Особливості кваліфікації перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

Проблеми кваліфікації перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та особливості застосування кримінального закону. Рекомендації з удосконалення кримінального законодавства у сфері забезпечення свободи слова й журналістської діяльності.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2017
Размер файла 25,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський економіко-правового університет

Особливості кваліфікації перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

Павликівський В. І.,

кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін та адміністративного права

Анотація

кваліфікація журналіст кримінальний перешкоджання

У статті розглядаються проблеми кваліфікації перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Наголошується на особливостях застосування кримінального закону з урахуванням останніх законодавчих новел у зазначеній сфері. Вироблені пропозиції є актуальними й можуть бути використані в практичній діяльності правоохоронних органів у сфері захисту свободи слова та діяльності журналістів.

Ключові слова: кримінальна відповідальність, кваліфікація, свобода слова, свобода журналістської діяльності, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Постановка проблеми. При прийнятті Кримінального кодексу України у 2001 р. (далі - КК України) було вперше введено в дію норму про відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК України). Частина 1 ст. 171 КК України встановлює відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, ч. 2 ст. 171 КК України - за переслідування журналіста через виконання професійних обов'язків і критику, здійснювану службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. П'ятнадцятирічний досвід застосування зазначеної норми підтверджує факт недостатньої ефективності в питаннях реалізації кримінально-правового захисту прав журналістів. Професія журналіста в Україні за останнє десятиріччя стає однією із найнебезпечніших, за 2014 р. скоєно 286 нападів і 7 убивств журналістів [1], тоді як обліковано кримінальних правопорушень за вказаний період лише 74 (а направлено до суду з обвинувальним вироком лише 7) [2]. Отже, посилення кримінальної відповідальності стало закономірним кроком у встановленні законодавчих гарантій свободи слова та діяльності засобів масової інформації (далі - ЗМІ). Тим не менше, уведення нових норм викликає ще більше запитань у сфері їх реалізації правоохоронними органами, вирішенні проблем сукупності й відмежуванні від суміжних складів злочинів.

Проблемам, пов'язаним із розвитком і функціонуванням ЗМІ в сучасному суспільстві, присвячена низка фундаментальних і прикладних робіт, велику кількість наукових статей із юридичних, політичних, соціологічних наук і державного управління. Проблемою кримінально-правового захисту діяльності ЗМІ займалися П. Берзін, Р Вереша, С. Головатий, С. Лихова, Т. Лазутіна, А. Марущак, Л. Костенко, О. Красильникова, Д. Кукушкін, Н. Кушакова та ін.

Мета статті - вироблення практичних рекомендацій з удосконалення кримінального законодавства у сфері забезпечення свободи слова й журналістської діяльності та вирішення дискусійних питань щодо кваліфікації перешкоджання професійній діяльності журналістів.

З урахуванням мети статті маємо вирішити таке завдання: проаналізувати зміни до кримінального законодавства у сфері посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів та особливості реалізації кримінальної відповідальності за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Виклад основного матеріалу дослідження. 14 травня 2015 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів». Останнім посилено кримінальну відповідальність за перешкоджання професійній діяльності журналістів, зокрема, ст. 345-1 КК України встановлено відповідальність за погрозу або насильство щодо журналіста, ст. 347-1 КК України - за умисне знищення або пошкодження майна журналіста, ст. 348-1 КК України - за посягання на життя журналіста, ст. 349-1 КК України - за захоплення журналіста як заручника. Крім того, ст. 375 КК України «Постановлена суддею (суддями) завідо- мо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» доповнено кваліфікуючою ознакою «з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста». Указане рішення підтверджує особливе ставлення держави до проблеми захисту свободи слова та діяльності ЗМІ в Україні.

У Верховній Раді в різний час існувало кілька законопроектів щодо посилення гарантій діяльності засобів масової інформації. Зокрема, проект Закону України «Про державно- правові гарантії захисту професійної діяльності журналістів», поданий народним депутатом А.В. Яценко 16.05.2008 р. за № 2508 [3]; проект Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів», унесений Кабінетом Міністрів України 12.06.2008 р. за № 2636 [4]; проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій свободи слова в Україні)», поданий народним депутатом А.П. Яценюком 31.05.2010 р. за № 6447 [5]; проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій свободи слова в Україні та протидії цензурі)», поданий народним депутатом О.К. Кондратюком 16.06.2010 р. за № 6447-1 [6]; проект Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів», поданий народним депутатом М.Д. Катеринчуком 30.01.2013 р. за № 2140 [7]; проект Закону України від 25.12.2014 р. № 1630, поданий групою депутатів - О.К. Кондратюк, О.Р Абдуллін, О.В. Червакова, М.П. Княжицький, Л.О. Ємець, О.М. Семерак, О.В. Опанасенко, В.П. Сюмар, О.О. Сочка [8]; проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» № 0924, унесений депутатом В.В. Карпунцовим [9]. Цікавим є проект № 1630 з погляду його розробників - професійних журналістів, які безпосередньо зазнавали тиску та обмежень у своїй журналістській діяльності. Низка запропонованих змін у кримінальне законодавство в різних проектах є схожими й пов'язана із посиленням відповідальності за посягання на життя та здоров'я журналіста. Частина з цих проектів була відхилена, частина відправлена на доопрацювання.

Проект № 0942 також викликав значну кількість зауважень, головними з яких були недоцільність установлення спеціальних норм про відповідальність за посягання на життя, здоров'я журналіста, його власність у зв'язку з наявністю у кримінальному законодавстві загальних норм. Головне науково-експертне управління зазначало, що внесення до кримінального законодавства України спеціальних норм передусім має бути зумовлено підвищеним (або зниженим) рівнем суспільної небезпечності діяння, порівняно із діянням, передбаченим загальною нормою. У цьому ж випадку, за висновками Головного науково-експертного управління, навряд чи вбивство журналіста, пов'язане із його професійною діяльністю, буде більше або менше суспільно небезпечним діянням, аніж, наприклад, убивство захисника чи представника особи, яке кваліфікується за ч. 2 ст. 115 КК України [10]. Також, відповідно до буквального змісту диспозиції ст. 348-і, зазначається у Висновку, юридично некоректною є пропозиція законопроекту щодо встановлення однакового покарання як за умисне вбивство, так і за його вчинення через необережність. До того ж не зовсім зрозумілим, за версією Головного науково-експертного управління, є підхід законопроекту щодо розділу Особливої частини КК, до якого вносяться зміни. Адже загальним об'єктом злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена розділом XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян» КК України, є нормальна діяльність зазначених органів, їхній авторитет, а вже додатковим може бути життя й здоров'я службовців, їхні права. У свою чергу, об'єктом запропонованих проектом складів злочинів є життя, здоров'я, а також майнові права журналістів.

Варто зазначити, що встановлення спеціальних норм щодо захисту життя, здоров'я та власності журналістів авторами проекту обґрунтовувалось вимогами Комітету міністрів Ради Європи, що містяться в Рекомендації № R (96) 4 «Про захист журналістів за умов конфліктів і тиску», а також нормами Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», де у ст. 17 прямо зазначається про те, що відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких самих дій проти працівника правоохоронного органу.

Проект № 0942 прийнятий 14.05.2015 р. і набрав чинності 11.06.2015 р., що, у свою чергу, актуалізує необхідність проведення теоретичного дослідження проблем кваліфікації злочинних посягань на свободу слова та діяльність журналістів і розробці практичних рекомендацій правоохоронним органам у застосуванні зазначених норм. Кваліфікація злочинів, маючи на перший погляд технічний зміст, насправді має глибокий соціально-політичний зміст. Правильно кваліфікувати злочин - означає застосувати той закон, який точно відповідає вчиненому, дає правильну оцінку діям злочинця, відображає інтереси суспільства та захищає права і свободи особи. Помилка в кваліфікації може потягнути за собою не тільки неправильне призначення покарання, а й викликати в суспільства відчуття безкарності або, навпаки, жорстокості законодавця. Поява спеціальних норм щодо посилення захисту життя, здоров'я та власності журналістів за наявності загальної норми про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів призводить до пєвних проблем у кваліфікації, які ми пропонуємо розглянути нижче.

Як правильно зазначає В.Н. Кудрявцев, «весь процес кваліфікації складається з послідовного відмежування кожної ознаки вчиненого діяння від ознак інших, суміжних злочинів» [11, с. 126]. Кожний злочин має низку загальних ознак з іншими злочинами. Проблеми при кваліфікації викликаються саме цією обставиною. Для того щоб правильно кваліфікувати злочин, необхідно достатньо чітко уявляти розмежувальні лінії між ним і суміжними злочинами. Установлюючи властиві певному діянню ознаки, виключаючи ті ознаки, які йому не притаманні, поступово поглиблюючи аналіз правової норми, можна дійти до тієї сукупності ознак, які характеризують саме це діяння, відрізняючи його від інших [11, с. 126]. Як указувалося вище, кримінальне законодавство України встановлює відповідальність у ч. 1 ст. 171 КК України за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, а у ч. 2 ст. 171 КК України - за переслідування журналіста через виконання професійних обов'язків, через критику. При цьому відповідальність за ч. 2 ст. 171 КК України встановлюється лише у випадку вчинення зазначених дій службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. Отже, законодавець у ст. 171 КК України незаконний вплив на журналіста розділив залежно від спрямованості умислу та мети злочинної діяльності. У першій частині йде спрямованість злочинних дій на запобігання, зміну або припинення законних дій журналіста, наприклад, обмеження доступу до інформації з метою перешкоджання виходу викривальної публікації. У другій частині злочинними визнаються дії, що виступають як помста за вже виконану журналістську діяльність, зокрема публікацію певного матеріалу, критику посадової особи. Способи незаконного впливу лежать за межами цього складу злочину й можуть бути різними, від умовляння, підкупу, залякування до вбивства журналіста. Аналіз судової практики дає змогу стверджувати, що в більшості випадків перешкоджання журналістській діяльності здійснюється шляхом пошкодження або відбирання апаратури, у меншій кількості - шляхом застосування погроз або насильства. із наявних у єдиному державному реєстрі на 16.06.2015 р. 17 вироків за ст. 171 КК України лише 6 пов'язані із завданням тілесних ушкоджень журналістам [12]. До появи розглядуваних змін дії винних осіб у випадку перешкоджання або переслідування журналістів способом, що є самостійним злочином, кваліфікувалися за сукупністю злочинів. Наприклад, завдання легких тілесних ушкоджень з метою перешкоджання виконанню журналістом своїх обов'язків кваліфікувалось за ч. 1 ст. 171 і ст. 125 КК України [13]. із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» виникають закономірні питання щодо можливості і правильності цієї кваліфікації. Ст. ст. 345-1, з47-1, 348-1,349-1 КК України передбачають відповідальність за різні форми незаконного впливу на журналіста у зв'язку зі здійсненням журналістом законної професійної діяльності. Законодавець наголошує на обов'язковій наявності зв'язку між злочинними діями та журналістською діяльністю потерпілого, тому за вказаними статтями відповідальність настає як за дії, що здійснюються з метою запобігання або припинення журналістської діяльності, так і ті дії, що є помстою (переслідуванням) за вже виконані дії. Водночас визначення спрямованості й цілі злочинних дій є обов'язковим для правильної кваліфікації за відповідною частиною ст. 171 КК України. Якщо насильство або погроза застосування насильства здійснюється з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, дії винного потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною ст. ст. 345-і, 347-і, 348-і, 349-і (залежно від характеру насильства) та ч. і ст. 17і КК України. У випадку ж переслідування за вже виконану професійну діяльність дії винного потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною ст. ст. 345-і, 347-і, 348-і, 349-і (залежно від характеру насильства) та ч. 2 ст. 171 КК України. У другому випадку не варто забувати про особливості суб'єкта злочину, кваліфікація за ч. 2 ст. 171 КК України відбувається лише при скоєнні злочину службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. В інших ситуаціях дії винної особи кваліфікуються лише за відповідною ст. ст. 345-і, 347-і, 348-і або 349-і КК України.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності є найрозповсюдженішою формою порушення свободи слова в Україні, далі ідуть побиття, убивства, цензура За перше півріччя 2015 р. експерти Інституту масової інформації зафіксували 34 таких випадки (за друге півріччя 2014 р. - 47 випадків) [14]. із 34 випадків найбільше перешкоджали журналістам представники судової гілки влади (7 випадків). Частина 2 ст. 375 КК України з останніми змінами передбачає відповідальність за постановлена суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Доповнення до ч. 2 ст. 171 КК України викликані останніми тенденціями у сфері перешкоджання законній діяльності журналістів. Буденним явищем останніх років є використання судових органів у боротьбі із ЗМІ, забороні публікацій певного змісту або примус до спростування інформації за допомогою судових рішень. У зв'язку з цим законодавчі зміни до кримінального законодавства вимагають перегляду питання співвідношення вказаного складу із перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. Постановлення неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста вимагає прийняття рішення слідчим щодо необхідності кваліфікації зазначених дій лише за ч. 2 ст. 375 КК України або за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 375 та ч. і ст. 171 КК України.

Для прийняття обґрунтованого рішення необхідно проаналізувати зазначені склади. Постановлення суддею неправосудного рішення є одним із можливих способів перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Водночас, на відміну від розбою, указівка на мету не охоплює собою злочинні дії, пов'язані безпосередньо із перешкоджанням журналістській діяльності. Мета винесення неправосудного рішення лежить за межами складу ч. 2 ст. 375 КК України й не охоплюється зазначеним складом. Отже, винесення судового рішення є лише готуванням до перешкоджання законній підприємницькій діяльності, що має самостійне значення, а тому кваліфікація зазначених дій повинна здійснюватись за сукупністю злочинів. Аналогічний підхід проглядається в рішенні Пленуму Верховного Суду України (далі - ПВСУ) з питань кваліфікації злочинної діяльності організованих груп і злочинних організацій, зокрема банди. Якщо в Постанові ПВСУ від 07.07.1995 р. зазначалось про необхідність кваліфікації дій з організації банди та подальшої злочинної діяльності її члєнів лише за ст. 257 КК Пункт 7 Постанови ПВС України «Про судову практику в справах про бандитизм» № 9 від 07.07.1995 р. вказував, що у ст. 69 КК України не зазначено конкретні діяння, які може вчиняти банда, тому варто мати на увазі, що якщо створеною бандою вчинено злочин, за який законом установлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм, такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів - бандитизм і того більш тяжкого злочину, який учинила банда. (організація банди), то Постанова ПВСУ від 2005 р. чітко вказує на необхідність кваліфікації дій банди за ст. 257 КК України і статтями, що передбачають відповідальність за злочини, які вчинювались бандою [15]. Так, п. 26 вищезгаданої Постанови зазначає: «Суди мають ураховувати, що ст. 257 КК, яка містить законодавче визначення поняття бандитизму, не передбачає ні якихось конкретних цілей вчинюваних бандою нападів як обов'язкової ознаки складу цього злочину, ні відповідальності за вчинення її членами під час нападу злочинних діянь, які утворюють самостійні склади злочинів (крім відповідальності за організацію банди, участь у ній та у вчинюваних нею нападах). Тому в таких випадках судам належить керуватися положенням ст. 33 КК, згідно з яким за сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК».

На підстави вищевикладеного можна зробити такі висновки. Ст. 171 КК України встановлює відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів незалежно від способу злочинних дій.

Дії винних осіб у випадку перешкоджання або переслідування журналістів способом, що є самостійним злочином, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів. Якщо насильство або погроза застосування насильства здійснюється з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною ст. ст. 345-і, 347-і, 348-і, 349-і (залежно від характеру насильства) і ч. 1 ст. 171 КК України. У випадку ж переслідування за вже виконану професійну діяльність дії винного потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною ст. ст. 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 (залежно від характеру насильства) і ч. 2 ст. 171 КК України.

Постановлення суддею неправосудного рішення є одним із можливих способів перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Винесення судового рішення є лише готуванням до перешкоджання законній підприємницькій діяльності, що має самостійне значення, а тому кваліфікація зазначених дій повинна здійснюватись за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 375і 171 КК України.

Література

1. Хроніка свободи слова 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://imi.org.ua/barametr/49402-hronika-svobodi-slova-2014. html.

2. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення по державі за січень - грудень 2014 року // Офіційний сайт Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=111482&libid=100820&c=edit&_ c=fo.

3. Про державно-правові гарантії захисту професійної діяльності журналістів : проект Закону України від 16.05.2008 р. № 2508 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=32518.

4. Про захист професійної діяльності журналістів : проект Закону України від 12.06.2008 р. № 2636 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=32789.

5. Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій свободи слова в Україні) : проект Закону України від 31.05.2010 р. № 6447 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=37804.

6. Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій свободи слова в Україні та протидії цензурі) : проект Закону України від 16.06.2010 р. № 64471 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc2_5_1_J?ses=10007&num_s=2&num=б447-1&(іаІе1=&(іаІе2=&,пате_гр=&даІ_Іуре=&і(і=

7. Про захист професійної діяльності журналістів : проект Закону України від 30.01.2013 р. № 2140 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Нйр:/^1х1^а^о^иа/рк^еЬ2^еЬргос4_1?рВ511=45б01.

8. Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) : проект Закону України від 25.12.2014 р. № 1630 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1x1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_npf3511=53168.

9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів : проект Закону України від 27.11.2014р. № 0924 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1xLrada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_npf35ln52566.

10. Висновок Головного експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_npf35m52566.

11. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. - М. : Юрид. лит., 1972. - 352 с.

12. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/.

13. Вирок № 130/52/13-к Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.02.2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.couRt.gov.ua/Review/29447962.

14. Свобода слова в Україні почала покращуватися - дані моніторингу ІМІ за перше півріччя 2015 (інфографіка) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://imi.org.ua/news/49483-svoboda-slova-v- ukrajini-pochala-pokraschuvatisya-dani-monitoringu-imi-za-pershe- pivrichchya-2015-infografika.html.

15. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ v0013700-05.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Системні недоліки законодавства України в сфері державно-приватного партнерства. Перешкоджання ефективному функціонуванню корпоративній формі інвестиційної діяльності. Аналіз європейських документів, які регулюють правовідносини приватного партнерства.

    статья [33,1 K], добавлен 18.08.2017

  • Особливості злочинів, передбачених статтями 218 "Фіктивне банкрутство" та 219 "Доведення до банкрутства" КК України. Проблеми вітчизняного кримінального законодавства, об'єктивні та суб'єктивні ознаки і категорії злочинів у сфері господарської діяльності.

    реферат [23,6 K], добавлен 07.02.2010

  • Дослідження об’єкту злочину. Право громадян на об’єднання. Розширення спектру однорідних суспільних відносин, що мають підлягати правовій охороні. Кримінально-правові проблеми протидії злочинам проти виборчих, трудових та інших особистих прав громадян.

    статья [24,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Значення конструктивних особливостей, елементів, ознак складу злочину для їх правильної кваліфікації. Роль суб’єктивної сторони злочину в кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Аналіз злочину незаконного збагачення службової особи.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 13.10.2019

  • Наукові основи кваліфікації злочинів. Законодавчі і теоретичні проблеми, пов'язані з теорією кваліфікації злочинів. Кваліфікації попередньої злочинної діяльності, множинності злочинів, злочинів, вчинених у співучасті, помилок у кримінальному праві.

    реферат [24,4 K], добавлен 06.11.2009

  • Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.

    статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017

  • Характеристика особливостей обшуку, як засобу отримання доказової інформації під час розслідування злочинів. Визначення й аналіз підстав для особистого обшуку затриманого (підозрюваного). Ознайомлення з принципами діяльності прокурора під час обшуку.

    статья [18,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Діалектика пізнавальної діяльності як методологічна основа кваліфікації злочину. Елементи діалектики процесу кваліфікації. Емпіричний і логічний пізнавальні рівні. Врахування практики як критерію істини. Категорії діалектики при кваліфікації злочинів.

    реферат [16,4 K], добавлен 06.11.2009

  • Процесуальні проблеми розслідування шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва. Проблемні питання застосування чинного КПК України у слідчій практиці. Удосконалення кримінального процесуального законодавства.

    статья [22,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття та види виборів. Виборча система в Україні. Права та обов’язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній. Дії, необхідні у разі порушення прав журналістів під час виборів. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів.

    доклад [31,8 K], добавлен 25.08.2013

  • Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016

  • Кваліфікація злочинів по елементах складу злочину. Зміст та елементи правотворчого процесу. Суб'єктивна сторона складу злочину. Правотворчість у сфері кримінального права. Роль конструктивних ознак складу злочину. Особливість процедури кваліфікації.

    реферат [19,0 K], добавлен 06.11.2009

  • Характеристика нового Кримінального Кодексу України, його основні концептуальні положення. Функції та завдання кримінального права і його принципи. Система кримінального права. Суміжні до кримінального права галузі права. Наука кримінального права.

    реферат [44,6 K], добавлен 06.03.2011

  • Фундаментальні загальнотеоретичні концепції свободи і відповідальності та пізнавальні принципи. Застосування методів дослідження проблеми свободи і відповідальності у правоохоронній діяльності. Елементи методології дослідження теми наукової розвідки.

    статья [20,2 K], добавлен 17.08.2017

  • Ознаки, система та структура закону про кримінальну відповідальність як джерела кримінального права. Основні етапи формування та розвитку кримінального законодавства України. Порівняльний аналіз норм міжнародного та українського кримінального права.

    реферат [35,4 K], добавлен 12.11.2010

  • Поняття кримінального процесу як діяльності компетентних органів і посадових осіб. Завдання кримінального процесу. Його роль у державному механізмі боротьби зі злочинністю та охороні прав людини. Джерела кримінального процесу.

    курс лекций [169,2 K], добавлен 09.05.2007

  • Законодавчі підходи до врегулювання відносин у сфері доказування між суб'єктами кримінального процесу на стороні обвинувачення та захисту. Пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України відповідної спрямованості.

    статья [23,0 K], добавлен 17.08.2017

  • Поняття і значення кримінального закону. Загальні принципи чинності кримінального закону у просторі. Видача та передача злочинця. Поняття кримінально-процесуального закону. Дія кримінально-процесуального законодавства в просторі, часі та за колом осіб.

    контрольная работа [46,8 K], добавлен 09.12.2010

  • Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання. Система кримінального права України. Наука кримінального права, її зміст та завдання. Загальні та спеціальні принципи кримінального права. Поняття кримінального закону.

    курс лекций [143,2 K], добавлен 09.05.2007

  • Основні принципи здійснення кримінально-правової кваліфікації. Положення принципів законності, індивідуальності та повноти кваліфікації, недопустимості подвійного інкримінування. Застосування правил, принципів кваліфікації при кримінально-правовій оцінці.

    контрольная работа [22,7 K], добавлен 15.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.