Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції

Незважаючи на відсутність організаційної цілісності, єдиного координуючого органу з питань забезпечення інформаційної безпеки, загальнодержавна система Франції містить як активну (розвиток інформаційної сфери, здобуття необхідної інформації), так і пасивну (захист власних інформаційних ресурсів, систем, національної самосвідомості) складові щодо захисту національних інтересів в інформаційній сфері. При цьому органи виконавчої влади та недержавний сектор забезпечують розвиток власного інформаційного простору та інформаційної інфраструктури, а спеціальні служби - здійснюють заходи щодо їх захисту (рис. 4.1).

Так, при канцелярії Президента Франції функціонує Служба аудіовізуальних матеріалів (Service audiovisuel), що здійснює формування архіву аудіо- та відеоматеріалів, складання щоденного огляду преси для внутрішнього використання та відеотеки програм для поширення національними мережами. Розроблені цією Службою матеріали є основою для формування іміджу Президента.

З огляду на активну інформатизацію діяльності органів державної влади, у складі Генерального секретаріату уряду (le Secretariat general du gouvemement, SGG), що підпорядковується Прем'єр-міністру, на початку 2011 року (Декрет № 2022-193 від 21.02.2011) було створено Міжвідомчий директорат з питань інформаційних систем та зв'язку (Direction interministerielle des systЈmes d'information et de communication, D1SIC). Він відповідає за функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем, призначених для обміну інформацією між різними відомствами та з громадянами. Основними завданнями підрозділу є: проектування інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури уряду з урахуванням потреб діяльності та оптимізації ресурсів, організація закупівлі обладнання, програмного забезпечення та інформаційних послуг, розподіл електронно- обчислювальної техніки між міністерствами, впровадження нових інформаційних систем, забезпечення стратегічного планування розвитку інформаційної інфраструктури.

Метою створення D1S1C є моніторинг тенденцій у галузі інформаційних технологій, оптимальне використання інформаційних ресурсів завдяки спільним банкам даних, запобігання ризикам безпеки інформації, пов'язаних із впровадженням масштабних проектів, підвищення обслуговування користувачів інфорамаційних систем.

У підпорядкуванні Прем'єр-міністра Франції знаходиться також Генеральний секретаріат оборони та національної безпеки (Secretariat general de la defense et de la securite nationale, SGDSN), який забезпечує підтримку прийняття рішень голови уряду з питань оборони та національної безпеки, зокрема інформаційної. Серед напрямків діяльності SGDSN, спрямованих на ЗІБ доцільно виокремити такі.

1. Діяльність, спрямовану на захист територіальної цілісності, захист цивільного населення, забезпечення довготривалості життя, що реалізується у формі заходів протидії комп'ютерному тероризму, ядерним, радіологічним, біологічним, хімічним загрозам.

Так, у складі SGDSN функціонує Директорат захисту та безпеки держави (Direction de la protection et de la sЈcuritЈ de I'Etat, PSE), що здійснює аналіз ризиків і загроз національній безпеці, формує державну політику, спрямовану на їх попередження, розробляє заходи управління органами державної влади в умовах кризових ситуацій на території Франції або за її межами (у випадку існування загрози громадянам або національним інтересам за кордоном). Основними завданнями PSE є:

- розробка, координація і контроль державного планування національної безпеки;

- моніторинг загального стану організації заходів оборони і безпеки держави;

- міжвідомча координація заходів протидії терористичним загрозам застосування ядерної, радіологічної, біологічної, хімічної зброї та вибухових речовин;

- аналіз ризиків і узгодження потреб у галузі технологій безпеки;

- розробка та проведення міжвідомчих і міжнародних заходів оборони і безпеки;

- участь в охороні території та громадян, прем'єр-міністра і посадових осіб вищих органів влади та інших заходах, які безпосередньо впливають на безпеку держави;

- визначення та реалізація політики захисту інформації з обмеженим доступом.

2. Захист державних комп'ютерних мереж та інформаційних систем, а також публічних інформаційних ресурсів, використання яких впливає на життєво важливу інфраструктуру.

Рис. 4.1. Суб'єкти забезпечення інформаційної безпеки Франції

У співпраці з найбільшими провайдерами SGDSN сприяє моніторингу загроз та виявленню уразливостей інформаційних систем (вторгнень у мережі, вірусів, модифікації інформації). З метою протидії цим загрозам, а також розбудови єдиної загальнодержавної системи захисту критичної інфраструктури від кіберзагроз після реорганізації 2009 р. у складі SGDSN було створено Національне агентство безпеки інформаційних систем (Agence nationale de la securitЈ des systemes d'information, ANSSI), яке забезпечує:

- формування державної політики у сфері оборони та безпеки інформаційних систем;

- розробку організаційно-правових та технічних заходів захисту державних інформаційних систем та контроль за їх виконанням;

- моніторинг, виявлення, оповіщення і реагування на кібератаки, спрямовані на державні інформаційно-телекомунікаційні системи;

- виявлення і реагування на вірусні атаки, реалізація адаптаційних механізмів захисту від них;

- запобігання загрозам через сприяння розробці програмного забезпечення та засобів обчислювальної техніки, яким можна довіряти;

- консультативну функцію і підтримку суб'єктам критичної інфраструктури;

- систематичне інформування громадськості про загрози, зокрема через урядовий веб-портал з питань ІБ;

- розробку і придбання основних продуктів, призначених для захисту найбільш чутливих ділянок міжвідомчої державної мережі;

- реалізацію засобів контролю управління і зв'язку з питань оборони і національної безпеки; інформаційна безпека франція орган

- сертифікацію комплексних систем захисту інформації.

Агентство відповідає за просування технологій, систем і національного досвіду з метою сприяння впровадженню цифрової економіки. Водночас, основні зусилля фахівців ANSSI спрямовані на реалізацію заходів, викладених у національній стратегії безпеки та оборони. Основними цілями агентство є: підвищення ефективності управління та координації діяльності органів державної влади, суб'єктів критичної інфраструктури, суспільства в умовах інформатизації; забезпечення промислової безпеки; організація захисту національної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури в умовах військової загрози, в тому числі кібервійни; пітримка технічних засобів, необхідних для виконання покладених на агентство завдань, в актуальному стані.

3. З метою підтримки діяльності державних органів у критичних умовах SGDSN відповідає за надійність, конфіденційність, функціональність засобів урядового зв'язку.

4. Опікуючись питаннями збереження державної таємниці, SGDSN регламентує діяльність із захисту секретів національної оборони, визначає міжвідомчі пріоритети у цій сфері.

5. Координація заходів з економічної розвідки.

Запровадження економічної розвідки ініційовано урядом Франції для забезпечення конкурентоздатності країни на світовому ринку. SGDSN відповідає за цей напрямок діяльності з огляду на його міжвідомчий характер. Відповідна функція полягає в отриманні, обробці та поширенні спільної стратегічної інформації, успішність якої залежить від чіткої міжвідомчої координації, що має супроводжуватися узгодженими діями економічних суб'єктів та органів державного управління.

З питань ЗІБ держави SGDSN активно співпрацює з Директоратом з розвитку засобів масової інформації (Direction du developpement des medias, DDM), що знаходиться у складі Міністерства культури та комунікацій. Зокрема, одним із таких спільних проектів є створення урядового веб-порталу з питань 1Б.

DDM - центральний орган управління публічної політики з питань засобів масової інформації та інформаційного суспільства, на який покладено виконання таких завдань:

- опікування проблемами підприємств телерадіомовлення;

- адаптація системи суспільної допомоги, спрямованої на друковану пресу та розвиток мультимедіа (інтернет);

- підготовка необхідних дій для регулювання питань свободи преси, комунікації, он-лайнових служб, що зумовлено процесами європейської та глобальної інтеграції, глобалізації інформаційного простору.

До складу DDM входять: відділ моніторингу ЗМІ (забезпечує аналіз тенденцій суспільних змін), відділ виробництва програм (створення інформаційних продуктів), відділ економічного регулювання преси та державної допомоги (фінансова підтримка діяльності ЗМІ), відділ моніторингу громадської думки (соціологічні дослідження).

З 2009 року (Декрет №2009-1773 від 29 грудня 2009 року) у складі Міністерства культури та комунікацій функціонує спеціальний державний орган, діяльність якого спрямована на захист інтелектуальної власності в Інтернеті - Вищий комітет з поширення творів мистецтва та захисту авторських прав в Інтернеті (Haute Autorit6 pour la diffusion des oeuvres et la protection des droits sur internet, HADOPI).

HADOPI збирає відомості про користувачів, які завантажують незаконний контент, відповідає за розсипку листів-попереджень про порушення авторських прав, підтримує в актуальному стані банк даних про порушників, передає інформацію про них до суду та контролює виконання покарань провайдерами.

У складі Міністерства закордонних справ та справ Європейського Союзу функціонує Директорат з комунікацій та прес-служба (Direction de la Communication et du porte-parolat, DCI), основним завданням якого є роз'яснення та коментування позиції уряду Франції з питань міжнародної політики. Він відповідає за ділянки роботи з пресою, комунікаціями та документацією служб центральної адміністрації, дипломатичних місій, консульських пунктів. Також на нього покладено функції зовнішнього інформування щодо цілей та дій міністерства. Таким чином, цей підрозділ відіграє дуже важливу роль у формуванні та висвітленні власної позиції, власного бачення, формування іміджу Франції.

З метою підсилення дієвості результатів комунікації, єдності змісту повідомлень DCI багато уваги приділяє виробленню єдиної послідовної позиції шляхом об'єднання відомостей за різними специфічними напрямками.

Щоб забезпечити передачу та розповсюдження своїх повідомлень, DCI опирається на широку мережу установ, зокрема інтра- та інтернет, а також закордонних постів, що отримали назву "виробників продукту" (в Лондоні та Вашингтоні - англомовного, в Мадриді та Мексиці - іспаномовного, в Каїрі - арабомовного тощо).

Головним контрольним державним органом Франції з питань телерадіомовлення є Найвища рада з телерадіомовлення (le Conseil superieur de Vaudiovisuel, CSA).

Найвища рада з телерадіомовлення:

- призначає голів державних каналів радіо та телебачення;

- видає дозволи на мовлення середньохвильовим радіостанціям, регіональним каналам, каналам кабельного, супутникового, Інтернет-, ADSL- телебачення тощо;

- розробляє пропозиції уряду щодо удосконалення законодавчого регулювання сфери телерадіомовлення;

- керує та розподіляє частотний ресурс, виділений для телебачення та радіомовлення;

- відповідальна за вирішення проблем, пов'язаних із скаргами слухачів та телеглядачів;

- забезпечує реалізацію права оприлюднення інформації на вимогу суду;

- відповідає за рівномірний розподіл каналів політичного, комерційного та суспільного мовлення;

- розробляє правила теле- та радіомовлення на період виборчих кампаній (президентських, парламентських, місцевих органів управління) та контролює їх виконання;

- забезпечує дотримання законодавства у зазначеній сфері, зокрема, що стосуються дотримання норм суспільної моралі;

- надає консультації з питань позиції Франції у міжнародних переговорах щодо поширення сигналів радіо та телебачення;

- має право застосовувати санкції до каналів, які не виконують вимог чинного законодавства.

Рішення Найвищої ради з телерадіомовлення приймаються колегіально - до складу Колегії CSA входять по три представники кожної з палат парламенту та три призначаються за поданням Президента (загалом 9 осіб).

Функція контролю за діяльністю операторів з надання телерадіомовних послуг, яку покладено на CSA, є найпріоритетнішою і полягає в забезпеченні виконання законів, правил, зобов'язань, побудованих на правових принципах свободи комунікацій: поваги до посадових та інших публічних осіб, плюралізму думок, достовірності інформації, розвитку телерадіомовної та кінематографічної мережі, захисту дітей та підлітків від шкідливого контенту, захисту та популяризації французької мови. Функція контролю полягає також у забезпеченні справедливої конкуренції на ринку засобів масової комунікації.

У випадку невиконання операторами телерадіокомунікацій своїх зобов'язань Рада має право застосовувати адміністративні санкції:

- тимчасове припинення дії ліцензії на мовлення;

- обмеження діапазону мовлення;

- накладання штрафів у грошовому вимірі;

- відзив ліцензії у випадку серйозних порушень.

Процедура відновлення ліцензії досить складна. У випадку дій, які можуть бути кваліфіковані як злочинні ("піратського" мовлення, порушення технічних умов ліцензії) CSA може звернутись до генерального прокурора.

У випадку порушення фундаментальних принципів мовлення, закришених законодавчо (поваги до посадових осіб, плюралізму думок, гласності, захисту молоді та дітей, заборони поширення закликів до ненависті та насильства, зумовлених статевими, релігійними, національними факторами, порушення моральних норм) CSA може клопотати перед Державною Радою (Conseil d'Etat), консультативним органом уряду, про припинення діяльності мережі мовлення.

Уповноважений орган регулювання галузі електронних комунікацій і поштового зв'язку (l'Autoriti de regulation des communications iiectroniques et de postes, ARCEP) також є незалежним адміністративним органом, як і CSA.

ARCEP відповідає за регулювання питань галузі телекомунікацій, зокрема за дотримання ефективної і справедливої конкуренції в інтересах споживачів на ринку електронних комунікацій (телекомунікацій). Основним інструментом діяльності органу є аналіз ринку, що передбачає: вивчення ситуації на ринку, реєстрацію операторів телекомунікацій, визначення покладених на них конкретних зобов'язань. Як правило, на оптових ринках (основних операторів телекомунікацій) основним завданням є вирішення проблем, пов'язаних з конкуренцією. У цьому випадку використовується класичний режим регулювання, що називається "асиметричним", зважаючи на те, що вирішення таких питань переважно відбувається відповідно до економічних законів ринку, тобто не потребує жорсткого втручання з боку регулюючих органів. Крім того, в межах, визначених законом, ARCEP має право встановлювати загальні зобов'язання, які однаково застосовуються до всіх операторів, зареєстрованих міністром телекомунікацій. Цей принцип регулювання називається "симетричним", оскільки накладає рівномірні вимоги для всіх операторів ринку. Прикладом такої вимоги є перенесення номера при переході від одного оператора мобільного зв'язку до іншого.

ARCEP має право накладати санкції на операторів, які не виконують свої зобов'язання, а також - втручатися для вирішення суперечок між операторами, пов'язаних з фінансовими та технічними умовами надання доступу до мережі.

Розподіл діапазону частот та адресація є ще одним важливим завданням органу, адже ці ресурси обмежені. Нарешті, орган визначає суми внесків, призначених для фінансування зобов'язань універсального обслуговування, визначених Кодексом поштового зв'язку та телекомунікацій, а також забезпечує контроль за механізмами фінансування.

Рішення ARCEP може бути оскаржене в адміністративному суді (Conseil d'Etat).

Члени Колегії ARCEP обираються на шість років без права повторного обіймання посади. Членам Колегії заборонено одночасно обіймати інші посади за сумісництвом, навіть у державному секторі.

При ARCEP реалізовано низку консультативних органів для надання йому допомоги у виконанні покладених завдань: Консультативний комітет з електронних комунікацій, Комітет приєднання та доступу (з операторами і постачальниками послуг), група обміну між ARCEP, місцевими органами влади та операторами, Експертний комітет з технічних питань щодо мідної абонентської лінії, Експертний комітет з технічних питань щодо оптоволоконної лінії.

На європейському рівні організація співпрацює з іншими регуляторами 26 країн-членів Європейського Союзу (група регуляторів BEREC, яка замінила ERG у 2009 р.). ARCEP також є членом Fratel - французької групи правил телекомунікацій, введених у червні 2002 року на симпозіумі в Парижі суб'єктами галузі. Основна мета цієї групи - обмін інформацією та досвідом між її членами.

З метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства з урахуванням потреб кожного громадянина та надання рівних можливостей кожному, з 2003 року функціонує Управління використання Інтернету (Delegation aux usages de I'internet, DUI), гаслом діяльності якого є "Інтернет для всіх". Сьогодні це Управління підпорядковується Міністру вищої освіти та наукових досліджень. Основним призначенням DUI є сприяння інформатизації та рівномірне поширення послуг доступу до глобальної мережі усіма регіонами країни. Серед основних пріоритетів:

- публічний доступ в Інтернет: формування загальнодоступної мережі (NetPublic);

- інформатизація діяльності учнів, студентів, впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій у побутову діяльність;

- супроводження оцифрування діяльності територіальних виборчих дільниць: просування альтернативних технологій комунікації (Wi-Fi, Wimax тощо); публікація посібників для організації проведення місцевих виборів (з питань організації публічного доступу до інтернету тощо);

- безпека особистості в Інтернеті, зокрема захист неповнолітніх;

- підтримка впровадження сучасних інформаційних технологій у сфері споживання (впровадження електронного паспорту, інших електронних послуг).

Майже всі міністерства та відомства Франції мають у своєму складі підрозділи, які відповідають за інформатизацію, захист даних та інформування (прес-служби).

Размещено на Allbest.ru