Адміністративні та процесуальні строки

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Строки звернення до адміністративного суду

Строк в адміністративному процесі це - період подання адміністративного позову до адміністративного суду та розгляд адміністративної справи

Строк звернення до адміністративного суду - це встановлений чинним законодавством проміжок часу, в межах якого адміністративний позов може бути поданий до адміністративного суду.

частиною 1 ст. 99 КАС України закріплено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Строки звернення до адміністративного суду можуть бути загальними та спеціальними.

Частиною 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених ЗУ вимог. Крім того, на сьогодні суб'єкти владних повноважень, як було вказано вище, можуть звертатись до адміністративного суду не лише з адміністративними позовами, а й з іншими зверненнями. При цьому, відносно таких звернень можуть встановлюватися інші строки звернення до суду (див. ст. 183-3 КАС України).

Спеціальні строки звернення до адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України можуть встановлюватися, як самим КАС України так й іншими законами. Спеціальний строк встановлений:для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 3 ст. 99 КАС України).Обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

для звернення до адміністративного суду по справах в яких ЗУ передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком встановлюється місячний строк (ч. 4 ст. 99 КАС України). адміністративний суд процесуальний строк

для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. Обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 99 КАС України).;

для звернення до адміністративного суду в справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання встановлений строк негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо (ч. 1 ст. 182 КАС України);

для звернення до адміністративного суду в справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлений строк, що складає десять днів та три дня. Обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 181 КАС України);

для звернення до адміністративного суду в справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій встановлюється п'ятиденний строк. Обчислюється з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172 КАС України);

для звернення до адміністративного суду в справах щодо уточнення списку виборців встановлюється строк - не пізніш як за два дні до дня голосування (ч. 3 ст. 173 КАС України);

для звернення до адміністративного суду в справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум встановлюється п'ятиденний строк. Обчислюється з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 4 ст. 174 КАС України);

для звернення до адміністративного суду в справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу встановлюється п'ятиденний строк. Обчислюється з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 4 ст. 175 КАС України);

для звернення до адміністративного суду в справах за зверненням органів державної податкової служби та митних органів встановлений строк протягом двадцяти чотирьох годин. Обчислюється з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (ч. 3 ст. 183-3 КАС України);

інші випадки.

Спеціальні строки звернення до адміністративного суду встановлено також законами України. Так, наприклад, Кодексом про адміністративні правопорушення у ст. 289 передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Також ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» встановлене положення у відповідності до якого, у разі відхилення подання прокурора в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій. В цьому випадку встановлюється п'ятнадцятиденний строк для звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

2. Поняття та види процесуальних строків

Стаття 101 КАС. Процесуальні строки - це встановлені ЗУ або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Розгляд будь-якої адміністративної справи повинен відбуватися з додержанням всіх принципів адміністративного судочинства, встановлених законодавством, з всебічним та повним вивченням усіх обставин справи але при цьому він має бути своєчасним.

Процесуальний строк в адміністративному процесі - це проміжок часу, встановлений ЗУ або судом для здійснення процесуальних дій учасниками адміністративного процесу, судом або іншими особами. Значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає в тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд. Процесуальні строки є активними засобами впливу на поведінку учасників в адміністративному процесі тому, що з одного боку, гарантують їм можливість належним чином підготуватись та реалізувати необхідні процесуальні дії, а з другого боку, не дають можливості невиправдано затягувати процес.

Процесуальні строки в адміністративному процесі можуть бути класифіковані за різними підставами. В залежності від способу визначення процесуального строку, відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України можна визначити два види процесуальних строків. До першого виду належать строки, встановлені законом, тобто визначені процесуальними нормами. Прикладами таких строків є: строки передачі адміністративної справи з одного суду до іншого (ст. 22 КАСУ), строки на апеляційне оскарження (ст. 186 КАСУ), на касаційне оскарження (ст. 212 КАСУ), строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (ст. 247 КАСУ) та ін. В приведених прикладах зафіксовані конкретні процесуальні строки, проте законодавець може використовувати іншу конструкцію для визначення строків. Так, у відповідності зі ст. 122 КАСУ, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Отже КАС України введено поняття «розумний строк», що означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 11 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Поняття «розумний строк» до встановлення його КАС України використовувалось в міжнародно-правових актах. Зокрема, в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. закріплено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

До другого виду процесуальних строків відносяться строки, тривалість та межі яких визначає суд. При цьому суд враховує конкретні обставини справи та зміст конкретної процесуальної дії. Це означає, що строк має бути достатнім для виконання процесуальної дії та не надто тривалим, щоб не створювати умов для затримки вирішення справи. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених законодавством, приймає ухвалу у якій, між іншим, встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Ще одним яскравим прикладом є положення, закріплене у ч. 2 ст. 137 КАС України, згідно до якого суд за клопотанням відповідача надає йому строк, достатній для підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.

Процесуальні строки можуть бути класифіковані також за іншими підставами. Важливим визнається поділ процесуальних строків за суб'єктами вчинення процесуальних дій на: строки, що встановлені для суду;строки, що встановлені для учасників адміністративного процесу;

строки, що встановлені для інших осіб.

Недодержання процесуальних строків тягне різні наслідки для вказаних суб'єктів. Прикладами строків, що встановлені для суду, є положення встановлені ч. 4 ст. 107 КАС України, де вказано, що суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви. До таких строків також відносяться строки, встановлені ч. 1 ст. 118 КАС України. У статті вказано, що суд розглядає клопотання про забезпечення адміністративного позову не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішує його ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. До строків, що встановлені для учасників адміністративного процесу можна віднести положення ч. 1 ст. 136 де вказано, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Також відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву. Що стосується строків, що встановлені для інших осіб, то до них можна віднести, наприклад, строки встановлені для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки (ч. 1 ст. 185 КАС України), протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду першої інстанції (ч. 2 ст. 186 КАС України). Аналогічна норма діє також відносно подання касаційної скарги, проте строк встановлений у цьому випадку складає протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 211; ч. 2 ст. 212 КАС України).

Класифікація процесуальних строків може бути здійснена також в залежності від засобів, за допомогою яких встановлено межі процесуальних строків. Отже процесуальні строки можуть визначатись:точною календарною датою;

зазначенням події, яка неминуче повинна відбутися;

періодом часу, впродовж якого може бути вчинена процесуальна дія. Процесуальні строки, незважаючи на спосіб їх встановлення, визначаються днями, місяцями і роками.

Наприклад, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення (ч. 2 ст. 186 КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Строк може також визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Така подія може обумовлювати початок перебігу процесуального строку. Наприклад, в деяких випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази (ч. 3 ст. 80 КАС України). Також подія може обумовлювати кінець перебігу процесуального строку. Наприклад, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 110 КАС України), суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч. 1 ст. 164 КАС України). Процесуальні строки в адміністративному судочинстві можуть поновлюватись або продовжуватись. Положення ст. 102 КАС України визначають порядок поновлення та продовження процесуальних строків. Поновлення процесуального строку означає, що суд надає дозвіл особі, яка з поважних причин пропустила процесуальні строки вчинення окремих дій або подачі документів, здійснити ці дії чи подати документи. Продовження процесуального строку полягає в тому, що суд надає нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, що не була здійснена в раніше встановлені судом строки з обставин, які перешкодили її реалізації. Питання про поновлення або продовження процесуального строку вирішується судом, при цьому, згідно до ч. 2 ст. 102 КАС України на розсуд суду в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні. Таким чином, питання про поновлення або продовження процесуального строку може бути вирішено без виклику осіб, які беруть участь у справі, на основі наявних у суду матеріалів або, відповідно, за умови виклику осіб, які беруть участь у справі. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

3. Обчислення та закінчення процесуальних строків. Наслідки пропущення процесуальних строків

Процесуальні строки визначаються годинами, днями, міся-цями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 101 КАСУ, статті 37--39, 263 КУпАП). Порядок і умови перебігу і обчислення процесуального строку визначені ст. 103 КАС України, правила якої можуть бути застосовані й повинні застосовуватися для будь-яких проваджень в адміністративному процесі за винят-ком проваджень, пов'язаних з адміністративним затриманням фізичної особи, коли йдеться про тимчасове позбавлення волі, що зачіпає суттєві інтереси особи, коли перебіг процесуального строку починається з моменту доставлення особи до органу внутрішніх справ.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, пер-шого грудня 2006 р. судом притягнуто особу до адміністратив-ної відповідальності з накладенням на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стро-ком на два роки. В даному випадку обмеження, пов'язані зі стягненням, тобто час дії стягнення, закінчується першого грудня 2008 р.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповід-не число останнього місяця цього строку. Наприклад, судом накладено на особу адміністративне стягнення у вигляді ви-правних робіт першого грудня 2006 р. строком на два місяці. В цьому випадку час дії стягнення закінчується першого лютого 2007 р.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, при-падає на такий місяць, що відповідного числа немає (напри-клад 31 число), то строк закінчується в останній день цього місяця (30 числа чи 28/29 лютого).

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на пев-ний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший піс-ля нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчен-ня позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або гро-шові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

Водночас обчислення строків у справах, пов'язаних з вибор-чим процесом чи процесом референдуму, мають певні особли-вості. Строки у таких провадженнях обчислюються днями і го-динами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настан-ням певної події (виборів, наприклад), є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановлено-го законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду (ст. 179 КАСУ).

Законами може бути визначено інший порядок обчислення строків. Наприклад, строк адміністративного затримання об-числюється з моменту доставлення правопорушника до при-міщення органу внутрішніх справ, сільської, селищної ради, іншого приміщення для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп'яніння -- з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КУпАП); для адміністративного арешту -- з моменту ад-міністративного затримання (ч. 2 ст. 327 КУпАП). У всіх ви-падках процесуальні строки точно визначені законом і не під-лягають жодній зміні. Дотримання цих вимог забезпечує за-конне та своєчасне вирішення конкретної адміністративної справи.

в ст. 100 КАС України врегульовані наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Отже за загальним правилом, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду. Частиною 1 ст. 107 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви одною з обставин, які з'ясовує суддя є чи подано адміністративний позов у строк, установлений ЗУ

Про залишення позовної заяви без розгляду суддя постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву (ч. 8 ст. 107 КАС України). Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч. 2 ст. 100 КАС України). У відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів може дійти висновку про існування підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Звичайно, в разі необхідності прохання про поновлення строку звернення до адміністративного суду викладається в заяві, яка відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України додається до позовної заяви. В КАС України відсутній перелік обставин, які можуть бути визнані поважними. На практиці, суд у кожному конкретному випадку оцінює причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

4. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня по-новлення провадження.

1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк,  встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного  строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у  справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним  чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні  пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

 Про поновлення процесуального строку можна говорити тільки тоді, коли  мова йде про строки, встановлені законом і тільки за умови їх  пропуску з  поважних причин.  Поновлення процесуального  строку означає, що суд надає дозвіл особі, яка з поважних при  чин пропустила процесуальні строки вчинення окремих дій або  подачі документів, здійснити ці дії чи подати документи. Якщо  ж з поважних причин пропущено строк, встановлений судом,  він може бути продовжений.  Продовження процесуального  строку полягає в тому, що суд*надає нового строку на вчинення  тієї процесуальної дії, що не була здійснена в раніше встановлені судом строки з обставин, які перешкодили її реалізації.

Питання про поновлення або продовження процесуального строку вирішується судом. Законодавець встановив, що підставою винесення ухвали суду відносно поновлення або продовження процесуальних строків є клопотання особи, яка бере участь у справі. Аналіз статті дає змогу вважати, що законодавець передбачив можливість поновлення або продовження процесуальних строків тільки за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, тобто: сторін, третіх осіб, представників сторін та третіх осіб.

Треба зазначити, що при поданні клопотання про поновлення процесуального строку, особа, яка бере участь у справі повинна вчинити ту дію або подати той документ, відносно яких подається клопотання.

1. Клопотання про поновлення або продовження процесуального строку розглядається в судовому засіданні, на яке викликаються особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи,  представники сторін та третіх осіб). У відповідності зі статтею,  неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином  повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Виходячи зі змісту ч. З коментованої статті, можна дійти  висновку, що рішення суду відносно поновлення або продовження процесуального строку оформлюється ухвалою. Своєю  ухвалою суд може поновити чи продовжити процесуальний  строк або відмовити в поновленні чи продовженні процесуального строку. У випадку, коли суд задовольняє клопотання та  поновлює або продовжує процесуальний строк, ухвала про це  оскарженню не підлягає. Що ж стосується ухвали суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку, то вона може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

V будь-якому випадку ухвала суду повинна бути законною і обґрунтованою (див. ст. 159 КАС України та коментар до неї).

Размещено на Allbest.ru