Особливості статусу керуючого іноземною процедурою банкрутства в законодавстві України
Аналіз законодавства України у сфері транскордонної неспроможності щодо статусу керуючого іноземною процедурою банкрутства. Фактори негативного впливу на провадження в справі. Регулювання повноважень ліквідатора у законодавстві Європейського Союзу.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2017 |
| Размер файла | 17,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Особливості статусу керуючого іноземною процедурою банкрутства в законодавстві України
Власюк І.І., юрист товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лан», м. Київ, Україна
Статтю присвячено аналізу положень законодавства України у сфері транскордонної неспроможності щодо статусу керуючого іноземною процедурою банкрутства. На основі порівняльного аналізу законодавства України та Європейського Союзу виділено основні прогалини в регулюванні статусу зазначеного учасника процесу та зроблено пропозиції щодо подальшого вдосконалення законодавства.
Ключові слова: транскордонна неспроможність, процедура банкрутства, керуючий іноземною процедурою банкрутства, право Європейського Союзу, визнання іноземних судових рішень.
Наближення українського законодавства про транскордонну неспроможність до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС) - амбіційний і довгостроковий план, який вимагає високого рівня праворозуміння та координації зусиль спеціалістів різних галузей для розробки сучасного та належного правового регулювання у сфері транскордонної неспроможності. На жаль, нова версія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) [1] містить занадто багато протиріч із нормами чинного законодавства, низку декларативних положень, які виявилося неможливо реалізувати на практиці. Такими є положення Закону про особу керуючого іноземною процедурою банкрутства.
Над проблемами сучасного законодавства України про транскордонну неспроможність працювали українські вчені О.М. Бірюков, В.В. Джунь, Б.М. Поляков. Значну увагу теоретичним розробкам у зазначеній сфері права було присвячено російськими вченими Л.Ю. Собіною, О.В. Моховою,
О.А. Рягузовим. Корифеями та розробниками європейського законодавства у сфері транскордонної неспроможності вважаються вчені М. Віргос та Е. Шміт.
Метою наукового дослідження є аналіз норм Закону щодо їх узгодженості із чинним законодавством України та нормами законодавства ЄС у сфері транскордонної неспроможності.
Слабкою стороною нової версії Закону [2] є положення, що регулюють статус та коло повноважень керуючого іноземною процедурою банкрутства. Так, особа керуючого іноземною процедурою банкрутства є новою для процесуального законодавства України. Норми Закону про статус і повноваження іноземного керуючого вбачаються недостатніми для гарантування ефективної роботи цього учасника господарського процесу. У зв'язку із цим необхідним є внесення відповідних положень до Господарського процесуального кодексу України [3].
Закон (ч.2 ст.121) ставить наявність повноважень у керуючого іноземною процедурою банкрутства в залежність від наявності відповідного міжнародного договору України. Зокрема, ч.1 ст.121 Закону встановлює вимогу про обов'язкове підтвердження керуючим іноземною процедурою банкрутства своїх повноважень у встановленому Законом порядку. Однак Закон такого порядку не містить.
Така невизначеність правового статусу керуючого іноземною процедурою банкрутства з огляду на відсутність відповідних міжнародних договорів України з питань співробітництва у сфері транскордонної неспроможності, а також відсутність належного регулювання цього питання в національному законодавстві призводять до виникнення досить суперечливої судової практики. Наслідки прийняття таких рішень не відповідають ні сучасним тенденціям у регулюванні цього інституту, ні інтересам українського бізнесу.
Зокрема, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.01.2015 р. у справі №914/207/15 було встановлено, що керуючий іноземною процедурою банкрутства не наділений правом звертатися з проханням про відкриття справи про банкрутство до Вищого господарського суду України (ч.1 ст.122 Закону). Тобто поза існуючою процедурою банкрутства, порушеною господарським судом у межах Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд позбавлений права й повноважень на прийняття заяви про визнання іноземної процедури банкрутства від керуючого санацією іноземної процедури банкрутства та, власне, її подальший розгляд [4].
Однак із такими висновками суду не можна погодитися. Судом під час винесення зазначеної ухвали не взято до уваги положення п.3 абз.1 ст.119 Закону, у якому зазначається, що процедури банкрутства, пов'язані з іноземним провадженням, зазначені в цьому розділі, якщо інше не передбачено цим Законом або міжнародним договором України, застосовуються за принципом взаємності в разі, якщо до господарського суду подано заяву керуючого іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв'язку з іноземною процедурою банкрутства в справі про банкрутство.
Таким чином, положення п.3 абз.1 ст.119 Закону, на відміну від положення п.1 абз.1 ст.119 Закону, передбачає можливість звернення керуючого іноземною процедурою банкрутства із заявою про надання судової допомоги.
Цей недолік має низку негативних наслідків процесуального характеру:
1) така ситуація призводить до відсутності адекватного захисту речових прав кредиторів та інших заінтересованих осіб. Наприклад, це можливо в ситуації банкрутства транснаціональної компанії (далі - ТНК), яка створена та здійснює свою діяльність за межами України, проте частина її майна знаходиться в Україні (наприклад, ситуація передачі українським компаніям у лізинг транспортних засобів для здійснення перевезень на території України). З огляду на відповідну українську судову практику [4] керуючий іноземною процедурою банкрутства (якщо він наділений правом розпорядження майном боржника) або адвокат боржника повинен за довіреністю представляти інтереси в межах індивідуальних проваджень із дострокового припинення договорів оренди, якщо така можливість передбачена в тексті договорів, що невідворотно негативно вплине на провадження в справі про банкрутство;
2) Україна залишається місцем, де або можна приховати майно від процедури банкрутства, розпочатої в іншій державі, або легко виводити активи до іноземних компаній, які знаходяться в структурі українських холдингів, і таким чином уникати наслідків банкрутства на території України [5]. статус ліквідатор транскордонний банкрутство
Такі обставини прямо сприяють розвитку явища міжнародного forum shopping і жодним чином не наближують законодавство України до ефективного регулювання відносин транскордонної неспроможності ТНК.
Основним наслідком визнання іноземної процедури банкрутства є призначення керуючого іноземною процедурою банкрутства [6, с. 39]. Однак українська судова практика свідчить про те, що заява про визнання іноземної процедури банкрутства повинна обов'язково містити клопотання про визнання також особи керуючого [4]. Оскільки Законом не визначено, що вважається достатнім підтвердженням повноважень керуючого іноземною процедурою банкрутства (свідоцтво, посвідчення, витяг із реєстру керуючих іноземною процедурою банкрутства, рішення суду про його призначення), а відповідна судова практика із цього питання наразі відсутня, можна припустити, що достатнім є надання відповідного рішення іноземного суду (чи іншого уповноваженого органу) про призначення особи керуючим у конкретній іноземній процедурі банкрутства.
Закон містить поняття «основного» та «похідного» провадження, концепція яких близька до концепції основного та вторинних проваджень, яка використовується в Регламенті ЄС 1346/2000 від 29.05.2000 р. (далі - Регламент) [7]. Беручи до уваги бажання законодавця наблизити регулювання цієї сфери правовідносин до права ЄС [8] та відсутність міжнародних договорів України, які б регулювали статус і визначали повноваження керуючого іноземною процедурою банкрутства, доцільно було б із цією метою використовувати підходи щодо співвідношення повноважень ліквідатора в основному та вторинному провадженні, які застосовуються в Регламенті [6, с. 40], оскільки Закон таких положень не містить взагалі.
Закон (абз.1 ч.3 ст.121) містить вимогу про те, що під час здійснення своїх повноважень керуючий процедурою банкрутства зобов'язаний діяти сумлінно та розумно. Це положення не тільки містить оціночні категорії «сумлінність» і «розумність», які не мають критеріїв визначення в чинному законодавстві, а й також відрізняється від вимог, які ставляться до українських арбітражних керуючих, зокрема таким: передбачено обов'язок діяти добросовісно й розсудливо для досягнення мети, якою ці права й обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах і спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України про банкрутство (ч.3 ст.98 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.18 Регламенту під час виконання своїх повноважень ліквідатор повинен дотримуватися законодавства країни-члена, на території якої він має намір вчиняти процесуальні дії (зокрема, щодо процедур із реалізації майна). До повноважень ліквідатора не належить вжиття заходів примусу та повноваження щодо винесення офіційних рішень у спорах. Таким чином, незрозумілими є подвійні стандарти, які використовує законодавець стосовно вимог, які ставляться до українського арбітражного керуючого й керуючого іноземною процедурою банкрутства [9].
Вважаємо, що зміст категорій «сумлінність» і «розумність» можна визначити методом доведення від супротивного [10], виходячи з положень абз.2 ч.3 ст.121 Закону. Так, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на керуючого іноземною процедурою банкрутства згідно із Законом, що завдало значної шкоди кредиторам чи боржнику, власне, і є порушенням вимоги про необхідність діяти сумлінно й розумно.
Таким чином, наразі Закон містить низку взаємонеузгоджених положень, які унеможливлюють його ефективне застосування. Подальша відсутність належного регулювання статусу й повноважень керуючого іноземною процедурою банкрутства спричиняє неможливість застосування й інших положень Закону щодо надання судової допомоги, обміну інформацією, координації проваджень у справах про банкрутство, порушених стосовно одно й того ж боржника. Тобто мету законодавця про наближення законодавства України у сфері транскордонної неспроможності до європейських стандартів має бути реалізовано.
ЛІТЕРАТУРА
1. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. №2343-XII [Електронний ресурс].
2. Бірюков О.М. Транскордонні банкрутства в законодавстві України [Електронний ресурс] / О.М. Бірюков
3. Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": Закон України від 07.03.2002 р. №3088 -III [Електронний ресурс]
4. Ухвала Господарського суду Львівської області від 26.01.2015 р. у справі №914/207/15 [Електронний ресурс]
5. Суд начал банкротство еще одной "дочки" Westa ISIC - завода "Веста Индастриал" [Електронний ресурс]
6. Report on the Convention on Insolvency Proceedings, Miguel Virgos, Etienne Schmit. - 1995. - Р. 175.
7. Council regulation (EC) No 1346/2000 of 29 May 2000 on insolvency proceedings [Electronic resource]
8. План дій "Україна - Європейський Союз" [Електронний ресурс]
9. Джунь В.В. Критичний огляд процесуальних новел нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [Електронний ресурс] / В.В. Джунь
10. Белешко Д. Метод доведення від супротивного. Теоретичні основи. Практика [Електронний ресурс] / Д. Белешко // Нова педагогічна думка. - 2014. - №4. - С. 77-84
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження правового регулювання та законодавчого закріплення статусу біженця в Україні. Визначення поняття статусу біженця, вимушеного переселенця та внутрішньо переміщеної особи. Розгляд процесу удосконалення державного управління у сфері міграції.
статья [29,2 K], добавлен 18.08.2017Загальна характеристика інституту банкрутства. Учасники провадження у справі про банкрутство. Основні процедури, що застосовуються до боржника в процесі проведення судового розгляду. Механізм санації. Відповідальність за порушення законодавства.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 23.10.2014Історичний розвиток інституту банкрутства. Розвиток законодавства про банкрутство в Україні. Учасники провадження у справі. Судові процедури, що застосовуються до боржника. Порядок судового розгляду. Питання правового регулювання інституту банкрутства.
дипломная работа [137,6 K], добавлен 11.02.2012Дослідження особливостей законодавства Європейського Союзу у сфері вирощування та перероблення сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива. Аналіз векторів взаємодії законодавства України із законодавством Європейського Союзу у цій сфері.
статья [28,0 K], добавлен 17.08.2017Науково-практичний аналіз правових норм у сфері спадкування, закріплених у сучасному законодавстві України. Шляхи вдосконалення регулювання спадкових відносин в державі. Розробка ефективних пропозицій про внесення змін до Цивільного кодексу України.
статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Поняття та характеристика банкрутства. Провадження у справі про банкрутство. Санація боржника та мирова угода. Ліквідаційна процедура. Черговість задоволення претензій кредиторів. Проведення реструктуризації підприємства та перепрофілювання виробництва.
контрольная работа [19,7 K], добавлен 28.10.2013Особливості розробити пропозиції щодо вирішення практичних проблем кримінальної відповідальності за самоправство. Аналіз Закону України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".
диссертация [8,2 M], добавлен 23.03.2019Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Дослідження основних проблем у процесі імплементації європейських стандартів у національне законодавство. Основні пропозиції щодо удосконалення законодавчої системи України у сфері соціального захисту. Зміцнення економічних зв’язків між державами.
статья [20,0 K], добавлен 19.09.2017Аналіз законодавства України щодо ідентифікації особи в світлі гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу. Впровадження електронного підпису, електронного цифрового підпису, підпису одноразовим ідентифікатором.
статья [38,7 K], добавлен 22.02.2018Закордонний досвід державного регулювання банкрутства. Розвиток державного регулювання процедур банкрутства в Україні. Проблеми реалізації майна підприємств державного сектору. Удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази регулювання банкрутства.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 10.12.2012Класифікація авторських договорів про передання твору для використання у законодавстві та юридичній літературі Радянського Союзу. Особливості правового регулювання сфери договірних відносин щодо прав на інтелектуальну власність в незалежній Україні.
статья [14,6 K], добавлен 17.08.2017Державна політика в сфері банкрутства. Інститут неплатоспроможності. Поняття банкрутства. Характеристики фінансової неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності. Фінансове оздоровлення підприємств-боржників шляхом застосування правових процедур.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 24.03.2009Досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire. Державна політика країни щодо адаптації законодавства. Етапи, елементи та основні цієї сфери. Інтеграція до Євросоюзу. Порівняльно-правові дослідження в основних сферах адаптації.
реферат [22,1 K], добавлен 24.02.2009Особливості діяльності неприбуткових установ в Україні та деяких іноземних країнах. Правоздатність бюджетних установ як виду неприбуткових організацій, пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства щодо регулювання їх правового статусу.
статья [33,0 K], добавлен 20.08.2013Визначення статусу Президента України. Інститут президентства в Україні. Повноваження Секретаріату Президента України. Повноваження Президента в контексті конституційної реформи. Аналіз змін до Конституції України, перерозподіл повноважень.
курсовая работа [27,9 K], добавлен 17.03.2007Аналіз чинного правового забезпечення статусу посади керівників у митних органах України з позиції співвідношення законодавства митниці та законів про державну службу. Дослідження адміністративно-правового статусу працівників органів доходів і зборів.
статья [23,4 K], добавлен 11.09.2017Причини банкрутства як засобу оздоровлення економіки. Правова база з питань банкрутства підприємств як форма реалізації державної політики в сфері оздоровлення економіки. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.
курсовая работа [163,7 K], добавлен 06.10.2012Сутність банкрутства як цивільно-правової категорії. Чинники, що сприяли збільшенню кількості банкрутств. Притягнення осіб до кримінальної відповідальності за фіктивне банкрутство. Перелік та аналіз недоліків у правовому регулюванні банкрутства в Україні.
реферат [20,6 K], добавлен 12.11.2009
