлової субсидії. До того ж, пільги фактично лише ускладнюють розрахунки вартості послуг при призначенні житлових субсидій за умов, коли розмір пільг є недостатнім для створення надійної “сітки безпеки” найменш соціально захищених сімей.

Житлові субсидії є більш універсальним способом соціального захисту, малозахищених верств: лише вони гарантують малозабезпеченим сім'ям соціальний захист в умовах зростання вартості житлово-комунальних послуг.

2. Правові основи надання житлових субсидій

2.1 Правова характеристика товарів та послуг, на які надається житлова субсидія

Розглядаючи це питання, необхідно визначити суб'єкта плати, а також зміст плати, тобто що включає в себе так би мовити квартирна плата.

Враховувати, що договір найму є двостороннім та оплатним: наймодавець передає або зобов'язується передати в користування наймачеві придатне для проживання житлове приміщення, а наймач зобов'язується користуватися приміщенням належним чином відповідно до умов договору, зокрема, періодично вносити плату за користування. Тобто одним з головних обов'язків наймача є плата за користування житловим приміщенням (квартирна плата) та за комунальні послуги. Розмір та порядок оплати встановлюється або органами державної влади в централізованому порядку, або органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-XІV, Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР та інших нормативно-правових актів. У приватному житловому фонді розмір та порядок оплати може встановлюватися за домовленістю сторін.

Квартирна плата - це плата за користування житловим приміщенням, що є предметом договору найму, яка обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного) будинку. Оплата за користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, одноквартирного будинку. Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 м2 на одну особу. Розмір плати встановлюється з розрахунку на 1 м2 загальної площі, а в гуртожитках - за ліжко-місце.

Квартирна плата повинна сплачуватися щомісяця. Зміна розміру квартирної плати залежить від переліку та якості послуг, що надаються підприємствами житлового господарства, та може мати місце лише за умови її економічного обґрунтування. Розмір плати може також залежати від витрат підприємства житлового господарства, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій: на експлуатацію будинкового господарства (прибирання будинкової території, вивезення та знешкодження сміття й відходів, здійснення протипожежних заходів), на амортизацію будинку, споруд, обладнання, інвентарю, на капітальний ремонт будівель тощо. Також ураховуються роботи, направлені на забезпечення схоронності житлового фонду: профілактичний ремонт, технічні огляди будівель, споруд та елементів зовнішнього благоустрою, витрати на підготовку житлового фонду до роботи в осінньо-зимовий період тощо.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Плата за комунальні послуги власниками квартир, наймачами, орендарями сплачується відповідно до затверджених цін, тарифів та подань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Вноситься плата за комунальні послуги понад плату за користування житловим приміщенням щомісячно не пізніше 10 числа кожного наступного місяця, якщо інше не встановлено договором.

Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848. визначено призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Отже, житлові субсидії надаються на такі види послуг: користування або утримання житла; житлово-комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот); на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива.

Не призначаються субсидії на телефон, радіо, антену.

Щодо визначення суб'єкта права на житлову субсидію виникають деякі спірні питання. Проаналізує законодавство.

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива надається за особистим зверненням уповноваженого власника чи наймача житла в конкретній сім'ї. В даному випадку термін "сім'я" вживається в узагальненому значенні і охоплює всі зареєстрованих осіб у житловому приміщенні.

2.2 Умови та порядок розрахунку розміру житлових субсидій

Субсидія призначається в межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами, які визначаються Урядом та місцевими органами виконавчої влади. При цих же органах діють відділи (управління) субсидій, які приймають заяви та інші документи, розглядають їх, перевіряють наведені там відомості та приймають рішення про призначення допомоги. Відділи ведуть облік сум нарахованих субсидій та здійснюють розрахунки з підприємствами-постачальниками послуг за призначені субсидії, тобто відшкодовують підприємствам ті суми, що вони недоотримують від квартиронаймачів в результаті зниження платежів. Для цього в місцевих бюджетах передбачено спеціальні кошти. В усіх розрахунках та діях субсидії мають безготівкову форму.

Субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу (15 або 20% ССД). При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. метра на наймача і кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв. метра на всіх тут зареєстрованих, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру квартири.

У разі застосування визначених Кабінетом Міністрів України розрахункових норм для призначення субсидій залежно від кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) субсидія призначається за наявності різниці між розрахунковою вартістю житлово-комунальних послуг і обсягом визначеного обов'язкового відсотка платежу.

Обов'язковий відсоток платежу становить 20% середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні (будинку), осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) громадянина не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу.

Субсидія не призначається, якщо:

у житлових приміщеннях (будинках) зареєстровані працездатні громадяни працездатного віку, які не працювали і не навчалися за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням субсидії (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і зайняті доглядом за ними; громадян, що доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку), та не були зареєстровані у службі зайнятості населення як такі, що шукають роботу;

уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, або будь-яка особа, що зареєстрована разом з ним у житловому приміщенні (будинку), здає за договором у найм або в оренду житлове приміщення (будинок);

уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні (користуванні) чи володінні (користуванні) дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) у сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких у сумі перевищує норми володіння чи користування загальною площею житла.

У випадках придбання житлового приміщення (будинку) субсидія для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається не раніше ніж через рік з місяця придбання;

4) уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні чи володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб іншого житлового приміщення (будинку) та більше ніж одного автомобіля, транспортного засобу (механізму) декларується під час подання заяви про призначення субсидії.

5) Після закінчення терміну отримання субсидії (крім субсидії для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива) у разі подання звернення за призначенням субсидії і довідок про відсутність доходів у окремих працездатних громадян, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) - крім осіб, що навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, та осіб, які одержують соціальні виплати, зазначені в абзаці дев'ятому цього пункту, перебувають на обліку в центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, а також визнаних в установленому порядку безробітними, які за інформацією центрів зайнятості не порушували законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню протягом останніх трьох місяців, - або якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, субсидія не призначається.

В окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин відділами (управліннями) субсидій за рішеннями районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або комісій, які ними утворюються, субсидії можуть призначатися:

незалежно від розміру загальної площі житла;

якщо в складі прописаних є працездатні громадяни працездатного віку, які не працюють і не навчаються на денних відділеннях вищих та професійно-технічних навчальних закладів, час навчання яких зараховується до трудового стажу, та не зареєстровані в службі зайнятості населення як такі, що шукають роботу, тощо;

у разі повторного подання довідок про відсутність доходів в окремих працездатних громадян, прописаних у житловому приміщенні (будинку), або якщо розмір доходів залишається меншим від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- у разі звернення особи, яка прописана в житловому приміщенні (будинку), але не є уповноваженим власником (співвласником) житла, наймачем державного та громадського житлового фонду, членом житлово-будівельного кооперативу, власником (співвласником) житлового приміщення.

Розрахунок розміру житлової субсидії

Розрахунок сукупного доходу для призначення субсидії провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінфіну, Мінекономіки, Держкомсім'ямолоді, Держкомстату.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного (за останні шість місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням субсидії) сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), а для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - на основі річного за попередній календарний рік.

Для обчислення доходу непрацюючих громадян, яким призначено пенсію вперше або якщо вони залишили роботу в період, за який ураховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії та доходів від особистого селянського господарства, земельних ділянок, наданих для потреб городництва, сінокосіння і випасання худоби, в сукупному доході на розсуд пенсіонера враховується дохід за зазначений період або розмір призначеної щомісячної пенсії та доходи від земельних ділянок.

Якщо серед зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) є громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією або займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю, або зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, або не перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією, але мають право на отримання субсидії і подають довідки до органів праці та соціального захисту населення про відсутність доходів за будь-який місяць протягом періоду, за який визначається сукупний доход, або місячний доход яких менший від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, в розрахунок субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за кожний такий місяць включається місячний доход на рівні неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Якщо серед осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) є громадяни, які одержують стипендію, соціальні виплати (допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за інвалідом I групи або особою, яка досягла 80-річного віку, за дитиною-інвалідом віком до 18 років, інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, допомоги по безробіттю, а також компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги і мають право на отримання субсидії, у тому числі на підставі рішень комісій, під час визначення сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), враховуються фактичні розміри стипендій та соціальних виплат.

У разі коли квартиронаймач є студентом, що навчається за денною формою у вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації або професійно-технічному навчальному закладі, і його середньомісячний доход менший від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, в розрахунок субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива включається доход на рівні неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Розрахунки щодо визначення розміру субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг здійснюються в такій послідовності:

1) визначається середньомісячний сукупний доход та обов'язкова частка плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході;

2) визначається загальний місячний розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норми забезпеченості житлом та встановлених нормативів користування комунальними послугами у конкретному населеному пункті;

3) визначається розмір субсидії як різниця між вартістю плати за житлово-комунальні послуги у межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів споживання комунальних послуг і обсягом визначеного платежу.

Розрахунки щодо визначення розміру субсидій для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива здійснюються у такій послідовності:

1) визначається річний сукупний доход громадян, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), і обов'язкова частка плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у цьому доході;

2) визначається розмір плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо на календарний рік у межах встановлених норм споживання;

3) визначається розмір субсидії як різниця між вартістю плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо на календарний рік у межах норм споживання і обсягом визначеного платежу.

Розрахунки щодо визначення розміру субсидій для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива і житлово-комунальні послуги здійснюються у такій послідовності:

1) визначається річний сукупний доход і обов'язкова частка плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо та житлово-комунальні послуги у цьому доході;

2) визначається розмір плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо та житлово-комунальні послуги на календарний рік у межах встановлених норм споживання;

3) визначається розмір субсидії як різниця між вартістю плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо і комунальні послуги на календарний рік у межах норм споживання і обсягом визначеного платежу;

4) визначається розмір щомісячної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Для призначення субсидій за розрахунковими нормами розрахунок щодо визначення розміру субсидії здійснюється в такій послідовності:

1) визначається сукупний доход і обов'язкова частка плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо і житлово-комунальні послуги;

2) визначається вартість розрахункової норми для призначення субсидії залежно від кількості зареєстрованих на житловій площі та послуг, які надаються;

3) визначається розмір субсидії як різниця між розрахунковою вартістю житлово-комунальних послуг і обсягом визначеного платежу.

Розмір субсидії не може бути більшим від розміру житлово-комунальних платежів.

2.3 Порядок надання житлових субсидій

Для призначення субсидії уповноваженому власнику житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного кооперативу, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, слід звернутись до органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання. У сільській місцевості документи для призначення субсидій можуть приймати уповноважені сільських (селищних) рад. Якщо власник особового рахунку не може звернутись особисто через обмеженість руху, перебування в лікарні, хворобу тощо, за його довіреністю документи для призначення субсидії може подати інша особа. Таку довіреність не обов'язково завіряти нотаріально, її може бути завірено начальником ЖЕКу, лікарем, сільрадою.

У відділі (управлінні) субсидій громадянин, особу якого посвідчено паспортом або іншим документом, заповнює заяву та декларацію про доходи і майновій стан осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. До заяви додаються лише довідки про доходи всіх зареєстрованих та довідки про розміри платежів за житлово-комунальні послуги.

Органи праці та соціального захисту населення для призначення всіх видів соціальної допомоги отримують щомісяця з відділу Пенсійного фонду відомості про нараховані пенсії в електронному вигляді, тому довідки про розмір пенсії потрібні, якщо громадянин одержує пенсію не від Пенсійного фонду або не за місцем реєстрації.

Субсидія призначається починаючи з місяця надходження заяви. Якщо разом із заявою подаються не всі потрібні документи, їх можна донести впродовж місяця. Рішення про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії ухвалюється протягом 10 днів після надання всіх потрібних документів.

Після проведених розрахунків та призначення субсидії заявнику видається повідомлення. У повідомленні про призначення субсидії для кожної послуги вказується:

плата в межах норм споживання (користування). Для послуги, споживання якої вимірюється засобами обліку, вказується її обсяг в одиницях виміру і вартість в гривнях, в інших випадках - вартість у гривнях;

обов'язкова частка плати в межах норми споживання (користування). Для послуги, споживання якої вимірюється засобами обліку, вказується також її обсяг в одиницях виміру.

Окремо зазначається, що:

заявник сплачує обов'язкову частку плати в межах норми споживання (користування), на яку призначено субсидію, та самостійно сплачує послуги, використані понад цю норму;

якщо вартість фактично використаної послуги менша ніж обов'язкова частка плати за цю послугу, то заявник сплачує лише її фактичну вартість;

заявник повинен щомісячно фіксувати обсяг використаних послуг, споживання яких вимірюється засобами обліку, незалежно від того, сплачує він їх вчасно чи ні.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на шість місяців, а на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення, - на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її призначенням чи перерахунком. Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян.

Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається на календарний рік. При цьому субсидія на оплату житлово-комунальних послуг розраховується з місяця звернення за її призначенням до кінця поточного року.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та природного газу (електроенергії), що використовуються для індивідуального опалення, надається на опалювальний період починаючи з місяця звернення за її призначенням. У разі коли оплата послуг з теплопостачання провадиться лише в опалювальний період, субсидія призначається на цей період починаючи з місяця звернення за її призначенням. Як виняток, за умови звернення із заявою про призначення субсидії протягом двох місяців з початку опалювального сезону, вона надається на весь опалювальний період.

Якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише доходи від особистого селянського господарства, пенсія та інші соціальні виплати, субсидія за бажанням призначається на дванадцять місяців. Про збільшення доходу або зміну у складі зареєстрованих громадяни, яким призначено таку субсидію, обов'язково інформують відділи (управління) субсидій.

Надання раніше призначеної субсидії припиняється:

за поданням житлово-експлуатаційних організацій, об'єднань (товариств) співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідної частки житлово-комунальних послуг, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою у виплаті заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами;

якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення;

у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють надання субсидії (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;

за заявою уповноваженого власника (співвласника) житла, наймача житла у державному та громадському житловому фонді, члена житлово-будівельного кооперативу, власника (співвласника) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.

У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках:

- виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, в тому числі: приховування заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів;

- виявлення помилки в розрахунку розміру призначеної субсидії;

- виявлення неправильних відомостей в довідках про доходи, виданих юридичними особами.

В разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, відділи (управління) субсидій вживають таких заходів:

- припиняють надання субсидії і позбавляють права на її призначення на наступний термін;

- повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення в подвійному розмірі надміру виплачених коштів;

- подають позовні заяви до суду (додаток 2) про стягнення у подвійному розмірі надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни);

- повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії;

Терміни повернення надміру виплачених коштів встановлюються відділом (управлінням) субсидій в кожному конкретному випадку з урахуванням матеріального стану отримувача субсидії, але не менше місяця з дня отримання повідомлення.

В разі виявлення помилки, допущеної працівником відділу (управління) субсидій в розрахунку розміру призначеної субсидії відділ (управління) субсидій повідомляє отримувача субсидії про розмір недоплачених чи переплачених коштів.

Суми субсидій надміру перерахованих внаслідок допущеної помилки повертаються на підставі заяви громадянина про добровільне повернення коштів в тих випадках, коли субсидія на наступний термін не призначається.

Якщо заявнику призначається житлова субсидія на наступний термін, суми субсидій, що були надміру перераховані внаслідок допущеної помилки розрахунку розміру раніше призначеної субсидії, враховуються при призначенні субсидії на новий термін.

До посадових осіб, винних у надмірному перерахуванні (виплаті) субсидії, вживаються заходи, передбачені законодавством.

3. Зарубіжний досвід надання житлових субсидій: порівняльно-правовий аналіз

Житлові субсидії у різних країнах призначаються у різних розмірах. Складається враження, що у правилах призначення допомоги основна увага приділяється не орендній платі чи платі за утримання житла, а розміру нарахувань за комунальні послуги (опалення, паливо тощо). В усіх країнах надається певна допомога з оплати послуг опалення, але не в усіх - на покриття витрат на оренду житла. Така ситуація, можливо, віддзеркалює відмінності у політиці фінансування енергетичного сектора і сектора орендованого житла. У деяких країнах допомога надається тільки на оплату послуг опалення, гарячого і холодного водопостачання (наприклад, у Литві). У Болгарії допомога надається на опалення та на оренду житла, але ці два види допомоги призначаються за різними правилами, причому правила призначення допомоги на оренду житла є суворішими. Інколи допомога на оренду житла та оплату енергоємних комунальних послуг поєднується в єдину субсидію (наприклад, у Польщі). В Україні житлові субсидії надаються для відшкодування витрат на утримання житла, комунальні послуги, електроенергію та паливо.

Принцип врахування доходів застосовується в усіх країнах. Іншими словами, в усіх країнах житлові субсидії призначаються лише тим заявникам, чиї доходи є меншими за певне порогове значення (критерій права на допомогу). Водночас, слід зауважити, що критерій права на одержання допомоги на оплату житла зазвичай встановлюється на вищому рівні, ніж критерій права на соціальну допомогу найменш забезпеченим громадянам. У більшості країн такий критерій є доволі простим - кратною величиною мінімальної пенсії (Польща, Угорщина) або мінімального прожиткового мінімуму (Чеська Республіка). У той же час, у Болгарії застосовується доволі складний критерій права на допомогу в оплаті опалення, використання якого вимагає доволі складних розрахунків. В Україні порядок призначення житлових субсидій не передбачає застосування верхньої межі доходу, що обмежує право на субсидію, що є незвичною практикою.

Практично в усіх країнах при визначенні права на допомогу або обчисленні її розміру чи в обох випадках застосовуються ті чи інші нормативи. Найпоширенішим нормативом є норматив площі житла (він не застосовується лише в Болгарії). Він може називатися "стандартним розміром помешкання", "нормативною площею помешкання" чи якось інакше, але в будь-якому випадку він визначає максимальну площу житла, на яку надається житлова субсидія. Як правило, нормативи встановлюються диференційовано залежно від демографічних показників (для одинаків нормативи встановлюються в більшому розмірі) та/або рівня вразливості громадян, що визначається за фактом/групою інвалідності або сімейним станом. Нормативи споживання палива застосовуються, але визначені не всюди (у Польщі, наприклад, вони визначені у кВт-год.). Вони різняться між країнами і залежать від житлових умов населення та державної політики. В Україні застосовуються доволі складні нормативи (особливо на паливо), і така ситуація не є винятковою. Складається враження, що нормативи площі житла в Україні є дещо меншими порівняно з іншими країнами, особливо для одинаків (в Україні, Польщі та Литві цей норматив має, відповідно, такі значення -- 31,5м², 35м² та 38м²).

Розмір допомоги визначається через частку витрат домогосподарства на житлово-комунальні послуги в його сукупному доході і часто прив'язується до нормативу площі житла та/або інших нормативів. За допомогою цієї частки витрат визначається обов' язковий мінімальний платіж одержувача допомоги за житлово-комунальні послуги. Допомога покриває нарахування за послуги, що перевищують обов' язковий мінімальний платіж, визначений як частка сукупного доходу домогосподарства. Розмір обов'язкового платежу (частка сукупного доходу) залежить від урядової політики (бюджету програми житлових субсидій) та набору послуг, на які надається допомога (опалення плюс орендна плата за житло / опалення та інші комунальні послуги / лише опалення тощо). Зазначена частка дорівнює 30% у Чеській Республіці, 20% в Угорщині, 15% та менше в Польщі. В більшості випадків ця частка диференціюється (наприклад, у Чеській Республіці - за регіонами (у Празі вона є найбільшою), у Польщі - за розміром домогосподарства (чим більше домогосподарство, тим менша частка). В Україні частка обов'язкових витрат на оплату житлово-комунальних послуг у сукупному доході домогосподарства (15% / 10%) не є винятковою, хоча її обґрунтованість й може бути поставлена під сумнів. Зауважимо також, що Болгарія - єдина країна, де така частка не встановлюється взагалі. У цій країні допомога на опалення встановлюється в однаковому для всіх розмірі, що навряд чи можна вважати виваженим рішенням.

У більшості країн програма житлових субсидій так чи інакше пов'язана з іншими програмами соціальної допомоги (це стосується питань адміністрування, фінансування та визначення права на допомогу), але з цього правила існують винятки. У Польщі, наприклад, адміністративне управління житловими субсидіями здійснюється окремо. Житлові субсидії фінансуються здебільшого з державного бюджету. Інколи органи місцевого самоврядування надають додаткову допомогу найменш забезпеченим громадянам (наприклад, в Угорщині). В Україні фінансування та адміністрування житлових субсидій здійснюється спільно з іншими програмами соціальної допомоги; такий підхід є найпоширенішим у країнах Центральної Європи.

Звісно, аналізувати й обговорювати можна й інші аспекти систем житлових субсидій, наприклад, форму виплати допомоги (готівкова чи безготівкова), строк, на який призначається допомога (на шість чи на дванадцять місяців (як у Болгарії). Але й наведених даних достатньо для того, щоб зробити певні важливі висновки. По-перше, обмеження права на субсидію при доходах, що перевищують певний пороговий рівень, не застосовується лише в Україні. По-друге, застосування нормативної частки витрат домогосподарства на оплату житлово-комунальних послуг в його сукупному доході при розрахунку розмірів житлових субсидій є доволі звичною практикою. Зазвичай, ці частки встановлюються диференційовано. Регіональна диференціація (сільська місцевість на противагу містам) убачається особливо цікавою для України, якій, можливо, слід розглянути можливість запровадження такої диференціації. По-третє, нормативи застосовуються досить широко, і вони нерідко є доволі складними. Українські нормативи вбачаються низькими і досить складними (наприклад, нормативи споживання палива) і тому, ймовірно, потребують спрощення після проведення відповідного обговорення. Є також приклади значно простіших схем призначення житлових субсидій.

Висновок

Адресна програма субсидій на оплату житла і комунальних послуг є дуже гнучким механізмом соціальної підтримки громадян. У порівняні з наданням заходів соціальної підтримки, програма субсидій більш соціально справедлива, оскільки вона поширюється на усе населення. Будь-яка сім'я, що опинилася у важкому матеріальному становищі, можуть розраховувати на бюджетну підтримку у вигляді субсидій на оплату житла і комунальних услуг

Система житлових субсидій покликана значною мірою згладити негативні наслідки реформи. У ході процесу збільшення частки власних витрат сім'ї у витратах на житлово-комунальні послуги система житлових субсидій здатна виконувати кілька важливих функцій: соціальний захист найуразливіших верств населення; зниження рівня простроченої заборгованості; зниження зростання соціальної напруги, збереження довіри до влади.

...