"Парасольковий патент" і особливості розроблення його формули

Размещено на http://www.Allbest.ru/

«Парасольковий патент» і особливості розроблення його формули

А.С. Ромашко, канд. техн. наук, доцент

О.В. Литвин, канд. техн. наук, доцент

НТУ України, "Київський політехнічний інститут"

Наведено характеристику спеціалізованих патентів з огляду на зміст формули та на політику заявника стосовно обраної стратегії патентування. Доведено, що парасоль- ковий патент розширює обсяг правової охорони за рахунок узагальнення ознак та допомагає підвищити комерційну цінність такого патенту. Наведено приклади узагальнення (співпідпорядкування) ознак, зокрема ознак істотних, які зазначено у формулі винаходу (корисної моделі). Розглянуто формулу реального патенту і на підставі її аналізу на конкретному прикладі запропоновано методику розроблення "парасолькової" формули.

У такій формулі ознаки узагальнені і формула як парасолька "накриває" усі можливі конкретні істотні ознаки, за рахунок чого створюється "сильна" формула, у якій враховується перспектива вдосконалення об'єкта патентування для досягнення максимального патентно-правового об'єму та зменшується вірогідність обходу цієї формули, а саме патентування зміненого (вдосконаленого) об'єкта другими особами, але з іншими конкретними істотними ознаками.

Ключові слова: інтелектуальна власність, патент, формула винаходу, патентування, захист прав.

Актуальність проблеми

На практиці існують заявки з формулами, в яких заявник не вказує на наявність зв'язків між елементами об'єкта, обмежуючись їх простим переліком. Внаслідок з формули винаходу може бути незрозуміла конструкція пристрою, як він працює, яке взаємне розташування елементів та зв'язки між ними для здійснення винаходу і реалізації вказаного заявником призначення.

Однією з цих причин може бути бажання заявника отримати так званий "парасольковий патент", тобто максимально збільшити об'єм охорони, виражений у незалежних пунктах формули, щоб конкуренти не змогли обійти заявлений винахід. Це може бути виражено у викладенні заявником кількісних ознак, в яких охоплений весь можливий інтервал значень тієї чи іншої величини, викладення в одному пункті як альтернативи всіх можливих і неможливих варіантів рішень, використання максимального ступеня узагальнення ознак, інколи до їх повної неідентифікованості.

Постановка проблеми

На цей час в спеціалізованій базі даних Українського інституту промислової власності наявні патенти на винаходи (корисні моделі), які не зовсім відповідають Правилам складання [1] і винахідники не тільки мало уваги приділяють належному узагальненню ознак, але й викладають їх таким чином, що неможливо ці ознаки ідентифікувати, тобто однозначне розуміння їх змісту фахівцем на основі відомого рівня техніки відсутнє, при цьому заявники звужують обсяг правової охорони та втрачають можливість відстоювати свої права у судовому порядку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На цей час в Україні існують Правила складання заявки, де описано вимоги до заявки, зокрема вимоги до складання формули. Також відомі публікації російського патентознавця Л.Н. Линника [2], в яких наведено класифікацію спеціалізованих патентів та особливості складання парасолькових патентів, але в запропонованій статті відсутній приклад складання формули винаходу реального об'єкта, доступного для розуміння широкій аудиторії та не описано послідовності складання парасоль- кового патенту, яка не суперечить Правилам [1].

Мета дослідження - ознайомлення фахівців з послідовністю узагальнення ознак для складання парасолькового патенту.

Основні результати

Відомо, що патенти бувають на рішення, які не мають аналогів, на рішення, які мають аналоги, на продукт, процес та застосування відомого за новим призначенням, але, окрім всього перерахованого, кожен патент можна віднести до певного "спеціалізованого" патенту з огляду на зміст формули та на політику заявника стосовно обраної стратегії патентування. Види спеціалізованих патентів: парасольковий, зінгеровський, блокувальний, деблокувальний, рекламний, дезорієнтаційний [2]. Наведемо коротку характеристику цих патентів.

Патенти, орієнтовані на зміст формули:

- парасольковий - коли відомі ознаки у формулі наведено в узагальненому вигляді;

- зінгеровський - використовується мінімальна кількість ознак і найкраще - одна ознака, якою можна забезпечити охороноздатність.

Патенти, спрямовані на політику заявника в галузі патентування:

- блокувальний - орієнтований на захист тих галузей техніки, в яких патентовласник з певних причин не може розробляти (виготовляти) продукцію та бажає блокувати патентами доступ конкурентів;

- деблокувальний - орієнтований на обхід патентів конкурентів та виникнення незалежного або паралельного права на одні й ті ж об'єкти;

- рекламний - власника цікавить тільки кількість таких патентів та рекламні властивості назв, описів, рефератів;

- дезорієнтаційний - підготовка формул винаходів, спрямованих на приховування істинних намірів патентовласників та на відволікання уваги конкурентів від дійсного стану справ.

Оскільки метою цієї роботи є визначення послідовності оформлення парасолькового патенту, то розглянемо більш детально його визначення. Парасольковий патент містить формулу, у якій максимальна кількість ознак винаходу наведені в найбільш узагальненому вигляді, щоб захистити усі можливі варіанти, модифікації, а також перспективу вдосконалення об'єкта патентування для досягнення максимального патентно-правового об'єму. Коли відомі ознаки на рівні 2 + 2 = 4, їх потрібно узагальнити на рівні а + б = с і в узагальненому вигляді внести до формули. Тобто, парасольковий патент має бути таким, що його було важко і навіть неможливо обійти.

Парасольковий патент розширює обсяг правової охорони за рахунок узагальнення ознак та допомагає підвищити його комерційну цінність. Серед винахідників " вищим пілотажем" під час підготовки парасолькового патенту вважається те, коли формула складена таким чином, що не тільки захищає, але й замасковує (з використанням узагальнюючих термінів) сам вихідний об'єкт, чим дезорієнтує потенційних конкурентів [2]. Л.Н. Линник наводить приклад формули, в якій описано стержень з поглибленнями по довжині стержня, наведено математичні вирази розрахунку місця розташування та глибини поглиблень, які за певних значень змінних перетворюються в один отвір і під дію наведеної формули за певних конкретних значень змінних попадає швейна голка.

У формулі винаходу (корисної моделі) застосовують істотні та необхідні ознаки (наукові поняття), а слова, що їх виражають, є науковими термінами. У поняттях виділяють його зміст і обсяг. Сукупність узагальнених, відображених у понятті предметів називають обсягом поняття, а сукупність істотних ознак, за якими узагальнюються і виділяються предмети в понятті - його змістом. Так, наприклад, змістом поняття "паралелограм" є геометрична фігура, пласка, замкнута, обмежена чотирма прямими, така, що має взаємно паралельні сторони.

Обсягом поняття "паралелограм" є безліч всіх можливих паралелограмів (квадрат, прямокутник, ромб). Виключення чи зміна якої-небудь з перерахованих ознак призведе до того, що замість "паралелограма" ми можемо отримати щось інше. За А.В. Тофило [3], поняття можуть бути порівнювані (які мають деякі спільні ознаки) та не порівнювані. Порівнювані поняття можуть бути, зокрема, співпідпорядковані, коли поняття з більшим обсягом, тобто рід, наприклад "геометрична фігура", містить кілька підпорядкованих понять, тобто видів з меншим обсягом, наприклад "квадрат", "коло", "трикутник". Приклад узагальнення (співпідпорядкування) ознак наведено в таблиці.

Таблиця

Приклади узагальнення ознак