Теоретичні аспекти оперативно-розшукового забезпечення виявлення злочинів за допомогою електронних ЗМІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОННИХ ЗМІ

Даніель А.В., здобувач

кафедри криміналістики та судової медицини

У статті розглядаються поняття і основні теоретичні положення оперативно-розшукового забезпечення виявлення кримінальних правопорушень з використанням електронних ЗМІ.

Ключові слова: електронні ЗМІ, оперативно-розшукова діяльність, оперативно-розшукове забезпечення, боротьба зі злочинністю, виявлення, попередження, розслідування кримінальних правопорушень.

В статье рассматриваются понятия и основные теоретические положения оперативно-розыскного обеспечения выявления криминальных правонарушений с использованием электронных СМИ.

Ключевые слова: электронные СМИ, оперативно-розыскная деятельность, оперативно-розыскное обеспечение, борьба c преступностью, выявление, предупреждение, расследование уголовных правонарушений.

In this article the author concepts and main theoretical points of detection criminal offences with the use of electronic media.

Key words: electronic media, operational-search activity, investigation and search providing, struggle against crime, detection, prevention and solution of crimes.

Постановка проблеми. Злочинність в сучасних умовах перетворюється на глобальну загальнолюдську проблему, що вимагає подальшого теоретично-правового наукового прогнозу та аналізу. Це негативне антисоціальне явище завдає значної шкоди суспільним відносинам у сфері власності, економічної діяльності, державної влади, громадської безпеки й громадського порядку, а також завдає шкоди волі, честі, гідності, життю і здоров'ю людини, порушує конституційні права та свободи громадян.

Значна частина протиправних діянь вчиняється в умовах латентності, тому їх виявлення, попередження, припинення і розслідування є досить складним процесом, що вимагає вмілого комплексного використання сил, засобів і методів оперативно-роз- шукової діяльності.

Виявлення і розслідування більшості кримінальних правопорушень виключно за допомогою методів, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, є вкрай важким, а в більшості випадків і неможливим. Саме ця обставина й викликає необхідність у процесі здійснення боротьби зі злочинністю в повній мірі використати весь комплекс оперативно-розшукових можливостей, передбачених чинним законодавством.

Широкі можливості електронних засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на аудиторію і, безперечно, використання під час розслідування кримінальних правопорушень.

Проте сучасний рівень використання слідчими можливостей електронних ЗМІ не можна охарактеризувати як високий.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці та розробки сучасних фахівців з теорії права, оперативно-розшукової діяльності, кримінології, криміналістики, інших галузевих наук, в працях яких тією чи іншою мірою знайшли своє вираження зазначені проблеми.

Можливості використання ЗМІ при розслідуванні кримінальних правопорушень розглядають чимало вчених-криміналістів: В. Бахін, Р. Бєлкін, П. Біленчук, І. Возгрі- на, І. Герасимова, В. Гончаренка, І. Гори, Л. Драпкіна, А. Крилова, В. Кузьмічова, В. Образцова, І. Строкова, П. Цимбала, В. Шиканова, М. Шурухнова, М. Яблокова та ін. Однак аналіз наукових робіт показує, що в цілому зазначена проблема розроблена недостатньо. Багато аспектів вивчалося фрагментарно.

Метою статті є розгляд понять і основних теоретичних положень оперативно-розшукового забезпечення виявлення кримінальних правопорушень з використанням електронних ЗМІ.

Виклад основного матеріалу. Професійна діяльність з виявлення та розслідування кримінальних правопорушень має інтегративне значення незалежно від відомчої належності осіб, які є суб'єктами цієї діяльності. Усі вони керуються нормами КПК України. Інші процесуальні процедури з цього приводу можуть лише доповнювати його. Виявлення та розслідування злочинів здійснюється у процесуальних та позапроцесуальних формах, але з обов'язковим додержанням вимог Конституції України та КПК України. В іншому разі сама діяльність, яка здійснюється з порушенням конституційних або процесуальних норм, перетворюється на протиправну.

Так, на виявлення кримінальних правопорушень як обов'язок ОВС, що випливає з основних завдань міліції, вказує Закон України «Про міліцію» (ст. 10) [1], де зазначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; як обов'язок СБУ - Закон України «Про Службу безпеки України» (ст. 24) [2], який передбачає, що СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов'язана виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення. Також відповідно до цього Закону (ст. 2) до завдань СБУ входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. У статті 6 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» [3] серед основних напрямків боротьби з організованою злочинністю є виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності. Прямі вказівки на вжиття органами дізнання необхідних оперативно-розшукових заходів із метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, містилися ще у ст. 103 КПК України в редакції 1961 р. [4], а саме на органи дізнання покладалося вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (ст. 214) [5] має важливі інновації. Так, однією з підстав початку досудового розслідування слідчим, прокурором є самостійне виявлення цими суб'єктами з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Отже, аналізуючи зазначену норму закону, поряд з такими підставами початку досудового розслідування, як подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення вбачається й інша - виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з будь-якого джерела, а отже і з повідомлень ЗМІ. Про пошук і фіксацію фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп як завдання оперативно-розшукової діяльності зазначено у ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [6]. Однак, незважаючи на те, що згідно з положеннями нормативно-правових актів, виявлення кримінальних правопорушень є складовою частиною загальної діяльності правоохоронних органів, це питання не досить повно висвітлено в юридичній літературі. Тому В.В. Степанов справедливо зазначає, що виявленню кримінальних правопорушень у криміналістиці приділяють недостатньо уваги, не дивлячись на те, що своєчасна усвідомленість компетентних органів про вчинений злочин дозволяє ефективно організувати роботу з його розкриття [7, с. 147].

Оперативно-розшукова діяльність - особливого роду правоохоронна функція, основним змістом і характерною рисою якої є її розвідувально-пошукова сутність. Особливість цієї функції полягає головним чином у тому, що вона носить переважно негласний характер і спрямована на отримання інформації, що використовується в основному у виявленні, попередженні і розслідуванні кримінальних правопорушень, виявленні та встановленні осіб, причетних до їх підготовки, здійснення або вчинення, а також у розшуку осіб, що переховуються від оперативних підрозділів, слідства і суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, та зниклих безвісти.

Така професійна діяльність вимагає спеціалізації, взаємодії та ґрунтовної правової підготовки. Вона здійснюється за різними типами правових охоронних дій: право- примушувальними, правовстановлюючими, правозабезпечувальними та правовідновлювальними [12, с. 233].

Ще на одному з початкових етапів законодавчого закріплення основ здійснення оперативно-розшукової діяльності Е.А. Доля зазначав, що захист особистості, суспільства і держави від злочинних проявів, що використовують спеціальні прийоми і методи та технічні засоби, фахівців для підготовки, вчинення і приховування злочинів без активного використання у кримінальному процесі результатів оперативно-розшукової діяльності складний, а часто і неможливий [8, с. 3]. Ця думка повною мірою стосується багатьох видів протиправної діяльності.

Саме Є.А. Доля першим в оперативно-розшуковій науці ввів у науковий обіг термін «оперативне доказування», під яким запропонував розуміти окремий випадок застосування теорії пізнання в інтересах досягнення цілей і вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності. На думку вченого, саме оперативне доведення і складає всю основу оперативно-розшукової діяльності [8, с. 5-6], з чим важко не погодитися.

Науковці також вважають, що у сучасних умовах традиційні процесуальні заходи гласного характеру «пробуксовують» і не дозволяють ефективно вирішувати проблеми правозастосовної практики, що значно актуалізує роль оперативно-розшукового забезпечення боротьби зі злочинністю [9, с. 3].

У свою чергу О.Ю. Шумілов вважає, що використання у впливі на злочинність негласних оперативно-розшукових засобів і методів поряд з гласними є вимушеною, захисною мірою суспільства і держави. Останні не тільки схвалили застосування проти суспільно небезпечних діянь осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення, систему законних оперативно-розшукових заходів, але й зобов'язали своїх представників (оперативників та ін.) здійснювати діяльність такого роду [10, с. 10].

На нашу думку, справедливо зазначає М.П. Поляков, що без засобів та методів оперативно-розшукової діяльності сучасному кримінальному судочинству не під силу дістатися до більшості серйозних злочинів і в першу чергу до організованої злочинності, вважаючи при цьому, що цей вид діяльності являє собою повноцінну інформаційну технологію-фрагмент виробничого ланцюжка забезпечення соціальної справедливості [11, с. 7].

Викладене зумовлює необхідність постійної взаємодії оперативних слідчих підрозділів органів внутрішніх справ з електронними ЗМІ у процесі виявлення, розслідування та попередження кримінальних правопорушень. Разом з тим правові, організаційно-тактичні аспекти такої взаємодії на сьогоднішній день мають достатню кількість проблемних питань, які потребують вирішення як на законодавчому, науковому, так і на виконавчому рівні.

Як правило, взаємодія оперативних та слідчих підрозділів органів внутрішніх справ зі Змі здійснюється через прес-служби, спеціально виділених для цієї діяльності працівників або самостійно посадових осіб зазначених апаратів на взаємовигідних для досягнення цілей боротьби зі злочинністю умовах. Співробітники оперативно-розшукових і слідчих підрозділів можуть взаємодіяти із електронними ЗМІ як у процесі документування злочинної діяльності розроблюваних осіб в рамках справ оперативного обліку, так і в процесі розслідування в рамках кримінальних справ. У ході такої взаємодії можуть бути вирішені наступні завдання:

- встановлення осіб, а також безпосередньо фактів злочинної діяльності;

- виявлення «ідеальних» слідів злочину (очевидців злочину та інших свідків);

- виявлення матеріальних слідів злочину (зброї, вибухових речовин, викраденого майна тощо);

- дезорієнтація злочинців щодо намірів і дій оперативно-розшукових і слідчих підрозділів, у тому числі здійснення оперативних ігор;

- встановлення осіб загиблих у результаті кримінального правопорушення;

- встановлення місцезнаходження зниклих злочинців і осіб безвісти зниклих;

- інформування суспільства про кримінальне правопорушення і умови, які сприяють його вчиненню, з метою запобігання виникнення чуток і занепокоєння населення;

- інформування суспільства про необхідні заходи безпеки, спрямовані на запобігання аналогічних кримінальних правопорушень.

Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законом України «Про інформацію» (ст. 25), де закріплено: право на особистий прийом посадовою чи службовою особою в розумні строки (зважаючи на специфіку праці журналіста); право на таємницю джерел інформації; право на збирання інформації в районах стихійного лиха, катастроф, аварій, масових заворушень, військових дій; право на відмову від авторства матеріалу, зміненого редакційною правкою, якщо його зміст після такого редагування суперечить переконанням журналіста. Слід зауважити, що принцип розкриття журналістом джерел інформації на вимогу правоохоронних органів здійснюється лише на підставі рішення суду, що випливає з практики Європейського суду з прав людини. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про друковані ЗМІ» журналіст має право на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації; на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці розголошуються на вимогу суду. Журналіст сам збирає й перевіряє матеріали, не посилаючись на висновки оперативного підрозділу або слідчого. Він нарівні з редакцією несе повну відповідальність за достовірність поданої інформації та джерела її отримання. Тому, особливо після вчинення кримінального правопорушення, що має суспільний резонанс, крім офіційних повідомлень про нього в різних ЗМІ, з'являється велика кількість публікацій на цю тему. Журналістами проводяться незалежні розслідування, публікуються факти, що стали їм відомі з незалежних джерел. Ними може викладатися власна точка зору, використані власні джерела інформації, задіяні в процесі «журналістського» розслідування.

У зв'язку з цим в ході розслідування необхідно приділяти увагу збору і вивченню інформації про кримінальному подію, що з'являється в ЗМІ. При створенні слідчо-оперативних груп за фактами вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів слід визначити осіб, відповідальних саме за вивчення вищезгаданої інформації. У разі появи в ЗМІ інформації, що цікавить слідство, необхідно її витребувати й перевірити.

Отже, без оперативно-розшукового забезпечення правоохоронної діяльності, а також використання сил і засобів оперативно-розшукової діяльності у боротьбі зі злочинними проявами будь-яких форм правоохоронцям вкрай важко досягти позитивних результатів. Оперативно-розшукова діяльність об'єктивна й існує, по своїй суті, незалежно від нашої свідомості, а тим більше бажання або волі держави і суспільства. Тому навіть демократичній, ви- сокорозвиненій і процвітаючій державі не обійтися без застосування компетентними суб'єктами можливостей електронних ЗМІ у викоріненні такого соціально-негативного явища, як злочинність.

Проблемні питання взаємодії оперативно-розшукових і слідчих підрозділів органів внутрішніх справ з електронними ЗМІ не є вичерпними. Цей напрямок діяльності органів внутрішніх справ перебуває у постійному розвитку. А подальше дослідження дозволить реально забезпечити право кожного громадянина на одержання інформації про стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від злочинних посягань. розслідування кримінальний електронний правопорушення

Література

1. Закон України «Про міліцію» // ВВР. 1991. № 4. ст. 20.

2. Закон України «Про Службу безпеки України» // ВВР. 1992. № 27. ст. 382.

3. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» // ВВР. 1993. № 35. ст. 358.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України // ВВР. 1961. № 2. ст. 15.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України // ВВР. 2013. № 9-10, 11-12, 13. ст.88.

6. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» // ВВР. 1992. № 22. ст. 303.

7. Степанов В. В. Выявление преступлений как элемент криминалистики // Проблемы програмированния, организации и информационного обеспечения предва- рительногоследствия. Уфа, 1989. С. 147.

8. Доля Е. А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности: [монография] / Е. А. Доля. М.: СПАРК, 1996. 111 с.

9. Мазунин Я. М. Оперативно-розыскное обеспечение предварительного расследования по групповым преступлениям: [лекция] / Я. М. Мазунин. Омск: Юридический институт МВД России, 1999. 31 с.

10. Шумилов А. Ю. Курс основ оперативно-розыскной деятельности: [учебник для вузов] / А. Ю. Шумилов. 2-е изд. перераб. и доп. М.: Издательский дом И. И. Шумиловой, 2007. 375 с.

11. Поляков М. П. Уголовно-процессуальная интерпретация результатов оперативно-розыскной деятельности: [монография] / [М. П. Поляков] ; под ред. проф. В. Т. Томина. Нижний Новгород: Нижегородская правовая академия, 2001. 262 с.

Размещено на Allbest.ru