Конституційний Суд України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Конституційний суд загальні відомості

1.1 Історія створення Конституційного Суду України

1.2 Структура та порядок формування Конституційного Суду України

1.3 Функції та повноваження Конституційного Суду України

Розділ 2. Порядок діяльності Конституційного Суду України

2.1 Форми звернення до Конституційного Суду України

2.2 Розгляд справ Конституційним Судом України

Розділ 3. Рішення Конституційного Суду України

Висновки

Вступ

Актуальність теми. Україна зараз на порозі глобальних змін і ці зміни не обійдуть судову систему України. Нажаль, українське суспільство втратило довіру до судів та суддів. Це спричинено тим що, зараз народ особливо гостро переймається моральними цінностями, на які раніше не звертали уваги. Така увага спричинена низкою подій, які випробовують українську націю. Зараз в країні досить нестійка ситуація, яка потребує компетентного вирішення. І в цьому полягає вся важливість Конституційного Суду України, який є частиною судової влади, яка в свою чергу покликана забезпечувати справедливість. Так, уже в ст. 6 Конституції України використано категорію «судова влада», яка є частиною доктрини поділу влади у правовій державі. Це веде до реального поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, а щодо останньої визнається самостійність і незалежність, неможливість для інших державних органів і посадових осіб виконувати функції й повноваження , які є компетенцією органів правосуддя. [10, ст.267]

Конституційний Суд України входить до судової влади, як її самостійнийсуб'єкт. [10, ст. 268]

Дана тема є актуальною, оскільки, країні та громадськості потрібен кваліфікований, впливовий та безсторонній контроль за непорушність законів і найголовніше Конституції України.

Отже, чітко визначивши актуальність праці, хотілося б відзначити і її мету.

Мета і завдання дослідження. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Тому завданням цієї роботи буде розкрити суть порядку діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ. Також однією із цілей є проаналізувати його історію створення та місце у судовій системі.

Методи дослідження. Під час написання роботи застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. При характеристиці формування повноважень Конституційного Суду використано історично-порівняльний метод. Із застосуванням логічного методу здійснювалося формування визначення понять правового статусу суддів Конституційного Суду. Характеристика рішень Конституційного Суду, як системного явища потребувала застосування системного методу пізнання. Структурно функціональний метод при визначені місяця Конституційного Суду в конституційній юрисдикції України.

Об'єктом курсової роботи виступає Конституційний Суд України.

Предмет дослідження є загальна характеристика Конституційного Суду.

Структура роботи. У цій роботі я намагатимусь якнайширше висвітлити історію, порядок створення та юрисдикцію Конституційного Суду України. Спочатку буде у роботі досліджено загальні відомості про Конституційний Суд, його місце у судовій системі, повноваження та порядок формування.

В другому розділі з'ясовано порядок діяльності Конституційного Суду України та процедуру розгляду ним справ.

Третій розділ дає відомості про рішення які виносить Конституційний Суд України.

В кінці даної роботи подано висновок обґрунтований сучасними поглядами з цього питання, отриманими з періодичних видань, навчальної літератури юридичного характеру, деяких нормативно-правових актів, наукових статей і т.д.

Розділ 1. Конституційний суд загальні відомості

1.1 Історія створення Конституційного Суду України

В Україні за часів радянської доби Конституцією УРСР 1978 (після змін республіканської Конституції від 1989 року) був передбачений Комітет конституційного нагляду, але цей орган так і не був сформований. Натомість, після змін Конституції 1990 року, було передбачено формування нового органу правового захисту Конституції -- Конституційного Суду УРСР. Члени суду мали обиратися Верховною Радою УРСР, але і цей орган тоді ще не був сформований.

Вже після здобуття Україною незалежності, 3 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Конституційний Суд України», що визначав порядок формування та функції цього органу.

У період 1992 -- 1996 років робота суду була малоефективною: Верховна Рада призначила лише Голову Конституційного Суду (Леоніда Юзькова), спроби обрати заступника Голови та решту суддів виявились безрезультатними.

Ухваленням чинної Конституції (28 червня 1996), а також Закону України «Про Конституційний Суд України» (16 жовтня 1996) було чітко визначено систему захисту конституції та початок реальної діяльності Конституційного Суду.

Після перерви в дієздатності Суду, зумовленій закінченням терміну повноважень більшості його суддів, 4 серпня 2006 року 14 суддів Конституційного Суду склали присягу, що відновило дієздатність Суду. Після Указів Президента України від 30 квітня та 1 травня (№ 369-370/2007) відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п'ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнено суддів КСУ Пшеничного В.Г та Станік С. Р. у зв'язку з порушенням присяги, але Кам'янобрідський районний суд міста Луганська відновив їх на посаді. Пізніше Донецький апеляційний суд відмінив дане рішення. 26 червня Конституційний Суд відмовив у відкритті справи за поданням народних депутатів щодо конституційності цих указів Президента.

1.2 Структура та порядок формування Конституційного Суду України

Відповідно до ст. 148 Конституції України Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

За чисельністю склад конституційних судів (рад) зазвичай невеликий (від 7 до 16). При цьому жодного взаємозв'язку між чисельністю органу конституційної юрисдикції та кількістю населення відповідної країни не існує. Так само відсутнє і прагнення до встановлення обов'язково непарної кількості суддів (членів).

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Однак існує пропозиція закріпити можливість обрання суддів Конституційного Суду України більше, ніж на один термін, а також підвищити віковий ценз для їх виходу на пенсію, оскільки сьогодні повноваження суддів єдиного органу конституційної юрисдикції часто припиняються саме тоді, коли вони набули унікального досвіду і фаху конституційного судочинства та є цілком працездатними3.

Строки повноважень суддів конституційних судів (рад) у зарубіжних країнах становлять зазвичай від 6 до 12 років, хоча в деяких країнах (Австрія, Бельгія, Бразилія) цей строк не встановлено4.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідну для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

З суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умови, зазначеної вище, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючий і секретар з'їзду підписують рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Хоча в західноєвропейських країнах суддям зазвичай забороняється лише активна участь у партійній та профспілковій роботі (а не взагалі членство у політичній партії або профспілці).

Судді конституційних судів у зарубіжних країнах обираються (призначаються) в особистій якості, тобто вони не можуть розглядатися як представники певної партії (навіть якщо вони входили до її складу), регіону, соціальної групи тощо. Вони не повинні у своїй діяльності керуватися подібними частковими інтересами.

Аналогічний принцип закріплено і законодавством України. Так, відповідно до ст. 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України.

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України.

Суддя Конституційного Суду України складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, а також Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Голова Конституційного Суду України очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників Голови Конституційного Суду України. Заступники Голови Конституційного Суду України обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з числа суддів Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституцій його Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності. Відповідно до Регламенту Конституційного Суду України Конституційний Суд України шляхом відкритого голосування утворює на своєму засіданні такі постійні комісії: 1) Комісія з питань регламенту та етики; 2) Комісія з питань бюджету та кадрів; 3) Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення; 4) Комісія з міжнародних зв'язків. У разі необхідності може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний та персональний склад.

Конституційний Суд України може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права.

У складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду України, затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів приймається на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України.

Друкованим органом Конституційного Суду України є "Вісник Конституційного Суду України".

1.3 Функції та повноваження Конституційного Суду України

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

6) порушення ВР Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю їх окремих частинах є:

- невідповідність Конституції України;

- порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

- перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ.

Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України.

Ухилення від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України лише щодо справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

Суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку призначення;

2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Також повноваження судді припиняються у разі його смерті.

конституційний суд повноваження рішення

Розділ 2. Порядок діяльності Конституційного Суду України

2.1 Форми звернення до Конституційного Суду України

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

У конституційному поданні зазначаються:

1) повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;

2) відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України, є:

- Презтдент України (за пунктами №2, 6);

- Верховна Рада України (за пунктами №3, 5, 6) ;

- Кабінет Міністрів України (за пунктом №2);

- Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.(за пунктом №4);

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційне подання або конституційне звернення може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду України, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Процесуальна ухвала про припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликається, приймається на засіданні Конституційного Суду України.

Провадження у справі не може бути припинено внаслідок скасування акта, що є предметом розгляду, органом, що його видав, у разі якщо на розгляді зазначеної справи наполягає один із суб'єктів права на конституційне подання.

Підставами для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є:

1) відсутність встановленого Конституцією України, цим Законом права на конституційне подання, конституційне звернення;

2) невідповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом;

3) наявність рішення Конституційного Суду України щодо конституційності аналогічного за змістом та юридичною силою акта, ухвали про відмову у відкритті провадження або ухвали про припинення провадження щодо такого акта;

4) непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.

2.2 Розгляд справ Конституційним Судом України

Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні.

У складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду України, затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів приймається на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року.

Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її.

Конституційний Суд України на своїх засіданнях розглядає питання щодо відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України у разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого провадження.

У разі прийняття на засіданні Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою Конституційного Суду України на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України.

Прийнята Конституційним Судом України на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є остаточною.

На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях, відповідно до цього Закону.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду України.

Рішення Конституційного Суду України на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.

Конституційний Суд України на своїх пленарних засіданнях розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом України на його пленарних засіданнях Законом „про Конституційний Суд України”.

Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України може бути підставою для відкладення розгляду справи.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності.

У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності.

У Конституційному Суді України провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються та оприлюднюються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою.

Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження своєчасно повідомляють Конституційний Суд України.

У разі якщо до Конституційного Суду України надійшло кілька конституційних подань, конституційних звернень, що стосуються того самого питання, вони об'єднуються в одне конституційне провадження у справі.

Розділ 3. Рішення Конституційного Суду України

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

Конституційний Суд України дає висновки у справах з питань:

- про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

- щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

- щодо відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України

- щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду України.

Пропозиції суддів Конституційного Суду України до проекту рішення чи висновку голосуються у порядку надходження.

Судді Конституційного Суду України не мають права утримуватися від голосування, крім випадків, передбачених ч.1 ст. 19-1 Закону „про Конституційний Суд України ”, в яких вони зобов'язані утриматись від голосування.

Рішення і висновки Конституційного Суду України мотивуються письмово, підписуються окремо суддями Конституційного Суду України, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.

Підписання суддею Конституційного Суду України рішення, висновку Конституційного Суду України є обов'язковим.

Окрема думка судді Конституційного Суду України, який підписав рішення чи висновок Конституційного Суду України, викладається суддею Конституційного Суду України у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Конституційного Суду України.

Рішення Конституційного Суду України містить:

1) найменування рішення, дату і місце прийняття, його номер;

2) персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;

3) перелік учасників судового засідання;

4) зміст конституційного подання;

5) повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається;

6) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд України при прийнятті рішення;

7) мотивувальну частину рішення;

8) резолютивну частину рішення;

9) обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.

Висновок Конституційного Суду України містить:

1) найменування висновку, дату і місце дачі висновку, його номер;

2) персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;

3) перелік учасників судового засідання;

4) зміст конституційного подання, конституційного звернення;

5) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд України при дачі висновку;

6) мотивувальну частину висновку;

7) резолютивну частину висновку;

8) обов'язкове зазначення того, що висновок Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку.

Ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.

У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.

Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Висновки

При написанні роботи на тему “Конституційний Суд України ” мені довелось використати та проаналізувати низку літератури. В цьому дослідженні я розкрив механізм роботи Конституційного Суду та пізнав багато цікавої та важливої для юриста інформації.

Зокрема, мені вдалося визначити зміст поняття Конституційного Суду України та саму історію суду, його структуру, завдання, повноваження та сферу діяльності.

Конституційний Суд України забезпечує принцип стримувань і противаг між різними гілками влади, а саме між законодавчою і виконавчою, та забезпечує їх гармонійну працю. Функціями Конституційного Суду України як будь-якого суду є вирішення спорів. Однак якщо у арбітражному та цивільному суді існують позивач та відповідач, а у кримінальному судочинстві -- обвинувачений та обвинувач, то сторонами в конституційному судочинстві виступають заявник -- орган чи особа, яка подала подання чи звернення до Конституційного Суду України, та орган чи посадова особа, що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого викликає сумніви.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та законом про Конституційний Суд України.

Виходячи з попередніх аргументів, Конституційний Суд України не може належати до єдиної системи судової влади. Попри те, що йому притаманні деякі ознаки судів загальної юрисдикції, він має й особливі відмінності.

Конституційний Суд України є окремим, спеціальним органом правосуддя і органом державної влади водночас. Він стоїть нарівні з такими органами, як Президент України, Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України.

Взагалі питання, які стосуються Конституційного Суду України потребують більшої уваги і є ще далеко не вичерпані. На мою думку вони повинні стати предметом уваги виключно Конституційного Суду України, вчені-правознавці теж повинні висловлювати свою думку з багатьох спорів, які вирішуються даним судом.

Размещено на Allbest.ru

...