Вчинення протесту в неакцепті

Визначення поняття протесту у фінансовому праві. Характеристика мети та механізму опротестування в неакцепті. Аналіз вимог до механізму подання векселя до опротестування у нотаріуса. Класифікація протестів у міжнародній практиці вексельного обігу.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 09.07.2017
Размер файла 16,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вчинення протесту в неакцепті

Відносини опротестування у неакцепті

Протест -- це офіційне засвідчення нотаріуса про здійснення вимоги будь-якої дії за векселем та про відмову від цих дій.

Наявність нотаріального акту опротестування і застосування санкцій проти порушників платіжної дисципліни є одним з найважливіших засобів підтримання цивілізованих відносин між кредитором і боржником.

Механізм опротестування починає діяти лише тоді, коли після настання терміну для виконання зобов'язань боржник першого порядку не акцептує (не оплачує) вексель. Тому сам факт відсутності протестів за тими чи іншими векселями є переконливим показником надійності та стабільності фінансово-економічного стану векселедавця і платника.

Метою здійснення протесту в неакцепті є створення умов для дострокового задоволення вимог кредитора. З юридичного боку -- це завдання збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних за векселем осіб -- трасанта, індосантів та їхніх авалістів. При цьому протест у неакцепті має такі правові аспекти: по-перше, він учиняється у строки, що встановлені для пред'явлення до акцепту; по-друге, він звільняє від пред'явлення переказного векселя до платежу і від протесту у неплатежі; по-третє, якщо перше пред'явлення переказного векселя до акцепту відбулося в останній день терміну, а платник вимагає повторного пред'явлення, то протест може бути вчинений у наступний робочий день.

Отож протест виникає внаслідок порушення своїх зобо-в язань учасниками вексельного обігу або ширше -- внаслідок порушення норм вексельного законодавства. Суть протесту можна викласти таким чином:

* по-перше, він є офіційним, нотаріально засвідченим підтвердженням фактів невиконання акцепту, недатування та інших дій за векселем, відхилень від нормального ходу процесу обігу векселів і настання певних правових наслідків;

* по-друге, протест є обов'язковою умовою, за виключенням ряду оговорок, що будуть розглядатися далі, звернення для стягнення за векселем до зобов'язаних за векселем осіб у випадку неакцепту, неплатежу тощо;

* по-третє, протест є важливою передумовою і початковою дією та передумовою регресного позову. Без своєчасного здійснення протесту не може настати право регресу, тобто право зворотної вимоги векселетримача щодо надпису ва-чів за даним векселем;

* по-четверте, завдяки протесту векселетримач дістає можливість у наступних своїх діях вимагати виконання вексельних зобов'язань від інших векселезобов'язаних осіб;

* по-п 'яте, у певних випадках здійснення лише одного акту -- протесту у неакцепті -- позбавляє векселетримача від обов'язку здійснювати інші вексельні операції чи протести. Наприклад, засвідчення акту протесту в неакцепті робить непотрібним пред'явлення векселя до платежу. Протест у неакцепті не є обов'язковим для всіх векселів. Він обов'язково застосовується у неакцепті або у неда-туванні лише до векселів терміном платежу "у такий-то час від пред'явлення". Урешті тратт обов'язковість акцепту і відповідного опротестування у неакцепті визначаються векселедавцем. При цьому застереження, яке містить заборону опротестування векселя, ніякої юридичної сили не має.

Пред'явлення до акцепту може здійснити будь-який індосант, у тому числі останній векселетримач або за його дорученням комерційний банк, що обслуговує його. Тоді банк своєчасно, не пізніше ніж за сім робочих днів, направляє до банку, котрий обслуговує векселедавця, копію векселя і акт пред'явлення до акцепту. Одночасно останній векселетримач сам повідомляє про це векселедавця телеграмою.

У разі отримання акцепту акцептований вексель повертається векселетримачеві, який може передати його іншій особі, закласти у заставу чи вручити банкові для врахування. Він також може зберігати вексель до збігу терміну платежу, щоб отримати вказану суму.

Але трапляються і випадки відмови від акцепту. Це робить платник чи відповідного змісту написом, чи закресливши свій підпис, нарешті просто повернувши вексель без будь-якої позначки.

Факт відмови у акцепті має зафіксувати нотаріальна контора. Для цього векселетримач має пред'явити вексель із заявою та складеним реєстром до опротестування. Проте той акцептант, який дбає про репутацію свого бізнесу, повинен мислити іншим чином. Тобто йому вигідніше оплатити вексель, ніж потім покривати його вартість плюс затрати на опротестування.

При відмові платника від виконання нотаріальної вимоги постають правові підстави для наступного протесту в неакцепті. Нотаріус ставить на векселі штамп "Опротестовано" і складає "акт про протест векселя у неакцепті". Аналогічні дії векселетримач і нотаріус учиняють також у разі несплати вексельної суми. Акт протесту в неакцепті вказує, що стосовно векселя своєчасно було здійснено всі встановлені законодавством дії для збереження за ним сили вексельного права, та підтверджує, що векселетримач має право вимагати дострокової сплати вексельної суми з усіх осіб, які поставили свої підписи і несуть відповідальність за векселем у другу чергу в порядку регресу. Для позову до акцептанта й векселедавця, які відповідають у першу чергу, -- здійснення протесту не потрібне.

Щодо простих векселів протесту в неакцепті не існує, оскільки вони містять особисте зобов'язання векселедавця своєчасно і повністю сплатити вказану суму. Таке зобов'язання дає векселетримачеві безумовне право прямого позову. На відміну від цього неакцептований переказний вексель містить безумовну пропозицію векселедавця іншій вказаній у векселі особі сплатити відповідну вексельну суму. Але головним боржником ця особа буде лише тоді, коли вона стає акцептантом, тобто дає згоду на оплату. Ось чому, щоб переказний вексель не втратив характеру особливого боргового зобов'язання, його слід своєчасно подати до акцепту у платника, а якщо він відмовився це зробити, надіслати до опротестування.

Відмова в акцепті не вважається вчинком, що ганьбить честь і гідність платника. Неакцепт часто трапляється з об'єктивних причин, коли, скажімо, документи на товар та й сам товар, що став основою складання й видачі векселя, ще не надійшли. Отож отримувач даного товару має всі законні підстави поки що відмовитися від прийняття векселя, щоб скористатися своїм правом пізніше. Оформлення відмови від акцепту за таких умов здійснюється відповідним документом, в якому вказуються вагомі мотиви відмови.

Загалом механізм подання векселя до опротестування у нотаріуса передбачає дотримання таких вимог:

* по-перше, вексель для протесту пред'являє та особа, яка має на це законне право, тобто законний векселетримач або особа, уповноважена ним;

* по-друге, протест потрібно чинити щодо тієї векселезобо-в'язаної особи, яка несе повну відповідальність згідно з вексельним зобов'язанням;

* по-третє, протест здійснюється у належний час і в належному місці, що вказані у векселі;

* по-четверте, основою протесту є мотив, який визнається достатнім для виконання опротестованих дій. Тому в акті протесту обов'язково вказуються причини його здійснення.

Серед основних причин опротестування векселів у неакцепті слід назвати такі: платник цілком відмовився від акцепту; платник погодився прийняти лише частину вексельної суми, тому протест у неакцепті здійснюється лише проти решти неакцептованої суми; платник не вказує дати акцепту векселя, що виписаний терміном "у такий-то час після пред'явлення"; платник акцептував вексель не такою валютою, яка була вказана у векселі формулою "ефективно", "натурою" тощо; платник акцептував вексель умовно, змінивши термін, місце платежу тощо, шо не узгоджується зі змістом пред'явленого до акцепту векселя; платник в указаному у векселі місці не виявлений.

Причини неакцепту викладаються нотаріусом в акті протесту. Він має складатися публічно і у строки, в які вексель підлягає пред'явленню до акцепту. У випадку, передбаченому ст. 24 "Положення про переказний і простий вексель" (про повторне пред'явлення наступного дня після першого пред'явлення, яке відбулося в останній день терміну), протест може бути здійснений у наступний день. Якщо ж вексель був опротестований в неакцепті, дотримання терміну подання його до оплати і здійснення протесту у неплатежі вже не вимагаються. Вексель може бути не пред'явлений до негайного стягнення суми зобов'язання лише у випадку, коли акцептант передумав і дав згоду на оплату векселя. протест неакцепт вексель нотаріус

Процедура протесту потребує додаткових видатків на розсилання поштово-телеграфних повідомлень, сплати нотаріального збору тощо. Вони цілковито покладаються на тих векселезобов'язаних осіб, що сплачують опротестований вексель. Щоб уникнути додаткових видатків, векселедавець, індосанти й авалісти при написанні своїх текстів можуть використовувати такі формули; "Без протесту", "Оборот без затрат" та ін. Тоді власник векселя у разі неакцепту зберігає право вимоги до них і без протесту. До того ж якщо векселедавець умістив таке застереження у самому тексті, то це робить непотрібним протест до всіх векселезобов'язаних осіб. У випадку вміщення подібного застереження в індосаменті надписувачем, протест у неакцепті стає непотрібним лише відносно до того, хто його написав.

Необов'язковість опротестування в неакцепті дає змогу векселетримачеві та іншим векселезобов'язаним особам безпосередньо звертатися з позовами до відповідачів без звернення до нотаріату. Тоді за умов їхньої відмови від оплати векселедержатель може звертатися до суду. Тобто застереження "Без протесту" дозволяє зменшити затрати, прискорити розрахунки і зробити їх більш доступними для вирішення вексельних проблем. Водночас дане застереження не позбавляє векселетримача права за необхідності пред'явити вексель для акцепту і платежу.

У період складання акту протесту можлива поява якоїсь особи, котра з певних міркувань виявить бажання оплатити даний вексель, аби пред'явити наступний позов до одного з векселезобов'язаних або до всіх одночасно. Посередником може стати будь-яка особа, навіть та, яка вже зобов'язана за даним векселем, за винятком самого акцептанта. Крім того, трапляються випадки, коли векселетримач у разі відмови в акцепті боржника першого порядку може вказати для акцепту будь-яку іншу векселе-зобов'язану особу, а та, сплативши вексельну суму, набирає усіх прав позову до наступних.

У міжнародній практиці вексельного обігу види протестів класифікуються таким чином:

* протест у неплатежі. Його різновидом є протест у неплатежі частини вексельної суми;

* протест у неакцепті, в тому числі неакцепті частини вексельної суми;

* протест у недатуванні акцепту. Інколи він розглядається як один із випадків протесту в неакцепті;

* протест у неповерненні або у зволіканні поверненням законному тримачеві векселя, що був переданий платникові для акцепту. Особливими випадками цього протесту є протест у неповерненні примірника (зразка) чи копії тратти. В умовах обігу бездокументарних векселів можливі протести депозитарію у невидачі свідоцтва власникові векселя чи виписки з нього;

* протест про невручення пред'явникові копії оригіналу векселя. Він застосовується у випадках відмови у видачі законному тримачеві копії її оригіналу, чи, навпаки, надісланих до пред'явлення для акцепту;

* протест про дефект форми. Він учиняється у випадках виявлення неточностей, невідповідностей чи виправлень у тексті векселя та його реквізитах, а також за наявності розбіжностей у різних примірниках векселя.

Функціонування вексельного обігу породило особливі види протесту, найбільш уживаним серед яких є забезпечувальний протест. До нього вдаються тоді, коли вже стало зрозумілим, шо вексельне зобов'язання платник своєчасно виконати не зможе, тому потрібно забезпечити платіж коштом інших векселезобов'язаних осіб. Забезпечувальний протест може бути вчинений у будь-який час до настання терміну платежу і незалежно від того, чи акцептований вексель, чи ні, але за таких обставин:

* припинення платежів платником або їх відстрочення;

* безрезультатне стягнення з майна платника;

* проголошення платника за векселем матеріально неспроможним.

У перших двох випадках векселетримач може реалізувати свої права лише після пред'явлення векселя платникові для оплати і після здійснення протесту незалежно від того, акцептував платник вексель, чи ні. Але у разі проголошення платника матеріально неспроможним опротестування його векселів стає необов'язковим. Для збереження векселедавцем прав регресу досить лише пред'явити судове визначення про неспроможність платника, а у простому векселі, що не підлягає акцепту, досить подати посвідчення про визнання неспроможним векселедавця чи офіційну публікацію про це. Аналогічними є дії векселетримача у випадку об'явлення неспроможним векселедавця за векселем, що не підлягає акцепту. Тобто здійснювати протест тут також не потрібно. Не потрібно це робити і тоді, коли не можна виявити акцептанта (платника) в указаному місці його знаходження (і це доведено), а також коли встановлена вигаданість цієї особи.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Права і обов'язки учасників вексельного обігу в Україні, його норми і правила. Складові системи вексельного права. Предмет векселя, особливість його обігу. Передача простого векселя особам, з якими векселедавець не пов’язаний господарськими відносинами.

    контрольная работа [25,6 K], добавлен 09.07.2012

  • Аналіз теоретико-методологічних підходів щодо визначення поняття "механізм держави" та дослідження його характерних ознак. Необхідність удосконалення сучасного механізму Української держави. Аналіз взаємодії між структурними елементами механізму держави.

    статья [20,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Обґрунтовано сучасні підходи до вдосконалення правового механізму: системного, процесного, ситуаційного та стратегічного. Визначено складову напрямів удосконалення правового механізму державного регулювання обігу земель державної та комунальної власності.

    статья [22,2 K], добавлен 06.09.2017

  • Поняття та структура механізму держави. Апарат держави як головна складова механізму держави. Поняття та види органів держави, їх класифікації. Характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої й судової. Проблеми вдосконалення механізму держави.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 01.06.2014

  • Аналіз наукових підходів до визначення поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Пояснення застосовуваного на практиці підходу щодо розгляду даної категорії. Розробка пропозицій щодо доповнення ч. 2 ст. 28 Кримінального кодексу України.

    статья [26,1 K], добавлен 22.02.2018

  • Поняття позову у арбітражному судочинстві. Порядок подання позову. Правовий статус прокурора визначається, виходячи з мети, з якою він вступає в процес, - захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

    доклад [17,8 K], добавлен 29.04.2002

  • Розкриття стадій вчинення злочину за сучасних умов розвитку кримінального права в Україні. Суспільні відносини, які виникають при встановленні стадій вчинення злочину. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.01.2008

  • Поняття і спірні питання про визначення службової особи в кримінальному праві. Класифікація службових злочинів. Кримінологічна характеристика особи корупціонера: соціально-демографічні ознаки, соціальні ролі і статуси; моральні і психологічні особливості.

    курсовая работа [41,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Процесс становления и развития векселя. Содержание векселя как ценной бумаги. Основные теории вексельного права. Российское законодательство в регулировании вексельных отношений. Признаки (свойства) векселя. Функция векселя как платежного средства.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 27.10.2015

  • Понятие векселя в российском гражданском праве. Основные участники вексельного правоотношения. Форма и реквизиты векселя. Передача прав по векселю посредством передаточной надписи. Соотношения векселя и цессии. Обращение унаследованного векселя.

    дипломная работа [70,1 K], добавлен 18.07.2010

  • История развития и источники вексельного законодательства. Особенности векселя как ценной бумаги. Принадлежности и форма векселя, виды и реквизиты. Право передачи векселя по индоссаменту. Цессия векселя, передача прав по векселю в порядке наследования.

    дипломная работа [103,5 K], добавлен 26.06.2010

  • Поняття давності у кримінальному праві для звільнення від покарання. Перебіг строків давності та порядок їх обчислення, умова не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості. Зміст поняття не ухилення особи від слідства або суду.

    курсовая работа [33,9 K], добавлен 11.11.2010

  • Визначення поняття покарання та його ознак в кримінальному праві України. Кара та виправлення засудженого. Особливості загального та спеціального попередження злочинів. Загальна характеристика системи покарань. Коротка класифікація кримінальних покарань.

    дипломная работа [89,6 K], добавлен 24.07.2015

  • Поняття і значення представництва у цивільному праві. Вивчення підстав його виникнення і основних видів: за законом, за довіреністю, комерційного представництва. Повноваження та межі для вчинення повноважень представника. Види, форма та строк довіреності.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 10.10.2010

  • Поняття та історичні типи громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства та їх зв'язок з державою. Соціальна диференціація та "демасовізація" суспільства в Україні. Фактори масової участі населення в акціях громадянського протесту.

    курсовая работа [43,8 K], добавлен 27.02.2014

  • Загальне поняття, структура та складові елементи механізму держави. Принципи організації і діяльності державного апарата. Актуальні напрямки перебудови та подальшого формування державного механізму України. Державна податкова адміністрація України.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 10.09.2012

  • Поняття, зміст, класифікація особистих немайнових прав дитини. Комплексний аналіз чинного сімейного та цивільного законодавства України, яке регулює особисті немайнові права дітей. Шляхи удосконалення правового механізму регулювання інституту прав дітей.

    дипломная работа [80,1 K], добавлен 10.10.2012

  • Характеристика поняття. Творення понять є результатом активної діяльності суб'єкта пізнання. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація) поняття. Визначення через рід і видову відмінність. Роль логічних правил дефініції та поділу в юриспруденції.

    курсовая работа [68,3 K], добавлен 01.09.2010

  • Кваліфікація шахрайства, його про відмінність від інших форм розкрадання. Класифікація способів вчинення шахрайства. Системно-структурний метод дослідження способів його вчинення. Обман або зловживання довірою як способи вчинення данного злочину.

    реферат [31,8 K], добавлен 07.05.2011

  • Аналіз юридичних аспектів можливих конституційних змін, здійснених в Україні, в контексті впровадження механізму виборів Президента України у Верховній Раді України. Ефективність функціонування державної влади після виборів Президента депутатами ВРУ.

    статья [25,0 K], добавлен 19.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.